М?ф?чна ?стота

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
М?ф?чн? ?стоти в книз? Bilderbuch fur Kinder (≪Книжка з малюнками для д?тей≫) [1] Фр?др?ха Бертуха [de] (1790?1830).
Л?вий ряд (згори донизу): грифон , сатир , г?покамп .
Правий ряд (згори донизу): гарп?я , г?гант , морська д?ва .

М?ф??чна або легенда?рна ?сто?та , також казко?ва ?сто?та або казко?вий зв?р  ? надприродна тварина / рослина , нер?дко г?брид , ?нод? антропоморфна (наприклад, сирени ), ?снування яко? не доведено або не можна довести, ? описана як у м?фолог?чних чи фольклорних джерелах, так ? в деяких ?сторичних документах аж до сучасно? доби .

У пер?од Античност? чудовиська, так? як циклоп ? м?нотавр , ф?гурують у геро?чних епосах , де головний герой ма? знищити цих тварин. ?нших ?стот, таких як ?динороги , згадували в працях з природознавства р?зн? вчен? давнини [2] [3] . Св?дчення про низку легендарних ?стот походять ?з традиц?йно? м?фолог??, а описаних вигаданих ?стот , наприклад, дракон?в , грифон?в та ?динорог?в, тривалий час вважали такими, що реально ?снують. ?нш? уявлення ?рунтувалися на зустр?чах з реальними, але побаченими вперше тваринами, описи яких були спотворен?, так? як баранець  ? ягня, що ≪вироста? з? стебла рослини≫ [4] .

?стоти

[ ред. | ред. код ]

Багато м?ф?чних тварин ф?гурують у л?тератур? та мистецтв? Антично? епохи . Наприклад, у сюжет? ≪Од?ссе?≫ важливу роль в?д?грають так? ?стоти як циклоп , Ск?лла та Хар?бда , яким протистоять герою Од?ссею . В ?нших м?фах Горгону Медузу перемага? Персей , М?нотавра  ? Тесей , а Г?дра гине в?д рук Геракла в ход? виконання одного з його подвиг?в , Еней бореться з гарп?ями . Таким чином, основна роль цих монстр?в у сюжет? ? п?дкреслювати велич головних геро?в [5] [6] [7] .

Нер?дко ?стоти, що мають под?бну зовн?шн?сть та особливост? ф?гурують у м?фолог?? абсолютно р?зних культур та народ?в. Так, наприклад, кентаври , химери , тритони та пегаси зустр?чаються ? в м?фолог?? ?нд?йц?в . Сф?нкси також з'являються як крилат? леви в ?нд?йському мистецтв?, а птах паяса  ? в м?фолог?? ?нд?анц?в П?вн?чно? Америки [8] .

У середньов?чному мистецтв? тварини, як реальн?, так ? м?ф?чн?, в?д?гравали значну роль. ?х включали в декоративн? форми середньов?чних прикрас, ?нод? з хитромудрим переплетенням к?нц?вок. ?нод? зображення тварин використовували для надання об'?ктам гумористичного сенсу чи, навпаки, велич?. У християнському мистецтв? тварини мали символ?чне значення, наприклад, ягня символ?зувало Христа , голуб  ? Святого Духа , класичний грифон  ? хранителя мертвих. Середньов?чн? бест?ар?? включали описи та зображення р?зних тварин незалежно в?д доведеност? ?хнього ?снування; васил?ск уособлював диявола , а мантикора символ?зувала спокусу [9] .

Алегорична функц?я

[ ред. | ред. код ]
Середньов?чн? бест?ар?? описували м?ф?чних тварин разом з? справжн?ми: вгор? ? ?динор?г , внизу ? ведм?дь .

Одн??ю з функц?й м?ф?чних тварин у Середньов?чч? була алегор?я . ?динорог?в , наприклад, описували як надзвичайно швидких та невловимих за допомогою традиц?йних метод?в полювання тварин [10] . Вважалося, що ?диний спос?б уп?ймати цього зв?ра ? це привести до його житла д?ву. ?динор?г мав ≪застрибнути до не? на кол?на ? заснути≫, п?сля чого мисливець м?г нарешт? зловити його [10] . З погляду символ?ки, ?динор?г був метафорою Христа. ?динороги уособлювали ?дею невинност? та чистоти. У Б?бл?? короля Якова в Псалм? 92:10 сказано: ≪ П?дстав м?й р?г, як р?г ?динорога ≫. Перекладач? короля Якова помилково переклали ?врейське слово ≪ re'em ≫ як ≪?динор?г≫ [10] . У п?зн?ших верс?ях цей терм?н перекладено як ≪дикий бик≫ [11] . Маленький розм?р ?динорога означа? упокорення Христа [10] .

Ще одна поширена легендарна ?стота, яка виконувала алегоричн? функц?? у Середньов?чч? ? дракон . Дракон?в ототожнювали з? зм?ями, хоча ?хн? атрибути були значно модиф?кован?. Передбачалося, що дракон був набагато б?льшим в?д ус?х ?нших тварин [10] . Вважалося, що дракон не мав отрути, але й без не? м?г убити все живе, до чого торкався. Б?бл?йн? писання описують дракона як слугу диявола , а образ дракона використовували для позначення гр?ха загалом [10] . Вважалося, що дракони мешкали в таких м?сцях, як Еф?оп?я та ?нд?я . Ц? висновки ?рунтувалися, очевидно, на висновках про пост?йний теплий кл?мат цих областей.

Ф?з?олог?чн? особливост? не були в центр? уваги художник?в, як? зображували м?ф?чних тварин, а середньов?чн? бест?ар?? не вважалися працями з б?олог?чно? систематики . Так? ?стоти, як ?динор?г ? грифон, не потрапляли до окремого ≪м?фолог?чного≫ розд?лу середньов?чних бест?ар??в [12] , оск?льки саме символ?зм, а не достов?рн?сть, мав першорядне значення. При зображанн? та опис? тварин, ?снування яких нараз? п?дтверджено, також застосовувався фантастичний п?дх?д. Ймов?рно, рел?г?йне та моральне значення цих тварин було значно важлив?шим, н?ж правдопод?бн?сть. Письменниця, досл?дник рол? м?ф?чних ?стот у середньов?чному мистецтв? Нона К. Флорес зазнача?:

На десяте стол?ття художники все б?льше були пов'язан? алегоричною ?нтерпретац??ю ? в?дмовилися в?д натурал?стичних зображень " [12] .
Ориг?нальний текст (англ.)
By the tenth century, however, artists were increasingly bound by the allegorical interpretation of the text and tended to abandon such naturalistic depictions.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Digi.ub.uni-heidelberg.de (н?м.) . ? Universitat Heidelberg.
  2. ↑ The Encyclopædia Britannica: A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information . University Press. 1911. с.  581 .
  3. ↑ Bascom, William (1984). Alan Dundes (ред.). Sacred Narrative: Readings in the Theory of Mythology . University of California Press . с.  9 . ISBN   9780520051928 . table.
  4. ↑ Large, Mark F.; John E. Braggins (2004). Tree Ferns . Portland, Oregon: Timber Press, Incorporated. с.  360 . ISBN   978-0-88192-630-9 .
  5. ↑ Monsters in Classical Mythology . Washington State University. Арх?в ориг?налу за 20 листопада 2018 . Процитовано 6 с?чня 2017 .
  6. ↑ Grimal, Pierre. The Dictionary of Classical Mythology. Blackwell Reference, 1986.
  7. ↑ Sabin, Frances E. Classical Myths That Live Today. Silver Burdett Company, 1940.
  8. ↑ O'Flaherty, Wendy (1975). Hindu Myths: A Sourcebook . Penguin Books .
  9. ↑ Boehm, Barbara Drake (January 2012). Animals in Medieval Art . Metropolitan Museum of Art. Арх?в ориг?налу за 25 листопада 2018 . Процитовано 5 с?чня 2017 .
  10. ↑ а б в г д е Gravestock, Pamela. ≪Did Imaginary Animals Exist?≫ In The Mark of the Beast: The Medieval Bestiary in Art, Life, and Literature . New York: Garland. 1999.
  11. ↑ J. L. Schrader. The Metropolitan Museum of Art Bulletin , New Series, Vol. 44, No. 1, ≪A Medieval Bestiary≫ (Summer, 1986), pp. 1+12?55, 17.
  12. ↑ а б Flores, Nona C. The Mirror of Nature Distorted: The Medieval Artist's Dilemma in Depicting Animals // The Medieval World of Nature. ? New York : Garland, 1993. ? С. 15 .
Перегляд цього шаблону
  Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Антична м?фолог?я
Слов'янська м?фолог?я
Германо-скандинавська
м?фолог?я
Кельтська м?фолог?я
Балтська м?фолог?я
М?фолог?я баск?в
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=М?ф?чна_?стота&oldid=38531872