Крилов Олекс?й Миколайович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Крилов Олекс?й Миколайович
Народився 15 серпня 1863 ( 1863-08-15 ) [1]
Крилово (Пор?цький район) , Алатирський пов?т , Симб?рська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер 26 жовтня 1945 ( 1945-10-26 ) [2] [1] […] (82 роки)
Лен?нград , РРФСР , СРСР [2]
Поховання Л?тераторськ? мостки [4]
Кра?на   Рос?йська ?мпер?я
  СРСР
Д?яльн?сть математик , корабел , ф?зик , в?йськовослужбовець , marine architect
Alma mater В?йськово-морська академ?я ?мен? М. Г. Кузн?цова
Морський кадетський корпус
Галузь суднобудування [5] , математика [5] ? механ?ка [5]
Заклад Петербурзька академ?я наук
Russian Hydrographic Service d
В?йськово-морська академ?я ?мен? М. Г. Кузн?цова
?нститут ?нженер?в шлях?в сполучення ?мператора Олександра I
К?ровський завод
Ф?зико-математичний ?нститут АН СРСР
Вчител? Мещерський ?ван Всеволодович
В?дом? учн? Папкович Петро Федорович
Асп?ранти, докторанти ?л?я Векуа
Купрадзе В?ктор Дмитрович [6]
Dmitry Aleksandrovich Wenzel d [6]
Членство Рос?йська академ?я наук
Петербурзька академ?я наук
Академ?я наук СРСР
В?йськове звання адм?рал
Д?ти Anna Krylova d
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня
Герой Соціалістичної Праці
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Леніна орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Сталінська премія заслужений діяч науки і техніки РРФСР
орден Святого Станіслава
Автограф

Висловлювання у В?к?цитатах
CMNS:  Крилов Олекс?й Миколайович у В?к?сховищ?

Олекс??й Микола?йович Крило?в ( 3   [15] серпня 1863 , Висяга , Алатирський пов?т , Симб?рська губерн?я [7]  ? 26 жовтня 1945 , Лен?нград ) ? рос?йський ? радянський математик, механ?к ? суднобуд?вник ; академ?к Петербурзько? АН / РАН / АН СРСР (з 1916 року , член-кореспондент з 1914 року); професор Морсько? академ?? ; генерал флоту (06.12.1916), генерал з особливих доручень при морському м?н?стр? Рос?йсько? ?мпер?? ( 1911 ). Член Санкт-Петербурзького математичного товариства [8] . Почесний член ?ноземних наукових ? ?нженерних товариств. Засновник сучасно? рос?йсько? школи суднобудування, розвинуто? згодом П. Ф. Папковичем , В. Л. Поздюн?ним , Ю. О. Шиманським та ?ншими. Автор класичних роб?т з теор?? коливання корабля на хвилях, з буд?вельно? механ?ки корабля, теор?? в?брац?? суден ? ?хньо? непотоплюваност?, з теор?? г?роскоп?в, зовн?шньо? бал?стики, математичного анал?зу ? механ?ки в додатку до кораблебудування, з ?стор?? ф?зико-математичних ? техн?чних наук та ?ншого. Заслужений д?яч науки ? техн?ки РРФСР. Герой Соц?ал?стично? Прац? ( 1943 ), лавреат Стал?нсько? прем?? ( 1941 ) [9] .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Рос?йська ?мпер?я

[ ред. | ред. код ]

Олекс?й Крилов народився 3   (15) серпня 1863 року в сел? Висяга Симб?рсько? губерн?? [7] в родин? Миколи Олександровича Крилова (1830?1911) та Соф?? В?ктор?вни Ляпуново? . Батько, артилер?йський оф?цер, учасник Кримсько? в?йни 1855?1856 рок?в , здобув осв?ту казенним коштом як син ветерана, Олександра Олекс?йовича Крилова, пораненого п?д Бород?но ? при взятт? Парижа (нагородженого золотою збро?ю за хоробр?сть ? орденами за бойов? заслуги).

За традиц??ю, Олекс?я Миколайовича чекала доля в?йськового, але б?льше на нього вплинуло оточення численних родич?в, Ф?латова (по бабус? з боку батька) ? Ляпунових (по л?н?? матер?), як? згодом стали в?домими рос?йськими (? французькими ? В?ктор Анр? ) л?карями, вченими, композиторами.

У 1878 роц? вступив до Морського училища , яке зак?нчив з в?дзнакою у 1884 роц?. П?сля зак?нчення училища працював у компасн?й майстерн? Г?дрограф?чного управл?ння п?д кер?вництвом ?. П. Колонга, де зд?йснив сво? перше наукове досл?дження з дев?ац?? магн?тних компас?в . Теор?я магн?тних ? г?рокомпас?в пройшла кр?зь усе його життя.

Значно п?зн?ше, в 1938?1940 роках, опубл?кував низку роб?т, в яких дав повний виклад теор?? дев?ац?? магн?тного компаса, досл?джував питання теор?? г?роскоп?чних компас?в, розробив теор?ю впливу хитавиц? корабля на показання компаса:

  • ≪П?дстави теор?? дев?ац?? компаса≫;
  • ≪Обурення показ?в компаса, що в?дбуваються в?д хитавиц? корабля на хвилях≫;
  • ≪Про теор?ю г?рокомпаса≫.

У 1941 роц? ц? досл?дження в?дзначено Стал?нською прем??ю . О. М. Крилов запропонував також нову систему дромоскопа , автоматично розрахову? дев?ац?ю компаса.

У 1887 роц? О. М. Крилов перейшов на Франко-рос?йський завод , а пот?м продовжив навчання на суднобуд?вному в?дд?ленн? Микола?всько? морсько? академ?? . П?сля зак?нчення курсу (у 1890 роц?) залишився в Академ??, де в?в практичн? заняття з математики, а згодом курс теор?? корабля. За спогадами самого О. М. Крилова, з 1887 року його ≪головною спец?альн?стю стало суднобудування, або, краще сказати, додаток математики до р?зного роду питань морсько? справи≫. З цього почалася його викладацька д?яльн?сть, яка тривала майже до само? смерт?.

У 1890-т? роки св?тову популярн?сть здобула праця Крилова ≪Теор?я хитавиц? корабля≫, що значно розширила теор?ю В?льяма Фруда . Праця О. М. Крилова була першою всеосяжною теоретичною працею у ц?й галуз?. У 1896 роц? обраний членом Британського товариства корабельних ?нженер?в . У 1898 роц? нагороджений золотою медаллю Британського товариства корабельних ?нженер?в, причому це був перший випадок в ?стор??, коли медаллю в?дзначили ?ноземця. Продовжуючи ц? прац?, створив теор?ю демпф?рування (утихомирення) бортово? та к?льово? хитавиц?. В?н перший запропонував г?роскоп?чн? демпф?рування (заспоко?ння) бортово? хитавиц?, що сьогодн? ? найб?льш поширеним способом утихомирення бортово? хитавиц?.

О. М. Крилов з дочкою Ганною, яка стала згодом дружиною П. Л. Капиц? . 1904 р?к

З 1900 року О. М. Крилов д?яльно сп?впрацю? з? Степаном Осиповичем Макаровим , адм?ралом ? вченим-суднобуд?вником, працюючи над питанням плавучост? корабля . П?дсумки ц??? роботи незабаром стали класичними ? дотепер широко застосовуються у св?т?. Багато рок?в потому Крилов напише про ранн? ?де? Макарова по боротьб? з креном або диферентом пошкодженого судна затопленням непошкоджених в?дс?к?в: ≪Це здавалося морським чиновникам великою н?сен?тницею. Знадобилося 35 рок?в … на те, щоб ?х переконати, що ?де? 22-р?чного Макарова мають велике практичне значення≫.

У 1900?1908 роках зав?дувач досл?дного басейну (його д?яльн?сть на ц?й посад? дала потужний ?мпульс постановц? науково-досл?дних роб?т у суднобудуванн?), у 1908 ? 1910 роках  ? головний ?нспектор суднобудування (начальник кораблебуд?вного в?дд?лу МТК ? його голова). З вересня 1908 року ? голова Морського техн?чного ком?тету [10] . З 1910 року ? ординарний професор Микола?всько? морсько? академ??, консультант Адм?ралтейського та Балт?йського завод?в . У 1911?1913 роках ? екстраординарний професор ?нституту ?нженер?в шлях?в сполучення . У 1915?1916 роках ? голова урядового правл?ння Путиловських завод?в . Брав участь у про?ктуванн? ? буд?вництв? перших рос?йських л?нкор?в - дредноут?в типу ≪ Севастополь ≫.

У 1912 роц? п?дготував текст допов?д? з питання про необх?дн?сть асигнувань 500 м?льйон?в рубл?в на в?дтворення флоту. Допов?дь виголосив у Державн?й Дум? морський м?н?стр ?. К. Григорович, чим забезпечив надання запитуваних кошт?в.

О. М. Крилов був талановитим консультантом у справах флоту. Сам в?н в?дзначав, що його поради заощадили уряду б?льше вартост? найсучасн?шого дредноута . При цьому Олекс?й Миколайович завжди славився вживанням гострого сл?вця [11] .

У грудн? 1914 обраний членом-кореспондентом Академ?? наук, а в кв?тн? 1916 року ? в ординарн? академ?ки з математично? ф?зики [12] .

У 1916 роц? Крилов очолював Головну ф?зичну обсерватор?ю ? Головне в?йськово-метеоролог?чне управл?ння (Главмет). П?д кер?вництвом О. М. Крилова проведена велика методична робота по створенню кер?вних документ?в у сфер? в?йськово? г?дрометеоролог?? для в?йськ [13] . Робив зусилля щодо скасування призову в д?ючу арм?ю службовц?в обсерватор?? [13] . У середин? лютого 1917 року звернувся до Академ?? наук ? Польового генерал-?нспектора В?йськового Пов?тряного флоту з проханням зв?льнити його з посади начальника Главмета у зв'язку з високою зайнят?стю на ?нших д?лянках науково? д?яльност? та недостатньою компетентн?стю у метеоролог?чн?й спец?альност? [13] .

У 1917 роц? призначений директором ф?зично? лаборатор?? Академ?? наук . У 1918 роц? ? консультант ком?с?? особливих артилер?йських досл?д?в. У 1919?1920 роках ? начальник Морсько? академ?? .

Радянська Рос?я

[ ред. | ред. код ]
Могила Крилова на Л?тераторських м?стках у Санкт-Петербурз?.

У 1917 роц? О. М. Крилов був кер?вником Рос?йського товариства пароплавства ? торг?вл? . П?сля Жовтневого перевороту в?н передав ус? судна радянському уряду ? продовжував працювати на розвиток в?тчизняного флоту. У 1921 роц? Крилова направили до Лондона як представника радянського уряду для в?дновлення закордонних наукових зв'язк?в кра?ни. У 1927 роц? в?н повернувся до Радянського Союзу .

У 1928?1931 роках ? директор Ф?зико-математичного ?нституту РАН СРСР .

О. М. Крилов знаменитий сво?ми працями з г?дродинам?ки , зокрема ? з теор?? руху судна на м?лководд? (в?н був першим, хто зм?г пояснити ? розрахувати значне зб?льшення г?дродинам?чного опору при невеликих глибинах) ? теор??ю одиничних хвиль .

О. М. Крилов ? автор близько 300 книг ? статей. Вони покривають великий д?апазон людського знання, включаючи суднобудування , магнетизм , артилер?йську справу , математику , астроном?ю ? геодез?ю . Широко застосовуються його знаменит? таблиц? непотоплюваност?.

О. М. Крилов у 1930-? роки

У 1931 роц? Крилов опубл?кував роботу з теми, в?домо? тепер як п?дпрост?р Крилова (або методи п?дпростору Крилова). Робота стосувалася проблем власних значень, а саме обчислення коеф?ц??нт?в характеристичного пол?нома задано? матриц? . Крилов торкнувся ефективност? обчислень ? п?драхував обчислювальн? витрати як к?льк?сть ≪окремих операц?й множення≫ ? явище, не типове для математично? публ?кац?? 1931 року. Крилов почав з ретельного пор?вняння наявних метод?в, що включа? оц?нку г?ршого сценар?ю обчислювальних витрат у метод? Якоб? . П?сля цього в?н представив св?й власний метод, який був найкращим з в?домих на той час метод?в ? широко використову?ться дотепер [14] .

У серпн? 1941 року О. М. Крилова, всупереч його протестам, в?дправили в евакуац?ю до Казан? . Повернувся до Лен?нграда у серпн? 1945 року. В евакуац?? в?н написав сво? знаменит? ≪Мо? спогади≫.

У 1944 роц? взяв участь у дол? Ф?зичного факультету МДУ . В?н п?дписав лист чотирьох академ?к?в В. М. Молотову , автором якого був А. Ф. Йоффе . Цей лист ?н?ц?ювало дозв?л протистояння м?ж так званою ≪академ?чною≫ й ≪ун?верситетською≫ ф?зикою [15] .

Переклав рос?йською мовою ≪Математичн? початки натурально? ф?лософ??≫ [ Арх?вовано 26 липня 2007 у Wayback Machine .] Ньютона (1915).

О. М. Крилов помер 26 жовтня 1945 року. Похований на ≪ Л?тераторських м?стках Волкова кладовища неподал?к в?д ?. П. Павлова й Д. ?. Мендел??ва .

Родина

[ ред. | ред. код ]

О. М. Крилов був одружений з ?лизаветою Дмитр?вною Дран?циною (1868?1948), у шлюб? з якою народилося 5 д?тей. Дв? перш? дитини ? доньки, померли в ранньому в?ц?. Народжен? пот?м сини Микола ? Олекс?й служили в Б?л?й арм?? у частинах А. ?. Ден?к?на ? загинули в 1918 роц? на Громадянськ?й в?йн? . Наймолодша дитина ? дочка Анна (1903?1996), у 1927 роц? вона вийшла зам?ж за П. Л. Капицю , з яким О. М. Крилов був знайомий з 1921 року по сп?льн?й робот? в ком?с??, в?дряджен?й Радянським урядом за кордон для в?дновлення наукових зв'язк?в ? закуп?вл? обладнання [16] [17] .

З вини О. М. Крилова, у якого виник серйозний роман з А. Б. Ферингер [18] , що стала згодом його другою дружиною, с?м'я розпалася [16] [17] .

О. М. Крилов ? д?д С. П. Капиц? ? А. П. Капиц? , ?динокровний брат В?ктора Анр? .

Популяризаторська д?яльн?сть

[ ред. | ред. код ]

О. М. Крилов був видатним математиком ? механ?ком, ?нженером ? винах?дником, чудовим педагогом ? популяризатором наукових знань. Крилов читав лекц?? з теор?? суднобудування майбутн?м ?нженерам. Крилов викладав складн? реч? простими словами. Переклад ≪Математичних початк?в натурально? ф?лософ??≫ Ньютона рос?йською мовою належить саме Крилову. Також Крилов писав науково-популярн? книжки. Хоча ц? роботи для фах?вц?в, викладен? вони в науково-популярному стил?. Крилов серйозно ? в?дпов?дально ставився до сво?х виступ?в. Завдяки Крилову широкий загал ?нженер?в ? техн?к?в п?двищував свою спец?альну п?дготовку, фах?вц? долучалися до високо? культури, ставали новаторами у сво?й галуз? д?яльност? [19] .

Адреси в Санкт-Петербурз? ? Лен?нград?

[ ред. | ред. код ]
  • 1893?1900 ? прибутковий будинок ? 14-я л?н?я, 23; [20]
  • 1900?1913 ? прибутковий будинок ? Зв?ринська вулиця, 6 кв. 8;
  • 1913?1928 ? Кам'яноостровський проспект, 58;
  • 1928?1929 ? Ун?верситетська набережна, 5;
  • 1929?1937 ? 10-а л?н?я, 51;
  • 1937?1941, серпень ? 26 жовтень 1945 року ? Ун?верситетська набережна , 5.

В?йськов? чини

[ ред. | ред. код ]

Нагороди та звання

[ ред. | ред. код ]

Рос?йська ?мпер?я:

СРСР:

Пам'ять

[ ред. | ред. код ]
Поштова марка СРСР , 1963 р?к
  • На будинку за адресою Ун?верситетська набережна, 5 в 1948 роц? встановлено мемор?альну дошку (арх?тектор Р. ?. Каплан-?нгель) [21] .
  • У 1956 ? 1963 роках на честь Крилова надрукован? Поштов? марки СРСР .
  • У 1963 роц? на честь Крилова викарбувано наст?льну медаль.
  • У 1960 роц? в Москв? б?ля П?вн?чного р?чкового вокзалу встановлено бюст О. М. Крилова.
  • Ще один бюст академ?ку сто?ть перед входом до Севмашвтузу .
  • В Алатир? встановлено пам'ятник Крилову: бюст ? два якор?, з'?днан? ланцюгом. В Алатир? також названа на його честь школа-г?мназ?я № 6.
  • На батьк?вщин? академ?ка в сел? Крилово Пор?цького району Чуваш?? д?? мемор?альний музей [22] .
  • 16 серпня 2015 року у Р?чковому порту м?ста Чебоксари встановлено пам'ятник О. М. Крилову [23]
  • 22 серпня 2015 року на територ?? Пор?цько? школи в?дкрито мемор?альний комплекс ≪Флотська слава Пор?ччя≫, центральне м?сце в якому в?дведено бюсту О. М. Крилову [24] .

На честь О. М. Крилова назван?

[ ред. | ред. код ]

Б?бл?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Прац?

[ ред. | ред. код ]

Переклади

[ ред. | ред. код ]
  • Ньютон ?. Математичн? початки натурально? ф?лософ?? / Переклад з латинсько? та прим?тки О. М. Крилова. ? М. : Наука, 1989. ? 688 с. ? ISBN 5-02-000747-1 .
  • Ньютон ?. [2]  / Переклад з латинсько? та прим?тки О. М. Крилова. ? Москва : ЛЕНАНД/URSS, 2017. ? 704 с. ? ISBN 978-5-9710-4231-0 . Арх?вовано з джерела 24 вересня 2018

Видання про Крилова

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Арх?в ?стор?? математики Мактьютор ? 1994.
  2. а б Крылов Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров ? 3-е изд. ? Москва : Советская энциклопедия , 1969.
  3. SNAC ? 2010.
  4. Find a Grave ? 1996.
  5. а б в Czech National Authority Database
  6. а б Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  7. а б Ныне ? село Крылово, Пор?цький район , Чуваш?я , Рос?я .
  8. Члены Санкт-Петербургского математического общества в 1890?1899 годы . Арх?в ориг?налу за 26 вересня 2020 . Процитовано 6 грудня 2020 .
  9. Очерки развития техники в СССР. ≪Наука≫ Москва 1969 г. стр. 227
  10. Ханович И. Г. Академик Алексей Николаевич Крылов. ? Л.: Наука, 1967. ? 351 с., С. 15?16
  11. В 1909 г. А. Н. рассмотрел проект богатой отделки адмиральской каюты на новом броненосце и наложил резолюцию: ≪…полагаю, что убранству адмиральской каюты более подобает величавая скромность кельи благочестивого архиерея, нежели показная роскошь спальни развратной лицедейки≫. Когда в 1920-х Крылова вызвали из-за границы осмотреть ничтожную неисправность на черноморском танкере, он, приехав, заключил: ≪Если будет такая течь, то зовите доктора по венерическим болезням, а не инженера за 1000 км≫ См. Викицитатник
  12. Синюков, В. В. Александр Васильевич Колчак: Ученый и патриот: в 2 ч./ В. В. Синюков; отв. ред. А. П. Лисицын ; Ин-т истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН. ? М.: Наука, 2009. ? ISBN 978-5-02-035739-6 . Ч.1 : Начало жизненного пути и арктические исследования. ? 293 с. ? ISBN 978-5-02-035740-2 (в пер.), С. 253
  13. а б в В. Н. Прямицын. ≪Обслуживание действующей армии и флота в области метеорологии соответственно целям, поставленным военным ведомством≫. Военно-исторический журнал. 2015. № 12. С. 13.
  14. van der Vorst, H.A. Krylov subspace iteration  // Computing in Science & Engineering. ? 2000. ? № Volume: 2 Issue: 1 (5 червня). ? С. 32 ?37 . Арх?вовано з джерела 16 березня 2012.
  15. Есаков В. Д. Эпизоды из истории атомного проекта  // Природа  : журнал. ? [[{{{1}}} (станц?я метро)|{{{1}}}]] : РАН , 2003. ? Вып. 10 (5 июня). ? С. 55?56 . ? ISSN   0032-874X . Арх?вовано з джерела 29 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
  16. а б Капица А. П. (2001-06). Мемуары академика Алексея Николаевича Крылова . Крылов. А. Н. Мои воспоминания . Арх?в ориг?налу за 11 березня 2016 . Процитовано 10 березня 2016 .
  17. а б Капица Е. Л. Запечатлённое в памяти (вспоминает А. А. Капица, урождённая Крылова) . Арх?в ориг?налу за 12 липня 2020 . Процитовано 10 березня 2016 .
  18. В других источниках: А. Богданова-Ферингер.
  19. Володар Лишевский.  . [1]  ? Знание. ? 1987. Арх?вовано з джерела 23 с?чня 2021
  20. Весь Петербург - Весь Петроград (1894 - 1917), Весь Ленинград (1922 - 1935); интерактивное оглавление . Арх?в ориг?налу за 16 вересня 2016 . Процитовано 6 грудня 2020 .
  21. Энциклопедия Санкт-Петербурга, мемориальная доска А. Н. Крылову . Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2018 . Процитовано 4 кв?тня 2022 .
  22. Музеи Чувашии на сайте министерства по физической культуре, спорту и туризму Чувашской Республики . Арх?в ориг?налу за 4 березня 2016 . Процитовано 6 грудня 2020 .
  23. Справочник Чебоксар . Арх?в ориг?налу за 19 лютого 2017 . Процитовано 6 грудня 2020 .
  24. В открытии мемориального комплекса ≪Флотская слава Поречья≫… [ Арх?вовано 23 с?чня 2021 у Wayback Machine .] //Чувашская Республика. Официальный портал органов власти (22 августа 2015 г.)

Посилання

[ ред. | ред. код ]