Нава?рра
(
?сп.
Comunidad Foral de Navarra
,
баск.
Nafarroako Foru Erkidegoa
) ? ран?ше
корол?вство
, нин?
автономна сп?льнота
на п?вноч?
?спан??
, б?ля п?вденно? п?дошви зах?дних
П?рене?в
, на кордон? з
Франц??ю
.
Площа 10 391 км². Населення 601 874 (2006). Переважно, етн?чн?
баски
(близько 47 %) та ?спанц?. Важливе м?сто Наварри та ?? адм?стративний центр ?
Памплона
.
Територ?я автономно? сп?льноти под?ля?ться на 272 мун?ципал?тети.
П?вн?чна частина Наварри, Монтана, ц?лком зайнята в?дрогами п?вденних П?рене?в (вища точка ? п?к Ганни, 2 504 м), п?вденна частина знаходиться на плато заввишки 400?500 м. Середня температура с?чня в Памплон? близько 2,5 °C, липня ? 20 °C. Пров?нц?я зрошу?ться р?чкою
Ебро
, з припливами що прот?ка? в основному по п?вденному кордону, з притоками Ега й Арагон, а також р?чкою Б?дассоа (на п?вноч?). Л?си (переважно широколистян?) ? лише в г?рськ?й частин? пров?нц??, плато зайняте солончаковими степами, використовуваними в тваринництв? (розводиться велика рогата худоба ?
в?вц?
). Б?льш родюча долина р?чки Ебро на крайньому п?вдн? (вирощування
пшениц?
,
цукрового буряка
,
винограду
). У П?ренеях розвинен? виноградарство, сад?вництво; спрадавна вирощуються
каштани
?
волоськ? гор?хи
; ? незначний л?совий промисел.
Видобувна, деревообробна, паперова, шк?ряно-взутт?ва, металург?йна, х?м?чна, харчова (цукрова ? виноробна) промислов?сть.
Перша документальна згадка про ≪Наварру≫ м?ститься у хрон?ц?
Ейнгарда
, в опис? бенкет?в
Карла Великого
, де згадуються
лат.
navarros
. В
Анналах корол?вства франк?в
згадуються
лат.
nabarros
.
Точне значення слова не в?доме. ?сну? дв? етимолог?чн? г?потези
[3]
:
- ≪Наварра≫ походить в?д
баск.
nabar
, ≪брунатний≫
- ≪Наварра≫ походить в?д
баск.
naba
(
?сп.
nava
) ≪долина, р?внина≫ +
баск.
herri
, ≪люд, земля≫.
Нин?шня ?спанська пров?нц?я Наварра становить лише п?вденну половину однойменного середньов?чного корол?вства ? Верхню Наварру: Нижня Наварра, розташована на п?вн?чному схил? П?рене?в, входить до складу Франц??. Прадавн?ми в?домими жителями Наварри були васкони, що походять в?д древн?х
?бер?в
, прадавнього населення ?спан??; нащадками ?х ?
баски
. Наварра, як ? вся територ?я ?спан??, посл?довно п?дкорялася
римлянами
,
свевами
,
вестготами
(у
VI стол?тт?
),
маврами
(у
VIII стол?тт?
).
У
778
Карл Великий
зайняв велику частину територ?? Наварри, в?дт?снивши мавр?в, але незабаром зазнав поразки в?д баск?в, що розбили кер?вника його в?йськ, ? знаменитого
Роланда
, ? вимушений був поступитися майже вс?ма завойованими землями. Його син, король
Акв?тан??
, на початку
IX стол?ття
в?дновив ?спанську монарх?ю, до складу яко? ув?йшла Наварра. Внасл?док розбрат?в у франкському корол?вств? жител? Наварри знайшли незалежн?сть ? вибрали сво?м графом
Санчо I Гарс?ю
, що вважався нащадком вестготського короля
Реккареда
; завоювавши Памплону, в?н у
905
проголосив самост?йне корол?вство Наварра; в?двойований у
сарацин?в
район верхнього Ебро, перший король Наварри помер у
925
. Найусп?шн?шим з нащадк?в Санчо Гарс?? став
Санчо III Великий
(правив близько
1000
-
1035
), який завоював майже всю п?вн?чну частину
?бер?йського п?вострова
? розд?лив ?? м?ж чотирма синами; Наварра д?сталася його синов? Гарс??. Внасл?док розд?лу б?льш?сть при?днаних Санчо III територ?й фактично стали самост?йними корол?вствами. У
1076
Наварра втратила незалежн?сть, попавши п?д владу арагонського короля, що в?д?брав престол у
Санчо IV
. Вт?м, незабаром, у
1134
, Наварра знов стала незалежним корол?вством на чол? з
Гарс??ю V
.
У 1234, п?сля смерт?
Санчо VII
, що не мав спадко?мц?в, у Наварр? французьким графом
Т?бо Шампанським
була заснована нова династ?я. Остання представниця ц??? династ??, ?оана, вийшла зам?ж за французького короля
Ф?л?пgа IV Вродливого
. Таким чином, Наварра стала частиною територ?? Франц??. П?сля припинення чолов?чо? л?н??
Капетинг?в
(1328), Наварру успадковувала Жанна II, дочка
Людов?ка X
, ? правителем став ?? чолов?к, французький граф
Ф?л?пп III
. По смерт? останнього влада перейшла до його сина,
Карла II Злого
. Разом з рукою його внучки,
Бланки
, в 1441 корол?вство в?д?йшло до
Хуана Арагонського
; Наварра була сполучена з
Арагонським корол?вством
впродовж подальших 38 рок?в. У 1479 земл? Наварри був об'?днан? з Беарном: Хуан Арагонський запов?дав Наварру сво?й дочц?
Бланц? II
, що була дружиною Гастна,
в?контом
Беарнським. У
1484
Наварра перейшла до родини Альбре, що волод?ла нею до 1512 ? втратила панування над ц??ю частиною П?ренейського п?вострова в боротьб? з ?спанським королем
Фернандо II Арагонським
. Упродовж середньов?ччя економ?чний розвиток Наварри залишався низьким; м?ст на ?? територ?? було мало, у горах були селянськ? громади.
У
1517
син короля ?оана,
Генр?х II
, успадковував Нижню Наварру ? Беарн; у 1527 роц? в?н одружився з
Маргаритою Валуа
. Його ?дина дочка ? спадко?миця Йоанна д'Альбре вийшла зам?ж за Антона Бурбона. ?? правл?ння в?доме, перш за все, введенням в Наварр?
кальв?н?зму
. У 1589, разом з? вступом ?? сина Генр?ха III на французький престол (п?д ?м'ям
Генр?ха IV
), Нижня Наварра остаточно втратила самост?йн?сть ? була включена в територ?ю Франц??. Вт?м, Наварра збер?гала ряд прив?ле?в аж до
Велико? французько? революц??
, а французьк? корол? до 1830 носили титул корол?в Франц?? ? Наварри.
Верхня Наварра дос? перебува? у склад? ?спан??. Вона, на в?дм?ну в?д Нижньо? Наварри, збер?гала пол?тичн? прив?ле? довго ? до першо? половини
XIX стол?ття
(так, до
1833
вона мала статус в?це-корол?вства; старовинн? дворянськ? прив?ле? Наварри збер?галися до
1839
). У
1808
територ?я Верхньо? Наварри була зайнята в?йськами наполеон?всько? Франц??; зв?льнена в
1814
. П?д час
карл?стських в?йн
1833
-
1840
?
1872
-
1876
наваррц? п?дтримували карл?ст?в, що пооб?цяли в?дновити минулу автоном?ю Наварри. Результатом поразки карл?ст?в стала втрата Наваррою багатьох прив?ле?в. У
1876
Наварра була позбавлена всяких залишк?в автоном?? ? стала звичайною ?спанською пров?нц??ю.
П?д час ?спансько? революц?? у
1931
Наварра ? вогнище селянських виступ?в, направлених на повну л?кв?дац?ю феодальних в?дносин у пров?нц??. Цього ж року Наварра була об'?днана з
Кра?ною Баск?в
в ?дину автономну державу у склад? ?спан??. В пер?од
громадянсько? в?йни 1936-39 рр.
Наварра ? на сторон? нац?онал?ст?в
Франка
, що заохочувало орган?зац?? карл?ст?в (бойов? загони ≪рекете≫).
Розташована на п?вн?чному сход? ?бер?йського п?вострова, Наварра межу? з
Франц??ю
на п?вноч?,
Арагоном
на сход?,
Ла-Р?охою
на п?вденному заход?, ? Баскською Кра?ною на заход?. Територ?я включа? анклав,
Пет?лья-де-Арагон
, який ц?лком оточу? Арагон.
Сусп?льство управля?ться як автономний рег?он з його власним парламентом
(Parlamento de Navarra)
? урядом
(Gobierno de Navarra)
. На в?дм?ну в?д ?нших рег?он?в (? под?бно до Кра?ни Баск?в), вона ма? майже повну в?дпов?дальн?сть за зб?р ? управл?ння податк?в, як? повинн? сл?дувати за повними директивами, встановленими ?спанським урядом, але, можливо, ма? деяк? незначн? в?дм?нност?.
Попри ?? в?дносно маленький розм?р, абсолютн? контрасти особливостей Наварри, у географ??, з п?ренейського г?рського масиву, який превалю? над територ??ю до р?внин долини р?чки Ебро на п?вдн?.
Наварра склада?ться з 272 мун?ципал?тет?в ? ма? загальну чисельн?сть населення 601 874 (2006), з якого приблизно одна третина живе в столиц?, Памплон? (195 769 чол.), ? половина в столичн?й област? столиц? (315 988 чол.). В рег?он? нема? жодних ?нших великих мун?ципал?тет?в. Наступний найб?льший ?
Тудела
(32 802),
Бараньяйн
(22,401),
Бурлада
(18,388),
Естелья
(13,892),
С?сур-Майор
(13,197)
Тафалья
(11,040),
В?льява
(10,295), ?
Ансоайн
(9,952).
Кл?мат Наварри зм?шу? вплив в?д
п?ренейських г?р
? долини р?чки
Ебро
, створюючи велику р?зницю м?ж кл?матом п?вноч? (значно б?льше вологий ? з частою к?льк?стю опад?в) ? п?вдня (б?льше Середземного моря з вищими температурами).
Наварра л?диру? в ?вроп? по використанню поновлювано? технолог?? енерг?? ? плану? досягти 100 % поновлюваного покол?ння електрики до
2010
. До
2004
, 61 % рег?онально? електрики виробляли поновлюван? джерела, що складаються з 43,6 % в?д 28 в?тряк?в, 12 % в?д понад 100 невеликих водних турб?н, ? 5,3 % в?д 2 б?омаси ? 2 завод?в б?огазу. Кр?м того, рег?он ма? найб?льшу фотогальван?чну енергетичну установку в ?спанському Монте де К'?рцо Тудела (1,2 м?стк?сть MWp) плюс дек?лька сотень б?льш маленьких фотогальван?чних установок.
Розвиток починаючи з 2004 включа? подальше впровадження фотогальван?чних завод?в в Лар?он? (0,25 MWp)
[2]
? ?нший в Кастехон? (2,44 MWp), також один ?з найб?льших в ?спан??
[3]
.
Наварра ма? лише одну державну мову ?
?спанську
, але також вжива?ться й
баскська мова
. П?вн?чно-зах?дна частина сусп?льства в значн?й м?р? баскськомовна, у той час, як п?вденна частина майже ц?лком ?спаномовна. Столиця Памплона знаходиться в зм?шаному рег?он?. Наварра под?ля?ться на три частини л?нгв?стично: рег?они, де баскська мова широко поширена (область, що говорить баскською), рег?они, де баскська мова присутня (зм?шаний рег?он), ? рег?они, де баскська мова в?дсутня (область, що говорить ?спанською).
- Olhagary, ≪Histoire de Foix, B e arn et Navarre≫ (П., 1609)
- Faryn, ≪Histoire de Navarre≫ (П., 1622)
- Bordenave († 1572), ≪Histoire de Bearn et de Navarre≫ (издал Raymond, П., 1873)
- Boissonade, ≪Histoire de la r eunion de la Navarre a la Castille≫ (П., 1893).
- Collins, Roger.
The Basques
(2nd ed.). Oxford, UK: Basil Blackwell, 1990.
- Jimeno Jurio, Jose Maria. ¿Donde fue la Batalla de "Roncesvalles"?. Pamplona: Pamiela, 2004.
- Larrea, Juan Jose; Lorenzo, Jesus. Barbarians of Dar al-Islam: the Upper March of al-Andalus and the Western Pyrenees in the Eighth and Ninth Centuries
[4]
//
La Transgiordania Nei Secoli XII-XIII e le "frontiere" del Mediterraneo Medievale
. Oxford: Archaeopress, 2012, pp. 277?288.
- Sorauren, Mikel.
Historia de Navarra, el estado vasco
. Pamiela, 1999.
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
Наварра
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|