основн? музичн? розм?ри
Музи?чний ро?зм?р
?
др?б
, що позначу? ритм?чну впорядкован?сть та величину
такту
в музиц?. Верхня цифра (
чисельник
) вказу? к?льк?сть, а нижня (
знаменник
) ? тривал?сть
долей
, що складають такт. Окр?м того ?сну? розм?р, що познача?ться л?терою
С
(ц?ла нота, раху?ться, як 4/4, тобто на 4) та
￠
(ц?ла навп?л, раху?ться як 2/2, тобто на 2).
Розм?р виставля?ться на початку твору, як правило на кожному нотному рядку окремо (в нотах друго? половини 20-го стол?ття ?нод? м?ж нотними рядками, або зверху партитури) п?сля
ключових знак?в
(якщо так? ?) ? збер?га? сво? значення до к?нця твору, або до зм?ни розм?ру. В раз? зм?ни розм?ру в середин? твору, новий розм?р ставлять на початку такту, починаючи з якого встановлю?ться новий розм?р.
Розр?зняють прост? та складн? музичн? розм?ри.
- Такт з
простим розм?ром
, (або
простий такт
) м?стить одну сильну ? решту слабких долей. Залежно в?д к?лькост? долей розр?зняють
- (дводольний)
, напр. 2/4, м?стить сильну та слабку долю та
- (тридольний)
напр. 3/4, м?стить сильну та дв? слабких дол?, наприклад:
Бетховен, Соната № 31 для фортеп?ано. Позначення розм?ру вид?лено син?м кольором
- Такти ?з
складним розм?ром
(або
складний такт
) м?стить к?лька наголос?в, перший з яких ? найсильн?ший. Перша доля складного такту назива?ться сильною, решта наголошених долей ? в?дносно-сильними.
Таким чином складний такт можна розглядати, як такт, складений ?з к?лькох простих такт?в. Залежно в?д к?лькост? простих такт?в, що входять до складного такту, розр?зняють
- двоскладов?
(два простих такти, напр.
),
- трискладов?
(три простих такти, напр.
)
- чотирискладов?
(чотири простих такти, напр.
).
У випадку додавання один до одного двох або б?льше неоднор?дних розм?р?в утворюються такти з
м?шаним розм?ром
, наприклад
або
, наприклад:
Д. Брубек ≪Take Five≫ –
Послухати
Зустр?чаються ? складн?ш? м?шан? розм?ри, як 8/2, 8/4, 5/4, 8/16 з таким групуванням: 2+3+3, або 3+3+2, або 3+2+3; нарешт?, 9/2, 9/4, 9/8, 9/16 з групуванням: 3+2+2+2, або 2+3+2+2 ? т. д.
В деяких творах використовують розм?р, що пост?йно зм?ню?ться. Такий розм?р називають
зм?нним розм?ром
. Зм?нн? розм?ри особливо характерн?, наприклад, для творчост?
?. Страв?нського
:
?.Страв?нський, ≪Весна Священна≫, ≪Священна пляска≫
Сл?д також зазначити, що математичне правило скорочення дроб?в для музичних розм?р?в не може бути застосованим. Так наприклад 3/2 та 6/4 ? абсолютно р?зними розм?рами, оск?льки перший групу?ться, як 2/4 + 2/4 + 2/4 ? в?дносно-сильними ? третя та п'ята четвертн?, а другий ? як 3/4 + 3/4 ? ма? в?дносно сильну четверту четвертну.
Таблиця музичних розм?р?в.
В дужках подано р?дко вживан? розм?ри.
| Розм?ри
|
| ×
|
Прост?
|
Складн?
|
| 2-дольн?
|
3-дольн?
|
2-складов?
|
3-складов?
|
4-складов?
|
М?шан?
|
| Половинн?
|
2/2
|
3/2
|
4/2 6/2
|
(9/2)
|
(12/2)
|
5/2
|
(7/2)
|
(10/2)
|
(11/2)
|
| Четвертн?
|
2/4
|
3/4
|
4/4 6/4
|
9/4
|
12/4
|
5/4
|
7/4
|
(10/4)
|
(11/4)
|
| В?с?мков?
|
(2/8)
|
3/8
|
4/8 6/8
|
9/8
|
12/8
|
5/8
|
7/8
|
(10/8)
|
(11/8)
|
| Ш?стнадцятков?
|
(2/16)
|
3/16
|
4/16 6/16
|
9/16
|
12/16
|
5/16
|
7/16
|
(10/16)
|
(11/16)
|
- Шип С. В.
Музична форма в?д звуку до стилю [Текст]: навч. пос?б. / С. В. Шип. ? К. : Запов?т, 1998. ? 368 с. ?
ISBN 966-7272-21-4
: Б. ц.
- Побережна Г. ?., Щериця Т. В.
Загальна теор?я музики. К: Вища школа, 2004?303 с.
- Смагл?й Г. А. Маловик Л. В.
Основи теор?? музики.-Харк?в, 2004.
|
|---|
| | Базов? концепц??
|
| |
|---|
| Вим?рювання
та
еталони
[en]
|
|
|---|
| | Час у
|
|
|
|---|
| астроном??
|
|
|---|
| б?олог??
|
|
|---|
| геолог??
|
|
|---|
| психолог??
|
|
|---|
| економ?ц?
|
|
|---|
| ?стор??
|
|
|---|
| рел?г?? та м?фолог??
|
|
|---|
|
|---|
| | Ф?лософ?я часу
[en]
|
|
|---|
| | Див. також
|
|
|---|
|