Максимович Михайло Олександрович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Максимович Михайло Олександрович
Народився 3 (15) вересня 1804 ( 1804-09-15 )
с. Тимк?вщина ,
Полтавська губерн?я ,
Рос?йська ?мпер?я
Помер 10 (22) листопада 1873 ( 1873-11-22 ) (69 рок?в)
х. Михайлова Гора ,
Полтавська губерн?я ,
Рос?йська ?мпер?я
П?дданство Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть укра?нець
Д?яльн?сть поет , ?сторик , ф?лолог , етнограф , ректор , професор
Alma mater ф?зико-математичний факультет Московського ун?верситету d
Заклад ?мператорський ун?верситет Святого Володимира ? ?мператорський Московський ун?верситет d
Мова твор?в укра?нська , рос?йська
Жанр етнограф?я
Членство Петербурзька академ?я наук ? НАН Укра?ни
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

CMNS:  Максимович Михайло Олександрович у В?к?сховищ?
S:  Роботи у  В?к?джерелах

Максимо?вич Миха?йло Олекса?ндрович ( 3   [15] вересня 1804 ( 18040915 ) , хут?р Тимк?вщина, нин? Богуславець , Полтавська губерн?я  ? 10   [22] листопада 1873 , хут?р Михайлова Гора б?ля Прохор?вки , нин? Кан?вський район ) ? видатний укра?нський науковець, ординарний професор, енциклопедист, фольклорист, ?сторик, ф?лолог, етнограф , ботан?к , поет, полем?ст , арх?вознавець, природознавець ? видавець-редактор старшинського аристократичного роду Переяславщини . Член ?сторичного товариства ?мен? Нестора-Л?тописця та впливового родинного клану козак?в-аристократ?в Тимковських , основоположник?в в?тчизняно? ботан?ки.

Перший ректор ?мператорського ун?верситету Святого Володимира (в майб. ? КНУ ?м. Тараса Шевченка ).

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Народився на хутор? Тимк?вщина (тепер у склад? села Богуславець , Черкаська область , Укра?на ) у с?м'? Олександра ?вановича Максимовича (1782?1851), с?льського судд? та Гликер?? Федор?вни Максимович, у д?воцтв? Тимковсько? (1788?1834).

У 1819 роц? зак?нчив Новгород-С?верську г?мназ?ю .

Портрет Максимовича виконаний Т. Г. Шевченком

1823 року зак?нчив Московський ун?верситет (словесний ? природничий в?дд?ли ф?лософського факультету, згодом ще й медичний). Залишився при ун?верситет? для науково-академ?чно? прац?, викладав ботан?ку.

1833 року одержав науковий ступ?нь доктора й був ?менований ординарним професором на кафедр? ботан?ки Московського ун?верситету .

1834 року був обраний першим ректором новов?дкритого Ун?верситет? Св. Володимира (в майб.  ? КНУ ?м. Тараса Шевченка ).

Через поганий стан здоров'я 1835 року п?шов у в?дставку й решту життя присвятив винятково науково-л?тературн?й д?яльност?, яку провадив на сво?му хутор? Михайлова Гора б?ля села Прохор?вки Золотон?ського пов?ту , де й помер.

Максимович не раз намагався повернутися до активно? науково-академ?чно? д?яльност?, однак рос?йське м?н?стерство осв?ти, побоюючись укра?ноф?льських погляд?в Максимовича, усувало його в?д науково-академ?чно? д?яльност?.

Живучи в Укра?н?, Максимович п?дтримував т?сн? творч? й особист? зв'язки з Тарасом Шевченком , Петром Гулаком-Артемовським , ?вгеном Греб?нкою , Миколою Костомаровим , Михайлом Щепк?ним , Адамом М?цкевичем та ?ншими визначними д?ячами науки й культури.

Незважаючи на великий науковий авторитет (Максимович був почесним членом к?лькох укра?нських та рос?йських ун?верситет?в ? багатьох наукових товариств, зокрема, В?льного Товариства любител?в рос?йсько? словесност? ), лише п?д к?нець життя (1871 року) його обрано членом-кореспондентом Рос?йсько? академ?? Наук з в?дд?лу рос?йсько? мови та словесност?.

Родина

[ ред. | ред. код ]
Дружина Мар?я, портрет роботи Шевченка

Навесн? 1853 року Михайло Максимович одружився з Мар??ю Васил?вною Товбич, дочкою небагатого пом?щика. У них народилося дво? д?тей ? син Олекс?й (1860?1922), юрист, член В?тебського окружного суду, похований у Михайлов?й Гор? та дочка Ольга (1862?1893), педагогиня.

Наукова д?яльн?сть

[ ред. | ред. код ]
Михайло Максимович

Максимович був справжн?м науковцем-енциклопедистом, ? дуже широкого д?апазону ? в?д ботан?ки до ?стор??. Його науков? прац? в царин? природознавства, опубл?кован? у 1820-х? на початку 1830-х рок?в, не лише стояли на р?вн? тогочасно? науки, але й прокладали для не? методолог?чн? шляхи.

Як фольклорист, 1827 року Максимович видав у Москв? ≪рос. Малороссийские песни ≫, 1834 року ? ≪Украинские народные песни≫ (третя зб?рка ≪Сборник украинских песен≫, ч. 1 вийшла вже в Ки?в? 1849 року). Передмова Максимовича до видання 1827 року була ≪свого роду л?тературним ман?фестом, повним ентуз?азму до народно? укра?нсько? поез??≫ (Д. Дорошенко). Фольклорн? видання Максимовича мали величезний вплив на укра?нську фольклористику (також в Устилуз?). Вони викликали ?нтерес до укра?нського фольклору не лише серед ?нших слов'янських народ?в (зокрема, рос?ян, поляк?в, чех?в), а нав?ть в Англ?? й Америц?.

Як мовознавець, Максимович опубл?кував низку статей про класиф?кац?ю слов'янських мов (1838, 1845 ? 1850), в яких широко користувався даними з укра?нсько? мови. У дискус?? з М. Погод?ним ? П. Лавровським Максимович обстоював ≪старобутн?сть≫ укра?нсько? мови. Максимович був автором етимолог?чного правопису ≪максимович?вки≫ . Як л?тературознавець Максимович вивчав ≪Слово о полку ?горев?м≫ , яке переклав укра?нською мовою. Йому належить видання ? досл?дження найдавн?ших л?тературних пам'яток Ки?всько? Рус?  ? ≪Русько? Правди≫ , ≪Пов?ст? минулих л?т≫ . Був автором прац? ≪рос. История древней русской словесности ≫ (1839), про козацьк? л?тописи , зокрема Грабянки тощо. Кр?м того, Максимович перекладав псалми укра?нською мовою та написав низку в?рш?в, у тому числ? ≪Ой, як дуже за тобою тужила Вкра?на≫, присвячений Т. Шевченков?.

М?сце поховання

В ?сторичних (як ? в фольклорно-етнограф?чних) творах Максимович був прихильником пан?вного тод? романтизму та ?де? народност?. В?н в?дстоював генетичний зв'язок м?ж княжою та козацько-гетьманською добами в ?стор?? Укра?ни, яким в?н присвятив багато розв?док, статей, критичних зам?ток про джерела, л?тературу тощо. У статт? ≪рос. О мнимом запустении Украины ≫ (1857) та ≪рос. Письма ≫ до М. Погод?на, Максимович дов?в безп?дставн?сть його г?потези про ≪великоруське≫ населення Ки?вщини за княжо? доби. Численн? прац? Максимовича з ?стор?? княжо? Укра?ни, Ки?ва та його пам'яток (зокрема, ≪Очерк Киева≫, 1847; ≪рос. Письма о Киеве к М. Погодину ≫, 1871 та ?н.), з ?стор?? козаччини, гетьманщини й гайдамаччини (розв?дки про гетьмана П. Сагайдачного , ≪рос. История письма о казаках приднепровских ≫, 1863?1865), ≪рос. Письма о Б. Хмельницком ≫, 1859, ≪рос. Бубновская сотня ≫, 1848?1849, про Гайдамаччину й Кол??вщину тощо, мали особливе значення для подальшого розвитку укра?нсько? ?стор?ограф??. У 1830?1834 роках видав три випуски альманаху ≪Денница≫. У 1840 ? 1841 роц? в Ки?в? та 1850 року в Москв? видав ?сторичний альманах ≪К?евлянинъ≫ . У 1859 та 1864 роках у Москв? видав альманах ≪Украинец≫ .

Максимович був першим ?сториком стародавнього Ки?ва, присвятивши йому двадцять п'ять статей. В?н уперше показав роль Петра Могили в буд?вництв? укра?нсько? культури, розпов?в про ?стор?ю створення багатьох ки?вських пам'яток, зокрема Трьохсвятительсько? , Воздвиженсько?, ?оанн?всько? церков, Хрещатика , Золотих вор?т , м?ських вал?в, узвоз?в. Обороняючи р?дну культуру в?д нападок ?мперських науковц?в, в?н у листах до князя Вяземського знову р?шуче виступа? проти панслав?зму з рос?йським обличчям, а фактично проти русиф?кац?? укра?нсько? культури, ?гнорування укра?нсько? мови як мови великого окремого народу. В?н стверджував, що укра?нська мова виникла ще в часи Ки?всько? Рус?, ран?ше за рос?йську. Максимович сво?м прикладом запалив багатьох на збирання й досл?дження укра?нсько? старовини.

Максимович працював також у царин? укра?нсько? археолог?? та був автором першо? в Укра?н? археолог?чно? прац? з застосуванням типолог?чного методу ( ≪рос. Украинские стрелы древнейших времен ≫, 1868).

Науков? прац? Максимовича в галуз? природознавства (≪Про системи рослинного царства≫, 1827; ≪Основи ботан?ки≫, тт. 1?2, 1828?1831; ≪Роздуми про природу≫, 1831) дають п?дстави вважати науковця одним з основоположник?в в?тчизняно? ботан?ки.

Твори

[ ред. | ред. код ]

Прац? природничого характеру

Ушанування пам'ят?

[ ред. | ред. код ]

Починаючи в?д 1994 року на Черкащин? за досягнення в галуз? вивчення й популяризац?? ?стор?? й культури Черкаського краю присуджу?ться обласна кра?знавча прем?я ?мен? Михайла Максимовича .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. У Черкасах зм?нено назви 63 вулиць ? провулк?в (ДОКУМЕНТИ, ОНОВЛЕНО) | Сусп?льство | НОВИНИ | Черкаси ? оф?ц?йний портал м?сько? ради, м?ського голови, виконавчого ком?тету . www.rada.cherkasy.ua . Арх?в ориг?налу за 9 березня 2016 . Процитовано 21 кв?тня 2016 .

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]