Крушельницький ?ван Антонович
?ван Крушельницький (останн? фото, Сухум?, листопад, 1932)
Народився	12 листопада 1905 ( 1905-11-12 ) Рогатин (нин? ?вано-Франк?вська область )
Помер	17 грудня 1934 ( 1934-12-17 ) (29 рок?в)
Поховання	Державний ?сторико-мемор?альний Лук'ян?вський запов?дник
Нац?ональн?сть	укра?нець
Д?яльн?сть	поет, художник, драматург, декоратор, л?тературознавець , л?тературний критик.
Мова твор?в	укра?нська
Батько	Крушельницький Ант?н Владиславович
Мати	Крушельницька Мар?я Степан?вна
Брати, сестри	Крушельницький Тарас Антонович , Крушельницька Володимира Антон?вна , Крушельницький Богдан Антонович ? Крушельницький Остап Антонович
У шлюб? з	Левицька Галина Льв?вна
Д?ти	Крушельницька Лариса ?ван?вна
Крушельницький ?ван Антонович у В?к?сховищ?
Роботи у  В?к?джерелах

|Lib= |М?сце загибел?= |Член КПРС:=

?ва?н Анто?нович Крушельни?цький ( 12 листопада 1905 , Рогатин (за ?ншими даними Коломия ) ^[1]  ? 17 грудня 1934 , Ки?в ) ? укра?нський поет, драматург, граф?к, мистецтвознавець ? л?тературний критик. Жертва стал?нського терору. Батько Лариси Крушельницько? .

?ван Крушельницький народився у м. Рогатин? на Прикарпатт? в письменницьк?й родин?. Р?д Крушельницьких  ? давн?й, його витоки сягають XIV ст.

Батько ? Ант?н Володиславович  ? в?домий культурно-осв?тн?й д?яч краю, приятелював ?з Василем Стефаником , Лесем Мартовичем , Ольгою Кобилянською , Наталею Кобринською . У 1919 р. призначений м?н?стром осв?ти Укра?нсько? Народно? Республ?ки ; разом з родиною посланий до Праги та В?дня з педагог?чною м?с??ю.

Мати ? Крушельницька Мар?я Степан?вна  ? артистка театру ≪Руська бес?да≫ у Львов?, почасти драматург (друкувалася п?д псевдон?мом Мар?я Свобода).

Тож саме походження ?з с?м'?, де культура була в незм?нн?й пошан?, родинн? контакти з багатьма д?ячами л?тератури ? мистецтва Галичини, а пот?м В?дня, широкий доступ до друковано? продукц?? Львова, Кракова, В?дня, Мюнхена, Берл?на мали вир?шальне значення у формуванн? пр?оритет?в юнака.

Осв?ту ?ван завершив у В?дн?. Навчався у В?денському ун?верситет? , пот?м перев?вся до Карлового ун?верситету в Праз?, який зак?нчив 1926  р. Перебування за кордоном принесло в?дчутну користь майбутньому письменников?: в?н ознайомився з новими теч?ями у зах?дно?вропейськ?й л?тератур?, театральному та образотворчому мистецтв?. Як в?льний слухач в?дв?дував Академ?ю мистецтв, театральну школу, п?дтримував т?сн? зв'язки з культурними осередками ?вропи. Дружн? вза?мини пов'язували його з в?домим австр?йським письменником Гу?о фон Гофмансталем , зб?рку твор?в якого в?н видав у власному переклад?.

У Галичину ?. Крушельницький повернувся 1927  р. Багато зусиль доклав до оновлення й збагачення художньо-культурного життя на зах?дноукра?нських землях. Працював учителем у Стрийськ?й г?мназ??. Разом з? сво?ю дружиною ? в?домою п?ан?сткою Галею Левицькою  ? заснував театральну школу, де намагався вт?лювати нов? ?де? розвитку сцен?чного мистецтва. Культурно-просв?тницька д?яльн?сть ?. Крушельницького перервалася 15 червня 1929  р., коли в?н потрапив до Льв?всько? тюрми Батор?я. Перебуваючи там, поет чита? пол?тв'язням сво? в?рш?, в яких лунають заклики до боротьби за волю ? незалежн?сть Укра?ни:

Нема? сил, щоб нас вв?гнати в ляк! Нема? бур, щоб ми розбились в них! Роз?рвем с?ть, порвем кривавий сак... Повернем в сп?в, у см?х Наш гн?в!

Звинуваченого у революц?йн?й д?яльност? ?. Крушельницького позбавили права вчителювати в укра?нських школах. В?дтод? в?н жив за рахунок л?тературно? та мистецько? прац?.

Пер?од 1929?1932 рр., тобто до ви?зду в Радянську Укра?ну , ? найпл?дн?ший у творчост? письменника. Саме тод? створено основне з його поетичного та драматичного доробку, написана б?льш?сть л?тературно-критичних та мистецтвознавчих статей. Багато ? пл?дно працював в?н у р?зних жанрах, друкувався здеб?льшого на стор?нках часопису ≪Нов? шляхи≫ та в ≪Л?тературно-науковому в?снику≫ . Виступав з оглядами ? реценз?ями на поетичн? зб?рки. Тод? окремими виданнями вийшли досл?дження: ≪Святослав Гординський≫, ≪Спиридон Черкасенко≫, ≪Шляхи життя≫, ≪Шляхи сучасного театру≫, ≪Драматурги н?мецько? модерни останн?х л?т≫, ≪Джерела творчост? Ярослава Галана≫ та ?н.

З його ?н?ц?ативи у Львов? виникло ≪зах?дноукра?нське мистецьке об'?днання≫ (ЗУМО), до якого ув?йшли так? в?дом? д?яч?, як художник О. Новак?вський, композитори М. Колесса, Г. Левицька та ?нш?. Об'?днання видавало ≪Альманах л?вого мистецтва≫ , що його редагував ?. Крушельницький. Вже у першому випуску в?н звернувся ?з закликом до творчого згуртування митц?в, спроможних творити для ≪працюючого класу≫.

Тим часом польська окупац?йна влада у Галичин? розгорнула справжн?й наступ на укра?нськ? громадськ? орган?зац??, культурн? товариства, пресу. В?д закриття Та?много Укра?нського ун?верситету в 1925 р., масового скорочення укра?нських шк?л вона перейшла до масових каральних акц?й, сумнозв?сно? пациф?кац?? у м?стах ? селах Зах?дно? Укра?ни.

У вересн? 1932 р. разом ?з сестрою Володимирою ?ван Крушельницький ви?хав в УРСР . Працював науковим сп?вроб?тником Укра?нського науково-досл?дного ?нституту матер?ально? культури у Харков? , займався досл?дженням зах?дноукра?нського мистецтва, перекладав, виступав на стор?нках пер?одики з? статтями на теми л?тератури ? мистецтва.

Через к?лька м?сяц?в до Харкова пере?хала решта родини Крушельницьких (у Львов? залишилася дружина ?вана, бо мала концертн? контракти). Мешкали у в?домому будинку письменник?в ≪Слово≫ на вулиц? Червоних Письменник?в (нин? - вул.Культури). ?ван Антонович ?з захопленням вдивлявся в ≪нове життя≫, збагачувався враженнями, чимало подорожував. Дек?лька раз?в зустр?чався у Москв? з артистами Камерного театру на читц? сво?х п'?с.

5 листопада 1934  р. його безп?дставно заарештовано ? звинувачено, як ? багатьох ?нших ≪зах?дняк?в≫, в орган?зац?? п?дготовки терористичних акт?в проти кер?вник?в радянсько? влади. 13 грудня 1934 р. ви?зна сес?я В?йськово? колег?? Верховного суду СРСР, що зас?дала у Ки?в?, на п?дстав? постанови презид?? ЦВК СРСР в?д 1 грудня 1934 р., засудила ?вана Крушельницького (разом ?з братом Тарасом, Г. Косинкою, Д. Фальк?вським, О. Влизьком, Костем Бурев??м, ? всього двадцять в?с?м чолов?к) до розстр?лу. ? св?дчення, що присуду не чекали, а стратили ?х за день чи два до вироку, у п?двал? Жовтневого палацу в Ки?в?.

?нш? члени родини Крушельницьких ? Ант?н, Богдан, Остап, Володимира, як? ви?хали в УРСР (кр?м матер?, яка померла 1935 р. у Харков? ? могила яко?, як ? могили ?нших укра?нських д?яч?в на харк?вському кладовищ?, знищена), були заслан? на Соловки й розстр?лян? в 1937 р.

Творч?сть ?вана Крушельницького почала повертатися до читач?в лише п?сля реаб?л?тац?? родини Крушельницьких, у середин? 1950-х рок?в. 1964  р. видана книжка його вибраних твор?в ≪П?сня про руки≫ (в?рш? з р?зних зб?рок, поеми ≪З-над пр?рви≫, ≪Поема про р?зьбяра≫, драми ≪На скелях≫, ≪Мури ? меж?≫).

П?сля поез??, чи не найб?льше уваги ?. Крушельницький присвятив драматург??. У Львов? вийшли його п'?си ≪Сп?р за мадонну С?льв?ю≫ (1930) та ≪Мури ? меж?≫ (1932). На конкурс? Народного Ком?сар?ату осв?ти до 15-р?ччя революц?? 1932 року в Рос?? була удосто?на Першо? прем?? п'?са ≪На скелях (Каверна № 16)≫, яку, за св?дченням автора, мав ставити у ≪Березол?≫ Лесь Курбас . Написав ?. Крушельницький також п'?си ≪Бур? над Заходом≫, ≪Б?ле й червоне≫. Одначе з першо? була опубл?кована лише одна д?я, решта пропала або залишилася в арх?вах НКВС .

Письменник переклав з н?мецько? твори Вольфа Б?рога, ?рг?на Егенбрехта, В?лл? Р. Фезе, Гуго Гофмансталя.

Граф?ка ? ще одна з граней щедрого таланту ?. Крушельницького. Його дар рисувальника для нас ? дуже сутт?вим, оск?льки саме тут, у доробку одного автора, найнаочн?ше зосередилися т? еволюц?йн? ознаки, що характеризують образотворче мистецтво Укра?ни й, зокрема, Галичини п?сля Першо? св?тово? в?йни  ? в?д стил?стичних канон?в до конструктив?стських ? форм загально?вропейського масштабу.

Ситуац?я в оц?нц? мистецьких здобутк?в ?вана Крушельницького ускладню?ться тим, що з усього його доробку упродовж десяти рок?в (? вс? п?дстави припускати, що п?сля пере?зду в 1932 р. до Харкова в?н, якщо ? звертався до граф?ки, то дуже еп?зодично) уц?л?ли лише 22 ориг?нали та 13 фотограф?й. Як немилосердно об?йшлася тотал?тарна державна машина з життям родини Крушельницьких, так само нещадною вона була й до ?хн?х духовних здобутк?в. ? все ж, нав?ть на неповних чотирьох десятках зображень, можна просл?дкувати напрями розвитку творчо? особистост? Крушельницького-граф?ка.

Найсильн?шим ?. Крушельницький залиша?ться у жанр? традиц?йного кра?виду ? л?си, з-пом?ж крон дерев яких проглядають ?дил?чн? м?стечка, кв?туч? луки, морськ? затоки, як? глибоко вр?заються пом?ж крут? береги, а понад ус?м цим небо ? з купчатими хмарами: шаруватими, перистими, як? ?снують зг?дно з власними, неп?двладними людям й до к?нця не збагненними законами. Саме таким ф?лософським трактуванням ≪п'ятого океану≫, який омива? нашу планету, ?.Крушельницький засв?дчив не т?льки в граф?ц? Галичини, а й у всьому образотворчому мистецтв? середини й друго? половини XX ст. цю тему, розвинуту п?зн?ше П. Обалем та З. Фл?нтою.

В окремих сво?х роботах художник застосовував мову експрес?он?ст?в. Так, у ≪Композиц??≫ (1930), просл?дкову?ться вплив манери чесько-н?мецького рисувальника Альфреда Куб?на. У деяких творах (≪Фантастичн? птахи≫; 1931) в?дчутний пов?в наймодн?шого тод? стилю арт деко, або ж по?днання його, вдале ? гармон?йне, з рисами сецес??, як в авто?люстрац?? до зб?рки ≪Бур? ? в?кна≫. В ц?лому, ?. Крушельницький еволюц?онував у напрям?, в якому рухалося все прогресивне ?вропейське мистецтво 1920-х рок?в ? до конструктивно? ясност?, не обтяжено? будь-якими декоративними зайвинами.

Визначаючи м?сце ?вана Крушельницького у контекст? укра?нського мистецтва початку XX ст., можна стверджувати, що за неповне десятир?ччя автор не т?льки засво?в основи профес?йно? граф?ки, але ? в сво?му св?тоглядному розвитку сконцентрував усе найл?пше, що було винайдене образотворчим мистецтвом першо? третини XX ст. Еволюц?онувавши в?д естетики сецес?? до конструктив?зму, в?н у галуз? щонайменше граф?ки м?г стати новатором, одним з л?дер?в, без доробку якого наша культура, поза сумн?вом, стала б?дн?шою.

Загинувши 29-р?чним, ?. Крушельницький не реал?зував себе сповна як творча особист?сть, проте у розбудов? укра?нсько? культури ? ? його чималий внесок.

Його життя було коротким, а доля ? траг?чною, як ? ус??? велико? родини Крушельницьких, що дала укра?нськ?й нац?ональн?й культур? багатьох д?яч?в у р?зних галузях мистецтва, л?тератури, громадського життя. Як доля тих представник?в зах?дноукра?нсько? ?нтел?генц??, як? пов?рили у можлив?сть буд?вництва укра?нсько? державност? на засадах соц?ал?зму, в склад? Радянського Союзу, ? вир?шили взяти участь в цьому буд?вництв?, поплатившись головами за сво? ?люз??. Як, нарешт?, доля б?льшост? д?яч?в укра?нського нац?онального в?дродження, що вв?йшло в нашу ?стор?ю п?д назвою ≪Розстр?ляне В?дродження≫ . ?мена член?в родини Крушельницьких сьогодн? знову ожили серед ?мен тих, хто прагнув правди ? св?тла, жив ? працював для народу, для Укра?ни. У пам'ят? нащадк?в вони залишаться як символ укра?нсько? Голгофи.

• Герасимова Г . Крушельницький ?ван Антонович [ Арх?вовано 23 серпня 2020 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2009. ? Т. 5 : Кон ? Кю. ? С. 427. ? ISBN 978-966-00-0855-4 .
• Дов?дник з ?стор?? Укра?ни. ? 2-е видання. ? К., 2001.
• Жадько В. О. Укра?нський некрополь. ? К., 2005. ? С. 285.
• ?льницький М . Гуго фон Гофманнсталь ? ?ван Крушельницький // Нова подорож до ?вропи / упорядники: Оксана Гаврил?в ? Тимоф?й Гаврил?в. ? Льв?в : ВНТЛ-Класика, 2012. ? С. 64-69.
• Крушельницький ?. Драматурги н?мецько? модерни останн?х л?т. 1924
• Крушельницька Л. ?. Рубали л?с. ? Льв?в, 2001.

• Пеленська Оксана. ?ван Крушельницький: розстр?ляний дар [ Арх?вовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine .] // Рад?о Свобода.

Генеалог?я та некропол?стика Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Open Library Словники та енциклопед?? Енциклопед?я сучасно? Укра?ни Нормативний контроль FAST :  1496886 · GND :  1018665609 · GKG :  /g/1220frzg · LCCN :  no90015515 · MAK :  9810548409105606 · NKC :  js20020812406 · NTA :  182824861 · VIAF :  303782881