Киргизька мова
кыргыз тили
Киргизька мова ? мовою б?льшост?     Киргизька мова ? мовою меншост?
Поширена в	Киргизстан , Китай , Афган?стан , Таджикистан
Рег?он	Середня Аз?я
Нос??	3,5 млн.
Писемн?сть	кирилиця ? арабська абетка
Класиф?кац?я	Алтайська Тюркська Кипчацько-киргизька
Оф?ц?йний статус
Державна	Киргизстан
Коди мови
ISO 639-1	ky
ISO 639-2	kir
ISO 639-3	kir
SIL	kir

Кирги?зька мо?ва ( кирг. кыргыз тили, кыргызча; kyrgyz tili, kyrgyzca ) ? мова киргиз?в , одна з тюркських мов . ? державною мовою Киргизстану . Розповсюджена у Киргизстан? та, частково, в Кита? ( С?ньцзян-Уйгурський автономний район ), Афган?стан? , Туреччин? , Пакистан? ( Читрал ), Рос?? , Таджикистан? та Казахстан? . Загальна к?льк?сть мовц?в ? близько 7 м?льйон?в. Ма? дек?лька груп д?алект?в .

Фонетичн? особливост? киргизько? мови: розр?знення голосних за часок?льк?стю (довг? та коротк?), посл?довний сингармон?зм , на початку слова характерна дзв?нка африката ж/дж , яка в?дпов?да? й/ж/дь в ?нших тюркських мовах.

Морфолог?я типова для тюркських мов. Вказ?вн? займенники мають, як правило, дв? форми ? з к?нцевим -л та без нього: бул/бу ≪цей≫. Заперечувальний аспект д??слова виража?ться за допомогою аф?кса -ба- , але в деяких випадках може застосовуватися заперечне слово эмес .

Лексика л?тературно? мови ма? значну к?льк?сть запозичень з арабсько? , фарс? та рос?йсько? мови .

У 1924 роц? розроблено киргизьку писемн?сть на основ? арабсько? граф?ки , п?сля 1926 року ? на основ? латинки , а з 1940 року до нашого часу вжива?ться кирилиця в Киргизстан? та зм?нена арабська абетка в Кита?.

Киргизька мова ма? багато сп?льного з г?рно-алтайськими мовами , можливо, будучи за походженням сх?днотюркською мовою; але в сучасному стан? вона все-таки ближча до кипчацьких мов , утворюючи серед них окрему киргизо-кипчацьку п?дгрупу.

Письмов? джерела середньоаз?йських монгольських керманич?в в?дом?, починаючи з XV стол?ття. ?хньою мовою була чагатайська (давньоузбецька), заразом в усному сп?лкуванн? використовували м?сцев? д?алекти, частина яких п?зн?ше утворила киргизьку мову. В?д цього пер?оду залишилися численн? фольклорн? тексти, обробка яких далека в?д завершення.

Хоча киргизька мова генетично ? частиною т??? ж г?лки, що й алтайськ?, й ?нш? мови на п?вн?чний сх?д в?д Киргизстану, завдяки конвергенц?? з казахською в недавн? часи, коли нова мова стала частково под?бною до казахсько?, ?нод? вважають, що обидв? мови ? частиною ногайсько? групи кипчаксько? частини тюркських мов. Проте, попри казахський вплив, киргизька залиша?ться набагато ближчою до алтайських мов, н?ж до казахсько?.

Нова киргизька мова не мала унормовано? писемно? форми до 1923, в якому введено арабську абетку. Дал? була зам?на на латинську абетку, п?д проводом Касим Тинистанова у 1928, ? на кирилицю у 1940. За роки незалежност? обговорювалась наступна зм?ну абетки, але безрезультатно, можливо, тому що киргизька кирилиця в?дносно проста й добре в?дпов?да? мов?.

Важливою р?зницею м?ж киргизькою та казахською ? те, що киргизька ? майже ун?версальною, тод? як казахська л?нгв?стично? нац?онально? ?дентичност? не ма?. На початку 1990-х, Аскар Ака?в проводив агресивну пол?тику представлення киргизько? як державно? мови, змусивши ?вропейське населення, що залишилося, використовувати киргизьку в громадських ситуац?ях. Сусп?льний тиск, щоб придушити цю зм?ну, був досить сильний, в?дтак рос?йська частина штату Президента Ака?ва влаштувала в 1992 сусп?льний скандал, загрожуючи п?ти у в?дставку, щоб драматизувати тиск ≪киргизоф?кац??≫ не туб?льного населення. 1992 року закони закликали перевести вс? громадськ? справи ц?лком на киргизьку мову до 1997 року. Але в березн? 1996, парламент Киргизстану ухвалив р?шення, що робить рос?йську мову оф?ц?йною мовою на р?вн? з киргизькою як державною. ?стотний тиск з Рос?? був вагомим чинником у ц?й зм?н?, яка була частиною загального оновлення дружн?х вза?мин з Рос??ю.

Щор?чно 23 вересня у Киргизстан? в?дзнача?ться День державно? мови. В цей день у 1989 роц? Верховною радою Киргизько? РСР було прийнято закон ≪Про державну мову Киргизько? РСР≫, який закр?пив статус державно? мови за киргизькою мовою. Зг?дно з цим законом, киргизька мова визнавалася державною, однак за кожним громадянином закр?плювалося право в?льного вибору мови сп?лкування. Також закон гарантував надання можливостей для в?льного розвитку мов ?нших нац?ональностей, як? проживають у республ?ц?. Цей закон втратив силу 2 кв?тня 2004 п?сля прийняття нового закону про державну мову. Прийняття закону ≪Про державну мову Киргизько? РСР≫ сприяло подальшому розвитку киргизько? мови та п?двищення ?? престижу як державно? мови, зробило внесок у п?дняття нац?онально? самосв?домост? киргизького народу .

≪Запов?т≫ Т. Г. Шевченка киргизькою мовою (переклав Толен Шамши?в):

• Киргизька абетка
• Тюркськ? мови

В?к?пед?я ма? розд?л
киргизькою мовою
Башбарак

• Онлайн-трансл?тератор для киргизько? мови [ Арх?вовано 4 Лютого 2022 у Wayback Machine .]
• Закон Киргизько? РСР ≪Про державну мову Киргизько? РСР≫ [ Арх?вовано 27 Вересня 2013 у Wayback Machine .] (рос.)
• День державно? мови в Киргизстан? [ Арх?вовано 28 Вересня 2013 у Wayback Machine .] (рос.)
• Киргизька мова на сайт? Ethnologue : Kyrgyz. A language of Kyrgyzstan (англ.)
• Киргизька мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Kirghiz [ Арх?вовано 11 Жовтня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)
• Киргизька мова на сайт? WALS Online : Language Kirghiz [ Арх?вовано 1 Листопада 2017 у Wayback Machine .] (англ.)

• Т. Г. Шевченко, Запов?т мовами народ?в св?ту, К., ≪Наукова думка≫, 1989

• Асанал??в Кенешбек . Укра?нська класична та радянська л?тература киргизькою мовою ? 1954