Луара
Луара б?ля Орлеану
Луара вид?лена на мап? Франц??
44°50′30″ пн. ш. 4°13′07″ сх. д.  /  44.84166666669477763° пн. ш. 4.2186111111388778° сх. д.  / 44.84166666669477763; 4.2186111111388778
Вит?к	Севенни
? координати	44°50′30″ пн. ш. 4°13′07″ сх. д.  /  44.84166666669477763° пн. ш. 4.2186111111388778° сх. д.  / 44.84166666669477763; 4.2186111111388778
Гирло	Б?скайська затока
? координати	47°16′12″ пн. ш. 2°11′04″ зх. д.  /  47.27000000002777824° пн. ш. 2.1844444444721778° зх. д.  / 47.27000000002777824; -2.1844444444721778
Басейн	Атлантичний океан
Кра?ни:	Франц?я
Прир?чков? кра?ни:	Франц?я
Рег?он	Аль? Ардеш Шер Ендр ? Луара Луар ? Шер Луара Верхня Луара Атлантична Луара Луаре Мен ? Луара Нь?вр Сона ? Луара
Довжина	1 020 км
Площа басейну :	117 тисяч км²
Середньор?чний ст?к	835 м³/с
Притоки:	Acheneau d , Мен [d] , Erdre d , Evre d , Layon d , Sevre Nantaise d , Ендр (р?чка) , Шер , Аль? , Q51271530 ? , Loiret d , Loise d , Notre-heure d , Ruisseau de Balance d , Bonnee [d] , Authion d , Brivet d , Besbre d , Arconce d , Acolin d , Aix [d] , Ance [d] , Gazeille d , Ixeure d , Ardoux d , В'?нн , Aron d , Арру , Arzon [d] , Beuvron [d] , Aubois d , Beaume d , Borne d , River Cisse d , Coise [d] , Lignon du Forez d , Lignon du Velay d , Vauvise d , Nievre d , Furan d , Gagne d , Thouet d , Sornin d , Somme d , Mare d , Nohain d , Renaison [d] , Rhins d , Roudon d , Semene d , Sumene [d] , Aigue Negre d , Amasse d , Romme d , Vouzance d , Boire de Champtoce d , Boire Torse d , Bonson [d] , Bresme d , Martiniere canal d , Chanasson d , Cheuille d , Choisille d , Chezine d , Gage d , Gagne d , Goulaine d , Jarnossin d , Louet d , Mauves [d] , Ondaine d , Padelle d , Peuilly d , Prat Sauvage d , Rhodon d , Roumer d , Teysonne d , Thau d , Toranche d , Trezee d , Vernason d , Veyradeyre d , Vrille d , Bresbre d , Loddes [d] , Judelle d , Q17355242 ? , Trambouzan d , Gree d , Arcon [d] , Havre d , Ramel d , Ocre [d] , Engievre d , Divatte d , Tronne d , Q61818058 ? ? Chateauvert [d]
Мед?афайли у В?к?сховищ?

|ориг?нальна_назва=

Луа?ра ( фр. Loire МФА :  [lw?ː?] Лвар ) ? найб?льша р?чка Франц?? .

Луара бере початок в Севеннах на п?вдн? Франц??, тече на п?вн?ч до Орлеана , дал? поверта? на зах?д. Впада? в Б?скайську затоку Атлантичного океану б?ля Нанту , утворюючи естуар?й . На Луар? знаходяться м?ста (в порядку в?д витоку до гирла) Роанн , Невер , Орлеан , Блуа , Тур , Анже , Нант , Сен-Назер .

Протяжн?сть Луари ? 1 020 км, що робить ?? 171-ю за довжиною р?чкою у св?т?. ^[2] Площа басейну р?чки становить 117 054 км² ^[3] , або б?льш н?ж п'ята частина суходолу Франц??, ^[4] а от середн?й пот?к води становить лише половину потоку Рони .

Людська ?стор?я у долин? р?чки Луари почина?ться з неандертальц?в середнього палеол?ту 90?40 тис. рок?в тому; сучасна людина прибула туди бл. 30 тис. рок?в тому. ?сторичн? племена галл?в довкола Луари в?дом? з 1500 до 500 р. до н. е.; вони використовували Луару як великий р?чковий торговий шлях вже у 600 р. до н. е., встановивши торгов? в?дносини з давн?ми греками на Середземному мор?. Галлське панування в долин? Луари зак?нчилося 56 р. до н. е., коли Гай Юл?й Цезар захопив дотичн? пров?нц?? на користь Римсько? ?мпер??. Християнство з'явилося в долин? у 3 ст. н. е., коли м?с?онери (багато з яких п?зн?ше були проголошен? святими), навернули м?сцевих язичник?в . В цей пер?од поселенц? заснували у долин? виноградники та почали виробляти вино. ^[5]

Долину Луари називають ≪Садом Франц??≫; в н?й розташован? понад тисяча шато , кожне з виразними арх?тектурними елементами, ^[6] збудован? у пер?од? в?д раннього Середньов?ччя до п?знього В?дродження . ^[5] Початково вони будуватися як фортец? феодал?в на стратег?чному под?л? м?ж п?вн?чною та п?вденною Франц??ю; зараз багато перебува? у приватн?й власност?. ^[7]

Луара тече через так? департаменти та м?ста Франц??: Ардеш , Верхня Луара : Ле-Пю?-ан-Веле , Луара : Фер , Роанн , Сона ? Луара : Д?гуен , Аль? , Нь?вр : Дес?з , Невер , Ла-Шарите-сюр-Луар , Кон-Кур-сюр-Луар , Шер : Сансерр , Луаре : Бр?ар , Ж?ан , Орлеан , Луар ? Шер : Блуа , Ендр ? Луара : Амбуаз , Тур , Мен ? Луара : Монсоро , Сомюр , Атлантична Луара : Ансен? , Нант , Сен-Назер .

Назва ≪Луара≫ ( фр. Loire ) походить в?д лат. Liger , ^[8] яке в свою чергу було транскрипц??ю м?сцево? галлсько? ( кельтсько? ) назви р?чки. Галлська назва походить в?д галлського слова liga , що означало ≪мул, осад, алюв?й≫ та породило французьке слово lie , наприклад sur lie (≪на осад?≫ ? виноробний терм?н.

Слово Liga походить в?д пра?ндо?вропейського кореня * leg?- , який позначав ≪лежати≫ (цей кор?нь також ? попередником багатьох англ?йських сл?в, напр. ≪lie≫, ≪lay≫, ≪ledge≫, ≪law≫, чи укра?нського ≪лежати≫).

Досл?дження палео-географ?? рег?ону припускають, що палео-Луара текла на п?вн?ч та по?днувалась з Сеною , ^{[9] [10]} , а нижня Луара мала вит?к у джерел? вище Орлеану десь довкола Ж?ану ? текла на зах?д близько до поточного русла. Колись у тривал?й ?стор?? п?дняття у Паризького басейну , нижня, Атлантична Луара захопила ≪палео-Луару≫ або "Сенську Луару ( Loire sequanaise ), утворивши сучасну р?чку. По колишньому руслу ≪Сенсько? Луари≫ зараз тече притока Сени ? р?чка Луан .

Вит?к р?чки Луари розташований у сх?дн?й частин? Центрального масиву , у джерелах на п?вденн?й сторон? гори Жерб'?-де-Жон за координатами 44°50′38″ пн. ш. 4°13′12″ сх. д.  /  44.84389° пн. ш. 4.22000° сх. д.  / 44.84389; 4.22000 . ^{[2] [11]} Ця точка розташована у п?вн?чносх?дн?й частин? г?рського масиву Севенни , на територ?? мун?ципал?тету Сент-Елал? (Ардеш) у п?вденносх?дн?й Франц??. Джерело розташовано на висот? 1 408 м.н.м. ^[4] Водоносний горизонт п?д горою Жерб'?-де-Жон породжу? численн? джерела, з яких три, розташован? у п?дн?жжя гори, ?дентиф?кован? як витоки р?чки Луара. Ц? три струмки зливаються ? утворюють Луару, яка ст?ка? вниз долиною на п?вдень в?д гори через селище Сент-Елал?.

Р?чка може бути под?лена на три основн? зони:

• Верхня Луара ? д?лянка в?д джерела до впад?ння притоки Аль?. На ц?й д?лянц? р?чка спочатку тече через вузьку, прор?зану долину, що вир?зня?ться каньйонами, л?сами по краях долини та низькою населен?стю рег?ону, а пот?м алюв?альна р?внина розширю?ться ? р?чка утворю? меандри та розгалуження на багато русел. Пот?к води особливо високий на д?лянц? м?ж Роанн ? В?ш? до впад?ння притоки Аль?. ^[4]
• середня частина, яку утворю? Долина Луари  ? д?лянка в?д впад?ння Аль? до впад?ння притоки Мен, довжиною бл. 280 км. На ц?й д?лянц? русло р?чки в?дносно пряме, кр?м д?лянки б?ля Орлеану, та ?снують багато остров?в та п?щаних банок. М?ж 12-м ? 19-м стор?ччям тут були збудован? численн? дамби, метою яких був захист в?д повеней. ^[4]
• ? Нижня Луара ? д?лянка в?д впад?ння Мен до естуар?ю . На ц?й д?лянц? р?чка характеризу?ться водно-болотними уг?ддями, як? формують ун?кальн? середовища для м?груючих птах?в. ^[4]

Луара тече переважно на п?вн?ч через Роанн та Невер до Орлеану , а п?сля того на зах?д через Тур до Нанту , де фона форму? естуар?й . Р?чка впада? в Атлантичний океан на 47°16′44″ пн. ш. 2°10′19″ зх. д.  /  47.27889° пн. ш. 2.17194° зх. д.  / 47.27889; -2.17194 м?ж Сен-Назером ? Сен-Бревен-ле-Пен , як? пов'язан? мостом через р?чку б?ля ?? гирла.

Припливна д?лянка р?чки простяга?ться на 60 км вглиб суходолу та ма? ширину до 3 км. На н?й розташован? нафтопереробн? заводи, порт Сен-Назера та 40 000 га водно-болотних уг?дь, як? утворились бл. 9,5 тис. рок?в тому внасл?док прориву берегу ? затоплення низин морською водою на п?вн?чному берез? естуар?ю, а також пляж? Ле-Круаз?к ? Ла-Боль-Ескублак вздовж берегово? л?н??. ^[12]

Головн? притоки:

• правосторонн?
  • Мен
• л?восторонн?
  • Аль?
  • Шер
  • Ендр
  • В'?нн

Зм?ни в р?внях води р?чки ?нод? приводили до серйозно? повен? , особливо в 1856 , 1866 ? 1911  рр.

Кл?мат Луари вважа?ться найб?льш при?мним у п?вн?чн?й Франц??, з б?льш теплими зимами, ? переважно з меншою к?льк?стю екстремум?в температур, як? р?дко перевищують 38 °C. Це пом?рним морський кл?мат, характеризу?ться в?дсутн?стю сухих сезон?в та сильними дощами та сн?гом взимку, особливо на верхн?х д?лянках теч??. ^[2] К?льк?сть сонячних годин на р?к вар?ю? м?ж 1400 ? 2200 та зб?льшу?ться в?д п?вн?чного заходу до п?вденного сходу. ^[4] К?льк?сть опад?в становить 690 мм/р на узбережж? та 648 мм/р вглиб суходолу. ^[12]

У центральн?й частин? долини Луари розташований найб?льший л?с Франц?? ? Орлеанський л?с ( фр. Foret d'Orleans ), який займа? площу 38 234 га, а також зал?снений парк площею 5 440 га, в?домий як Шамборський л?с ( фр. Foret de Chambord ). ?нша вегетац?я у долин? перебува? переважно п?д приватним контролем та включа? так? дерева як дуб, бук ? сосна . У болотистих м?сцинах ростуть ясен , в?льха та верба , а ряска слугу? як природне добриво. Атлантичне узбережжя ? дом?вкою дек?лькох водних трав, важливим видом з яких ? солонець , що використову?ться як кул?нарний ?нгред??нт з огляду на ?? д?уретичн? властивост?. В?д грек?в у рег?он потрапила винна лоза. В?д римлян були запозичен? дин?, яблука, вишн?, айва та груш?, а також види ф?олетового крокусу , з якого збирають шафран довкола Орлеану. Види сливи- ренклоду були привезен? з ?тал?? для посадки в садах шато. Холодок л?карський (спаржа) була завезена з п?вн?чно-зах?дно? Франц??. ^[13]

Долина Луари була заселена неандертальцями з час?в середнього палеол?ту 90-40 тис. рок?в тому. ^[14] Сучасна людина заселила долину бл.30 тис. рок?в тому. Десь у 5 тисячол?тт? до нашо? ери, люди почали вирубати л?си по берегах р?чки та культивувати земл? ? вирощувати худобу. ^[14] Вони будували мегал?ти для вшанування мертвих, особливо з 35 ст. до н. е. Галли прибули у долину м?ж 1500 ? 500 роками до н. е., ? карнути оселилися у Ценабум? (сучасний Орлеан) ? збудували м?ст через р?чку. ^[14] До 600 р. до н. е. Луара вже стала важливим торговим шляхом м?ж кельтами та давн?ми греками ? лишалась одним з основних торгових шлях?в Франц?? понад 2000 рок?в. ^[7] Для доставки товар?в м?ж Середземномор'ям та Атлантичним узбережжям, ф?н?к?йц? ? греки використовували в'ючних кон?в, щоб транспортувати товари з Л?ону до Луари.

Римляни усп?шно п?дкорили галл?в 52 р. до н. е. ? почали розвивати Ценабум, який вони назвали Аврел?ан?с. Вони також розпочали буд?вництво м?ста Цезародунум (зараз ? Тур) з 1 р.н. е.. ^[14] Римляни використовували Луару до Роанна , розташованого в ~150 км вниз по теч?? в?д витоку р?чки. П?сля 16 року долина р?чки Луари стала частиною римсько? пров?нц?? Акв?тан?я з? столицею у Авар?кум? . ^[14] Християнство з'явилося в долин? у III стол?тт?, коли м?с?онери навернули м?сцевих язичник?в. Монахи-м?с?онери заснували у долин? виноградники та почали виробляти вино. ^[14]

У V-му стол?тт?. Римська ?мпер?я остаточно занепала ? франки та алемани прийшли у долину Луари з? сходу. П?сля ?х приходу виник конфл?кт франк?в та вестгот?в . ^[15] У 408 роц? ?ранське плем'я алан?в перетнуло Луару ? значна ?х к?льк?сть, очолювана царем Санг?баном , оселилася у середн?й теч?? Луари у Галл??. ^[16] Сл?ди ?х розселення збереглися у пр?звищах довкола сучасного м?ста Орлеан ? ≪Allaines≫.

У IX-му ст. розпочалися наб?ги в?к?нг?в на зах?дне узбережжя Франц??; вони використовували довг? човни для нав?гац?? Луарою. 853 року вони атакували та знищили Тур та його знамените абатство, а рейдами 854 ? 872 рок?в дв?ч? знищували Анжу. ^[15] У 877 роц? помер Карл II Лисий , що стало к?нцем династ?? Карол?нг?в . П?сля тривалого конфл?кту у рег?он?, 898 року Фульк ? Рудий став першим графом Анжуйським . ^[17]

П?д час Стол?тньо? в?йни (1337?1453 рр.), Луара була кордоном м?ж французами та англ?йцями, як? окупували територ?ю на п?вн?ч в?д р?чки. Третина населення померла в?д еп?дем?? Чорно? смерт? 1348?9. ^[17] Англ?йц? перемогли француз?в 1356 року ? Акв?тан?я перейшла п?д контроль англ?йц?в 1360 р. 1429 року Жанна д'Арк переконала короля Карла VII вигнати англ?йц?в з кра?ни. ^[18] ?? усп?шне зняття облоги Орлеана (який розташований на Луар?) стало поворотною точкою в?йни.

У 1477 роц? перший у Франц?? друкарський верстат був збудований у Анжу, а близько цього часу були збудован? замки Ланже ? Монсоро . ^[19] За правл?ння короля Франциска I (1515?1547 рр.) ?тал?йське В?дродження мало вражаючий вплив на рег?он, ? мешканц? запозичували його елементи у арх?тектуру ? культуру, особливо ел?та, яка в?дтворювала його принципи у сво?х шато . ^{[20] [21]}

У 1530-т? роки ?де? Реформац?? досягли долини Луари ? частина людей навернулась у протестантство. Розпочалися рел?г?йн? в?йни ? 1560 року католики втопили у р?чц? дек?лька сот протестант?в. ^{[19] [22]} П?д час Рел?г?йних во?н 1562?1598 рр. Орлеан був важливим укр?пленням гугенот?в , але 1568 року протестанти п?д?рвали Орлеанський собор. ^{[23] [24]} 1572 року бл.3000 гугенот?в були вбит? у Париж? п?д час Варфолом??всько? ноч? ; ще сотн? були втоплен? католиками у Луар?. ^[19]

Протягом стол?ть м?сцевий люд використовував дерев'ян? набережн? та дрегування у намаганн? п?дтримувати нав?гац?йний канал на р?чц?, який був критичним для транспортування. Поступово р?чковий траф?к зростав, ? в Середньов?чч? ?снувала система р?чкових митниць. До нашого часу збереглися деяк? з цих митних мост?в, як? ?снували понад 800 рок?в. ^[25] У 17-му стор?чч? Жан-Батист Кольбер запровадив використання кам'яних набережних на д?лянц? в?д Роанна до Нанта, що допомогло полегшити нав?гац?ю на р?чц?, ^[26] але вона все одно части зупинялась внасл?док несприятливих умов при повенях чи посухах. За опов?дями, повен? 1707 року забрали життя 50 тис. мешканц?в, ^[27] коли протягом двох годин вода в Орлеан? п?днялася б?льш н?ж на 3 метри. Типова пасажирська подорож вниз р?чкою в?д Орлеану до Нанту тривала 8 дн?в, а вгору проти теч?? ? 14. П?д час Вандейсько? в?йни у р?чц? втопили багато полонених, оск?льки це вважалось б?льш ефективним способом страти.

На початку XIX-го стор?ччя по р?чц? м?ж Нантом та Орлеаном почали курсувати пасажирськ? пароплави, що пришвидшило подорож вгору по теч??; до 1843 року щор?чно вже перевозилось 70 тис. пасажир?в у Нижн?й Луар? та 37 тис. у Верхн?й Луар?. ^[28] Але конкуренц?я з зал?зницями, яка почалась у 1840-х роках зменшила р?чкову торг?влю. Пропозиц?? створити нав?гац?ю на вс?й довжин? р?чки до Бр?ара не були реал?зован?. В?дкриття Бокового каналу Луари 1838 року дозволило продовжити нав?гац?ю на д?лянц? м?ж Д?гуеном та Бр?аром, ^[29] але перех?д р?чки у Бр?ар? на ?? р?вн? залишався проблемою до буд?вництва 1896 року Бр?арського акведуку. Маючи довжину 662,69 м, в?н тривалий час лишався найдовшим акведуком такого типу у св?т?. ^[29]

Канал Роанн-Д?гуен також було в?дкрито 1838 року. В?н був майже закритий 1971 року, але ? зараз, на початку 21-го ст., в?н все ще дозволя? нав?гац?ю дал? долиною Луари до Д?гуена. ^{[29] [30]} Вузький канал де Берр? довжиною 261 км, з? шлюзами шириною лише 2,7 м, був в?дкритий у 1820-т? роки та по?днував Боковий канал Луари у Марсей-лез-Об?нь? з р?чкою Шер у Нуа? ? знову з Луарою поблизу Тура. Цей канал був закритий 1955 р.

У 1700 роц? порт Нанта нал?чував б?льше суд?в внутр?шн?х водних шлях?в, н?ж будь-який ?нший порт у Франц??, що св?дчить про ?сторичну важлив?сть судноплавства на найдовш?й р?чц? Франц??. М?лководн? габари ( фр. gabares ) та ?нш? р?чков? корабл? продовжували транспортувати вантаж? в ?ндустр?альну епоху, включаючи вуг?лля з Сент-Еть?на, завантаженого на барж? в Орлеан?. Проте небезпечна нав?гац?я по в?льн?й теч?? ? обмежен? тоннаж? означали, що зал?зничн? шляхи швидко знищили вц?л?лий трафф?к з 1850-х рок?в. У 1894 роц? була створена компан?я, яка сприяла пол?пшенню судноплавства в?д Нанта до Бряара. Роботи були дозволен? в 1904 роц? ? проведен? в два етапи в?д Анже до меж приплив?в в Удон?. Ц? роботи, з буйнами ? п?дводними насипами, збереглися ? сприяють обмеженому судноплавству в сучасних умовах. ^[31] Дамба через Луару у Сен-Леже-де-В?нь дозволя? нав?гац?? перетнути з каналу Н?верне до Бокового каналу Луари .

Нав?гац?я на р?чц? оф?ц?йно можлива до Бушмену , ^[32] , де в не? б?ля Анжу впада? р?чка Мен . Станом на 2017, нав?гац?я можлива на таких д?лянках р?чки:

• морська Луара: 53 км в?д Атлантичного океан у Сен-Назар? до Нанту, без шлюз?в ^[33]
• Луара: 84 км в?д Нанту до Бушмену поблизу Анжу, без шлюз?в ^[34]
• Боковий канал Луари : 196 км в?д Бр?ара до Д?гуена , паралельно р?чц?, 36 шлюз?в ^[35]
• Канал Роанн-Д?гуен : 56  км в?д Д?гуена до Роанна , паралельно р?чц?, 10 шлюз?в ^[36]

На р?чц? розташовано ГЕС В?льре . Ресурс з Луари використову? деривац?йна ГЕС Монпезат .

2 грудня 2000 року центральна частина долини Луари була додана у список Св?тово? спадщини ЮНЕСКО .

Луара надихнула багато поет?в та письменник?в, серед яких: Карл I Орлеанський , Франсуа Рабле , Рене Г? Каду ^[fr] , Клеман Маро , П'?р де Ронсар , Жоашен дю Белле , Жан де Лафонтен , Шарль Пе?? , Гастон Куте ^[fr]  ; а також художник?в, таких як: Рауль Дюф? , В?льям Тернер , Гюстав Курбе , Огюст Роден , Фел?кс Валлотон , Жак В?йон ^[fr] , Жан-Макс Альбер ^[fr] , Шарль Ледюк ^[fr] , Едмон Бертре ^[fr] ? Жан Шабо ^[fr] .

• 
  Пейзаж Луари , В?льям Тернер .
• 
  Джерело Луари , Гюстав Курбе .
• 
  Портрет Луари , Жан-Макс Альбер, 1988.
• 
  Les Rosiers-sur-Loire , Жан-Жак Делюсс, 1800
• 
  Луара б?ля Монсоро , В?льям Тернер , 1832, Шато-де-Монсоро - Музей сучасного мистецтва.

• Долина Луари
• Замки Луари

• БСЭ ? Луара (река во Франции) [ Арх?вовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine .] (рос.)
• Encyclopedia Britannica ? Loire River (River, France) [ Арх?вовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine .] (англ.)
• CORELA ? Iles de Loire [ Арх?вовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine .] (фр.)
• LA LOIRE ET SES AFFLUENTS (PDF) [ Арх?вовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine .] (фр.)
• Williams, Nicola; Boone, Virginie (1 травня 2002), The Loire , Lonely Planet, ISBN   978-1-86450-358-6 , арх?в ориг?налу за 5 серпня 2020 , процитовано 4 кв?тня 2019 (англ.)
• Garrett, Martin (2010). The Loire : a cultural history . Signal. ISBN   1904955673 . (англ.)
• Pays de la Loire, waterways guide No. 10 , Editions du Breil. pp 8?27, for the navigable section (guide in English, French and German) (англ.)

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames · OpenStreetMap Тематичн? сайти Edition humboldt digital · Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Britannica (11-th) · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · WordNet · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX5415420 · BNF :  11939598k · FAST :  1241679 · Freebase :  /m/0kysw · GND :  4036256-5 · J9U :  987007536252905171 · LCCN :  sh85078154 · LIBRIS :  qn243ww828x2ghl · NKC :  ge160483 · SVKKL :  g0001683-Loire-Francie-reka