Ксьондз
(
пол.
ksi?dz
) ? терм?н
польського
походження, що вжива?ться в сучасн?й
польськ?й мов?
для означення
римо-католицьких
священик?в. На
Галичин?
у зв'язку з тривалим польським впливом терм?н подекуди ? дос? використову?ться для означення
греко-католицьких
священник?в.
Польське
ksi?dz
походить в?д
прасл.
*kъn?dzь
? в
старопольськ?й
мало значення
≪князь≫
[1]
.
У давнину ним означали тих, хто належав до пан?вного стану, включаючи й
короля
. На думку деяких досл?дник?в, перех?д значення слова
ksi?dz
в?д ≪князь≫ до ≪священник≫ св?дчить про те, що у племен, як? об'?дналися в ?дину державу ?
Польщу
, язичницьке духовенство мало значну вагу ? великий авторитет. Польський хрон?ст Х??? ст.
Богухвал
(
пол.
Bogufal
) св?дчить, зокрема, що
Болеслава ? Хороброго
, який поширив назву ксьондз на християнське духовенство з метою п?днести авторитет останнього в очах нап?в'язичницького населення, поляки спочатку титулували
во?водою
, а згодом почали ?менувати також ксьондзами. Ще в
XVI ст.
Сиг?змунд II Август
у Статут? Гербурта титулу?ться як ≪
король польський, великий ксьонз литовський
≫. З
XVII ст.
слово ксьондз у св?тському значенн? практично переста? вживатися.
- Gloger Z.
Ksi?dz // Encyklopedia staropolska. Ilustrowana, t. 2. ? Warszawa, 1958.
(пол.)
- Kuropatnicki Е. А.
O Xi?z?tach. В кн.: Wiadomosci o kleynocie szlacheckim, oraz herbach domow szlacheckich w Koronie Polskej i Wielkim Xi?stwie Litewskim …, cz. 1. ? Warszawa, 1789.
(пол.)
- Любавский М.
История западных славян. ? М., 1918.
(рос.)