Культура Бельг??

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Культура Бельг??

Образотворче мистецтво [ ред. | ред. код ]

Образотворче мистецтво сучасно? Бельг?? сво?м кор?нням зв'язане з фламандським мистецтвом ( 17 ст. ), якому передувало мистецтво Н?дерланд?в (15?16 ст.). У фламандському мистецтв? пишн?сть бароко по?днувалась з реал?стичними устремл?ннями ( П. Рубенс , А. Ван-Дейк , Ф. Снайдерс, Я. Йордане, Д. Тен?рс, А. Брауер та ?н.). У 18 ст. воно втрача? свою самобутн?сть ? зазна? французького впливу.

Нове п?днесення в мистецтв? Бельг?? почина?ться з 30-х рр. 19 ст. (Ф.-Ж. Навез, Г. Вапперс , Л. Галле, X. Лейс, Г. Гефс). В середин? 19 ст. в мистецтв? Бельг?? розвива?ться побутовий жанр (Ж. Маду, А. Верве, Г. Бракелер та ?н.). В картин? Ш. Ерманса ≪На св?танку≫ (1875) вперше зазвучала соц?альна тема. В творах Ш. де-Гру в?дтворено життя бельг?йського пролетар?ату. У 80-х рр. в мистецтв? Бельг?? виступа? видатний реал?ст К. Менье. В?дом? його картини, присвячен? шахтарям. Найяскрав?ше виявився його могутн?й талант в скульптур? (≪Молотобо?ць≫, ≪Пудл?нгувальник≫, ≪Голова вантажника. Антверпен≫, рель?фи для ≪Пам'ятника Прац?≫). Сповнен? любов? до трудового народу твори Я. См?тса, К. Пейзера, П. Полюса, Ж. де-Брьойкера. В?домим художником сучасност? ? Ф. Мазерель, живописн? й граф?чн? твори якого пройнят? гуман?змом ? ненавистю до в?йни. В мистецтв? Бельг?? 20 ст. набули розвитку р?зн? формал?стичн? напрями. В?домим сучасним бельг?йским скульптором ? Хенр? Ван Хервеген ( Панамаренко ).

Арх?тектура [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Арх?тектура Бельг??

Арх?тектура Бельг?? бере початок у н?дерландському мистецтв?. Найдавн?шими пам'ятниками арх?тектури Бельг? ? готичн? собори в Брюссел? (12?15 ст.), Антверпен? (1352?1518), Брюгге (1239?97). Арх?тектура В?дродження представлена багатьма житловими й адм?н?стративними спорудами , зокрема ратушею в Антверпен? (1561?65, арх. К. Флор?са).

Наприк?нц? 16 стол?ття створю?ться так звана фламандська школа, що ?снувала до к?нця 18 ст. Сво?р?дна арх?тектура Бельг?? того пер?оду по?днала в соб? пластику бароко ? прийоми готики (будинок г?льд?й в Брюссел? , арх?тектор Г. де-Брьойна, будинок-музей П. Рубенса в Антверпен?, церковн? буд?вл? арх?тектор?в В. Кубергера, Ж. Франкара, П. Хей?нса, В. Хес?уса ? Л. Фрайхербе). В 19 ст. в арх?тектур? Бельг?? запанувала еклектика (арх. Л. Сейс, Ж. Поларт ? А. Бала), а згодом ?? заступив модерн (арх. X. Ван де Вельде, В. Орта). У 20 ст. значно поширилась арх?тектура конструктив?зму (селище ≪С?те Модерн≫ б?ля Брюсселя, 1927, арх. В. Буржуа, та ≪Хмарочос≫ в Аптверпен? , 1931, арх. Р. Ван-Хунакер).

Музика [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Бельг?йська музика

Музика Бельг?? в епоху В?дродження в?д?грала велику роль у формуванн? ?вропейсько? школи пол?фон?чного мистецтва, у 15?16 ст. в?домо? як ≪н?дерландська школа≫ , але з 17 стол?ття вона втратила сво? пров?дне значення. В 19 ст. в музиц? Бельг?? виникли два творч? напрями ? фламандський (так званий антверпенський) та валлонський. Велику славу здобула бельг?йська школа ?нструментал?ст?в-виконавц?в (Ш. Бер?о, А. В'?тан , Е. ?за? , Ф. Серве). Серед в?домих сучасних музикант?в: композитори Ж. Абс?ль, Л. Дюбуа, А. Дюпон, Ф. К?не, А. Сур?, М. Поот, Р. Шеврьой; скрипал? К. Ван-Несте, А. Грюмйо ; диригенти Д. Дефо, Ф. Андре; музикознавець Ш. Ван ден Борен та ?н. Св?тову популярн?сть мають м?жнародн? муз. конкурси п?ан?ст?в ? скрипал?в, як? проводяться раз на 3 роки.

Поп-музика [ ред. | ред. код ]

Св?тову славу ма? бельг?йська сп?вачка Кейт Райян , яка у 2006 роц? представляла Бельг?ю на ?вробаченн?.

Театр [ ред. | ред. код ]

Профес?ональний бельг?йський театр ?сну? з 1830 . Великий вплив на розвиток бельг?йського театру 19 стол?ття мали драматурги Ван-Лерберг, Метерл?нк , Роденбах, Кроммел?нк . У 20?30-х рр. 20 стол?ття в репертуар? театр?в значне м?сце зайняли п'?си драматург?в-декадент?в, постановки стил?зованих м?стер?й. В ц? ж роки розвинулася д?яльн?сть бельг?йський роб?тничий театр, колектив?в, як? ставили твори бельг?йських ? радянських драматург?в. В роки н?мецько? окупац?? театральне життя Бельг?? занепало. Тепер серед драматичних театр?в Брюсселя вид?ляються: корол?вський театр ≪Дю Парк≫, Бельг?йський нац?ональний театр, театри ≪Де Галер?≫, ≪Компан? дю Р?до≫ та ?нш?.

К?но [ ред. | ред. код ]

Бельг?я не ма? розвинено? нац?онально? к?нематограф??, демонструються переважно ?ноземн? к?нокартини. Але документальн? й науково-популярн? ф?льми в?дзначаються художньою досконал?стю. Серед них: ≪Золотий в?к≫ ? режисер П. Хазарт, ≪Рубенс≫ ? режисер А. Сторк.

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Бельг?йська л?тература

Бельг?я ма? тисячол?тню ?стор?ю л?тератури. До утворення незалежно? держави (1830) розвивалася бельг?йська л?тература трьома мовами: валлонською, фламандською ? французькою.

Л?тература валлонською мовою (д?алект французько? мови) бере св?й початок у 9 ст. М?ж 13?16 ст. вона пережила пер?од розкв?ту; з 17 ст. занепала, лише деяк? народ, поети 18 ? 19 ст. збер?гали традиц?? валлон, л?тератури (С?монон, Фьор?ц, Де Стр?ль та ?н.). П?сля 1830 почався рух за в?дродження валлон, л?тератури. В?дом? д?яч? цього руху в 19?20 ст.: Байо, Дор?, Енен, С?мон та' ?н. Але л?тература французькою мовою вит?снила валлон. л?тературу ? стала в Бельг?? пан?вною. Вона висунула ряд письменник?в ?з св?товим ?м'ям (Де-Костер, Верхарн, Метерл?нк).

В 1-й пол. 19 ст. в бельг?йськ?й л?тератур? основним напрямом був романтизм (найвидатн?ш? представники: Вестенрод, Потвен, Ван-Гассельт та ?н.), який поступився у 2-й пол. реал?змов? (найб?льший майстер Де Костер). Велику роль у розвитку ново? бельг?йсько? л?тератури в?д?грало л?тературне об'?днання 80?90-х рр. ≪Молода Бельг?я≫, до якого входили письменники р?зних ?дейно-естетичних погляд?в П?кар, Лемонь?, Екаут, Верхарн виступали за соц?альне реал?стичне мистецтво. Ж?лькен, Ж?ро, Северен та ?н. додержувалися теор?? ≪мистецтво для мистецтва≫. В к?нц? 19 ? на початку 20 ст. поширилося декадентство; найв?дом?ш? його представники: символ?сти Метерл?нк, Роденбах, ?мпрес?он?ст Мобель та ?нш?. Сучасний прогрес, л?тература, що збер?га? сво? найкращ? нац?ональн? традиц??, бореться за мир ? сусп?льний прогрес. Найвизначн?ш? прогресивн? письменники: Ф. Ел-ленс, Р. Л?р, Ш. Парон та ?н.

Фламандська (пд. -н?дерландська) л?тература зародилася в 11 ст., з 13 по 16 ст. переживала пер?од розкв?ту, в 17?18 ст. ? глибокий заст?й. В?дродження ?? почалося п?сля 1830, в т?сному зв'язку з т. з. Фламандським рухом. В л?тератур? цих рок?в панував романтизм (найвидатн?ш? представники ? Ф. В?ллемс, К. Ледеганк, П. Ван-Дейсе, Г. Конс?анс). В серед. 19 ст. з'явилася група письменник?в-реал?ст?в: Д. Слееке (1808?1901), Е. Зеттернам (1826?1855), талановитий поет Г. Гезелле (1830?1899). В 1990-х рр. навколо журн. ≪Ван Ню ?н Стрекс≫ (≪Злоба дня≫, засн. 1893) об'?дналася група письменник?в, що ставила таку ж мету, як ≪Молода Бельг?я≫. Вермейлен, Бейссе, Стревельс та ?н. ввели у фламанд. л?тературу соц?альну тематику. Г. Верме?рс (1877?1924), Я. Ван-Нейлен (и. 1884), Р. де-Клерк (1877?1932) показали роб?тника ? його працю.

П?сля Першо? св?тово? в?йни в поез?? визначився як експрес?он?ст П. Ван-Остай?н (1896?1928); в окремих творах в?н наближався до творчих принцип?в Маяковського. Його насл?дували А. Мессе, Мунс, Вербрьохен, Хейсен, Брьонклер. З'явилися нов? проза?ки-реал?сти: В. Елсхот (н. 1882), М. Рулантс, Г. Валсхап (н. 1898), Л. де-З?ленс (1901?1944), Ф. Т?ммерманс (1886?1947), Е. Клаас (н. 1885) та ?п.

У фламандськ?й л?тератур? поширилось ? декадентство .

Найв?дом?ш? письменники: роман?ст ? драматург Тейрл?нк (* 1879 ), поет-символ?ст Ван де Вустейн ( 1875 ?† 1929 ). Сучасн?й прогресивн?й л?тератур? властивий реал?зм ; серед молодих письменник?в сл?д вид?лити М. Браата (* 1925 ), поборника соц?ал?стичного реал?зму.

Найповн?ше бельг?йська л?тература представлена в Корол?вськ?й б?бл?отец? Бельг?? , що розташована в Брюссел?.

Джерела [ ред. | ред. код ]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Культура_Бельг??&oldid=40491669