Кровоносн? судини
Розвиток анатом?чно? структури	blood vessel development d
М?стить	кров
Кровоносн? судини у В?к?сховищ?

Кровоно?сн? суди?ни ( лат. vasa sanguinea ) ? складов? серцево-судинно? системи , як? забезпечують швидке доправлення кров? до ус?х орган?в т?ла людини, забезпечуючи обм?н речовин м?ж кров'ю та навколишн?ми тканинами . Вивчення кровоносних судин, нар?вн? з л?мфатичними , зд?йсню? розд?л медицини ? анг?олог?я .

Кровоносн? судини утворюють:

• Макроциркуляторне русло ? по якому кров руха?ться в?д серця до орган?в ? поверта?ться до серця; охоплю? артер?альн? судини ? венозн? судини.
• М?кроциркуляторне русло  ? розташоване в органах, що забезпечу? обм?н речовин м?ж кров'ю та навколишн?ми тканинами; охоплю? кап?ляри , артер?оли , венули ? артер?овенулярн? анастомози.

За будовою та функц??ю:

• Артер??
• Вени
• Артер?оли (прекап?ляри)
• Кап?ляри
• Венули (посткап?ляри)
• Л?мфатичн? судини (хоч це й окрема система, нормальне функц?онування кровоносно? системи (в тому числ? кровоносних судин) неможливе без л?мфи )

Виконання кровоносними судинами загально? транспортно? функц??, проявля?ться в под?бному план? будови судин макроциркуляторного русла. Ст?нка судини склада?ться з трьох оболонок Кровоносн? судини [ Арх?вовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine .]  :

• внутр?шньо? ? представлена ендотел??м (одношаровий плоский еп?тел?й ), який побудований з витягнутих ендотел?оцит?в , розташованих на базальн?й мембран?, та п?дендотел?ального шару, в основ? якого лежить пухка волокниста сполучна тканина ;
• середньо? ? склада?ться з циркулярних пучк?в гладеньких м'язових кл?тин ?з прошарками еластичних волокон;
• зовн?шньо? ? представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка м?стить дуже багато кровоносних судин ? нервових волокон.

Будова ст?нки судини залежить в?д гемодинам?чних умов: швидкост? кровотоку, об'?му та тиску кров?. Для артер?й розташованих близько до серця, притаманно переважання еластичних елемент?в, як? здатн? протид?яти високим гемодинам?чним показникам. В м?ру в?ддалення в?д серця гемодинам?чн? величини знижуються, зменшу?ться кал?бр судин ? в ?х ст?нках зб?льшу?ться к?льк?сть м'язових елемент?в, як? здатн? створювати додаткову силу для проштовхування кров? в мережу найдр?бн?ших судин.

Артер?? та вени мають три шари. Середн?й шар в артер?ях товщ?й, н?ж у венах:

Внутр?шн?й шар (tunica intima), ? найтоншим шаром. Це одиничний шар пласких кл?тин (простий плаский еп?тел?й), скле?ний пол?сахаридним м?жкл?тинним матриксом, оточений тонким шаром субендотел?ально? сполучно? тканини, переплетено? великою к?льк?стю еластичних смуг, розташованих по колу, як? називаються внутр?шньою еластичною пл?вкою. Тонка пл?вка з пружних волокон у внутр?шн?й оболонц? проходить вздовж судини.

Середн?й шар оболонки ? найгруб?ший шар в артер?ях. В?н склада?ться з еластичного волокна, розташованого по колу, сполучно? тканини, пол?сахаридних речовин, другий ? трет?й шари розд?лен? ?ншою товстою пружною оболонкою, яка назива?ться зовн?шньою еластичною пл?вкою. Середовище оболонки (особливо в артер?ях) може бути багатим на гладеньк? м'язи, як? керують просв?том судин. Вени, не мають зовн?шню еластичну пл?вку, а лише внутр?шню. Середня оболонка в артер?ях товща, н?ж у венах.

Зовн?шн?й шар ? (tunica adventitia) адвентиц?йна оболонка, ? найтовщим шаром у венах. Вона повн?стю склада?ться з? сполучно? тканини ? також м?стить нерви, що живлять судину, та поживн? кап?ляри (vasa vasorum) у б?льших судинах.

Кап?ляри складаються з одного шару ендотел?альних кл?тин з опорним субендотел??м, який м?стить базальну пл?вку та сполучну тканину.

Коли кровоносн? судини з'?днуються, утворюючи область розс?яного кровопостачання, це назива?ться анастомозом. Анастомози забезпечують найважлив?ш? допом?жн? шляхи теч?? кров? у раз? закоркування судин.

Вени н?г мають клапани, як? запоб?гають зворотному потоку кров?, що перекачу?ться проти сили тяж?ння навколишн?ми м'язами ^[1] .

Розм?р кровоносних судин дуже р?зний. ?х д?аметр колива?ться в?д 25 м?л?метр?в для аорти до всього 8 м?крометр?в в кап?лярах. Це приблизно 3000-кратний розб?г. ^[2]

Артер?? ? ? певною м?рою вени ? можуть зменшувати або зб?льшувати власний внутр?шн?й д?аметр внасл?док скорочення м'язового шару. Це зм?ню? кровот?к до нижчих

орган?в ? визнача?ться автономною нервовою системою . Розширення (вазодилатац?я) ? звуження (вазоконстрикц?я) судин також використовуються орган?змом антагон?стично як способи терморегуляц?? .

Вазоконстрикц?я ? звуження кровоносних судин (зменшення просв?ту чи площ? поперечного перер?зу) внасл?док скорочення гладеньких м'яз?в в ст?нках судин, регулю?ться судинозвужувальними засобами (агентами, що викликають звуження судин). До них в?дносяться паракринн? чинники (наприклад, простагландини ), низка гормон?в (наприклад, вазопресин ? анг?отензин ) ? нейротрансм?тери (наприклад, адренал?н ) нервово? системи.

Вазодилатац?я ? под?бний процес, але розширення кровоносних судин, який зд?йсню?ться посередниками, що д?ють антагон?стично. Найвидатн?шим судинорозширювальним засобом, ? оксид азоту (з ц??? причини його називають розслаблювальним чинником ендотел?ю ).

Судини ссавц?в у ембр?ональному розвитку мають мезодермне походження. Процес появи нових судин з кл?тин попередник?в назива?ться васкулогенез . Процес росту й галуження судин називають анг?огенезом . ^{[3] [4]}

• Газова ембол?я
• Тромбоз
• Атеросклероз
• Обл?теруючий тромбанг??т
• Тромбофлеб?т
• Варикоз

• Г?столог?я з основами г?столог?чно? техн?ки / За редакц??ю В. П. П?шака. П?дручник. ? Ки?в: КОНДОР, 2008. ? 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 (С.?)
• Анатом?я людини: У 2 т. ? К.: Здоров'я, 2005. ? Т. 2. ? 372 с. ISBN 5-311-01342-7 (С.?)
• Людина. / Навч. пос?бник з анатом?? та ф?з?олог??. Льв?в. 2002. 240 с. (С.?)
• ≪Анатом?я людини≫, О. ?. Св?ридов, Ки?в, Вища школа, 2001. (С.?)

Це незавершена стаття з анатом?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття з ф?з?олог?? тварин . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .