Конья

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Конья
тур. Konya
Конья
Конья
Розташування міста Конья
Основн? дан?
37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д.  /  37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д.  / 37.87276944447221894; 32.49213888891666357 Координати : 37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д.  /  37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д.  / 37.87276944447221894; 32.49213888891666357
Кра?на Туреччина  Туреччина
Рег?он Центральна Анатол?я
Столиця для Румський султанат ? Конья
Засновано 700 до н. е.
Площа 41 001  км²
Населення 2 232 374 ос?б ( 2019 ) [1]
Висота НРМ 1016  м
М?ста-побратими Хой , Кум , Гянджа , Мултан , Окаяма , Сана , Сара?во , С?лгет , Тебриз , Тетово , Верона , С?ань , Баку , Гедареф , Тулькарм
Телефонний код (90) 332
Часовий пояс UTC+3
GeoNames 306571
OSM 223133   · R  (Конья, Конья)
Поштов? ?ндекси 42xxx
М?ська влада
Мер м?ста Tahir Akyurek
Вебсайт www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
Мапа
Мапа


CMNS:  Конья у В?к?сховищ?
Адм?н?стративний под?л Конь?

Ко?нья ( тур. Konya , османськ. ?????; , також ?ко?н?я, ?ко?н?ум , грец. ?κ?νιον ) ? м?сто в Туреччин? в центральн?й частин? Анатол?? . Центр однойменно? пров?нц?? Конья .

М?сто в?доме сво?ю ?стор??ю, ма? велику культурну та рел?г?йну ц?нн?сть.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Догрецький пер?од

[ ред. | ред. код ]

М?сце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на п?вдень в?д м?ста знайдено поселення Чатал-Гуюк , ?стор?я якого тягнеться в?д 7500 до н. е.

П?д назвою Куванна м?сто входило в Хеттське царство близько 4000 рок?в тому, так само називалося ? в Фриг?? .

Римський та в?зант?йський пер?од

[ ред. | ред. код ]

У грецьких документах м?сто ф?гуру? як ?кон?он. У Б?бл?? ?кон?он згаду?ться в Д?яннях святих апостол?в , з м?стом пов'язан? подорож? апостола Павла . У перекладах Б?бл?? укра?нською м?сто згаду?ться як ?кон?я ( Д?? 14:1 ). Вважа?ться батьк?вщиною св. Параскеви ?кон?йсько? (П'ятниц?) з III ст. Також тут народилася Текла ?кон?йська (II ст).

За час?в римського ?мператора Клавд?я м?сто було передано ветеранам та отримало назву ≪Клавд?кон?ум≫.

М?сто належало римськ?й пров?нц?? Л?каон?? , у грецьк? часи м?сто належало Фриг?? . Археолог?чн? розкопки в центр? м?ста (Алад?н-тепе) привели до знах?док фриг?йських вироб?в приблизно 25 р. н. е., а також предмет?в, характерних для сус?дн?х пров?нц?й Галат?? , Каппадок?? , П?сид?? та Памф?л?? .

Як видно з ?мператорських монет, ?кон?ум мав право римсько? колон??. ?кон?ум особливо часто згаду?ться в епоху хрестових поход?в.

Сельджуки

[ ред. | ред. код ]
Музей при гробниц? Рум? в Конь?

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки , Конья в пер?од приблизно 1150?1300 рок?в стала столицею велико? ?мпер??, що включала ?ран та ?рак. Могутн?сть сельджуцько? держави поступово послаблювалась, у той час коли ?кон?ум був столицею, держава називалась ?кон?йський султанат , а назва Конья з'явилась через к?лька стол?ть. Тод? Конья була активним центром як османсько?, так ? персько? культури.

У сельджуцький пер?од тут жив знаменитий поет та математик Омар Хаям ( 1048 ? 1131 ). У XIII стол?тт? тут жив Мевляна Джалаледд?н Рум? . У 1244 роц? в?н зустр?в Шемса Тебр?з? й утворив з ним суф?йський орден Мевлев? . Рум? помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей дос? вважа?ться святим м?сцем та паломники пост?йно в?дв?дують Конью, на свята дерв?ш? влаштовують у його могили ритуал Сема .

П?сля монгольського завоювання Конья залишалася центром суф?зму, по всьому сход? орган?зовувались ордена дерв?ш?в, под?бн? до Мевлев?.

Османська ?мпер?я

[ ред. | ред. код ]

В османськ? часи Конья була також центром дерв?ш?в та святим м?стом, куди сходились численн? паломники.

21 грудня 1832  р. тут в?дбулася вир?шальна битва м?ж ?гиптянами ?браг?ма-паш? та османською арм??ю великого в?зира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил осман?в, вони зазнали повно? поразки ? сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

Туреччина

[ ред. | ред. код ]
Б?бл?отека ? арх?в Сельджуцького ун?верситету
Факультет медицини Сельджуцького ун?верситету

У 1925 роц? Ататюрк вир?шив, що дерв?ш? заважають модерн?зац?? кра?ни, та прийняв укази, по яким д?яльн?сть суф?йських орден?в заборонялась чи р?зко обмежувалась. Суф?йськ? монастир? були переобладнан? в музе?. Мавзолей Рум? був також перетворений на музей у 1927 роц?.

Пам'ятки культури, арх?тектура

[ ред. | ред. код ]

Видатн? м?сця

[ ред. | ред. код ]
  • Центр м?ста ? ун?кальна сельджуцька арх?тектура
  • Музей Мевляни ? комплекс з? склепом Рум?.
  • Мечеть Сел?м?йе, яку заснував султан Сел?м II в XVI стол?тт?
  • Музей Коюноглу ? ?сторичний та кра?знавчий
  • Мечеть Ала?ттина сельджуцького часу, XIII стол?ття
  • Медресе Бюйюк Каратай, нин? музей
  • Медресе ?ндже М?наре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археолог?чний музей
  • Етнограф?чний музей
  • Мечеть Шемса Тебр?з? та його могила
  • Мечеть Аз?з??
  • Мечеть ?пл?кч? ? найстар?ша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 роц?
  • Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни ? османська мечеть, побудована в 1636 роц?
  • Мечеть Хадж? Хасана

Звича?, пов'язан? з м?сцев?стю

[ ред. | ред. код ]

У середин? грудня щор?чно проводяться фестивал? дерв?ш?в, що супроводжувалися танцями. Фестивал? носять б?льш св?тський, н?ж рел?г?йний характер.

В?дом? люди

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
  • Данило Туптало, Жит?я святих (1711)

Посилання

[ ред. | ред. код ]