Наварра

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Наварра

?сп. Comunidad Foral de Navarra
баск. Nafarroako Foru Erkidegoa

Герб Наварри Прапор Наварри
Столиця Памплона
Кра?на   ?спан?я [1]
Кра?на Іспанія  ?спан?я
Межу? з:   сус?дн? адм?нодиниц?
Нова Акв?тан?я
Кра?на Баск?в
Ла-Р?оха Арагон
Франц?я ?
Оф?ц?йна мова ?спанська
Баскська
Населення
 - повне 601,874 тис.чол. ( 2006 )
 - густота 57,11
Етн?кон ?сп. navarro(s), navarra(s)
аст. Navarra, Navarru
фр. Navarrais, Navarraise
баск. nafar, nafartar
Площа
 - повна 10 391  км²
Висота
 - максимальна 2446±1 м
( Mesa de los Tres Reyes d [2] )
 - м?н?мальна ( Bidasoa d [2] )
Часовий пояс UTC+1 ? UTC+2
Статус автоном?? 16 серпня 1982
Президент Мар?я Ч?в?те
Сенатор?в 5
Депутат?в 5
Вебсайт www.navarra.es
Код ISO 3166-2 NA

Мапа
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Наварра

Нава?рра ( ?сп. Comunidad Foral de Navarra , баск. Nafarroako Foru Erkidegoa ) ? ран?ше корол?вство , нин? автономна сп?льнота на п?вноч? ?спан?? , б?ля п?вденно? п?дошви зах?дних П?рене?в , на кордон? з Франц??ю .

Площа 10 391 км². Населення 601 874 (2006). Переважно, етн?чн? баски (близько 47 %) та ?спанц?. Важливе м?сто Наварри та ?? адм?стративний центр ? Памплона .

Територ?я автономно? сп?льноти под?ля?ться на 272 мун?ципал?тети.

П?вн?чна частина Наварри, Монтана, ц?лком зайнята в?дрогами п?вденних П?рене?в (вища точка ? п?к Ганни, 2 504 м), п?вденна частина знаходиться на плато заввишки 400?500 м. Середня температура с?чня в Памплон? близько 2,5 °C, липня ? 20 °C. Пров?нц?я зрошу?ться р?чкою Ебро , з припливами що прот?ка? в основному по п?вденному кордону, з притоками Ега й Арагон, а також р?чкою Б?дассоа (на п?вноч?). Л?си (переважно широколистян?) ? лише в г?рськ?й частин? пров?нц??, плато зайняте солончаковими степами, використовуваними в тваринництв? (розводиться велика рогата худоба ? в?вц? ). Б?льш родюча долина р?чки Ебро на крайньому п?вдн? (вирощування пшениц? , цукрового буряка , винограду ). У П?ренеях розвинен? виноградарство, сад?вництво; спрадавна вирощуються каштани ? волоськ? гор?хи ; ? незначний л?совий промисел.

Видобувна, деревообробна, паперова, шк?ряно-взутт?ва, металург?йна, х?м?чна, харчова (цукрова ? виноробна) промислов?сть.

Назва

[ ред. | ред. код ]

Перша документальна згадка про ≪Наварру≫ м?ститься у хрон?ц? Ейнгарда , в опис? бенкет?в Карла Великого , де згадуються лат. navarros . В Анналах корол?вства франк?в згадуються лат. nabarros .

Точне значення слова не в?доме. ?сну? дв? етимолог?чн? г?потези [3] :

  • ≪Наварра≫ походить в?д баск. nabar , ≪брунатний≫
  • ≪Наварра≫ походить в?д баск. naba ( ?сп. nava ) ≪долина, р?внина≫ + баск. herri , ≪люд, земля≫.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Нин?шня ?спанська пров?нц?я Наварра становить лише п?вденну половину однойменного середньов?чного корол?вства ? Верхню Наварру: Нижня Наварра, розташована на п?вн?чному схил? П?рене?в, входить до складу Франц??. Прадавн?ми в?домими жителями Наварри були васкони, що походять в?д древн?х ?бер?в , прадавнього населення ?спан??; нащадками ?х ? баски . Наварра, як ? вся територ?я ?спан??, посл?довно п?дкорялася римлянами , свевами , вестготами VI стол?тт? ), маврами VIII стол?тт? ).

У 778 Карл Великий зайняв велику частину територ?? Наварри, в?дт?снивши мавр?в, але незабаром зазнав поразки в?д баск?в, що розбили кер?вника його в?йськ, ? знаменитого Роланда , ? вимушений був поступитися майже вс?ма завойованими землями. Його син, король Акв?тан?? , на початку IX стол?ття в?дновив ?спанську монарх?ю, до складу яко? ув?йшла Наварра. Внасл?док розбрат?в у франкському корол?вств? жител? Наварри знайшли незалежн?сть ? вибрали сво?м графом Санчо I Гарс?ю , що вважався нащадком вестготського короля Реккареда ; завоювавши Памплону, в?н у 905 проголосив самост?йне корол?вство Наварра; в?двойований у сарацин?в район верхнього Ебро, перший король Наварри помер у 925 . Найусп?шн?шим з нащадк?в Санчо Гарс?? став Санчо III Великий (правив близько 1000 - 1035 ), який завоював майже всю п?вн?чну частину ?бер?йського п?вострова ? розд?лив ?? м?ж чотирма синами; Наварра д?сталася його синов? Гарс??. Внасл?док розд?лу б?льш?сть при?днаних Санчо III територ?й фактично стали самост?йними корол?вствами. У 1076 Наварра втратила незалежн?сть, попавши п?д владу арагонського короля, що в?д?брав престол у Санчо IV . Вт?м, незабаром, у 1134 , Наварра знов стала незалежним корол?вством на чол? з Гарс??ю V .

У 1234, п?сля смерт? Санчо VII , що не мав спадко?мц?в, у Наварр? французьким графом Т?бо Шампанським була заснована нова династ?я. Остання представниця ц??? династ??, ?оана, вийшла зам?ж за французького короля Ф?л?пgа IV Вродливого . Таким чином, Наварра стала частиною територ?? Франц??. П?сля припинення чолов?чо? л?н?? Капетинг?в (1328), Наварру успадковувала Жанна II, дочка Людов?ка X , ? правителем став ?? чолов?к, французький граф Ф?л?пп III . По смерт? останнього влада перейшла до його сина, Карла II Злого . Разом з рукою його внучки, Бланки , в 1441 корол?вство в?д?йшло до Хуана Арагонського ; Наварра була сполучена з Арагонським корол?вством впродовж подальших 38 рок?в. У 1479 земл? Наварри був об'?днан? з Беарном: Хуан Арагонський запов?дав Наварру сво?й дочц? Бланц? II , що була дружиною Гастна, в?контом Беарнським. У 1484 Наварра перейшла до родини Альбре, що волод?ла нею до 1512 ? втратила панування над ц??ю частиною П?ренейського п?вострова в боротьб? з ?спанським королем Фернандо II Арагонським . Упродовж середньов?ччя економ?чний розвиток Наварри залишався низьким; м?ст на ?? територ?? було мало, у горах були селянськ? громади.

У 1517 син короля ?оана, Генр?х II , успадковував Нижню Наварру ? Беарн; у 1527 роц? в?н одружився з Маргаритою Валуа . Його ?дина дочка ? спадко?миця Йоанна д'Альбре вийшла зам?ж за Антона Бурбона. ?? правл?ння в?доме, перш за все, введенням в Наварр? кальв?н?зму . У 1589, разом з? вступом ?? сина Генр?ха III на французький престол (п?д ?м'ям Генр?ха IV ), Нижня Наварра остаточно втратила самост?йн?сть ? була включена в територ?ю Франц??. Вт?м, Наварра збер?гала ряд прив?ле?в аж до Велико? французько? революц?? , а французьк? корол? до 1830 носили титул корол?в Франц?? ? Наварри.

Верхня Наварра дос? перебува? у склад? ?спан??. Вона, на в?дм?ну в?д Нижньо? Наварри, збер?гала пол?тичн? прив?ле? довго ? до першо? половини XIX стол?ття (так, до 1833 вона мала статус в?це-корол?вства; старовинн? дворянськ? прив?ле? Наварри збер?галися до 1839 ). У 1808 територ?я Верхньо? Наварри була зайнята в?йськами наполеон?всько? Франц??; зв?льнена в 1814 . П?д час карл?стських в?йн 1833 - 1840 ? 1872 - 1876 наваррц? п?дтримували карл?ст?в, що пооб?цяли в?дновити минулу автоном?ю Наварри. Результатом поразки карл?ст?в стала втрата Наваррою багатьох прив?ле?в. У 1876 Наварра була позбавлена всяких залишк?в автоном?? ? стала звичайною ?спанською пров?нц??ю.

П?д час ?спансько? революц?? у 1931 Наварра ? вогнище селянських виступ?в, направлених на повну л?кв?дац?ю феодальних в?дносин у пров?нц??. Цього ж року Наварра була об'?днана з Кра?ною Баск?в в ?дину автономну державу у склад? ?спан??. В пер?од громадянсько? в?йни 1936-39 рр. Наварра ? на сторон? нац?онал?ст?в Франка , що заохочувало орган?зац?? карл?ст?в (бойов? загони ≪рекете≫).

Сусп?льство, географ?я, ? кл?мат

[ ред. | ред. код ]

Розташована на п?вн?чному сход? ?бер?йського п?вострова, Наварра межу? з Франц??ю на п?вноч?, Арагоном на сход?, Ла-Р?охою на п?вденному заход?, ? Баскською Кра?ною на заход?. Територ?я включа? анклав, Пет?лья-де-Арагон , який ц?лком оточу? Арагон.

Сусп?льство управля?ться як автономний рег?он з його власним парламентом (Parlamento de Navarra) ? урядом (Gobierno de Navarra) . На в?дм?ну в?д ?нших рег?он?в (? под?бно до Кра?ни Баск?в), вона ма? майже повну в?дпов?дальн?сть за зб?р ? управл?ння податк?в, як? повинн? сл?дувати за повними директивами, встановленими ?спанським урядом, але, можливо, ма? деяк? незначн? в?дм?нност?.

Попри ?? в?дносно маленький розм?р, абсолютн? контрасти особливостей Наварри, у географ??, з п?ренейського г?рського масиву, який превалю? над територ??ю до р?внин долини р?чки Ебро на п?вдн?.

Адм?н?стративний устр?й

[ ред. | ред. код ]

Наварра склада?ться з 272 мун?ципал?тет?в ? ма? загальну чисельн?сть населення 601 874 (2006), з якого приблизно одна третина живе в столиц?, Памплон? (195 769 чол.), ? половина в столичн?й област? столиц? (315 988 чол.). В рег?он? нема? жодних ?нших великих мун?ципал?тет?в. Наступний найб?льший ? Тудела (32 802), Бараньяйн (22,401), Бурлада (18,388), Естелья (13,892), С?сур-Майор (13,197) Тафалья (11,040), В?льява (10,295), ? Ансоайн (9,952).

Кл?мат

[ ред. | ред. код ]

Кл?мат Наварри зм?шу? вплив в?д п?ренейських г?р ? долини р?чки Ебро , створюючи велику р?зницю м?ж кл?матом п?вноч? (значно б?льше вологий ? з частою к?льк?стю опад?в) ? п?вдня (б?льше Середземного моря з вищими температурами).

Енергетична пол?тика

[ ред. | ред. код ]

Наварра л?диру? в ?вроп? по використанню поновлювано? технолог?? енерг?? ? плану? досягти 100 % поновлюваного покол?ння електрики до 2010 . До 2004 , 61 % рег?онально? електрики виробляли поновлюван? джерела, що складаються з 43,6 % в?д 28 в?тряк?в, 12 % в?д понад 100 невеликих водних турб?н, ? 5,3 % в?д 2 б?омаси ? 2 завод?в б?огазу. Кр?м того, рег?он ма? найб?льшу фотогальван?чну енергетичну установку в ?спанському Монте де К'?рцо Тудела (1,2 м?стк?сть MWp) плюс дек?лька сотень б?льш маленьких фотогальван?чних установок.

Розвиток починаючи з 2004 включа? подальше впровадження фотогальван?чних завод?в в Лар?он? (0,25 MWp) [2] ? ?нший в Кастехон? (2,44 MWp), також один ?з найб?льших в ?спан?? [3] .

Культура

[ ред. | ред. код ]
Мапа показу? щ?льн?сть баскськомовного населення

Наварра ма? лише одну державну мову ? ?спанську , але також вжива?ться й баскська мова . П?вн?чно-зах?дна частина сусп?льства в значн?й м?р? баскськомовна, у той час, як п?вденна частина майже ц?лком ?спаномовна. Столиця Памплона знаходиться в зм?шаному рег?он?. Наварра под?ля?ться на три частини л?нгв?стично: рег?они, де баскська мова широко поширена (область, що говорить баскською), рег?они, де баскська мова присутня (зм?шаний рег?он), ? рег?они, де баскська мова в?дсутня (область, що говорить ?спанською).

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Olhagary, ≪Histoire de Foix, B e arn et Navarre≫ (П., 1609)
  • Faryn, ≪Histoire de Navarre≫ (П., 1622)
  • Bordenave († 1572), ≪Histoire de Bearn et de Navarre≫ (издал Raymond, П., 1873)
  • Boissonade, ≪Histoire de la r eunion de la Navarre a la Castille≫ (П., 1893).

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Б?бл?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Монограф??. Статт?

[ ред. | ред. код ]
  • Collins, Roger. The Basques (2nd ed.). Oxford, UK: Basil Blackwell, 1990.
  • Jimeno Jurio, Jose Maria. ¿Donde fue la Batalla de "Roncesvalles"?. Pamplona: Pamiela, 2004.
  • Larrea, Juan Jose; Lorenzo, Jesus. Barbarians of Dar al-Islam: the Upper March of al-Andalus and the Western Pyrenees in the Eighth and Ninth Centuries [4] // La Transgiordania Nei Secoli XII-XIII e le "frontiere" del Mediterraneo Medievale . Oxford: Archaeopress, 2012, pp. 277?288.
  • Sorauren, Mikel. Historia de Navarra, el estado vasco . Pamiela, 1999.

Посилання

[ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Наварра