Народн? трибуни
(
лат.
tribuni plebis
, букв. ? ≪плебейськ? трибуни≫) ? у
Стародавньому Рим?
посадов? особи, як? щор?чно (з
494 року до н. е.
) обиралися з числа плебе?в на зборах по
трибах
. Спочатку обиралися 2 народних трибуни, а з
457 року до н. е.
? 10.
Посада народних трибун?в була запроваджена законом
Lex Sacrata
для захисту
плебе?в
в?д свав?лля
патриц?анських
маг?страт?в
. П?сля зак?нчення боротьби патриц??в ? плебе?в народн? трибуни стали захисниками прав та ?нтерес?в вс?х перес?чних громадян. Народн? трибуни мали право забороняти розпорядження або постанову будь-якого маг?страту (кр?м
диктатора
?
цензора
) ?
сенату
(
право вето
), арештовувати ? накладати штрафи на маг?страт?в (кр?м
диктатора
) ? перес?чних громадян, скликати зас?дання трибунатних
ком?ц?й
сенату ? головувати на них, видавати
едикти
? пропонувати законопро?кти. Особа народного трибуна вважалася
недоторканною
. Народн? трибуни були зобов'язан? пост?йно тримати двер? будинку в?дкритими для громадян, що потребували захисту, ? не залишати
Рим
б?льше н?ж на добу, ?хня влада була обмежена м?ською межею Риму. У пер?оди загострення соц?альних протир?ч народн? трибуни, як правило, очолювали демократичний рух.
З
494 до н. е.
щор?чно обиралися з плебе?в на
кур?атних ком?ц?ях
, а з
471 до н. е.
на
трибунатних ком?ц?ях
. Посада народних трибун?в була введена для захисту прав плебе?в в?д свав?лля патриц?анських маг?страт?в. В пер?од п?зньо? республ?ки щор?чно вибирали 10 трибун?в.
Якийсь час в
IV
ст. до н. е. вибиралися так зван?
трибуни з консульською владою
, як? зам?няли
консул?в
(?х могло бути не два, як консул?в одночасно, а б?льше, наприклад, чотири), що стало поступкою патриц?ату плебейству. Надал?, коли плебе? д?стали доступ до вс?х маг?страт?в, необх?дн?сть в таких трибунах в?дпала.
