Нант
(
фр.
Nantes
[n??t]
д
·
?
,
брет.
Naoned
,
?алло
Naunnt, Nantt
) ? м?сто та
мун?ципал?тет
у
Франц??
, адм?н?стративний центр рег?ону
Пе?-де-ла-Луар
та департаменту
Атлантична Луара
. Населення ? 287 845 ос?б (2011)
[2]
. Центр ?сторичного Бретонського герцогства, хоча в тепер?шн?й час в рег?он
Бретань
не входить.
Мун?ципал?тет розташований на в?дстан?
[3]
близько 350 км на п?вденний зах?д в?д
Парижа
.
Нант був заснований понад 2 тисяч? рок?в тому
галлами
-намнетами, чи? ?м'я збереглося в назв? м?ста. Християнське вчення прийшло в м?сто в III стол?тт?, коли Нант став центром ?парх??. Навернення до християнства жител?в Нанта пов'язують з ?менами двох юних мученик?в ? святих
Рогат?ана ? Дом?т?ана
.
З 834 по 936 р?к м?сто перебувало п?д пануванням
норман?в
. У
середньов?чч?
графи Нанта
оскаржували у граф?в
Ренна
верховенство в
Бретонськ?й марц?
. У роки
гугенотських во?н
Нант твердо стояв на боц?
Католицько? л?ги
? не в?дкрив сво?х вор?т
Генр?ху IV
до самого п?дписання 1598 року
Нантського едикту
про в?ротерпим?сть.
П?сля
вандейського заколоту
в Нант? розгорнув бурхливу д?яльн?сть ком?сар
Жан-Бат?ст Каррь?
, який зам?нив
г?льйотину
швидшим способом убивства ? масовим затопленням неугодних.
П?д час
Друго? св?тово? в?йни
Нант пережив н?мецьку окупац?ю ? був сильно зруйнований. Група руху
Опору
, якою керував
Спартако Г?ско
, стратила н?мецького коменданта
Карла Хоца
.
У XX стол?тт? ≪зах?дна
Венец?я≫
(традиц?йний
перифраз
Нанта, помережаного численними струмками та р?чками) була перебудована до невп?знання. Р?чков? протоки було засипано, а на ?хньому м?сц? було прокладено дороги, водночас зал?зниця, що перетинала все м?сто, стала п?дземною. 1961 року знову в?дкрився
Нантський ун?верситет
(колишн?й, заснований ще 1490 року, був закритий у роки революц??).
за сво?м арх?тектурним виглядом Нант не справля? враження давнього м?ста. З пам'яток старовини п?сля британських бомбардувань 1943 року були ретельно в?дреставрован? середньов?чн?
Нантський собор
та
Герцогський замок
.
З 1943 року в Нант? базу?ться
однойменний футбольний клуб
.
З 1979 року в Нант? проводиться
К?нофестиваль трьох континент?в
.
З 2007 року в Нант? функц?ону? парк техн?чних атракц?он?в, ?нсп?рованих творами Жуля Верна, п?д назвою
≪Машини острова≫
.
У м?ст? д??
Нантський ун?верситет
,
Нантська школа менеджменту
,
Центральна школа Нанта
.
Динам?ка населення
(Cassini
[4]
?
INSEE
[5]
):
Розпод?л населення за в?ком та статтю (2006)
[6]
:
Стать
|
Всього
|
До 15 рок?в
|
15-24
|
25-44
|
45-64
|
65-85
|
Понад 85
|
Чолов?ки
|
133 760
|
22 885
|
27 103
|
42 681
|
27 189
|
12 507
|
1395
|
Ж?нки
|
149 073
|
22 424
|
29 949
|
40 364
|
31 202
|
21 129
|
4005
|
Статево-в?кова п?рам?да
|
Чолов?ки
|
В?к
|
Ж?нки
|
1395
|
85 +
|
4005
|
2295
|
80-84
|
5103
|
3248
|
75-79
|
5708
|
3299
|
70-74
|
5323
|
3665
|
65-69
|
4995
|
4427
|
60-64
|
5482
|
7158
|
55-59
|
8035
|
7626
|
50-54
|
8856
|
7978
|
45-49
|
8829
|
8175
|
40-44
|
8819
|
9251
|
35-39
|
8855
|
11 352
|
30-34
|
10 139
|
13 903
|
25-29
|
12 551
|
16 796
|
20-24
|
18 450
|
10 307
|
15-20
|
11 499
|
7251
|
10-14
|
7212
|
7477
|
5-9
|
7018
|
8157
|
0-4
|
8194
|
|
2010 року серед 201 106 ос?б працездатного в?ку (15?64 рок?в) 141 572 були активними, 59 534 ? неактивними (показник активност? 70,4%, у 1999 роц? було 65,6%). З 141 572 активних мешканц?в працювали 121 422 особи (62 030 чолов?к?в та 59 392 ж?нки), безроб?тними було 20 150 (10 211 чолов?к?в та 9939 ж?нок). Серед 59 534 неактивних 34 721 особа була учнем чи студентом, 10887 ? пенс?онерами, 13926 були неактивними з ?нших причин
[7]
.
У 2010 роц? у мун?ципал?тет? числилось 128496 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 258006,5 особи, мед?ана доход?в виносила 19 656 ?вро на одного особоспоживача
[8]
.
Нант ?
порт
на р?чц?
Луара
. Вантажооб?г (з
аванпортом
Сен-Назер) понад 20 млн т на р?к.
Кр?м того:
Вантажооб?г Нантського порту (з
аванпортом
Сен-Назер
) понад 20 млн т на р?к.
Основна транспортна система м?ста ?
Нантський трамвай
, найб?льша трамвайна мережа у Франц?? та перший в ?вроп? трамвай нового покол?ння (сучасна система в?дкрита 1985 року; на 2008 р?к ? 3 л?н??, 90 станц?й). ? також автобус та р?чковий транспорт на
Луар?
та
Ердр
.
|
---|
| Префектури рег?он?в
|
|
---|
| Префектури заморських
департамент?в
|
|
---|
|
|
---|
| Префектури
за номерами
департамент?в
|
|
---|
| Заморськ?
департаменти
|
|
---|
|
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|