Лен?нопад
?вромайдан / Революц?я г?дност? та рос?йсько-укра?нська в?йна
Пам'ятник Лен?ну в момент пад?ння. Хмельницький , 21 лютого 2014 року
Дата: з 8 грудня 2013 року М?сце:   Укра?на Прив?д: ?вромайдан Результат: масов? повалення, демонтаж? та пошкодження пам'ятник?в

Лен?нопа?д  ? хвиля демонтаж?в пам'ятник?в Володимиру Лен?ну та ?ншим комун?стичним, радянським пол?тичним д?ячам XX стол?ття в Укра?н? , що розпочалася п?д час ?вромайдану у 2013?2014.

Частина громадян Укра?ни розгляда? це як стих?йний процес, ?нша частина як процес, ?н?ц?йований певною групою ос?б ? орган?зац?й, як? були зац?кавлен? у зм?н? влади, вплив? на громадську думку в напрямку ?? радикал?зац?? ?, отже ц?леспрямовано орган?зовували ^[1] ? ф?нансували ц? заходи. ?сну? також думка про важлив?сть проведення таких заход?в для укра?нського сусп?льства з метою зв?льнення св?домост? громадян в?д радянських ?деолог?чних штамп?в ^[2] ? подальшого критичного переосмислення под?й XX стол?ття та ?стор?? Укра?нсько? Республ?ки ц??? епохи.

Першою под??ю, яка набула широкого розголосу, стало повалення пам'ятника Лен?ну в Ки?в? 8 грудня 2013 року . Найактивн?ша фаза лен?нопаду припала на перш? дн? п?сля протистоянь 18?21 лютого 2014 року та втеч? В?ктора Януковича .

Повалення пам'ятник?в Лен?ну в Укра?н? в?дбулось у чотири етапи. Упродовж 1990-х на Галичин? та Волин? демонтували понад 2000 скульптур, на рубеж? 1990?2000-х у зах?дних ? центральних областях ? понад 600, у 2005?2008 роках переважно у центральних областях ? понад 600, у 2013?2014 ? 552 ^[3] .

Перша хвиля повалення пам'ятник?в Лен?ну пройшла в Зах?дн?й Укра?н? у 1990 ? 1991 роках. 1 серпня 1990 у Червоноград? вперше в УРСР знесли пам'ятник Лен?ну. Новина облет?ла весь Радянський Союз, а завдяки рад?о ≪Свобода≫ стала в?дома у св?т?. Того ж року пам'ятники Лен?ну демонтували у Тернопол? , Коломи? , Надв?рн?й , Борислав? , Дрогобич? , Львов? й ?нших м?стах Галичини ^[4] .

1991 -го пам'ятник Лен?ну був також демонтований у Ки?в? на площ? Жовтнево? революц?? (сучасному Майдан? Незалежност? ).

2009 року В?ктор Ющенко п?дписав Указ № 432/2009 ≪Про додатков? заходи щодо вшанування пам'ят? жертв Голодомору 1932?1933 рок?в в Укра?н? ≫, одним ?з положень якого було ≪вжиття в установленому порядку додаткових заход?в щодо демонтажу пам'ятник?в ? пам'ятних знак?в, присвячених особам, як? причетн? до орган?зац?? та зд?йснення Голодомор?в ? пол?тичних репрес?й в Укра?н?, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пункт?в, вулиць, площ, провулк?в, проспект?в, парк?в, сквер?в у населених пунктах Укра?ни, назви яких пов'язан? з ?менами таких ос?б≫ ^{[5] [6]} . В?д 2009 до початку под?й ?вромайдану на виконання цього указу було демонтовано дек?лька пам'ятник?в Лен?ну, проте у б?льшост? м?ст ? с?л Укра?ни м?сцева влада не виконувала положення закону. В?дтак, деяк? представники м?сцево? громади, зокрема члени та прихильники нац?онал?стичних орган?зац?й, брали ?н?ц?ативу до сво?х рук, унасл?док чого були факти зруйнувань та пошкоджень окремих монумент?в. Замах на повалення пам'ятника Лен?ну шляхом п?дриву в м. Борисп?ль Ки?всько? област? був одним з еп?зод?в, за яким висувалися обвинувачення у гучн?й крим?нальн?й справ? проти так званих ≪васильк?вських терорист?в≫ , порушен?й 2011 року.

Ки?в

Карта демонтажу, знищення та пошкодження пам'ятник?в В.?.Лен?ну в Укра?н? з 02013-12-08 8 грудня 2013 року ? дотепер

 ? м?сто Ки?в , в якому пам'ятники протягом пер?оду в?дпов?дно демонтован?/знесен?

 ? обласн? центри Укра?ни , в яких пам'ятники протягом пер?оду в?дпов?дно демонтован?/знесен?

 ? м?ста , в яких пам'ятники протягом пер?оду в?дпов?дно демонтован?/знесен?

 ? селища , села , селища м?ського типу , в яких пам'ятники протягом пер?оду в?дпов?дно демонтован?/знесен?

Початок ≪лен?нопаду≫ в його масовост? покладений знесенням пам'ятника Лен?ну в Ки?в? на Бесарабськ?й площ? . Под?я в?дбулася 8 грудня 2013 року б?ля 18 години. Ще б?льш масово люди почали руйнувати пам'ятники ≪?долу≫ Радянського Союзу п?сля пов?домлень про смерт? актив?ст?в Майдану, що загинули п?д час силових протистоянь у Ки?в? ^[7] .

Валячи пам'ятники, протестувальники стверджують, що вони ≪позбавляють сво? населен? пункти символу тотал?таризму ? в?дкривають шлях оновлено? Укра?ни≫. М?л?ц?я, з? свого боку, не розпочина? крим?нальних проваджень за фактом хул?ганства ? вандал?зму ^[8] .

Уперше про лен?нопад зайшла мова у лютому 2013, коли представники ВО ≪Свобода≫ на чол? з народним депутатом ?горем М?рошниченком , попри попередження м?л?ц??, повалили пам'ятник Лен?ну у м?ст? Охтирц? на Сумщин? ^[9] . Сл?дом за цим м?ський голова Сум Геннад?й М?на?в за п?дтримки депутат?в м?сько? ради доручив демонтувати вс? пам'ятники Лен?ну в м?ст?. Упродовж року також було прибрано к?лька пам'ятник?в Лен?ну в районних центрах та селах ^[10] . 26 серпня 2013 пам'ятник Лен?на демонтували на головному майдан? Новограда-Волинського на Житомирщин? . Демонтаж в?дбувся в?дпов?дно до р?шення м?сько? ради в?д 15 лютого 2013, яке ?н?ц?ювали депутати-свобод?вц? ^[11] .

14 жовтня 2014 року вийшло розпорядження голови Полтавсько? ОДА В?ктора Бугайчука щодо демонтажу в Полтавськ?й област? до к?нця листопада вс?х пам'ятник?в Лен?ну, яких на обл?ку як пам'ятки культурно? спадщини було 117 ^[12] .

Знесення пам'ятника Лен?ну на площ? Свободи у Харков? в?дбулося 28 вересня 2014. Того ж вечора голова Харк?всько? ОДА ?гор Балута п?дписав розпорядження про знесення пам'ятника ^[13] . Ця под?я набула гучного резонансу через те, що харк?вський мер Генад?й Кернес виступив ?з критикою цього заходу та оскаржив в суд? правом?рн?сть розпорядження Балути ^[14] .

У Запор?жж? , на територ?? в?йськового м?стечка пам'ятник зняли з постаменту за допомогою троса, п?сля чого в?н розколовся ^[15] .

У Бердянську люди в камуфляж? повалили пам'ятник, при пад?нн? якого була в?дбита рука ^{[16] [17]} .

Мел?тополь  ? перше м?сто у Запор?зьк?й област?, в якому влада почала зносити пам'ятники Лен?ну.

17 березня 2016 року у Запор?жж? було демонтовано найб?льший на той час пам'ятник Лен?ну на неокупован?й територ?? Укра?ни, висотою 19,8 метра ^{[18] [19]} . У пер?од з анекс?? Кримського п?вострова Рос?йською Федерац??ю до 28 вересня 2014 року найб?льшим пам'ятником на неокупован?й територ?? був пам'ятник Лен?ну в Харков? , висотою 20,2 м. Нараз? найб?льший пам'ятник Лен?ну в Укра?н? перебува? в анексованому Рос?йською Федерац??ю м?ст? Севастопол? , висотою 20,75 м.

15 травня 2016 року, в промов? п?д час церемон?? вшанування пам'ят? жертв пол?тичних репрес?й у Нац?ональному ?сторико-мемор?альному запов?днику ≪ Бик?внянськ? могили ≫, Президент Укра?ни Петро Порошенко наголосив, що: ≪За пер?од з грудня 2013-го по кв?тень цього року демонтовано б?льше тисяч? ?дол?в Лен?на та близько 150 бовван?в ?ншим радянським д?ячам≫ ^[20] .

Усього п?д час Лен?нопаду в Укра?н? було демонтовано близько 900 монумент?в. Станом на березень 2016 року в Укра?н? залишилося приблизно 1 100 пам'ятник?в у р?зних рег?онах кра?ни ^[21] .

У н?ч на 21 жовтня 2016 року нев?дом? в м?ському саду Судака провели декомун?зац?ю пам'ятника В. Лен?ну , зг?дно ?з Законами Укра?ни про декомун?зац?ю , попри тимчасову окупац?ю п?вострова Рос??ю . Пам'ятник був встановлений у Судаку в 1930 роц?, до 60-р?ччя Лен?на. У пер?од Друго? св?тово? в?йни пам'ятник був зруйнований, в 1955 роц? його в?дновили, а в 1969 роц? в?н був поставлений на обл?к як пам'ятка ?стор?? та монументального мистецтва п?д № 449 ^[22] .

16 с?чня 2017 року, Укра?нський ?нститут нац?онально? пам'ят? пов?домив, що за час декомун?зац?? було демонтовано 1320 пам'ятник?в ≪вождю пролетар?ату≫ ^[23] .

22 кв?тня 2017 року, ≪вшановуючи≫ день народження Лен?на, актив?сти повалили пам'ятник йому в селищ? Кап?тан?вка на К?ровоградщин?, в?дтак ця область позбулася останнього монумента радянському вождю ^[24] .

У кв?тн? 2015 року в Рос?? сталося дек?лька пошкоджень пам'ятник?в Володимиру Лен?ну. Зокрема у Челяб?нську пам'ятник пофарбували у кольори укра?нського прапора ^[25] . Деяк? джерела трактують ц? под?? як поширення лен?нопаду ^{[26] [27]} .

На початку березня 2018 року, в м?ст? Белон?я штату Трипура на сход? ?нд?? , прихильники кер?вно? парт?? ≪Бхарат?я джаната парт?≫ (BJP) знесли пам'ятник радянському вождю Володимиру Лен?ну, який п'ять рок?в тому було встановлено в центр? Коледж-скверу. Пам'ятник публ?чно повалили за допомогою трактора ^[28] .

Через рос?йське вторгнення в Укра?ну у Ф?нлянд?? в 2022 роц? були знесен? вс? пам'ятники Лен?ну: у Гельс?нк? , Турку та Котц? ^[29] .

18 серпня 2023 року у м?ст? Алтай , Казахстану , пам'ятник Лен?ну було знесено п?д час проведення ремонтних роб?т ^[30] .

Станом на грудень 2014 року, з початку року, в Укра?н? повалили 504 пам'ятники Лен?ну. За п?драхунками Укра?нського ?нституту нац?онально? пам'ят? в Укра?н? залиша?ться ще понад 1700 пам'ятник?в кату ? вождю пролетар?ату Володимиру Лен?ну ^[31] .

Станом на грудень 2015 року в Укра?н? повалили понад 800 пам'ятник?в Лен?ну ? залиша?ться менш як 1400 (1200 на п?дконтрольних Укра?н? територ?ях) пам'ятник?в кату й вождев? пролетар?ату Володимиров? Лен?ну ^[32] .

Станом на грудень 2016 року в Укра?н? повалили понад 1300 пам'ятник?в Лен?ну ? залиша?ться менш як 900 (700 на п?дконтрольних Укра?н? територ?ях) пам'ятник?в кату й вождев? пролетар?ату Володимиров? Лен?ну ^[33] .

Станом на с?чень 2017 року в Укра?н? повалили понад 1320 пам'ятник?в Лен?ну ? залиша?ться менш як 900 (700 на п?дконтрольних Укра?н? територ?ях) пам'ятник?в кату й вождев? пролетар?ату Володимиров? Лен?ну ^[34] .

За п?драхунками актив?ст?в сайту http://leninstatues.ru/leninopad [ Арх?вовано 15 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] найб?льшо? к?лькост? повалених пам'ятник?в лен?нопад упродовж 2014 спричинив у Дн?пропетровськ?й (67) та Хмельницьк?й областях (59). Найменшо? ? в зах?дних областях (в?д 0 до 4), де пам'ятники Лен?ну було л?кв?довано в 1990-х, а також у Криму (4 пам'ятники), анексованому Рос??ю в березн? 2014 ^[35] .

Нараз? б?льша частина, близько 296 пам'ятник?в та бюст?в Лен?ну розташована на окупован?й територ?? Укра?ни: в АР Крим та ОРДЛО . Найб?льша к?льк?сть уц?л?лих пам'ятник?в та бюст?в Лен?ну на неокупован?й територ?? станом на листопад 2016 нарахову?ться в:

• Одеськ?й област? ( 38 ) ^[36] ;
• Микола?вськ?й област? ( 24 );
• Херсонськ?й област? ( 23 ).

Серед обласних центр?в континентально? Укра?ни на центральних площах залишилися пам'ятники лише в окупованому терористами Луганську ? Донецьку ^[37] . Також пам'ятники Лен?ну залишилися у столиц? Автономно? Республ?ки Крим С?мферопол? та м?ст? Севастопол? , як? нараз? ? окупованими та анексованими Рос??ю .

За к?льк?стю збережених менш значущих ? менш в?домих пам'ятник?в Лен?ну л?дерство утримують:

• Харк?в ( 15 ) ^[38] ;
• Ки?в ( 8 );
• Одеса ( 6 ) ^[39] .

Здеб?льшого в перел?чених м?стах пам'ятки збереглися на закритих територ?ях п?дпри?мств.

24 жовтня 2016 року, був демонтований останн?й пам'ятник Лен?ну, що розм?щувався на центральн?й площ? районного центру (на п?дконтрольн?й Укра?н? територ??) ^[40] .

17 серпня 2017 року, глава Укра?нського ?нституту нац?онально? пам'ят? Володимир В'ятрович пов?домив, що, за ?хньою ?нформац??ю, жодного пам'ятника вождю св?тового пролетар?ату Лен?ну в м?стах Укра?ни не залишилося. ≪Демонтовано 2389 пам'ятник?в, з них 1320 пам'ятник?в Лен?ну. За нашою ?нформац??ю, Лен?на в м?стах б?льше нема? ? на територ??, яка контролю?ться Укра?ною≫, ? сказав в?н ^[41] .

Разом з тим, станом на 28 вересня 2017 року, в деяких окремих в?ддалених районах областей Укра?ни, як, наприклад, в с. Кубей Болградського району Одесько? област? , пам'ятники Лен?ну ? Кал?н?ну продовжують стояти, а м?сцев? громади продовжують ?х утримувати та ремонтувати ^[42] .

20 травня 2018 року, п?д час заход?в з нагоди Дня пам'ят? жертв пол?тичних репрес?й , Президент Укра?ни Петро Порошенко пов?домив, що: ≪На п?дстав? закону Укра?ни про засудження комун?стичного та нац?онал-соц?ал?стичного тотал?тарних режим?в було перейменовано 52 тисяч? площ ? вулиць, майже тисячу населених пункт?в. Одних т?льки пам'ятник?в Лен?ну демонтували майже 1,5 тисяч?.≫ ^[43] .

19 травня 2019 року, глава Укра?нського ?нституту нац?онально? пам'ят? Володимир В'ятрович в програм? Рад?о ≪Свобода≫ ≪Суботн? ?нтерв'ю≫ пов?домив, що, в Укра?н? декомун?зац?я фактично завершена. За його даними, в Укра?н? демонтували майже вс? пам'ятники Лен?на. ≪Пам'ятник?в близько 2,5 тисяч?. Не т?льки ?лл?чу, а й ?ншим комун?стичним вождям. Але ми не можемо сказати, що це точно вс?, тому що значна частина цих пам'ятник?в просто не перебува? на жодних обл?ках. Це може бути пам'ятник на територ?? якогось заводу, про який вже н?хто не пам'ята?, чи на територ?? якогось села, про яке н?хто не пам'ята?. В?дпов?дно ми можемо реагувати т?льки по факту виявлення цих пам'ятник?в. З тих пам'ятник?в, що ми знали, комун?стичних, зокрема Лен?ну, вже нема?≫, ? розпов?в В'ятрович ^[44] .

Разом з тим, станом на 03 травня 2020 року, зг?дно з пов?домленнями в деяких ЗМ?, т?льки в Одеськ?й област?, пам'ятники Лен?ну продовжують стояти в 5 селах, а саме в с. Виноград?вка , Городн? , Зал?зничне , Калчева Болградського району ^[45] , а також в с. Первомайське Захар?вського району ^[46] .

Значна к?льк?сть пам'ятник?в також лишилася в м?стах, як? розташован? на тимчасово окупованих територ?ях, а саме:

• Севастополь ( 17 );
• Ялта ( 17 );
• Донецьк ( 17 );
• Луганськ ( 14 ).

У с?чн? 2015 року, М?н?стерство культури Укра?ни оголосило, що буде заохочувати будь-як? громадськ? ?н?ц?ативи, пов'язан? з очищенням Укра?ни в?д пам'яток д?ячам комун?стичного минулого. За словами м?н?стра В'ячеслава Кириленка , його в?домство ?н?ц?юватиме виведення з Державного ре?стру нерухомих пам'яток Укра?ни вс?х зазначених там пам'ятник?в, пов'язаних ?з комун?стичними д?ячами. ≪ Держава не буде протид?яти, а навпаки, вс?ляко сприятиме будь-яким громадським ?н?ц?ативам, як? боротимуться за очищення Укра?ни в?д цих рел?кт?в тотал?тарного минулого ≫, ? наголосив м?н?стр ^[47] .

У кв?тн? 2015 року, Верховна Рада Укра?ни проголосувала за законопро?кт ≪Про засудження комун?стичного та нац?онал-соц?ал?стичного (нацистського) тотал?тарних режим?в в Укра?н? та заборону пропаганди ?х символ?ки≫ , який зокрема зобов'язуватиме м?сцев? влади демонтувати пам'ятники комун?стичним д?ячам на територ?? Укра?ни ^[48] .

В окремих населених пунктах прихильники залишення пам'ятник?в Лен?ну об'?днувалися для його захисту в?д противник?в залишення пам'ятник?в. У деяких випадках ?з плином часу такий оп?р вдавалося подолати, ? монументи було усунуто вже восени-взимку 2014 п?д час ново? хвил? лен?нопаду. Однак б?льш?сть таких монумент?в залишилися стояти й дос?.

• Юр?й Фельштинський :

Не випадково т? демонстрац??, як? ми бачили п?сля анекс?? Криму на сход? ? на п?вденному сход? Укра?ни, орган?зовувалися на площах навколо пам'ятник?в Лен?ну, з червоними прапорами з серпом ? молотом . Те, що зараз в?дбува?ться в Укра?н?, те, що було п?дстьобнуто рос?йською агрес??ю ? це з?ткнення ново? Укра?ни ? старого Радянського Союзу , до якого нин?шня Рос?я намага?ться повернутися за допомогою Укра?ни, захопивши частину ?? територ?й. Мен? незрозум?ло, чого т?льки зараз у р?зних м?стах Укра?ни починають зносити пам'ятники Лен?ну; чому вс? ц? 24 роки вони продовжували стояти; чому держадм?н?страц?? незалежно? кра?ни ?х не знесли ран?ше? [49]

• У селищ? Нова Прага на К?ровоградщин? роз?брали п'?дестал пам'ятника Лен?ну, який повалили ще в 1990-х. При демонтаж? постамента виявилося, що статуя Лен?на стояла на могильних плитах укра?нц?в, похованих ще у XVIII стол?тт? ^[50] . Схожа знах?дка була виявлена в лютому 2014 у м?ст? Ржищ?в Ки?всько? област? п?сля знесення пам'ятника Лен?ну ^[51] .
• У В'?тнам? заборонили писати про знесений пам'ятник Лен?ну у Ки?в? ^[52] .
• Ориг?нальний, суто з м?сцевим колоритом, спос?б позбутися пам'ятника вождев? пролетар?ату в?дбувся в Одес? , де, за допомогою скульптора Олекси М?лова , його було перероблено на пам'ятку Дартов? Вейдеру ^[53] .
• У липн? 2020 року пам'ятник Лен?ну у сел? Зал?зничне Болградського району на Одещин? був перетворений на пам'ятник болгарському переселенцю ^[54] .

• Пам'ятники Лен?ну в Укра?н?
• Повалення пам'ятник?в Лен?ну в Укра?н? (1990?2013)
• Пушк?нопад
• Суворовопад

• Гайдай О. Кам'яний г?сть. Лен?н у Центральн?й Укра?н?. Видання друге. ? Ки?в: К. ?.С., 2018. ? 280 с.
• Лен?нопад: Словник / Текст: Северин Наливайко; малюнок: Дмитро Скаженик // Кра?на . ? 2014. ? № 38 (241). ? С. 38?39.

• Список пам'ятник?в Лен?ну, знесених в Укра?н? з лютого 2014 року (мапа, св?тлини до ? п?сля) [ Арх?вовано 15 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] (рос.)
• Володимир Семк?в . Падай, Лен?не, падай // Zbruch. ? 2015. ? 10 серп. [ Арх?вовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine .]
• Лен?нопад: за розстр?ли на Майдан? поплатились ще четверо ?лл?ч?в у трьох областях [ Арх?вовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine .]
• Десов?т?зац?я Укра?ни. Карта лен?нопаду (к?нець 2013 ? початок 2014 рок?в) [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .]
• ?нтерактивна карта лен?нопаду (20?26 лютого 2014) [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] .
• Тих, хто валить Лен?н?в, просять не ч?пати об'?кти з ре?стру пам'яток // ?сторична правда. ? 2014. ? 25 лют. [ Арх?вовано 1 березня 2014 у Wayback Machine .]
• Влада Полтавщини пооб?цяла прибрати вс? пам'ятники Лен?ну до р?чниц? Голодомору // Укра?нська правда. ? 2014. ? 14 жовт. [ Арх?вовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine .]
• Сайт-рах?вниця пам'ятник?в Лен?ну по св?ту [ Арх?вовано 17 травня 2014 у Wayback Machine .] (рос.)
• Лен?нопад // Громадське телебачення. 21 лютого 2014. ? В?део  на  YouTube
• Ф?нальний лен?нопад / ≪Final Leninfall≫ ? В?део  на  YouTube
• Лен?нопад на Миргородщин? [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .]
• Р?чниця л?н?нопаду. Як це було. 8 грудня 2014. [ Арх?вовано 20 кв?тня 2015 у Wayback Machine .] Блог ?горя М?рошниченка на ≪Укра?нськ?й правд?≫
• В?деохрон?ка великого лен?нопаду в Укра?н? (нараз? з?брано з загальнодоступних джерел понад 300 в?део з р?зних куточк?в Укра?ни) ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}
• ПАД?ННЯ СИМВОЛ?В ?МПЕР??: як Укра?на очищувалась в?д л?н?н?в, а зараз ? в?д пушк?них (Телебачення Торонто, 11 кв?тня 2024)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Лен?нопад

п о р ?вромайдан Пол?тичне тло В?льнюський сам?т Сх?дного партнерства М?с?я Кокса ? Квасневського Сх?дне партнерство Угода про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?вропейським Союзом Рос?йсько-укра?нська газова в?йна М?жнародна реакц?я на ?вромайдан Под?? Основне Революц?я г?дност? Хронолог?я та географ?я ?вромайдану Автомайдан Коло народно? дов?ри ?вромайдан SOS Усунення Януковича Репрес?? Викрадення актив?ст?в ?вромайдану Диктаторськ? закони 16 с?чня Репрес?? ? перешкоджання протестам Силовий розг?н ?вромайдану в Ки?в? Терор проти ?вромайдану Штурм ?вромайдану Чорний четвер ≪Антитерористична≫ операц?я Сутички Штурм буд?вл? Адм?н?страц?? президента Укра?ни Святошинська н?ч Протистояння на Грушевського Протистояння 18?21 лютого У рег?онах ?вромайдан у рег?онах Укра?ни ?вроланцюг С?чнев? протести в областях Укра?ни ?нше Бойкот Парт?? рег?он?в Лен?нопад у Ки?в? 2013?2014 2015 2016 2017 2018 2019 Блокування транспортного сполучення Орган?зац?я ВО ≪Майдан≫ Штаб нац?онального спротиву ≪Громадський сектор≫ ВО ≪Свобода≫ ВО ≪Батьк?вщина≫ ≪УДАР≫ Сотн? Самооборони 6-та ≪Медична≫ 14-та ? 15-та сотн? ≪В?льн? Люди≫ 16-та ≪В?дс?ч≫ 23-тя ≪Правий сектор≫ 35-та ≪Волинська С?ч≫ 39-та ≪Ж?ноча≫ Жертви та постраждал? Небесна сотня Загибл? силовики Затриман? Зникл? безв?сти Постраждал? журнал?сти Противники ?вромайдану Антимайдан ≪Беркут≫ Т?тушки Колоради Укра?нський фронт ?вромайдан у мистецтв? ≪Пливе кача по Тисин?≫ Книги про ?вромайдан Ф?льми про ?вромайдан П?слямайданн? под??, про?кти, орган?зац?? та установи Справи Майдану Рос?йська збройна агрес?я проти Укра?ни Рос?йське збройне вторгнення в Крим Тимчасова окупац?я Криму Рос??ю Пророс?йськ? виступи в Укра?н? В?йна на сход? Укра?ни Рос?йсько-укра?нська транзитна в?йна Реан?мац?йний пакет реформ Нац?ональний музей Революц?? Г?дност? ?нформац?йно-виставковий центр Музею Майдану

п о р Деколон?зац?я в Укра?н? Декомун?зац?я Деколон?зац?я Под?? 1941?1944 1990?2013 2013?2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 Поняття Декомун?зац?я Закони Лен?нопад Дерусиф?кац?я Закон Пушк?нопад Суворовопад ?нше Список ос?б Список декомун?зованих топон?м?в Перел?к дерусиф?кованих топон?м?в Пам'ятники Лен?ну в Укра?н? Музей монументально? пропаганди СРСР Центр досл?джень визвольного руху Укра?нський ?нститут нац?онально? пам'ят? Закон про заборону пропаганди рос?йського режиму та символ?ки