Конья
тур.
Konya
|
|
|
|
Основн? дан?
|
37°52′21″ пн. ш.
32°29′31″ сх. д.
/
37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д.
/
37.87276944447221894; 32.49213888891666357
Координати
:
37°52′21″ пн. ш.
32°29′31″ сх. д.
/
37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д.
/
37.87276944447221894; 32.49213888891666357
|
Кра?на
|
Туреччина
|
---|
Рег?он
|
Центральна Анатол?я
|
---|
Столиця для
|
Румський султанат
?
Конья
|
---|
Засновано
|
700 до н. е.
|
---|
Площа
|
41 001
км²
|
---|
Населення
|
2 232 374 ос?б
(
2019
)
[1]
|
---|
Висота НРМ
|
1016 м
|
---|
М?ста-побратими
|
Хой
,
Кум
,
Гянджа
,
Мултан
,
Окаяма
,
Сана
,
Сара?во
,
С?лгет
,
Тебриз
,
Тетово
,
Верона
,
С?ань
,
Баку
,
Гедареф
,
Тулькарм
|
---|
Телефонний код
|
(90)
332
|
---|
Часовий пояс
|
UTC+3
|
---|
GeoNames
|
306571
|
---|
OSM
|
↑
223133
·
R
(Конья, Конья)
|
---|
Поштов? ?ндекси
|
42xxx
|
М?ська влада
|
Мер м?ста
|
Tahir Akyurek
|
---|
Вебсайт
|
www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
|
Мапа
|
|
|
|
Конья
у
В?к?сховищ?
|
Ко?нья
(
тур.
Konya
,
османськ.
?????; , також
?ко?н?я, ?ко?н?ум
,
грец.
?κ?νιον
) ? м?сто в
Туреччин?
в центральн?й частин?
Анатол??
. Центр однойменно? пров?нц??
Конья
.
М?сто в?доме сво?ю ?стор??ю, ма? велику культурну та рел?г?йну ц?нн?сть.
М?сце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на п?вдень в?д м?ста знайдено поселення
Чатал-Гуюк
, ?стор?я якого тягнеться в?д 7500 до н. е.
П?д назвою Куванна м?сто входило в
Хеттське царство
близько 4000 рок?в тому, так само називалося ? в
Фриг??
.
У грецьких документах м?сто ф?гуру? як ?кон?он. У
Б?бл??
?кон?он згаду?ться в
Д?яннях святих апостол?в
, з м?стом пов'язан? подорож?
апостола Павла
. У перекладах Б?бл?? укра?нською м?сто згаду?ться як ?кон?я (
Д?? 14:1
). Вважа?ться батьк?вщиною св.
Параскеви ?кон?йсько?
(П'ятниц?) з III ст. Також тут народилася
Текла ?кон?йська
(II ст).
За час?в римського ?мператора
Клавд?я
м?сто було передано ветеранам та отримало назву ≪Клавд?кон?ум≫.
М?сто належало римськ?й пров?нц??
Л?каон??
, у грецьк? часи м?сто належало
Фриг??
. Археолог?чн? розкопки в центр? м?ста (Алад?н-тепе) привели до знах?док фриг?йських вироб?в приблизно
25
р. н. е., а також предмет?в, характерних для сус?дн?х пров?нц?й
Галат??
,
Каппадок??
,
П?сид??
та
Памф?л??
.
Як видно з ?мператорських монет, ?кон?ум мав право римсько? колон??. ?кон?ум особливо часто згаду?ться в епоху хрестових поход?в.
Цей район у 1070-х роках зайняли
сельджуки
, Конья в пер?од приблизно 1150?1300 рок?в стала столицею велико? ?мпер??, що включала ?ран та ?рак. Могутн?сть сельджуцько? держави поступово послаблювалась, у той час коли ?кон?ум був столицею, держава називалась
?кон?йський султанат
, а назва Конья з'явилась через к?лька стол?ть. Тод? Конья була активним центром як османсько?, так ? персько? культури.
У сельджуцький пер?од тут жив знаменитий поет та математик
Омар Хаям
(
1048
?
1131
). У
XIII
стол?тт? тут жив
Мевляна Джалаледд?н Рум?
. У
1244
роц? в?н зустр?в
Шемса Тебр?з?
й утворив з ним
суф?йський орден
Мевлев?
. Рум? помер
17 вересня
1273
року, його
мавзолей
дос? вважа?ться святим м?сцем та паломники пост?йно в?дв?дують Конью, на свята дерв?ш? влаштовують у його могили ритуал
Сема
.
П?сля монгольського завоювання Конья залишалася центром суф?зму, по всьому сход? орган?зовувались ордена дерв?ш?в, под?бн? до Мевлев?.
В
османськ? часи
Конья була також центром дерв?ш?в та святим м?стом, куди сходились численн? паломники.
21 грудня
1832
р. тут в?дбулася вир?шальна битва м?ж ?гиптянами
?браг?ма-паш?
та османською арм??ю великого в?зира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил осман?в, вони зазнали повно? поразки ? сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.
У
1925
роц?
Ататюрк
вир?шив, що дерв?ш? заважають модерн?зац?? кра?ни, та прийняв укази, по яким д?яльн?сть суф?йських орден?в заборонялась чи р?зко обмежувалась. Суф?йськ? монастир? були переобладнан? в музе?. Мавзолей Рум? був також перетворений на музей у
1927
роц?.
- Центр м?ста ? ун?кальна сельджуцька арх?тектура
- Музей Мевляни ? комплекс з? склепом Рум?.
- Мечеть Сел?м?йе, яку заснував султан
Сел?м II
в
XVI стол?тт?
- Музей Коюноглу ? ?сторичний та кра?знавчий
- Мечеть Ала?ттина сельджуцького часу,
XIII стол?ття
- Медресе Бюйюк Каратай, нин? музей
- Медресе ?ндже М?наре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
- Археолог?чний музей
- Етнограф?чний музей
- Мечеть
Шемса Тебр?з?
та його могила
- Мечеть Аз?з??
- Мечеть ?пл?кч? ? найстар?ша сельджуцька мечеть, побудована в
1202
роц?
- Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни ? османська мечеть, побудована в
1636
роц?
- Мечеть Хадж? Хасана
У середин? грудня щор?чно проводяться фестивал? дерв?ш?в, що супроводжувалися танцями. Фестивал? носять б?льш св?тський, н?ж рел?г?йний характер.
- W. M. Ramsay,
Historical Geography of Asia Minor
(1890);
(англ.)
- St Paul the Traveller
(1895);
- G. Le Strange,
Lands of the E. Caliphate
(1905);
- Данило Туптало,
Жит?я святих
(1711)
|
|
---|
| Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|