Мергарх
Дата створення?/?заснування	7000 до н. е.
Культура	неол?т
Кра?на	Пакистан
Адм?н?стративна одиниця	Дхадар d
?сторичний пер?од	неол?т ? бронзова доба
Час/дата припинення ?снування	2600 до н. е.
Статус спадщини	Об'?кт попереднього списку Св?тово? спадщини ЮНЕСКО [d]
Критер?й Св?тово? спадщини (2005)	(iii) d ? (iv) d
Кер?вник розкопок	Jean-Francois Jarrige d [1]
Мергарх у В?к?сховищ?

Координати : 29°12′45″ пн. ш. 67°40′14″ сх. д.  /  29.21250000002777725° пн. ш. 67.67083300002778401° сх. д.  / 29.21250000002777725; 67.67083300002778401

Мергарх ( урду ?????? ‎, бел .: ??????) ? одна з археолог?чних пам'яток Пакистану епохи неол?ту (7000 ? 3200 роки до н. е.). Це одне з перших м?сць у П?вденн?й Аз?? , де засв?дчено с?льське господарство : культивац?я пшениц? й ячменю та розведення велико? та др?бно? рогато? худоби. Мергарська культура сприйма?ться як предок ?ндсько? цив?л?зац?? . У 2004 року внесено до Св?тово? спадщини ЮНЕСКО у Пакистан? .

Найран?ше поселення Мергарха датувалося 7000-5500 роками до н. е. Доведено самост?йне формування ц??? культури. Найб?льш ранн?м поселенням у Мергарс? було невелике село площею 2 км², яке датувалося близько 7000 ? 5500 роками до н. е. Археолог?чн? матер?али були знайден? в 6 курганах, ? були виявлено близько 32 тис. артефакт?в.

Ранн? мешканц? Мергарху мешкали в будинках ?з цегли-сирцю, збер?гали зерно в зерносховищах, робили ?нструменти з м?дно? руди, а також покривали плетен? кошики б?тумом . У VII тис. до н. е. в?дбува?ться процес обм?ну знаннями з Месопотам?йськими культурами. Вже тод? в?дбувався обм?н вм?ннями вирощування к?лькох сорт?в пшениц?, гончарними технолог?ями, домашн?ми тваринами. Про це св?дчить под?бн?сть ф?гурок, керам?ки та маленьких сокир з такими об'?ктами Джармо (П?вн?чна Месопотам?я ), Тепе Гуран , Тепе Сараб та Гандж?-Дар? .

Саме в Мергарс? були знайден? перш? св?дчення появи с?льського господарства: культивац?я злак?в та розведення тварин. Мешканц? культивували ячм?нь, пшеницю однозерну та полбу, ююбу та ф?н?к. Знайдено в?дбитки зерен у цеглах та обпален? зерна ячменю та пшениц? з найдавн?ших неол?тичних шар?в (6500 до н. е.). Розкопки показали, що тут розводили горбатого бика, буйвола, свиней, овець та к?з.

Хоча м?ж неол?тичною та енеол?тичною культурами Мергарху ?сну? сильна спадко?мн?сть, стоматолог?чн? дан? показують, що населення час?в енеол?ту не походить в?д неол?тичного населення. Досл?дження довели, що неол?тичн? мешканц? Мергарху м?грували до зах?дного краю Деканського плато та стали основою енеол?тичного населення археолог?чно? пам'ятки ?намгаону (в Махараштр? ).

У п?зн?й пер?од (5500 ? 2600 роки до н. е.) розвиваються ремесла, зокрема дроблення кременя, дублення, виробництво намиста ? металообробка.

Мергарх був населений безперервно до 2600 року до н. е. Зг?дно науковця Аско Парполи, представники Мергарсько? культури м?грували в долину р?чки ?нду, де у бронзову добу постала цив?л?зац?я ?нду .

Охоплю? в?д 7000 до 5500 року до н. е. Був неол?тичним ? акерам?чним (без використання керам?ки). В?бувся перх?д в?д нап?вкочового ?снування до ос?лого землоробства. Використовували так? рослини, як пшениця та ячм?нь, а також в?вц?в, к?з та велику рогату худобу. Житла зводили з необпалених глинобитних матер?ал?в, б?льш?сть ?з них под?лялося на 4 внутр?шн? ≪к?мнати≫.

Було знайдено численн? поховання, багато з яких м?стять складн? вироби, так? як кошики, кам’ян? та к?стян? знаряддя, намистини, браслети, п?дв?ски та ?нод? жертви тварин, б?льше речей залишилося з похованнями чолов?к?в. Також виявлено прикраси з морських мушель, вапняку, б?рюзи, лазуриту та п?сковику, прост? ф?гурки ж?нок ? тварин. Мушл? з далеких морських берег?в ? лазурит з сучасного Бадакшану св?дчать про торг?влеьн? контакти ?з цими рег?онами.

У похованн? виявлено одну шл?фовану кам'яну сокиру, ще к?лька ? з поверхн?. Ц? шл?фован? кам'ян? сокири ? найдавн?шими у П?вденн?й Аз?? . Найдавн?ший в?домий приклад техн?ки точного лиття походить в?д 6000-р?чного м?дного амулета у форм? колеса, знайденого в Мергарху. Амулет був зроблений з нелеговано? м?д?, незвичайна ?нновац?я, в?д яко? п?зн?ше в?дмовилися ^[2] .

Рештки 9 чолов?к?в св?дчать, що представники ц?ж? цив?л?зац?? знали протостоматолог?ю. Найдавн?ш? ? перш? ранньонеол?тичн? докази свердл?ння зуб?в у живо? людини було знайдено саме тут ^[3] .

Охоплю? в?д 5500 до 4800 року до н. е. Був неол?тичним ? керам?чним. Було знайдено багато доказ?в виробничо? д?яльност? та використан? б?льш досконал? методи. Виготовлялися глазурован? фаянсов? намистини, детал?зувалися теракотов? ф?гурки. Найдавн?ш? статуетки досить прост? ? не демонструють складних рис. Ф?гурки ж?нок були прикрашен? фарбою, мали р?зноман?тн? зач?ски та прикраси. Два з?гнутих поховання були знайден? з червоною охрою на т?л?.

Технолог?? включали кам'ян? та м?дн? свердла, печ? з висх?дним потоком, велик? шахтн? печ? та тигл? для плавлення м?д?. Все це св?дчить про початок прим?тивно? металообробки, яка розвивалася в наступн? пер?оди цив?л?зац??. Збер?га?ться торг?вля з п?вн?ччю та п?вднем, що ?снував за час?в Мергарха I.

Охоплю? в?д 4800 до 3500 року до н. е. Був неол?тичним ? ранньоенеол?тичним, керам?чним. З часом к?льк?сть похоронних речей зменшувалася, обмежуючись прикрасами, а з похованнями ж?нок залишалося б?льше речей. Перш? печатки для ?удзик?в виготовлялися з теракоти та к?стки та мали геометричн? малюнки. Статуетки до 4000 року до н. е. починають демонструвати сво? характерн? зач?ски та типов? видатн? груди. Ус? статуетки до цього пер?оду були ж?ночими.

Виокремллють фазу Тогау (близько 4000-3500 рр. до н. е.). Тогау ? великий курган у долин? Чаппар у Сараван?, за 12 км на п?вн?чний зах?д в?д м. Калат. Центральне поселелня в цей час охоплювала 100 га у областях MR.2, MR.4, MR.5 ? MR.6 , охоплюючи ру?ни, могильники та звалища, але археолог Жан-Франсуа Жарр?ге д?йшов висновку, що таке широке розширення не було пов'язано з одночасним проживанням, а скор?ше через зм?щення та часткове накладання в час? к?лькох с?л або кластер?в поселень на пром?жку к?лькох стол?ть ^[4]

До фази Тогау в?дносять особливий вид керам?ки, який виявлено в 84 археолог?чних поселеннях. Керам?ка Тогау прикрашена геометричним малюнком ? виготовлялася за допомогою гончарного кола.

? часом розширенням ос?лого населення прикордонних територ?й, включаючи заснування таких поселень п?вн?ч, як Рана Гундай, Шер? Хан Таракай, Сарай Кала, Джал?лпур ? Гал?гай. ?сну? значне зб?льшення к?лькост? поселень у долин? Кветта, рег?он? Сураб, на р?внин? Качх? та в ?нших м?сцях цього рег?ону.

Пер?од IV охооплю? з 3500 по 3250 року до н. е., V ? 3250 по 3000 року до н. е. ? VI ? 3000 ? 2600 роки до н. е. М?сце, що м?стить ц? пер?оди позначено як MR1.

З'являються чолов?ч? ф?гурки ? поступово стають б?льш чисельними. Багато ж?ночих ф?гурок тримають немовлят, ? ?х ?нтерпретували як зображення ≪богин?-матер?≫. Однак через певн? труднощ? в остаточному ототожненн? цих статуеток ?з ≪богинею-мат?р'ю≫ деяк? вчен? вважають за краще використовувати терм?н ≪ж?ноч? статуетки з ймов?рним культовим значенням≫. ^[5] Характерн? ж?ноч? статуетки демонструють б?льш складний дизайн ? витончен?сть. З VI пер?оду в декорац?ях використовуються малюнки з листя п?пал . Деяк? складн? методи випалювання використовувалися з VI пер?оду, ? в курган? MR1 було знайдено територ?ю, в?ведену для гончарства.

• 
  Посуд. Мергарх VI
• 
  Статуетка богин?-матер?. Мергарх VI
• 
  Теракота ж?ноча ф?гурка. Мергарх V.

Охоплю? пер?од з 2600 до 2000 року до н. е. Як?сть ? складн?сть зовн?шнього вигляду керам?ки ? статуеток постраждали через масове виробництво та зростаючий ?нтерес до бронзових ? м?дних посудин.

Припуска?ться, що у друг?й частин? пер?оду поселення було переважно залишено на користь б?льшого та укр?пленого поселення Наушаро , коли ?ндська цив?л?зац?я була на середн?й стад?? розвитку. ?сторик Майкл Вуд припуска?, що це сталося приблизно бл. 2500 року до н. е. ^[6]

Св?дчить про занепад цив?л?зац??. Поселення значено неподал?к м?сто С?бр?.

На територ?? Мехргарха ? два типи поховань. Були ?ндив?дуальн? поховання, де одну людину обгороджували вузькими ст?нами з глини, ? колективн? поховання з тонкими ст?нами з глинобитно? цегли, всередин? яких було виявлено скелети шести р?зних людей. Т?ла в колективних похованнях збер?галися в з?гнутому положенн? та були покладен? з? сходу на зах?д. Дитяч? к?стки були знайден? у великих глеках або урнах.

Розташовувалася на зах?д в?д долини р?чки ?нд, на р?внин? Качх? ? неподал?к в?д перевалу Болан (м?ж м?стами Кветта , С?б? ? Калатом) в Белуджистан? (Пакистан).

Виявиено 1974 року групою французьких археолог?в на чол? з Жаном-Франсуа Жаррижем. Розкопки проводилися безперервно у пер?од 1974?1986 рок?в. Нов? досл?дження було зд?йснено м?ж 1997 ? 2000 роками.

• Kivisild; et al. (1999), "Deep common ancestry of Indian and western-Eurasian mitochondrial DNA lineages", Curr. Biol., 9 (22): 1331?1334
• Gangal, Kavita; Sarson, Graeme R.; Shukurov, Anvar (2014), The Near-Eastern Roots of the Neolithic in South Asia, PLOS ONE, 9 (5)
• Burton Stein (4 March 2015). Ancient Days: The Pre-Formation of Indian Civilization. In David Arnold (ed.). A History of India. John Wiley and Sons. pp. 39?. ISBN 978-1-4051-9509-6 .
• Coningham, Robin; Young, Ruth (2015), The Archaeology of South Asia: From the Indus to Asoka, c.6500 BCE?200 CE, Cambridge University Press