|р?д д?яльност?= |науковий ступ?нь= |вчене звання=

Костомаров Микола ?ванович
Микола Костомаров
Псевдон?ми	Иеремия Галка [1] [2]
Народився	4 (16) травня 1817 [3] [2] […] Юрас?вка , Острогозький пов?т , Воронезька губерн?я , Рос?йська ?мпер?я [2] [4] [5]
Помер	7 (19) кв?тня 1885 [3] [2] […] (67 рок?в) Санкт-Петербург , Рос?йська ?мпер?я [2] [3]
Поховання	Л?тераторськ? мостки
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть	укра?нець
Д?яльн?сть	?сторик , письменник , публ?цист , критик , поет , ?стор?ограф
Alma mater	ХНУ ?мен? В. Н. Караз?на
Заклад	Санкт-Петербурзький державний ун?верситет КНУ ?мен? Тараса Шевченка Перша ки?вська г?мназ?я К?нбурнський 7-й драгунський полк
Посада	Ад'юнкт-професор
Асп?ранти, докторанти	Яворницький Дмитро ?ванович
Членство	Петербурзька академ?я наук Кирило-Мефод??вське товариство [6] Сербське вчене товариство d ( 7 (19) кв?тня 1885 )
Родич?	Vsevolod Kostomarov d [7]
Роботи у В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Костомаров Микола ?ванович у В?к?сховищ?

Мико?ла ?ва?нович Костома?ров ( 4   (16) травня 1817 ( 18170516 ) , с. Юрас?вка , Острогозький пов?т , Воронезька губерн?я , Рос?йська ?мпер?я  ? 7   (19) кв?тня 1885 , Петербург , Рос?йська ?мпер?я ) ? видатний укра?нський ^{[8] [9] [10] [11] [12]} ?сторик , етнограф , проза?к , поет- романтик , мислитель , громадський д?яч , етнопсихолог ^{[13] [14] [15]} .

Член-редактор Петербурзько? археолог?чно? ком?с?? (1860?1885), член ?сторичного товариства ?мен? Нестора-Л?тописця , член Московського археолог?чного товариства , член-кореспондент Петербурзько? АН (1876).

Був сп?взасновником та активним учасником слов'яноф?льсько-укра?нського ки?вського об'?днання ≪Кирило-Мефод??вське братство≫ . У 1847 роц? за участь в укра?ноф?льському братств? Костомарова арештовують та перевозять з Ки?ва до Петербурга, де в?н ? пров?в решту свого життя.

Дитинство [ ред. | ред. код ]

Походження хлопчика визначало деяку подв?йн?сть його дол?. В?н з'явився на св?т до шлюбу м?сцевого пом?щика ?вана Петровича Костомарова з кр?пачкою, ? за законами Рос?йсько? ?мпер?? став кр?паком свого власного батька. Батько Миколи Костомарова був нащадком козак?в-переселенц?в, мати Тетяна (у д?воцтв? Мельникова) ? укра?нська селянська д?вчина, ран?ше кр?пачка, п?сля 1812 р. навчалася в одному з московських панс?он?в.

В?дставний в?йськовий ?ван Костомаров уже в похилому в?ц? обрав соб? за дружину м?сцеву укра?нську д?вчину Тетяну Петр?вну Мельникову й в?дправив ?? до Москви для навчання в приватному панс?он? ? з нам?ром пот?м ?з нею одружитися. Обв?нчалися батьки Миколи Костомарова у вересн? 1817 року, вже п?сля народження сина.

Раптова смерть батька ( 14 липня 1828  р.) поставила його родину в скрутне юридичне становище. Народжений поза шлюбом, Микола Костомаров як кр?пак батька у спадок переходив тепер його найближчим родичам ? Ровн?вим, як? були не проти в?двести душу, знущаючись ?з панича. Коли Ровн?ви запропонували Тетян? Петр?вн? за 14 000 десятин родючо? земл? вдовину частку ? 50 000 рубл?в асигнац?ями , а також волю синов?, вона погодилася без звол?кань.

Залишившись ?з дуже скромними статками, мати перевела Миколу з московського панс?ону (де в?н, щойно почавши вчитися, за блискуч? зд?бност? д?став пр?звисько фр. enfant miraculeux  ? чудесна дитина) до панс?ону у Воронеж? , ближче до дом?вки. Навчання в ньому обходилося дешевше, але р?вень викладання був дуже низьким, ? хлопчик ледь висиджував нудн? уроки, як? практично н?чого йому не давали. В?драхований за ≪вит?вки≫ з цього панс?ону, Микола перейшов до Воронезько? г?мназ?? .

Юн?сть ? навчання [ ред. | ред. код ]

Батьки М. ?. Костомарова намагалися прищепити сину в?льнолюбн? ?де? ? дати добру осв?ту. Тому вже з 10 рок?в М. Костомарова в?дправили навчатися до Московського панс?ону, а згодом до Воронезько? г?мназ??, яку той зак?нчив 1833 р.

1833 р. М. ?. Костомаров вступа? на ?сторико-ф?лолог?чний факультет Харк?вського ун?верситету. Вже у цьому навчальному заклад? в?н проявив неперес?чн? зд?бност? до навчання.

В ун?верситет? Микола Костомаров вивчав стародавн? й нов? мови , ц?кавився античною ?стор??ю , н?мецькою ф?лософ??ю ? новою французькою л?тературою , учився грати на фортеп?ано , пробував писати в?рш? . Зближення з гуртком укра?нських романтик?в Харк?вського ун?верситету незабаром визначило його захоплення переважно фольклором ? козацьким минулим Укра?ни .

У т? роки у Харк?вському ун?верситет? навколо професора-слав?ста ? л?тератора-романтика ?. Срезневського сформувався гурток студент?в, захоплених збиранням зразк?в укра?нсько? народно? п?сенно? творчост?. Вони сприймали фольклор як вираження народного духу, сам? складали в?рш?, балади ? л?ричн? п?сн? , звертаючись до народно? творчост? .

Костомаров в ун?верситетськ? роки дуже багато читав. Перевантаження позначилося на його здоров'? ? ще за студентства значно пог?ршився з?р .

На св?тогляд М. ?. Костомарова вплинули професор грецько? л?тератури Харк?вського ун?верситету А. О. Валицький та професор всесв?тньо? ?стор?? М. М. Лун?н .

1836 р. М. ?. Костомаров зак?нчив ун?верситет, а в с?чн? 1837 р. склав ?спити на ступ?нь кандидата й отримав направлення у К?нбурнський 7-й драгунський полк юнкером.

У с?чн? 1837 року Костомаров склав ?спити з ус?х предмет?в, ? 8 грудня 1837 року його затвердили в статус? кандидата .

Початок д?яльност? [ ред. | ред. код ]

П?сля зак?нчення ун?верситету (1837) Костомаров п?шов на в?йськову службу , був юнкером у К?нбурзькому драгунському полку в Острогозьку .

Почавши розбирати багатий арх?в пов?тового суду , у якому збер?галося д?ловодство колишнього козацького полку з часу заснування м?ста, Костомаров став ?сториком полку. Його тв?р з цього приводу не збер?гся, проте в?н в?д?грав велику роль у формуванн? його ?нтерес?в як ученого.

Тод? ж Костомаров переконався, що ?стор?ю треба вивчати не лише за л?тописами , але за народною творч?стю. Для л?пшого знайомства з життям народу в?н, за його ж словами, почав ≪етнограф?чн? екскурс?? з Харкова сус?дн?ми селами ? шинками≫ .

Великий вплив у т? роки справили на Костомарова вчення Йоганна Гердера , гегел?вська ф?лософ?я, чеське слов'яноф?льство , ?вропейська романтична традиц?я (особливо творч?сть Ернста Теодора Амадея Гофмана ).

Прослухан? навесн? 1838 року в Московському ун?верситет? лекц?? л?тературознавця Степана Шевирьова зм?цнили в ньому романтичне ставлення до народност?.

Уже в харк?вський пер?од життя Костомаров став схилятися до думки про те, що серед слов'янських народ?в саме укра?нському належить особлива м?с?я у справ? визволення вс?х слов'ян в?д ?мперського деспотизму ? кр?посницького рабства . У в?ршах ? поемах тих рок?в в?н осп?ву? княз?вськ? ? козацьк? часи Укра?ни . Сво? поетичн? твори Костомаров друку? в р?зних альманахах ? вида? у вигляд? зб?рник?в ≪Укра?нськ? балади≫ ( 1838 ) ? ≪Г?лка≫ ( 1840 ) п?д псевдон?мом ≪??рем?я Галка≫ . Тод? ж п?д впливом творчост? В?льяма Шексп?ра створю? ?сторичну драму ≪Сава Чалий≫ ( 1838 ) ? трагед?ю ≪Переяславська н?ч≫ ( 1841 ).

Дисертац?? та викладання [ ред. | ред. код ]

1840 року Костомаров склав маг?стерськ? ?спити й розпочав п?дготовку дисертац?? на тему Берестейсько? ун?? 1596 року. Але робота (≪Про причини ? характер ун?? в Зах?дн?й Рос??≫) не була захищена через урядову заборону. Дисертац?я побачила св?т у 1841 роц? окремою книгою ? набула широко? в?домост?. Але це об'?ктивне досл?дження викликало лют? протести церковно? влади, яка побачила в ньому в?дх?д в?д оф?ц?йного трактування актуально? для Укра?ни проблеми. ^{[16] [17]}

Друга дисертац?я Миколи Костомарова, п?дготовлена через п?втора року, називалася ≪Про ?сторичне значення русько? народно? поез??≫, ?деолог?чних нар?кань не викликала ? була усп?шно захищена 1844 року. Костомаров здобув звання маг?стра й мав змогу зосередитися на науков?й ? педагог?чн?й прац?.

Темою його нового досл?дження стала ?стор?я Богдана Хмельницького . Бажаючи бути ближче до м?сць в?дпов?дних под?й, Костомаров влаштувався вчителем г?мназ?? м?стечка Р?вне на Волин? . Але вже 1845 року в?н пере?хав до Ки?ва , де став працювати старшим учителем у г?мназ?? , познайомився з найавторитетн?шим на той час ученим Михайлом Максимовичем .

Навесн? 1846 року вчена рада Ки?вського ун?верситету обрала Костомарова викладачем рос?йсько? ?стор??, а з 1 серпня  ? ад'юнкт-професором . З осен? в?н почав читати лекц??, викликаючи жвавий ?нтерес у студент?в. З цього часу Костомаров заглибився в масштабну роботу з вивчення ?стор?? Укра?ни . Тод? ж Костомаров зблизився з видатним ки?вським рел?г?йним ф?лософом Петром Авсень?вим , який читав лекц?? з ф?лософ?? ? психолог?? в Ки?вськ?й духовн?й академ?? ? Ки?вському ун?верситет?. Його ф?лософсько-психолог?чн? прац? (зокрема, в галуз? етнопсихолог?? ) справили величезне враження на Костомарова.

У 1864 роц? отримав вчений ступ?нь доктора рос?йсько? ?стор??.

Кирило-Мефод??вське братство [ ред. | ред. код ]

Яскрава ф?гура Костомарова приваблювала багатьох молодих киян, зокрема Василя Б?лозерського , Миколу Гулака , Пантелеймона Кул?ша й Опанаса Марковича . У грудн? 1845  ? с?чн? 1846 року вони створили слов'яноф?льсько-укра?нське Кирило-Мефод??вське братство , до якого незабаром при?днався ? Тарас Шевченко . Сво? завдання братчики бачили в поширенн? передових ?дей ≪слов'янсько? вза?мност?≫.

Б?льш?сть кирило-мефод??вц?в (зокрема, Костомаров) були людьми глибоко рел?г?йними , а народницький пафос мав у них характер майже рел?г?йно? в?ри. Але якщо Костомаров, Гулак ? Б?лозерський були радше слов'яноф?лами , ан?ж укра?ноф?лами , то Кул?ш ? Шевченко становили патр?отично-укра?нське крило.

Програмн? документи кирило-мефод??вц?в (насамперед написана Костомаровим ≪Книга буття укра?нського народу≫ ) в?дображають вплив документ?в польського визвольного руху, зокрема ≪Книги народу польського ? польського п?л?гримства≫ Адама М?цкевича ( 1832 ). Не менший вплив на ?сторико-пол?тичне мислення братчик?в справила й ≪?стор?я рус?в≫ .

Оформившись в ?дейному план?, кирило-мефод??вц? мали нам?р перейти до практично? д?яльност?, пропагуючи сво? переконання серед населення. При цьому Гулак, близький до декабристського радикал?зму Павла Пестеля , не виключав застосування насильницьких метод?в боротьби, а Шевченко нав?ть мр?яв про народне повстання .

Але до практично? д?яльност? братчик?в справа не д?йшла. Студент Петров, п?дслухавши ?хн? розмови та вв?йшовши до них у дов?ру, у березн? 1847 року написав донос попечителю Ки?вського навчального округу генерал-майору Траск?ну. Донос негайно переправили до Петербурга начальнику III в?дд?лення Його ?мператорсько? величност? власно? канцеляр?? графу Орлову. 17 березня Орлов пов?домив про з?брання наступников? престолу Олександров? Миколайовичу з проханням дозволити арешти в Ки?в?.

Ув'язнення [ ред. | ред. код ]

Ки?вський губернатор ?ван Фундуклей з великою повагою ставився до Костомарова. За к?лька тижн?в до цих под?й в?н дав Микол? ?вановичу для в?дгуку й зауважень св?й рукопис книги ≪Огляд Ки?ва щодо старожитностей≫ (була надрукована 1847 року). Дов?давшись про п?дготовку арешту, Фундуклей намагався попередити Костомарова про небезпеку. У в?дправлен?й ?з посильним записц? в?н просив Костомарова негайно зайти до нього. Але ?сторик , заклопотаний майбутн?м вес?ллям з Ал?ною Крагельською, не знайшов часу за?хати до губернатора. У н?ч на 30 березня 1847 року Костомарова взяли п?д варту ? в?дправили до Петербурга.

Костомаров перебував у жахливому стан?. У в?дча? в?н нав?ть намагався заморити себе голодом у дороз?. 7 кв?тня його привезли до Петербурга, а 15 кв?тня в?дбувся перший допит.

14 червня 1847 року Костомарову, який перебував у Петропавловськ?й фортец? , було дозволено побачення з нареченою Ал?ною Крагельською. Науковець боявся п?сля суду зв'язувати з Ал?ною сво?, як в?н вважав, пропаще життя. Зрештою ?хн?й шлюб розпався. Крагельська вийшла зам?ж за ?ншого чолов?ка ? прожила з ним 19 рок?в.

Заслання до Саратова [ ред. | ред. код ]

24 червня 1848 року, в?дбувши р?к у Петропавловськ?й фортец?, Костомаров був засланий у Саратов , працював у Саратовському статистичному ком?тет? ^[18] .

У Саратов? його призначили на посаду перекладача при губернському правл?нн?. Оск?льки перекладати не було чого, губернатор доручив пол?тичному засланцев? зав?дувати секретним в?дд?лом, у якому велися справи ≪розкольник?в≫ .

У Саратов? Костомаров знову вдався до науково? роботи ? завершив монограф?ю, присвячену Богдану Хмельницькому . Тод? ж почав писати про побут у Московськ?й держав? XVI ? XVII стол?ть. Для ц??? роботи в?н, за звичкою, вже не обмежувався наявною л?тературою, а вирушав у етнограф?чн? по?здки, збираючи стародавн? п?сн? й перекази , одночасно знайомлячись ?з життям розкольник?в та ?нших сектант?в .

У ≪Саратовских губернских ведомостях≫ за 1853 р?к опубл?кували перший вар?ант свого майбутнього великого досл?дження ≪Бунт Ст?ньки Раз?на≫.

У 1854 роц? знайомиться з Данилом Мордовцем , якого призначили його пом?чником п?сля зак?нчення ун?верситету. Укра?нц? знаходять сп?льну мову та збирають етнограф?чний матер?ал, який згодом Д.Мордовець за участ? М.Костомарова вида? як перший в Рос?? альманах писаний укра?нською мовою п?д назвою ≪Малорос?йський л?тературний зб?рник≫. М.Костомаров в альманас? надрукував к?лька сво?х укра?нських в?рш?в п?д псевдон?мом ??рем?я Галка ? з раннього пер?оду творчост?: ≪Брат з сестрою≫, ≪Ласт?вка≫, ≪З?рка≫, ≪Погибель ?русалима≫ (переклад), а також п?сн?, з?бран? на Волин?.

Зв?льнення [ ред. | ред. код ]

У 1856 роц? ман?фест царя Олександра II зв?льнив Костомарова в?д пол?цейського нагляду.

У 1857 -му в?н вирушив за кордон, побував у Швец?? , Н?меччин? , Швейцар?? , Франц?? й ?тал?? . У Праз? зустр?вся з патр?архом чеського слов'яноф?льства Вацлавом Ганкою .

Викладання в Санкт-Петербурз? [ ред. | ред. код ]

У 1858 роц? повернувся до Петербурга ? продовжив сво? науков? пошуки.

Дов?давшись, що до Петербурга повернувся Тарас Шевченко, Костомаров вир?шив в?дв?дати товариша. Дуже зворушливо описана сцена ?хньо? зустр?ч? в ≪Автоб?ограф??≫ Костомарова:

≪Майстерня Шевченка знаходилася поруч ?з академ?чною церквою. Це була простора ? св?тла к?мната, що виходила в?кнами в сад. ?Здрастуй, Тарасе“, ? сказав я йому, побачивши його за роботою в б?лому фартуху, з ол?вцем у руц?. Шевченко витр?щив на мене оч?, але не м?г уп?знати. Даремно я, все ще не називаючи себе на ?м'я, пригадав йому обставини, що … повинн? були навести його на думку про те, хто перед ним. ?От же говорив ти, що побачимося й будемо ще жити в Петербурз?, ? так ? сталося!“. Це були його слова, вимовлен? в III в?дд?ленн? ще тод?, як п?сля чергових ставок… ми поверталися до сво?х камер. Але Шевченко ? по тому не м?г догадатися, роздумуючи ? розводячи пальцями… Мабуть, я сильно зм?нився за одинадцять рок?в розлуки з ним. Я нарешт? назвав себе. Шевченко сильно розхвилювався, заплакав ? почав об?ймати мене й ц?лувати≫.

У 1859 роц? в?н прийняв запрошення очолити кафедру рос?йсько? ?стор?? Петербурзького ун?верситету ^[19] . Вступна лекц?я в ун?верситет? запам'яталася йому над усе: ≪Скупчення публ?ки було величезне; к?лька державних ос?б в?дв?дали мою лекц?ю. По зак?нченн? читання знялися гучн? овац??, а пот?м юрба молодих людей п?дхопила мене на руки ? винесла з ун?верситетського прим?щення до ек?пажа≫. Хтось ?з сучасник?в точно пом?тив: ≪Лекц?? Костомарова кликали на площу!≫. Вплив ученого на петербурзьку ?нтел?генц?ю був величезним. На кожн?й лекц?? ? стовпотвор?ння; у себе вдома по в?вторках в?н збирав цв?т рос?йсько? культури.

За роки ув'язнення та заслання погляди Костомарова на ?стор?ю сутт?во зм?нилися. В?н уже був далекий в?д м?стичного поклон?ння перед народом, але, як ? ран?ше, на в?дм?ну в?д б?льшост? рос?йських професор?в, не вважав суттю ?сторичного процесу державне життя. В?н дедал? критичн?ше дивився на под?? та основних ос?б як рос?йсько?, так ? укра?нсько? ?стор??, що йшло врозр?з ?з сусп?льними переконаннями тих рок?в.

Костомаров напружено працював, розбирав ? анал?зував арх?вн? матер?али, багато публ?кувався у найпопулярн?ших тод? журналах ≪Современник≫ , ≪Вестник Европы≫ , ≪Отечественные записки≫ ? ≪Русское слово≫ . У 1860 роц? в?н опубл?кував статтю з критикою нормансько? теор?? походження Рус? в журнал? ≪Современник≫, у як?й заперечував скандинавське походження варяг?в та виводив ?х ?з Жмуд? . У в?дпов?дь на статтю, Михайло Погод?н , який стояв на норман?стських позиц?ях, написав йому листа, в якому викликав його на публ?чний диспут:

Я вважаю вас чесним, сумл?нним досл?дником в куп? шарлатан?в, нев?глас?в, посередностей ? нездар, як?, користуючись винятковим положенням, привласнили соб? на хвилину авторитет у справ? науки ? призводять в оману молодь; ось чому я вимагаю сатисфакц??, тобто урочистого в?дступу з Жмуд? або повного в?дбиття наведених мною коротких доказ?в, за якими я готовий рушити ? важку артилер?ю. ?накше ? кидаю вам рукавичку ? викликаю на дуель, хоч в пасаж?. [...] Без жарт?в, при?хавши на тиждень в Петербург, я пропоную вам публ?чну дискус?ю в ун?верситет?, географ?чному товариств? або в академ??, в присутност? ос?б, як? беруть активну участь в питанн? ... Ориг?нальний текст (рос.) Я считаю вас честным, добросовестным исследователем в куче шарлатанов, невежд, посредственностей и бездарностей, которые, пользуясь исключительным положением, присвоили себе на минуту авторитет в деле науки и приводят в заблуждение молодежь; вот почему я требую сатисфакции, то есть торжественного отступления из Жмуди или полного отражения приведенных мною кратких доказательств, за коими я готов двинуть и тяжелую артиллерию. Иначе ? бросаю вам перчатку и вызываю на дуэль, хоть в пассаже. [...] Без шуток, приехав на неделю в Петербург, я предлагаю вам публичное рассуждение в университете, географическом обществе или в академии, в присутствии лиц, принимающих живое участие в вопросе... [20]

Костомаров погодився, ? 19 березня 1860 року в Петербурзькому ун?верситет? в?дбувся публ?чний диспут, який став другим ?з трьох публ?чних диспут?в на тему норманського походження Рус?. Кожна з таких дискус?й в?дбувалася через сто рок?в п?сля попередньо? ? у перш?й М?ллер дискутував ?з Ломоносовим , у друг?й ? Погод?н ?з Костомаровим, а в трет?й ? Клейн ?з Шаскольським ^{[ru] [21]} .

У Петербурз? в?н зустр?вся з давн?ми друзями, Пантелеймоном Кул?шем ? Василем Б?лозерським. Разом вони створили й очолили петербурзьку укра?нську ≪Громаду≫ , в ?дейному спектр? яко? Костомаров обстоював л?беральн? погляди, не под?ляючи пол?тичного радикал?зму Шевченка. Але на нац?ональних позиц?ях стояв непохитно, про що св?дчить його гасло, виголошене 1860 року:

Нехай же ан? великороси, ан? поляки не називають сво?ми земл?, заселен? нашим народом! Ориг?нальний текст (рос.) Пусть же ни Великороссы, ни Поляки не называютъ своими земли, заселенныя нашимъ народомъ [22]

У 1861 ? 1862  рр. петербурзьк? громад?вц?, п?дтримуючи т?сн? зв'язки з аналог?чними гуртками в Укра?н?, видавали журнал ≪Основа≫ . У ньому були надрукован? теоретичн? прац? Костомарова ≪Думки про федеративний початок у Древн?й Рус?≫, ≪Дв? руськ? народност?≫ ? ≪Риси народно? п?вденнорусько? ?стор??≫. Тут сформувались його пол?тичн? погляди як пом?ркованого демократа, який стояв на позиц?ях укра?ноф?льства. Журнал ≪Основа≫, був рупором укра?нського руху. Тут часто друкував сво? статт? й М. ?. Костомаров.

Подальша наукова д?яльн?сть [ ред. | ред. код ]

У ц? роки Микола ?ванович п?дтримував зв'язки з багатьма л?беральними та демократичними д?ячами, листувався з Олександром Герценом ? регулярно друкувався в його альманас? ≪Колокол≫ ( Лондон ). На стор?нках ≪Колокола≫ без цензурних обмежень Костомаров зм?г опубл?кувати гостр? ?сторико-публ?цистичн? статт? ≪Правда москвичам про Русь≫ ? ≪Правда полякам про Русь≫.

В обстановц? поляризац?? сусп?льства, що настала за селянською реформою 1861 року, Костомаров не бажав при?днуватися н? до революц?йного, н? до консервативного табор?в, залишаючись при власних л?беральних переконаннях. Цим в?н налаштував проти себе обидва табори. П?сля викликаного студентськими заворушеннями 1861 року закриття Петербурзького ун?верситету , к?лька його професор?в, серед них ? Костомаров, орган?зували в прим?щенн? М?сько? думи систематичне читання лекц?й. Однак на ≪неслухняних≫ щодо влади викладач?в посипалися утиски, а пот?м ? заборона на такого роду несанкц?онован? виступи.

На знак протесту Костомаров 1862 року подав у в?дставку ? б?льше до викладацько? роботи не повертався. 1863 року в?н д?став запрошення очолити кафедру в Ки?вському ун?верситет? , 1864 -го аналог?чний виклик прийшов з Харкова , а 1869 року його знову запросили в ун?верситет святого Володимира . Але рос?йський уряд не дозволив Костомарову в?дновити викладання.

Костомаров ц?лком зосередився на досл?дницьк?й робот?. З 1863  р. в?н бере активну участь у пер?одичному виданн? том?в з?брання документ?в з ?стор?? Укра?ни та Б?лорус? XIV?XVII стол?ть (≪Акти, що стосуються ?стор?? П?вденно? ? Зах?дно? Рос??, з?бран? ? видан? Археограф?чною ком?с??ю≫).

Написав понад 300 ?сторичних, публ?цистичних ? л?тературних твор?в. Основними працями його життя стали ≪Богдан Хмельницький≫ (перше видання ? 1857  р., трет?, вже в 3 томах, ? 1876  р.), ≪Ру?на≫ ( 1879 ? 1880 ), про траг?чн? под??, що настали п?сля смерт? Хмельницького, ≪Мазепа≫ ? ≪Мазепинц?≫ ( 1882 ? 1884 ), а також фундаментальна праця ≪Рос?йська ?стор?я в житт?писах ?? найважлив?ших д?яч?в≫ ( 1874 ? 1876 ), де представлен? критичн? б?ограф?? основних геро?в давньорусько?, укра?нсько? та рос?йсько? ?стор??. Власне ?стор?? Рос??, кр?м згадувано? роботи про повстання Степана Раз?на , присвячене ≪П?вн?чноруське народоправство≫ ( 1863 ) ? ≪Непевний час Московсько? держави≫ ( 1866 ). Особливий ?нтерес представля? його наукова розв?дка ≪Останн? роки Реч? Посполито?≫ ^{[23] [24]} .

У 1873 роц? розлучен? долею багато рок?в тому Микола Костомаров ? Ал?на Крагельська (мати трьох д?тей) зустр?лися знову. 9 травня 1875 вони обв?нчалися ? 10 рок?в, до само? смерт? Костомарова, прожили разом.

Останн? роки життя [ ред. | ред. код ]

У 1872 в?д напружено? роботи в Костомарова стали сильно бол?ти оч? . В?н говорив, що пропада? в?д безд?яльност?. Саме тод? в нього зародилася думка надиктувати ≪Руську ?стор?ю…≫ для популярного читання.

Фатально вплинули на здоров'я Костомарова дв? под??. Восени 1881 року його збив ломовий в?зник. Насл?дки травми в?дчувалися дуже довго. А 25 с?чня 1882  р. зануреного в роздуми Костомарова знову збив ек?паж.

З 1885 мешкав у Д?д?вцях на Прилуччин? , Черн?г?вська область .

6 кв?тня 1885 року, у день пам'ят? святих Кирила ? Мефод?я , здоров'я вченого р?зко пог?ршилося. Вранц? 7 кв?тня в?н помер у сво?й квартир? на Василь?вському остров? у Петербурз?.

Похований 11 кв?тня 1885 року на Волковому цвинтар? у Петербурз?.

Роль Костомарова [ ред. | ред. код ]

Роль Костомарова в розвитку укра?нсько? ? рос?йсько? ?стор?ограф?? величезна. Репутац?я Костомарова як ?сторика ? за життя, ? п?сля смерт? його неодноразово п?ддавалася сильним нападкам. Йому дор?кали в поверховому користуванн? джерелами та огр?хами, що через це траплялися, в одноб?чност? погляд?в, у парт?йност?. У цих закидах була частка ?стини, вт?м, вельми невелика. Неминуч? у всякого вченого др?бн? промахи ? помилки, можливо, дещо част?ше зустр?чаються у творах Костомарова, але це легко поясню?ться незвичайною р?зноман?тн?стю його занять ? звичкою покладатися на свою багату пам'ять. У тих небагатьох випадках, коли парт?йн?сть справд? виявлялася у Костомарова ? а саме в деяких його працях ?з укра?нсько? ?стор??, ? це було лише природною реакц??ю проти ще б?льш парт?йних погляд?в, як? висловлювались в л?тератур? з ?ншого боку. Не завжди, дал?, сам матер?ал, над яким працював Костомаров, давав йому можлив?сть дотримуватися сво?х погляд?в на завдання ?сторика. ?сторик внутр?шнього життя народу за сво?ми науковими поглядами ? симпат?ями, в?н саме у сво?х роботах, присвячених Укра?н?, змушений був з'явитися зображувачем зовн?шньо? ?стор??.

У всякому раз?, загальне значення Костомарова в розвитку рос?йсько? та укра?нсько? ?стор?ограф?? можна, без жодного переб?льшення, назвати величезним. Ним була внесена ? наполегливо проводилася у вс?х його працях ?дея народно? ?стор??. Сам Костомаров розум?в ? зд?йснював ?? головним чином у вигляд? вивчення духовного життя народу. П?зн?ш? досл?дники розсунули зм?ст ц??? ?де?, але заслуга Костомарова цим не зменшу?ться. У зв'язку з ц??ю основною думкою роб?т Костомарова стояла у нього ?нша ? про необх?дн?сть вивчення плем?нних особливостей кожно? частини народу ? створення обласно? ?стор??. Якщо в сучасн?й науц? встановився дещо ?нший погляд на народний характер, який заперечу? ту нерухом?сть, яку приписував йому Костомаров, то саме роботи останнього послужили поштовхом, залежно в?д якого стало розвиватися вивчення ?стор?? областей.

Вносячи нов? й пл?дн? ?де? в розробку рос?йсько? ?стор??, досл?джуючи самост?йно ц?лу низку питань у ц?й галуз?, Костомаров, завдяки особливостям свого таланту, пробуджував, разом з тим, живий ?нтерес до ?сторичних знань ? в мас? публ?ки. Глибоко вдумуючись, майже вживаючись у досл?джувану ним старовину, в?н в?дтворював ?? у сво?х роботах такими яскравими барвами, в таких опуклих образах, що вона приваблювала читача ? незгладимими рисами вросла в його св?тогляд. В особ? Костомарова вдало по?днувалися ?сторик-мислитель ? художник ? ? це забезпечило йому не т?льки одне з перших м?сць серед рос?йських ?сторик?в, але ? найб?льшу популярн?сть серед читацько? аудитор??.

≪Щира любов ?сторика до сво?? Батьк?вщини може виявлятися т?льки в строг?й поваз? до правди≫, ? повторював Микола ?ванович. Цим принципом в?н керувався все життя.

Заснував укра?нський журнал ≪Основа≫.

Належить до укра?нсько? школи письменник?в-романтик?в. Засновник народницького напряму в укра?нськ?й ?стор?ограф??. Почесний член Сербського ученого дружества (1869), член П?вденно-Слов'янсько? академ?? (1870).

Соц?огуман?тарн? досл?дження спадщини та особистост? Миколи Костомарова утворюють окрему галузь ?стор?ограф?? ? костомарознавство . Костомарознавч? студ?? розпочалися одразу п?сля його смерт? та розвивалися впродовж XX?XXI стол?ть ^[25] .

Укра?на в простор? та час? в творах Костомарова [ ред. | ред. код ]

Микола Костомаров 1857 року видав свою першу ?рунтовну працю ≪Богдан Хмельницький≫ з ?стор?? укра?нського козацтва першо? половини та середини XVII стол?ття. Завжди зац?кавлений особистою роллю людини в ?сторичних под?ях, Костомаров збирався написати ?стор?ю укра?нського козацтва, виставивши головними героями сво?х праць саме ватажк?в укра?нсько? громади цього пер?оду. В перш?й глав? ≪Богдана Хмельницького≫ Костомаров, на б?льш як на ста стор?нках, розгляда? ?стор?ю укра?нського сусп?льства в?д час?в занепаду Ки?всько? Рус? аж до епохи гетьмана Богдана Хмельницького . Вже у перших рядках сво?? прац? Костомаров наголошу? на головн?м кредо ус?х сво?х майбутн?х ?сторичних праць ? укра?нський народ ? найголовн?шим спадко?мцем державност? Ки?всько? Рус?, збер?гши ус? демократичн? традиц?? сво?? Давньоки?всько? держави ^[26] . Наголошу? Костомаров ? на принцип? соборност? вс?х тих земель, на яких мешка? укра?нський народ. Ось як в?н пише про це:

≪Народ, який населя? у наш час б?льшу частину Галичини та Буковини, Любл?нську губерн?ю Царства Польського, губерн?? Рос?йсько? ?мпер??: Под?льську, Волинську, Ки?вську, частину Гродненсько? та М?нсько?, Черн?г?вську, Полтавську, Харк?вську, Катеринославську, землю в?йська Кубанського, народ, що склада? значну частину народонаселення в губерн?ях: Ворон?зьк?й, Курськ?й, Херсонськ?й, народ, що ма? сво? поселення у губерн?ях: Саратовськ?й, Астраханськ?й, Самарськ?й, Оренбурзьк?й ? земл? В?йська Донського, народ, який називають малорусами, укра?нцями, черкасами, хохлами, русинами та просто руським, з'явля?ться, за в?домостями наших л?тописц?в, у ?Х стол?тт?≫ [27] [28] .

До к?нця сво?х дн?в обстоював Костомаров ?дею р?зност? ≪двох руських народностей≫ , як в?н ?х називав ? укра?нц?в (спадко?мц?в демократичних традиц?й Ки?всько? Рус?) ? рос?ян (творц?в деспотичного Московського царства та Рос?йсько? ?мпер??). У творцях демократично? Новгородсько? республ?ки Х??-XV ст.ст. Костомаров бачив теж народ, близький за кров'ю та духом саме укра?нцям, а не рос?янам. У прац? ≪П?вн?чноруськ? народоправства у часи уд?льно-в?чового устрою≫ в?н так про це пише:

≪Русько-слов'янський народ розпод?ля?ться на дв? галуз?…, до першо? належать б?лоруси та великоруси, до друго? ? малорос?яни або п?вденноруси, ? новгородц?≫ [29] [30] .

У статт? ≪По вопросу о малорусском слове. (?Московским ведомостям“)≫ Костомаров пише:

≪Не т?льки Русь Волин? й Под?лля, але Русь Полтавщини ? Харк?вщини ? також щось ?нше за сво?ю народн?стю, н?ж Москва ? в етнограф?чному сенс? мешкаючо? там б?льшост? населення. Це правда ? правди нема куди под?ти. Невже через те, що цю вс?м давно в?дому правду, що говорять м?ж ?ншим ? поляки, ми повинн? в?дмовлятися в?д не? та пропов?дувати брехню, вигадки московськими псевдослов'янолюб'ячими пол?тиканами!≫ [31]

У лист? до О. Котляревського в?н пише:

≪Олександре Олександровичу! Необх?дно написати велику, вчену, ф?лолог?чну статтю, де показати, що п?вденноруське нар?ччя ? самобутня мова, а не орган?чна сум?ш рос?йсько? з польською. Це необх?дно: в?д цього залежить усп?х нашо? справи≫ [32] [33]

?дею соборност? вс?х укра?нських земель Костомаров висував ? у сво?х поетичних творах. У програмн?й поез?? ≪П?сня моя≫, осп?вуючи Укра?ну, в?н згаду? ? Сян ? Карпати, ? Дн?про ? Чорне море, ? р?дну для нього невеличку р?чку Сосну, на як?й розташоване м?сто Острогозьке , ? яка впада?, неподал?к в?д Острогозька, до Дону:

Од Сосни до Сяна вона протягнулася,
До хмари карпатсько? вона доторкнулася,
Чорноморською водою вмива?ться,
Лугами, як кв?тками, кв?тча?ться,
Дн?пром стародавн?м п?дперезана,
Р?чками, як стр?чками, поубирана,
Городами-намистами  пообв?шана ^{[34] [35]} .

Основн? твори [ ред. | ред. код ]

Детальн?ше див. Б?бл?ограф?я Миколи Костомарова

Науков? [ ред. | ред. код ]

• Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке [ Арх?вовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine .] (1843)
• Славянская мифология (1847)
• ?ван Свирговський: Укра?нський козацький гетьман XVI ст. (1855; 1868)
• Бунт Ст?ньки Раз?на (1859)
• Богдан Хмельницький (1859) ^[36]
• Риси народно? п?вденнорусько? ?стор?? (1861)
• Дв? руськ? народност? (1861) В?к?джерела
• Гетьманування Виговського (1862)
• Нарис торг?вл? Московсько? держави у XVI та XVII стол?ттях (1862)
• П?вн?чноруське народовладдя в часи уд?льно-в?чового ладу (1863) ^[37]
• Смутн? часи Московсько? держави (1868) ^[38]
• Останн? роки Реч? Посполито? (1869) ^[39]
• Рос?йська ?стор?я в житт?писах ?? найважлив?ших д?яч?в (1873?1880) [2]
• Ру?на (1882)
• Мазепа (1882)

Художн? [ ред. | ред. код ]

• Сава Чалий (1838)
• Укра?нськ? балади (1839)
• Г?лка (1840)
• Переяславська н?ч (1841)
• Син (1860; 1865) ^[40]
• Загадка (1862)
• Черн?г?вка (1881)
• Кудеяр (1875; 1882)
• Скотской бунт. Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю (1880)

?нше [ ред. | ред. код ]

• Книги Буття Укра?нського Народу ^[41] (1847; 1918)
• Автоб?ограф?я (1922)

Прижитт?в? видання [ ред. | ред. код ]

Укра?нською

• В?рш? (1859)
• Народн? п?сн?, з?бран? в зах?дн?й частин? Волинсько? губерн?? у 1844 роц? Миколою Костомаровим (1859)
• Ру?на (1868)
• Зб?рник твор?в ??рем?? Галки (1875)

Рос?йською

• Славянская мифология. ? Киев: Тип. И. Вальнера, 1847. ? 113 c.
• О значении Великого Новгорода в русской истории
• Мысли о федеративном начале в древней Руси // Основа, 1861 (с?чень).
• Две русские народности // Основа, 1861 (лютий).
• Черниговка. Быль второй половины XVII века. Сочинение Николая Костомарова. ? СПб., 1881
• Исторические монографии и исследования: [в 12 т.] / Николай Костомаров. ? Санкт-Петербург: Изд. Д. Е. Кожанчикова, 1863?1872.

Посмертн? видання [ ред. | ред. код ]

Укра?нською

• ?стор?я Укра?ни в житт?писах визначн?ших ?? д?яч?в (1918)
• Дв? руськ? народност? (1920-т?)
• Костомаров М. ?. Кудеяр: роман [ Арх?вовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine .] ; пер. ?. Сеник. ? Харк?в: Рух, 1931. ? 186, 1 с.
• Костомаров М. ?. Книга буття укра?нського народу [ Арх?вовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .]  ? Б. м. : б. и., 2015? ? 23 с.
• Костомаров М. ?. Етнограф?чн? писання Костомарова [ Арх?вовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .]  : з?бран? заходом Академ?ч. ком?с?? укр. ?стор?ограф??. ? Ки?в: Держвидав Укра?ни, 1930. ? 352 с. ? (Записок б. Укра?нського наукового товариства в Ки?в? ; т. 35).
• Костомаров М. ?. Науково-публ?цистичн? ? полем?чн? писання Костомарова [ Арх?вовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .]  : з?бран? заходом Академ. ком?с?? укр. ?стор?ограф?? / ?ст. секц?я Всеукр. академ?? наук ; за ред. М. Грушевського. ? Ки?в: Держ. вид-во Укра?ни, 1928. ? XXI, V, 315 с. ? (Записок б. Укра?нського наукового товариства в Ки?в? ; т. 27).
• Костомаров М. ?. ?стор?я Укра?ни в житт?писах визначн?ших ?? д?яч?в [ Арх?вовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .] / Микола Костомар?в ; переложив О. Барв?нський. ? 2-ге вид. ? Льв?в: Друкарня Наукового товариства ?м. Шевченка, 1918. ? 493 с.
• Твори Амврос?я Метлинського ? Миколи Костомарова. [ Арх?вовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine .]  ? 2-ге вид. ? Льв?в: Просв?та, 1914. ? 512 с. : портр. ? (Руска письменн?сть ; 4).( дзеркало: escriptorium.univer.kharkov.ua )
• Твори Амврос?я Метлинського ? Миколи Костомарова. [ Арх?вовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine .]  ? У Львов?: Просв?та, 1906. ? 493 с. ? (Руска письменн?сть ; 4).

Рос?йською

• Украинский сепаратизм: (неизвестные запрещенные страницы). ? Одесса: Всеукраинское Государственное Изд-во, 1921. ? 16 с.
• Костомаров Н. И. Герои Смутного времени.  ? Берлин, 1922. ? 160 c.
• Костомаров Н. И. Литературное наследие: автобиография [ Арх?вовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .]  ? Б. м. : б. и., 19??. ? 521 с.
• Костомаров М. ?. Науково-публ?цистичн? ? полем?чн? писання Костомарова: з?бран? заходом Академ. ком?с?? укр. ?стор?ограф?? / ?ст. секц?я Всеукр. академ?? наук ; за ред. М. Грушевського. ? [К.]: Держ. вид-во Укра?ни, 1928. ? XXI, [V], 315 с.

Переклади укра?нською [ ред. | ред. код ]

Перел?к твор?в Миколи Костомарова перекладених укра?нською: ^[42]

Черниг?вка

У б?льшост? л?тературознавчих праць вказу?ться, що переклад роману Черниг?вка зробив Борис Гр?нченко , однак Василь С?мович (який знав ? Бориса ? Мар?ю Гр?нченк?в особисто), вказував у 1918 роц? у сво?й прац? Р?дне письменство. (Що кождий Укра?нець повинен прочитати з р?дного письменства) , що переклад Черниг?вки належить саме Мар?? Гр?нченков?й . ^[43] ?сну? ще скорочений переказ Черниг?вки зроблений кимось п?д криптон?мом А. Б. й виданий у 1901 роц? Льв?вською Просв?тою у ?хньому ?люстрований кал?надар на 1901 р?к . ^[44]

• Микола Костомар?в. Черниг?вка: Билиця з другои половины XVII в?ку. Пер з рос: ?. Льв?в: Накладом редакц?? ≪Д?ла≫, 1896. 204 стор. (Л?тературний додаток ≪Д?ла≫. Б?бл?отека найзнаменитших пов?стей; П?д ред. И. Белея; Т. 56). ^{[45] [46]}
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черниг?вка. Переклад з рос.: Мар?я Гр?нченкова ^{[43] [47]} . Ки?в: Друкарня 1-? Ки?всько? Друкарно? Сп?лки; Видавництво Просв?та. 227 стор. (Товариство ≪Просв?та≫ у Ки?в?; № 24) (прим.: розмови укра?нською, а що в?д себе каже автор ? рос?йською)
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черниг?вка: бувальщина з друго? половини XVII в?ку. Переклад з рос.: ???; передмова: Борис Гр?нченко . В?нн?пе?: Накладом ? Друком Канад?йського Русина. 297 стор. ( pdf, archive.org , jpeg, ukrcultura )
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черниг?вка: бувальщина з друго? половини XVII в?ку. Переклад з рос.: ???; передмова: Борис Гр?нченко. Ки?в: Друкарня Дн?провського Союзу Споживчих Товариств, 1918. 210 стор. (2-е вид.)
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черниг?вка: бувальщина XVII в?ку. Переклад з рос.: ???; передмова: Борис Гр?нченко. Ки?в-Берл?н: Ратай; Ляйпц??: Друкарня К. Г. Редера, 1922. 227 стор. (2-е вид.)
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черниг?вка: бувальщина з друго? половини XVII в?ку. Переклад з рос.: ???; Редактор: О. Гермайзе. Харк?в: Книгосп?лка, 1928. 239 стор.
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черн?г?вка: бувальщина XVII в?ку. Переклад з рос.: Мар?я Гр?нченкова ^[47] ; передмова: Борис Гр?нченко // Дн?про , 1991. No 4. С. 4-92.
  • Костомаров М. ?. Галерея портрет?в [ Арх?вовано 25 с?чня 2022 у Wayback Machine .] : Б?огр. нариси: Пер. з рос. / Микола ?ванович Костомаров. ? К. : Веселка, 1993. ? 326 с. ? (Золот? ворота).
  • (передрук) Микола Костомар?в. Черн?г?вка: бувальщина XVII в?ку. Переклад з рос.: Мар?я Гр?нченкова ^[47] ; передмова: Борис Гр?нченко // ?ван Франко. Захар Беркут; Микола Костомаров. Черн?г?вка. Ки?в: Укра?нський Центр Духовно? культури, 1994. 310 стор. (Укра?нський ?сторичний роман). ISBN 5-7707-5390-0

Особисте життя [ ред. | ред. код ]

1875 року Костомаров перехвор?в на тиф , що сильно п?д?рвало його здоров'я (тод? ж в?д запалення легень померла його мати). У тому ж роц? в?н одружився з Ал?ною Леонт??вною Кис?ль, уродженою Крагельською, яка була його нареченою ще до арешту його в 1847 роц?, але п?сля його заслання вийшла зам?ж за ?ншого. ^[48]

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Юв?лейна монета НБУ ном?налом 2 грн., присвячена Микол? Костомарову

• Вулиця Миколи Костомарова у м?ст? Льв?в .
• Вулиця Миколи Костомарова у м?ст? Коломия .
• Вулиця Миколи Костомарова у м?ст? Дубно .
• Вулиця Миколи Костомарова у м?ст? Р?вне .
• Вулиця Костомар?вська у м?ст? Харк?в .
• Вулиця Костомар?вська у м?ст? Севастополь .

8 травня 1992 року постановою Презид?? НАН Укра?ни засновано прем?ю НАН Укра?ни ?мен? М. ?. Костомарова , що присуджу?ться В?дд?ленням ?стор??, ф?лософ?? та права НАН Укра?ни за видатн? роботи в галуз? ?стор?? та ?сторичного джерелознавства ^{[49] [50]} .

?менем М. ?. Костомарова названо аудитор?ю ?сторичного факультету ХНУ ?мен? В. Н. Караз?на .

16 травня 2017 року на державному р?вн? в Укра?н? в?дзначалась пам'ятна дата ? 200 рок?в з дня народження Миколи Костомарова (1817?1885), ?сторика, письменника, громадського ? пол?тичного д?яча. ^[51]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Костомар?в Микола [ Арх?вовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? 1960. ? Т. 3, кн. VI : Л?тери Ком ? Ле . ? С. 741-742. ? 1000 екз.
• Марко Роберт Стех . Очима культури. ? № 58. Микола Костомаров [ Арх?вовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine .]
• Марко Роберт Стех . Очима культури. ? № 59. Про ≪Кирило-Метод??вське братство≫ [ Арх?вовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine .]
• Ясь О. Микола Костомаров на портретах художника Миколи ?е: ?стор?я, контексти, смисли // Арх?ви Укра?ни. ? 2023. ?  № 2.  ? С. 34?54. https://www.academia.edu/104893646
• Ясь О. В .   Багатоликий Микола Костомаров [ Арх?вовано 22 кв?тня 2019 у Wayback Machine .] /  заг. ред. ? вступне слово акад. Валер?я Смол?я. ? Ки?в: Либ?дь, 2018. ? 304 с.: ?л.
• МИКОЛА КОСТОМАРОВ | Програма ≪Велич особистост?≫ | 2017 (В?ДЕО)
• Ясь О. В . Вступна стаття до фантасмагор?? М. ?. Костомарова ≪Скотской бунт. Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю (До 200-р?ччя в?д дня народження М. ?. Костомарова та 100-л?ття першо? публ?кац?? ?Скотского бунта“)≫ // Укра?нський ?сторичний журнал. ? 2017. ? № 1. https://www.academia.edu/32381725
• В. А. Смол?й ,   Ю. А. П?нчук ,   О. В. Ясь   Микола Костомаров: В?хи життя ? творчост?: Енцикл. дов?дн. [ Арх?вовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine .]  ? Ки?в, 2005. ? 543 с. https://www.academia.edu/21626979/
• Ясь Олекс?й. Надати ?стор?? привабливост? роману… Творче кредо Миколи Костомарова . ? ≪День≫ № 29, 19 лютого 2010.
• Етнограф?чн? писання Костомарова. З?бран? заходом Академ?чно? ком?с?? укра?нсько? ?стор?ограф??. За редакац??ю акад. Михайла Грушевського. (Записок б. Укра?нського наукового товариства в Ки?в?. Том XXXV). ? Ки?в: Державне видавництво Укра?ни, 1930. ? 352 с.
• Твори Миколи Костомарова на ≪Укра?нському Центр?≫ [ Арх?вовано 23 кв?тня 2021 у Wayback Machine .]
• Kostomarov  ? книги М. Костомарова в ?нтернет-арх?в?
• Исторические монографии и исследования Николая Костомарова [ Арх?вовано 7 травня 2015 у Wayback Machine .]
• Костомаров М. ?. Слов'янська м?фолог?я / Упоряд., прим?т. ?. П. Бетко, А. М. Полотай; вступна ст. М. Т. Яценка. ? К.: Либ?дь, 1994. ? 384 с. [ Арх?вовано 27 травня 2015 у Wayback Machine .]
• Проект М?жмор'я в ?деях Миколи Костомарова [ Арх?вовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine .]
• Костомаров Микола в Електронн?й б?бл?отец? ≪Культура Укра?ни≫ [ Арх?вовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Жовтий Клин: Микола Костомаров ? укра?нська колон?зац?я Надволжя

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Europeana Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · Open Library · Open Library · Open Library · Open Library · openMLOL.it · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти SNAC Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Коротка л?тературна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · SNAC Нормативний контроль BAV :  ADV10053069 · BNE :  XX933161 · BNF :  137445108 · CONOR.BG :  7519077 · CONOR.SR :  4751207 · FAST :  109521 · Freebase :  /m/05h_jw · GND :  119217392 · ISNI :  0000000108617265 · J9U :  987007301121205171 · LCCN :  n83028086 · LIBRIS :  31fhk7jm5232d7n · LNB :  000084996 · MAK :  9810568887905606 · NKC :  jn20011018024 · NLA :  1122735 · NTA :  071751572 · NUKAT :  n97009579 · SELIBR :  233029 · SUDOC :  07886643X · VcBA :  495/197753 · VIAF :  190085 · WorldCat :  lccn-n83028086 · РДБ :  000079966

---

Твори цього автора перебувають у сусп?льному надбанн? . Ви можете допомогти про?кту, додавши ?х у В?к?джерела .