Напад на Собор Свято? Нед?л?
(
болг.
Атентатът в църквата ≪Света Неделя≫
) ? под?я, що сталась
16 кв?тня
1925
року в
Собор? Свято? Нед?л?
на в?дсп?вуванн? убитого
14 кв?тня
того ж року
генерала
Константина Георг??ва
. Тод?
групою л?вих комун?ст?в
з
В?йськово? орган?зац??
Болгарсько? комун?стично? парт??
(БКП) було п?дготовлено вибух
православного
собору, що мав на мет? знищення в?йськово-пол?тично? ел?ти режиму царя
Бориса III
.
Унасл?док збройно? акц?? на м?сц? загинуло 134 ос?б, разом ?з померлими в?д поранень ? 213, й було поранено близько 500 ос?б. У кра?н? було запроваджено
во?нний стан
, що тривав майже до к?нця року, та
розгорнулись широк? репрес??
проти л?вих та ?нших опозиц?онер?в.
П?сля придушення
Вересневого повстання
БКП була поставлена поза законом, багато з ?? член?в були ув'язнен? або пересл?дувались, що змусило ?х п?ти у п?дп?лля. Кер?вники
Георг?й Димитров
та
Васил Коларов
встигли ви?хати з кра?ни й перебували у
Радянському Союз?
, а в Болгар?? в результат? заборони було заарештовано майже все кер?вництво компарт?? та багатьох ?? член?в. За цих умов у лавах В?йськово? орган?зац?? БКП посилився вплив групи л?вих комун?ст?в, як? й п?дготували акц?ю.
Кер?вники ВО БКП
Димитр Хаджидим?тров
?
Димитр Златар?в
запропонували знищити директора пол?ц?? Владимира Нач?ва й к?лькох ?нших вищих чин?в, в?дпов?дальних за
б?лий терор
. ?хню ?дею активно п?дтримали
Станке Димитров
, секретар ЦК, який зв'язався з цього питання з
Георг??м Димитровим
та
Василом Коларовим
[1]
, однак т? не схвалили акц?ю, оск?льки на ?хню думку под?бна акц?я мала бути т?сно пов'язаною з народним повстанням, ?накше вона приречена на провал
[2]
.
Тим часом обстановка в кра?н? пог?ршувалась:
11 лютого
був заарештований та закатований до смерт? активний д?яч соф?йського в?дд?лення БКП
Вилчо ?ванов
;
10 березня
зм?нено
Закон про захист держави
, за яким уже не т?льки членство в БКП каралось
смертю
, але й допомога чи переховування ?? член?в;
26 березня
був убитий
Яко Дорос??в
, кер?вник оперативного в?дд?лу ВО БКП. Вс? ц? под?? змушують кер?вництво ВО БКП д?яти нав?ть без схвалення
Ком?нтерну
.
Через посилену охорону Владимира Нач?ва, стала ясною безперспективн?сть нападу на директора пол?ц??. Тод? було обрано ?ншу ц?ль: на в?дсп?вуванн? депутата чинно? парт?? ≪Демократически сговор≫ генерала Константина Георг??ва в собор? Свято? Нед?л? мали бути присутн?ми багато пол?тичних д?яч?в кра?ни.
Заупок?йна молитва була призначена на
16 кв?тня
(Великий четвер). До цього дня за допомогою ран?ше завербованого ВО БКП
священнослужителя
, до собору було внесено 25 к?лограм?в вибух?вки. ?? було закладено п?д одну з несущих колон купола. О 7 ранку в собор прибув кер?вник операц?? Н?кола Петров. Траурна хода ув?йшла до собору о 15 годин?, службу проводив митрополит Стефан (майбутн?й
екзарх
). Однак сам цар
Борис III
був в?дсутн?м ? в?н перебував у
Арабаконаку
, де
за два дн?
до цих под?й
на нього було зд?йснено напад
анарх?стами
.
В?дпов?дно до плану операц??, п?сля початку служби було подано знак й о 15 годин? 20 хвилин пролунав вибух, що зруйнував купол собору.
За наявними оц?нками,?снували прям? зв'язки м?ж в?йськовим кер?вництвом БКП ? Радянським пол?тичним в?дд?лом, який постачав ?х грошима ? збро?ю. [1] За словами ?сторика Стойчо Гранчарова "основн? засоби п?дтримки та озбро?ння терорист?в, в тому числ? для смертельного вибуху приходять з Комун?стичного ?нтернац?оналу.
Для БКП на допомогу в орган?зац?? вибуху в "Свят?й нед?л?" в 1925 роц? з Радянського Союзу в Болгар?ю направлено в?йськового спец?ал?ста з "Разведупа" Червоно? Арм?? Михайла Малхазовича Чхе?дзе. За неповними даними через Чорне море з 1922 року по с?чень 1925 незаконним в?йськовим орган?зац?ям БКП з ССР було переправлено: 800 гвинт?вок, 500 револьвер?в, 500 гранат, 150 кг вибухових речовин. На цей момент у ще ?нших та?мних складах було: 1600 гвинт?вок, 200 револьвер?в, 25 гармат, 2000 ручних гранат ? вибух?вки.
На м?сц? загинуло 134 ос?б; включаючи померлих в?д поранень ? 213 ос?б, в тому числ? 12 генерал?в (
Стефан Нерезов
(
генерал в?д ?нфантер??
, командувач
Першою болгарською арм??ю
час?в
битви за Дойран
),
Кал?н Найденов
(
генерал-лейтенант
, в?йськовий м?н?стр час?в
Першо? св?тово? в?йни
),
Кристю Златарев
(
генерал-лейтенант
, командувач
Одинадцятою македонською п?хотною див?з??ю
),
?ван Стойков
(
генерал-майор
),
Павел Павлов
(
генерал-майор
), Станчо Радойков,
?ван Табаков
(
генерал-майор
),
Стоян Пушкаров
(
генерал-майор
),
Григор Кюркч??в
(
генерал-майор
),
Александр Давидов
(
генерал-майор
),
Петр Лолов
(
генерал-майор
)), 15 полковник?в, 7 п?дполковник?в, 3 майори, 9 кап?тан?в, 3 депутати, ще 500 чолов?к було поранено.
ЦК БКП засудив напад, як ≪необдуман? д??, згубн? для
антифашистського
руху≫
[3]
. Увечер?
16 кв?тня
владою було оголошено
в?йськовий стан
.
Почались масов? облави, п?д час яких було вбито кер?вник?в ВО БКП
Янкова
та
М?нкова
. Решта член?в ВО були заарештован?, т?льки трьом учасникам нападу на собор вдалось утекти до Радянського Союзу.
З
1
до
11 травня
в
Соф??
тривав суд над членами ВО БКП, результатом якого стали смертн? вироки, в тому числ? для
п?дполковника
Георг?я Ко?ва, у якого переховувались убитий п?д час арешту
?ван М?нков
та
Марко Фр?дман
.
Станке Димитров
,
Петр Абаджи?в
,
Димитр Гринчаров
,
Н?кола Петр?н?
та
Христо Косовск?
були засуджен? до страти заочно (тро? останн?х були вбит? до к?нця того ж тижня).
Найб?льш високопоставленим з? звинувачених був
Марко Фр?дман
, який заперечував причетн?сть
БКП
до нападу
[4]
. В?йськовий стан було скасовано т?льки
24 жовтня
1925
року.
- ↑
?лена Стателова ? Стойчо Гринчаров. ?стор?я ново? Болгар??, 1878?1944, т. III, С. 1999, с. 421
- ↑
Георг? Марков. Замахи, насильство й пол?тика в Болгар?? 1878?1941, С. 2003, с. 223
- ↑
Кратка Българска Енциклопедия, С., 1961, том 1, стор. 141
- ↑
Георги Марков. Покушения, насилие и политика в България 1878?1941, С. 2003, с. 227