Максим?льян де Бетюн Сюлл?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Максим?льян де Бетюн
Maximilien de Bethune
Народився 13 грудня 1560
Рон?-сюр-Сен
Помер 22 грудня 1641 ( 1641-12-22 ) [1] [2] […] (80 рок?в)
Chateau de Villebon d , В?льбон
Поховання Ножан-ле-Ротру ? Сюлл?-сюр-Луар
Кра?на   Франц?я
Д?яльн?сть пол?тик , письменник , в?йськовослужбовець , державний д?яч , в?йськовий кер?вник , солдат
Галузь пол?тика [4] , Державне управл?ння [4] ? в?йськова справа [4]
Alma mater Q1109997 ?
Знання мов французька [4]
Учасник Рел?г?йн? в?йни у Франц??
Титул герцог
Посада Governor of the Bastille d , Chief Minister of France d , Superintendent of Finances d ? м?н?стр
В?йськове звання маршал Франц??
Батько Francois I de Bethune, Baron de Rosny et de Baye d [5]
Мати Charlotte Dauvet d [5]
У шлюб? з Anne de Courtenay d ? Rachel de Cochefilet d
Д?ти Marguerite de Bethune d , Maximilien II de Bethune d ? Francois de Bethune, Duc d'Orval, Comte de Muret et de Villebon d
Герб
Герб

Максим?лья?н де Бетю?н Сюлл?? ( фр. Maximilien de Bethune, duc de Sully ; 1559  ? 1641 ) ? французький державний д?яч. Носив титули барона де Рон? ( baron de Rosny , 1578) марк?за Рон? (1601), барона де Сюлл? (1602) та герцога де Сюлл? (1606), сувереного князя д'Анр?шемона ? де Буабеля ( prince souverain d'Henrichemont et de Boisbelle , 1605), марк?за де Ножан-ле-Ротру ( marquis de Nogent-le-Rotrou ; 1624), графа де Мюре ? де В?льбона ( comte de Muret et de Villebon ; 1624) ? в?конта де Мо ( vicomte de Meaux ; 1627).

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Походив з французького шляхетського роду Бетун з графства Артуа. Син Франсуа де Бетюна ? Шарлотити Дове. Максим?льян де Бетюн Сюлл? виховувався при двор? королеви Наваррсько?. 1572 року поступив до Бургундського колег?уму. П?сля Варфолом??во? ноч? т?сно зблизився з майбутн?м королем Генр?хом IV . З 1580 року в арм?? останнього. Спочатку як простий солдат, через 2 тижн? отриму? звання прапороносця. Невдовз? завдяки отриманно? здобич? п?д час рел?г?йно? в?йни зум?в сформувати власний заг?н.

Саме Сюлл? порадив Генр?ху прийняти католицьку в?ру та переконав гугенот?в примиритися з в?ров?дступництвом короля. З 1594  р. Сюлл? пос?дав перше м?сце в держав? адже керував ус?ма справами у держав?, кр?м дипломатичних.

У 1597 р. Сюлл? став супер?нтендантом ф?нанс?в, а в 1599 р. ? головним наглядачем над шляхами сполучення ( фр. grand-voyer de France ). У 1601  р. Генр?х IV призначив Сюлл? головним начальником артилер?? та ?нспектором ус?х фортець, а в 1606  р. ? нагородив його титулом герцога. Генр?х високо ц?нив в?ддан?сть Сюлл? ? часто звертався до Сюлл? за порадою, тому й втримався на чол? управл?ння до само? смерт? короля [6] .

Вся д?яльн?сть Сюлл? була спрямована проти комерц?йного ? промислового меркантил?зму . Сюлл? у сво?й пол?тиц? робив акцент на землеробств? й скотарств?, протиставляючи ?х промисловост?. Деяк? досл?дники вважають Сюлл? попередником ф?з?ократ?в [6] . У боротьб? за в?дновлення господарства п?сля рел?г?йних во?н к?нця XVI  ст. На думку Сюлл?, землеробство сл?д под?ляти на полеводство, виноробство, л?сову справу, ? прямим обов'язком уряду повинна бути охорона продукт?в с?льського господарства в?д винищення та забезпечення ?хнього транспортування й експорту.

Сюлл? зв?льнив землероб?в в?д обов'язку внести в строк невиплачен? ними податки, сума яких доходила до 20 млн л?вр?в . Накази 1595 ? 1598  рр. заборонили продаж за борги земл? й знарядь прац?, подать для селян була зменшена. У 1600  р. селянам було дозволено користуватися пасовиськами ? купувати общинн? земл?. У 1601  р. Сюлл? дом?гся дозволу на в?льну хл?бну торг?влю, ? вс? пров?нц?? отримали право на вив?з хл?ба й вина.

Сюлл? орган?зував пильний контроль над утриманням дор?г ? мостових, вид?ляв щороку б?льше 1 млн л?вр?в на буд?вництво мост?в ? гребель, пасажирських ? товарних станц?й. В?н заборонив вивозити з Франц?? будь-яку монету задля покращення ф?нансового становища кра?ни.

12 жовтня 1604  р. Сюлл? уклав мирну угоду з ?спан??ю , яка скасувала запроваджен? Ф?л?пом ?? мита на французьк? товари. За угодою 1606 р з Англ??ю було домовлено обер?гати свободу й р?вноправн?сть торг?вл?, були заснован? торговельн? компан?? та заведен? колон??.

Сюлл? видав ряд розпоряджень, як? обмежувати промислов?сть, ? виступав проти розкош?, однак погодився зробити парламентськ? посади спадковими. В?н також задумав по?днати Середземне море з П?вн?чним , щоб Франц?я могла отримати додатково 2 млн прибутку. Розробивши план по?днання Луари з Сеною , Сюлл? спорядив у 1605  р. 6000 солдат ?з наказом розпочати роботи, але цей зах?д було припинено одразу п?сля в?дставки м?н?стра.

Сюлл? на к?нець правл?ння Генр?ха VI виплатив близько 1/3 вс?х державних борг?в ? значно понизив основний податок ? тал?ю . Продаж ? заставу державного майна припинено. Все це дозволило п?двищити ф?нансову спроможн?сть Франц?? ? п?двищити народний статок держави.

П?сля вбивства Генр?ха IV у с?чн? 1614  р. Сюлл? написав королев? листа й вийшов у в?дставку. У вигнанн? в?н давав ?нод? поради м?н?страм Людов?ка XIII ? у 1634  р. був зроблений маршалом [6] .

Сюлл? залишив по соб? ≪Мемуари≫ (≪Memoires des sages et royales economies d'etat, domestiques, politiques et militaires de Henri le Grand≫, Амстердам , 1634 ). Див. Ritter, ≪Die Memoiren S.≫ (Мюнхен, 1871 ); Legouve, ≪Sully≫ (П., 1873 ); Gourdault, ≪S. et son temps≫.

Родина [ ред. | ред. код ]

1.Дружина ? Анна, донька Франсуаде Куртене, сеньйора Бонт?н

Д?ти:

  • Максим?л?ан (1587?1634), 2-й герцог Сюлл?, марк?з Рон?, суверений князь д'Анр?шемона, барон Бонт?н. Засновник г?лки Бетюн-Сюлл?.

2. Дружина ? Рахель де Кошф?лет

Д?ти:

  • Маргарита (1595?1660), дружина герцога Генр?ха II де Рогана
  • Сезар (1597?1607)
  • Франсуа (1598?1678), герцог де Орваль. Засновник г?лки Бетюн-Орваль
  • Лу?за (1602?п?сля 1620), дружина Александра де Лев?, маркиза М?рпуа
  • донька (1608)
  • Генр?х (1610)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]