Французьке корол?вство давньофр. Reaume de France середньофр. Royaulme de France фр. Royaume de France лат. Regnum Franciae
987?1792 1814?1815 1815?1848 ↓
Прапор Герб
Дев?з Montjoie Saint Denis!
Г?мн Хай живе король! ("Марш Генр?ха IV") (1590?1792, 1814?1830) La Parisienne ("Паризька п?сня") (1830?1848)
Зах?дне Франкське корол?вство за час?в Гуго Капета (990 р?к). Корол?вський домен позначено син?м кольором
Столиця	Париж (987?1682; 1789?1792; 1814?1848) Версаль (1682?1789)
Мови	Латина , Французька (оф?ц?йна) Бретонська , Провансальська , Окситанська , Нормандська , П?кард?йська , Шампанська , Анжуйська , ?алло , Бургундська , Пуату , Баскська , Ельзаська
Рел?г??	Католицизм (3 липня 987 ? 19 березня 1682 та з 15 липня 1801 дотепер) Галл?канизм (19 березня 1682 ? березень 1794) Цив?льний устр?й духовенства (с?чень 1791 ? 15 липня 1801) Кальв?н?зм , Лютеранство та Юда?зм (15 липня 1801 дотепер)
Форма правл?ння	феодальна абсолютна монарх?я (987?1791) парламентська конституц?йна монарх?я (1791?1792; 1814?1815; 1815?1848) [1]
Король
- 987?996	Гуго Капет (перший)
- 1830?1848	Лу?-Ф?л?пп I (останн?й)
Прем'?р-м?н?стр
- 1815	Шарль Мор?с де Талейран
- 1847?1848	Франсуа Г?зо
Законодавчий орган	Король (987?1791) Законодавч? збори (1791?1792) Парламент (1814?1848)
- Upper house	Консервативний Сенат (до 1814) Палата пер?в (1814?1848)
- Lower house	Законодавчий корпус (до 4 липня 1814) Палата депутат?в (4 липня 1814?1848)
?сторичний пер?од	Середньов?ччя / Ранн?й новий пер?од
-  Верденський догов?р	~ 10 серпня 843
- Заснування династ?? Капетинг?в	3 липня 987
-  Стол?тня в?йна	1337?1453
-  Рел?г?йн? в?йни у Франц??	1562?1598
-  Французька революц?я	5 травня 1789
-  Реставрац?я Бурбон?в	6 кв?тня 1814
-  Липнева революц?я	2 серпня 1830
-  Революц?я 1848 року	24 лютого  1848
Площа
- 1680 (включно з колон?ями)	10 000 000 [2]  км 2
Валюта	Л?вр , Паризький л?вр , Турський л?вр , День? , Соль , франк , Екю , Лу?дор
Попередник Наступник Зах?дне Франкське корол?вство 1792: Перша французька республ?ка 1815: Перша французька ?мпер?я (100 дн?в) 1848: Друга французька республ?ка
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Корол?вство Франц?я

?стор?я Франц?? Портал Франц?я

До?сторична Франц?я Античн?сть Галл?я Галльська ?мпер?я Римська Галл?я ( 50 до н. е. ? 486 ) Середньов?чна Франц?я П?зня Галл?я (457?486) Бургундське корол?вство Династ?? у склад? Франкського Корол?вства: Меров?нги ( 481 ? 751 ) Карол?нги ( 751 ? 987 ) Зах?дне Франкське корол?вство Капетинги ( 987 ? 1328 ) Валуа ( 1328 ? 1589 ) Бурбони ( 1589 ? 1792 , 1814 ? 1848 ) Станова монарх?я у Франц?? ( 1302 ? 1614 ) Дореволюц?йна Франц?я Французький абсолютизм ( 1643 ? 1789 ) Сучасна Франц?я Французька революц?я ( 1789 ? 1799 ) Конституц?йна монарх?я ( 1791 ? 1792 ) Перша республ?ка ( 1792 ? 1804 ) Перша ?мпер?я ( 1804 ? 1814 ) Реставрац?я Бурбон?в ( 1814 ? 1830 ) Липнева монарх?я ( 1830 ? 1848 ) Друга республ?ка ( 1848 ? 1852 ) Друга ?мпер?я ( 1852 ? 1870 ) Третя республ?ка ( 1870 ? 1940 ) Паризька комуна ( 1871 ) Режим В?ш? ( 1940 ? 1944 ) Тимчасовий уряд ( 1944 ? 1946 ) Четверта республ?ка ( 1946 ? 1958 ) П'ята республ?ка (з 1958 ) ?стор?я Франц?? Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Французьке корол?вство ^{[3] [4]} ( давньофр. Reaume de France ; середньофр. Royaulme de France ; фр. Royaume de France ) ? ?стор?ограф?чна назва, що надавалась р?зним пол?тичним утворенням на територ?? Франц?? в середньов?чний та ранньомодерний пер?од. Корол?вство було одн??ю з наймогутн?ших держав ?вропи ? великою державою з час?в Високого середньов?ччя . Корол?вство стало одн??ю з перших ?вропейських колон?альних держав з волод?ннями по всьому св?ту.

Корол?вство постало у 843 роц? як Зах?дне Франкське корол?вство ( лат. Francia Occidentalis ), утворене на зах?дн?й частин? Карол?нгсько? ?мпер?? зг?дно Верденського договору . Г?лка династ?? Карол?нг?в продовжувала правити до 987 року, коли королем був обраний Гуго Капет , який заснував династ?ю Капетинг?в . В пер?од Високого середньов?ччя ця територ?я залишалася в?дома як Франц?я ( лат. Francia ), а ?? правитель як ≪король франк?в≫ ( лат. rex Francorum ). Першим королем, який почав називати себе ≪король Франц??≫ ( лат. rex Francie ), а не ≪король франк?в≫, був Ф?л?п II у 1190 р. ? в?н же оф?ц?йно прийняв цей титул у 1204 роц?. В?дтод? Французьким корол?вством пост?йно правили Капетинги та ?хн? б?чн? л?н?? ? Валуа та Бурбони  ? доки у 1792 роц? монарх?я не була скасована п?д час Французько? революц?? . Протягом двох пер?од?в часу: 1284?1328 та 1572?1620 рок?в Французьке корол?вство перебувало в персональн?й ун?? з Наваррським корол?вством , п?сля чого установи Наварри були скасован? ? вона була повн?стю анексована Франц??ю (хоча король Франц?? продовжував використовувати титул ≪король Наварри≫ до к?нця монарх??).

Французьке корол?вство в середн? в?ки була децентрал?зованою феодальною монарх??ю . У Бретан? та Каталон?? (нин? входить до складу ?спан?? ) влада французького короля майже не в?дчувалася. Лотаринг?я ? Прованс були державами Священно? Римсько? ?мпер?? ? ще не входили до складу Франц??. Спочатку зах?дно-франкськ? корол? обиралися св?тськими та церковними магнатами, але регулярна коронац?я старшого сина правлячого короля за життя його батька встановила принцип чолов?чого первородства, який набув кодиф?кац?? у Сал?чному закон? . П?д час п?знього середньов?ччя суперництво м?ж династ??ю Капетинг?в, правителями Французького корол?вства та ?хн?ми васалами ? домом Плантагенет?в , як? кр?м великих спадкових територ?й у Французькому корол?вств? також правили Англ?йським корол?вством як частиною ?хньо? конкуруючо? з Франц??ю Анжуйсько? ?мпер?? , призвело до багатьох збройних конфл?кт?в. Найв?дом?шим з них ? низка конфл?кт?в, в?домих як Стол?тня в?йна (1337?1453), п?д час яко? корол? Англ?? претендували на французький престол. Вийшовши переможцем ?з зазначених конфл?кт?в, Французьке корол?вство згодом намагалось поширити св?й вплив на ?тал?ю , але зазнала поразки в ?тал?йських в?йнах (1494?1559 рок?в) в?д ?спан?? та Священно? Римсько? ?мпер?? .

З початком Нового часу Французьке корол?вство ставало дедал? б?льш централ?зованим. Французька мова почала вит?сняти ?нш? мови з оф?ц?йного вжитку ? монарх розширив свою абсолютну владу, хоча адм?н?стративна система ( Старий режим ) залишалась ур?зн?ман?тнена ?сторичними та рег?ональними в?дм?нностями в оподаткуванн?, правовому, судовому та канон?чному провадженн?, а також м?сцевими прерогативами. Рел?г?йно Франц?я стала розд?леною м?ж католицькою б?льш?стю та протестантською меншиною (гугенотами), що призвело до сер?? громадянських во?н ? Рел?г?йних в?йн (1562?1598). Рел?г?йн? в?йни завдали шкоди Франц??, але тр?умфальна перемога над ?спан??ю та Габсбурзькою монарх??ю у Тридцятил?тн?й в?йн? знову перетворила Франц?ю на наймогутн?шу державу континента. В XVII стол?тт? за правл?ння Людовика XIV , корол?вство стало дом?нуючою культурною, пол?тичною та в?йськовою силою ?вропи. Одночасно Франц?я створила свою першу колон?альну ?мпер?ю в Аз??, Африц? та Америц?. Перша французька колон?альна ?мпер?я на сво?му п?ку в 1680 роц? займала до понад 10 000 000 квадратних к?лометр?в ? стала на той час другою за величиною ?мпер??ю в св?т? п?сля ?спансько? ?мпер?? . Колон?альн? конфл?кти з Великою Британ??ю призвели до втрати б?льшо? частини французьких п?вн?чноамериканських волод?нь до 1763 року. Французьке втручання у В?йну за незалежн?сть США допомогло забезпечити незалежн?сть нових Сполучених Штат?в Америки , але було витратним ? малорезультативним для само? Франц??.

Французьке корол?вство прийняло письмову конституц?ю в 1791 роц?, але через р?к монарх?я була скасована ? зам?нена Першою французькою республ?кою . Монарх?я була в?дновлена ?ншими великими державами в 1814 роц? ? про?снувала (за винятком ≪Ста дн?в≫ у 1815 роц?) до Французько? революц?? 1848 року.

Пол?тична ?стор?я [ ред. | ред. код ]

Зах?дне Франкське корол?вство [ ред. | ред. код ]

Середньов?ччя ознаменувалося неск?нченними битвами м?ж франкськими династ?ями за владу у Франкському корол?вств? .

Карл Великий , що правив з 768 по 814 р?к припинив внутр?шн? розбрати ? значно розширив кордони свого корол?вства, а у 800 роц? був оголошений королем Священно? Римсько? ?мпер?? . Протягом останн?х рок?в правл?ння Карла Великого вздовж п?вн?чного та зах?дного кордону Корол?вства Франк?в почали зд?йснювали напади в?к?нги .

П?сля смерт? Карла Великого в 814 роц? його спадко?мц? не змогли зберегти пол?тичну ?дн?сть ? ?мпер?я почала руйнуватися. П?сля розд?лення ?мпер?? м?ж трьома внуками Карла Великого зг?дно з Верденським Договором 843 року, карол?нги продовжували утримувати трон у вс?х трьох кра?нах, як? були створен?: Зах?дному Франкському корол?вств? , Середн?й Франк?? (Лотар?нг??) та Сх?дному Франкському корол?вства , при цьому Карл Лисий правив Зах?дним Франкським корол?вством, ядром того, що з часом перетворилось у Французьке корол?вство ^[5] .

Карл Лисий також був коронований королем Лотар?нг?? п?сля смерт? Лотара II у 869 роц?, але за Мерсенським договором (870) був змушений поступитися б?льшою частиною Лотар?нг?? сво?м братам. В?н збер?г за Зах?дним Франкським корол?вством басейни р?чок Рона ? Маас (включаючи м?ста Верден , В'?нн ? Безансон ), але був змушений передати Рейнланд з Аахеном , Мецом та Тр?ром у склад Сх?дного Франкського корол?вства .

Високе Середньов?ччя [ ред. | ред. код ]

У 987 р. трон у Зах?дно-Франкському корол?вств? отримав Гуго Капет , герцог Франконський та граф Паризький, який заснував династ?ю Капетинг?в. Разом ?з сво?ми г?лками, династ?ями Валуа ? Бурбон?в , Капетинги правили Франц??ю понад 800 рок?в ^[6] .

Старий порядок залишив нов?й династ?? безпосередн?й контроль над невеликою частиною середньо? Сени та прилеглими територ?ями, тод? як могутн? територ?альн? лорди, так? як графи Блуа в X?XI ст. накопичили велик? територ?альн? волод?ння, сформован? завдяки вдалим шлюбам ? через приватн? домовленост? з меншими дворянами про захист ? п?дтримку.

Вторгнення в?к?нг?в до Луари , Сени та ?нших внутр?шн?х водних шлях?в зб?льшилися. П?д час правл?ння Карла Простакуватого (898?922) скандинавськ? нормани на чол? з Ролло оселилися вздовж Сени, нижче за теч??ю в?д Парижа, в рег?он?, який став в?домий як Норманд?я ^{[7] [8]} .

Територ?я навколо нижньо? Сени викликала особливе занепоко?ння, коли герцог В?льгельм Завойовник внасл?док норманського завоювання в 1066 роц? заволод?в корол?вством Англ?я, зробивши себе та сво?х спадко?мц?в р?вними королю за межами Франц?? (де в?н ще ном?нально п?длягав корон?).

Англ?йський король Генр?х II успадкував Нормандське герцогство та Анжуйське графство , а також в 1152 роц? одружився з колишньою королевою Франц?? Ал??онор Акв?танською , яка правила б?льшою частиною земель п?вденно-зах?дно? Франц??. П?сля перемоги над заколотом п?д проводом Елеонори та трьох з чотирьох ?? син?в, Генр?х ув'язнив Елеонору, зробив герцогство Бретань сво?м васалом ? фактично керував зах?дною половиною Франц?? як за розм?ром перевищувала земл?, що контролювались французьким престолом. Однак суперечки м?ж нащадками Генр?ха щодо под?лу його французьких територ?й у по?днанн? з тривалою сваркою англ?йського короля ?оана Безземельного з королем Франц?? Ф?л?ппом II, дозволили останньому в?дновити вплив на б?льшу частину ц??? територ??. П?сля перемоги Франц?? в битв? при Був?н? у 1214 роц?, англ?йськ? монархи зберегли владу лише в п?вденно-зах?дному герцогств? Гу?нь .

У XI ст. попри тягл? в?йни з Корол?вством Англ?я настав час в?дродження ? процв?тання наук. В той самий час кра?на втягнулась в Хрестов? походи  ? священн? в?йни, яку вела Церква з нехристиянськими народами Сходу.

П?зн? Середньов?ччя ? Стол?тня в?йна [ ред. | ред. код ]

Смерть Карла IV у 1328 роц? без спадко?мц?в чолов?чо? стат? поклала край головн?й л?н?? Капетинг?в. За Сал?чним законом корона не могла передаватись через ж?нок (дочкою Ф?л?па IV була ?забелла, сином яко? був Едуард III Англ?йський ), тому трон перейшов до Ф?л?ппа VI , сина Карла Валуа . Це, на додаток до тривало? суперечки щодо прав на герцогство Гасконь на п?вдн? Франц??, а також в?дносин м?ж Англ??ю та фламандськими суконними м?стами, призвело до Стол?тньо? в?йни 1337?1453 рок?в. У наступному стол?тт? в?дбулися нищ?вн? в?йни, селянськ? повстання ( Селянське повстання 1381 р. в Англ?? ? Жакер?я 1358 р. у Франц??) та зростання нац?онал?зму в обох кра?нах.

Втрати населення протягом Стол?тньо? в?йни були дуже значними, зокрема через чуму ( Чорна смерть , зазвичай вважа?ться спалахом бубонно? чуми ), яка прийшла з ?тал?? в 1348 роц?, швидко поширюючись долиною Рони. а зв?дти по б?льш?й частин? кра?ни: п?драховано, що населення сучасно? Франц?? в 18?20 м?льйон?в на момент декларац?? податку на вогнище 1328 року скоротилося через 150 рок?в на 50 в?дсотк?в або б?льше ^[9] .

В?дродження ? Реформац?я [ ред. | ред. код ]

Епоха В?дродження в?дзначалася появою потужних централ?зованих ?нституц?й, а також розкв?том культури (значн? впливи на яку надходили з ?тал??) ^[10] . Корол? побудували сильну ф?скальну систему, яка посилила владу короля для створення арм?й, як? вражали м?сцеву знать ^[11] . Особливо в Париж? виникли сильн? традиц?? в л?тератур?, мистецтв? та музиц?. Переважаючим стилем був класичний ^{[12] [13]} .

Указ В?лле-Котре був п?дписаний Франциском I у 1539 роц?. Указ, який в значн?й м?р? був результатом роботи канцлера Г?йома Пой?, впорядковував низку державних, судових ? церковних питань. Найв?дом?ш? статт? указу 110 ? 111 закликали використовувати французьку мову в ус?х правових актах, нотар?ально посв?дчених договорах та оф?ц?йному законодавств?.

?тал?йськ? в?йни [ ред. | ред. код ]

П?сля Стол?тньо? в?йни Карл VIII п?дписав три додатков? договори з Генр?хом VII Англ?йським , Максим?л?аном I Габсбургом ? Фернандо II Арагонським в?дпов?дно в Етапл? (1492), Сенл? (1493) ? Барселон? (1493). Ц? три договори розчистили шлях для Франц?? для початку довгих ?тал?йських во?н (1494?1559), як? поклали початок Франц?? раннього Нового часу. Проте б?льш н?ж шестидесятир?чн? зусилля Франц?? здобути владу в ?тал?? зак?нчились безрезультатно ? п?сля укладення в 1559 роц? Като-Камбрезького мирного договору , що завершив останню з ?тал?йських во?н ^[14] , Франц?я остаточно в?дмовилась в?д дом?нування в ?тал?? на користь дому Габсбург?в . Певною компенсац??ю цього стало повернення французького контролю над Кале  ? останнього баст?ону Англ?? на територ?? Франц??.

Рел?г?йн? в?йни [ ред. | ред. код ]

Ледве завершилися ?тал?йськ? в?йни, як Франц?я була занурена у внутр?шню кризу з далекосяжними насл?дками. Незважаючи на укладення Болонського конкордату м?ж Франц??ю та папством (1516 р.), що надав корон? неперевершену владу у вищих церковних посадах, Франц?я була глибоко вражена спробою протестантсько? Реформац?? зламати гегемон?ю католицько? ?вропи. Зростаюча м?ська протестантська меншина (п?зн?ше названа гугеноти ) стикалася з дедал? сувор?шими репрес?ями в?д сина Франциска I, короля Генр?ха II . П?сля смерт? Генр?ха II у битв?, кра?ною правили його вдова Катерина Мед?ч? та ?? сини Франциск II , Карл IX ? Генр?х III . В?дновлена ??католицька реакц?я на чол? з могутн?ми герцогами Г?зами завершилася р?заниною гугенот?в (1562 р.), розпочавши першу з французьких рел?г?йних во?н , п?д час яко? англ?йськ?, н?мецьк? та ?спанськ? в?йська втрутилися на сторон? конкуруючих протестантських ? католицьких сил. На противагу абсолютн?й монарх??, гугеноти- монархомахи у цей час обстоювали право на повстання ? лег?тимн?сть тираноциду ^[15] .

Кульм?нац??ю рел?г?йних в?йн стала В?йна трьох Генр?х?в , у як?й Генр?х III убив Генр?ха де Г?за , л?дера п?дтримувано? ?спан??ю Католицько? л?ги, п?сля чого прихильники останнього вбили у в?дпов?дь самого короля. П?сля вбивства як Генр?ха де Г?за (1588), так ? Генр?ха III (1589), конфл?кт був зак?нчений вступом на престол протестантського короля Наварри Генр?ха IV (першого короля з династ?? Бурбон?в ). П?сля того. як у 1593 р. Генр?х IV зр?кся протестантсько? рел?г?? та з? словами ≪Париж вартий меси≫ прийняв католицизм , в?н був прийнятий б?льш?стю католицького ?стебл?шменту (1594 р.) ? Папою (1595 р.). В 1598 роц? в?н видав декрет про толерантн?сть, в?домоий як Нантський едикт , який гарантував свободу приватного в?роспов?дання та громадянську р?вн?сть.

Пер?од раннього Нового часу [ ред. | ред. код ]

Французька колон?альна ?мпер?я [ ред. | ред. код ]

Не дивлячись на розруху, яку завдали кра?н? рел?г?йн? в?йни, замирення Франц?? за Генр?ха IV в значн?й м?р? заклало фундамент для початку п?днесення Франц?? до ?вропейсько? гегемон??. Французьке корол?вство проводило активну експанс?он?стську пол?тику протягом усього цього пер?оду, за виключенням к?нця XVII стол?ття. Французи розпочали торг?влю в ?нд?? та Мадагаскар? , заснували Квебек ? проникли до п?вн?чноамериканських Великих озер ? М?сс?с?п? , створили плантац?йну економ?ку в Вест-?нд?? , розширили сво? торгов? контакти в Левант? та сутт?во зб?льшили св?й торговий флот.

Тридцятил?тня в?йна [ ред. | ред. код ]

Син Генр?ха IV, Людовик XIII ? його м?н?стр кардинал Р?шель? (1624?1642) розробили ? вт?лили усп?шну пол?тику, спрямовану проти ?спан?? та Священно? Римсько? ?мпер?? п?д час Тридцятил?тньо? в?йни (1618?1648), яка розгор?лася в Н?меччин?. Вже п?сля смерт? короля ? кардинала Вестфальський мир (1648) закр?пив визнання пол?тично? та рел?г?йно? роздробленост? Н?меччини. Регентство Анни Австр?йсько? та ?? м?н?стра кардинала Мазар?н? пережили громадянське повстання, в?доме як Фронда (1648?1653), яка переросла у франко-?спанську в?йну (1653?1659). П?ренейський догов?р (1659 р.), укладений п?сля розгрому швидкоплинно? Каталонсько? республ?ки п?д протекторатом французького короля Людовика XIII , оф?ц?йно закр?пив захоплення Франц??ю ?спансько? територ?? Русс?льйон ? започаткував короткий пер?од миру.

Адм?н?стративн? структури [ ред. | ред. код ]

Французький терм?н ≪Старий порядок≫ ( фр. Ancien Regime ) або просто ≪Колишн?й режим≫, в?дноситься насамперед до аристократично?, соц?ально? та пол?тично? системи Франц?? в ранньому Новому час? п?д час п?зн?х династ?й Валуа ? Бурбон?в. Адм?н?стративн? та соц?альн? структури Старого порядку були результатом багатор?чного державотворення, законодавчих акт?в (наприклад, Постанова В?лле-Коттере), внутр?шн?х конфл?кт?в ? громадянських во?н, але вони залишалися заплутаним клаптем м?сцевих прив?ле?в та ?сторичних в?дм?нностей допоки Французька революц?я не призвела до радикального усунення адм?н?стративно? неузгодженост?.

Людовик XIV, король-сонце [ ред. | ред. код ]

Протягом б?льшо? частини правл?ння Людовика XIV (1643?1715) (≪Короля-Сонця≫), Франц?я була дом?нуючою силою в ?вроп?, завдяки дипломат?? наступника кардинала Р?шель? на посад? головного м?н?стра короля, кардинала Джул?о Мазар?н? (1642?1661). Кардинал Мазар?н? керував створенням французького корол?вського флоту, який конкурував з англ?йським , зб?льшивши його з 25 майже до 200 корабл?в. Чисельн?сть арм?? також була значно зб?льшена. В?дновлен? в?йни ( Деволюц?йна в?йна , 1667?68 та Франко-голландська в?йна , 1672?78) принесли подальш? територ?альн? здобутки ( Артуа , Зах?дна Фландр?я та В?льне графство Бургундське , в?ддане ран?ше в 1482 р. ?мпер??), але ц?ною все б?льш узгоджено? опозиц?? конкуруючих корол?вських сил ? накопичення все б?льшого державного боргу. Прихильник теор?? ≪Божого права корол?в≫ , яка обстою? божественне походження мирсько? влади та будь-яку в?дсутн?сть земних обмежень монарх?чного правл?ння, Людовик XIV продовжив роботу сво?х попередник?в з? створення централ?зовано? держави, керовано? з? столиц? в Париж?. В?н прагнув л?кв?дувати залишки феодал?зму, що все ще збер?галися в деяких частинах Франц??, ?, примушуючи аристократичну ел?ту регулярно перебувати в його розк?шному Версальському палац? , побудованому на околицях Парижа, зум?в утихомирити аристократ?ю, багато член?в яко? брали участь у повстанн? Фронди за час?в молодост? Людов?ка. Таким чином в?н зм?цнив систему абсолютно? монарх?? у Франц??, яка про?снувала 150 рок?в до Французько? революц?? . Маккейб каже, що критики використовували опис деградуючого турецького двору з ≪гаремом, султанським двором, сх?дним деспотизмом, розк?шшю, дорогоц?нним каменням та прянощами, килимами та шовковими подушками≫ як аналог?ю з корумпован?стю французького корол?вського двору.

Король намагався нав'язати кра?н? повну рел?г?йну одноман?тн?сть, скасувавши Нантський едикт 1685 року. Була прийнята сумнозв?сна практика ≪драгонад≫, зг?дно з якою грубих солдат?в навмисно розм?щували в будинках гугенот?в ? дозволяли ?м безкарну повед?нку ? крад?жки, ?валтування, катування та вбивство дорослих ? немовлят у ?хн?х лачугах. П?драховано, що в?д 150 000 до 300 000 протестант?в втекли з Франц?? п?д час хвил? пересл?дувань, що посл?дувала п?сля скасування Нантського едикту (насл?дуючи приклад гугенот?в, як? залишили кра?ну за сто п'ятдесят рок?в до того), що коштувало Франц?? втрати дуже велико? к?лькост? ?нтелектуал?в, рем?сник?в та ?нших ц?нних людей. Пересл?дування також поширювалося на неортодоксальних римо-католик?в, як-от янсен?ст?в , групу, яка заперечувала свободу вол? ? вже була засуджена папами. Людовик не був теологом ? мало розум?в складн? доктрини янсен?зму, задовольняючись тим, що вони загрожували ?дност? держави. Цим в?н завоював дружбу з папством, яке ран?ше вороже ставилося до Франц?? через його пол?тику передач? вс??? церковно? власност? в кра?н? п?д юрисдикц?ю держави, а не Риму.

У листопад? 1700 року помер безд?тний ?спанський король Карл II , що поклало край династ?? Габсбург?в у ц?й кра?н?. Людовик довго чекав цього моменту ? тепер планував посадити на трон родича Бурбон?в Ф?л?па, герцога Анжуйського (1683?1746). По сут?, ?спан?я мала стати в?чним союзником ? нав?ть слухняним сател?том Франц??, яким керуватиме король, що виконуватиме накази з Версаля. Розум?ючи, як це порушить баланс сил в ?вроп?, ?нш? ?вропейськ? правител? були категорично не згодн? з такою пропозиц??ю. Проте б?льш?сть альтернатив були однаково небажаними. Наприклад, сходження ?ншого Габсбурга на ?спанський трон призвела б до в?дтворення велико? багатонац?онально? ?мпер?? Карла V (1500?1558) ? Священно? Римсько? ?мпер??, ?спан?? та двох Сицил?й, що також сильно порушило б баланс сил. П?сля дев'яти рок?в виснажливо? ?? В?йни Аугсбурзько? л?ги (1688?97) найменше, чого хот?в Людов?к ? це ще одного збройного конфл?кту. Однак решта ?вропи не погодилась з його амб?ц?ями в ?спан?? ? лише через три роки п?сля зак?нчення попередньо? в?йни в ?вроп? почалася тривала В?йна за ?спанську спадщину (1701?1714).

?накомислення, просв?тництво ? революц?я [ ред. | ред. код ]

У правл?ння Людовика XV (1715?1774), початкове повернення до миру та процв?тання в?дбулося п?д час регентства Ф?л?па II, герцога Орлеанського (1715?1723), пол?тику якого значною м?рою продовжував прем'?р-м?н?стр короля, кардинал Фльор? (1726?1743). Виснаження ?вропи п?сля двох великих во?н призвело до тривалого пер?оду миру, який переривався лише незначними конфл?ктами, такими як В?йна за польську спадщину з 1733 по 1735 рр. Масштабн? в?йни в?дновилися з В?йною за австр?йську спадщину (1740?1748 рр.). Але союз ?з традиц?йним ворогом ? Габсбургами ( ≪Дипломатична революц?я≫ 1756 р.) проти зростаючо? могутност? Британ?? та Прусс?? призв?в до в?дчутно? поразки у Семир?чн?й в?йн? (1756?1763 рр.) ? втрати п?вн?чноамериканських колон?й Франц??.

Загалом у XVIII стол?тт? зростало невдоволення монарх??ю та встановленими порядками. Людовик XV був дуже непопулярним королем через сво? сексуальн? ексцеси, загальну слабк?сть ? втрату Канади на користь британц?в. Такий сильний правитель, як Людовик XIV зм?г посилити позиц?? монарх??, тод? як Людовик XV послабив ??. Твори таких ф?лософ?в, як Вольтер , були явним ознакою невдоволення, але король вир?шив про?гнорувати ?х. В?н помер в?д в?спи в 1774 роц? ? французи не дуже шкодували п?сля його смерт?. Хоча Франц?я ще не пережила промислову революц?ю , яка починалася у Британ??, середн?й клас м?ст, що п?двищувався, в?дчував дедал? б?льше розчарування у систем? та правителях, як? здавалися нерозумними, легковажними, в?дстороненими та застар?лими, нав?ть якщо справжнього феодал?зму у Франц?? б?льше не ?снувало.

П?сля смерт? Людовика XV королем став його онук Людовик XVI . Спочатку в?н користувався популярн?стю, але в 1780-х роках його теж починають ненавид?ти. Був одружений з австр?йською ерцгерцогинею Мар??ю Антуанеттою . Французька ?нтервенц?я у американську в?йну за незалежн?сть об?йшлась дуже дорого для корол?вства, яке, натом?сть, не отримало н?яких в?дчутних здобутк?в.

Оск?льки кра?на перебувала в глибоких боргах, Людовик XVI дозволив радикальн? реформи Тюрго ? Мальзерба, але невдоволення призвело до зв?льнення Тюрго ? в?дставки Мальзебера в 1776 роц?. ?х зам?нив Жак Неккер . Неккер п?шов у в?дставку в 1781 роц?, щоб його зам?нили Калонн ? Бр??нн, а пот?м був знову в?дновлений у 1788 роц?. Сувора зима того року призвела до повсюдно? нестач? продовольства, ? на той час Франц?я була пороховою бочкою, готовою вибухнути. Напередодн? Французько? революц?? в липн? 1789 року Франц?я перебувала в глибок?й ?нституц?йн?й та ф?нансов?й криз?, але ?де? Просв?тництва почали проникати в осв?чен? класи сусп?льства.

Обмежена (конституц?йна) монарх?я [ ред. | ред. код ]

3 вересня 1791 р. абсолютна монарх?я, яка керувала Франц??ю 948 рок?в, була змушена обмежити свою владу ? стати тимчасовою конституц?йною монарх??ю . Однак це тривало недовго, ? 21 вересня 1792 року французька монарх?я була фактично л?кв?дована проголошенням Першо? французько? республ?ки . Роль короля у Франц?? остаточно завершилася стратою Людовика XVI на г?льйотин? в понед?лок, 21 с?чня 1793 р., за яким посл?дували Епоха терору , масов? страти, Директор?я як форма республ?канського правл?ння та остаточний початок двадцяти п'яти рок?в реформ, потряс?нь, диктатури, во?н ? оновлення, з р?зними наполеон?вськими в?йнами .

Реставрац?я [ ред. | ред. код ]

П?сля Французько? революц?? (1789?1799) та Першо? Французько? ?мпер?? п?д кер?вництвом Наполеона Бонапарта (1804?1814), монарх?я була в?дновлена, коли шоста коал?ц?я ?вропейських держав збройно перемогла Наполеона ? в?дновила монарх?ю, повернувши на трон короля з династ?? Бурбон?в у 1814 роц?. Однак скинутий ?мператор Наполеон тр?умфально повернувся до Парижа з його вигнання на Ельб? ? правив Франц??ю короткий пер?од, в?домий як Сто дн?в .

Коли сьома ?вропейська коал?ц?я знову скинула Наполеона п?сля битви при Ватерлоо в 1815 роц?, монарх?я Бурбон?в була знову в?дновлена. Граф Провансу , брат Людовика XVI, якого в 1793 роц? г?льйотинували, був коронований як Людовик XVIII на пр?звисько ≪Бажаний≫. Людовик XVIII намагався примирити спадщини Революц?? та Старого порядку, дозволивши сформувати парламент ? конституц?йну харт?ю , зазвичай в?дому як ≪Дарована харт?я≫ ( фр. Charte octroyee ). Його правл?ння характеризувалося розб?жностями м?ж доктринерами  ? л?беральними мислителями, як? п?дтримували Харт?ю ? буржуаз??ю та ультрароял?стами  ? аристократами та духовенством, як? повн?стю в?дмовилися в?д спадщини революц??. Мир п?дтримували так? державн? д?яч?, як Талейран ? герцог Р?шель? , а також пом?ркован?сть ? розважлив?сть короля. У 1823 роц? л?беральна аг?тац?я в ?спан?? призвела до французько? ?нтервенц?? на боц? роял?ст?в, що дозволило королю ?спан?? Фернандо VII скасувати Кад?ську конституц?ю 1812 року.

Однак зусилля Людов?ка XVIII були зведен? нан?вець, коли п?сля його смерт? 16 вересня 1824 року королем став його брат граф Артуа п?д ?менем Карла X . Карл X був реакц?йним д?ячем, який п?дтримував ультрароял?ст?в ? католицьку церкву. За його правл?ння була посилена цензура газет, прийнятий Закон проти святотатства, зб?льшен? компенсац?? ем?грантам. Тим не менш, правл?ння також стало св?дком французького втручання в Грецьку революц?ю на користь грецьких повстанц?в ? першо? фази завоювання Алжиру .

Абсолютистськ? тенденц?? короля не сподобалися доктринерськ?й б?льшост? в палат? депутат?в, яка 18 березня 1830 р. над?слала королю звернення, п?дтримуючи права палати ? фактично п?дтримавши перех?д до повно? парламентсько? системи. Карл X сприйняв це звернення як завуальовану загрозу, ? 25 липня того ж року в?н видав укази Сент-Клу , намагаючись зменшити повноваження парламенту та в?дновити абсолютне правл?ння. Опозиц?я в?дреагувала заворушеннями в парламент? та барикадами в Париж?, що призвело до Липнево? революц?? . Король зр?кся престолу, як ? його син принц Лу? Антуан , на користь свого онука графа Шамбора , призначивши свого двоюр?дного брата герцога Орлеанського регентом. Проте було вже зап?зно, ? л?беральна опозиц?я перемогла монарх?ю.

Липнева монарх?я [ ред. | ред. код ]

9 серпня 1830 року палата депутат?в обрала Лу? Ф?л?ппа , герцога Орлеанського, ≪королем француз?в≫: вперше п?сля Французько? революц?? король був призначений правителем французького народу, а не кра?ни. Б?лий прапор Бурбон?в було зам?нено французьким триколором, а в серпн? 1830 року була введена нова Харт?я.

Завоювання Алжиру тривало, ? нов? поселення були створен? в Гв?нейськ?й затоц?, Габон?, Мадагаскар? та Майотт? , а на Та?т? було створено протекторат.

Однак, незважаючи на початков? реформи, Лу? Ф?л?п мало чим в?др?знявся в?д сво?х попередник?в. На зм?ну стар?й знат? прийшла м?ська буржуаз?я, а роб?тничий клас був усунутий в?д голосування. Лу? Ф?л?п призначив прем'?р-м?н?стром видатних буржуа, як-от банк?ра Казимира Пер'?, академ?ка Франсуа Г?зо , генерала Жана де Дью Сульта , ? таким чином отримав пр?звисько ≪громадянин король≫ ( фр. Roi-Citoyen ). Липнева монарх?я була охоплена корупц?йними скандалами та ф?нансовою кризою. Опозиц?я короля складалася з лег?т?м?ст?в, як? п?дтримували графа Шамбора, претендента на престол Бурбон?в, а також з бонапартист?в ? республ?канц?в, як? боролися проти корол?вських ос?б ? п?дтримували принципи демократ??.

Король намагався придушити опозиц?ю за допомогою цензури, але коли в лютому 1848 р. була придушена ≪Кампан?я банкет?в≫ (Campagne des banquets), у Париж?, а пот?м ? у вс?й Франц?? спалахнули заворушення, що призвело до Лютнево? революц??. Нац?ональна гвард?я в?дмовилася придушити повстання, в результат? чого Лу? Ф?л?п зр?кся престолу ? вт?к до Англ??. 24 лютого 1848 року монарх?ю було скасовано ? проголошено Другу республ?ку . Незважаючи на п?зн?ш? спроби в?дновити Корол?вство в 1870-х роках, п?д час Третьо? республ?ки , французька монарх?я не повернулася.

Територ?? та пров?нц?? [ ред. | ред. код ]

До XIII стол?ття лише невелика частина нин?шньо? Франц?? була п?д контролем французького короля; на п?вноч? в?дбулися вторгнення в?к?нг?в, що призвели до утворення Нормандського герцогства ; на заход? графи Анжуйськ? зарекомендували себе як могутн? суперники короля, до к?нця XI стол?ття керуючи ≪Анжуйською ?мпер??ю≫ , яка включала корол?вство Англ?я . Лише в часи Ф?л?па II Августа основна частина територ?? Зах?дно? Франц?? опинилася п?д владою франкських корол?в, ?, отже, Ф?л?п став першим королем, який назвав себе ≪королем Франц??≫ (1190). Под?л Франц?? м?ж анжуйськими (Плантагенетськими) королями Англ?? та королями Франц?? капетингами призведе до Стол?тньо? в?йни , ? Франц?я в?дновить контроль над цими територ?ями лише до середини XV стол?ття. Те, що зараз ? Сх?дною Франц??ю ( Лотаринг?я , Арелат ) спочатку не було частиною Зах?дно? Франц??, а було включено до складу корол?вства лише протягом раннього Нового пер?оду .

Територ??, успадкован? в?д Зах?дного Франкського корол?вства :

Домен французького короля (корол?вський домен або demesne ):

• ?ль-де-Франс
• Реймс
• Бурж
• Орлеан : Прям? васали французького короля в X?XII ст.:
• Шампанське графство (до корол?вського домену в 1316 р.)
• Блуаське графство (до корол?вського домену в 1391 р.)
• Бургундське герцогство (до 1477 р., пот?м розд?лене м?ж Франц??ю та Габсбургами )
• Фландрське графство (в Бургунд?ю в 1369 р.)
• Герцогство Бурбонське (1327?1523)

Здобутки в XIII?XIV ст.:

• Графство Е (1202)
• Нормандське герцогство (1204)
• Графство Турен (1204)
• Анжуйське графство (1225)
• Графство Мен (1225)
• Графство Овернь (1271)
• Тулузьке графство (1271), включно з:
  • Графство Керс?
  • Графство Руерг
    • Графство Родез
  • Графство Жеводан
  • В?контство Альб?
  • Марк?зат Гот??
• Шампанське графство (до корол?вського домену в 1316 р.)
• Доф?не (1349), спадкове волод?ння корол?в Франц??, належало доф?ну (першому спадко?мцю) французького короля, але техн?чно не ? частиною корол?вства Франц??, оск?льки ном?нально залишалося частиною Священно? Римсько? ?мпер?? .
• Графство Блуа (до корол?вського домену в 1391 р.)

Придбання англ?йських корол?в Плантагенет?в з перемогою француз?в у Стол?тн?й в?йн? 1453 р.

• Акв?танське герцогство (Г??нь), включаючи:
  • графство Пуату
  • Графство Ла-Марш
  • графство Ангумуа
  • графство Перигор
    • Округ Веле
  • графство Сентонж
  • В?контство Л?музен
  • Волод?ння ?ссуден
  • Волод?ння Деоль
  • Герцогство Гасконь
    • Графство Ажене
• Бретонське герцогство (оспорювалось з час?в В?йни за бретонську спадщину , до Франц?? в 1453 роц?, до корол?вського домену в 1547 роц?)

Придбання п?сля зак?нчення Стол?тньо? в?йни :

• Бургундське герцогство (1477)
• Па-де-Кале (1558)
• Наваррське корол?вство (1620)
• Ельзас : Вестфальський мир (1648), Н?мвегенськ? мирн? договори , Рат?сбонський мирний догов?р (1684)
• Графство Артуа (1659)
• Рус?льйон ? Перп?ньян , Монмед? та ?нш? частини Люксембургу , частина Фландр?? , у тому числ? Аррас , Бетюн , Гравл?н ? Тьйонв?ль ( П?ренейський догов?р 1659 р.)
• В?льне графство Бургундське (1668, 1679)
• Французьке Ено (1679)
• Княз?вство Оранж (1713)
• Герцогство Лотаринг?я (1766)
• Корсика (1769)
• Комта-Венесен (1791)

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Княз?вство (Франц?я)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Goyau, Georges. France // The Catholic Encyclopedia . Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909.
• ?дентичн?сть Франц??. Прост?р та ?стор?я. Кн. 1 / Ф. Бродель ; пер. з фр. С. Глухово?. ? К. : Вид-во Жупанського, 2013. ? 368 с. : ?л. ? (Сер?я ≪?сторична думка≫). ? Тит. арк. парал. укр., фр. ? ISBN 978-966-2355-39-0
• ?стор?я Франц??: Корол?вська держава та створення нац?? (в?д початк?в до к?нця XVIII ст.) / Вадим Ададуров; В. о. Льв?в. нац. ун-т ?м. ?. Франка. ?н-т ?стор. досл?джень. ? Льв?в: Вид-во Укра?нського Католицького Ун-ту, 2002. ? 412 с. : ?л. ? (?стор?я кра?н св?ту). ? ISBN 966-7034-29-1
• Сипко Б. Мусульманська сп?льнота в житт? Французько? Республ?ки (1995?2007). Льв?в: ЛНУ ?мен? ?. Франка, 2017.
• Ферро М. История Франции. / Пер. с фр.; предисл. Ю. И. Рубинского. М.: Издательство ≪Весь Мир≫, 2015. 832 с. (Национальная история)
• Chabal E. France since the 1970s: History, Politics and Memory in an Age of Uncertainty. Bloomsbury Academic, 2015.
• Downes S., Lynch A., O'Loughlin K. Writing War in Britain and France, 1370?1854: A History of Emotions. Routledge, 2018.
• Price R. A Concise History of France. Cambridge University Press, 1993.

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• ?дентичн?сть Франц?? / Фернан Бродель ; пер. з фр. Св?тлани Глухово?. ? смт Буча (Ки?в. обл.) ; Ки?в: Вид-во Жупанського, 2013 ? 22 см. ? (?сторична думка). Кн. 1 : Прост?р та ?стор?я. ? 2013. ? 367, [16] с. : ?л. ? Дод. тит. арк. фр. ? ISBN 978-966-2355-39-0

Кн. 2 : Люди ? реч?. ? 2014. ? 228, [16] с. : кольор. ?л. ? Дод. тит. арк. фр. ? ISBN 978-966-2355-47-5

Кн. 3. ? 2017. ? 471 с., [8] арк. ?л. : карти, портр. ? Назва ориг.: L'identite de la France. Les homes et les choses / Fernand Braudel. ? Б?бл?огр. в прим.: с. 440?466. ? ISBN 978-966-2355-77-2

• Короткий топон?м?чний словник-дов?дник Франц?? (топон?ми та топооснови) / О. М. Пежинська. ? Терноп?ль: ФОП Осадца Ю. В., 2017. ? 64 с. ? ISBN 617-595-070-8 .
• Франц?я: ?стор?я державност? ? права (IX ? початок XXI ст.) / Б. Й. Тищик, Л. Е. Шевчук. ? Льв?в: Св?т, 2018. ? 368 с. ? ISBN 966-914-158-3 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Французька республ?ка // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Туристична ?нформац?я про Франц?ю [ Арх?вовано 10 с?чня 2022 у Wayback Machine .] ( укр. )

Франц?я у сестринських В?к?про?ктах
	Означення у В?к?словнику ?
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Новини у В?к?новинах ?
	Про?кт ≪Франц?я≫
	Франц?я у В?к?сховищ? ?

Словники та енциклопед?? Encyclopedia Treccani · NicoNicoPedia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Французька В?к?д?я · Fandom   · Namuwiki Нормативний контроль Freebase :  /m/0cn_tpv