| Конрад Цузе
|
|---|
| Konrad Zuse
|
|---|
 Signatur von Konrad Zuse.svg
Signatur von Konrad Zuse.svg
|
| ?м'я при народженн?
|
н?м.
Konrad Ernst Otto Zuse
|
|---|
| Народився
|
22 червня
1910
(
1910-06-22
)
[1]
[2]
[…]
В?льмерсдорф
d
,
Н?мецька ?мпер?я
[4]
[1]
|
|---|
| Помер
|
18 грудня
1995
(
1995-12-18
)
[5]
[6]
[…]
(85 рок?в)
Гюнфельд
,
Фульда
,
Кассель
,
Гессен
,
Н?меччина
[5]
[5]
|
|---|
| Поховання
|
Neuer Friedhof, Hunfeld
d
[7]
|
|---|
| Кра?на
|
Н?меччина
[8]
|
|---|
| Нац?ональн?сть
|
Н?мець
|
|---|
| Д?яльн?сть
|
винах?дник
,
п?дпри?мець
,
?нформатик
,
?нженер
,
?нженер-буд?вельник
|
|---|
| Alma mater
|
Берл?нський техн?чний ун?верситет
|
|---|
| Галузь
|
?нформатика
|
|---|
| Заклад
|
Henschel-Werke
[1]
Aerodynamics Research Institute
d
[1]
Zuse KG
d
[1]
[9]
Siemens
|
|---|
| Членство
|
Леопольдина
[4]
Akademischer Verein Motiv Berlin
d
|
|---|
| В?домий завдяки:
|
Розробник
комп'ютера
Z3
,
Z4
, розробник мови
Планкалкюль
|
|---|
| Д?ти
|
Horst Zuse
d
[4]
|
|---|
| Нагороди
|
|
|---|
| Автограф
|
 |
|---|
| Особ. стор?нка
|
zuse.zib.de
|
|---|
 Висловлювання
у В?к?цитатах
Конрад Цузе
у
В?к?сховищ?
|
Конрад Цузе
(
н?м.
Konrad Zuse
;
22 червня
1910
(
19100622
)
,
Берл?н
?
18 грудня
1995
,
Гюнфельд
, б?ля
Фульди
) ?
н?мецький
?нженер
, п?онер комп'ютеробудування. Найв?дом?ший як розробник першого програмовного
комп'ютера
(
1941
) ?
першо? мови програмування високого р?вня
(
1945
).
Малюнок з Конрадом Цузе на
Берл?нськ?й Бундесале?
[de]
з? згадкою його м?сця народження, Tubinger Straße 2.
Конрад народився 22 липня 1910 в Берл?н?, в с?м'? Мар?? та Ем?ля Цузе.
Кр?м нього в с?м'? була старшу на два роки за Конрада сестра - Л?зелотта.
На другому роц? життя в?н з с?м'?ю пере?хав до
Браунсберга
, в сх?дн?й Прусс?? (тепер Польща), де батько працював на пошт?. Вони оселилися в буд?вл? поштового в?дд?лення напроти ратуш?.
В н?й також жила багатод?тна с?м'я директора поштамту ? разом з ними Конрад входив у сумнозв?сну в Браунсберз? банду "Хлопц? з пошти". Вони любили влаштовували вс?ляк? жарти, наприклад коли якийсь г?сть п?дн?мався сходами, раптово вимикали св?тло на сходов?й кл?тц? ? спускали згори б?лу сорочку на в?шалц?. Деяк? гост? лякалися ? т?кали.
П?зн?ше в
МТ? под?бн? жарти назвали хаками
[en]
.
Жарти з? сходами змусили Конрада вперше зустр?тися з електротехн?кою. Його однокласник в
Гоз??в?й г?мназ??
пом?ж уроками латини накреслив йому на ст?н? принципову схему
к?лькох вимикач?в на лампочку
[de]
.
В г?мназ?ю Конрад п?шов коли йому виповнилося 9 рок?в, ? старався вчитись так аби не залишатись на наступний р?к. В?н був на два роки молодшим за однокласник?в ? ф?зично слабшим, ? часто був битим. Проте найб?льшим страхом хлопця були уроки латини, яких було аж 8 на тиждень, ? ?х вчитель. Цузе згаду? що в сво?му житт?, нав?ть п?д бомбами в Берл?н? в?н не переживав б?льшого страху н?ж бути викликаним до дошки. Проте вчитель мав на д?тей ? корисний вплив. Коли в?н побачив що п?дручник латинсько? розмальований локомотивами ? потягами, в?н зв?сно розлютився, але показав малюнки викладачу малювання.
П?д час кан?кул в?дв?дував дядька по матер? в сел?
Крутт?ннен
? й який мав млин на остров?
Вол?н
. Цей млин часто зустр?ча?ться в художн?х роботах Цузе.
В дев'ятому клас? батька цузе перевели на посаду в
Го?рсверду
, де навчання було сучасн?шим.
Пам'ятник Конраду Цузе
У 30-х роках Цузе займався проектуванням л?так?в у компан??
Henschel-Werke
? йому доводилося виконувати величезн? обсяги обчислень для визначення оптимально? конструкц?? крил. У той час ?снували т?льки механ?чн?
калькулятори
з десятковою системою числення, ? Цузе зац?кавила проблема автоматизац?? всього процесу обчислень, тому що в?н змушений був виконувати безл?ч одноман?тних рутинних розрахунк?в за заданою схемою.
У 1934 р. Цузе придумав модель автоматичного калькулятора, що складалася з пристрою керування, обчислювального пристрою ? пам'ят? яка ц?лком зб?галася з арх?тектурою сучасних комп'ютер?в. В т? роки Цузе прийшов до висновку, що майбутн?
комп'ютери
будуть заснован? на шести принципах:
- дв?йкова система числення;
- використання пристро?в, що працюють за принципом ≪так/н?≫ (лог?чн? 1 ? 0);
- ц?лком автоматизований процес роботи обчислювача;
- програмне керування процесом обчислень;
- п?дтримка арифметики з
рухомою комою
;
- використання пам'ят? велико? ?мност?.
Цузе виявився абсолютно правий. В?н першим у св?т? сказав, що обробка даних почина?ться з
б?та
(б?т в?н називав так/н?-статусом, а формули дв?йково? алгебри ? умовними судженнями), першим ув?в терм?н
≪машинне слово≫
(word), першим по?днав в обчислювач? арифметичн? ? лог?чн? операц??, в?дзначивши, що ≪елементарна операц?я комп'ютера ? перев?рка двох дв?йкових чисел на р?вн?сть. Результатом буде теж дв?йкове число з двома можливими значеннями (дор?вню?, не дор?вню?)≫. При цьому Цузе не мав н?якого уявлення не т?льки про аналог?чн? досл?дження колег у
США
й Англ??, але нав?ть про механ?чний обчислювач Чарльза Беб?джа, створений у XIX стол?тт?.
У 1936 р. Цузе запатентував ?дею механ?чно? пам'ят?. Р?к по тому в?н створив працюючу пам'ять для збереження 12 дв?йкових чисел по 24
б?ти
й активно зайнявся створенням першо? верс?? свого обчислювача, який в?н спочатку назвав Versuchsmodell-1 (V-1), але ця абрев?атура зб?глася з назвою н?мецьких ракет V1, ? тод? в?н перейменував св?й витв?р у
Z1
. Арифметичний
модуль
м?г працювати з числами з рухомою комою (фактично вони складалися з двох чисел: одне являло собою 16-розрядну мантису, ?нше ? 7-розрядну експоненту), зд?йснював перетворення дв?йкових чисел у десятков? й навпаки та п?дтримував введення ? виведення даних. Пристр?й введення програми за допомогою перфоровано? стр?чки зробив Гельмут Шра?р, друг Цузе, що ран?ше працював к?номехан?ком. Результати розрахунк?в показувалися за допомогою електричних ламп. Z1 було завершено у 1938 р., але в?н працював нестаб?льно через ненад?йну механ?чну пам'ять.
Працями Цузе зац?кавився кер?вник ?нституту аеродинам?чних досл?джень Третього Райху. ?нститут узявся ф?нансувати роботи над наступною моделлю обчислювача
Z2
(?нш? мови)
. Як над?йн?шу елементну базу, Конрад вибрав електромагн?тн? телефонн?
реле
, ?дин? в той час пристро?, придатн? для створення комп'ютера. Релейний
Z2
(?нш? мови)
був побудований у кв?тн? 1939 р. ? усп?шно запрацював, але Цузе призвали в арм?ю, ? хоча в нього були дуже впливов? друз?, в?н в?дслужив р?к, перш н?ж повернувся в ?нститут. Там в?н приступив до проектування потужн?шо? модел? ?
Z3
, пот?м його знову покликали на фронт, але невдовз? в?н повернувся в ?нститут остаточно.
Цузе зак?нчив
Z3
5 грудня 1941 р. Введення програми, що являла собою посл?довн?сть досить потужних лог?чних команд, як ? ран?ше, в?дбувалося з перфоровано? к?ностр?чки. Пам'ять Z3 дозволяла збер?гати 64 слова (14
б?т
на мантису, 7 б?т на експоненту ? 1 б?т на знак) ? складалася з 1400
реле
. Для арифметичного обчислювача треба було 600 реле, ? ще 400 реле застосовувалося в пристро? керування.
Z3
виконував не т?льки 4 арифметичн? операц??, але й обчислення квадратного кореня, множення на ?1, 0,1, 0,5, 2 ? 10. Швидк?сть роботи Z3 приблизно дор?внювала швидкост? роботи американського комп'ютера Harvard Mark I, створеного наприк?нц? 40-х рок?в.
Z3
виконував 3-4 операц?? додавання в секунду ? множив два числа за 4-5 секунд, дозволяючи при цьому обробляти числа з рухомою комою ефективн?ше, н?ж Mark I.
Одночасно Цузе займався проектуванням механ?чних пристро?в дистанц?йного керування бомбами для п?двищення точност? влучення в ц?ль. Для створення модел? потр?бно було зд?йснити дуже велик? обчислення, ? в?н спочатку зробив спец?ал?зований комп'ютер, що виконував ф?ксовану посл?довн?сть операц?й. Пот?м в?н вир?шив також автоматизувати роботу оператора, що займався введенням даних, ? першим у св?т? зробив те, що сьогодн? назива?ться аналогово-цифровим перетворювачем.
Через невеликий обсяг пам'ят? на Z3 не можна було вир?шувати, зокрема, системи л?н?йних р?внянь, а ?нституту це було потр?бно. У 1941 р. Цузе вир?шив розробити потужн?шу модель ?
Z4
. В?н розум?в ус? м?нуси сво?? машини ? хот?в створити повноц?нний комп'ютер, якому, за оц?нками самого Цузе, була потр?бна м?стк?сть пам'ят? щонайменше 8 тисяч сл?в. Але н?мецьке кер?вництво в?дпов?ло йому, що Н?меччина наст?льки близька до перемоги, що комп'ютери ?й не потр?бн?. П?д час в?йни вс? практичн? роботи в ц?й сфер? ц?лковито припинили.
По завершенн? в?йни Цузе ненадовго арештували, але в?н завжди заперечував, що виконував як?сь секретн? роботи для уряду. П?сля в?йни Цузе тимчасово залишався не при справах. Z3 було знищено, Z4 не завершено, закордонн? комп'ютери
Mark-I
?
ENIAC
ще не працювали, ? в?н зайнявся теоретичними досл?дженнями. Йому допомагав математик Герр Лома?р. Цузе спробував автоматизувати гру в шахи, описати правила гри терм?нами лог?чних обчислень. В?дразу виникли проблеми, добре в?дом? сьогодн? фах?вцям з? штучного ?нтелекту, ? не було придатного ?нструментар?ю для роботи з? складними структурами даних.
У 1945 р. Цузе створив першу в св?т? символ?чну мову
Plankalkul
(терм?на ≪алгоритм?чна мова≫ ще не ?снувало) ? техн?ку трансляц?? адрес; кр?м того, у нього народилися ?де? використання п?дпрограм ?з параметрами. Водночас Цузе придумав назву сво?му пристрою ? лог?чна обчислювальна машина.
На початку 50-х рок?в економ?ка Н?меччини п?шла на п?дйом. Цузе орган?зував ф?рму Zuse KG, побудував машину Z11 ? використовував ?? для розв'язання задач перепланування земель, проектування оптичних прилад?в. Уже тод? виникли проблеми з? створенням добрих програм. Пот?м Цузе побудував Z22, що п?дтримувала загальн? алгоритми обчислень, могла працювати з дов?льними структурами даних, мала достатн?й обсяг пам'ят? ? була популярна в багатьох н?мецьких ?нженер?в ? вчених. Цузе думав, що в нього з'являться замовлення на розрахунки в?д малих ? середн?х компан?й, але вони тод? не надто мали потребу в таких послугах, ? Zuse KG виявилася збитковою. Державне ф?нансування роб?т у комп'ютерн?й сфер? почалося п?зн?ше. Цузе продовжував експериментувати з р?зними обчислювальними пристроями, зробив автоматичну малювальну дошку ? перший прообраз сучасних CAD.
У 1964 р. в?н запропонував автоматичну систему керування великими ткацькими верстатами.
З 1966 р. Цузе почав працювати в компан?? Siemens AG.
Одним з? сво?х найвидатн?ших досягнень Цузе вважав створення мови Plankalkul, яка не була прив'язана до арх?тектури ? набор?в команд конкретного комп'ютера, на в?дм?ну в?д перших мов асемблера.
Конрад Цузе помер у в?ц? 85 рок?в. Сьогодн? роботи Цузе в?дом? в усьому св?т?. В?н вплинув на розвиток ?вропейських комп'ютерних технолог?й. Його прац? використовували при створенн? нових комп'ютер?в ? особливо при розробц? перших алгоритм?чних мов програмування. Конрад Цузе одержав безл?ч нагород ? приз?в та заслужив м?жнародне визнання.
На його честь названо астеро?д
21664 Конрадцузе
.
- Zuse, Konrad (2010).
Der Computer - mein Lebenswerk
(вид. 5., unverand. Aufl). Berlin Heidelberg: Springer.
ISBN
978364212095-4
.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Наука
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|