У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Бух
.
Леопольд фон Бух
|
---|
н?м.
Christian Leopold Freiherr von Buch
|
---|
|
Народився
|
26 кв?тня
1774
або
25 кв?тня
1774
Ангермюнде
,
Уккермарк
,
Бранденбург
,
Священна Римська ?мпер?я
|
---|
Помер
|
4 березня
1853
(
1853-03-04
)
Берл?н
,
Корол?вство Прусс?я
|
---|
Кра?на
|
Корол?вство Прусс?я
|
---|
Нац?ональн?сть
|
н?мець
|
---|
Д?яльн?сть
|
ентомолог
,
геолог
,
палеонтолог
,
вулканолог
,
м?нералог
,
ботан?к
|
---|
Alma mater
|
Фрайберзька г?рнича академ?я
|
---|
Галузь
|
геолог?я
,
ентомолог?я
,
палеонтолог?я
,
вулканолог?я
,
м?нералог?я
,
стратиграф?я
,
географ?я
|
---|
Науковий кер?вник
|
Авраам Готл?б Вернер
|
---|
Членство
|
Лондонське корол?вське товариство
Леопольдина
Шведська корол?вська академ?я наук
Американська академ?я мистецтв ? наук
Баварська академ?я наук
Рос?йська академ?я наук
Прусська академ?я наук
Французька академ?я наук
?спанська корол?вська академ?я точних, ф?зичних ? природничих наук
[1]
Туринська академ?я наук
[2]
|
---|
Нагороди
|
|
---|
Леопольд фон Бух
у
В?к?сховищ?
|
Леопольд фон Бух
(
н?м.
Christian Leopold Freiherr von Buch
;
26 кв?тня
1774
або
25 кв?тня
1774
?
4 березня
1853
) ?
н?мецький
геолог
.
Член
Пруссько? академ?? наук
(
1806
),
[3]
?ноземний член
Лондонського корол?вського товариства
(
1828
),
Паризько? академ?? наук
(
1840
; кореспондент з
1815
),
[4]
?ноземний почесний член
?мператорсько? Санкт-Петербурзько? академ?? наук
(
1832
).
Леопольд фон Бух народився
26 кв?тня
1774
або
25 кв?тня
1774
року в
Брандернбурз?
. Бух був родом з? старого дворянського роду з Укермарка. В?н навчався разом з
Александром фон Гумбольдтом
в
г?рнич?й академ?? Фрайберга
у
Авраама Готлоба Вернера
, засновника
геолог??
в
Н?меччин?
. Як учень Вернера в?н був спочатку прихильником
нептун?зму
, п?зн?ше, однак, пом?няв сво? уявлення ? став
плутон?стом
. Бух об'?хав далек? частини
?вропи
? вважа?ться одним з перших польових геолог?в.
Спочатку в?н вивчав феномен
вулкан?зму
, п?зн?ше в?н звернувся до досл?дження скам'ян?лостей. В?н вв?в поняття
кер?вн? копалини
? вважа?ться одним ?з засновник?в
стратиграф??
. Його опубл?коване в
1839
роц? наукове визначення системи
г?рських пор?д
юрського пер?оду
вважа?ться одн??ю з його найзначн?ших заслуг. У
1826
роц? в?н опубл?кував першу повну геолог?чну карту Н?меччини. Його геолог?чний опис долини ≪Caldera de Taburiente≫ на остров?
Ла-Пальма
арх?пелагу Канарських островах ввело поняття
кальдера
як провалилася вершина вулкана в геолог??.
Вивчення Канарських остров?в привело Буха до пропозиц?? г?потези утворення г?рського рель?фу Земл?. Кальдери вулкан?в досл?дник вважав елементом рель?фу, який утворився ≪в результат? п?дняття≫ локальних д?лянок земно? поверхн? п?д д??ю ендогенних процес?в. Часто зустр?ча?ться в вулкан?чних районах рель?ф, коли у велик?й кальдер? знаходиться кратер вулкана, Бух обгрунтовував наступним чином: кальдера - це ≪кратер або долина п?дняття≫, вулкан?чний конус всередин? кальдери - це ≪конус виверження≫. Таким чином, досл?дник не в?дносив кальдери по генезу до елементу рель?фу, створеного спочатку вулкан?чними процесами ? отримали пот?м зовн?шн?й вигляд в результат? обвалення вулкан?чного конуса.
Г?потеза Буха отримала у сучасник?в широку популярн?сть;
геологи
?
географи
розд?лилися на прихильник?в ? противник?в погляд?в авторитетного н?мецького геолога на проблему процес?в вулкан?зму ? горотворення.
Александер фон Гумбольдт
сп?вчутливо поставився до ново? теор??, а швейцарський геолог Бернгард Штудер став енерг?йно пропагувати погляди Буха в
?вроп?
.
У рос?йських наукових колах прихильником ц??? ≪г?потези горотворення≫ був геолог ? географ Григор?й Щуровський. В?йськовий геодезист ? географ Юзеф Ходзько на основ? ≪теор?? Буха≫ запропонував у
1864
власну г?потезу утворення г?р Кавказу.
[5]
У науковому св?т? розгорнулася широка дискус?я. Опоненти Буха дуже скоро вказали на його помилку в питанн? походження кальдер, вказавши на те, що шарувата геолог?чна будова явно вказу? на ?х вулкан?чне, а не ≪динам?чне≫ походження. Однак, досить довгий час-аж до 80-х рок?в 19 стол?ття-частина науково? сп?льноти продовжувала розд?ляти погляди Буха.
[6]
Одним з чудових насл?дк?в ц??? помилково? теор?? було те, що поряд з ?ншими нечисленними досл?дниками Леопольд Бух см?ливо вказав на ймов?рн?сть походження рель?фу в результат? динам?чних горотворних процес?в, що дуже пожвавило теоретичн? дискус?? ? стимулювало польов? геолог?чн? та геоморфолог?чн? досл?дження в цьому напрямку.
[7]
Александер фон Гумбольдт
при?хав до
Зальцбурга
, де зустр?в Леопольда, його колишнього ун?верситетського товариша. ≪Зустр?ч з ним була невимовною рад?стю ? писав Гумбольдт Фрайеслеблану ? це дивовижна, неповторна, ген?альна людина, як?й вда?ться робити масу тонких наукових спостережень. Сво?ми звичками в?н, правда, справля? враження дивака, звалився з м?сяця... я намагався виводити його на люди, але н?чого путнього з цього не виходило. Прийшовши в гост?, в?н зазвичай нач?пляв на н?с окуляри, забивався в дальн?й кут ? починав пильно вивчати тр?щини на глазурованих плитакх печ? ? це його улюблене заняття, або ж, крадучи уздовж ст?н, як ?жак, приймався уважно розглядати п?дв?коння ? карнизи. Людина вона неймов?рно ц?кава ? при?мна ? справжн? джерело знань, з яких я теж спод?ваюся отримати чимало корист?≫.
[8]
31 травня
1842
фон Буху та ?ншим був вперше вручений орден
≪Pour le Merite
за науку ? мистецтво≫.
У тому ж роц? удосто?ний
Медал? Волластона
? вищо? нагороди Геолог?чного товариства Лондона.
На честь Леопольда фон Буха були назван?:
- Бух (м?сячний кратер)
- Вулиц? в р?зних м?стах
- Види рослин, наприклад, (Lavandula buchii) з Канарських остров?в.
Рос?йський геолог ? географ XIX стол?ття Григор?й Щуровський в
1862
присвятив н?мецькому колез? ? сучаснику грунтовну статтю ≪Леопольд фон Бух≫.
Автор понад 30 наукових праць, серед них:
- Buch L. Versuch einer mineralogischen Beschreibung von Landeck. Breslau: Hirschberg und Lissa, 1797. 52 S.
- Buch L. Physicalische Beschreibung der Canarischen Inseln. Berlin: Akad. Wis. Berlin, 1825. 407 S.
- Buch L. Uber den Jura in Deutschland // Abh. phyisic. Kl. k. Preußischen Akad. Wis. 1837. S. 48-135. Idem. Berlin: Akad. wis., 1839. 87 S.
- Buch L. Beitrage zur Bestimmung der Gebirgsformationen in Russland. Berlin: G. Reimer, 1840. 128 S.; Переклад Д. ?. Соколов. Бух Л. Про г?рських формац?ях Рос?? // Г?рський журнал. 1840. Ч. 4. № 11. С. 154?203.
- Buch L. Uber Granit und Gneuss vorzuglich in Hinsicht der ausseren Form, mit welcher diese Gebirgsarten auf der Erdflache erscheinen // Abh. phyisic. Kl. k. Preußischen Akad.
Wis. 1842. S. 57-77; Переклад. Бух Л. Про гран?т ? гнейс, переважно щодо форми, властиво? цим породам на поверхн? Земл? // Г?рський журнал. 1851. Кн. 2. С. 169?208.
- Buch L. Gedachtnis-Rede gehalten am 6. April 1853 in der Versammlung der deutschen geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden. Berlin, 1853. 11 S.
- ↑
http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=472
- ↑
www.accademiadellescienze.it
- ↑
Christian Leopold Freiherr von Buch
[
Арх?вовано
22 листопада 2021 у
Wayback Machine
.]
(н?м.)
- ↑
Les membres du passe dont le nom commence par B
[
Арх?вовано
13 кв?тня 2021 у
Wayback Machine
.]
(фр.)
- ↑
Гончаров А.В.
Проблемы геоморфологии Кавказа в научном наследии И.И. Ходзько // Жизнь и деятельность геодезиста и географа генерал-лейтенанта Иосифа Ивановича Ходзько. 1800 - 1881. Материалы Международной научной конференции 21 декабря 2000 года, Минск. - Минск: Оргстрой, 2001. - isbn отсутствует - С. 93-109
- ↑
Тихомиров В.В.и Хаин В.Е.
Краткий очерк истории геологии. - Москва, 1956. - isbn отсутствует - С. 63
- ↑
Щуровский Г.Е.
Леопольд фон Бух // Магазин землеведения и путешествий. 1854. Том III. С. 455-508
- ↑
Verlag der Nation Berlin, 1955, 1980 г. Оформление и перевод на русский язык. Издательство ≪Молодая гвардия≫, 1985 г.
- Wilhelm von Gumbel.
Buch, Leopold von
//
Allgemeine Deutsche Biographie
. Leipzig, 1876, Band 3, S. 464?475.
- Walter Nissen, Christina Prauss, Siegfried Schutz:
Gottinger Gedenktafeln. Ein biografischer Wegweiser.
Vandenhoeck & Ruprecht, Gottingen 2002, S. 41?42.
- Werner Quenstedt.
Buch, Christian Leopold von
. //
Neue Deutsche Biographie
. Berlin, 1955, Band 2, S. 697 (
Digitalisat
).
- Lothar Riedel:
Journal einer Reise nach Seiffen im obern Erzgebirge.
In:
Sachsische Heimatblatter.
Heft 6/1986. S. 258?261. (auszugsweise Wiedergabe eines Exkursionsberichtes von Leopold von Buch aus dem Jahr 1792)
- Rudolf von Carnall:
Leopold von Buch. Gedaechtniss-Rede, gehalten am 6. April 1853 in der Versammlung der deutschen Geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden, mit einem Bildnis des Verewigten.
Berlin (gedruckt fur die Mitglieder der Gesellschaft) 11 S.
- Heinz-Gerd Rohling, Friedrich-Wilhelm Wellmer, Thomas Kaemmel: "Die 13 Grundungsvater ? eine ?pluripotente Gruppe“. Zur Bildung der Deutschen Geologischen Gesellschaft im Revolutionsjahr 1848", Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft fur Geowissenschaften 170(1):1-25 DOI: 10.1127/zdgg/2019/0188