Леопольд фон Бух

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Леопольд фон Бух
н?м. Christian Leopold Freiherr von Buch
Народився 26 кв?тня 1774 або 25 кв?тня 1774
Ангермюнде , Уккермарк , Бранденбург , Священна Римська ?мпер?я
Помер 4 березня 1853 ( 1853-03-04 )
Берл?н , Корол?вство Прусс?я
Кра?на   Корол?вство Прусс?я
Нац?ональн?сть н?мець
Д?яльн?сть ентомолог , геолог , палеонтолог , вулканолог , м?нералог , ботан?к
Alma mater Фрайберзька г?рнича академ?я
Галузь геолог?я , ентомолог?я , палеонтолог?я , вулканолог?я , м?нералог?я , стратиграф?я , географ?я
Науковий кер?вник Авраам Готл?б Вернер
Членство Лондонське корол?вське товариство
Леопольдина
Шведська корол?вська академ?я наук
Американська академ?я мистецтв ? наук
Баварська академ?я наук
Рос?йська академ?я наук
Прусська академ?я наук
Французька академ?я наук
?спанська корол?вська академ?я точних, ф?зичних ? природничих наук [1]
Туринська академ?я наук [2]
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

Член Американсько? академ?? мистецтв ? наук [d]

?ноземний член Лондонського корол?вського товариства [d] ( 15 травня 1828 )

медаль Волластона ( 1842 )


CMNS:  Леопольд фон Бух у В?к?сховищ?

Леопольд фон Бух ( н?м. Christian Leopold Freiherr von Buch ; 26 кв?тня 1774 або 25 кв?тня 1774 ? 4 березня 1853 ) ? н?мецький геолог .

Член Пруссько? академ?? наук ( 1806 ), [3] ?ноземний член Лондонського корол?вського товариства ( 1828 ), Паризько? академ?? наук ( 1840 ; кореспондент з 1815 ), [4] ?ноземний почесний член ?мператорсько? Санкт-Петербурзько? академ?? наук ( 1832 ).

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Леопольд фон Бух народився 26 кв?тня 1774 або 25 кв?тня 1774 року в Брандернбурз? . Бух був родом з? старого дворянського роду з Укермарка. В?н навчався разом з Александром фон Гумбольдтом в г?рнич?й академ?? Фрайберга у Авраама Готлоба Вернера , засновника геолог?? в Н?меччин? . Як учень Вернера в?н був спочатку прихильником нептун?зму , п?зн?ше, однак, пом?няв сво? уявлення ? став плутон?стом . Бух об'?хав далек? частини ?вропи ? вважа?ться одним з перших польових геолог?в.

Спочатку в?н вивчав феномен вулкан?зму , п?зн?ше в?н звернувся до досл?дження скам'ян?лостей. В?н вв?в поняття кер?вн? копалини ? вважа?ться одним ?з засновник?в стратиграф?? . Його опубл?коване в 1839 роц? наукове визначення системи г?рських пор?д юрського пер?оду вважа?ться одн??ю з його найзначн?ших заслуг. У 1826 роц? в?н опубл?кував першу повну геолог?чну карту Н?меччини. Його геолог?чний опис долини ≪Caldera de Taburiente≫ на остров? Ла-Пальма арх?пелагу Канарських островах ввело поняття кальдера як провалилася вершина вулкана в геолог??.

Геодинам?чна теор?я утворення г?р

[ ред. | ред. код ]

Вивчення Канарських остров?в привело Буха до пропозиц?? г?потези утворення г?рського рель?фу Земл?. Кальдери вулкан?в досл?дник вважав елементом рель?фу, який утворився ≪в результат? п?дняття≫ локальних д?лянок земно? поверхн? п?д д??ю ендогенних процес?в. Часто зустр?ча?ться в вулкан?чних районах рель?ф, коли у велик?й кальдер? знаходиться кратер вулкана, Бух обгрунтовував наступним чином: кальдера - це ≪кратер або долина п?дняття≫, вулкан?чний конус всередин? кальдери - це ≪конус виверження≫. Таким чином, досл?дник не в?дносив кальдери по генезу до елементу рель?фу, створеного спочатку вулкан?чними процесами ? отримали пот?м зовн?шн?й вигляд в результат? обвалення вулкан?чного конуса.

Г?потеза Буха отримала у сучасник?в широку популярн?сть; геологи ? географи розд?лилися на прихильник?в ? противник?в погляд?в авторитетного н?мецького геолога на проблему процес?в вулкан?зму ? горотворення.

Александер фон Гумбольдт сп?вчутливо поставився до ново? теор??, а швейцарський геолог Бернгард Штудер став енерг?йно пропагувати погляди Буха в ?вроп? .

У рос?йських наукових колах прихильником ц??? ≪г?потези горотворення≫ був геолог ? географ Григор?й Щуровський. В?йськовий геодезист ? географ Юзеф Ходзько на основ? ≪теор?? Буха≫ запропонував у 1864 власну г?потезу утворення г?р Кавказу. [5]

У науковому св?т? розгорнулася широка дискус?я. Опоненти Буха дуже скоро вказали на його помилку в питанн? походження кальдер, вказавши на те, що шарувата геолог?чна будова явно вказу? на ?х вулкан?чне, а не ≪динам?чне≫ походження. Однак, досить довгий час-аж до 80-х рок?в 19 стол?ття-частина науково? сп?льноти продовжувала розд?ляти погляди Буха. [6]

Одним з чудових насл?дк?в ц??? помилково? теор?? було те, що поряд з ?ншими нечисленними досл?дниками Леопольд Бух см?ливо вказав на ймов?рн?сть походження рель?фу в результат? динам?чних горотворних процес?в, що дуже пожвавило теоретичн? дискус?? ? стимулювало польов? геолог?чн? та геоморфолог?чн? досл?дження в цьому напрямку. [7]

Портрет в очах сучасника

[ ред. | ред. код ]

Александер фон Гумбольдт при?хав до Зальцбурга , де зустр?в Леопольда, його колишнього ун?верситетського товариша. ≪Зустр?ч з ним була невимовною рад?стю ? писав Гумбольдт Фрайеслеблану ? це дивовижна, неповторна, ген?альна людина, як?й вда?ться робити масу тонких наукових спостережень. Сво?ми звичками в?н, правда, справля? враження дивака, звалився з м?сяця... я намагався виводити його на люди, але н?чого путнього з цього не виходило. Прийшовши в гост?, в?н зазвичай нач?пляв на н?с окуляри, забивався в дальн?й кут ? починав пильно вивчати тр?щини на глазурованих плитакх печ? ? це його улюблене заняття, або ж, крадучи уздовж ст?н, як ?жак, приймався уважно розглядати п?дв?коння ? карнизи. Людина вона неймов?рно ц?кава ? при?мна ? справжн? джерело знань, з яких я теж спод?ваюся отримати чимало корист?≫. [8]

Нагороди

[ ред. | ред. код ]
Статуя Леопольда фон Буха, скульптор: Р?хард Оман

31 травня 1842 фон Буху та ?ншим був вперше вручений орден ≪Pour le Merite за науку ? мистецтво≫.

У тому ж роц? удосто?ний Медал? Волластона ? вищо? нагороди Геолог?чного товариства Лондона.

Пам'ять

[ ред. | ред. код ]

На честь Леопольда фон Буха були назван?:

  • Бух (м?сячний кратер)
  • Вулиц? в р?зних м?стах
  • Види рослин, наприклад, (Lavandula buchii) з Канарських остров?в.

Рос?йський геолог ? географ XIX стол?ття Григор?й Щуровський в 1862 присвятив н?мецькому колез? ? сучаснику грунтовну статтю ≪Леопольд фон Бух≫.

Б?бл?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Автор понад 30 наукових праць, серед них:

  • Buch L. Versuch einer mineralogischen Beschreibung von Landeck. Breslau: Hirschberg und Lissa, 1797. 52 S.
  • Buch L. Physicalische Beschreibung der Canarischen Inseln. Berlin: Akad. Wis. Berlin, 1825. 407 S.
  • Buch L. Uber den Jura in Deutschland // Abh. phyisic. Kl. k. Preußischen Akad. Wis. 1837. S. 48-135. Idem. Berlin: Akad. wis., 1839. 87 S.
  • Buch L. Beitrage zur Bestimmung der Gebirgsformationen in Russland. Berlin: G. Reimer, 1840. 128 S.; Переклад Д. ?. Соколов. Бух Л. Про г?рських формац?ях Рос?? // Г?рський журнал. 1840. Ч. 4. № 11. С. 154?203.
  • Buch L. Uber Granit und Gneuss vorzuglich in Hinsicht der ausseren Form, mit welcher diese Gebirgsarten auf der Erdflache erscheinen // Abh. phyisic. Kl. k. Preußischen Akad.

Wis. 1842. S. 57-77; Переклад. Бух Л. Про гран?т ? гнейс, переважно щодо форми, властиво? цим породам на поверхн? Земл? // Г?рський журнал. 1851. Кн. 2. С. 169?208.

  • Buch L. Gedachtnis-Rede gehalten am 6. April 1853 in der Versammlung der deutschen geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden. Berlin, 1853. 11 S.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=472
  2. www.accademiadellescienze.it
  3. Christian Leopold Freiherr von Buch [ Арх?вовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine .] (н?м.)
  4. Les membres du passe dont le nom commence par B [ Арх?вовано 13 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] (фр.)
  5. Гончаров А.В. Проблемы геоморфологии Кавказа в научном наследии И.И. Ходзько // Жизнь и деятельность геодезиста и географа генерал-лейтенанта Иосифа Ивановича Ходзько. 1800 - 1881. Материалы Международной научной конференции 21 декабря 2000 года, Минск. - Минск: Оргстрой, 2001. - isbn отсутствует - С. 93-109
  6. Тихомиров В.В.и Хаин В.Е. Краткий очерк истории геологии. - Москва, 1956. - isbn отсутствует - С. 63
  7. Щуровский Г.Е. Леопольд фон Бух // Магазин землеведения и путешествий. 1854. Том III. С. 455-508
  8. Verlag der Nation Berlin, 1955, 1980 г. Оформление и перевод на русский язык. Издательство ≪Молодая гвардия≫, 1985 г.

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Wilhelm von Gumbel.  Buch, Leopold von // Allgemeine Deutsche Biographie . Leipzig, 1876, Band 3, S. 464?475.
  • Walter Nissen, Christina Prauss, Siegfried Schutz: Gottinger Gedenktafeln. Ein biografischer Wegweiser. Vandenhoeck & Ruprecht, Gottingen 2002, S. 41?42.
  • Werner Quenstedt.  Buch, Christian Leopold von . // Neue Deutsche Biographie . Berlin, 1955, Band 2, S. 697 ( Digitalisat ).
  • Lothar Riedel: Journal einer Reise nach Seiffen im obern Erzgebirge. In: Sachsische Heimatblatter. Heft 6/1986. S. 258?261. (auszugsweise Wiedergabe eines Exkursionsberichtes von Leopold von Buch aus dem Jahr 1792)
  • Rudolf von Carnall: Leopold von Buch. Gedaechtniss-Rede, gehalten am 6. April 1853 in der Versammlung der deutschen Geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden, mit einem Bildnis des Verewigten. Berlin (gedruckt fur die Mitglieder der Gesellschaft) 11 S.
  • Heinz-Gerd Rohling, Friedrich-Wilhelm Wellmer, Thomas Kaemmel: "Die 13 Grundungsvater ? eine ?pluripotente Gruppe“. Zur Bildung der Deutschen Geologischen Gesellschaft im Revolutionsjahr 1848", Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft fur Geowissenschaften 170(1):1-25 DOI: 10.1127/zdgg/2019/0188

Посилання

[ ред. | ред. код ]