Косовська в?йна  ? терм?н, яким характеризують два паралельн? у час? конфл?кти на територ?? Союзно? Республ?ки Югослав?? : перший ? конфл?кт у Косов? (на той час автономному кра? СРЮ), розпочатий 28 лютого 1998 етн?чно албанською Арм??ю визволення Косова , метою яко? було здобуття незалежност? краю, проти сербсько? пол?ц?? та югославсько? арм??; другий ? бомбардування Югослав?? силами НАТО , що тривало з 24 березня 1999 по 11 червня 1999.

За п?дсумками Балканських во?н 1912-13 рок?в було проголошено незалежн?сть Албан?? , а територ?я Косова, населена переважно албанцями, була под?лена м?ж Серб??ю ? Чорногор??ю. По завершенн? Першо? св?тово? в?йни Косово ув?йшло до Корол?вства серб?в, хорват?в ? словенц?в ( Югослав?я з 1929 року), а п?сля Друго? св?тово? в?йни на ?? територ?? був створений автономний край у склад? Серб??. Пово?нна пол?тика президента соц?ал?стично? Югослав?? Йосипа Броз Т?то, направлена на створення Балкансько? конфедерац??, до яко? мала ув?йти ? Албан?я , на практиц? реал?зовувалась, зокрема, у стримуванн? переселення у Косово серб?в ? наданн? цьому рег?ону великих дотац?й, що сприяло появ? в ньому велико? к?лькост? б?женц?в з само? Албан??.

З 1945 року Косово мало статус автономно? област? у Югослав??, у 1961-му стало автономним кра?м, а в 1968-му отримало статус Соц?ал?стичного автономного краю, що мав свою окрему конституц?ю, а також м?сце делегата у Презид?? СФРЮ. Косово мало фактично так? сам? права, як ? Соц?ал?стична Республ?ка Серб?я та Соц?ал?стичний Автономний Край Во?водина, зокрема право ветувати ухвали Презид??.

В економ?чному план? Косово було найменш розвиненим югославським рег?оном ? повсякчас отримувало дотац?? та п?льгов? кредити з федерального центру.

Президент кра?ни Йосип Броз Т?то (п?д час Друго? св?тово? в?йни головнокомандувач комун?стичних партизан?в, пот?м генсек Союзу комун?ст?в Югослав??, за походженням ? хорват) брутально придушував прояви сепаратизму в кра?н?. Створен? в Серб?? зг?дно з Конституц??ю 1974 року автономн? кра? Косово та Во?водина стримували сербський нац?онал?зм. Проте ≪система стримувань ? противаг≫ не могла ?снувати безк?нечно.

У березн? 1981-го на тл? тод?шньо? югославсько? економ?чно? кризи албанськ? студенти вийшли на вулиц? косовських м?ст ?з закликами виходу Косова з? складу СФРЮ ? вимогою визнання незалежност? краю. Масов? заворушення, у яких взяли участь близько 20 тисяч людей, були жорстко придушен? в?йськами, тисяч? людей арештован?, що так само додало напруженост? до м?жнац?ональних в?дносин.

1989 року, коли Югослав?я була вже на гран? розвалу, за ?н?ц?ативою глави сербських комун?ст?в Слободана Милошевича сербський парламент скасував Конституц?ю 1974 року, Косово було позбавлено статусу Соц?ал?стичного автономного краю. Пот?м були розпущен? парламент ? уряд Косова, а майже вс? албанц? зв?льнен? з державних установ. У вересн? 1991-го п?сля та?много референдуму була проголошена Республ?ка Косово, яку визнала лише Албан?я ^[1] .

Ситуац?я почала загострюватись п?сля того, як уряд Югослав?? у 1996 ? 1997 роках почав переселяти сербських б?женц?в ?з Хорват?? та Босн?? ? Герцеговини на територ?ю Косова. Це призвело до збройних конфл?кт?в м?ж загонами так звано? ≪Арм?? визволення Косова≫ (ВАК) та югославською пол?ц??ю та арм??ю. З початку 1998 року ц? сутички набули характеру во?нних д?й, з боку югославсько? арм?? почалися репрес?? щодо мирного населення, як? наприк?нц? 1998 -го та на початку 1999 року мали вс? ознаки етн?чних чисток.

Незважаючи на р?зке зростання к?лькост? албанських б?женц?в з к?нця 1998 -го та на початку 1999 року, що квал?ф?кувалося як гуман?тарна катастрофа, Рада Безпеки ООН в умовах блокування з боку Рос?? не змогла прийняти жодно? резолюц??, яка б примушувала центральну владу Югослав?? припинити етн?чн? чистки й вивести регулярн? в?йськов? частини з територ?? Косова. Так, ще до початку операц?? НАТО, понад 350 тисяч косовських албанц?в були змушен? покинути територ?ю Косова. Сербська арм?я продовжувала зд?йснювати акц?? примусового виселення албанц?в, нав?ть незважаючи на в?йськово-пов?тряну операц?ю НАТО. На момент припинення операц?? НАТО та початку виведення збройних сил Серб?? з територ?? Косова понад 800 тисяч албанц?в, за даними ООН, були змушен? залишити сво? дом?вки.

Югославська сторона стверджувала, що вих?д албанц?в в табори б?женц?в на кордонах був зумисно зорган?зованим для того, щоб утворити видим?сть гуман?тарно? катастрофи ? надати прив?д для збройного втручання.

Формування власних орган?в влади ? збройних сил привело до партизансько-терористичних д?й албанц?в проти сербсько? адм?н?страц??, як? в лютому 1998 року переросли у повномасштабну в?йну м?ж Арм??ю зв?льнення Косово ? югославською арм??ю ^[2] . Югославськ? в?йська атакували к?лька населених пункт?в в Косово ? Метох??. Жертвами ?хн?х д?й стали в?с?мдесят чолов?к, в б?льшост? сво?й ж?нки ? д?ти. Цей акт насильства по в?дношенню до мирного населення викликав широкий резонанс у всьому св?т?.

У наступн? м?сяц? в?йна в Косово розгор?лася з новою силою, ? до осен? того ж року понад тисячу мирних жител?в стали ?? жертвами. З охоплено? в?йною територ?? почався масовий в?дт?к населення вс?х в?роспов?дань ? нац?ональностей. В?дносно ж тих, хто з тих чи ?нших причин не зм?г або не захот?в покинути батьк?вщину, югославськими в?йськовими були зд?йснен? численн? злочини, неодноразово висв?тлювалися в засобах масово? ?нформац??.

Не змусила себе чекати ? реакц?я м?жнародно? сп?льноти ? НАТО наполягало на припиненн? вогню з боку Белграду, у вересн? Радбез ООН вин?с в?дпов?дну резолюц?ю. Оск?льки в?дразу ж п?сля оф?ц?йного заклику до миру ООН кра?ни НАТО почали планувати збройне втручання, на якийсь час конфл?кт вдалося пригасити. 15 жовтня м?ж Белградом ? косовськими сепаратистами було укладено оф?ц?йне перемир'я, 25 жовтня припинився вогонь.

Але незважаючи на оф?ц?йн? заяви, м?сцеве населення ? надал? п?ддавалося етн?чним чисткам з боку югославсько? пол?ц?? та арм??. У 1999 роц? в?йна в сербському Косово спалахнула з новою силою. У с?чн? 1999 року арм??ю Белграда було розстр?ляно п?всотн? жител?в Рачака ≪за пос?бництво сепаратистам≫ ^[3] . У лютому у Франц?? була зроблена ще одна спроба м?жнародного сп?втовариства примирити сторони. Зах?д наполягав на п?дтвердженн? автоном?? Косово, однак Рос?я дотримувалася югославсько? точки зору, що кра?ну потр?бно зберегти в ?снуючих кордонах. Зрозум?ло, Белград не збирався втрачати частину територ?? ? виводити в?йська з територ?? Косово, тому переговори результату не дали.

24 березня 1999 року розпочалися бомбардування Союзно? Республ?ки Югослав?? (до складу яко? входили Серб?я ? Чорногор?я) силами НАТО ? так звана операц?я ≪Союзна сила≫, яку в сам?й Серб?? називають агрес??ю НАТО.

≪Союзна сила≫ стала найб?льшою во?нною сутичкою на територ?? Серб?? ? Чорногор?? з час?в Друго? св?тово?. Саме ця операц?я поклала край збройному конфл?кту м?ж югославською арм??ю та пол?ц??ю ? з одного боку ? та косовськими ополченцями ? Арм??ю визволення Косова ? з ?ншого ? на територ?? Автономного краю Косово ? Метох?я з переважно албанським населенням, який ?сторично ? частиною Серб??.

Атаки припинилися 10 червня п?сля переговор?в у македонському м?ст? Куманово , у яких брали участь представники Союзно? Скупщини СРЮ, Велико? В?с?мки, в?йськов? делегац?? Югослав?? ? НАТО. Результатом переговор?в стало п?дписання угоди, за якою сербське в?йсько та пол?ц?я залишають Косово ? Метох?ю. Того ж дня Радбез ухвалю? Резолюц?ю 1244, зг?дно з якою СРЮ збер?га? суверен?тет над Косовом, але воно ста? м?жнародним протекторатом п?д кер?вництвом Тимчасово? М?с?? ООН у Косов? та М?жнародних сил з п?дтримки миру в Косов? ^[4] .

Число людських втрат дос? достеменно нев?доме ? дан? р?зних джерел сильно р?зняться. За оф?ц?йною сербською ?нформац??ю протягом протистояння загинули 1 002 в?йськовик?в ? службовц?в МВС, к?льк?сть загиблих цив?льних ? близько 2 000 ос?б, серед яких 88 д?тей. Також пов?домлялося про щонайменше 2 500 убитих ? 12 500 поранених (1 031 в?йськовик?в ? пол?ц?янт?в убито, поранень р?зного ступеню тяжкости зазнали близько 6 000 цив?льних ос?б, серед яких 2 700 д?тей; поранено 5 173 в?йськових ? пол?ц?янт?в).

Зг?дно з в?домостями Human Rights Watch, загинуло в?д 489 до 528 цив?льних ^[5] . Загальний збиток, нанесений Югослав?? бомбардуваннями НАТО, оц?ню?ться в 1 млрд долар?в.

У лютому 2008 року косовськ? албанц? односторонньо проголосили незалежн?сть Косова. Самопроголошену державу визнали далеко не вс? держави св?ту, ? нав?ть Укра?на серед таких. ≪Позиц?я Укра?ни з приводу визнання Косово залиша?ться незм?нною, а саме: базуючись на основних м?жнародно-правових документах… Укра?на дотриму?ться принципу безумовно? поваги до суверен?тету й територ?ально? ц?л?сности вс?х держав у м?жнародно-визнаних кордонах≫, ? заявив тод? прессекретар МЗС Укра?ни Олександр Дикусаров ^[6] .

• Bacevich & Cohen, Andrew J., Elliot A. (2001). War Over Kosovo: Politics and Strategy in a Global Age . Columbia University Press. ISBN   9780231500524 .
• Bajgora, Sabri (2014). Destruction of Islamic Heritage in the Kosovo War 1998-1999 . Pristina: Interfaith Kosovo, Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Kosovo. ISBN   9789951595025 .
• Buckley, William Joseph, ed. (2000) Kosovo: Contending Voices on Balkan Interventions [ Арх?вовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine .] Grand Rapids/Cambridge: Eerdmans.
• Dannreuther, Roland (2001). Perceptions in the Middle East . У Buckley, Mary; Cummings, Sally (ред.). Kosovo: Perceptions of War and Its Aftermath . A&C Black. ISBN   9780826456694 .
• Daalder & O'Hanlon, Ivo H., Michel E. (2000). Winning Ugly: NATO's War to Save Kosovo . Brookings Institution Press. ISBN   978-0815798422 . Арх?в ориг?налу за 4 серпня 2020 . Процитовано 7 вересня 2020 .
• Ejdus, Filip. 2020. Crisis and Ontological Insecurity: Serbia's Anxiety over Kosovo's Secession [ Арх?вовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine .] . Palgrave.
• Lambeth, Benjamin S. NATO's Air War for Kosovo: A Strategic and Operational Assessment (2001)
• Macdonald, Scott (2007). Propaganda and Information Warfare in the Twenty-First Century: Altered Images and Deception Operations . Routledge. ISBN   9781135983512 . Арх?в ориг?налу за 4 серпня 2020 . Процитовано 7 вересня 2020 .
• Mann, Michael (2005). The Dark Side of Democracy: Explaining Ethnic Cleansing . Cambridge University Press. ISBN   9780521538541 . Арх?в ориг?налу за 13 жовтня 2017 . Процитовано 7 вересня 2020 .
• Mincheva & Gurr, Lyubov Grigorova, Ted Robert (2013). Crime-Terror Alliances and the State: Ethnonationalist and Islamist Challenges to Regional Security . Routledge. ISBN   9780415506489 . Арх?в ориг?налу за 4 серпня 2020 . Процитовано 7 вересня 2020 .

• хронолог?я в?йни (серб.)
• Номер 15 часопису ≪?≫ [ Арх?вовано 30 серпня 2013 у Wayback Machine .] , присвячений Югослав?? та Косову.

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Open Library Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? BabelNet · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання Nuovo soggettario · Fandom   (англ.) Нормативний контроль BNE :  XX500258 · BNF :  13507763z · Freebase :  /m/048jd · GND :  4547508-8 · J9U :  987007559049105171 · LCCN :  sh99000446 · NKC :  ph254501

п о р Косово в темах Азартн? ?гри Герб Прапор Г?мн Державний лад Конституц?я Парламент Адм?н?стративний под?л Географ?я М?ста Столиця Населення Мови ?стор?я Економ?ка Валюта Культура ? Рел?г?я К?нематограф Л?тература Музика Права людини Свята Спорт Осв?та Наука Транспорт Туризм Уряд Пошта ( ?стор?я та марки ) ?нтернет Збройн? сили Зовн?шня пол?тика Кухня  • Природоохоронн? територ??  • Рад?о Портал ≪Косово≫