У В?к?словнику ? стор?нка к?нопрокат .

К?нопрокат або к?нодистриб'юц?я ( англ. film distribution ) ? масовий показ ф?льм?в в мереж? к?нотеатр?в , орган?зований к?нопрокатником .

Вважа?ться, що к?нематограф виник як вид мистецтва т?льки з появою платних к?носеанс?в у грудн? 1895 року, коли в Париж? брати Люм'?р створили перший к?нотеатр на бульвар? Капуцин?в .

Поширення к?но в б?льшост? кра?н, зокрема й в Укра?н?, починалося з к?нопрокату, що демонстрував ф?льми , зроблен? в ?нших кра?нах. Дуже швидко на додаток до переобладнаним театрам ? кафе стали в?дкриватися спец?ал?зован? к?нотеатри , утворилися к?номереж? . У ц?й област? л?дирували США, де вже до 1908 року з'явилося 3000 к?нотеатр?в ( англ. nickelodeon , в?д сл?в англ. nickel ( п'ятицентова монета ) ? ≪одеон≫ (грецький театр). Цьому швидке становлення к?нопрокатно? мереж? призвело до розвитку американсько? к?но?ндустр?? ? створення Голл?вуду в к?нц? 1910-х рок?в.

Демонстрування к?но в Ки?в? почалося з 1897 року у прим?щенн? Бергонь? театру . Наприк?нц? XIX ст. з'явилися перш? стац?онарн? ≪?люз?они≫ ? к?нотеатри Шанцера, ≪Корсо≫, ≪Експрес≫, розташован? на Хрещатику . В Рос?йськ?й ?мпер?? загалом на 1913 р?к було 1412 к?нотеатр?в, з них 67 в Москв? ? 137 в Санкт-Петербурз? . За час Жовтнево? революц?? та Громадянсько? в?йни в Рос?йськ?й ?мпер?? к?льк?сть к?нотеатр?в впала удв?ч?, але пот?м в СРСР стала швидко зб?льшуватися, в основному за рахунок к?нопересувок .

К?нопрокат пережив три пер?оди потенц?йно масового в?дтоку глядач?в з к?нотеатр?в:

• Широке розповсюдження телебачення (1950-т? роки в США);
• Поява споживчого в?деозапису (руб?ж 1970-1980-х рок?в);
• Поширення технолог?? перегляду ф?льм?в через ?нтернет (початок XXI стол?ття).

К?нопрокат бореться з тенденц??ю ?ндив?дуального перегляду, удосконалюючи к?нотеатри та покращуючи технолог?ю; наприклад масове впровадження багатозальних к?нотеатр?в , 3D-к?нотеатр?в, IMAX -к?нотеатр?в тощо. Проте, вже в середин? 1980-х рок?в доходи к?нематограф?чних компан?й в?д продажу в?деокасет в США перевершили касов? збори в американських к?нотеатрах. З 2010-х рок?в бурхливий розвиток стр?м?нгових платформ ( Netflix , Hulu , Amazon Video ) став новим конкурентом ?ндустр?? к?нопрокату.

У 2011 роц?, за даними MPAA , св?тов? касов? збори сягнули 41 м?льярд долар?в. ^[1]

К?нопрокату США та Канади в останн?й час вдалося утримувати в?дв?дуван?сть на р?вн? б?льше 1 м?льярда в?дв?дувань на р?к. Касов? збори за 2018 р?к склали 11,9 м?льярд?в долар?в. ^[1] Основну масу виручки у к?нопрокат? США приносять масов? популярн? ф?льми, на кшталт блокбастер?в та ком?кс?в. Л?дером к?нопрокату США останн?х рок?в, та зокрема 2019 року, ? студ?я Волта Д?снея . ^[2]

Економ?ка к?нопрокату в СРСР сильно в?др?знялася в?д американського вар?анта у зв'язку з тим, що велика частка доходу в?д продажу квитк?в надходила в?д старих (≪повторних≫) ф?льм?в (до 60 % наприк?нц? 1980-х рок?в). Ц?ни на квитки в СРСР були дуже низькими ? 30-40 коп?йок. У 1960-т? роки к?нов?дв?дуван?сть в СРСР була високою (на р?вн? ?нд?? ). У р?к продавалося понад 4,5 м?льярди квитк?в ? 20 квитк?в на одного жителя кра?ни на р?к. Через розвиток телебачення ? втрату ?нтересу до к?но до 1987 в?дв?дуван?сть у розрахунку на одного жителя впала до 12-13 квитк?в на р?к. При цьому загальна к?льк?сть глядач?в в 1987 роц? становила 3,8 м?льярди, з них нов? ф?льми з?брали 1,6 м?льярд в?дв?дувач?в, касов? збори були близько 1 м?льярд радянських карбованц?в .

К?льк?сть к?нотеатр?в в СРСР поступово зб?льшувалася впродовж його ?стор??:

• В 1925 роц? ? 2 000
• В 1928 роц? ? 9 800
• В 1934 роц? ? 29 200
• В 1951 роц? ? 42 000
• В 1960 роц? ? 103 387
• В 1972 роц? ? 156 913
• В 1982 роц? ? 151 753
• В 1987 роц? ? 153 017 (з них лише 4865 стац?онарних к?нотеатр?в).

Особливо бурхливим був розвиток ? к?нематографу (як одного з вид?в мистецько? пропаганди ), ? широко? мереж? к?нотеатр?в ? к?ноустановок у СРСР , причому вона охопила практичну б?льш?сть населених пункт?в, включаючи селища та села (зазвичай у клубах, будинках культури була своя к?ноустановка ). Так, у селах Укра?ни загалом ?снувало 25 тисяч к?нозал?в .

Масове згортання к?номереж? , особливо на сел? розпочалося ще наприк?нц? 1980-х , ? особливо посилилося у економ?чно важк? 1990-т? . Унасл?док повального закриття к?нотеатр?в, перепроф?лювання заклад?в чи прим?щень колишн?х к?нотеатр?в , а нер?дко й занедбання й руйнац?? останн?х, мережа к?нотеатр?в в Укра?н? р?зко скоротилася (в рази), а у с?льськ?й м?сцевост? ?х просто не лишилося. Чинником, який остаточно зруйнував нац?ональну к?номережу стала потреба переобладнання к?нотеатр?в до сучасних техн?чних вимог ? головне ? необх?дн?сть показу винятково л?ценз?йного к?но.

В?д 2000-х рок?в у м?стах-м?льонниках, насамперед у столиц? Ки?в?, а також Дн?пр? , Донецьку , Одес? , Харков? , а також у великих м?стах, зокрема облцентрах ( Льв?в , Хмельницький , Черн?вц? тощо) знайшлися ?нвестори, як? викупили стар? к?нотеатри з метою ?хнього подальшого перезапуску , переобладнання й обернення на вдалий комерц?йний продукт , а подеколи нав?ть почали будувати нов? к?нтеатри, в?дкривати к?нозали у великих торговельних центрах , з'явилися перш? нац?ональн? мереж? к?нотеатр?в , а пот?м й об'?кти м?жнародних мереж.

У решт? кра?ни, ? зокрема, в малих м?стах , райцентрах к?нотеатри, як ? ран?ше, масово закривалися. Так, на Черн?г?вщин? у 2-му ? 3-му м?стах област? ? Н?жин? та Прилуках не залишилося жодного к?нотеатру.

У тепер?шн?й час ( 2010 ) у сп?впрац? голландсько? компан?? IDS та к?ностуд?? ?м. Довженка висунуто ориг?нальний ? довол? амб?тний ?нновац?йний проект щодо в?дновлення к?нозал?в у с?льськ?й м?сцевост? Укра?ни ? запропоновано створити велику нац?ональну мережу проекторних к?нозал на баз? с?лсьских клуб?в, як? не отримуватимуть л?ценз?? Dolby й показиватимуть ф?льми категор?? E , де менш? вимоги, н?ж у категор?? D ^[3] .

• К?новиробництво
• К?нотеатр
• К?нопересувка
• К?нотеатри Укра?ни
• К?ностуд?я ?мен? Олександра Довженка
• Планета К?но IMAX (мережа к?нотеатр?в)
• Block booking

• kinokolo.ua: Пол?тика в галуз? культури: К?НЕМАТОГРАФ?Я [ Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] (укр.) .