Ленд-л?з
Кра?на	США
? власником	Brisbane Transit Centre d
На зам?ну	Cash and carry d
Ленд-л?з у В?к?сховищ?

Ленд-л?з , оф?ц?йно представлений як Закон про сприяння оборон? Сполучених Штат?в (в?д англ. lend  ? ≪позичати≫ ? lease  ? ≪здавати в оренду, внайми≫) ? пол?тика, зг?дно з якою Сполучен? Штати Америки постачають сво?м союзникам бо?припаси , техн?ку , продовольство , стратег?чну сировину, включаючи нафтопродукти та матер?альн? засоби. Вона нада?ться на основ? того, що така допомога ? важливою для оборони Сполучених Штат?в; ця допомога включа? в?йськов? корабл? та в?йськов? л?таки, а також ?ншу зброю. Закон про ленд-л?з був прийнятий дв?ч? за всю ?стор?ю: вперше в?н був п?дписаний 11 березня 1941 року п?д час Друго? св?тово? в?йни , а вдруге ? п?д час рос?йсько-укра?нсько? в?йни 9 травня 2022 року. Закон, що був п?дписаний 11 березня 1941 року, зак?нчився 20 вересня 1945 року. Загалом така допомога ? безкоштовною, ^[1] хоча деяку техн?ку (наприклад, корабл? ) повернули п?сля Друго? св?тово? в?йни . Натом?сть США отримали оренду арм?йських ? в?йськово-морських баз на територ?? союзник?в п?д час в?йни. Канада реал?зувала под?бну меншу програму п?д назвою ≪ Вза?модопомога ≫.

Загалом тод? доставили постачання на 50,1 м?льярда долар?в (що екв?валентно 690 м?льярдам долар?в у 2020 роц?), або 17 % загальних в?йськових витрат США. ^[2] Загалом 31,4 м?льярда долар?в над?йшло до Сполученого Корол?вства, 11,3 м?льярда долар?в ? до Радянського Союзу, 3,2 м?льярда долар?в ? Франц?? , 1,6 млрд долар?в ? Китаю , а решта 2,6 млрд долар?в ?ншим союзникам. Пол?тика зворотного ленд-л?зу включала так? послуги, як оренда ав?абаз, як? над?йшли США, ? становили 7,8 м?льярда долар?в; з них 6,8 м?льярда долар?в над?йшли в?д Британ?? та Сп?вдружност? . Умови угоди передбачали, що матер?альн? засоби повинн? використовуватися до повернення або знищення. На практиц? повернули дуже мало обладнання, ? б?льш?сть знищили п?д час в?йни. Поставки, як? над?йшли п?сля дати припинення, були продан? Сполученому Корол?вству з великою знижкою за 1,075 м?льярда фунт?в стерл?нг?в, використовуючи довгостроков? позики з? Сполучених Штат?в. Канадська програма вза?модопомоги надала Сполученому Корол?вству та ?ншим союзникам позику в розм?р? 1 м?льярда долар?в ? 3-х,4-х м?льярда долар?в на поставки, та послуги. ^{[3] [4]}

Ленд-л?з фактично поклав край претендування Сполучених Штат?в Америки на нейтрал?тет , як? були закр?плен? в Актах про нейтрал?тет 1930-х рок?в. Це був р?шучий крок в?д пол?тики невтручання до в?дкрито? п?дтримки союзник?в. Головний радник Рузвельта з питань зовн?шньо? пол?тики Гарр? Гопк?нс мав ефективний контроль над ленд-л?зом, переконавшись, що в?н в?дпов?да? ц?лям зовн?шньо? пол?тики Рузвельта. ^[5]

Концепц?я ц??? програми в часи Друго? св?тово? в?йни надавала президентов? владу допомагати будь-як?й кра?н?, чия оборона визнавалася житт?во важливою для США. Закон про ленд-л?з, прийнятий Конгресом США ? п?дписаний президентом Ф. Д. Рузвельтом 11 березня 1941 року, передбачав:

• поставлен? матер?али (машини, р?зна в?йськова техн?ка, зброя, сировина, ?нш? предмети), знищен?, втрачен? й використан? п?д час в?йни, не п?длягають оплат? (стаття 5); ^[6]
• передане в рамках ленд-л?зу майно, що залишилося п?сля зак?нчення в?йни й придатне для цив?льних ц?лей, буде оплачено повн?стю або частково на основ? наданих Сполученими Штатами довгострокових кредит?в (в основному безв?дсоткових позик).

Положення ленд-л?зу передбачали, що п?сля в?йни у випадку зац?кавленост? американсько? сторони незруйнована й невтрачена техн?ка й устаткування повинн? бути повернен? у США. ^[6]

Основними кл??нтами США стали Британ?я , а також СРСР ? кра?ни Сп?вдружност? .

Матер?али на загальну суму у $50,1 млрд (близько $700 млрд у ц?нах 2008 року) були в?дправлен? отримувачам, у тому числ?:

Зворотний ленд-л?з (наприклад, оренда ав?абаз) отриманий США на суму $7,8 млрд, з яких $6,8 млрд ? в?д Велико? Британ?? й Британсько? Сп?вдружност? . Зворотний ленд-л?з ?з СРСР у США становив $2,2 млн.

Канада мала програму ленд-л?зу аналог?чну американськ?й, постачання в рамках яко? становило $4,7 млрд, в основному у Велику Британ?ю та СРСР.

Значення ленд-л?зу в перемоз? Об'?днаних нац?й над кра?нами Ос? ?люстру? наведена нижче таблиця, що показу? ВВП основних кра?н ? учасник?в Друго? св?тово? в?йни , з 1938 по 1945 , у млрд $ в ц?нах 1990 року.

Як показу? наведена вище таблиця, до грудня 1941 року ВВП кра?н антиг?тлер?всько? коал?ц?? (СРСР + Велика Британ?я) сп?вв?дносилося ?з ВВП Н?меччини ? ?? ?вропейських союзник?в як 1:1. Варто врахувати, однак, що до цього моменту Велика Британ?я була виснажена морською блокадою ? сутт?во допомогти СРСР у короткостроков?й перспектив? не могла. Ба б?льше, за п?дсумками 1941 року Велика Британ?я, як ? ран?ше програвала битву за Атлантику , що мало собою загрозу повного колапсу для економ?ки кра?ни, практично ц?лком зав'язано? на зовн?шню торг?влю .

ВВП СРСР у 1942 роц?, у свою чергу, внасл?док окупац?? Н?меччиною значних територ?й знизився приблизно на третину у пор?внянн? з дово?нним р?внем, при цьому з 200 млн чолов?к населення близько 90 млн залишилося на окупованих територ?ях.

Таким чином, у 1942 роц? СРСР ? Велика Британ?я поступались Н?меччин? ? ?? сател?там як за ВВП (0,9:1), так ? за населенням (ураховуючи втрати СРСР внасл?док окупац??). У ц?й ситуац?? кер?вництву США була очевидна необх?дн?сть надання терм?ново? в?йськово-техн?чно? допомоги обом кра?нам. Нав?ть б?льше, США були ?диною кра?ною св?ту, що волод?ла достатн?ми виробничими потужностями для надання тако? п?дтримки у досить стислий терм?н, щоб встигнути вплинути на х?д бойових д?й у 1942 роц?. 1941 року США продовжили нарощувати в?йськову допомогу Велико? Британ?? , а 1 жовтня 1941 року Франкл?н Рузвельт схвалив п?дключення до ленд-л?зу СРСР ^[7] .

Ленд-л?з, укуп? з наростальною допомогою Велико? Британ?? в ?? битв? за Атлантику, виявився критичним фактором, котрий втягнув США у в?йну, особливо на ?вропейському фронт?. Г?тлер , оголошуючи в?йну США 11 грудня 1941 року, згадав обидва цих фактори, як ключов? в ухваленн? р?шення вступити у в?йну з? Сполученими Штатами.

Сл?д зазначити, що посилка американсько? й англ?йсько? в?йськово? техн?ки до СРСР призводила до необх?дност? забезпечувати його сотнями тисячами тонн ав?ац?йного палива, м?льйонами снаряд?в для гармат ? патрон?в для ПК ? кулемет?в, запасними гусеницями для танк?в, запасними автомоб?льними покришками, запчастинами для танк?в, л?так?в та автомоб?л?в. Увесь цей ленд-л?з не був безумовно необх?дний СРСР. Уже з 1943 року, коли кер?вництво союзник?в перестало сумн?ватися у здатност? СРСР до довгочасно? в?йни, в СРСР стали ввозити в основному стратег?чн? матер?али ( алюм?н?й та ?н.) ? верстати для радянсько? промисловост?. ^[8]

Конференц?я представник?в СРСР, Велико? Британ?? ? США з питань вза?мних в?йськових поставок в?дбувалася у Москв? з 29 вересня по 1 жовтня 1941 року.

У результат? розв'язк?в, прийнятих на ц?й конференц??, першо? угоди про поставки до СРСР досягнуто в лютому 1942 року, коли на СРСР була поширена чинн?сть закону про ленд-л?з.

11 червня 1942 року посол СРСР у США Максим Литвинов ? держсекретар США Кордел Хел обм?нялися нотами, у яких вказувалося, що п?дписана 11 червня 1942 року ≪Угода м?ж урядами СРСР ? США про принципи, застосовн? до вза?мно? допомоги у веденн? в?йни проти агрес??≫ зам?ня? й робить нед?йсним попередня угода м?ж урядами СРСР ? США з цього ж питання, укладена шляхом обм?ну посланнями м?ж Рузвельтом ? Стал?ном у лютому 1942 року.

Основн? маршрути ? обсяг поставок транспортних вантаж?в показан? нижченаведен?й таблиц?: ^[9]

Три маршрути ? тихоокеанський, транс?ранський та арктичн? конво? ? забезпечили в сум? 93.5 % загальних поставок. Жоден ?з цих маршрут?в не був повн?стю безпечним.

Найшвидшим (? найнебезпечн?шим) маршрутом були арктичн? конво? . У липн?-грудн? 1941 року 40 % ус?х поставок йшло саме цим маршрутом, ? близько 15 % в?дправлених вантаж?в виявлялося на дн? океану. Морська частина шляху в?д сх?дного узбережжя США до Мурманська займала близько 2-х тижн?в.

Вантаж з п?вн?чними конвоями йшов також через Архангельськ ? Молотовськ (нин? С?веродв?нськ ), зв?дки по сп?шно добудован?й зал?зничн?й г?лц? вантаж? йшли на фронт. Моста через П?вн?чну Дв?ну ще не ?снувало, ? для перекидання техн?ки взимку наморожували метровий шар льоду з р?чково? води, тому що природна товщина льоду (65 см узимку 1941 року) не дозволяла витримати рейки з вагонами. Дал? вантаж направлявся зал?зницею на п?вдень, у центральну, тилову частину СРСР ^[10] . Тихоокеанський маршрут, що забезпечив близько половини поставок за ленд-л?зом, був в?дносно (хоча далеко не повн?стю) безпечним. З початком 7 грудня 1941  р. в?йни на Тихому океан? перевезення тут могли забезпечуватися лише радянськими моряками, а торгово-транспортн? судна ходили лише п?д радянським прапором. Ус? незамерзаюч? протоки контролювалися Япон??ю, ? радянськ? судна зазнавали примусовому огляду, а ?нод? й знищувалися. Морська частина шляху в?д зах?дного узбережжя США до далекосх?дних порт?в СРСР займала 18-20 д?б.

Транс-?ранський маршрут у серпн? 1941 року дозволяв транспортувати усього лиш 10 000 тонн на м?сяць. Щоб зб?льшити обсяги поставок необх?дно було провести масштабну модерн?зац?ю транспортно? системи ?рану , зокрема, порт?в у Перськ?й затоц? ? транс-?рансько? зал?зниц?. З ц??ю метою союзники (СРСР ? Велика Британ?я) у серпн? 1941 окупували ?ран . До жовтня 1942 року обсяги поставок вдалося п?дняти до 30 000, а до травня 1943  ? до 100 000 тонн на м?сяць. Дал? доставка вантаж?в зд?йснювалася судами Касп?йсько? в?йськово? флотил??, до к?нця 1942 року, котр? зазнали активних атак з боку н?мецько? ав?ац??. Морська частина шляху в?д сх?дного узбережжя США до берег?в ?рану займала близько 75 дн?в.

Сл?д зазначити, що в роки в?йни ?снувало ще два пов?трян? маршрути ленд-л?зу. За одним з них л?таки ≪сво?м ходом≫ л?тали в СРСР ?з США через П?вденну Атлантику, Африку ? Перську затоку , за ?ншим ? через Аляску , Чукотку ? Сиб?р . За другим маршрутом, в?домим за назвою ≪Алсиб≫ (≪Аляска ? Сиб?р≫), перекинули 7925 л?так?в. ^[11]

Номенклатура поставок за ленд-л?зом визначалася радянським урядом ? була покликана заткнути ≪вузьк? м?сця≫ у постачанн? радянсько? промисловост? та арм??. Маршал Жуков у п?сляво?нних бес?дах говорив:

От зараз говорять, що союзники н?коли нам не помагали… Але ж не можна заперечувати, що американц? нам гнали ст?льки матер?ал?в, без яких ми б не могли формувати сво? резерви й не могли б продовжувати в?йну… У нас не було вибух?вки, пороху. Не було як споряджати гвинт?вков? патрони. Американц? по-справжньому виручили нас ?з порохом, вибух?вкою. А ск?льки вони нам гнали листово? стал?! Х?ба ми могли б швидко налагодити виробництво танк?в, якби не американська допомога сталлю? А зараз представляють справу так, н?би у нас все це було сво? у надлишку. [12]

Програма ленд-л?зу була вза?мовиг?дною, як для СРСР (та ?нших кра?н-отримувач?в), так ? для США. Зокрема, США виграли необх?дний час для моб?л?зац?? власного ВПК.

Основним шас? ≪Катюш≫ стали ленд-л?зингов? ≪Студебекери≫ (конкретно, Studebaker US6 ). У той час, як Сполучен? Штати дали близько 20 тисяч авт?вок для радянсько? ≪Катюш?≫, в СРСР випустили усього лише 600 вантаж?вок. Практично ус? ≪Катюши≫, з?бран? на баз? радянських авт?вок, були знищен? п?д час в?йни. На сьогодн? у всьому пострадянському простор? збереглося лише чотири автентичних реактивних м?номети ≪Катюша≫, як? були створен? на баз? радянських авт?вок З?С-6 . Один ?з них знаходиться у Петербурзькому артилер?йському музе? , а другий ? у Запор?жж? . Трет?й м?номет на баз? ≪полуторки≫ сто?ть як пам'ятник у Кропивницькому (колишн?й К?ровоград). Четвертий ? у Нижньогородському кремл?.

За ?ншими даними, СРСР отримала за ленд-л?зом 622,1 тис. тонн зал?зничних рейок (56,5 % в?д власного виробництва), 1900 паровоз?в (у 2,4 раза б?льше, н?ж випущене за роки в?йни в СРСР) ? 11 075 вагон?в (б?льше у 10,2 раза), 3 млн 606 тис. автопокришок (43,1 %), 610 тис. тонн цукру (41,8 %), 664,6 тис. тонн м'ясних консерв?в (108 %). СРСР отримала 427 тисяч автомоб?л?в ? 32 тис. арм?йських мотоцикл?в, при цьому в СРСР з початку в?йни до к?нця 1945 року випустили т?льки 265,6 тис. автомоб?л?в ? 27 816 мотоцикл?в. США поставили 2 млн 13 тис. тонн ав?абензину (разом ?з союзниками ? 2 млн 586 тис. тонн) ? майже дв? третини пального, використаного за роки в?йни радянською ав?ац??ю. ^[13] У той же час у статт?, зв?дки взят? цифри даного абзацу, як джерело ф?гуру? стаття Б. В. Соколова ≪Роль ленд-л?зу в радянських в?йськових зусиллях, 1941?1945≫. Однак у сам?й статт? написано ^[14] , що США ? Британ?я поставили разом лише 1216,1 тис. тонн ав?абензину, а до СРСР у 1941 ? 1945  рр. було зроблено 5539 тис. тонн ав?абензину, таким чином зах?дн? поставки становили т?льки 18 % загального радянського споживання час?в в?йни. Якщо врахувати, що таким був у радянському ав?апарку в?дсоток л?так?в.

Цей список показу? поставки в СРСР до 30 вересня 1945 року ^[15] :

СРСР отримала в?д США та ?нших союзник?в значне число автомоб?л?в: в автомоб?льному парку Червоно? Арм?? ?мпортних авт?вок у 1943 роц? було 5,4 %, у 1944 роц? у СА ? 19 %, а станом на 1 травня 1945 р. ? 32,8 % (58,1 % становили машини радянського виробництва ? 9,1 % ? трофейн?). США ? Британська ?мпер?я поставили 18,36 % ав?абензину ^[14] , використаного за роки в?йни радянською ав?ац??ю; щоправда, в основному цим бензином заправлялися поставлен? за ленд-л?зом л?таки американського та англ?йського виробництва, у той час як л?таки радянського виробництва могли заправлятися радянським бензином з меншим октановим числом. ^[14]

Пор?вняльн? дан? рол? ленд-л?зу в забезпеченн? радянсько? економ?ки деякими видами матер?ал?в ? продовольства п?д час в?йни наведен? нижче: ^{[13] [16]}

У п?сляво?нний пер?од висловлювалися р?зн? оц?нки рол? ленд-л?зу. У СРСР част?ше, в основному, з ?деолог?чних м?ркувань применшувалась значущ?сть постачання, у той час, як за кордоном стверджувалося, що перемога над Трет?м Рейхом була визначена зах?дною збро?ю ?, що без ленд-л?зу Радянський Союз не встояв би.

У радянськ?й ?стор?ограф?? звичайно стверджувалося, що розм?р допомоги за ленд-л?зом СРСР був довол? малий ? усього близько 4 % засоб?в, витрачених кра?ною на в?йну, а танки й ав?ац?я поставлялися в основному застар?лих моделей. У пострадянськ?й ?стор?ограф?? ставлення до допомоги союзник?в трохи зм?нилося, ? увага стала звертатися також й на те, що за рядом позиц?й постачання мало важливе значення, як у план? значущост? к?льк?сних ? як?сних характеристик, так ? в план? доступу до нових зразк?в озбро?ння та промислового устаткування.

Одразу ж по завершенню в?йни США направили кра?нам, що одержували допомогу за ленд-л?зом, пропозиц?ю повернути вц?л?лу в?йськову техн?ку й сплатити борг для одержання нових кредит?в. Оск?льки закон про ленд-л?з передбачав списання використаного в?йськового устаткування та матер?ал?в, американц? наполягали на оплат? т?льки цив?льних поставок: зал?зничного транспорту, електростанц?й, пароплав?в, вантаж?вок й ?ншого устаткування, що перебувало у кра?нах одержувач?в станом на 2 вересня 1945 року. ^[17] За ту в?йськову техн?ку, яка була знищена нацистами в ход? бо?в, США не зажадали н? цента.

Обсяг борг?в Британ?? перед США становив $4,33 млрд, перед Канадою ? $1,19 млрд. Останн?й плат?ж у розм?р? $83,25 млн (на користь США) ? $22,7 млн (Канада) провели 29 грудня 2006 року. ^[18]

Борг Китаю перед США за поставки за ленд-л?зом становив $187 млн. З 1979 року США визнали Китайську Народну Республ?ку ?диним законним урядом Китаю, а отже ? спадко?мцем ус?х попередн?х домовленостей (включаючи поставки за ленд-л?зом). Проте, у 1989 роц? США зажадали в?д Тайваню (не в?д КНР) повернення боргу за ленд-л?зом. ^[19] Подальша доля китайського боргу не ясна.

На переговорах 1948 року радянськ? представники погодилися виплатити лише незначну суму й зустр?ли прогнозовану в?дмову американсько? сторони. Переговори 1949 року теж н? до чого не привели. У 1951 роц? американц? дв?ч? знижували суму платежу, яка стала р?внятися $800 млн, однак радянська сторона погоджувалася сплатити т?льки $300 млн. На думку радянського уряду, розрахунки повинн? були вестися не в?дпов?дно до реально? заборгованост?, а на основ? прецеденту. Цим прецедентом повинн? були стати пропорц?? при визначенн? боргу м?ж США й Великою Британ??ю, який був закр?плений ще у березн? 1946 року.

Угоду з СРСР про порядок погашення борг?в за ленд-л?зом уклали т?льки 1972 року. Зг?дно з ц??ю угодою СРСР зобов'язався до 2001 року заплатити $722 млн, включно з в?дсотками. До липня 1973 року були зд?йснено три платеж? на загальну суму $48 млн, п?сля чого виплати були припинен? у зв'язку з введенням американською стороною економ?чних заход?в у торг?вл? ?з СРСР ( Поправка Джексона?Вейн?ка ). У червн? 1990 року у ход? переговор?в президент?в США й СРСР сторони повернулися до обговорення боргу. Був встановлений новий строк остаточного погашення заборгованост? ? 2030 р?к, ? сума ? $674 млн.

П?сля розпаду СРСР борг за допомогу був переоформлений на РФ ( Борис ?льцин , Андр?й Козир?в ). 21 серпня 2006 року РФ достроково погасила радянську заборгован?сть ^[20] .

28 травня 1946 року Франц?я п?дписала ?з США пакет договор?в (так зван? Blum-byrnes accords) ^[21] з врегулювання французького боргу за поставки ленд-л?зу в обм?н на ряд торг?вельних поступок з боку Франц??. Зокрема, Франц?я сутт?во зб?льшила квоти на показ ?ноземних (у першу чергу американських) ф?льм?в на французькому к?норинку.

Сенат США 7 кв?тня 2022 року ухвалив закон, що дозволив президенту Джо Байдену використовувати ленд-л?з для прискорення надання в?йськово? техн?ки та ?нших поставок до Укра?ни п?д час повномасштабного вторгнення рос?йських в?йськ. Закон ухвалили через два м?сяц? п?сля вторгнення, коли США впевнилися, що укра?нськ? в?йська здатн? протистояти рос?йськ?й агрес??. На р?шення вплинуло також оприлюднення злочин?в рос?йських в?йськових у Буч? ^[22] . Р?шення остаточно схвалено 28 кв?тня Палатою представник?в ? 9 травня закр?плено п?дписом Джо Байдена президента США ^{[23] [24]} . Законопро?кт п?дтримали 417 конгресмен?в, проти висловилися 10 ^[25] .

З жовтня 2023 року американський закон про ленд-л?з для Укра?ни втратив чинн?сть. Зг?дно з пов?домленням BBC News Укра?на , по-перше, Ки?в та Вашингтон не уклали в?дпов?дн? угоди, де, вочевидь, були б прописан? вс? необх?дн? умови ? об'?ми в?йськово? допомоги, по-друге, що б?льш важливо, цей закон д?яв лише на 2022 ? 2023 ф?скальн? роки в США. В?дпов?дно, новий ф?скальний р?к в США наступив з жовтня поточного року. Влада США мала б продовжити д?ю закону на наступний р?к, але цього так ? не зробила ^{[26] [27]} .

• Алсиб
• Арктичн? конво?
• М?жнародна допомога СРСР

• Дерейко ?. ?. . Ленд-л?з [ Арх?вовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2009. ? Т. 6 : Ла ? М?. ? С. 111. ? ISBN 978-966-00-1028-1 .
• Дерейко ?. ?. . Ленд-л?з [ Арх?вовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
• Ленд-л?з [ Арх?вовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001. ? Т. 3 : К ? М. ? 792 с. ? ISBN 966-7492-03-6 .
• Ленд-л?з // Митна енциклопед?я  : у 2 т. / ?. Г. Бережнюк (в?дп. ред.) та ?н.. ? Хм.  : ПП Мельник А. А., 2013. ? Т. 1 : А ? Л . ? 472 с. ? ISBN 978-617-7094-09-7 .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ленд-л?з

• Ленд-л?з: як зах?дн? демократ?? врятували Стал?на . ?стор?я без м?ф?в. 11.11.2021. Арх?в ориг?налу за 13 листопада 2021 . Процитовано 13 листопада 2021 .
• Ленд-л?з у СРСР [ Арх?вовано 17 с?чня 2009 у Wayback Machine .]
• Вся правда про Ленд-л?з для СРСР

п о р Друга св?това в?йна Театри во?нних д?й Основн? битви (1939?1942) Основн? битви (1943?1945) Основн? аспекти Учасники Початок: ? Причини ? Под?? в ?вроп? ? Под?? в Аз?? ? Под?? в Африц? Основн? театри во?нних д?й: ? Зах?дна ?вропа ? Сх?дна ?вропа ? Середземномор'я ? Близький Сх?д ? Африка ? Тихий океан ? Америка 1939: ? Польська кампан?я ? Радянське вторгнення до Польщ? ? При?днання Зах?дно? Б?лорус? до СРСР ? При?днання Зах?дно? Укра?ни до СРСР ? При?днання Бессараб?? та П?вн?чно? Буковини до СРСР ? Окупац?я балт?йських кра?н ? Радянсько-ф?нська в?йна ? ≪Дивна в?йна≫ ? Битва за Атлантику ? Блокада Н?меччини 1940: ? Операц?я ≪Везерюбунг≫ ? Французька кампан?я ? Битва за Середземномор'я ? Битва за Британ?ю ? Сх?дноафриканська кампан?я ? П?вн?чноафриканська кампан?я ? Кампан?я в Л?в?йськ?й пустел? ? Сенегальська операц?я ? Габонська операц?я ? Битва за Мальту ? ?тало-грецька в?йна 1941: ? Операц?я ≪Ауфмарш 25≫ ? Операц?я ≪Мар?та≫ ? Б?й б?ля мису Матапан ? ?ракська операц?я ? Операц?я ≪Меркур?й≫ ? Сир?йсько-Л?ванська кампан?я ? Операц?я ≪З?льберфукс≫ ? Битва за Борнео ? Н?мецько-радянська в?йна ? Операц?я ≪Барбаросса≫ ? Радянсько-ф?нська в?йна 1941?1944 ? Оборона Заполяр'я ? Битва за Ки?в ? Оборона Одеси ? Блокада Лен?нграда ? ?ранська операц?я ? Смоленська битва ? Битва за Москву ? Сумсько-Харк?вська операц?я ? Севастопольська оборона ? Напад на Перл-Гарбор ? Та?ландська операц?я ? Малайська операц?я ? Гонконзька битва ? Ф?л?пп?нська операц?я 1941?1942 ? Гуамська операц?я ? Вейкська операц?я ? Голландсько-Ост-?нд?йська операц?я ? Третя Чаншайська операц?я 1942: ? Ржевська битва ? Дем'янська операц?я ? Битва за Батаан ? Тиморська операц?я ? Битва за Австрал?ю ? Новогв?нейська кампан?я ? С?нгапурська оборона ? Битва за ?нд?йський океан ? Битва в Кораловому мор? ? Битва за М?двей ? Битва за Гуадалканал ? Битва за Дь?пп ? Битва б?ля Газали ? Битва б?ля сх?дних Соломонових остров?в ? Мадагаскарська операц?я ? Алеутська операц?я ? Андаманська операц?я ? Харк?вська операц?я ? Операц?я ≪Блау≫ ? Битва за Кавказ ? Стал?нградська битва ? Друга битва за Ель-Аламейн ? Операц?я ≪Смолоскип≫ ? Чжецзян-Цзянс?йська операц?я 1943: ? Деблокада Лен?нграда ? Воронезько-Харк?вська операц?я ? Третя битва за Харк?в ? Тун?ська кампан?я ? ?тал?йська кампан?я ? Курська битва ? Смоленська операц?я ? Сицил?йська операц?я ? Додеканеська кампан?я ? Центрально-Тихоокеанська кампан?я ? Б?рманська кампан?я ? Битва за Дн?про ?? Битва за Ки?в ? Хуа?нь-Янченська операц?я ? Чунцинська операц?я ? Битва при Чанде ? Дн?провсько-Карпатська операц?я 1944: ? Операц?я ≪Ш?нгл≫ ? Битва при Монте-Касс?но ? Наступ п?д Лен?нградом ? Корсунь-Шевченк?вська операц?я ? Кримська операц?я ? Виборзько-Петрозаводська операц?я ? Операц?я ≪Оверлорд≫ ? Операц?я ≪Нептун≫ ? Нормандська операц?я ? Операц?я ≪Драгун≫ ? Битва за Нарву ? Операц?я ≪Баграт?он≫ ? Прибалт?йська операц?я ? Курляндський м?шок ? Ф?л?пп?нська кампан?я 1944?1945 ? Варшавське повстання ? Льв?всько-Сандомирська операц?я ? Яссько-Кишин?вська операц?я ? Румунська операц?я ? Сх?дно-Карпатська операц?я ? Дебреценська операц?я ? Операц?я ≪Маркет-Гарден≫ ? Гуамська операц?я ? Мар?ансько-палауська операц?я ? Будапештська операц?я ? Петсамо-К?ркенеська операц?я ? Лапландська в?йна ? Битва за Пелел?у ? Арденнська операц?я ? Операц?я ≪?т?-Го≫ 1945: ? Битва за ?одз?му ? Операц?я ≪Боденплатте≫ ? В?сло-Одерська операц?я ? Борнейська операц?я ? Сх?дно-Прусська операц?я ? Рюкюсько-Бон?нська операц?я ? Балатонська операц?я ? Хенань-Хубейська операц?я ? Операц?я ≪Вер?тебл≫ ? Рурська операц?я ? Верхньо-С?лезька операц?я ? Нижньо-С?лезька операц?я ? Сх?дно-Померанська операц?я ? Битва за Берл?н ? Празька операц?я ? В?денська операц?я ? Радянсько-японська в?йна ? Ядерне бомбардування Х?рос?ми ? Нагасак? ? докладн?ше… М?жнародн? угоди: ? Мюнхенська угода ? Пакт Молотова ? Р?ббентропа ? Пакт чотирьох держав ? Догов?р м?ж СРСР та Н?меччиною ? Японсько-радянський пакт Ключов? конфл?кти напередодн? св?тово? в?йни: ? Маньчжурський ?нцидент ? Кампан?я у Внутр?шн?й Монгол?? ? Друга ?тало-еф?опська в?йна ? Угорсько-укра?нська в?йна ? Японсько-китайська в?йна Протиборч? сторони: ? Ленд-л?з ? Колаборац?он?зм ? Допом?жна пол?ц?я Третього Рейху ? Радянськ? фронти час?в Друго? св?тово? в?йни ? Пропаганда ? В?йськова техн?ка ? В?йськове виробництво ? Штрафн? в?йськов? п?дрозд?ли ? Операц?я ≪Вальк?р?я≫ ? Операц?я ≪Бернгард≫ ? Операц?я ≪Даунфол≫ ? Операц?я ≪Скр?пка≫ Гуман?тарн? катастрофи: ? Голокост ? Блокада Лен?нграда ? Марш Смерт? з Батаану ? Голод у Бенгал?? ? Голод у Н?дерландах ? Во?нн? злочини кра?н Ос? ? Во?нн? злочини союзник?в ? Во?нн? злочини РСЧА ? Катинський розстр?л ? Депортац?я народ?в у СРСР ? Операц?я ≪К?лгол≫ ? Видача козак?в у Л??нц? ? Ж?нки для вт?хи ? Стратег?чн? бомбардування ? Р?занина в Нанк?н? ? Американськ? в?йськовополонен? ? Британськ? в?йськовополонен? ? ?тал?йськ? в?йськовополонен? ? Н?мецьк? в?йськовополонен? ? Радянськ? в?йськовополонен? ? Румунськ? в?йськовополонен? ? Ф?нськ? в?йськовополонен? ? Французьк? в?йськовополонен? ? Японськ? в?йськовополонен? Окупац??: ? Чехословаччини ? Польщ? ? Дан?? ? Норвег?? ? Бельг?? ? Люксембургу ? Н?дерланд?в ? Нормандських остров?в ? Франц?? ? Югослав?? : ?? Серб?? ?? Словен?? ?? Босн?? ? Герцеговини ? ?? Македон?? ? Грец?? ? СРСР : ?? Укра?нсько? РСР ?? Б?лорусько? РСР ?? кра?н Балт?? ?? Рос?йсько? РФСР ? Китаю ? ?ндонез?? ? Малай? ? Ф?л?пп?н ? Та?ланду ? ?ндокитаю ? С?нгапуру ? Б?рми ? Н?меччини ? Япон?? Насл?дки: ? Насл?дки ? Втрати ? В?дзначання ? Депортац?я н?мц?в ? Нюрнберзький процес ? Ток?йський процес ? ?ранська криза ? Холодна в?йна Антиг?тлер?вська коал?ц?я ? Л?дери ? СРСР ? США ? Велика Британ?я ? Китай ? Канада ? Франц?я ? Норвег?я ? Польща ? Н?дерланди ? Бельг?я ? Люксембург ? Чехословаччина ? Югослав?я ? Грец?я ? ?гипет ? ?нд?я ? Австрал?я ? Нова Зеланд?я ? ПАС ? Бразил?я ? Мексика ? докладн?ше… Кра?ни Ос? ? Л?дери ? Н?меччина ? ?тал?я ? Япон?я ? В?ш?стська Франц?я ? Ф?нлянд?я ? Угорщина ? Румун?я ? Болгар?я ? Хорват?я ? Словаччина ? Та?ланд ? докладн?ше… Рух опору : ? Польща ? Норвег?я ? Дан?я ? Бельг?я ? Н?дерланди ? Франц?я ? Н?меччина ? Грец?я ? Югослав?я ? Радянськ? партизани ? Укра?на ? Б?лорусь ? В'?тнам Ленд-л?з у сестринських В?к?про?ктах Портал ≪Друга св?това в?йна≫ Файли у В?к?сховищ? ? Додаткова ?нформац?я ? Територ?ально-пол?тична експанс?я Третього Рейху ? Тотальна в?йна ? Друга св?това в?йна у св?тов?й культур? переглянути обговорити редагувати

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopedia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Enzyklopadie des europaischen Ostens · The Canadian Encyclopedia Дов?дков? видання WordNet Нормативний контроль Freebase :  /m/0fhh1 · J9U :  987007563042405171 · LCCN :  sh85075974