Медицина Стародавнього ?гипту  ? медична система, що була передовою для свого часу в деяких ?сторичних пер?одах ? включала в себе просту не?нвазивну х?рург?ю , способи л?кування перелам?в ? великий наб?р фармакопе? при цьому по?днувала застосування маг?чних засоб?в. Традиц?? л?кування в Стародавньому ?гипт? складалися в вза?мод?? з медициною Стародавньо? Месопотам?? . Вона справила великий вплив на становлення медицини Стародавньо? Грец?? , що вважа?ться попередницею сучасно? науково? медицини .

Основним джерелом ?нформац?? з давньо?гипетсько? медицини довгий час були пов?домлення давньогрецьких автор?в, але розшифровка в 1822 роц? давньо?гипетських ??рогл?ф?в дозволила прочитати тексти на пап?русах, що стосуються медичних знань Стародавнього ?гипту.

? найдавн?шою з документованих медичних систем. З XXXIII ст. до н. е. до перського вторгнення в 525 роц? до н. е. вона не зазнала особливих зм?н в план? практики. Вперше про ?снування медичних трактат?в у Стародавньому ?гипт? говориться в запис? на ст?н? гробниц? Уаш-Птаха ? головного арх?тектора фараона Нефер?р?кара I з V династ?? (ХХ ст. до н. е.). У цьому напис? приводиться кл?н?чна картина раптово? смерт? арх?тектора, яка, за сучасними уявленнями, нагаду? ?нфаркт м?окарда або ?нсульт мозку.

В даний час в?домо 10 основних пап?рус?в, повн?стю або частково присвячених л?куванню. Вс? вони ? списками з б?льш ранн?х трактат?в. Найстар?шим ? медичний пап?рус, що дату?ться близько 1800 роком до н. е. Один його розд?л?в присвячено веденню полог?в, а ?нший ? л?куванню тварин, що св?дчить про ?снування в Стародавньому ?гипт? ветеринар?? (особливо з огляду на тамтешню любов до тварин). У той же час були складен? IV ? V пап?руси з Рамессеума, в яких описан? прийоми маг?чного л?кування. Найб?льш повн? в?домост? про медицину Стародавнього ?гипту дають два пап?руси, датован? близько 1550 року до н. е. ? великий медичний пап?рус Георга Еберса ? пап?рус з х?рург?? Едв?на См?та .

Одним ?з найважлив?ших медичних текст?в стародавнього ?гипту ? пап?рус Еберса , який дату?ться приблизно 1550 роком до нашо? ери. Цей пап?рус м?стить ?нформац?ю про понад 800 л?карських рослин ? докладно опису? л?кування р?зноман?тних стан?в, включаючи закрепи , геморой та захворювання очей. ^{[1] [2]} Пап?рус Едв?на См?та , датований приблизно 1600 роком до нашо? ери, ? ще одним важливим медичним текстом, який м?стить ?нформац?ю про х?рург?чн? методи, включаючи л?кування перелом?в ? травм голови та хребта. Текст пап?руса написаний ??ратичним письмом ? опису? анатом?чн? спостереження та обстеження, д?агностику, л?кування та прогноз 48 тип?в медичних проблем у вишуканих деталях, опису? використання шин ? пов’язок для знерухомлення пошкоджених к?нц?вок, зашивання ран швами, запоб?гання та л?кування ?нфекц?? медом ? запл?сняв?лим хл?бом, зупинку кровотеч?, ?ммоб?л?зац?ю ушкоджень голови та спинного мозку. ^{[3] [4]}

?гиптяни були об?знан? щодо ?снування пульсу ? його зв'язку м?ж серцем. Автор ≪пап?русу См?та≫ нав?ть мав деяке уявлення стосовно серцево-судинно? системи, хоча ? не немав уявлення про кровооб?г. ?гипетськ? л?кар? асоц?ювали ушкодження мозку з порушенням функц?? ?нших частин т?ла. ?м були в?дом? так зван? рухов? парал?ч? к?нц?вок при пораненнях голови.

Под?ляли причини хвороб на природн? ? надприродн?. До перших вони в?дносили нездорову ?жу, несприятлив? кл?матичн? ? погодн? фактори, наявн?сть кишкових паразит?в. Надприродн? причини хвороб ?гиптяни вбачали у вселення в орган?зм злих дух?в померлих.

Найпоширен?шими захворюваннями були: головн? бол?, варикозне розширення вен, часто через високу температуру кл?мату; шистосомоз, при контакт? ?з зараженою водою; пневмокон?оз; горб, через спинний туберкульоз або вади розвитку; недостатне харчування ? рах?т, захворювання, характерн? для найб?дн?ших громадян:проказа; ожир?ння; пол?ом??л?т; захворювання шлунково-кишкового тракту.

Стародавн? ?гиптяни розробили свою теор?ю ≪канал?в≫, як? несли пов?тря, воду ? кров в орган?зм? за аналог??ю з р?чкою Н?л: якщо в?н стануть заблокованими, поля стануть нездоровими. Цей принцип застосовувався до т?ла: якщо людина була хвора, то потр?бно використовувати проносн?, щоб розблокувати ≪канали≫.

Численн? медичн? практики були ефективними, наприклад, х?рург?чн? процедури, наведен? в ≪пап?рус? См?та≫. Поради для збереження здоров'я включали рекомендац?? митися ? голити т?ло, зокрема п?д пахвами, оск?льки це запоб?гало ?нфекц?ям. Також зверталася увага на харчування, рекомендувалося уникати продукт?в, таких як сира риба або сире м'ясо ?нших тварин, яке вважалося нечистим.

Багато метод?в були неефективними або шк?длив? ? зокрема, багато рецепт?в л?к?в м?стили гн?й, який м?стить продукти брод?ння ? цв?л?; деяк? з них мають ц?лющ? властивост?, але також ? бактер??, що представляють серйозну загрозу зараження.

Л?кар? в ?гипт? радили для п?дтримки здоров'я регулярно, наприк?нц? кожного м?сяця, протягом 3 дн?в, зв?льняти орган?зм в?д шлак?в за допомогою блювотних засоб?в ? кл?зм. Радили рано вставати, обтиратися холодною водою, робити проб?жки, займатися веслуванням та ?ншими видами ф?зичних вправ.

Багато л?к?в складалися переважно з овоч?в, платану, ладану, винограду, лавру, кавуна, кор?ння, стебла, листя, плод?в рослин. Використовувалися сухими, св?жими, розтертими ? прос?яними або розмоченими ? прокип'яченими. Вони зм?шувалися з пивом, оцтом, медом або жиром. На п?дстав? вивчення рецепт?в вдалося розшифрувати назви окремих рослин. Серед них зустр?чаються так?, як? з усп?хом застосовуються ? в наш? дн?: алое, ан?с, б?лена, нас?ння льону, подорожник, цибуля, мак, ф?н?к, ял?вець. Л?ки також виготовлялися з м?нерал?в ? кам'яна с?ль, малах?т, натрит. Застосовувався також л?кувальний масаж, особливо стосовно хвороб судин.

Напис на кам'ян?й брил?, знайдена в околицях Дендери, св?дчить про те, що за тисяч? рок?в до наших час?в стародавн? ?гиптяни пов'язували поширення хвороби аат (маляр??) з комарами. Радили протягом дек?лькох тижн?в п?сля спаду води в Н?л?, поки не просохнуть калюж?, не виходити з прим?щень п?сля заходу сонця, щоб не бути покусаним комарами, як? викликають аат.

Велика увага прид?лялася г?г??н?, особливо у масових скупченнях населення. Сам? ?гиптяни милися дв?ч? на день, щоденно застосовували душ. П?д час великих буд?вельних проект?в г?г??ну контролювали л?кар?, як? суворо стежили за тим, щоб роб?тники милися п?сля роботи, м?няли стегнов? пов'язки, з яких складався увесь одяг. Хворих негайно ?золювали, а бараки, де жили роб?тники, щор?чно спалювали ? будували нов? на ?нших м?сцях.

Операц?я була досить поширеною практикою для л?кування т?лесних ушкоджень. Розр?знялося 3 категор?? пошкоджень: т?, що п?ддаються л?куванню, сп?рн? ? невил?ковн? захворювання. Вил?ковн? захворювання х?рурги швидко оперували. Сп?рними хворобами були т?, при яких хворий м?г ?мов?рно прожити без л?кування, тому пац??нти, як? входили в цю категор?ю, спостер?галися, й якщо ?х хвороба збер?галася, то робилися х?рург?чн? спроби вил?кувати ??.

Протезування у вигляд? штучних пальц?в або очей ?снувало, але мало в б?льш?й м?р? декоративний, н?ж практичний ефект. У списках з пап?русу л?каря ?мхотепа даються ч?тк? вказ?вки з л?кування поранень м'яких тканин, техн?ц? перев'язок, а також щодо виконання найб?льш частих х?рург?чних операц?й того часу: обр?зання ? кастрац??.

Вважалася галуззю х?рург?? ? л?кування ж?ночих хвороб проводили х?рурги. Г?неколог?чн? обстеження в Стародавньому ?гипт? зд?йснювалися досить докладно. Давн?м л?карям були в?дом? прийоми л?кування багатьох хвороб, зокрема випадання матки, запалення матки, в?дкриття шийки матки, раку матки.

Серед симптом?в г?неколог?чних захворювань в?дзначалися виснаження, спазми матки, депрес?я, ≪закушування≫ матки, б?ль в нижн?й частин? живота, бол? в област? ши?, у вухах ? очах, судорожне стиснення щелеп, глухота.

У медичних пап?русах м?стяться приписи, що стосуються л?кування безпл?ддя, порушення родових схваток, в?дд?лення молока. Л?кування передбачало промивання, сидяч? ванни, обкурювання, введення л?карських песар??в тощо Запозичуючи досв?д ?гиптян, стародавн? греки в?днесли симптоми захворювання матки до спец?ального розд?лу.

Стародавн? ?гиптяни знали про тривал?сть ваг?тност?. Навички акушерства в Стародавньому ?гипт? викладалися в Са?с? в спец?ал?зованому медичному заклад?. У багатьох храмах ?снували к?мнати для народження ≪мамм?с?≫, ст?ни яких вкривали численн? рель?фи, що зображують народження фараона або бога. Давн? ?гиптянки народжували на кол?нах, стоячи на п?дставц? з чотирьох цеглин.

Стоматолог?я перебувала на досить низькому р?вн? розвитку. Стан зуб?в б?льшост? ?гиптян було поганим через зерна занадто грубого помелу. Нав?ть у фараон?в, при яких знаходилися найкращ? ?гипетськ? стоматологи того часу, виявлен? ураження щелеп ? випадання зуб?в. Стоматолог?чн? захворювання могли бути нав?ть причиною смерт?.

Л?кування хвороб зуб?в в Стародавньому ?гипт? проводили переважно консервативно, прикладаючи до хворого зуба або ясен р?зн? пасти. У пап?рус? Еберса ? 11 пропис?в таких л?к?в. На думку укладач?в, ц? пасти повинн? були оздоровлювати порожнину рота , зм?цнювати зуби, зн?мати запалення ясен ( парадонтоз ) ? зубний б?ль . Хворий зуб, як правило, видаляли.

У Стародавньому ?гипт? сеч? в?дводилося досить широке застосування як л?карському засобу. За переказом Геродота,одному з володар?в вил?кували хворобу очей за допомоги сеч?. У пап?рус? Еберса г?неколог?чний розд?л м?стить в?домост? стосовно розп?знавання терм?н?в ваг?тност?, стат? майбутньо? дитини, а також ж?нок, як? можуть ? не можуть народити.

Берл?нський ? Кахунський пап?руси описують простий спос?б визначення стат? майбутньо? дитини. Пропону?ться змочити сечею ваг?тно? ж?нки зерна ячменю ? пшениц?. Якщо першою проросте пшениця ? народиться д?вчинка, якщо ячм?нь ? хлопчик. Американськ? досл?дники з ун?верситету Джорджтауна провели так? проби ? отримали статистично значиме п?дтвердження ?х ефективност?. Проте рац?онального пояснення цей факт поки не ма?.

До недавнього часу ?гиптологи не могли пояснити значення слова ≪мету≫. Так в давньо?гипетських текстах називали л?н??, що зв'язують деяк? частини обличчя, носа, пальц?в, ступень н?г з внутр?шн?ми органами. Зокрема, одна з таких ≪мету≫ пов'язувала серце ? м?зинець. Зв?дси ? звичай занурювати м?зинець в жертовн? напо?, як доказ особливо? ??сердечност?.

Напочатку XXI ст. сучасна наука про житт?д?яльн?сть орган?зму висунула см?ливу г?потезу про ?снування, кр?м нервово? та гуморально?, ще одн??ю регулюючо? системи. Функц?? ц??? системи полягають у передач? ?нформац?? внутр?шн?м органам в?д перифер?йних частин т?ла, пов'язаних ?з зовн?шн?м середовищем.

?рунтуючись на ц?й г?потез?, президент англ?йсько? сп?льноти акупунтури Фел?кс Манн дов?в, що на Лондонському пап?рус? зображена схема мерид?ан?в ? ≪мету≫ т?ла людини. Виявити ?снування мерид?ан?в в наш час вдалося т?льки шляхом ретельного анал?зу вплив?в на певн? д?лянки т?ла. Виявля?ться в?дкриття сучасно? ф?з?олог??ю третьо? регулюючо? системи було надбанням ?гипетських л?кар?в-практик?в час?в Нового царства.

Для вигнання дух?в при надприродних хворобах використовувалися як л?карськ? засоби, так ? р?зн? маг?чн? прийоми. Думали, що поган? запахи ? г?рка ?жа в?длякують злих дух?в. Тому до складу ритуальних сум?шей при маг?чних процедурах включали так? екзотичн? продукти, як частини хвост?в мишей, вид?лення з вух свиней, кал ? сечу тварин.

Уявлення про зв'язок замогильних субстанц?й з м?сцем поховання привели до прагнення зберегти т?ло померлого в?д руйнування ? забальзамували його. Цим займалися особи, що досконало волод?ли р?зними засобами бальзамування.

Способи бальзамування втрачен?, але ефективн?сть ?х очевидна. Трупи, мум?ф?кован? стародавн?ми ?гиптянами к?лька тисячол?ть тому, збереглися до наших дн?в ? дозволяють проводити досл?дження стану здоров'я та особливостей тогочасно? захворюваност?.

Практика бальзамування в Стародавньому ?гипт? з'явилася першим ? основним джерелом знань про будову людського т?ла. Бальзамування вимагало застосування ? р?зних реактив?в, що поб?чно сприяло зародженню уявлень про х?м?чну природу реакц?й. Тому деякими вченими вважа?ться, що сама назва ≪х?м?я≫ походить в?д давньо? назви ?гипту ? Кемет.

Знання ?гиптян в област? анатом?? ?стотно перевищували уявлення про будову людського т?ла в сус?дн?х кра?нах. ?гиптяни знали велик? органи: серце, судини, нирки, кишк?вник, м'язи ? ?н. ?м належить перший опис мозку. У пап?рус? Е.См?та рух мозку у в?дкрит?й ран? черепа пор?вню?ться з киплячою м?ддю.

Водночас у Стародавньому ?гипт? не розр?знялися кровоносн? судини, сухожилля ? нерви. За час?в Нового царства, можливо трохи п?зн?ше вже здогадувалися про важлив?сть системи кровооб?гу, але б?льш важливою субстанц??ю вважали ≪пневму≫ (давньогрецький терм?н, суто давньо?гипетський нев?домий) ? невидима речовина, що м?стилася в пов?тр?. З пов?трям ≪пневма≫ надходить у леген?, зв?дти в серце, а пот?м по артер?ях розноситься по всьому т?лу. За переконанням ?гиптян, здоров'я людини збер?га?ться лише, до тих п?р, поки властивост? кров? ? ≪пневми≫ нормальн?. Хвороба ? результат зм?ни цих властивостей, що мають характер гниття.

В?домо, що давн? ?гиптяни застосовували ланцети, п?нцети, катетери для спускання сеч?, матков? дзеркала, набори ?нструмент?в для прип?кання ? скариф?кац??. На стародавн?х мум?ях знайдено скр?плення розхитаних зуб?в з сус?дн?ми здоровими золотою стяжкою, правильно зрощен? переломи к?сток.

Х?рург?чн? ?нструменти, виявлен? в археолог?чних пам'ятках, включають нож?, гаки, свердла, щипц?, ваги, ложки, пилки ? вази з ладаном. ?гиптянам приписують ? винах?д кл?зми.

Як знеболювальний зас?б використовувалися оп?ум ( шепен ), беладона та верба ( kheret ), заспок?йливий ? снод?йний ? кв?тка й кор?нь лотосу, мандрагору, марихуану.

У л?кар?в Стародавнього ?гипту була хороша репутац?я, ? володар? ?нших держав нав?ть просили фараон?в прислати до них л?кар?в, щоб л?кувати сво?х родич?в. ?мена деяких з л?кар?в ?гипту нав?ть залишилися в ?стор??.

Навчання медицин? в?дбувалися у Будинках життя (разом з ?ншими науками). Найв?дом?ш? ?снували в Са?с?, Мемф?с?, Ф?вах, Гел?опол?. Будинки життя багатьма досл?дниками розглядаються як попередники ун?верситет?в наступних епох.

Л?карська д?яльн?сть п?дпорядковувалася суворим моральним нормам. Дотримуючись ?х, л?кар н?чим не ризикував, нав?ть при невдалому результат? л?кування. Разом з тим порушення правил жорстоко каралося до страти. Кожен ?гипетський л?кар належав до певно? колег?? жерц?в. Хвор? зверталися не безпосередньо до л?каря, а в храм, де ?м рекомендували в?дпов?дного л?каря. Гонорар за л?кування виплачувався храму, який утримував л?каря.

Л?карське мистецтво було розд?лене таким чином, що кожен л?кар вил?кову? т?льки одну хворобу: були окул?сти, стоматологи, ?нш? л?кували хвороби голови, шлунок, внутр?шн? хвороби, окрем? ?снували в?йськов? л?кар?.

Найв?дом?шими л?карями були ?мхотеп, Хесура, Песесхет (ж?нка-л?кар), Кар, Мер?тптах (ус? III тис. до н. е.), ?ут? та Джехути?мхеб (XIX династ?я), Пентху (XIV ст. до н. е.), Псамт?ксенеб (VII?VI ст.), Уджагорреснет, Харс??с, Петуанейт (ус? час?в останн?х фараон?в XXVI династ??),

• The Greatest Benefit to Mankind: A medical History of Humanity, Roy Porter, 1997
• Wolfhart Westendorf, Handburch der altagyptischen Medizin, ed. Brill, coll. HdO, Leiden, 1999 (Band 1 : ISBN 90-04-11320-7 , Band II: ISBN 90-04-11321-5 )
• Bruno Halioua, La medecine au temps des Pharaons, ed. Liana Levi, coll. Histoire lieu, Paris, 2002 ( ISBN 2-867-46-306-8 )
• Cimmino, Franco ? Vita quotidiana degli Egizi ? Bompiani, 2003 ? ISBN 88-452-9103-0

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Медицина Стародавнього ?гипту

п о р Стародавн?й ?гипет Головн? теми Арм?я Арх?тектура мастаби п?рам?ди Географ?я Верхн?й ?гипет Нижн?й ?гипет Н?л Ном ?стор?я ?гиптолог?я хронолог?я Культура мистецтво музика танц? л?тература скульптура Наука календар математика астроном?я медицина ф?лософ?я Рел?г?я жрецтво похоронн? обряди маг?я ?гиптяни копти прото?гиптяни г?ксоси ?гипетська мова ??рогл?фи демотика ??ратика Технолог?? землеробство ?сторичн? пер?оди До?сторичний додинастичний Династичний Ранн? царство Старе царство 1 перех?дний Середн? царство 2 перех?дний Нове царство 3 перех?дний П?зн? царство Елл?н?стичний Римський ?нше ?гиптоман?я Костюм Кухня К?шки Рабство Стиль Числення Палета Коронац?я фараон?в Префект Фараон Номарх ?гипетський музей Торг?вля Д?ти Шлюб Ж?нка Писар Система м?р ? ваг?в Списки Бог?в ≪Великих цариць≫ м?ст гробниць ≪Долини цар?в≫ жрец?в Амона жрец?в Птаха жриць Амона ном?в пап?рус?в п?рам?д п?рам?д Лепс?уса префект?в фараон?в

1. ↑ da Silva Veiga, Paula Alexandra (2009). Health and Medicine in Ancient Egypt: Magic and science: Magic and science (англ.) . Ann Arbor, MI: University of Michigan Press. doi : 10.30861/9781407305004 . ISBN   978-1-4073-0500-4 .
2. ↑ Metwaly, Ahmed M.; Ghoneim, Mohammed M.; Eissa, Ibrahim. H.; Elsehemy, Islam A.; Mostafa, Ahmad E.; Hegazy, Mostafa M.; Afifi, Wael M.; Dou, Deqiang (1 жовтня 2021). Traditional ancient Egyptian medicine: A review . Saudi Journal of Biological Sciences (англ.) . Т. 28, № 10. с. 5823?5832. doi : 10.1016/j.sjbs.2021.06.044 . ISSN   1319-562X . PMC   8459052 . PMID   34588897 . Процитовано 16 березня 2023 . {{ cite news }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з PMC з ?ншим форматом ( посилання )
3. ↑ van Middendorp, Joost J.; Sanchez, Gonzalo M.; Burridge, Alwyn L. (1 листопада 2010). The Edwin Smith papyrus: a clinical reappraisal of the oldest known document on spinal injuries . European Spine Journal (англ.) . Т. 19, № 11. с. 1815?1823. doi : 10.1007/s00586-010-1523-6 . ISSN   1432-0932 . PMC   2989268 . PMID   20697750 . Процитовано 16 березня 2023 . {{ cite news }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з PMC з ?ншим форматом ( посилання )
4. ↑ Feldman, R. P.; Goodrich, James T. (1 липня 1999). The Edwin Smith Surgical Papyrus . Child's Nervous System (англ.) . Т. 15, № 6. с. 281?284. doi : 10.1007/s003810050395 . ISSN   1433-0350 . Процитовано 16 березня 2023 .