Напад на Собор Свято? Нед?л? ( болг. Атентатът в църквата ≪Света Неделя≫ ) ? под?я, що сталась 16 кв?тня 1925 року в Собор? Свято? Нед?л? на в?дсп?вуванн? убитого 14 кв?тня того ж року генерала Константина Георг??ва . Тод? групою л?вих комун?ст?в з В?йськово? орган?зац?? Болгарсько? комун?стично? парт?? (БКП) було п?дготовлено вибух православного собору, що мав на мет? знищення в?йськово-пол?тично? ел?ти режиму царя Бориса III .

Унасл?док збройно? акц?? на м?сц? загинуло 134 ос?б, разом ?з померлими в?д поранень ? 213, й було поранено близько 500 ос?б. У кра?н? було запроваджено во?нний стан , що тривав майже до к?нця року, та розгорнулись широк? репрес?? проти л?вих та ?нших опозиц?онер?в.

П?сля придушення Вересневого повстання БКП була поставлена поза законом, багато з ?? член?в були ув'язнен? або пересл?дувались, що змусило ?х п?ти у п?дп?лля. Кер?вники Георг?й Димитров та Васил Коларов встигли ви?хати з кра?ни й перебували у Радянському Союз? , а в Болгар?? в результат? заборони було заарештовано майже все кер?вництво компарт?? та багатьох ?? член?в. За цих умов у лавах В?йськово? орган?зац?? БКП посилився вплив групи л?вих комун?ст?в, як? й п?дготували акц?ю.

Кер?вники ВО БКП Димитр Хаджидим?тров ? Димитр Златар?в запропонували знищити директора пол?ц?? Владимира Нач?ва й к?лькох ?нших вищих чин?в, в?дпов?дальних за б?лий терор . ?хню ?дею активно п?дтримали Станке Димитров , секретар ЦК, який зв'язався з цього питання з Георг??м Димитровим та Василом Коларовим ^[1] , однак т? не схвалили акц?ю, оск?льки на ?хню думку под?бна акц?я мала бути т?сно пов'язаною з народним повстанням, ?накше вона приречена на провал ^[2] .

Тим часом обстановка в кра?н? пог?ршувалась: 11 лютого був заарештований та закатований до смерт? активний д?яч соф?йського в?дд?лення БКП Вилчо ?ванов ; 10 березня зм?нено Закон про захист держави , за яким уже не т?льки членство в БКП каралось смертю , але й допомога чи переховування ?? член?в; 26 березня був убитий Яко Дорос??в , кер?вник оперативного в?дд?лу ВО БКП. Вс? ц? под?? змушують кер?вництво ВО БКП д?яти нав?ть без схвалення Ком?нтерну .

Через посилену охорону Владимира Нач?ва, стала ясною безперспективн?сть нападу на директора пол?ц??. Тод? було обрано ?ншу ц?ль: на в?дсп?вуванн? депутата чинно? парт?? ≪Демократически сговор≫ генерала Константина Георг??ва в собор? Свято? Нед?л? мали бути присутн?ми багато пол?тичних д?яч?в кра?ни.

Заупок?йна молитва була призначена на 16 кв?тня (Великий четвер). До цього дня за допомогою ран?ше завербованого ВО БКП священнослужителя , до собору було внесено 25 к?лограм?в вибух?вки. ?? було закладено п?д одну з несущих колон купола. О 7 ранку в собор прибув кер?вник операц?? Н?кола Петров. Траурна хода ув?йшла до собору о 15 годин?, службу проводив митрополит Стефан (майбутн?й екзарх ). Однак сам цар Борис III був в?дсутн?м ? в?н перебував у Арабаконаку , де за два дн? до цих под?й на нього було зд?йснено напад анарх?стами .

В?дпов?дно до плану операц??, п?сля початку служби було подано знак й о 15 годин? 20 хвилин пролунав вибух, що зруйнував купол собору.

За наявними оц?нками,?снували прям? зв'язки м?ж в?йськовим кер?вництвом БКП ? Радянським пол?тичним в?дд?лом, який постачав ?х грошима ? збро?ю. [1] За словами ?сторика Стойчо Гранчарова "основн? засоби п?дтримки та озбро?ння терорист?в, в тому числ? для смертельного вибуху приходять з Комун?стичного ?нтернац?оналу.

Для БКП на допомогу в орган?зац?? вибуху в "Свят?й нед?л?" в 1925 роц? з Радянського Союзу в Болгар?ю направлено в?йськового спец?ал?ста з "Разведупа" Червоно? Арм?? Михайла Малхазовича Чхе?дзе. За неповними даними через Чорне море з 1922 року по с?чень 1925 незаконним в?йськовим орган?зац?ям БКП з ССР було переправлено: 800 гвинт?вок, 500 револьвер?в, 500 гранат, 150 кг вибухових речовин. На цей момент у ще ?нших та?мних складах було: 1600 гвинт?вок, 200 револьвер?в, 25 гармат, 2000 ручних гранат ? вибух?вки.

На м?сц? загинуло 134 ос?б; включаючи померлих в?д поранень ? 213 ос?б, в тому числ? 12 генерал?в ( Стефан Нерезов ( генерал в?д ?нфантер?? , командувач Першою болгарською арм??ю час?в битви за Дойран ), Кал?н Найденов ( генерал-лейтенант , в?йськовий м?н?стр час?в Першо? св?тово? в?йни ), Кристю Златарев ( генерал-лейтенант , командувач Одинадцятою македонською п?хотною див?з??ю ), ?ван Стойков ( генерал-майор ), Павел Павлов ( генерал-майор ), Станчо Радойков, ?ван Табаков ( генерал-майор ), Стоян Пушкаров ( генерал-майор ), Григор Кюркч??в ( генерал-майор ), Александр Давидов ( генерал-майор ), Петр Лолов ( генерал-майор )), 15 полковник?в, 7 п?дполковник?в, 3 майори, 9 кап?тан?в, 3 депутати, ще 500 чолов?к було поранено.

ЦК БКП засудив напад, як ≪необдуман? д??, згубн? для антифашистського руху≫ ^[3] . Увечер? 16 кв?тня владою було оголошено в?йськовий стан .

Почались масов? облави, п?д час яких було вбито кер?вник?в ВО БКП Янкова та М?нкова . Решта член?в ВО були заарештован?, т?льки трьом учасникам нападу на собор вдалось утекти до Радянського Союзу.

З 1 до 11 травня в Соф?? тривав суд над членами ВО БКП, результатом якого стали смертн? вироки, в тому числ? для п?дполковника Георг?я Ко?ва, у якого переховувались убитий п?д час арешту ?ван М?нков та Марко Фр?дман . Станке Димитров , Петр Абаджи?в , Димитр Гринчаров , Н?кола Петр?н? та Христо Косовск? були засуджен? до страти заочно (тро? останн?х були вбит? до к?нця того ж тижня).

Найб?льш високопоставленим з? звинувачених був Марко Фр?дман , який заперечував причетн?сть БКП до нападу ^[4] . В?йськовий стан було скасовано т?льки 24 жовтня 1925 року.

• 80 години от атентата в църквата ≪Света неделя≫