У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Крилов
.
Крилов Олекс?й Миколайович
|
---|
|
Народився
|
15 серпня
1863
(
1863-08-15
)
[1]
Крилово (Пор?цький район)
,
Алатирський пов?т
,
Симб?рська губерн?я
,
Рос?йська ?мпер?я
|
---|
Помер
|
26 жовтня
1945
(
1945-10-26
)
[2]
[1]
[…]
(82 роки)
Лен?нград
,
РРФСР
,
СРСР
[2]
|
---|
Поховання
|
Л?тераторськ? мостки
[4]
|
---|
Кра?на
|
Рос?йська ?мпер?я
СРСР
|
---|
Д?яльн?сть
|
математик
,
корабел
,
ф?зик
,
в?йськовослужбовець
,
marine architect
|
---|
Alma mater
|
В?йськово-морська академ?я ?мен? М. Г. Кузн?цова
Морський кадетський корпус
|
---|
Галузь
|
суднобудування
[5]
,
математика
[5]
?
механ?ка
[5]
|
---|
Заклад
|
Петербурзька академ?я наук
Russian Hydrographic Service
d
В?йськово-морська академ?я ?мен? М. Г. Кузн?цова
?нститут ?нженер?в шлях?в сполучення ?мператора Олександра I
К?ровський завод
Ф?зико-математичний ?нститут АН СРСР
|
---|
Вчител?
|
Мещерський ?ван Всеволодович
|
---|
В?дом? учн?
|
Папкович Петро Федорович
|
---|
Асп?ранти, докторанти
|
?л?я Векуа
Купрадзе В?ктор Дмитрович
[6]
Dmitry Aleksandrovich Wenzel
d
[6]
|
---|
Членство
|
Рос?йська академ?я наук
Петербурзька академ?я наук
Академ?я наук СРСР
|
---|
В?йськове звання
|
адм?рал
|
---|
Д?ти
|
Anna Krylova
d
|
---|
Нагороди
|
|
---|
Автограф
|
|
---|
Висловлювання
у В?к?цитатах
Крилов Олекс?й Миколайович
у
В?к?сховищ?
|
Олекс??й Микола?йович Крило?в
(
3
[15] серпня
1863
,
Висяга
,
Алатирський пов?т
,
Симб?рська губерн?я
[7]
?
26 жовтня
1945
,
Лен?нград
) ? рос?йський ? радянський математик, механ?к ?
суднобуд?вник
;
академ?к
Петербурзько? АН / РАН / АН СРСР (з
1916 року
, член-кореспондент з 1914 року); професор
Морсько? академ??
; генерал флоту (06.12.1916), генерал з особливих доручень при морському м?н?стр?
Рос?йсько? ?мпер??
(
1911
). Член
Санкт-Петербурзького математичного товариства
[8]
. Почесний член ?ноземних наукових ? ?нженерних товариств. Засновник сучасно? рос?йсько? школи суднобудування, розвинуто? згодом
П. Ф. Папковичем
,
В. Л. Поздюн?ним
,
Ю. О. Шиманським
та ?ншими. Автор класичних роб?т з теор?? коливання корабля на хвилях, з буд?вельно? механ?ки корабля, теор?? в?брац?? суден ? ?хньо? непотоплюваност?, з теор?? г?роскоп?в, зовн?шньо? бал?стики, математичного анал?зу ? механ?ки в додатку до кораблебудування, з ?стор?? ф?зико-математичних ? техн?чних наук та ?ншого. Заслужений д?яч науки ? техн?ки РРФСР.
Герой Соц?ал?стично? Прац?
(
1943
), лавреат
Стал?нсько? прем??
(
1941
)
[9]
.
Олекс?й Крилов народився
3
(15) серпня
1863
року в сел? Висяга Симб?рсько? губерн??
[7]
в родин? Миколи Олександровича Крилова (1830?1911) та
Соф?? В?ктор?вни Ляпуново?
. Батько, артилер?йський оф?цер, учасник
Кримсько? в?йни 1855?1856 рок?в
, здобув осв?ту казенним коштом як син ветерана, Олександра Олекс?йовича Крилова, пораненого
п?д Бород?но
? при
взятт? Парижа
(нагородженого золотою збро?ю за хоробр?сть ? орденами за бойов? заслуги).
За традиц??ю, Олекс?я Миколайовича чекала доля в?йськового, але б?льше на нього вплинуло оточення численних родич?в,
Ф?латова
(по бабус? з боку батька) ?
Ляпунових
(по л?н?? матер?), як? згодом стали в?домими рос?йськими (? французькими ?
В?ктор Анр?
) л?карями, вченими, композиторами.
У 1878 роц? вступив до
Морського училища
, яке зак?нчив з в?дзнакою у 1884 роц?. П?сля зак?нчення училища працював у компасн?й майстерн?
Г?дрограф?чного управл?ння
п?д кер?вництвом ?. П. Колонга, де зд?йснив сво? перше наукове досл?дження з дев?ац?? магн?тних
компас?в
. Теор?я магн?тних ? г?рокомпас?в пройшла кр?зь усе його життя.
Значно п?зн?ше, в 1938?1940 роках, опубл?кував низку роб?т, в яких дав повний виклад теор?? дев?ац?? магн?тного компаса, досл?джував питання теор?? г?роскоп?чних компас?в, розробив теор?ю впливу хитавиц? корабля на показання компаса:
- ≪П?дстави теор?? дев?ац?? компаса≫;
- ≪Обурення показ?в компаса, що в?дбуваються в?д хитавиц? корабля на хвилях≫;
- ≪Про теор?ю г?рокомпаса≫.
У 1941 роц? ц? досл?дження в?дзначено
Стал?нською прем??ю
. О. М. Крилов запропонував також нову систему
дромоскопа
, автоматично розрахову? дев?ац?ю компаса.
У 1887 роц? О. М. Крилов перейшов на
Франко-рос?йський завод
, а пот?м продовжив навчання на суднобуд?вному в?дд?ленн?
Микола?всько? морсько? академ??
. П?сля зак?нчення курсу (у 1890 роц?) залишився в Академ??, де в?в практичн? заняття з математики, а згодом курс теор?? корабля. За спогадами самого О. М. Крилова, з 1887 року його ≪головною спец?альн?стю стало суднобудування, або, краще сказати, додаток математики до р?зного роду питань морсько? справи≫. З цього почалася його викладацька д?яльн?сть, яка тривала майже до само? смерт?.
У 1890-т? роки св?тову популярн?сть здобула праця Крилова ≪Теор?я хитавиц? корабля≫, що значно розширила теор?ю
В?льяма Фруда
. Праця О. М. Крилова була першою всеосяжною теоретичною працею у ц?й галуз?. У 1896 роц? обраний членом
Британського товариства корабельних ?нженер?в
. У 1898 роц? нагороджений золотою медаллю Британського товариства корабельних ?нженер?в, причому це був перший випадок в ?стор??, коли медаллю в?дзначили ?ноземця. Продовжуючи ц? прац?, створив теор?ю демпф?рування (утихомирення) бортово? та к?льово? хитавиц?. В?н перший запропонував г?роскоп?чн? демпф?рування (заспоко?ння) бортово? хитавиц?, що сьогодн? ? найб?льш поширеним способом утихомирення бортово? хитавиц?.
З 1900 року О. М. Крилов д?яльно сп?впрацю? з?
Степаном Осиповичем Макаровим
,
адм?ралом
? вченим-суднобуд?вником, працюючи над питанням
плавучост? корабля
. П?дсумки ц??? роботи незабаром стали класичними ? дотепер широко застосовуються у св?т?. Багато рок?в потому Крилов напише про ранн? ?де? Макарова по боротьб? з
креном
або
диферентом
пошкодженого судна затопленням непошкоджених в?дс?к?в: ≪Це здавалося морським чиновникам великою н?сен?тницею. Знадобилося 35 рок?в … на те, щоб ?х переконати, що ?де? 22-р?чного Макарова мають велике практичне значення≫.
У 1900?1908 роках зав?дувач досл?дного басейну (його д?яльн?сть на ц?й посад? дала потужний ?мпульс постановц? науково-досл?дних роб?т у суднобудуванн?), у 1908 ?
1910 роках
?
головний ?нспектор суднобудування
(начальник кораблебуд?вного в?дд?лу МТК ? його голова). З вересня 1908 року ? голова Морського техн?чного ком?тету
[10]
. З 1910 року ? ординарний професор Микола?всько? морсько? академ??, консультант
Адм?ралтейського
та
Балт?йського завод?в
. У 1911?1913 роках ? екстраординарний професор
?нституту ?нженер?в шлях?в сполучення
. У 1915?1916 роках ? голова урядового правл?ння
Путиловських завод?в
. Брав участь у про?ктуванн? ? буд?вництв? перших рос?йських
л?нкор?в
-
дредноут?в
типу ≪
Севастополь
≫.
У 1912 роц? п?дготував текст допов?д? з питання про необх?дн?сть асигнувань 500 м?льйон?в рубл?в на в?дтворення флоту. Допов?дь виголосив у Державн?й Дум? морський м?н?стр ?. К. Григорович, чим забезпечив надання запитуваних кошт?в.
О. М. Крилов був талановитим консультантом у справах флоту. Сам в?н в?дзначав, що його поради заощадили уряду б?льше вартост? найсучасн?шого
дредноута
. При цьому Олекс?й Миколайович завжди славився вживанням гострого сл?вця
[11]
.
У грудн? 1914 обраний членом-кореспондентом Академ?? наук, а в кв?тн? 1916 року ? в ординарн? академ?ки з математично? ф?зики
[12]
.
У 1916 роц? Крилов очолював
Головну ф?зичну обсерватор?ю
?
Головне в?йськово-метеоролог?чне управл?ння
(Главмет). П?д кер?вництвом О. М. Крилова проведена велика методична робота по створенню кер?вних документ?в у сфер? в?йськово? г?дрометеоролог?? для в?йськ
[13]
. Робив зусилля щодо скасування призову в д?ючу арм?ю службовц?в обсерватор??
[13]
. У середин? лютого 1917 року звернувся до Академ?? наук ? Польового генерал-?нспектора В?йськового Пов?тряного флоту з проханням зв?льнити його з посади начальника Главмета у зв'язку з високою зайнят?стю на ?нших д?лянках науково? д?яльност? та недостатньою компетентн?стю у метеоролог?чн?й спец?альност?
[13]
.
У 1917 роц? призначений директором ф?зично? лаборатор??
Академ?? наук
. У 1918 роц? ? консультант ком?с?? особливих артилер?йських досл?д?в. У 1919?1920 роках ? начальник
Морсько? академ??
.
У 1917 роц? О. М. Крилов був кер?вником
Рос?йського товариства пароплавства ? торг?вл?
. П?сля
Жовтневого перевороту
в?н передав ус? судна
радянському
уряду ? продовжував працювати на розвиток в?тчизняного флоту. У 1921 роц? Крилова направили до
Лондона
як представника радянського уряду для в?дновлення закордонних наукових зв'язк?в кра?ни. У 1927 роц? в?н повернувся до
Радянського Союзу
.
У 1928?1931 роках ? директор
Ф?зико-математичного ?нституту РАН СРСР
.
О. М. Крилов знаменитий сво?ми працями з
г?дродинам?ки
, зокрема ? з теор?? руху судна на м?лководд? (в?н був першим, хто зм?г пояснити ? розрахувати значне зб?льшення г?дродинам?чного опору при невеликих глибинах) ? теор??ю
одиничних хвиль
.
О. М. Крилов ? автор близько 300 книг ? статей. Вони покривають великий д?апазон людського знання, включаючи
суднобудування
,
магнетизм
,
артилер?йську справу
,
математику
,
астроном?ю
?
геодез?ю
. Широко застосовуються його знаменит? таблиц? непотоплюваност?.
У 1931 роц? Крилов опубл?кував роботу з теми, в?домо? тепер як
п?дпрост?р Крилова
(або методи п?дпростору Крилова). Робота стосувалася проблем власних значень, а саме обчислення коеф?ц??нт?в
характеристичного пол?нома
задано?
матриц?
. Крилов торкнувся ефективност? обчислень ? п?драхував обчислювальн? витрати як к?льк?сть ≪окремих операц?й множення≫ ? явище, не типове для математично? публ?кац?? 1931 року. Крилов почав з ретельного пор?вняння наявних метод?в, що включа? оц?нку г?ршого сценар?ю обчислювальних витрат у
метод? Якоб?
. П?сля цього в?н представив св?й власний метод, який був найкращим з в?домих на той час метод?в ? широко використову?ться дотепер
[14]
.
У серпн? 1941 року О. М. Крилова, всупереч його протестам, в?дправили в евакуац?ю до
Казан?
. Повернувся до Лен?нграда у серпн? 1945 року. В евакуац?? в?н написав сво? знаменит? ≪Мо? спогади≫.
У 1944 роц? взяв участь у дол?
Ф?зичного факультету МДУ
. В?н п?дписав
лист чотирьох академ?к?в
В. М. Молотову
, автором якого був
А. Ф. Йоффе
. Цей лист ?н?ц?ювало дозв?л протистояння м?ж так званою ≪академ?чною≫ й ≪ун?верситетською≫ ф?зикою
[15]
.
Переклав рос?йською мовою
≪Математичн? початки натурально? ф?лософ??≫
[
Арх?вовано
26 липня 2007 у
Wayback Machine
.]
Ньютона
(1915).
О. М. Крилов помер 26 жовтня 1945 року. Похований на ≪
Л?тераторських м?стках
≫
Волкова кладовища
неподал?к в?д
?. П. Павлова
й
Д. ?. Мендел??ва
.
О. М. Крилов був одружений з
?лизаветою Дмитр?вною Дран?циною
(1868?1948), у шлюб? з якою народилося 5 д?тей. Дв? перш? дитини ? доньки, померли в ранньому в?ц?. Народжен? пот?м сини Микола ? Олекс?й служили в
Б?л?й арм??
у частинах
А. ?. Ден?к?на
? загинули в 1918 роц? на
Громадянськ?й в?йн?
. Наймолодша дитина ? дочка Анна (1903?1996), у 1927 роц? вона вийшла зам?ж за
П. Л. Капицю
, з яким О. М. Крилов був знайомий з 1921 року по сп?льн?й робот? в ком?с??, в?дряджен?й Радянським урядом за кордон для в?дновлення наукових зв'язк?в ? закуп?вл? обладнання
[16]
[17]
.
З вини О. М. Крилова, у якого виник серйозний роман з А. Б. Ферингер
[18]
, що стала згодом його другою дружиною, с?м'я розпалася
[16]
[17]
.
О. М. Крилов ? д?д
С. П. Капиц?
?
А. П. Капиц?
, ?динокровний брат
В?ктора Анр?
.
О. М. Крилов був видатним математиком ? механ?ком, ?нженером ? винах?дником, чудовим педагогом ? популяризатором наукових знань. Крилов читав лекц?? з теор?? суднобудування майбутн?м ?нженерам. Крилов викладав складн? реч? простими словами. Переклад ≪Математичних початк?в натурально? ф?лософ??≫
Ньютона
рос?йською мовою належить саме Крилову. Також Крилов писав науково-популярн? книжки. Хоча ц? роботи для фах?вц?в, викладен? вони в науково-популярному стил?. Крилов серйозно ? в?дпов?дально ставився до сво?х виступ?в. Завдяки Крилову широкий загал ?нженер?в ? техн?к?в п?двищував свою спец?альну п?дготовку, фах?вц? долучалися до високо? культури, ставали новаторами у сво?й галуз? д?яльност?
[19]
.
- 1893?1900 ? прибутковий будинок ? 14-я л?н?я, 23;
[20]
- 1900?1913 ? прибутковий будинок ? Зв?ринська вулиця, 6 кв. 8;
- 1913?1928 ? Кам'яноостровський проспект, 58;
- 1928?1929 ? Ун?верситетська набережна, 5;
- 1929?1937 ? 10-а л?н?я, 51;
- 1937?1941, серпень ? 26 жовтень 1945 року ?
Ун?верситетська набережна
, 5.
Рос?йська ?мпер?я:
СРСР:
- На будинку за адресою Ун?верситетська набережна, 5 в 1948 роц? встановлено мемор?альну дошку (арх?тектор Р. ?. Каплан-?нгель)
[21]
.
- У 1956 ? 1963 роках на честь Крилова надрукован?
Поштов? марки СРСР
.
- У
1963 роц?
на честь Крилова викарбувано наст?льну медаль.
- У 1960 роц? в
Москв?
б?ля
П?вн?чного р?чкового вокзалу
встановлено бюст О. М. Крилова.
- Ще один бюст академ?ку сто?ть перед входом до
Севмашвтузу
.
- В
Алатир?
встановлено пам'ятник Крилову: бюст ? два якор?, з'?днан? ланцюгом. В Алатир? також названа на його честь школа-г?мназ?я № 6.
- На батьк?вщин? академ?ка в сел? Крилово
Пор?цького району Чуваш??
д?? мемор?альний музей
[22]
.
- 16 серпня 2015 року у Р?чковому порту м?ста
Чебоксари
встановлено пам'ятник О. М. Крилову
[23]
- 22 серпня 2015 року на територ?? Пор?цько? школи в?дкрито мемор?альний комплекс ≪Флотська слава Пор?ччя≫, центральне м?сце в якому в?дведено бюсту О. М. Крилову
[24]
.
- Олекс?й Миколайович Крилов: Його життя та д?яльн?сть. ? М., 1950.
- Штрайх С. Я.
[3]
/ П?д ред. ?нж.-кап. 1-го рангу С. Т. Яковлева. ? М.; Л. :
Военмориздат
, 1944. ? 336, [26] с.
Арх?вовано
з джерела 27 вересня 2020
- Штрайх С. Я.
Олекс?й Миколайович Крилов. ? М. :
Воениздат
, 1956.
- Лучин?нов С. Т.
Великий суднобуд?вельник. ? М. : Военмориздат, 1951. ? 96 с.
- Лучин?нов С. Т.
[4]
/ П?д. ред.
?. Я. Депмана
. ? М. :
Учпедгиз
, 1959. ? 168 с.
Арх?вовано
з джерела 27 вересня 2020
- Ханович ?. Г.
[5]
/ Передмов.
?. С. ?сакова
; АН СРСР. ? Л. :
Наука
. Лен?нгр. в?дд?лення, 1967. ? 252, [20] с. ? (
Науково-б?ограф?чна сер?я
)
Арх?вовано
з джерела 27 вересня 2020
- Писаржевський О. М.
[6]
? Л. :
Лениздат
, 1945. ? 72 с. ? (Творц? радянсько? науки ? техн?ки)
Арх?вовано
з джерела 27 вересня 2020
- Яновська Ж. ?.
Академ?к корабельно? науки: Пов?сть / В?дп. ред. Ю. ?. Смирнов; Мал. ? оформлення Л. Руб?нштейна. ? 2-е вид., перероб. ? доп. ? М. :
Дитяча л?тература
, 1976. ? 176 с. ? 75000 прим.
- Кузн?цова Е. Ф.
Академ?к Олекс?й Миколайович Крилов [Текст]: До стор?ччя в?д дня народження (1863?1945) / Е. Ф. Кузн?цова. ? Чебоксари, 1963. ? 43 с., [1] л. портр. с.
- ↑
а
б
Арх?в ?стор?? математики Мактьютор
? 1994.
- ↑
а
б
Крылов Алексей Николаевич //
Большая советская энциклопедия
: [в 30 т.]
/ под ред.
А. М. Прохоров
? 3-е изд. ?
Москва
:
Советская энциклопедия
, 1969.
- ↑
SNAC
? 2010.
- ↑
Find a Grave
? 1996.
- ↑
а
б
в
Czech National Authority Database
- ↑
а
б
Математичний генеалог?чний про?кт
? 1997.
- ↑
а
б
Ныне ? село Крылово,
Пор?цький район
,
Чуваш?я
,
Рос?я
.
- ↑
Члены Санкт-Петербургского математического общества в 1890?1899 годы
. Арх?в
ориг?налу
за 26 вересня 2020
. Процитовано 6 грудня 2020
.
- ↑
Очерки развития техники в СССР. ≪Наука≫ Москва 1969 г. стр. 227
- ↑
Ханович И. Г.
Академик Алексей Николаевич Крылов. ? Л.: Наука, 1967. ? 351 с., С. 15?16
- ↑
В 1909 г. А. Н. рассмотрел проект богатой отделки адмиральской каюты на новом броненосце и наложил резолюцию: ≪…полагаю, что убранству адмиральской каюты более подобает величавая скромность кельи благочестивого архиерея, нежели показная роскошь спальни развратной лицедейки≫. Когда в 1920-х Крылова вызвали из-за границы осмотреть ничтожную неисправность на черноморском танкере, он, приехав, заключил: ≪Если будет такая течь, то зовите доктора по венерическим болезням, а не инженера за 1000 км≫ См. Викицитатник
- ↑
Синюков, В. В.
Александр Васильевич Колчак: Ученый и патриот: в 2 ч./ В. В. Синюков; отв. ред. А. П. Лисицын ; Ин-т истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН. ? М.: Наука, 2009. ?
ISBN 978-5-02-035739-6
. Ч.1 : Начало жизненного пути и арктические исследования. ? 293 с. ?
ISBN 978-5-02-035740-2
(в пер.), С. 253
- ↑
а
б
в
В. Н. Прямицын. ≪Обслуживание действующей армии и флота в области метеорологии соответственно целям, поставленным военным ведомством≫. Военно-исторический журнал. 2015. № 12. С. 13.
- ↑
van der Vorst, H.A.
Krylov subspace iteration
// Computing in Science & Engineering. ? 2000. ?
№ Volume: 2 Issue: 1
(5 червня). ?
С. 32 ?37
.
Арх?вовано
з джерела 16 березня 2012.
- ↑
Есаков В. Д.
Эпизоды из истории атомного проекта
//
Природа
: журнал. ? [[{{{1}}} (станц?я метро)|{{{1}}}]] :
РАН
, 2003. ?
Вып. 10
(5 июня). ?
С. 55?56
. ?
ISSN
0032-874X
.
Арх?вовано
з джерела 29 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑
а
б
Капица А. П.
(2001-06).
Мемуары академика Алексея Николаевича Крылова
.
Крылов. А. Н. Мои воспоминания
. Арх?в
ориг?налу
за 11 березня 2016
. Процитовано 10 березня 2016
.
- ↑
а
б
Капица Е. Л.
Запечатлённое в памяти (вспоминает А. А. Капица, урождённая Крылова)
. Арх?в
ориг?налу
за 12 липня 2020
. Процитовано 10 березня 2016
.
- ↑
В других источниках: А. Богданова-Ферингер.
- ↑
Володар Лишевский.
.
[1]
? Знание. ? 1987.
Арх?вовано
з джерела 23 с?чня 2021
- ↑
Весь Петербург - Весь Петроград (1894 - 1917), Весь Ленинград (1922 - 1935); интерактивное оглавление
. Арх?в
ориг?налу
за 16 вересня 2016
. Процитовано 6 грудня 2020
.
- ↑
Энциклопедия Санкт-Петербурга, мемориальная доска А. Н. Крылову
. Арх?в
ориг?налу
за 8 жовтня 2018
. Процитовано 4 кв?тня 2022
.
- ↑
Музеи Чувашии на сайте министерства по физической культуре, спорту и туризму Чувашской Республики
. Арх?в
ориг?налу
за 4 березня 2016
. Процитовано 6 грудня 2020
.
- ↑
Справочник Чебоксар
. Арх?в
ориг?налу
за 19 лютого 2017
. Процитовано 6 грудня 2020
.
- ↑
В открытии мемориального комплекса ≪Флотская слава Поречья≫…
[
Арх?вовано
23 с?чня 2021 у
Wayback Machine
.]
//Чувашская Республика. Официальный портал органов власти (22 августа 2015 г.)
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Наука
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|