Марк Аврел?й

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Марк Аврел?й
лат. Marcus Aurelius Antoninus
Римський ?мператор
23 с?чня 169  ?  17 березня 180
Попередник: Луц?й Вер
Наступник: Коммод
Август
Цезар
Rex
Pontifex Maximus
 
?м'я при народженн?: лат. Marcus Catilius Severus Annius Verus
Народження: 26 кв?тня 121 [1]
Рим , ?тал?я (Стародавн?й Рим) , Римська ?мпер?я
Смерть: 17 березня 180 [2] [1] (58 рок?в)
В?ндобона , Верхня Паннон?я d , Римська ?мпер?я
Причина смерт?: чума
Поховання: Замок Сант-Анджело
Кра?на: Стародавн?й Рим
Рел?г?я: давньоримська рел?г?я
Р?д: Антон?ни , Антон?ни [d] ? Aurelies d
Батько: Марк Анн?й Вер [d] [3] або Антон?й П?й
Мати: Дом?ц?я Луц?лла Молодша
Шлюб: Фауст?на Молодша [1]
Д?ти: Коммод , Марк Анн?й Вер Цезар d , Анн?я Аврел?я Галер?я Фауст?на , Анн?я Аврел?я Фад?лла , Анн?я Луц?ла , Анн?я Корн?ф?ц?я Фаустина Молодша d , В?б?я Аврел?я Саб?на d , Titus Aurelius Fulvus Antoninus d ? Domitia Faustina d

CMNS:  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Висловлювання у В?к?цитатах

Марк Авре?л?й Антон??н ( лат. Marcus Aurelius Antoninus Augustus ; 26 кв?тня 121 , Рим  ? 17 березня 180 , В?ндобона , нин? В?день ) ? римський ?мператор з 169 року, належав до династ?? Антон?н?в . Був сином Ан?я Вера ? Дом?ц?? Луц?лли . В?домий як ф?лософ - сто?к .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Ранн? роки

[ ред. | ред. код ]

Марк Аврел?й народився в аристократичн?й родин? в Рим? в 121 роц? нашо? ери. За народження мав ?м'я Маркус Ан?ус Кат?л?ус Северус ( лат. Marcus Annius Catilius Severus ). Отримав прекрасну осв?ту. З вол? д?да по матер? в?н навчався вдома. Марк згаду? про Д?огнета, який уводив його в ф?лософ?ю й одночасно навчав живопису. Незважаючи на св?й юний в?к, був нам?чений у квестори , а через п?в року п?сля смерт? Адр?ана, у 138 роц?, вступив на посаду квестора, тобто почав практично займатися адм?н?стративною д?яльн?стю. У тому ж роц? в?н був заручений з Фаустиною , дочкою ?мператора Антон?на П?я , наступника Адр?ана на престол?. Антон?й П?й усиновив Марка Аврел?я та Луц?я Вера , як? стали сп?вправителями Римсько? ?мпер?? п?сля смерт? ?мператора.

Навесн? 145 року Марк одружився з кузиною Фаустиною. Для римлян цей шлюб був великим святом, для молодих людей ? втратою невинност?, для ?мперсько? пол?тики ? новим етапом. [4]

Марк Аврел?й навчався у Фронтона ? ?рода Аттика риториц? ? в?д 146 року почав проявляти ?нтерес до ф?лософ??. Вона була тод? свого роду рел?г?йним спов?данням, яке вимагало умертв?ння плот? ? дотримання майже монастирських правил. У 12 (25)? рок?в Марк одягнувся у ф?лософську мант?ю, привчився спати на твердому ? виконувати вс? сувор? вимоги аскетизму сто?к?в . [5]

Антон?н П?й помер 7 березня 161 року у сво?му Лор?умському палац?, з ус?м споко?м вищо? мудрост?. В?дчувши наближення смерт?, в?н упорядкував с?мейн? справи як проста людина, ? наказав перенести в к?мнату свого прийманого сина, Марка Аврел?я, золоту статую Фортуни, яка завжди повинна була перебувати в покоях ?мператора. [6]

Правл?ння Римською ?мпер??ю

[ ред. | ред. код ]

На початку правл?ння Марк керував ?мпер??ю з? сп?вправителем, Луц??м Вером , який був його зведеним братом. Батьком Луц?я Вера був Луц?й Ел?й , першообраний наступник Адр?ана. Статусу зведеного брата Луц?я Маркус набув п?сля всиновлення Антон?ном П??м. П?сля смерт? Луц?я Вера у 169 роц? нашо? ери Маркус залишився ?диним правителем ?мпер?? .

Пер?од правл?ння Марка Аврел?я в?дзначився запеклими оборонними битвами, що знаменували к?нець в?дносно спок?йного розвитку епохи принципату . У 162 роц? було придушене повстання в Британ?? ? йшли бо? з хаттами в район? н?мецького л?месу . П?сля в?йни з парфянами (162?166 рр.) В?рмен?я ? Едеське царство опинилися в залежност? в?д Римсько? держави.

Спроба узурпац?? верховно? влади з боку нам?сника Сир?? Гая Ав?ди Кас?я в 175 роц? ? повстання в ?гипт? знову загострили внутр?шньопол?тичну ситуац?ю. У 176 роц? Марк знову обрав соб? сп?вправителя. Цього разу ним став його син ? Коммод .

Смерть

[ ред. | ред. код ]

Марк Аврел?й в?в захисн? в?йни проти германських племен у Галл?? та понад Дуна?м , а також проти Парфянського царства на сход?. Саме в поход? до австр?йських земель в?н помер 17 березня 180 року [7] , ймов?рно, в?д чуми , яка спалахнула в той р?к серед м?сцевих племен. Не виключають ? того, що це була моровиця ?ншого захворювання ? натурально? в?спи .

Методи правл?ння та погляди

[ ред. | ред. код ]

Методи правл?ння

[ ред. | ред. код ]

Марк Аврел?й багато чому навчився у свого прийманого батька Антон?на П?я . Под?бно до нього, Марк вс?ляко п?дкреслював свою повагу до сенату як до установи, ? до сенатор?в, як до член?в ц??? установи.

Як правитель, Марк Аврел?й був вт?ленням пом?рно? пол?тики у вищ?й ?? досконалост?. Основу його д?й становила повага до людей [8] . Громадська допомога, яка отримала початок при правл?нн? Нерв? та Траяна , розвинена Антон?ном, досягла при правл?нн? Марка Аврел?я вищо? точки свого розвитку. Внасл?док незадов?льност? норов?в ? помилкових економ?чних принцип?в, що лежали в основ? сусп?льства, вихованням д?тей в?льних стан?в особливо переймалися державн? люди. З час?в Траяна , на цей предмет звернен? були кошти, здобут? з-п?д застави майна, доходами яких зав?дували прокуратори. Марк Аврел?й зробив цих прокуратор?в першорядними чиновниками, вибирав ?х з найб?льшим старанням з колишн?х консул?в ? претор?в та розширив ?х права. Величезне багатство полегшувало йому ц? розумн? пожертвування. В?н сам заклав багато допом?жних кас для юнацтва обох статей. [9]

Марк Аврел?й, наприклад, активно п?дключав до судових справ сенатор?в, доручивши ?м те, чим ран?ше займався сам. Але в той же час сенат був вищою ?мперською владою. ?мператор був головним сенатором, тобто першим серед р?вних. [10] Час Марка Аврел?я став пер?одом, в?домим п?д назвою ≪сенатський ренесанс≫, а Марк Аврел?й в?дкрито заявляв про сво? п?дпорядкування сенату [10]

За правл?ння Марка Аврел?я ввели до сенату б?льше пров?нц?ал?в, н?ж при будь-якому колишньому правител?, особливо з? сх?дних ? африканських пров?нц?й. Тепер пров?нц?али становили в сенат? не менше половини. Ц? заходи потр?бн? були не ст?льки для п?дняття авторитету сенату, ск?льки для ?нкорпорац?? сенату в загальну бюрократичну структуру державного управл?ння ?мпер??.

Марк Аврел?й став н?би оп?куном ус?х, над ким не було оп?ки. Дитин? б?дн?й, дитин? хвор?й був забезпечений дбайливий догляд. Для оп?кування сир?т створили претуру, що зав?дувала справами оп?ки. [5]

Найб?льш? благод?яння Марк Аврел?й, разом з Антон?ном, надали рабам. Деяк? найб?льш жахлив? сторони рабства були пом'якшен?. Припустили можлив?сть ?снування несправедливости власника щодо раба. Види т?лесних покарань були визначен? законом. Убивство раба стало злочином. [5]

Велику увагу Марк Аврел?й прид?ляв судочинству . Загальний напрямок його д?яльности в галуз? права: ≪не так впроваджував нововведення, ск?льки в?дновлював старовинне право≫. В Аф?нах в?н заснував чотири кафедри ф?лософ?? ? для кожно? св?й напрямок ? академ?чний, перипатетичний , сто?чний , еп?курейський.

Ставлення до християн

[ ред. | ред. код ]

Правл?ння Марка Аврел?я, яке, за словами арх??пископа ?всев?я , в?др?знялося особливою жорсток?стю по в?дношенню до християн , не да? якихось нових антихристиянських указ?в. Марк Аврел?й, сто?к , ф?лософ на трон?, якого звинувачували в тому, що ≪в?днявши у народу розваги, в?н хоче змусити народ займатися ф?лософ??ю≫, звичайно, ставився до християн з презирством. [11]

П?д час правл?ння Марка Аврел?я гноблення християн у р?зних частинах ?мпер?? посилю?ться. Дискус?йним залиша?ться питання про те, чи в?дбувалося це з його ?н?ц?ативи, ? чи був Марк Аврел?й взагал? причетний до цих пересл?дувань. [12] За словами британського ?сторика Едварда ??ббона з початком Германсько? в?йни, його ставлення до християн пог?ршу?ться, що було нехарактерним для правл?ння батька Марка Аврел?я та його попередник?в. [13]

Л?тературний спадок

[ ред. | ред. код ]

Ф?лософська зб?рка ≪Роздуми≫

[ ред. | ред. код ]

Марка Аврел?я безумовно називають ≪ф?лософом на трон?≫. Його тв?р в?домий у св?т? п?д загальною назвою ≪До себе самого≫ ( давньогрец . Ε?? ?αυτ?ν ), а в ?вроп? переважно знаний як ≪Роздуми≫ ( лат. "Mediatationes" ). Праця склада?ться з 12 книг написаних давньогрецькою мовою у вигляд? щоденника приблизно в 70 роки ?? стол?ття. Досл?дники життя ? творчост? Аврел?я припускають, що робота була створена у той час, коли ?мператор перебував у Центральн?й ?вроп?. Саме завдяки ≪Роздумам≫ Марк Аврел?й ? отримав звання ф?лософа.

У ≪Роздумах≫ Марка Аврел?я досл?дники бачать лише одну з верс?й сто?цизму, вчення про гарне життя, наб?р моралей тощо. Але н?хто з попередник?в-сто?к?в не припускав можлив?сть власного апофеозу , н?хто з них не проводив цю процедуру у в?дношенн? сво?х близьких, н?хто не керував рел?г?йним життям римсько? громади, тому у них не було того досв?ду ? тих мотивац?й, як? були у Марка [14]

У центр? його антиматер?ал?стичних вчень сто?ть часткове волод?ння людиною сво?м т?лом, душею ? духом, нос??м яких ? благочестива, мужня ? керована розумом особист?сть ? володарка (т?льки над духом), вихователь почуття обов'язку ? обитель сов?ст?. За допомогою духу вс? люди беруть участь в божественному ? цим створюють ?дейну сп?льн?сть, долають вс? обмеження. Якщо колишн? сто?ки вважали душу-пневму ч?льним початком, то Марк Аврел?й назива? пров?дним початком розум. [15]

На думку Марка Аврел?я, людина ? лише елемент св?тового порядку, ланка в природних законом?рностях, чи? ?снування не ма? н?яко? вищо? мети. Природа нейтральна щодо людини, вона не ? н? добро, н? зло. Як розклада?ться т?ло людини, так само розкладеться ?? душа ? розв??ться ?? розум. ?дина вт?ха ? загибель одних ? запорукою появи ?нших, а якогось б?льш п?днесеного сенсу нема?. При цьому ?мператор щиро в?рив богам, не просто в бог?в, а саме богам, вважаючи, що вони все влаштовують найкращим чином. [14]

Хоча Марк намага?ться п?дтримувати р?вновагу м?ж сво?ми вчителями, в?н не може втриматися в?д того, щоб спец?ально не в?дзначити трьох: Аполлон?я Т?анського , Рустика ? Максима. Аполлон?й Т?анський , як ? Секст , був ф?лософом-сто?ком, людиною глибоко незалежного духу. [4]

Марк Аврел?й не т?шився з недол?к?в сво?х друз?в; але за сво?ю мудр?стю в?др?зняв вчення в?д слабкостей пропов?дник?в. В?н знав, що мало було або зовс?м не було ф?лософ?в, як? б д?йсно зд?йснювали те, що радили ?ншим. Марк Аврел?й залишився в?рним ф?лософ??, незважаючи на вс? вади ф?лософ?в. [5]

Учителем ф?лософ?? Марка був Максим Клавд?й .

Ушанування пам′ят?

[ ред. | ред. код ]

Астеро?ди

[ ред. | ред. код ]

Скульптура

[ ред. | ред. код ]
Бюст римського ?мператора Марка Аврел?я
  • К?нний монумент Марку Аврел?ю (175 р?к н. е) .? давньоримська бронзова скульптура, розташована в Рим?
  • Арка Марка Аврел?я (165 р?к) ? Трипол? , Л?в?я
  • Погруддя Марка Аврел?я ? знах?дка археолог?в на п?вдн? ?гипту в храм? Ком-Омбо на сх?дному берез? Нилу (2018) [16]
  • Погруддя Марка Аврел?я (приблизно 169 р?к) ? музей скульптури в Liebieghaus, Франкфурд
  • Статуя Марка Аврел?я (к?нець ?? ст.) ? знайдена в Габ?? (?тал?я), нин? знаходиться в Лувр? , Париж
  • Погруддя Марка Аврел?я (161 р?к) ? знайдено в давньому Probalinthos , Атт?ка, Грец?я, нин? в Лувр?, Париж
  • Погруддя Марка Аврел?я ? знаходиться в Чиказькому художньому ?нститут? , США

Живопис

[ ред. | ред. код ]

К?нематограф

[ ред. | ред. код ]
  • Глад?атор (2000) ? Р?чард Гарр?с у рол? Марка Аврел?я
  • Марк Аврел?й. Останн?й триумф ?мператора (2002) ? документальний ф?льм

Видання укра?нською мовою

[ ред. | ред. код ]
  • Марк Аврел?й. Роздумування. Пер. з грецько?: Омелян Омец?нський . Буенос-Айрес; Нью-Йорк: Науково-Досл?дне Товариство Укра?нсько? терм?нолог??. 1986. 149 стор. [17]
    • (передрук) Марк Аврел?й. Розмисли. Наодинц? з собою Пер. з грецько?: Омелян Омец?нський. Харк?в: КСД. 2020. 208 стор. ISBN 978-617-12-7650-5 [18]
  • Марк Аврел?й. Наодинц? з собою. Роздуми. Пер. з грецько?: Ростислав Паранько . Льв?в: Л?топис, 2007. 212 стор. ISBN 966-7007-62-0 [19]
    • (передрук) Марк Аврел?й. Наодинц? з собою: роздуми. Пер. з грецько?: Ростислав Паранько. Льв?в: Апр?ор?, 2018. 182 стор. ISBN 978-617-629-486-3 (Б?бл?отека антично? л?тератури) [20]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в Любкер Ф. Antoninus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский , А. И. Георгиевский , М. С. Куторга и др. ? СПб : Общество классической филологии и педагогики , 1885. ? С. 107.
  2. Марк-Аврелий, Антонин // Военная энциклопедия ? СПб : Иван Дмитриевич Сытин , 1914. ? Т. 15. ? С. 201.
  3. Rohden P. v. Annius 91 // Kategorie:RE:Band I,2 ? 1894.
  4. а б Фонтен, Франсуа. ≪Марк Аврелий≫ (рос.) . с. гл. III, 1.
  5. а б в г Ренан, Э. Ж. Марк Аврелий и конец античного мира . с. гл.I, 9.
  6. Ренан, Э. Ж. Марк Аврелий и конец античного мира . с. гл.I, 1.
  7. Ренан, Э. Ж. Марк Аврелий и конец античного мира . с. Глава XXVII, 1?3.
  8. Ренан, Э. Ж. Марк Аврелий и конец античного мира . с. гл.II, 1.
  9. Ренан, Э. Ж. Марк Аврелий и конец античного мира . с. гл.II, 3.
  10. а б Мнемон (2003). Политическая элита эпохи Антонинов. Исследования и публикации по истории античного мира . Санкт-Петербург: Под редакцией професора Э.Д. Фролова. с. 246?254.
  11. Цюпак В . Пол?тика Марка Аврел?я щодо християн // Проблеми гуман?тарних наук. ? 2018. ? Вип. 42: Сер. ?стор?я. ? С. 300?312.
  12. McLynn, Frank (2009). Marcus Aurelius: A Life . Da Capo Press. с. 295. (англ.)
  13. Gibbon, Edward (1776 - 1788). ≪The History of the Decline and Fall of the Roman Empire≫ . Т. 2. Strahan & Cadell, London. с. chapter 16, V. (англ.)
  14. а б А. В. Халапсис. МАРК АВРЕЛИЙ И ИДЕЯ АПОФЕОЗА В АНТИЧНОЙ КАРТИНЕ МИРА. // Scientific Journal ≪ScienceRise≫ № 4// Стр. 55-58
  15. Реале, Д.; Антисери, Д. (2003.). Западная философия от истоков до наших дней . с. 148-150.
  16. Бюст римського ?мператора Марка Аврел?я знайдено у ?гипт? . Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2018 . Процитовано 23 кв?тня 2018 .
  17. Марк Аврел?й ? Роздумування (пер. укра?нською Омеляна Омец?нського, 1986) [ Арх?вовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine .] на сайт? е-б?бл?отеки diasporiana.org.ua
  18. Марк Аврел?й ? Розмисли. Наодинц? з собою . bookclub.ua/ukr/, 2020
  19. Марк Аврел?й ? Наодинц? з собою. Роздуми [ Арх?вовано 17 травня 2020 у Wayback Machine .] . litopys.lviv.ua, 2007
  20. Марк Аврел?й ? Наодинц? з собою: роздуми [ Арх?вовано 17 травня 2020 у Wayback Machine .] . apriori.lviv.ua, 2018

Посилання

[ ред. | ред. код ]
Про Марка Аврел?я
Марк Аврел?й ? Роздумування
Попередник
Антон?н П?й
?мператор Римсько? ?мпер??
161 - 180
Наступник
Коммод