Л??ра ( грец. λ?ρα , лат. lyra ) ? струнний щипковий ?нструмент. Корпус ( резонатор ) округло? чи чотирикутно? форми з'?днаний з поперечиною (поперечною штангою) двома ручками. Струни однаково? довжини натягнут? м?ж корпусом ? поперечиною. Поширена з найдавн?ших час?в аж до наших дн?в. Найдавн?ш? зразки розкопала експедиц?я Л. Вулл? в Ур? .

У Стародавн?й Грец?? словом ≪л?ра≫ позначався будь-який ?нструмент с?мейства л?р ? хел?с ( дав.-гр. χ?λυ? ≪черепаха≫), барб?т ( β?ρβιτον, β?ρβιτο? ), форм?нга ( φ?ρμιγξ ), к?фара ( κιθ?ρα ). У вузькому значенн? л?рою називався хел?с (найпрост?ша й найлегша з л?р, з корпусом з панцира черепахи, обтягнутим волячою шк?рою). Техн?ка гри на вс?х античних л?рах приблизно однакова: музикант тримав ?нструмент п?д кутом приблизно 45 градус?в до корпусу, граючи стоячи (особливо на к?фар?) чи сидячи. Звук видобувався к?стяним плектром . Пальцями в?льно? руки непотр?бн? струни приглушували. ?ендерно? нер?вност? серед виконавц?в на л?р? не ?снувало, за винятком к?фари, яка була чолов?чим ?нструментом. Навчання гри на л?р? було частиною базово? осв?ти громадянина в Стародавн?й Грец?? та Стародавньому Рим? .

Струни, що виготовлялися з овечих кишок, дали назву ступеням грецького повного звукового ряду ; у сутност?, назви струн позначають модальн? функц?? старовинного лада. Класичною вважа?ться 7-струнна л?ра; у сво?й семиструнност? вона розглядалася як в?дображення св?тово? гармон?? (за знаменитим висловом Верг?л?я  ? septem discrimina vocum , ≪с?м <висотних> в?дм?нностей звук?в≫). ?конограф?чн?, музично-теоретичн? та л?тературн? джерела св?дчать про те, що число струн л?ри могло бути зб?льшено аж до 18, але найчаст?ше експериментальн? ?нструменти описуються як 11 чи 12-струнн?. ≪Багатострунн?сть≫ (πολυχορδ?α) призводила до ≪багатозвучност?≫ (πολυφων?α ? це слово не сл?д розум?ти в сенс? багатоголосся, й уже погот?в пол?фон??), яка збурювала душу, ? тому оц?нювалася (наприклад, у Спартанському декрет? V ст. до н. е., опубл?кованому в книз? ≪Основи музики≫ Боец?я ) як шк?длива надм?рн?сть. Незважаючи на те, що багато трактат?в описують грецький звукоряд як струни л?ри, точн? й однозначн? в?домост? про ?? налаштування не збереглися.

Етос л?ри в широкому сенс? (будь-якого ?нструмента античного с?мейства л?р) склався в класичну епоху. П?ндар опису? л?ру як ?нструмент Аполлона й муз , здатний умиротворювати, зм'якшувати, догоджати найгр?зн?шим богам, з ?хн?ми гр?зними природними атрибутами ( П?ф?йська ода I, 1?12).

У супровод? л?ри звучали в?рш?, як? виконувалися сольно та хором (точн?ше, вокальним ансамблем ); зв?дси ц?лий р?д антично? поез?? отримав назву л?рично?, або л?рики .

Описання функц?й р?зновид?в л?ри в античн?й л?тератур? з важк?стю п?ддаються ун?ф?кац?? . Хел?с (мабуть, унасл?док невелико? ваги ? простоти конструкц??) вважався навчальним ? домашн?м ?нструментом. Б?льший ? важчий барб?т (особливо в п?зньоантичних текстах) описувався як улюблений ?нструмент лесбоських поет?в-музикант?в ? Терпандра , Сафо та Алкея . К?фара зазвичай пода?ться як ?нструмент профес?онал?в, учасник?в публ?чних змагань (конкурс?в ≪струнник?в≫). Форм?нга, судячи з опис?в (Гомер, П?ндар, Вакхилид, Гомер?вськ? г?мни) ? зображень в арха?ц? й класиц?, була ?нструментом, функц?онально ?дентичним к?фар?; у п?зн?ш? часи зображення й л?тературн? описи форм?нги майже ц?лком зникають, мабуть, унасл?док розвитку й широкого розповсюдження к?фари.

Низка музичних ?нструмент?в, як? мають у сво?й назв? слово ≪л?ра≫, не ма? стосунку до л?ропод?бних. Серед них поширений в Укра?н? й у Б?лорус? ?нструмент кол?сна л?ра , р?зновиди так званих ≪смичкових≫ л?р ? понт?йська л?ра , критська л?ра , в?зант?йська л?ра , л?ра да браччо , л?ра да гамба  ? ус? вони попередники сучасних струнних ?нструмент?в ( скрипки , в?олончел? ); сюди ж в?дноситься оркестрова л?ра  ? ударний ?нструмент (р?зновид дзв?ночк?в), який використову?ться в основному в маршових духових оркестрах.

У сучасному св?т? л?ра служить символом та атрибутом поет?в, емблемою в?йськових оркестр?в.

• Maas M., Snyder J.M. Stringed instruments of Ancient Greece. New Haven, 1989.
• Mathiesen T. Apollo's lyre. Lincoln, London, 1999.
• Лира // Большая российская энциклопедия. Том 17. Москва, 2010, С. 560?561.

• Кол?сна л?ра
• Критська л?ра
• Понт?йська л?ра
• Арфа

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Л?ра (музичний ?нструмент)

• Л?ра // Укра?нська музична енциклопед?я  / Гол. редкол. Г. Скрипник . ? Ки?в : ?МФЕ НАНУ , 2011. ? Т. 3 : [Л ? М ]. ? С. 156-158.
• Л?ра [ Арх?вовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Буенос-Айрес, 1960. ? Т. 4, кн. VII : Л?тери Ле ? Ме . ? С. 848. ? 1000 екз.

Це незавершена стаття про музичн? ?нструменти . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · World History Encyclopedia Дов?дков? видання National Historical Museums of Sweden · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/0l108 · GND :  4168390-0 · NDL :  00617069