Лобез
(
пол.
Łobez
,
н?м.
Labes
) ? м?сто в п?вн?чно-зах?дн?й
Польщ?
, адм?н?стративний центр
Лобезького пов?ту
. Розташоване на Лобезьк?й височин?, у середн?й частин? Зах?дного помор'я, за 60 км в?д узбережжя Балт?йського моря
[3]
. Сто?ть на р?чц?
Рега
. Статус м?ста з 1275 року.
Найдавн?ш? джерела подають назву м?ста по-р?зному: Lobis (1271), Lobese (1280), Lobse (1285). Загалом же ?? етимолог?я не з'ясована. За основними верс?ями назва Лобез п?шла або в?д кореня "лаба", яке означало усе плинне, текуче, або ж в?д мочар?в, плавн?в, як? давн? слов'яни називало
лабуз
.
У м?ст? перетина?ться три державних дороги: №147, 148, 151. Площа забудови м?ста склада? 12 кв.км.
[4]
. Також частинами м?ста ? Лобзувек, Лосниця, Св?нтоборець ? Водник.
Навколо м?ста багато озер: Карвово, Стремельське, Клепницьке, Юрково, Дибжно та ?нш?.
На 31 березня 2014 року в м?ст? було 10 440 жител?в
[5]
, 1263 житлових будинки.
Лобез знаходиться на м?сц? стародавнього слов'янського села, заснованого в десятому стол?тт?. М?сто було засноване в XIII стол?тт? лицарем фон Борк. Лицар?, що перебралися з околиць Колобжега дали м?сту назву ≪Лобез≫ приблизно в 1295 роц?.
У 1460-му роц? в м?ст? вперше з'явився суд.
П?д час Друго? св?тово? в?йни в Лобез? розташовувалися два табори в?йськовополонених, у яких перебували поляки, рос?яни ? французи, як? працювали в м?ст? ? в навколишн?х селах. Вноч? 3 березня 1945 року Лобез був зв?льнений Червоною арм??ю, партизанами ? в?йськами Польщ? п?сля важких бо?в з м?сцевим п?дрозд?лом Г?тлерюгенд ? ≪Jagdkommandos≫, озбро?них, в основному, ручними гранатометами ≪Панцерфауст≫.
В боях за Лобез брали участь:
44-я гвард?йська танкова бригада 1-? танково? арм?? Першого Б?лоруського фронту п?д командуванням дв?ч? Героя Радянського Союзу полковника Йосипа Гусаковского.
Партизанський заг?н, до складу якого входили поляки ? б?йц? ?нших нац?ональностей (рос?яни, французи ? серби), що втекли з довколишн?х концентрац?йних табор?в.
Польський 43-й артилер?йський полк п?д командуванням майора ?лл? Садовського.
Лобез
- крупна пром?жна станц?я на л?н?? Щецин -
Гданськ
.
Зупиняються як по?зди далекого сполучення, так ? прим?ськ? електропо?зди сполученням до Кошал?на, Старгарда, Щецина, Новогарда тощо.
?з м?ста курсують також прим?ськ? автобуси у села та сус?дн? м?ста. Вони ж зд?йснюють перевезення по м?сту.
Лобез - старовинне м?сто, де незважаючи на в?йни. збереглася чимала ?сторична спадщина.
Внесен? в оф?ц?йний ре?стр пам'ятки:
- Костел серця ?суса
- Житловий будинок XVIII/XIX ст., вул. Незалежност? 7
- Пошта, вул. Рапацького 12 з ориг?нальною дово?нною поштовою скринькою на фасад?
- будинки ? парк в Св?нтоборц?
- Дв? в?лли, вул. Незалежност? 66a-68
- Гора Роланда, територ?я, пам'ятник на честь полеглих.
?нш? ц?кав? м?сця:
- арх?тектура дово?нних вулиць Пшеходня,
Арм?? Крайово?
та ?н.
- зал?зничне депо ? вежа PKP, тунел? ? мости
- залишки оборонних вал?в XIV-XV ст.
Демограф?чна структура станом на 31 березня 2011 року
[6]
[7]
:
|
Загалом
|
Допрацездатний
в?к
|
Працездатний
в?к
|
Постпрацездатний
в?к
|
Чолов?ки
|
5099
|
983
|
3616
|
500
|
Ж?нки
|
5548
|
940
|
3375
|
1233
|
Разом
|
10647
|
1923
|
6991
|
1733
|
1632 ? Carsten Beleke
|
|
1809 ? Johann Georg Falck
|
1670 ? Bernd Bublich
|
|
1823?1840 ? Johann Friedrich Rosenow
|
1700 ? Paul Belecke
|
|
1842?1844 ? Adolf Ludwig Ritter (тимчасово)
|
1702 ? Theele
|
|
1844?1845 ? Albert Wilhelm Rizky
|
1723 ? F. C. Hackebeck
|
|
1846?1852 ? Heinich Ludwig Gotthilf Hasenjager
|
1734 ? F. W. Weinholz
|
|
prije 1859. Hasenjaeger
|
1736 ? Schulze
|
|
1852?1864 ? Carl Albert Alexander Schuz
|
1732 ? Hackenberken
|
|
1921 ? Willi Kieckbeusch
|
1745 ? M. C. Frize
|
|
1945 ? Hackelberg, Teofil Fiutowski, Stefan Nowak, Feliks Mielczarek
|
1746 ? Johann Friedrich Thym
|
|
1946 ? Władysław ?miełowski
|
1752 ? Johann Gottsried Severin
|
|
1948 ? Tadeusz Klimski
|
1753? ? J. F. von Flige
|
|
1949 ? Ignacy Łepkowski
|
1757 ? Johann Friedrich Thym
|
|
1972-1990 Zbigniew Con
|
1757 ? Heller
|
|
1990?94 Marek Romejko
|
1767 ? Gottlieb Timm
|
|
1994?1998 Jan Szafran
|
1775 ? Johann Gottfried Severin
|
|
1998?2002 Halina Szyma?ska
|
1790 ? Jahncke
|
|
2002?2006 Marek Romejko
|
1805 ? Heinrich (?) Falck
|
|
2006?2014 Ryszard Sola
|
1806 ? Zuther (за ?ншими даними 1712)
|
|
2014 Piotr ?wikła
|
1806 ? Nemitz
|
|
|
- ?Дн? Лобза”
[9]
- ?Лобезька Р?здвяна Баба”
[10]
- ?Дожинки”
[11]
,
- Гала спорту
[12]
- Конкурси старости ? ?веснян? та?ниц? бабусино? шафи”, ?Хлоп до Баби?, конкурс р?здвяно? вип?чки
[13]
- ?К?нськ? перегони”
[14]
- ?Majowe Spotkania Orkiestr D?tych i Big Bandow”
[15]
- ?Festiwal Kapel Podworkowych”
[16]
- ?свято радост?”
[17]
- м?жнародний турн?р з ун?хокею серед католик?в до 19 рок?в
[18]
.
- пам'ят?
Томаша Хопфера
[19]
|
- пам'ят? Габр?еля Беньковського
[20]
- пам'ят? В?тольда Маркевича
[21]
- мотопарад ? виставка старовинного транспорту
[22]
- пам'ят? Юр?я Махонського
[23]
- пам'ят? Миколая Кондратовича
[24]
- пам'ят? Стан?слава Адамчака
[25]
- пам'ят? ?вген?я Гостомчика
[26]
- пам'ят? Романа М?лькши
[27]
- ?Лобезька Десятка”
[28]
- Турн?р з Наст?льного Тен?су
- турн?р з бриджу
[25]
- Łobeski Zlot Nordic Walking
[25]
|
Першу спортивну спылку засновано ще у 1861 роц?.
У м?ст? д?? футбольний клуб MLKS ?wiatowid та б?льше десятка ?нших спортивних орган?зац?й.
-
Церква ? XV стол?ття
-
?сторична буд?вля ? початок XX стол?ття
-
?сторична буд?вля ? початок XX стол?ття
-
Фахверковий будинок ? початок XIX стол?ття
-
Почесна варта на р?чницю визволення, 03.03.2009
-
М?ська рада
-
Лобез з висоти пташиного польоту
-
Центр
-
Б?ля пошти ? карусель
-
Мала електростанц?я на р?чц?
Рега
-
Зал?зничний вокзал
-
Будинок культури
-
Прокуратура
-
Пожежна частина
-
Пол?ц?я
-
Л?цей ?м. Косцюшка
-
Г?мназ?я ?м. Адама М?цкевича
-
Початкова школа ?м. Мар?? Шклодовсько?
-
Початкова школа ?м. Миколи Коперн?ка
-
|
---|
| Адм?н?стративний центр
|
|
---|
| Пов?тов? м?ста
|
|
---|
| Гм?нн? м?ста
|
|
---|
|