Мордехай Анелевич

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Мордехай Анелевич
пол. Mordechaj Anielewicz
?д. ????? ??????????
Народження 1919 [1] [2] […]
Вишкув , Мазовецьке во?водство , Республ?ка Польща [4]
Смерть 8 травня 1943 ( 1943-05-08 ) [2]
Варшавське гетто , Варшава , Генеральна губерн?я , Трет?й Рейх [5]
Кра?на   Республ?ка Польща
Приналежн?сть ?врейська бойова орган?зац?я
Член Гашомер Гаца?р ? ?врейська бойова орган?зац?я
Звання Командувач
В?йни / битви Повстання у Варшавському гетто
Нагороди
орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня Хрест Хоробрих
CMNS:  Мордехай Анелевич у В?к?сховищ?

Мордеха?й Анеле?вич ( пол. Mordechaj Anielewicz , ?вр. ????? ????????' ‎; псевдон?ми: Малах?, пол. Malachi ; Мар'ян пол. Marian ; Аньолек пол. Aniołek ; нар. 1919  ? пом. 8 травня 1943 ) ? командувач ?врейсько? бойово? орган?зац?? та кер?вник повстання у Варшавському гетто (кв?тень-травень 1943).

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Походив ?з ?врейсько? родини, яка мешкала на варшавському Пов?сл? [pl] . Зак?нчив приватну г?мназ?ю для хлопц?в ≪Laor≫ ? у 1938 роц? здав матуру [6] . В?д 1934 року належав до соц?ал?стично - с?он?стично? скаутсько? орган?зац?? Га-Шомер Га-Ца?р . В?д 1937 року очолював в?дд?лення ( gdud ) загону ≪Bechazit≫ ? був членом Проводу Га-Шомер Га-Ца?р, а у 1939 роц? ув?йшов до Ради Проводу. Аби заробити на життя, ?нод? торгував. Був амб?тний, спритний ? п?дпри?мливий. Також був довол? усп?шний на журнал?стськ?й нив? [7] .

П?д час Польсько? кампан?? разом ?з друзями-скаутами намагався д?статися до Румун?? . Але на той момент Червона арм?я вже вторглася в Польщу з? сходу . Радянська влада заарештувала Анелевича, але за короткий час в?н вийшов на свободу. П?сля кап?туляц?? Варшави повернувся до м?ста, а п?д к?нець 1939 року на к?лька тижн?в ви?хав до В?льнюса [8] . П?сля повернення до Варшави продовжував свою д?яльн?сть у Рад? Проводу Га-Шомер Га-Ца?р. Кр?м того, долучився до редагування газети Neged Hazerem ( укр. Проти теч?? ). Мав приязн? стосунки з Емануелем Р?н?ельблюмом [9] . Був хорошим товаришем; викликав дов?ру сво?ю скромн?стю, самоконтролем та прониклив?стю [10] .

Навесн? 1942 року став одним з? сп?ворган?затор?в Антифашистського блоку [pl]  ? орган?зац??, що д?яла у р?зних гетто Генерально? губерн?? та С?лез?? . У 1942 роц? як представник Блоку в?дв?дав гетто в Бендзин? та Сосновц? . Повернувся до Варшави восени 1942 року, вже п?сля завершення велико? депортац?йно? акц?? до Требл?нки [11] .

В?д жовтня 1942 року ? комендант ?врейсько? бойово? орган?зац?? . В?н був одним з? сп?ворган?затор?в усп?шного замаху 29 жовтня 1942 року на заступника коменданта ?врейсько? пол?ц?? Якуба Лейк?на [pl] (хоча й не брав у ньому безпосередньо? участ?) [12] .

Мордехай Анелевич та М?ра Фухрер у зруйнованому Варшавському гетто. Малюнок Шимона ?арм?зе

Протягом 18-21 с?чня 1943 року керував першою збройною акц??ю самооборони у Варшавському гетто , яка призвела до призупинення друго? нацистсько? операц?? з депортац?? мешканц?в гетто до Требл?нки (так звано? с?чнево? акц?? ); зокрема, заг?н п?д кер?вництвом Анелевича влився в колону ?вре?в, яких вели на Умшлагплац . П?сля його сигналу (на роз? вулиць Заменгофа [pl] та Н?ско? [pl] ) вони атакували н?мецьких конво?р?в. Б?льш?сть ?врейських б?йц?в загинула, але к?лька десятк?в ?вре?в з колони зум?ли втекти [13] . С?чнев? бо? зм?цнили позиц?? та авторитет Анелевича як оч?льника ?врейсько? бойово? орган?зац?? [14] .

19 кв?тня 1943 року Мордехай Анелевич очолив повстання у Варшавському гетто . Загинув 8 травня 1943 року разом з ?ншими л?дерами ?врейсько? бойово? орган?зац?? в оточеному н?мцями бункер? [pl] на вулиц? М?л?й [pl] , 18. Детал? його смерт? нев?дом? [15] . В бункер? тод? знаходилося близько 120 повстанц?в, серед них ? д?вчина Анелевича М?ра Фухрер . Багато з них за закликом ?зраеля В?льнера [pl] зд?йснило самогубство [16] .

Щоденник, який Анелевич в?в до березня 1943 року, не збер?гся.

Нагороди та вшанування пам'ят?

[ ред. | ред. код ]
Курган Анелевича

Наказом L.400/BP Головно? комендатури АК за 25 липня 1944 року Мордехай Анелевич був посмертно нагороджений Хрестом Хоробрих , а 18 кв?тня 1945 року кер?вництво Польсько? Народно? арм?? надало йому Хрест Грюнвальда третього ступеня [17] .

Ще протягом в?йни його ?менем було названо партизанський в?дд?л Гвард?? Людово? [pl] , утворений з учасник?в повстання у Варшавському гетто.

У 1955 роц? колишню вулицю Генсю було перейменовано на вулицю Мордехая Анелевича [pl] [18] .

Мордехая Анелевич вшановано одним ?з кам'яних блок?в варшавського Шляху пам'ят? мучеництва ? боротьби ?вре?в у Варшав? [pl] на вулиц? Дубо?с. Його пр?звище також ? на обел?сков? б?ля м?сця пам'ят? на колишн?й вулиц? М?л?й, 18, названому Курганом Анелевича.

У Вишкув?, б?ля мосту через Зах?дний Буг , на м?сц? будинку, де народився Анелевич, встановлено присвячений йому пам'ятник ?з написами польською , англ?йською та ?вритом .

?м'я Анелевича носить к?буц Яд-Мордехай [pl] ( укр. Пам'ять Мордехая ) в ?зра?л? , заснований у 1943 роц?. У 1990 роц? у Варшавському ун?верситет? було в?дкрито Центр досл?дження та навчання ?стор?? та культури ?вре?в у Польщ? ?мен? Мордехая Анелевича ( пол. Centrum Badania i Nauczania Dziejow i Kultury ?ydow w Polsce im. Mordechaja Anielewicza ); в?д 2001 року Центр ? п?дрозд?лом ?сторичного ?нституту Варшавського ун?верситету.

У 1983 роц? до 40-? р?чниц? смерт?, в ?зра?л? було випущено наб?р ?з двох поштових марок ?з портретами Анелевича та Йозефа ?лазмана, геро?в Варшавського та В?льнюського гетто [19] .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ISNI ? 2012.
  2. а б Berenbaum M. Encyclopædia Britannica
  3. CONOR.Sl
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #11935392X // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  5. https://www.jhi.pl/en/articles/may-8-1943-death-of-mordechai-anielewicz,616
  6. Andrzej Krzysztof Kunert: Słownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939-1944 . Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987, s. 30. ISBN 83-211-0739-7 .  
  7. Anka Grupi?ska: Ci?gle po kole. Rozmowy z ?ołnierzami getta warszawskiego . Warszawa: Wydawnictwo Twoj Styl, 2000, s. 42. ISBN 83-7163-187-1 .  
  8. Anka Grupi?ska: Odczytane listy. Opowie?ci o powsta?cach ?ydowskich . Warszawa: Wydawnictwo Literackie, 2003, s. 30. ISBN 83-08-03314-8 .  
  9. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniej?cym mie?cie . Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Bada? nad Zagład? ?ydow, 2013, s. 841. ISBN 978-83-63444-27-3 .  
  10. Bernard Mark: Walka i zagłada warszawskiego getta . Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1959, s. 151.  
  11. Rudi Assuntino, Wlodek Goldkorn: Stra?nik. Marek Edelman opowiada . Krakow: Wydawnictwo Znak, 2006, s. 78. ISBN 83-240-0647-8 .  
  12. Joanna Nalewajko-Kulikov: Anielewicz Mordechaj w ?ydzi Polscy. Historie niezwykłe . Warszawa: Demart, 2010, s. 12. ISBN 978-83-7427-3 .  
  13. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniej?cym mie?cie . Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Bada? nad Zagład? ?ydow, 2013, s. 784. ISBN 978-83-63444-27-3 .  
  14. Israel Gutman: ?ydzi warszawscy 1939-1943. . Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 1993, s. 448. ISBN 83-85249-26-5 .  
  15. Hela Rufeisen-Schupper: Po?eganie Miłej 18 . Krakow: Wydawnictwo Beseder, 1996, s. 117. ISBN 83-86995-01-7 .  
  16. Hela Rufeisen-Schupper: Po?eganie Miłej 18 . Krakow: Wydawnictwo Beseder, 1996, s. 116. ISBN 83-86995-01-7 .  
  17. Aleksander Mazur: Order Krzy?a Grunwaldu 1943-1985 . Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1988, s. 89. ISBN 83-11-07449-6 .  
  18. Kwiryna Handke: Słownik nazewnictwa Warszawy . Warszawa: Slawistyczny O?rodek Wydawniczy, 1998, s. 384. ISBN 83-86619-97X .  
  19. The Holocaust . Boeliem:The Complete Reference to Israeli Stamps from 1948 and Onwards . 3 с?чня 2009. Арх?в ориг?налу за 23 вересня 2015 . Процитовано 10 травня 2015 .

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Sabine Gebhardt-Herzberg: "Das Lied ist geschrieben mit Blut und nicht mit Blei": Mordechaj Anielewicz und der Aufstand im Warschauer Ghetto . Sabine Gebhardt-Herzberg, 2003. ISBN 3-00-013643-6 .  
  • Joanna Nalewajko-Kulikov: Anielewicz Mordechaj w ?ydzi Polscy. Historie niezwykłe . Warszawa: Demart, 2010, ss. 11-13. ISBN 978-83-7427-3 .  
  • Andrzej Krzysztof Kunert: Słownik biograficzny konspiracji warszawskiej 1939-1945 T.1 . Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1987, s. 30. ISBN 83-211-0758-3 .  

Посилання

[ ред. | ред. код ]