М?сце?в?сть (у ф?зичн?й географ?? ) ? найб?льша морфолог?чна частина ландшафту , яка в?дпов?да? сукупност? мезоформ одного генетичного типу рель?фу ? вир?зня?ться характерним сполученням урочищ .

Причини виокремлення цих природно-територ?альних комплекс?в р?зноман?тн?, але найвиразн?ш? м?сцевост? формуються внасл?док контрастност? мезоформ земно? поверхн?, як? становлять певний генетичний тип рель?фу. Каленик Геренчук , який у 1954 роц? ? вв?в поняття м?сцевост? як морфолог?чно? частини ландшафту , наводить приклад ландшафту Пасмового Побужжя . Його рель?ф склада?ться ?з двох великих мезоформ ? пасом та улоговин м?ж ними. Хоча вони близького генезису та в?ку, однак ?х р?зна морфолог?я зумовлю? ?стотн? в?дм?нност? м?ж пасмами й улоговинами за г?дрогеолог?чним режимом, четвертинними в?дкладами, ?рунтами та рослинн?стю. Таким чином, цей ландшафт склада?ться з двох м?сцевостей, одна з яких в?дпов?да? пасмам, а друга ? улоговинам м?ж ними. Аналог?чну ландшафтну територ?альну структуру мають ? багато ?нших височин , наприклад Тарханкутська в зах?дн?й частин? р?внинного Криму , де вапняков? пасма чергуються з улоговинами, у яких вапняки перекрит? шаром глин ? делюв?альних суглинк?в . Хоча за генетичними показниками пасма й улоговини являють собою один тип рель?фу (структурно-денудац?йний), за ландшафтознавчими ж показниками вони р?зн? за складом урочищ ? вид?ляються як окрем? м?сцевост?.

У межах височин, де пасом ? улоговин нема?, але добре розвинена мережа р?чкових долин , як окрем? м?сцевост? розглядають межир?ччя , надзаплавн? тераси , широк? заплави . Низовинним ландшафтам також властивий под?л на м?сцевост?. У б?льшост? випадк?в в?н зумовлений в?дм?нностями у л?тогенн?й основ? ландшафту (як на Пол?сс? ), або ?стотними в?дм?нностями в режим? ?рунтових вод ? ступеня ?х м?нерал?зац?? (як у Причорноморськ?й низовин? ). У горах м?сцевост? вид?ляють як висотно-поясн? утворення, через що й називають ?х висотними м?сцевостями.

Як м?сцев?сть у ландшафтознавств? розглядаються також складн? системи однотипних урочищ, що злилися в процес? свого розвитку (наприклад, системи верх?вкових болотних масив?в у ландшафтах тайги ), ? частини ландшафту, що в?др?зняються одне в?д одного к?льк?сним сп?вв?дношенням площ, зайнятих р?знотипним урочищами (наприклад, боровими , болотними в тайз? тощо) при однор?дному як?сному склад? останн?х.

Застосування терм?на [ ред. | ред. код ]

У географ?чн?й л?тератур? терм?н ужива?ться також у загальному значенн? як ландшафт, територ?я з? сво?р?дним сполученням природних умов.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• М?сцев?сть (у ф?зичн?й географ??) [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] у Велик?й радянськ?й енциклопед?? (рос.)
• Гродзинський М. Д., Савицька О. В. Ландшафтознавство: навчальний пос?бник ? К.: Видавничо-пол?граф?чний центр ≪Ки?вський ун?верситет≫, 2008. ? С. 80?81. ISBN 978-966-439-080-1

Посилання [ ред. | ред. код ]

• В?к ландшафту // Словник-дов?дник з еколог??  : навч.-метод. пос?б. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остап?шина. ? Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. ? С. 39.
• Гннезис ландшафту // Словник-дов?дник з еколог??  : навч.-метод. пос?б. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остап?шина. ? Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. ? С. 46.

Це незавершена стаття з географ?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .