Мурс?я (пров?нц?я)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Мурс?я

?сп. Region de Murcia

Герб Мурс?? Прапор Мурс?? (автономно? сп?льноти)
Столиця Мурс?я
Кра?на   ?спан?я [1]
Кра?на Іспанія  ?спан?я
Межу? з:   сус?дн? адм?нодиниц?
Кастил?я-Ла-Манча Валенс?я
Андалус?я
Оф?ц?йна мова ?спанська
Населення
 - повне 1,42 млн чол. ( 2008 )
 - густота 128,12
Етн?кон ?сп. murciano , ?сп. murciana , аст. murcianu [2] , аст. murciana [2] , аст. murciano [2] , аст. murcianes [2] , аст. murcianos [2] ? ?тал. murciano
Площа
 - повна 11 313  км²
Висота
 - максимальна 2014 м
( Macizo de Revolcadores d )
 - м?н?мальна 348 м
Часовий пояс UTC+1 ? UTC+2
Статус автоном?? 9 червня 1982
Президент Педро Антонио Санчез (РР)
Сенатор?в 2
Депутат?в 9
Вебсайт www.carm.es
Код ISO 3166-2 MU

Мапа
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Мурс?я

Мурс?я, Мурс?йський рег?он ( ?сп. Region de Murcia , кат. Regio de Murcia ) ? пров?нц?я ?спан?? , одне з 17 автономних сп?втовариств кра?ни, розташоване на п?вденному сход? П?ренейського п?вострова , м?ж Андалус??ю ? Валенс??ю , ? м?ж Середземним морем ? Кастил??ю ? Ла-Манча . Столицею рег?ону ? м?сто Мурс?я , де розташовуються вс? рег?ональн? органи влади, окр?м Рег?онально? асамбл??, яка розташована в Картахен? .

Третина всього населення рег?ону живе в столиц?. Рег?он Мурс?я ? найб?льшим виробником фрукт?в, овоч?в ? кв?т?в в ?вроп? .

Географ?я

[ ред. | ред. код ]

Рель?ф

[ ред. | ред. код ]

Рег?он знаходиться на сх?дному краю Бетських г?р . Бетськ? гори в свою чергу розд?ляються на Пребетськ?, Суббетськ? та Пен?бетськ? кордиль?ри (з п?вноч? на п?вдень).

П?вденна сторона масиву Револькадорес

Традиц?йно вважалося, що п?к Револькадорес ( ?сп. Pico de Revolcadores ), що в?дноситься до г?рського масиву з т??ю ж назвою ? найвищою точкою Мурс?йського рег?ону ? ма? висоту 2 027 м; але по останн?х вим?рах SNIG'а (Servicio Nacional de Informacion Geografica de Espana ? Нац?ональна служба географ?чно? ?нформац?? ?спан??) Револькадорес ма? висоту 1 999 м, а найвищою точкою рег?ону ? п?к того ж г?рського масиву Лос Об?спос (?сп. ?сп. Los Obispos  ? ≪?пископи≫) ? 2 015 м.

Приблизно 27 % територ?й рег?ону в?дноситься до г?рського рель?фу, 37 % до м?жг?рських низин ? долин, ? 35 % до р?внин.

Кл?мат

[ ред. | ред. код ]
Д?аграма зм?ни температури пов?тря в столиц? рег?ону впродовж року

В Мурс?? нап?впосушливий середземноморський кл?мат з м'якою зимою грудн? ? с?чн? в середньому 11 °C) ? спекотним л?том (до 40 °C). Середньор?чна температура ? 18 °C.

В?дстань до моря ? рель?ф створюють температурн? в?дм?нност? м?ж узбережжям ? внутр?шн?ми районами рег?ону, особливо в?дм?нност? пом?тн? взимку. В той час, коли на узбережж? температура р?дко опуска?ться нижче 10 °C, у внутр?шн?х районах вона р?дко п?дн?ма?ться вище 6 °C ? к?льк?сть опад?в вища (600 мм), н?ж на узбережж?.

Мар Менор , вигляд з супутника

У м?ст? Мурс?я був заф?ксований температурний рекорд ?спан?? XX стол?ття . 4 липня 1994 року температура була 47,2 °C. С?чень 2005 року був найхолодн?шим за довгий час, на узбережж? нав?ть випав сн?г. [1]

Водн? ресурси

[ ред. | ред. код ]

В рег?он? знаходиться найб?льше природне озеро ?спан?? ? Мар-Менор . Мар-Менор ? найб?льшим солоним озером ?вропи. Озеро ма? нап?вокруглу форму ? в?докремлено в?д Середземного моря смугою п?ску завдовжки 22 км ? шириною в?д 100 до 1 200 м.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]
Див. також: Корол?вство Мурс?я

Карфагеняни заснували на територ?? Мурс?йського рег?ону торговельну колон?ю, назвавши ?? Карт Хадашт ( ф?н?к?йською мовою Нове М?сто ), так само як його африканського тезку (Карфаген). Згодом м?сто було захоплене римлянами, що охрестили його Новим Карфагеном ( лат. Carthago Novo ), щоб в?др?зняти його в?д Карфагена африканського. Мурс?йський рег?он ув?йшов до складу римсько? пров?нц?? Карта??ненс?с ( лат. Carthaginensis ).

Комарки Мурс??

Мурс?йське корол?вство , одна з держав на як? розпався Кордовський хал?фат , було створене п?сля занепаду Кордовського хал?фату Омеяд?в в XI стол?тт? . Столицею царства була Мад?нат Мурс?йя ( Мурс?я ), окр?м територ?? сучасного рег?ону Мурс??, царство включало частину територ?? пров?нц?й Альбасете , Альмер?я ? Ал?канте . В 1086 роц? династ?я Альморав?д?в розповсюдила свою владу на вс? тайфи (мусульманськ? княз?вства) ? об'?днали Аль-Андалус.

Фернандо III Святий добився вассал?тету мусульманського корол?вства Мурс?? в 1243 роц? ? призначив свого сина, майбутнього Альфонсо X Мудрого , нам?сником в 1244 роц?. Подальше невиконання договору, п?дписаного в Алькарас? , призвело до повстання мурс?йських мусульман в 1266 роц?, яке було п?дтримано арагонськими в?йськами Якова I Арагонського . У 1296  р. використовуючи династичний конфл?кт Кастил??, пов'язаний з Фернандо де ла Серда, король Як?в II Арагонський захопив територ?ю Мурс?? ? при?днав ?? до Валенс?йського корол?вства .

Арагонське панування тривало недовго, але мало велике значення завдяки заселенню земель каталонськими християнами, як? зробили менш?стю кастильських переселенц?в. У 1305 роц? за Ельчеським договором Дон Хайме ≪Справедливий≫ повернув велику частину територ?й, але назавжди залишивши за Валенс??ю комарки В?налопо , Алакант? ? Вега Баха . Тайфа Мурс?? п?сля захоплення християнськими корол?вствами стала називатися Корол?вством Мурс?я. Корол?вство Мурс?я продовжувало носити цю назву до 1833 року.

Демограф?я

[ ред. | ред. код ]
Демограф?чна еволюц?я. Св?тло зелений ? рег?он в ц?лому, темно-зелений ? столиця.
Демограф?чна еволюц?я трьох основних м?ст рег?ону: Лорка (темно-син?й), Картахена (син?й) ? Мурс?я (блакитний), 1900?2005.
Див. також : Ал-Карша .

У рег?он? Мурс?я живе 1,42 млн ос?б, майже третина (30,7 %) з яких прожива? в столиц? рег?ону Мурс?? . Населення рег?ону становить 3 % в?д населення ?спан??. П?сля Сеути ? Мел?ль? Мурс?йський рег?он ма? найвищий прир?ст населення ? найвищий р?вень народжуваност? в кра?н?.

М?ж 1991 - 2005  р.р. роками мурс?йське населення зб?льшилося на 26,06 %, за той самий пер?од населення кра?ни зб?льшилося лише на 11,85 %. 12,35 % жител?в рег?ону ? ?ноземцями (INE 2005), на 4 % б?льш н?ж у середньому в ?спан??. Серед ?ноземц?в переважають еквадорц? (33,71 % в?д загального числа ?ноземц?в), марокканц? (27,13 %), британц? (5,95 %), бол?в?йц? (4,57 %) ? колумб?йц? (3,95 %).

Еволюц?я чисельност? населення рег?ону
у в?дсотковому сп?вв?дношенн? до чисельност? населення кра?ни
1787 1857 1877 1887 1900 1910 1920 1930 1940
Населення 256.977 380.969 451.611 491.436 577.987 615.105 638.639 645.449 719.701
В?дсоток 2,50 % 2,46 % 2,72 % 2,80 % 3,10 % 3,08 % 2,99 % 2,73 % 2,77 %
1950 1960 1970 1981 1991 1996 1999 2001 2005
Населення 756.721 800.463 832.313 957.903 1.059.612 1.097.249 1.131.128 1.190.378 1.335.792
В?дсоток 2,69 % 2,62 % 2,45 % 2,54 % 2,69 % 2,81 % 2,77 % 2,90 % 3,03 %

Чисельн?сть населення зг?дно з Флоридебланке (на 1787) та оф?ц?йними даними INE (з 1857). Джерела: Estadisticas historicas de la Region de Murcia , INE [ Арх?вовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine .]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]


Кастил?я-Ла-Манча Валенс?я
Андалус?я Середземне море