Мордеха?й Анеле?вич
(
пол.
Mordechaj Anielewicz
,
?вр.
????? ????????'
; псевдон?ми: Малах?,
пол.
Malachi
; Мар'ян
пол.
Marian
; Аньолек
пол.
Aniołek
;
1919
?
8 травня
1943
) ? командувач
?врейсько? бойово? орган?зац??
та кер?вник
повстання у Варшавському гетто
(кв?тень-травень 1943).
Походив ?з ?врейсько? родини, яка мешкала на варшавському
Пов?сл?
[pl]
. Зак?нчив приватну г?мназ?ю для хлопц?в
≪Laor≫
? у 1938 роц? здав
матуру
[6]
. В?д 1934 року належав до
соц?ал?стично
-
с?он?стично?
скаутсько?
орган?зац??
Га-Шомер Га-Ца?р
. В?д 1937 року очолював в?дд?лення (
gdud
) загону
≪Bechazit≫
? був членом Проводу Га-Шомер Га-Ца?р, а у 1939 роц? ув?йшов до Ради Проводу. Аби заробити на життя, ?нод? торгував. Був амб?тний, спритний ? п?дпри?мливий. Також був довол? усп?шний на журнал?стськ?й нив?
[7]
.
П?д час
Польсько? кампан??
разом ?з друзями-скаутами намагався д?статися до
Румун??
. Але на той момент
Червона арм?я
вже
вторглася в Польщу з? сходу
. Радянська влада заарештувала Анелевича, але за короткий час в?н вийшов на свободу. П?сля кап?туляц?? Варшави повернувся до м?ста, а п?д к?нець 1939 року на к?лька тижн?в ви?хав до
В?льнюса
[8]
. П?сля повернення до Варшави продовжував свою д?яльн?сть у Рад? Проводу Га-Шомер Га-Ца?р. Кр?м того, долучився до редагування газети
Neged Hazerem
(
укр.
Проти теч??
). Мав приязн? стосунки з
Емануелем Р?н?ельблюмом
[9]
. Був хорошим товаришем; викликав дов?ру сво?ю скромн?стю, самоконтролем та прониклив?стю
[10]
.
Навесн? 1942 року став одним з? сп?ворган?затор?в
Антифашистського блоку
[pl]
? орган?зац??, що д?яла у р?зних
гетто
Генерально? губерн??
та
С?лез??
. У 1942 роц? як представник Блоку в?дв?дав гетто в
Бендзин?
та
Сосновц?
. Повернувся до Варшави восени 1942 року, вже п?сля завершення велико? депортац?йно? акц?? до
Требл?нки
[11]
.
В?д жовтня 1942 року ? комендант
?врейсько? бойово? орган?зац??
. В?н був одним з? сп?ворган?затор?в усп?шного замаху 29 жовтня 1942 року на заступника коменданта
?врейсько? пол?ц??
Якуба Лейк?на
[pl]
(хоча й не брав у ньому безпосередньо? участ?)
[12]
.
Мордехай Анелевич та М?ра Фухрер у зруйнованому Варшавському гетто. Малюнок Шимона ?арм?зе
Протягом 18-21 с?чня 1943 року керував першою збройною акц??ю самооборони у
Варшавському гетто
, яка призвела до призупинення друго? нацистсько? операц?? з депортац?? мешканц?в гетто до Требл?нки (так звано?
с?чнево? акц??
); зокрема, заг?н п?д кер?вництвом Анелевича влився в колону ?вре?в, яких вели на
Умшлагплац
. П?сля його сигналу (на роз? вулиць
Заменгофа
[pl]
та
Н?ско?
[pl]
) вони атакували н?мецьких конво?р?в. Б?льш?сть ?врейських б?йц?в загинула, але к?лька десятк?в ?вре?в з колони зум?ли втекти
[13]
. С?чнев? бо? зм?цнили позиц?? та авторитет Анелевича як оч?льника ?врейсько? бойово? орган?зац??
[14]
.
19 кв?тня 1943 року Мордехай Анелевич очолив
повстання у Варшавському гетто
. Загинув 8 травня 1943 року разом з ?ншими л?дерами ?врейсько? бойово? орган?зац?? в оточеному н?мцями
бункер?
[pl]
на вулиц?
М?л?й
[pl]
, 18. Детал? його смерт? нев?дом?
[15]
. В бункер? тод? знаходилося близько 120 повстанц?в, серед них ? д?вчина Анелевича
М?ра Фухрер
. Багато з них за закликом
?зраеля В?льнера
[pl]
зд?йснило самогубство
[16]
.
Щоденник, який Анелевич в?в до березня 1943 року, не збер?гся.
Курган Анелевича
Наказом L.400/BP Головно? комендатури
АК
за 25 липня 1944 року Мордехай Анелевич був посмертно нагороджений
Хрестом Хоробрих
, а 18 кв?тня 1945 року кер?вництво
Польсько? Народно? арм??
надало йому
Хрест Грюнвальда третього ступеня
[17]
.
Ще протягом в?йни його ?менем було названо партизанський в?дд?л
Гвард?? Людово?
[pl]
, утворений з учасник?в повстання у Варшавському гетто.
У 1955 роц? колишню вулицю Генсю було перейменовано на
вулицю Мордехая Анелевича
[pl]
[18]
.
Мордехая Анелевич вшановано одним ?з кам'яних блок?в варшавського
Шляху пам'ят? мучеництва ? боротьби ?вре?в у Варшав?
[pl]
на вулиц? Дубо?с. Його пр?звище також ? на обел?сков? б?ля м?сця пам'ят? на колишн?й вулиц? М?л?й, 18, названому Курганом Анелевича.
У Вишкув?, б?ля мосту через
Зах?дний Буг
, на м?сц? будинку, де народився Анелевич, встановлено присвячений йому пам'ятник ?з написами
польською
,
англ?йською
та
?вритом
.
?м'я Анелевича носить
к?буц
Яд-Мордехай
[pl]
(
укр.
Пам'ять Мордехая
) в
?зра?л?
, заснований у 1943 роц?. У 1990 роц? у
Варшавському ун?верситет?
було в?дкрито Центр досл?дження та навчання ?стор?? та культури ?вре?в у Польщ? ?мен? Мордехая Анелевича (
пол.
Centrum Badania i Nauczania Dziejow i Kultury ?ydow w Polsce im. Mordechaja Anielewicza
); в?д 2001 року Центр ? п?дрозд?лом ?сторичного ?нституту Варшавського ун?верситету.
У 1983 роц? до 40-? р?чниц? смерт?, в ?зра?л? було випущено наб?р ?з двох поштових марок ?з портретами Анелевича та Йозефа ?лазмана, геро?в Варшавського та В?льнюського гетто
[19]
.
- ↑
ISNI
? 2012.
- ↑
а
б
Berenbaum M.
Encyclopædia Britannica
- ↑
CONOR.Sl
- ↑
Deutsche Nationalbibliothek
Record #11935392X
// Gemeinsame Normdatei
? 2012?2016.
- ↑
https://www.jhi.pl/en/articles/may-8-1943-death-of-mordechai-anielewicz,616
- ↑
Andrzej Krzysztof Kunert:
Słownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939-1944
. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987, s. 30.
ISBN 83-211-0739-7
.
- ↑
Anka Grupi?ska:
Ci?gle po kole. Rozmowy z ?ołnierzami getta warszawskiego
. Warszawa: Wydawnictwo Twoj Styl, 2000, s. 42.
ISBN 83-7163-187-1
.
- ↑
Anka Grupi?ska:
Odczytane listy. Opowie?ci o powsta?cach ?ydowskich
. Warszawa: Wydawnictwo Literackie, 2003, s. 30.
ISBN 83-08-03314-8
.
- ↑
Barbara Engelking, Jacek Leociak:
Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniej?cym mie?cie
. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Bada? nad Zagład? ?ydow, 2013, s. 841.
ISBN 978-83-63444-27-3
.
- ↑
Bernard Mark:
Walka i zagłada warszawskiego getta
. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1959, s. 151.
- ↑
Rudi Assuntino, Wlodek Goldkorn:
Stra?nik. Marek Edelman opowiada
. Krakow: Wydawnictwo Znak, 2006, s. 78.
ISBN 83-240-0647-8
.
- ↑
Joanna Nalewajko-Kulikov:
Anielewicz Mordechaj w ?ydzi Polscy. Historie niezwykłe
. Warszawa: Demart, 2010, s. 12.
ISBN 978-83-7427-3
.
- ↑
Barbara Engelking, Jacek Leociak:
Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniej?cym mie?cie
. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Bada? nad Zagład? ?ydow, 2013, s. 784.
ISBN 978-83-63444-27-3
.
- ↑
Israel Gutman:
?ydzi warszawscy 1939-1943.
. Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 1993, s. 448.
ISBN 83-85249-26-5
.
- ↑
Hela Rufeisen-Schupper:
Po?eganie Miłej 18
. Krakow: Wydawnictwo Beseder, 1996, s. 117.
ISBN 83-86995-01-7
.
- ↑
Hela Rufeisen-Schupper:
Po?eganie Miłej 18
. Krakow: Wydawnictwo Beseder, 1996, s. 116.
ISBN 83-86995-01-7
.
- ↑
Aleksander Mazur:
Order Krzy?a Grunwaldu 1943-1985
. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1988, s. 89.
ISBN 83-11-07449-6
.
- ↑
Kwiryna Handke:
Słownik nazewnictwa Warszawy
. Warszawa: Slawistyczny O?rodek Wydawniczy, 1998, s. 384.
ISBN 83-86619-97X
.
- ↑
The Holocaust
.
Boeliem:The Complete Reference to Israeli Stamps from 1948 and Onwards
. 3 с?чня 2009. Арх?в
ориг?налу
за 23 вересня 2015
. Процитовано 10 травня 2015
.
- Sabine Gebhardt-Herzberg:
"Das Lied ist geschrieben mit Blut und nicht mit Blei": Mordechaj Anielewicz und der Aufstand im Warschauer Ghetto
. Sabine Gebhardt-Herzberg, 2003.
ISBN 3-00-013643-6
.
- Joanna Nalewajko-Kulikov:
Anielewicz Mordechaj w ?ydzi Polscy. Historie niezwykłe
. Warszawa: Demart, 2010, ss. 11-13.
ISBN 978-83-7427-3
.
- Andrzej Krzysztof Kunert:
Słownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939-1945 T.1
. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987, s. 30.
ISBN 83-211-0758-3
.
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|