Мусть?рська культура
Названо на честь	Le Moustier d [1]
Наступник	Барадостська культура
Творець	H. neanderthalensis [2]
Час/дата початку	313 тисячол?ття до н. е.
Час/дата зак?нчення	неправильна дата (досяжна точн?сть)
Першов?дкривач або винах?дник	Louis Laurent Gabriel de Mortillet d
Мусть?рська культура у В?к?сховищ?

←    Палеол?т    →
Кам'ян? знаряддя перв?сно? людини
Ранн?й/Нижн?й 3,3 млн ? 0,3 млн рок?в тому Олдувай Ашель Клектон
Середн?й 300?45 тис. рок?в тому Мусть? Атер?
П?зн?й/Верхн?й 50?10 тис. рок?в тому Барадост Шательперон Ор?ньяк ?раветт Солютре Мадлен Гамбург Аренсбург Св?дер
Еп?палеол?т 20 ? 10 тис. рок?в тому
Категор?я ? Портал
п о р

Мусть?? або Мусть??р ( лат. Mousterian ) ? археолог?чна культура в епоху палеол?ту . Середн?й палеол?т  ? 80?32 тис. рок?в до н. е.

Пережитки зустр?чаються ? п?зн?ше в епоху п?знього палеол?ту . На стоянц? Королеве шар Мусть?ру лежить вище за шар п?знього палеол?ту. Типов? мусть?рськ? в?стря виготовлен? на леваллуазьких пластинах . Зустр?чаються добре оброблен? ручн? рубила. Вид?ляють ≪зубчате≫, шарантське, левалуазьке Мусть?.

Мусть?рська пора припада? на к?нець р?сського зледен?ння ? р?с-вюрмського ?нтергляц?алу. Р?сське (його ще називають дн?провським ) зледен?ння було найб?льшим. Вважають, що льодовик у цей час спускався з п?вноч? ?вропи далеко на п?вдень ? досягав широти сучасного м?ста Дн?про. ^[3]

Мусть?рська доба наступна п?сля Ашельсько? , дату?ться близько 100 000 рок?в до н. е.

Припада? на найб?льше зледен?ння в Укра?н? . Вдосконалю?ться техн?ка обробки каменю, ручн? рубила зам?нюють конечники, скребла . До ц??? доби належить найб?льше в?дкриття людства, вм?ння добувати вогонь . Серед знах?док ц??? доби ? рештки людини в печер? К??к-Коба , в Криму .

Вар?анти мусть?рсько? культури не дуже р?зноман?тн? ? в?др?зняються част?ше не наявн?стю чи в?дсутн?стю яких-небудь характерних тип?в знарядь, а ?х частотним розпод?лом ? в одних вар?антах б?льше скребел, в ?нших ? гостроконечник?в.

Причинами в?дм?нностей вар?ант?в мусть? можуть бути:

1. культурн? в?дм?нност?,
2. ?снування знарядь р?зного призначення ? для полювання, для обробки рослин, м'яса тощо,
3. специф?ка обробки р?зних матер?ал?в ? перевикористання р?зних знарядь з переоформленням,
4. хронолог?чн? типи.

Основн? типи мусть? Зах?дно? ?вропи так?:

• типове мусть? ? в техн?ц? леваллуа ? без (наприклад, стоянки Ле Мусть?, Мусс?л??ве, Мадонна дел'Арма),
• шарантське мусть? ? типу Ля К?на (багато б?чних ? поперечних скребел, мало знарядь в техн?ц? леваллуа, ретуш типу К?на ? у вигляд? риб'ячо? луски, наприклад, стоянки Крап?на, Комб Греналь, Анц?о, Гротта дель Погг?о ? Гротта дель Кавалло) ? Ля Феррасс? (багато знарядь в техн?ц? леваллуа, мало поперечних скребел, багато б?чних скребел; пром?жне м?ж мусть? типу К?на ? типовим, наприклад, стоянки Ля Феррасс?, Гротто д? косто),
• зубчасте мусть? ? знаряддя з ви?мками, ймов?рно, для обробки древк?в спис?в (дуже мало б?чних скребк?в, багато зубчастих знарядь, наприклад, стоянка ≪Комб Греналь≫),
• мусть? в ашельской традиц?? ? багато рубил, але ? знаряддя верхньопалеол?тичного типу, типу A (багато ручних рубил, нож? з? спинкою, р?зн? форми скребел, наприклад, стоянка ≪Пеш-дель-Азе≫) ? типу B (нема? ручних рубил або маленьк? ручн? рубила, багато зубчастих знарядь, багато нож?в з? спинкою, верхньопалеол?тичн? знаряддя, наприклад, стоянка Пеш-дель-Азе).

У Сх?дн?й ?вроп? в?дом? 5 основних тип?в мусть? ? багато м?сцевих вар?ант?в, наприклад листопод?бне мусть? (наприклад, стоянка Ст?нка), загроське мусть? ( Балкани ). У Середземномор'? вар?анти схож? на зах?дно?вропейськ? , але з? сх?дним впливом ябрудсько? техн?ки. На Кавказ? виявля?ться по?днання сх?дно?вропейських , середземноморських ? близькосх?дних традиц?й (наприклад, ябрудська культура в Тсоп?, загроське мусть? в печер? ?реван ). У Сиб?ру класичн? мусть?рськ? пам'ятники поширен? на п?вдн?, краще вони вивчен? на Алта? (печери Окладн?кова ? Денисова), але м?сцями в?дом? ? на сх?д (≪Торгал?к-А≫ в Тув? ) ? на п?вн?ч ( стоянка ≪Диринг≫ в Якут?? ).

На Близькому Сход? переважають культури ябруд ? преор?ньяк , для яких типове виготовлення пластин, хоча древн? пластини в?дом? ? в ?вроп? (Ринку-лес-Бапом у Франц?? ? ≪П??кар? IIa≫ в Польщ? ). Ц? культури часто розглядаються як перех?дн? до верхньопалеол?тичних.

Для мусть? ?вропи та Аз?? характерне ?снування безл?ч? ?зольованих окремих груп, як?, мабуть, мало впливали одна на одну, р?зн? традиц?? дуже довго могли збер?гатися без сприйняття елемент?в нав?ть поблизу розташованих культур .

Мусть?рських стоянок ? м?сцезнаходжень на територ?? Укра?ни виявлено ? досл?джено значно б?льше, н?ж ашельських. На п?дстав? вивчення знах?док з мусть?рських стоянок (крем'яних знарядь прац?) вчен? вважають, що розселення на територ?? сучасно? Укра?ни йшло з п?вдня ? п?вденного заходу в обх?д Чорного моря ? через Кавказ та Центральну ?вропу. ^[3]

Двоб?чне Мусть? Пол?сся , Волин? , Прикарпаття , Сх?дного Криму ма? багато сп?льного з? знах?дками стоянок Н?меччини , Польщ? , Словаччини . Класичне одноб?чне та левалуазьке Мусть? Придн?стров'я, Зах?дного Криму нагаду? середн?й палеол?т Румун?? , Хорват?? , Грец?? .

Якщо пам'яток ашельсько? доби в Укра?н? нал?чу?ться не б?льш як 30, то стоянок середнього палеол?ту значно б?льше ? близько 200. Ц? стоянки були залишен? неандертальцями мусть?рського часу, що мешкали в Укра?н? 130? 28 тис. рок?в тому, а може й п?зн?ше. Особливо багато ?х досл?джено в печерах г?рського Криму: К??к-Коба , Вовчий грот, Шайтан-Коба, Чокурча, Старос?лля, Ак-Кая , Заскельне , Пролом, Кабаз? та ?н. Б?льш?сть ?з них мають по к?лька шар?в, що лишилися в?д багаторазових в?дв?дувань печер неандертальцями. ^[4]

Кр?м г?рського Криму групи мусть?рських стоянок в?дом? у Закарпатт? (верхн? шари Королеве, Рокосове), Подн?стров'? (нижн? шари ≪Молодове I≫ , ≪Молодове V≫ , ≪Кормань IV≫), на Под?лл? (Великий Глибочок, Пронятин), на Житомирщин? ( Рихта , Житомирська), у Надпор?жж? (Орел), Донбас? (≪Антон?вка 1≫, ≪11≫, Курдюм?вка, Зван?вка, Б?локузьмин?вка). На територ?? П?вн?чно? Укра?ни особливу увагу приверта? стоянка Рихта на Житомирщин?.

Рихта ? стоянка мусть?рсько? доби на невисокому п?щаному пагорб? над однойменною р?чкою у Житомирському Пол?сс? . Тут виявлено близько 11 тис. крем'яних вироб?в, у тому числ? багато типових дископод?бних нуклеус?в, двоб?чно оброблених гостроконечник?в, скребел. Ц? знах?дки мають прям? аналог?? з матер?алами м?кокського типу з Центрально? ?вропи. ^[4]

Найб?льше пам'яток мусть?рсько? культури знайдено на Кавказ? . Знайдено майже 200 стоянок: Джуручула, печери ≪Кударс 1≫ ? Цона, Дашджили  Дашсалахви. Також великим осередком мусть?рсько? культури ? Середня Аз?я . Стоянки р?зняться м?ж собою набором ?нвентарю, але всюди присутн? р?зн? скребла, скребки, проколки, р?зц?. Також всюди дом?ну? левалуазька техн?ка та плоск? нуклони. Стоянки мусть?рсько? культури також в?дом? ? в Молдов? у Вихватинцях , на берез? середнього дону та середньо? Волги , в антон?вц? та Приазов'? , в балках на дн?провських порогах.

Холодний кл?мат к?нця ашельсько? ? мусть?рсько? пори змушував людей широко користуватися вогнем, який неандертальц? вже, мабуть, ум?ли штучно добувати. В печер? Крап?на в Хорват?? б?ля вогнища п?знього ашелю-мусть? виявлено веретенопод?бн? палички з обпаленими к?нцями. Вважають, що за допомогою цих знарядь тертям чи свердл?нням тут добували вогонь. Оволод?ння способами штучного добування вогню було дуже важливим кроком у розвитку культури людства.

У мусть?рську холодну пору почина?ться ?нтенсивне заселення печер. Людин?, очевидно, довелося витримати у зв'язку з цим нелегку боротьбу з попередн?ми мешканцями ? печерними хижаками (г??ною, ведмедем). Там, де не було придатних для життя печер, виникають штучн? житла. Рештки одного з них досл?джено О. П. Чернишем на стоянц? ≪Молодове ?≫ на середньому Дн?стр? . Воно мало округлу форму, було обкладене навколо к?стками мамонт?в , мабуть, перекривалось шкурами диких тварин. ^[3]

Природн? умови мусть?рсько? культури в?др?знялися в?д сучасних в багатьох аспектах. Через значну волог?сть ? загальне похолодання кл?мату ? в п?вн?чних областях   ?вропи , Аз?? та Америки утворилися велик? льодов? покриви. Велика частина сучасно? сх?дно-?вропейсько? р?внини була покрита льодом. Центром зледен?ння була Скандинав?я.

Кл?мат в?др?знявся великою волог?стю, л?то було прохолодним, а зима м'якою. В перед льодовиков?й зон? ландшафт був тундровий та л?сотундровий. Значення льодовикових природно-кл?матичних умов в антрополог?? дуже велика.

В мусть?рський пер?од розвиток людини досяг р?вня, який дозволив пристосуватися ? вистояти в суворих природних умовах. Нов? умови актив?зували св?дому д?яльн?сть людини. Так появився одяг, вдосконалилося добування вогню ? осво?ння жител.

Людина мусть?рсько? доби за багатьма сво?ми ознаками вже стояла набагато вище найдавн?шо? людини типу п?текантропа ? синантропа .

У сво?й ф?зичн?й будов? люди мусть?рсько? доби знаходять досить багато сутт?вих в?дм?нностей м?ж собою. Саме тому мусть?рц?в розд?ляють на певн? групи; але, загалом, у них ст?льки сп?льних рис, що вс?х древн?х людей мусть?рсько? доби прийнято позначати одним загальним найменуванням ? неандертальц? (через знах?дку в Неандертал?, Н?меччина ).

Судячи з ?вропейських знах?док, неандерталець був кремезно? статури з масивним скелетом ? потужною мускулатурою. Р?ст у неандертальця був невеликим (155?165 см). Позаяк тулуб неандертальця був в?дносно коротким, а вигини хребта були виражен? слабко, то, ц?лком можливо, ходив в?н сутулячись, а б?гав злегка пригнувшись до земл?. Саме про таку ходу св?дчать масивн? к?стки стопи неандертальця , що були знайден? в печер? Ки?к-Коба в Криму . Кист? рук неандертальця виявилися лапопод?бними. Особливост? черепа неандертальця: низький, похилий, сильно вперед виступають надбр?вн? дуги. Верхня щелепа сильно випира?ться вперед, р?зц? велик?, лопатопод?бн?. Виступу п?дбор?ддя нема?.

Основою для життя в муст?рц?в було полювання. Серед тварин, на яких полювала мусть?рська людина, ? мамонт ? носор?г. Простежу?ться в?дома виб?рков?сть або спец?ал?зац?я з? способ?в вполювання певно? тварини. Наприклад, в Старос?лл? знайдено 98,4 % к?сток дикого в?слюка, а в Заскальн?й переважають знах?дки к?сток сайгака .

Полювання мало колективний характер, вимагало особливих навичок з боку мисливця. Б?льш?сть досл?дник?в вважа?, що деяк? знаряддя (гостроконечники, листопод?бн? в?стря) використовувалися  як наконечники метальних спис?в. Полювання доповнювалося збиральництвом; про це засв?дчують знах?дки терткових камен?в, що служили для розтирання плод?в ? корен?в ?ст?вних рослин. Значення збиральництва для перв?сно? людини було дуже великим.

Неандертальц? епохи мусть? досягли в?дносно високо? продуктивност?, виготовляли б?льш н?ж 60 вид?в знарядь прац?, вели розвинутий мисливський промисел, займалися збиральництвом, жили в пост?йних поселеннях. Люди мусть?рсько? доби виготовляли р?зноман?тн? типи наконечник?в (використовувалися як нож? для р?зання, кинджали), скребел (для розд?лення туш, обробки шкур ? дерева) тощо. Все це говорить про спец?ал?зац?ю знарядь прац? в епоху мусть? на в?дм?ну в?д початкових етап?в виробництва.

Таким чином, зб?льшення р?зноман?тност? знарядь прац? св?дчить про ускладнення технолог?? ?х виготовлення. Незважаючи на те, що сама структура технолог?чного процесу залишалася старою, проте удосконалювалися ?? основн? етапи: набули б?льш правильно? форми ядрища; стали б?льш удосконаленими в?дщепи; зросла к?льк?сть операц?й; технолог?я виготовлення стала триступеневою (оббивка, сколювання, ретуш). Такий складний процес вимагав значного досв?ду, навичок, координац?? рух?в ? певно? спец?ал?зац?? в ц?й справ?. П?зн?ше з'явилися складен? знаряддя (списи, рогатини, нож?, скребла з дерев'яними рукоятками тощо) ? почав застосовуватися такий технолог?чний прийом, як розжарювання каменю у вогн?, а пот?м його охолодження у вод?.

Серед знарядь них значна к?льк?сть це невелик? знаряддя, як? перв?сн? люди тримали не вс??ю рукою, а двома або трьома пальцями.

Одн??ю з важливих пам'яток п?вденно? Аз?? ? Денисова печера в г?рському Алта? . 

В мусть?рських шарах виявлен? галочн? вироби з односторонньою оббитою формою леза, нуклеуси з безсистемним заняттям поверхн?, левалуазькими гостроконечниками, скребла та зубчаст? знаряддя. 

Мусть?рський пер?од був значним кроком в розвитку виробничих сил перв?сного сусп?льства. З'явля?ться р?зний кам'яний ?нвентар. Вдосконалилася техн?ка розколювання та вторинна обробка каменю. П?д час мусть?рсько? культури застосування левалуазько? обробки каменю покращилася як?сть знарядь.

У мусть?рську епоху людство зробило величезний крок вперед. З'явилася людина нового виду, яка змогла вдосконалити техн?ку виготовлення кам'яних знарядь, прийом?в полювання, розвинути зачатки будування жител. У цю ж епоху зароджу?ться мистецтво, з'являються поховання, з чим, власне, пов'язують зачатки рел?г??, жодних сл?д?в яко? в домусть?рський пер?од не виявлено.

Багато археолог?в вважа?, що в мусть?рську епоху, а можливо нав?ть ? до не?, почина? формуватися розпод?л прац? за статтю та в?ком, а також звертають увагу на високу орган?зац?ю тогочасних людських колектив?в. У колективному буд?вництв? штучних жител археологи справедливо вбачають ознаки високо? орган?зованост?. У пост?йному розм?щенн? стоянок у певних, виг?дних для полювання м?сцевостях деяк? археологи вбачають прояв перв?сно? власност? на мисливськ? уг?ддя.

Цей комплекс явищ дозволя? припустити, що в мусть?рську епоху форму?ться нова соц?альна орган?зац?я. Зазвичай в?др?зняють перв?сне стадо ашельсько? епохи в?д кровноспор?днено? общини мусть?рц?в.

Важливим явищем мусть?рсько? епохи стало подальше, б?льш широке, ан?ж у попередн?й пер?од, осво?ння нових простор?в. Вже ашельськ? стоянки розташовувалися високо в горах (наприклад, стоянка Кударо). Тому людина мала перейти через Кавказький хребет. Ми не зна?мо, зробила це людина чи н?, але можливо, що вона об?йшла цей хребет узбережжям ? вже пот?м розселилася на територ?? П?вн?чного Кавказу. Центром розселення ста? також Крим , де археологами в?дкрито багато мусть?рських стоянок. Наприклад: Ки?к-Коба , Шайтан-Коба , Старос?лля , Вовчий грот, а на Сход? Криму ? Заскальне.

Майже кожного року в?дкриваються нов? стоянки по Дн?пру ? Дону , на берегах Азовського моря ? Волги . Багато стоянок цього пер?оду знаходяться в Середн?й Аз?? : поблизу Ташкенту , в Бухарськ?й оаз?, у Ферганськ?й долин? . ? так? стоянки ? на сход? Казахстану .

В?домо чимало мусть?рських стоянок. ?снували поселення або в?дкритого типу, або печерн?. А також стоянки тимчасових  мисливських табор?в. У Молдов? 1 було розкопане житло у вид? довгастого двокамерного намету з двома боковими прибудовами 5-8 метр?в. Основним буд?вельним матер?алом були к?стки мамонта. В середин? жител були знайден? вогнища. Каркас  жител будувався ?з жердин ? покривався шкурами. В таких  житлах жило 15-20 людей, як? складали перв?сне сусп?льство.

В мусть?рську епоху з'являються перш? поховання. Рештки к?лькох поховань неандертальсько? людини виявлен? в Криму , зокрема в печер? К??к-Коба та п?д нав?сом скел? Ак-Кая поблизу Б?логорська . Пок?йник?в клали у скорченому стан?, обкладали к?стками тварин, що вказу? на виникнення якихось початкових форм перв?сно? рел?г?? ? в?рувань. Деяк? досл?дники вважають, що вже за мусть?рсько? епохи могли складатись ? ранн? форми образотворчого мистецтва. ^[3]

Представники мусть?рсько? культури полювали на мамонт?в, б?зон?в, диких коней та в?слюк?в, г?гантських та п?вн?чних олен?в, сайгак?в. ^[4]

Неандертальц? використовали кр?м ручного рубила гостроконечники, скребла. Вони вм?ли добувати вогонь; жили в печерах або штучних житлах (коло з к?сток мамонт?в, перекрите шкурами тварин). ^[5]

Нос?? культури неандертальц? . Вони були представниками людей нового ф?зичного типу ? кремезн?, невисокого зросту (близько 160 см), з об'?мом мозку близько 1400 см³. Вони мали дуже похилий лоб з великим надорб?тальним валиком, нижню щелепу без п?дбор?дного виступу; лицева частина черепа значно виступала вперед. ^[3]

Цей розд?л потребу? доповнення . (березень 2016)

• Ю. В. Кухарчук . Мусть? [ Арх?вовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2010. ? Т. 7 : Мл ? О. ? С. 138. ? ISBN 978-966-00-1061-1 .

Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Gran Enciclopedia Aragonesa Нормативний контроль Freebase :  /m/030g7k