Mars Express
?люстративне зображення Mars Express
Основн? параметри
COSPAR ID	2003-022A
Оператор	ESA
Тип апарата	орб?тальний апарат
Штучний супутник	Марс
Дата запуску	2 червня 2003, 17:45 UTC
Ракета-нос?й	Союз-ФГ / Фрегат-СБ
Космодром	Байконур
Техн?чн? параметри
Маса	666 кг
Потужн?сть	460 ватт
Орб?тальн? дан?
Тип орб?ти	Ареоцентрична ( Марс )
Ексцентриситет	0,571
Нахил орб?ти	86,3 градус?в
Пер?од обертання	7,5 год
Апоцентр	10 107 км
Перицентр	298 км
Вебстор?нка
Вебстор?нка	exploration.esa.int/mars

≪ Марс-експрес ≫ (≪ Mars Express ≫) ? автоматична м?жпланетна станц?я ?вропейського косм?чного агентства (ESA), призначена для вивчення Марса . Косм?чний апарат склада?ться з орб?тально? станц?? ? штучного супутника Марса ? спускного апарата з автоматичною марс?анською станц??ю ≪ Б?гль-2 ≫.

• 2 червня 2003 року ≪Марс-експрес≫ стартував з космодрому ≪Байконур≫ за допомогою ракети-нос?я ≪ Союз-ФГ ≫ з розг?нним блоком ≪ Фрегат ≫.
• Спусковий апарат ≪Б?гль-2≫ був в?дстикований 19 грудня 2003 року коли АМС п?дл?тала до планети, до гальмування орб?тально? станц?? ? переходу ?? на орб?ту супутника Марса.
• Орб?тальна станц?я п?сля в?дд?лення спускного апарату виконала 20 грудня 2003 року гальмування ? вийшла на орб?ту штучного супутника Марса.
• 25 грудня 2003 року спускний апарат ≪Б?гль-2≫ опустився на Марс, але автоматична марс?анська станц?я на зв'язок не вийшла.
• 19 вересня 2005 року терм?н роботи орб?тально? станц?? продовжений до к?нця 2007 року.
• 21 вересня 2006 року стереокамерою високо? розд?льно? здатност? (HRSC) було отримано зображення К?дон??  ? рег?ону, в якому знаходиться в?домий ≪Марс?анський сф?нкс≫, в?дображений в 1976 роц? апаратом ≪ В?к?нг-1 ≫ ^[1] .
• 26 вересня 2006 року орб?тальна станц?я усп?шно в?дновлена з режиму ≪Sumo≫ (режиму наднизького споживання енерг??), розробленого для пер?оду недостатнього осв?тлення ^[2] .
• У жовтн? 2006 року зв'язок з орб?тальною станц??ю був перерваний через сонячне протистояння (вибудовування в л?н?ю Земля ? ??Сонце ? ≪Марс-експрес≫). Кут Сонце ? Земля ? ??Марс-експрес досяг м?н?муму в 0,39° 23 жовтня при в?дстан? у 2,66 а.о. . Були зроблен? вим?ри, необх?дн? для м?н?м?зац?? ослаблення сигналу (велика щ?льн?сть електрон?в в сонячн?й плазм? серйозно вплива? на рад?осигнали) ^[3] .
• У грудн? 2006 року внасл?док втрати зв'язку з апаратом НАСА JPL Mars Global Surveyor (MGS) команд? Марс-експрес було доручено визначити м?сцезнаходження американського апарата. На п?дстав? останн?х даних ефемериди , отриманих в?д MGS, була отримана можлива орб?та MGS. Для пошуку апарата була використана камера високо? розд?льно? здатност? ≪Марс-експрес≫, але обидв? спроби виявилися безусп?шними.
• У с?чн? 2007 року п?дписано угоду з НАСА про всеб?чну п?дтримку приземлення апарата ≪ Фен?кс ≫ у травн? 2008 року.
• У лютому 2007 року камера ≪Марс-експрес≫ VNC, що використовувалась т?льки для контролю в?д'?днання наземного апарату, знову п?дключена. Дано старт студентсько? кампан?? ≪Сфотографуй Марс за допомогою Марс-експрес≫.
• 23 лютого 2007 року терм?н роботи орб?тально? станц?? продовжений до травня 2009 року ^[4] .
• 28 червня стереокамера високо? розд?льно? здатност? (HRSC) зняла ключов? тектон?чн? особливост? столово? гори Еол?да ^[5] .
• 4 лютого 2009 року терм?н роботи орб?тально? станц?? продовжений до 31 грудня 2009 року ^[6] .
• 7 жовтня 2009 року терм?н роботи орб?тально? станц?? продовжений до 31 грудня 2012 року ^[7] .
• 5 березня 2010 року ≪Марс-експрес≫ пролет?в поблизу в?д Фобоса ? вим?ряв грав?тац?ю супутника ^[8] .
• 9 с?чня 2011 року ≪Марс-експрес≫ сфотографував ≪зворотний≫, до цього не в?дображений, б?к Фобоса ?з 16-метровою розд?льною здатн?стю ? в 3D-формат? ^[9] ; 3 березня того ж року прольотом над цим супутником апарат завершив свою м?с?ю ^[10] .
• 13 серпня ? 24 листопада 2011 року ф?зична несправн?сть твердот?льно? пам'ят? призвела до збо?в операц?йно? системи орб?тально? станц??. Наприк?нц? листопада система управл?ння орб?тальною станц??ю була виправлена ??так, щоб об?йти проблему ^[11] .
• 16 лютого 2012 року ? вс? досл?дницьк? програми в?дновлен? в повному обсяз? ^[12] .
• 2 червня 2023 року ? ≪Марс-експрес≫ показала нову св?тлину Марса, присвячену 20-р?ччю запуску зонда. Св?тлина-моза?ка була створена з використанням даних з? стереокамери високо? розд?льно? здатност? ≪Марс-експрес≫ (HRSC). Зазвичай HRSC фотографу? поверхню Марса з висоти приблизно 300 км ? максимально? наближеност? косм?чного корабля до Марса на його ел?птичн?й орб?т?. Однак представлена нова св?тлина-моза?ка використову? дещо ?нший п?дх?д. Щоб побачити планету ширше, HRSC з?брав 90 зображень на великих висотах (в?д 4000 до 10 000 км), таким чином захопивши област? шириною близько 2500 км. Пот?м ц? зображення об'?днали, щоб сформувати нове повне глобальне уявлення Червоно? планети, яка, як не дивно, виявилася зовс?м не червоною ^{[13] [14]} .

• Вага апарата 1123 кг, включаючи 113 кг наукового обладнання, 65 кг ? спусковий апарат з автоматичною марс?анською станц??ю ≪Б?гль-2≫ , 430 кг палива.
• Розм?ри АМС 1,5 × 1,8 × 1,4 метра, з розкритими сонячними батареями ? 12 метр?в.
• Сонячн? батаре? площею 11,42 м² з про?ктною потужн?стю 660 Вт, але через помилку при монтаж? видають 460 Вт.
• Енерг?я запаса?ться в трьох л?т?й-?онних акумуляторах м?стк?стю 64,8 А?год
• Варт?сть програми ? близько 300 млн ?вро.
• На борту ? камера, що дозволя? робити зн?мки поверхн? Марса з розд?льною здатн?стю 10 метр?в.
• Ма?ться спектрометр OMEGA ( Observatoire pour la Mineralogie, l'Eau, les Glaces ot l'Activite ) для геолог?чних досл?джень, здатний працювати в видимому ? ?нфрачервоному д?апазонах з розд?льною здатн?стю 100 метр?в.
• Радар MARSIS для зондування ?оносфери ? глибинних шар?в марс?ансько? поверхн?.
• Маються ультраф?олетовий ? ?нфрачервоний спектрометри (для досл?дження атмосфери), а також ?нше наукове обладнання.
• Автоматична марс?анська станц?я ≪Б?гль-2≫ мала буровий механ?зм ? прилади для виявлення сл?д?в житт?д?яльност? м?кроорган?зм?в.

Вим?рювання за допомогою створених рос?йськими вченими сп?льно з зах?дно?вропейськими колегами прилад?в дозволили отримати ряд важливих наукових результат?в, багато з яких т?льки готуються до наукових публ?кац?й. У тому числ? в?дновлення структури атмосфери з високою точн?стю в?д поверхн? до висот 100?150 км ? ?? температурного проф?лю до 50?55 км. Вперше одночасно вим?ряно зм?ст ? побудован? карти розпод?лу водяно? пари й озону в атмосфер?. Виявлено н?чне св?т?ння монооксиду азоту , в?домого на Венер? , але не те, що спостер?галося ран?ше на Марс? . В?дкрит? найдр?бн?ш? аерозольн? частинки, що заповнюють атмосферу планети до висот 70?100 км.

Вперше виявлений водяний л?д у п?вденн?й полярн?й шапц? наприк?нц? марс?анського л?та. Карти, побудован? за даними приладу OMEGA з розд?льною здатн?стю 1?3 км, показують, що д?лянки водяного льоду знаходяться на краях б?льш великих областей замерзло? вуглекислоти. Товщина ?? шару не перевищу? к?лькох метр?в, а п?д ним ? похований шар водяного льоду, можливо екв?валентний за потужн?стю п?вн?чн?й полярн?й шапц?, повн?стю склада?ться з водяного льоду з невеликою (менше 1 %) дом?шкою пилу.

Приладом OMEGA проведено також м?нералог?чне картування значно? частини планети, ?, при ?стотному розма?тт? м?нерального складу, карбонати (сол? вуг?льно? кислоти) виявлен? не були. Вони широко поширен? на Земл? ? саме в ?х покладах, а не в жив?й речовин?, кам'яному вуг?лл? та нафт?, зосереджена основна к?льк?сть вуглецю на наш?й планет?. Таким чином, дан? ≪Mars Express≫ не п?дтверджують наявност? запас?в CO ₂ на Марс?, достатн?х для сутт?вих зм?н маси його атмосфери, ? в?дпов?дно, перетворення кл?мату планети.

≪Марс-експрес≫ виявив в атмосфер? Марса метан , що може св?дчити про наявн?сть життя на планет? (метан не може довго перебувати в марс?анськ?й атмосфер?, отже його запаси поповнюються або в результат? житт?д?яльност? м?кроорган?зм?в, або внасл?док геолог?чно? активност?). Було визначено ? його зм?ст ? 10 ± 5 частин на м?льярд. Хоча це й небагато, але оск?льки метан безперервно руйну?ться в атмосфер? за рахунок фотодисоц?ац?? , то для п?дтримки тако? його к?лькост? в атмосфер? на Марс? ма? бути джерело продуктивн?стю близько 300 тонн метану на р?к. Таким джерелом могла б бути тектон?чна д?яльн?сть. Хоча Марс вважа?ться тектон?чно неактивним нин?, надходження метану в атмосферу може бути пов'язано з ≪точковою≫ тектон?кою: залишковим вулкан?змом, або геотермальною активн?стю.

Завдяки зн?мкам косморобота вчен? змогли сконструювати ? представити тривим?рн? модел? марс?анських ландшафт?в ^{[15] [16]} .

Станц?я виявила щ?льн? хмари з сухого льоду, як? в?дкидають т?нь на поверхню планети ? нав?ть впливають на ?? кл?мат ^[17] .

На основ? результат?в спостережень ≪Марс-експрес≫, отриманих м?ж травнем 2012 року ? груднем 2015 року на Марс? було виявлено п?дземне озеро з солоною водою. Озеро розташоване поблизу п?вденного полюса планети п?д п?вторак?лометровим шаром марс?анського льоду ? досяга? 20 к?лометр?в у ширину. Це найб?льша водойма, виявлена на Марс? ^[18] . Окр?м того, ≪Марс-експрес≫ виявив достатню к?льк?сть водяного льоду, похованого п?д екватором Червоно? планети, щоб покрити всю планету м?лководним океаном, якщо в?н розтане ^[19] .

У кв?тн? 2024 року, зг?дно пов?домлення на Phys.org, м?жпланетна станц?я ?вропейсько? Косм?чно? Агенц?? (ESA) заф?ксувала дивн? в?зерунки на поверхн? Марса, як? з висоти нагадують павук?в . Павукопод?бн? плями на Марс? розташовуються у п?вденному полярному рег?он? ^{[20] [21]} .

• Досл?дження Марса

• (англ.) Mars Express ESA [ Арх?вовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine .]  ? м?с?я ?вропейсько? косм?чно? агенц?? ≪Марс-експрес≫.
• (англ.) Mars Multimedia Gallery (Mars Express ESA) [ Арх?вовано 26 листопада 2012 у Wayback Machine .]  ? супутников? зн?мки поверхн? Марса зроблен? п?д час м?с?? ≪Марс-експрес≫.

п о р Досл?дження Марса косм?чними апаратами Д?юч? м?с?? Орб?тальн? апарати Марс Од?ссей (2001) Mars Express (2003) Mars Reconnaissance Orbiter (2006) Мангальян (2014) MAVEN (2014) ExoMars Trace Gas Orbiter (2016) Emirates Mars Mission ( в?дправлено ) Тяньвень-1 (в?дправлено) Марсоходи К'юр?ос?т? (2012) ( Хронолог?я под?й ) Тяньвень-1 (в?дправлено) Марс 2020 ( Персеверанс та Ingenuity ) (в?дправлено) Посадков? апарати InSight (2018) Завершен? м?с?? Прол?тн? Мар?нер-4 Mariner 6 Mariner 7 Марс-1 † Марс-6 Марс-7 Нодзом? † Зонд-2 † Dawn Розетта Mars Cube One Орб?тальн? Мар?нер-9 Марс-2 Марс-3 Марс-4 † Марс-5 † Mars Climate Orbiter † Mars Global Surveyor Mars Observer † Фобос (КА) Фобос-1 † Фобос-2 † В?к?нг В?к?нг-1 В?к?нг-2 Посадков? Б?гль-2 † Марс-2 † Марс-3 † Марс-6 † Марс-7 † Mars Pathfinder Mars Polar Lander † / Deep Space 2 † Фен?кс В?к?нг-1 В?к?нг-2 Ск?апарелл? † Марсоходи Prop-M † Соджорнер Сп?р?т Оппортьюн?т? Спец?альн? Зонд-3 Авар?? п?д час старту Марс-1М №1 Марс-1М №2 Марс 1962А Марс 1962B Мар?нер-3 Марс 1969А Марс 1969В Мар?нер-8 Космос-419 Марс-96 Фобос-?рунт / ?нхо-1 Запланован? Психея Розал?нд Франкл?н (марсох?д) / Козачок (2022) Мангальян-2 (2024) Запропонован? BOLD [en] Icebreaker Life [en] Inspiration Mars (2018 або 2021) Mars 2022 [en] Mars Geyser Hopper Марс-?рунт Mars One Mars Sample Return Mission MELOS [en] MetNet Northern Light PADME SCIM [en] Sky-Sailor [en] Скасован? концепти ARES МАПЛ Б?гль-3 Марс 4NM ? Марс-79 Mars-Aster Mars Astrobiology Explorer-Cacher Mars Surveyor Lander Mars Telecommunications Orbiter NetLander Веста Вояджер Red Dragon † вказу? на несправн?сть комун?кац??, через яку дан? м?с?? не були отриман?

Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання KBpedia · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/01887c