Макет ≪Луни-9≫ в
Музе? ав?ац?? та космонавтики
(Париж)
≪Луна-9≫
? радянська
автоматична м?жпланетна станц?я
для вивчення
М?сяця
та косм?чного простору. Запущена
31 с?чня
1966
року.
3 лютого
того ж року зд?йснила першу в ?стор?? м'яку посадку на М?сяць ? передала перш? фотограф?? з його поверхн?.
До станц?? ≪Луна-9≫ було зд?йснено понад десять невдалих спроб м'яко? посадки на М?сяць за програмою Е-6. Перший запуск за ц??ю програмою був виконаний
4 с?чня
1963
року, але двигун 4 ступен? ракети-нос?я не запустився, ? станц?я залишилася на низьк?й навколоземн?й орб?т?. У 1965
С. П. Корольов
?н?ц?ював передачу тематики АМС в КБ ?м. Лавочк?на, п?д кер?вництво Г. Н. Бабак?на, ? ≪Луна-9≫ стала першим апаратом, п?дготовленим на нов?й ф?рм? ?з зад?лу, переданого з ОКБ-1.
П?сля цього було запущено к?лька станц?й за програмою Е-6С (Штучний супутник М?сяця) ? Е-6М. Вони також базувалися на розробках ОКБ-1. П?зн?ш? програми Е-8 ? Е-8-5 були вже повн?стю новими розробками.
Спусковий апарат мав масу 99 кг. Щоб витримати швидк?сть удару 22 км/год (6,1 м/с), в?н використовував наповнен? пов?трям подушки. Це був герметичний контейнер з рад?оустаткуванням, пристро?м вим?рювання часу, системою контролю тепла, науковою апаратурою, джерелом живлення та телев?з?йною системою
[1]
.
≪Луна-9≫ була запущена ракетою
≪Молн?я-М≫
(сер?йний номер 103-32) з? стартово? позиц?? 31/6 на космодром?
Байконур
в Казахськ?й РСР. Старт в?дбувся в 11:41:37 UTC 31 с?чня 1966. Спочатку станц?я була виведена на опорну навколоземну орб?ту, а пот?м стартувала до М?сяця. Параметри опорно? орб?ти були такими: нахил ? 51,8°; пер?од обертання ? 88 хвилин; м?н?мальна в?дстань в?д поверхн? Земл? (у
периге?
) ? 168 км; максимальна (в
апоге?
) ? 219 км
[2]
. Четвертий ступ?нь, ≪Блок-Л≫, був запущений для п?дняття перигею орб?ти до нового апогею (приблизно 500 000 км) перед переходом ≪Луни-9≫ на витягнуту ел?птичну геоцентричну орб?ту.
Пот?м косм?чний корабель розкрутився до 0,67 оборот?в в хвилину за допомогою струменя азоту. З 1 лютого в 19:29 UT в?дбулася корекц?я курсу за допомогою 48-секундного вмикання двигуна, в результат? яко? швидк?сть зм?нилася на 71,2 м/с. На висот? 8300 км апарат приготувався до реактивного гальмування ? його обертання було зупинене. Гальмування почалося на висот? 75 км. На висот? близько 5 м, коли поверхн? торкнувся контактний сенсор, в?д апарату в?дд?лилася посадкова капсула. Вона з?ткнулася з поверхнею на швидкост? 22 км/год ? к?лька раз?в в?дскочила
[3]
.
Посадка сталася 3 лютого 1966 о 18:45:30 UT в зах?дн?й частин?
Океану Бур
, на п?вн?чний сх?д в?д кратера Каваль?р? (б?ля
7°05′ пн. ш.
64°22′ зх. д.
/
7.08° пн. ш. 64.37° зх. д.
/
7.08; -64.37
(
Луна-9
)
)
[3]
. 1970 року на честь ц??? под?? цю маленьку д?лянку назвали р?вниною Посадки (
лат.
Planitia Descensus
)
[4]
.
Приблизно через 250 с п?сля приземлення розкрилися 4 пелюстки оболонки апарата, що стаб?л?зувало його положення на поверхн? ? дозволило почати роботу. Вже через 15 хвилин було в?дзнято першу панораму поверхн? М?сяця, а згодом ? к?лька нових панорам. Детектор випром?нювання, ?диний науковий прилад на борту, в?дм?ряв дозу 30 м
рад
(0,3 м?л?
грей
) на день. Важливим результатом стало встановлення того, що апарат не тоне в м?сячному пилу. З? станц??ю було проведено 7 сеанс?в зв'язку загальною тривал?стю 8 годин 5 хвилин. Останн?й контакт був о 22:55 UT 6 лютого 1966, коли вичерпався заряд ?? батарей
[5]
[3]
.
|
|---|
| | Програми
|
| |
|---|
| | Виконан? та активн? м?с??
|
|
|---|
| | Запланован?
|
|
|---|
| | Запропонован?
|
|
|---|
| | Прольоти
|
|
|---|
| | З?штовхнулися з М?сяцем
|
|
|---|
| | Скасовано
|
|
|---|
| | Дивись також
|
|
|---|
|
Жирною письм?вкою
позначено д?юч? програми
|
|