М?жнародний фонетичний алфав?т (MFA) International Phonetic Alphabet Alphabet phonetique international
Вид	Алфав?т
Пер?од	з 1888
Напрям	Зл?ва направо
Ця стаття м?стить символи МФА та знаки описувано? системи письма. Якщо у Вас не встановлений в?дпов?дний шрифт, то зам?сть юн?код?вських символ?в Ви можете побачити знаки питання, квадратики або ?нш? знаки.

М?жнаро?дний фонети?чний алфа?в??т ( англ. international phonetic alphabet , IPA ; фр. alphabet phonetique international , API ) або МФА ? система знак?в для запису транскрипц?? ? фонетичне в?дображення особливостей творення звук?в з ус?х мов св?ту на основ? латинського алфав?ту . МФА розробила й координу? М?жнародна фонетична асоц?ац?я . ^[1] МФА вживають викладач? ?ноземних мов ? студенти, л?нгв?сти, логопеди, сп?ваки, актори, словникар? та перекладач?. ^{[2] [3]}

МФА розробили, щоб передавати лише т? мовленн?в? особливост?, як? можна розп?знати в усному мовленн?: фонеми , ?нтонац?ю , под?л сл?в ? склад?в. ^[1] Щоб передати додатков? особливост? мови, зокрема скрег?т зуб?в, шепеляв?сть, звуки, зумовлен? розщепленим п?днеб?нням, використовують додатковий наб?р символ?в ? розширену МФА . ^[2]

?нод? М?жнародна фонетична асоц?ац?я дода?, видаля? або модиф?ку? абетков? символи. Станом на 2008 р?к у МФА визначено 107 окремих букв , 52 д?акритичних знаки ? 4 просод?йн? знаки ( Список символ?в М?жнародного фонетичного алфав?ту ).

У середин? 19 ст. великою популярн?стю послуговувалася фонотип?чна абетка П?тмана, створена спочатку для полегшення англ?йського правопису, але згодом адаптована до багатьох ?нших мов. ?? можна вважати предтечею МФА.

1886 року група французьких ? британських викладач?в мов на чол? з французьким л?нгв?стом Полем Пасс? створила товариство, в?доме з 1897 року як М?жнародна фонетична асоц?ац?я ( фр. Association phonetique internationale ). ^[4] Початковий алфав?т ?рунтовано на запропонован?й для англ?йсько? мови правописн?й реформ? Romic alphabet ^[en] , але, щоб зробити його придатним для ?нших мов, значення символ?в могли зм?нювати в?д мови до мови. ^[5] Наприклад, звук [?] (ш) в англ?йськ?й мов? позначали буквою ≪c≫, а у французьк?й ? буквою ≪x≫. ^[4] Проте 1888 року алфав?т зробили однаковим для р?зних мов, водночас заклавши основу для вс?х подальших правлень. ^{[4] [6]}

В?д створення МФА к?лька раз?в переробляли. П?сля значних зм?н 1900 ? 1932 рок?в МФА залишався незм?нним до К?льського з'?зду 1989 року. 1993 року внесли незначну зм?ну, додавши чотири голосн? середнього ряду середнього п?дняття ^[2] ? скасувавши символи глухих ?мплозивних приголосних. ^[7] Останню зм?ну зробили 2005 року, додавши символ лаб?о-дентального (губно-зубного) одноударного приголосного. ^[8] Кр?м додавання й видалення символ?в, зм?ни в МФА переважно полягали у перейменуванн? символ?в ? категор?й, а також у модиф?куванн? гарн?тур. ^[2]

Розширення МФА, створен? 1990 року, оф?ц?йно визнала М?жнародна асоц?ац?я кл?н?чно? фонетики та л?нгв?стики 1994 року. ^[9]

Легенев? приголосн? утворен? внасл?док перепони в гортан? або рот? й одночасного або дальшого виштовхування пов?тря з леген?в. Легенев? приголосн? переважають у МФА та мов? людей. ^[10] Ус? приголосн? укра?нсько? мови ? легенев?.

У таблиц? легеневих приголосних, у як?й переважають приголосн?, рядки позначають спос?б творення , тобто як приголосний утворено, а стовпц? позначають м?сце творення , тобто де в голосовому тракт? утворено цей приголосний. Основна таблиця м?стить лише приголосн? з одним м?сцем творення.

• [?] визнають як ≪одночасний [?] ? [x] ≫. Однак про це ще сперечаються.
• [??] визнають як ≪одночасний [?] ? [?] ≫. Однак про це ще сперечаються.

[  р ?  о ]	Передн?	Н. передн?	Середн?	Н. задн?	Задн?
Висок?	i ? y ? ? ? ? ? u ?    ?    ? e ? ø ? ? ? ? ? o ? ? ? œ ? ? ? ? ? ? æ ? a ? ? ? ? ?
Н. висок?
Високо-сер.
Середн?
Низько-сер.
Н. низьк?
Низьк?

Прим?тки:

• Якщо символи стоять у пар?, то правий з них ? огублений голосний , те саме стосу?ться й [?] . Ус? ?нш? голосн? ? неогублен?.
• [?] не п?дтверджений як окрема фонема в жодн?й з наявних мов.
• [a] визнають голосним переднього ряду, але в?дм?нн?сть м?ж голосними переднього й середнього ряду низького п?днесення незначна, тому [a] часто використовують, щоб позначити голосний середнього ряду низького п?днесення.
• [?] ? [?] у давн?ших вар?антах МФА записували як [?] ? [?] в?дпов?дно.

Оф?ц?йна таблиця приголосних та голосних станом на 2020 р?к.

Звучання та приклади використання наведен? у статт? Список символ?в М?жнародного фонетичного алфав?ту .

• Укра?нська абетка
• Укра?нська фонетика
• Транскрипц?я укра?нсько? мови у м?жнародному фонетичному алфав?т?
• М?жнародний фонетичний алфав?т (англ?йська мова)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: International Phonetic Alphabet

• Оф?ц?йний майданчик тенет IPA
• Спец?альн? коди МФА-символ?в
• Таблиця символ?в
• Звуков? приклади (Таблиц? IPA, звуки ? мовлення)
• Фонетична скарбниця МФА
• Тоня Б?лоус. ?РА для укра?нсько? мови
• (англ.) English Phonetic Transcription

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Encyclopædia Britannica · NicoNicoPedia Дов?дков? видання Каталанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль BNF :  12228022f · Freebase :  /m/03tc1 · GND :  4421853-9 · NKC :  ph188861

п о р   М?жнародний фонетичний алфав?т   Теми МФА М?жнародна фонетична асоц?ац?я ? Journal of the International Phonetic Association Спец?альн? теми МФА Кодування X-SAMPA ? К?ршенбаум ? МФА Брайль   Приголосний звук Легенев? (пульмон?чн?) приголосн? М?сце → Губн? Передньоязиков? Дорсальн? Ларингальн? Спос?б ↓ Губно-губн? Губно-зубн? Язиково-губн? Зубн? Ясенн? Заясенн? Ретро­флексн? Серед­ньоп?д­неб?нн? Задньо­язиков? Увулярн? Фарин­гальн? / еп?гло­тальн? Гор­танн? Носов? m? m ?? ? n? n? n ?? ? ?? ? ŋ? ŋ ?? ? Проривн? p b p? b? t? d? t d ? ? c ? k ? q ? ? ? Сиб?лянтн? африкати ts dz t?? d?? t? d? t? d? Несиб?лянтн? африкати p? bβ p?f b?v t?θ d?ð t??? d?? t????? d???? cc ?? kx ?? qχ ?? ?? ?? ?h Сиб?лянтн? фрикативи s z ? ? ? ? ? ? Несиб?лянтн? фрикативи ? β f v θ? ð? θ ð θ? ð? ???? ??? ??? ?? c ? x ? χ ? ħ ? h ? Апроксиманти β? ? ? ? j ? ?? Одноударн? ?? ? ?? ?? ? ?? ? ?? ?? Дрижач? ?? ? r? r ??r? ?r ?? ? ? ? Боков? африкати t? d? t? d?? c?? ??? k?? ??? Боков? фрикативи ? ? ? ?? ?? ?? ?? ?? Боков? апроксиманти l ? ? ? ?? Боков? одноударн? ?? ? ??? ?? ?? ?? Нелегенев? приголосн? Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г Абруптивн? Проривн? p? t? ?? c? k? q? ?? Африкати p?f? t?θ? ts? t??? t?? kx? qχ? Фрикативн? ?? f? θ? s? ?? ?? ?? x? χ? Боков? африкати t?? c??? k??? Боков? фрикативн? ?? Кл?ки (Верхн? ? заязичн?; нижн? ? увулярн?) Без придиху [en] k? q? k? q? k? q? k?? q?? k? q? Дзв?нк? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ??? ??? ?? ?? Назальн? ŋ? ?? ŋ? ?? ŋ? ?? ŋ?? ??? ŋ? ?? ?   Боков? без придиху k? q? Дзв?нк? боков? ?? ?? Носов? боков? ŋ? ?? ?мплозивн? Дзв?нк? ? ? ? ? ? ? Глух? ?? ?? ?? ?? ?? ?? Коартикульован? приголосн? МФА : Коартикульован? приголосн? Носов? n?m Губно-ясенний ŋ?m Губно-задньоязиковий Проривн? t?p d?b Губно?ясенн? k?p ??b Губно?задньоязиков? q?? Увулярно-еп?глотальний Фрикативн? / апроксиманти ?? ? Губно-п?днеб?нн? ? w Губно-велярн? ? Глухий твердоп?днеб?нно-м'якоп?днеб?нний фрикативний Боков? апроксиманти ? Веляризован? ясенн? Дов?дка про МФА докладн?ше шаблон Ця таблиця м?стить фонетичн? символи МФА , як? деяк? браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в пар?, справа розм?щу?ться дзв?нкий приголосний .   Голосний звук [  р ?  о ] Передн? Н. передн? Середн? Н. задн? Задн? Висок? i ? y ? ? ? ? ? u ?    ?    ? e ? ø ? ? ? ? ? o ? ? ? œ ? ? ? ? ? ? æ ? a ? ? ? ? ? Н. висок? Високо-сер. Середн? Низько-сер. Н. низьк? Низьк?