К?нематограф Корейсько? Народно-Демократично? Республ?ки  ? один з вид?в художньо? творчост? в КНДР , нац?ональний стиль ? спос?б подач? к?нематограф?чного матер?алу, його сусп?льно-пол?тичне регулювання ? використання в ?деолог?? ? пропаганд?.

?з завершенням Друго? св?тово? в?йни пер?од японсько? колон?зац?? Коре? доб?га? к?нця.  У 1945?1948 роках, п?д час присутност? в?йськового контингенту СРСР в П?вн?чн?й частин? Корейського п?вострова, там, з п?дтримкою радянських колег, почав розвиватися П?вн?чнокорейський к?нематограф.  Уже в 1946 роц? випускаються перш? документальн? ф?льми ≪Наше буд?вництво≫ ? ≪Демократичн? вибори≫, як? прямо демонструють прихильн?сть к?нематограф?ст?в ново? держави традиц?ям соц?ал?стичного реал?зму.  На початку наступного року заснована державна к?ностуд?я (цей статус був закр?плений в 1948 роц? п?сля того, як було юридично оформлено Под?л Коре? ), ≪завданням яко? було почати створення нових образ?в нац?онального к?но п?сля десятир?чно? гегемон?? японсько? культури≫.  Це проявилося, в тому числ?, в першому повнометражному звуковому художньому ф?льм? ≪Моя батьк?вщина≫ (1949 р?к), що розпов?да? про антияпонську боротьбу патр?от?в п?д кер?вництвом К?м ?р Сена в Маньчжур??.

Розпочата Корейська в?йна знизила темпи розвитку нац?онального к?но.  Однак, ф?льми на в?йськово-патр?отичну тематику продовжували випускати.  Один з них ? ≪Юн? партизани≫, ? VI К?нофестиваль в Карлових Варах в 1951 роц? в?дзначив спец?ально? Прем??ю боротьби за свободу .  За спогадами радянського актора Миколи Черкасова в под?бн?й ном?нац?? перем?г ? ф?льм наступного року ≪Знову на фронт≫, уже на VII фестивал? в Чехословаччин?. ^[1]

Зруйнована п?д час в?йни державна к?ностуд?я в?дновлена ??в 1956 роц?.  В цей р?к випущено с?м повнометражних стр?чок, в тому числ? перший кольоровий ф?льм ≪Сказання про фортец? Садо≫.  У наступному роц? п?дготовлений ? випущений в прокат перший радянсько-корейський проект ? картина ≪Брати≫ (повна назва в КНДР ? ≪Не забувай Па Чжу Биль!≫ кор. 잊지 말라 坡州 블!).  У 1959 роц? вийшла екран?зац?я нац?онального корейського епосу ≪Сказання про д?вчин? Чун Хян≫ (про любов юнака-аристократа ? простолюдинки).  Оператору ф?льму О Ун Тхаку ≪Перший≫ Московський к?нофестиваль присудив ср?бну медаль. ^[2]   В цьому ж роц? нац?ональн? кадри почали готувати Пхеньянський ?нститут театру ? к?но. У 1961 орган?зований Союз корейських к?нематограф?ст?в.  Найб?льш в?дом? режисери цього пер?оду К?м К? Йон (≪Поко?вка≫), Ю Хюн Мок (≪Куля без мети≫) ? Ш?н Сан Ок (≪Три н?ндзя≫), а також ?нш? д?яч? к?но: народний артист КНДР Пак Хак, Ом Г?ль Сон, заслужен? артисти КНДР Кан Хон С?к, Юн Вон Джун, О Бьон Чхо ? ?нш?. ^[3]

До початку 1970-х рок?в в Коре? працювало 5 к?ностуд?й (художн?х, науково-популярних, дитячих та мультипл?кац?йних ф?льм?в, к?ностуд?я ?мен? 8 Лютого), щор?чно випускалося не менше 50 повнометражних ф?льм?в. ^[4]

Досл?дники п?вн?чнокорейського к?но вид?ляють ш?сть головних тем цього пер?оду: ф?льми ≪випереджаюч? реальн?сть≫, як? виконують аг?тац?йн? завдання;  ф?льми про ≪скромних геро?в≫, про щоденний трудовий подвиг;  ф?льми, як? виховують патр?отичний дух у молод?;  ф?льми ≪класово? самосв?домост?≫, що п?дтримують в?ру в перемогу ?дей л?дер?в кра?ни;  документальне к?но;  музичн? ф?льми, з надихаючими п?снями, доступними для масового виконання.

В?дпов?дно до проголошено? ще в 1955 роц? ?деолог??ю чучхе , п?дтверджено? конституц??ю 1972 року, що вс? питання внутр?шнього життя повинн? вир?шуватися з позиц?й самост?йност?, з опорою на власн? сили.  К?нематограф, як найважлив?ший ?нструмент впливу на св?дом?сть громадян кра?ни, знаходиться в повному п?дпорядкуванн? кер?вник?в П?вн?чно? Коре?.  К?м Чен ?р в молод? роки особисто керував на м?сц? вс?м п?вн?чнокорейським к?нематографом, ≪проводячи дн? ? ноч? на зн?мальних майданчиках≫.  У 1973 роц? в?н пише об'?мну працю ≪Про к?номистецтво≫, якою регламенту? вс? процеси к?новиробництва по главах: Про швидк?сний б?й в чучхе-к?нематограф?, Про правильному народному образ?, Про сюжет, Про соц?ал?стичну мораль в к?но, Про поширених ?дейних помилках в ф?налах к?ноф?льм?в, Про звуков? ефекти, Про рекв?зит ? костюмер?в, Про чучхе-музику в нац?ональному к?но ? так дал?.  Таким чином, ≪завдяки товаришев? К?м Чен ?ру було створено передова к?нопромислов?сть, школа п?вн?чнокорейського ?грового ? документального к?но, взята за зразок багатьма школами≫.  Наприклад, в розд?л? ≪Про хибн?сть≫ фокус?в ≪в к?ноф?льмах≫ в?н стверджу?: ≪К?ноактор не ма? права розраховувати на випадок, роблячи ставку на≫ фокуси ≪комб?новано? зйомки ? редагування при монтаж?.  Треба досконало оволод?ти, наприклад, вод?нням машини, верховою ?здою, щоб правдиво ? повноц?нно з?грати в?дпов?дну роль, якщо нав?ть доведеться вдаватися до р?зного роду п?дробкам≫, або в розд?л? ≪Про декорац??≫ пропону?ться: ≪Квартири трудящих не можуть бути обставлен? однаково, як  ? вдома кап?тал?ст?в або пом?щик?в.  Кр?м того, не можна квартири вс?х людей прац? зображати однаковими, без поправки на час д?? ? соц?альний лад≫.

В умовах повного регулювання творчого процесу к?льк?сть ? як?сть ф?льм?в почина? знижуватися.  Оф?ц?йн? джерела П?вн?чно? Коре? оц?нюють обсяг випущених ф?льм?в на р?вн? 60-70 на р?к, що в?дпов?да? оц?нками британсько? корпорац?? Б?-б?-с? . ^[1]   ?нш? джерела пов?домляють про 1-2 ф?льма, як? готуються для м?жнародних фестивал?в, ? 15-20 випускаються щор?чно для внутр?шнього ринку. Прим?тивн?сть техн?чно? бази не дозволила б випускати б?льшу к?льк?сть. ^[5]   Журнал?ст Андр?й Ланьков коменту? ?деолог?чне наповнення п?вн?чнокорейських картин: ≪Життя в'язниць ? табор?в ? одна з найб?льш закритих стор?нок в будь-якому тотал?тарн?й держав?.  Особливо це стосу?ться тако? сверхтотал?тарно? держави, якою ? сучасна П?вн?чна Корея.  За час свого перебування в ц?й кра?н? я звернув увагу на те, що корейська пропаганда ? оф?ц?йне мистецтво (а ?ншого мистецтва там просто не ?сну?) майже н?коли не говорять н? про суд, н? про в'язницях.  Ф?льми про шпигун?в ? ?фракц?онер?в“ зак?нчуються тим, що викритих злод??в кудись в?двозять.  Сцена суду, наст?льки популярна в радянському к?номистецтв? стал?нських час?в, ? р?дк?сть, про в'язницях ж ? зовс?м не йдеться н?чого≫. ^[6]

У цей пер?од створен? к?ностр?чки ≪Чотирнадцята зима≫, ≪Проста людина≫, ≪Нова с?м'я≫, ≪М?й син≫, ≪Кв?тучий край≫, ≪Ми зустр?лися на гор? Мьохян≫, ≪Два рибалки-кап?тана≫, ≪В?длига≫.  Популярн?стю користуються к?норежисери К?м Сан Рен, К?м ?н Хо, Чо Ген Сун ? ?нш?, народн? артисти КНДР Ю Он Чжун, К?м Сон Ен, Ю Ген Е, заслужений артист КНДР Квак Мен Со ? ?нш?.  У 1985 роц? к?нематограф?сти СРСР ? КНДР випускають ф?льм сп?льного виробництва ≪Секунда на подвиг≫ про подвиг лейтенанта Радянсько? Арм?? Якова Новиченко, що врятував на пхеньянському м?тингу 1 березня 1946 р К?м ?р Сена в?д кинуто? в нього гранати.  ?нший сп?льно? постановкою ? ф?льм ≪Втомлене сонце≫ / З весни до л?та / 봄에서 여름으로 (1988) про в?йну 1945 року.  Надзвичайно популярн? вийшли в прокат СРСР ф?льми з традиц?йними сх?дними ?диноборствами ≪Хон Г?ль Дон≫ (1986 р?к, про героя нац?онального середньов?чного епосу), ≪Наказ № 027≫ (1986 р?к, про Корейську в?йну 1950?1953 рок?в).

Багато що про методи роботи в пол?тизованому к?нематограф? П?вн?чно? Коре? каже викрадення режисера С?н Сан Ока.  К?м Чен ?р прагнув створити к?но?ндустр?ю, яка дозволила б йому похитнути негативне ставлення св?тово? аудитор?? до Трудово? парт?? КНДР.  Для вт?лення цих план?в був обраний п?вденнокорейський режисер С?н Сан Ок, якому в?дводилася роль талановитого пропагандиста.  У 1978 роц? в?н був викрадений в Гонконз?.  ^[7] Факт самост?йного переходу в П?вн?чну Корею малоймов?рний, оск?льки Пхеньян п?зн?ше визнавав факти захоплення, наприклад, громадян Япон?? як культурних радник?в.  За ?нформац??ю газети ≪The Guardian≫ С?н Сан Ок в?дразу п?сля доставки в Пхеньян був пом?щений на 4 роки до в'язниц?, ≪де в?н жив на д??т? з трави, сол?, рису ? парт?йно-?деолог?чно? обробки≫.  ^[8] У 1983 роц? в?н був зв?льнений ? доставлений на прийом до К?м Чен ?ру.  Парт?йний л?дер пояснив причину викрадення: "наявн? к?нематограф?сти КНДР роблять поверхнев? роботи.  У них нема? н?яких нових ?дей".  За даними газети режисер погодився працювати ? зняв с?м ф?льм?в, серед яких найв?дом?ший ? ?Пульгасар?“ (불가사리, Pulgasari) про м?фолог?чне чудовисько, який став на б?к наймит?в, сво?р?дний ?комун?стичний вар?ант Годз?лли“.  Цей ф?льм був прийнятий К?м Чен ?ром як творча перемога.  Родин? режисера був дозволений ви?зд до В?дня для переговор?в про прокат ф?льму в ?вроп?.  В австр?йськ?й столиц? йому вдалося сховатися в посольств? США ? отримати пол?тичний притулок.

У 1994 роц? помер кер?вник кра?ни К?м ?р Сен. Державу очолив його син К?м Чен ?р. Не можна говорити про системн? зм?ни в к?нематограф?, але п?дх?д ? структура ц??? ?ндустр?? було переосмислено. За А. Астаф'?вим можна вид?лити чотири основн? чинники зм?н: ^[9]

1. Поява сер?ал?в.  У 1992 роц? в?дбулася прем'?ра перших двох сер?й художнього ф?льму ?Нац?я ? доля“. Зйомки тривають, к?льк?сть сер?й перевищила п'ятдесят;
2. Створення ф?льм?в, як? об?рунтовують систему спадковост? влади в?д К?м ?р Сена до К?м Чен ?ру;
3. У к?но почина? проявлятися жанрове розма?ття.  Основною темою залиша?ться вихваляння вожд?в, але поряд з цим з виходу в 1987 роц? картини ?Кв?тка дзв?ночка“ одним з найб?льш затребуваних сюжет?в ста? ?любов до р?дно? земл?“.  П?дн?маються питання соц?ал?зац?? нового покол?ння, любов ? шлюб, конфл?кт покол?нь.
4. Актив?зац?я м?жнародного сп?вроб?тництва та поява власних к?нофестивал?в: нац?онального ? м?жнародного.  На замовлення виробляються мультипл?кац?йн? ф?льми для Франц?? та ?тал??. У 1990-т? роки студ?я дитячих ф?льм?в ?мен? 26 кв?тня брала участь у створенн? мультф?льм?в: ≪Король Лев≫ , ≪Синдбад: Легенда семи мор?в≫ , ≪Геркулес≫ , ≪Покахонтас≫ та ?нших. ^[10]   При цьому ВВС стверджу?, що вих?д на св?товий к?норинок ? це спроба заробити валюту для економ?ки П?вн?чно? Коре?, яка задиха?ться.

У 2000 роц? на зустр?ч? глав двох корейських держав було досягнуто домовленост? про культурний обм?н.  У П?вденн?й Коре? був оф?ц?йно показаний п?вн?чнокорейський ф?льм ≪Пульгасар?≫, створений на основ? давньо? народно? легенди.  Пхеньян в?дпов?в Сеулу через 3 роки.  У 2003 роц? в столиц? КНДР вперше показали п?вденнокорейський ф?льм ? драму ≪Ар?ран≫, ? чергову екран?зац?ю ?стор?? корейського народу в роки японського колон?ального правл?ння.  Тема ц?лком ?деолог?чно коректна, тому с?веряни прийняли делегац?ю з П?вдня з належним гостинн?стю.  Тема ?днання одного народу дала поштовх зйомок в Республ?ц? Корея не т?льки пол?тичних бойовик?в ?з загально? ?стор??, а й романтичних комед?й, наприклад, ≪Д?вчина з П?вноч?, хлопець з П?вдня≫.  У двох кра?н не т?льки загальн? класичн? сюжети ≪Ар?ран≫, ≪Чхунхян≫ або вар?ац?? на тему бойових мистецтв.  К?нематограф?сти П?вн?чно? Коре? вчилися в СРСР ран?ше, П?вденно? ? навчаються у Рос?? зараз.  ? й ?нш? сп?льн? позиц??.  П?вн?чнокорейськ? пол?тики завжди п?дтримували оп?р п?вденнокорейських колег зб?льшення ринку ?ноземних ф?льм?в, так як ≪це веде до подальшого придушення корейсько? культури, позбавлення корейсько? нац?? ?? нац?онально? самобутност?, на зм?ну яким приходять американ?зац?я, япон?зац?я, вестерн?зац?я≫. ^[9]