Народно-визвольна арм?я Китаю
(НВАК,
кит.
中?人民解放?
,
п?нь?нь
Zh?ngguo Renmin Ji?fang J?n) ?
збройн? сили
КНР
, найб?льша за чисельн?стю арм?я у св?т? (2 250 000 чолов?к на д?йсн?й служб?).
Заснована
1 серпня
1927
в результат?
Наньчанського повстання
як комун?стична ≪Червона арм?я≫, п?д кер?вництвом
Мао Цзедуна
п?д час
громадянсько? в?йни в Кита?
. У 1930-т? орган?зовувала велик? рейди (Великий пох?д китайських комун?ст?в). Назва ≪Народно-визвольна арм?я Китаю≫ стало використовуватися у в?дношенн? до збройних сил, сформованих вл?тку 1946 року з в?йськ КПК ? 8-? арм??, Ново? 4-? арм?? ? П?вн?чно-Сх?дно? арм??; п?сля проголошення КНР в 1949 ця назва стала вживатися у в?дношенн? до регулярно? арм?? кра?ни.
Законодавство передбача?
в?йськову повинн?сть
для чолов?к?в з 18 рок?в; добровольц? приймаються до 49 рок?в. У зв'язку з великим населенням кра?ни ? достатньою к?льк?стю добровольц?в, заклик н?коли не проводився. У во?нний час теоретично може бути моб?л?зовано до 750 млн ос?б.
В?д
1964
Китай волод??
ядерною збро?ю
.
НВАК п?дпорядкову?ться не прямо
парт??
чи
уряду
, а двом спец?альним Центральним в?йськовим ком?с?ям ? державн?й ? парт?йн?й. Зазвичай ц? ком?с?? ?дентичн? за складом, ? терм?н ЦВК вжива?ться в однин?. Посада голови ЦВК ? ключовим для вс??? держави. В останн? роки в?н зазвичай належить Голов? КНР, але в 1980-т? роки, наприклад, ЦВК очолював
Ден Сяоп?н
, який фактично був л?дером кра?ни (формально при цьому в?н н?коли не був н?
Головою КНР
, н?
прем'?ром Держради КНР
, а пост
генсека ЦК парт??
займав ран?ше, ще при Мао до ≪
культурно? революц??
≫).
В основ? китайсько? в?йськово?
стратег??
лежить масовий удар НВАК у в?дс?ч по супротивнику. Враховуючи техн?чну слабк?сть китайсько? арм?? пор?вняно з?
Збройними силами США
, у г?потетичн?й неядерн?й в?йн? з будь-яким з цих сильн?ших супротивник?в, основною над??ю КНР буде величезна перевага в жив?й сил?. Останн?м часом в?дбува?ться стр?мка в?йськово-техн?чна модерн?зац?я НВАК; у 2013 р. КНР за в?йськовими витратами пос?ла друге м?сце у св?т? п?сля США.
?стор?я Народно-визвольно? арм?? Китаю почалася в 1927 роц? з? збройного повстання, ?н?ц?йованого
Комун?стичною парт??ю Китаю
проти сил нац?онал?стичного
Гом?ньдану
в
Наньчан?
, пров?нц?я
Цзянс?
. Це строкате з?брання комун?ст?в,
селян
, гом?ньдан?вських
дезертир?в
та
бандит?в
називалося Червоною Арм??ю. У них не було
звань
чи формального командного ланцюжка, ? вони використовували
партизанську тактику
? нерегулярн?, швидк? та др?бномасштабн? д?? ? проти свого краще озбро?ного та б?льшого ворога. Вони був перейменован? в Народно-визвольну арм?ю на п?зн?шому етап?
громадянсько? в?йни у ??Кита?
до 1949 року
[1]
.
Китайськ? збройн? сили були значно скорочен? з 1980-х рок?в, оск?льки КНР намага?ться спростити
операц??
, але в?н залиша?ться найб?льшою арм??ю у св?т? з б?льш н?ж 2 м?льйонами персоналу, що д??. Це нав?ть п?сля останн?х зусиль з? скорочення чисельност?, коли було скорочено близько 300000 в?йськовослужбовц?в, зг?дно з оф?ц?йним документом з питань оборони, опубл?кованим
Пек?ном
у 2019 роц?
[1]
.
Поряд з? скороченням в?йськ, НВАК також зазнала масштабно? структурно? реформи, яка почалася у 2015 роц?. Чотири сп?льн? департаменти ? штаб, пол?тика, матер?ально-техн?чне забезпечення та озбро?ння ? були реорган?зован? в 15 агентств у рамках Центрально? в?йськово? ком?с??. А с?м командувань в?йськових округ?в було об'?днано та зам?нено п'ятьма командами театру в?йськових д?й
[1]
.
Зг?дно з державним ?нформац?йним агентством ≪С?ньхуа≫ з посиланням на радника пров?дно? групи ком?с?? з реформи, це поклало на CMC в?дпов?дальн?сть за загальне управл?ння збройними силами, тод? як командування театру бойових д?й зосередилося на операц?ях та розвитку в?йськ
[1]
.
Реструктуризац?я також розгляда?ться як крок до зм?цнення контролю правлячо?
Комун?стично? парт??
над збройними силами ? президент
С? Цз?ньп?н
також ? головою CMC
[1]
.
С? виклав сво? амб?ц?? щодо створення сильно? арм?? менш н?ж за м?сяць п?сля того, як в?н прийшов до влади у 2012 роц?. Через в?с?м рок?в, на пол?тичн?й нарад? у жовтн?, парт?я оприлюднила св?й план створення ≪повн?стю модерн?зовано? арм??≫ до 2027 року. НВАК в?дзначить сво? стол?ття
[1]
.
К?нцева мета, на думку анал?тик?в, поляга? в тому, щоб мати збройн? сили, як? можна пор?вняти з арм??ю Сполучених Штат?в ? найсильн?шою бойовою силою у св?т?. Але вони кажуть, що ще далеко
[1]
.
Останн?й план Пек?на заклика? до прискорення в?йськово? модерн?зац?? та наголошу? на терм?нов?й необх?дност? покращення стратег?чних можливостей НВАК для захисту суверен?тету, безпеки та ?нтерес?в Китаю
[1]
.
Окр?м розробки сучасно? збро?, ?нтелектуальн? технолог??, так? як штучний ?нтелект, стануть важливою частиною прогресу ? модерн?зац?? в?йськових теор?й, формувань, особового складу та стратег?чного управл?ння, заявив заступник голови CMC Сюй Цилян в оф?ц?йн?й публ?кац?? у листопад?. В?н сказав, що НВАК ма? бути б?льш активною у розробц? способ?в ведення в?йни, а не просто реагувати на конфл?кти
[1]
.
Для всього цього було зб?льшено витрати Пек?на на оборону
[1]
.
У 2020 роц? було оголошено що в?йськовий бюджет КНР становить у розм?р? 1,27 трильйона
юан?в
(193 м?льярди
долар?в
США), що на 6,6 в?дсотка б?льше, н?ж у попередньому роц? ? ? другим за величиною у св?т? п?сля США. Але Китай уже давно критикують за непрозор?сть його оборонних бюджет?в та пропуск важливих статей. У 2019 роц?
Пек?н
заявив, що його в?йськов? витрати становили 176 м?льярд?в долар?в, але Стокгольмський м?жнародний ?нститут досл?дження проблем св?ту оц?нив ?х у 261 м?льярд
долар?в
. Для пор?вняння: у 2019 роц?
США
витратили 732 м?льярди долар?в
[1]
.
Ставлення до в?йськових союз?в та блок?в. Та напруга з сус?дн?ми державами
[
ред.
|
ред. код
]
У сво?му оф?ц?йному документ? з питань оборони за 2019 р?к
Пек?н
заявив, що ≪Китай виступа? за партнерство, а не союзи, ? не при?дну?ться до жодного в?йськового блоку≫. Китай також прагне позиц?ювати себе як захисник св?ту ? стверджу?, що в?н протисто?ть агрес?? та експанс?? та проводить пол?тику, яка ма? оборонний характер
[1]
.
Але напружен?сть у рег?он? нароста?, ?
Пек?н
залучений до територ?альних суперечок ?з сус?дами, включаючи
В'?тнам
та
Ф?л?пп?ни
, через частини
П?вденнокитайського моря
, де його в?йськове нарощування на штучних островах викликало жах, через контрольован?
Япон??ю
Сенкаку
чи
Дяоюйдаою
. острови у
Сх?днокитайському мор?
та на його
г?малайському
кордон? з
?нд??ю
, де з травня трива? затяжне протистояння ? г?рше за десятил?ття.
Пек?н
також посилю? тиск на
Тайвань
, який в?н розгляда? як частину територ??
КНР
, яку у раз? потреби можна повернути силою, у тому числ? шляхом проведення в?йськових ?гор поряд ?з самоврядним островом та вторгнення в його пов?тряний прост?р
[1]
.
-
Збройн? сили
-
Арм?я
-
Флот
-
Пов?трян? сили
-
Ракетн? в?йська
У листопад? 2021 року,
М?н?стерство оборони США
опубл?кувало св?й р?чний зв?т про в?йськову м?ць КНР. В?дпов?дно до нього станом на 2021 р?к, в?йськово-морський флот
КНР
? найб?льшим у св?т?, його загальна бойова сила склада? близько 350 корабл?в ? п?дводних човн?в й включа? понад 130 основних бойових надводних одиниць
[2]
.
КНР
ма? понад 1250
крилатих
та
бал?стичних ракет
наземного базування з дальн?стю в?д 500 до 5500 км. КНР ма? одну з найб?льших у св?т? систем
протипов?тряно? оборони
. Це поряд з безперервною
модерн?зац??ю
к?бернетичного
?
косм?чного
потенц?алу призвело до трансформац?? ефективност? китайських збройних сил, що дозволило ?м боротися ? перемагати у в?йнах ≪проти сильного ворога≫, що ? тонким посиланням на
США
[2]
.
За зм?стом зв?т в?дпов?да? оф?ц?йному документу з питань оборони
Япон??
, опубл?кованому ран?ше цього року. У цьому документ? стверджувалося, що в?йськов? тенденц??
КНР
≪стали предметом серйозно? стурбованост? для рег?ону≫, а Народно-визвольна арм?я ≪п?дтримувала високий р?вень зростання свого оборонного бюджету без прозорост?, беручи участь у широкому та швидкому покращенн? сво?? в?йськово? сили в як?сному в?дношенн?≫. та к?льк?сн? показники з упором на ядерн?, ракетн?, в?йськово-морськ? та в?йськово-пов?трян? сили"
[2]
.
Особливе занепоко?ння виклика? оц?нка
Пентагоном
ядерних можливостей КНР. У ньому робиться висновок, що КНР зможе мати до 700
ядерних бо?головок
з можлив?стю доставки до 2027 року ? може мати не менше 1000 до 2030 року. Ц? цифри б?льш н?ж удв?ч? перевищують прогнози тогор?чного зв?ту. У цьому анал?з? передбачалося, що НВАК ма? ядерний арсенал, який нал?чу? ≪менше 200≫ ? оч?ку?ться, що в?н ≪принаймн? подво?ться в розм?рах≫
[2]
. На початку лютого 2024 року, за пов?домленням The New York Times, Китай створю? ядерний арсенал, призначений для протистояння з? США. Видання стверджу?, що прийшовши до влади на рубеж? 2012-13 рок?в,
С? Цз?ньп?н
вже подво?в розм?р ядерного арсеналу Китаю, приблизно до 500 бо?головок. За таких темп?в, до 2035 року Пек?н матиме близько 1500 бо?головок, що вже сп?вставно з ядерними арсеналами США ? Рос?? (якщо рахувати лише т? бо?головки, що перебувають на бойовому чергуванн?, а не законсервован?)
[3]
.
|
---|
| Загальне
|
|
---|
| Роди та види
|
|
---|
| Адм?н?страц?я
|
|
---|
| Знаки розр?знення
|
Звання
|
|
---|
| Нагороди
|
|
---|
| 1933/1934
|
| |
---|
| 1955
|
|
---|
| 1988
|
|
---|
| Сучасн?
|
|
---|
|
---|
| Ун?форма
|
|
---|
|
---|
| ?нш? теми
|
|
---|
| |
|