Кв?тка
Гештег	flowers [1]
Кв?тка у В?к?сховищ?

Кв??тка ^[2] ? видозм?нений укорочений, нерозгалужений паг?н з обмеженою здатн?стю росту, метаморф?зованими листками, призначений для запилення , статевого процесу ? утворення нас?ння та плод?в , що форму?ться у кв?ткових рослин.

Кв?тка ? складна система орган?в , що забезпечу? нас?нневе розмноження покритонас?нних (кв?ткових) рослин . У двостатев?й кв?тц? проходять м?кро - ? мегаспорогенез , м?кро - ? мегагаметогенез , запилення , запл?днення , розвиток зародка , утворення плоду з нас?нням . Поява кв?тки в процес? еволюц?? ? ароморфоз , який забезпечив широке розселення покритонас?нних на Земл?.

Кв?ткою зак?нчу?ться головне або б?чн? стебла . Безлиста частина стебла п?д кв?ткою назива?ться кв?ткон?жкою . У сидячих кв?ток кв?ткон?жка вкорочена або в?дсутня. Кв?ткон?жка переходить у вкорочену в?сь кв?тки, ?? стеблову частину ? кв?тколоже . Форма кв?тколожа може бути р?зною, на ньому розташован? ус? ?нш? частини кв?тки: чашолистки, що утворюють чашечку, пелюстки, як? формують в?ночок, тичинки ? маточка. В повн?й кв?тц? ? вс? частини. Нижн? ?? дол? утворюють оцв?тину , що часто склада?ться з чашечки та в?ночка , вище розташован? тичинки та маточка з приймочкою .

Паг?н, на якому розташована кв?тка або суцв?ття, часто називають кв?тконосом . Листок , з пазухи якого виходить кв?тка, називають криючим стосовно ц??? кв?тки. У рослин на кв?ткон?жц? ? невелик? листочки ? прикв?тки . ?нод? прикв?тками називають криюч? листки, а листочки на кв?ткон?жках  ? прикв?тничками (наприклад, у ф?алки ).

Г?потези походження кв?тки [ ред. | ред. код ]

У грудн? 2018 року на основ? анал?зу викопних решток рослин, названих Nanjinganthus , було отримано дан?, що перш? кв?ти виникли 250 млн рок?в тому ^[3] .

З? спроб зрозум?ти походження найб?льш типово? для покритонас?нних двостатево? кв?тки з так чи ?накше влаштованою оцв?тиною зародилися основн? г?потези походження покритонас?нних рослин ( Angiospermae ) як таксона .

• Псевдантова теор?я:

Час: початок XX стол?ття. Основоположники: Адольф Генр?х Густав Енглер , Р?хард Веттштейн .

Теор?я заснована на уявленн? про походження кв?ткових в?д гнетопод?бних голонас?нних предк?в. Була розроблена ориг?нальна концепц?я походження кв?тки ? ?дея про незалежне виникнення частин кв?тки як орган?в ≪sui generis≫. Передбачалося, що первинними у покритонас?нних були розд?льностатев? запилюван? в?тром кв?ти з невеликим ? строго ф?ксованим числом частин, а подальша ?х еволюц?я йшла по л?н?? в?д простого до складного.

• Строб?лярна, або евантова теор?я:

Час: к?нець XVIII стол?ття ? початок XX стол?ття. Основоположники: Й. В. ?ете , О. П. Декандоль (типолог?чн? побудови), Н. Арбер та Дж. Парк?н.

В?дпов?дно до ц??? теор??, найближч? до предк?в покритонас?нних мезозойськ? бенетити , а вих?дний тип кв?тки представля?ться схожим з тим, що спостер?га?ться у багатьох сучасних багатопл?дних: двостатева ентомоф?льна кв?тка з подовженою в?ссю, великим ? невизначеним числом в?льних частин. Подальша еволюц?я кв?тки в межах покритонас?нних мала редукц?йний характер.

• Теломна теор?я:

Час: з 30-х рок?в XX стол?ття. Основоположник: Вальтер Ц?ммерман .

В?дпов?дно до ц??? теор??, вс? органи вищих рослин походять та незалежно розвиваються з телом?в ; вищ? рослини з? справжн?ми коренями ? пагонами походять в?д рин?оф?т?в , т?ло яких було представлено системою дихотом?чно розгалужених простих цил?ндричних осьових орган?в ? телом?в та мезом?в . У ход? еволюц?? в результат? перевершинювання, сплощення, зрощення ? редукц?? телом?в виникли вс? органи покритонас?нних рослин. Листя нас?нн?вих рослин виникли з? сплощених та зрощених м?ж собою систем телом?в; стебла  ? завдяки б?чному зрощенню телом?в; кор?ння  ? з систем п?дземних телом?в. Основн? частини кв?тки ? тичинки ? маточки  ? виникли з? спороносних телом?в ? еволюц?онували незалежно в?д вегетативних листк?в.

Утворення кв?тки [ ред. | ред. код ]

Фази утворення кв?тки [ ред. | ред. код ]

Як ми бачимо, процес утворення кв?тки складний ? багатоступеневий. В?н ?ндуку?ться довжиною дня або фотопер?одом та холодом ( яровизац?я ). Лише в деяких вид?в при в?дсутност? ?ндуктивних умов утворення кв?ток не спостер?га?ться зовс?м ? повний контроль цв?т?ння зовн?шн?м середовищем. У вид?в ?ндуктивн? умови прискорюють цей процес (к?льк?сний контроль) або зовс?м не д?ють (автономне утворення кв?ток).

П?сля зак?нчення першо? фази ?н?ц?ац?? цв?т?ння наступа? друга, завершальна ( евокац?я ), п?д час яко? в апекс? в?дбуваються процеси, як? обумовлюють появу зачаткових елемент?в кв?тки. Якщо сприйняття фотопер?оду можна назвати листковою фазою ?н?ц?ац?? цв?т?ння, то евокац?я ? це фаза, яка реал?зу?ться в апекс? стебла . В ход? евокац?? п?д впливом флорального стимулу в конус? наростання стебла ?ндуку?ться експрес?я ген?в , що в?дпов?дають за морфогенетичну програму кв?ткоутворення. Зб?льшу?ться к?льк?сть кл?тинних под?л?в, зм?ню?ться форма апекса.

Ф?з?олог?чн? та морфолог?чн? процеси утворення кв?тки [ ред. | ред. код ]

Ф?з?олог?чно ? морфолог?чно вид?ляються групи ?н?ц?альних кл?тин, особливост? под?лу яких визначають наступний етап морфогенезу кожно? частини кв?тки. Першими закладаються чашолистки , з'являються приморд?? пелюсток, пот?м посл?довно закладаються тичинки ? плодолисточки .

Приморд?? плодолисточк?в поступово набувають п?дковопод?бно? форми, подовжуються ? зростаються краями. Таким чином утворю?ться маточка . На внутр?шн?й сторон? кожного плодолисточка заклада?ться приморд?й с?м'ябруньки. С?м'ябрунька розроста?ться, формуючи складов? частини нас?нного зачатка, з якого п?сля запл?днення розвива?ться нас?нина . Нас?нний зачаток заклада?ться на плацент? ? здеб?льшого ма? кулясто-видовжену форму. В центр? форму?ться нуцелус, що у б?льшост? рослин оброста? одним чи двома покривами ( ?нтегументами ), як? на верх?вц? не зростаються один з одним, залишаючи отв?р ? м?кроп?ле. Частина нас?нного зачатка, в?д яко? в?дходить нас?нна н?жка, назива?ться халазою . Нас?нна н?жка з'?дну? сформований зачаток ?з плацентою ? м?стить судинний пучок.

Нуцелус викону? функц?? мегаспоранг?я. Одна з його кл?тин ста? археспор?альною, вона д?литься редукц?йним шляхом ( мейоз ) з утворенням чотирьох гапло?дних макроспор . Три з них руйнуються, а одна да? початок зародковому м?шку (ж?ночий гаметоф?т ). Внасл?док трьох наступних посл?довних м?тоз?в ?з не? у зародковому м?шку з'являються 8 гапло?дних ядер , причому п?сля першого под?лу два доч?рн? ядра направляються до протилежних полюс?в поляризованого гаметоф?та ? там д?ляться ще дв?ч?. Три ядра б?ля кожного полюса в?докремлюються в кл?тини. Одна з кл?тин б?ля м?кроп?ле ста? яйцекл?тиною (ж?ночою гаметою ), а дв? ?нш? ? синерг?дами. ?нш? три ядра на протилежному полюс? утворюють кл?тини-антиподи. Решта дво? ядер м?грують до центру, зливаються, перетворюючись на вторинне дипло?дне ядро центрально? кл?тини, що да? початок ендосперму . Яйцекл?тина ? ж?ночий гаметоф?т у такому вигляд? готов? до запл?днення .

Тичинкова нитка утворю?ться за рахунок ап?кального , а пот?м ?нтеркалярного под?лу ? росту кл?тин приморд?ю. В дистальн?й частин? ?н?ц?альн? кл?тини дають початок тканинам пиляка .

У пиляку кл?тини спорогенно? тканини посл?довно д?ляться шляхом мейозу . В результат? з материнсько? кл?тини утворюються 4 гапло?дн? м?кроспори. У процес? утворення м?кроспор спорогенн? материнськ? кл?тини гублять б?льшу частину цитоплазматичних РНК ? б?лк?в . ?з кожно? тако? м?кроспори форму?ться пилкове зерно (чолов?чий гаметоф?т ). При цьому вона зб?льшу?ться в розм?рах, вкрива?ться подв?йною оболонкою. Ядро м?кроспори д?литься м?тотично й асиметрично, в результат? чого всередин? пилкового зерна з вегетативним ядром з'явля?ться маленька генеративна кл?тина з? сво?м генеративним ядром. Генеративна кл?тина д?литься й утворю? два сперм?? (чолов?ч? гамети). У багатьох вид?в це в?дбува?ться уже в пилков?й трубц?. Вегетативна кл?тина забезпечу? житт?д?яльн?сть пилкового зерна та р?ст пилково? трубки.

Таким чином, у процес? розвитку пилкового зерна шляхом мейозу , а пот?м м?тозу , в ньому утворю?ться дуже редукований чолов?чий гаметоф?т. В?н склада?ться з одн??? (покритонас?нн?) або к?лькох (голонас?нн?) вегетативних кл?тин та одн??? маленько? генеративно? кл?тини з? сво?м генеративним ядром, яка здеб?льшого под?ля?ться на два сперм?? (чолов?ч? гамети ), що беруть участь у запл?дненн?.

Важливу ф?з?олог?чну функц?ю в редукц?йному д?ленн? при м?кроспорогенез? виконують каротин ? каротино?ди . Понижений вм?ст ?х у пиляках призводить до порушення м?кроспорогенезу та утворення абортивного пилку.

У процес? мега- ? м?кроспорогенезу в кл?тинних ст?нках на ранн?х фазах розвитку в?дклада?ться калоза (β-1,3-глюкан), яка забезпечу? тимчасову ?золяц?ю кл?тин, що переходять на генеративний шлях розвитку. Генеративна кл?тина при формуванн? також на деякий час покрива?ться кл?тинною оболонкою з калози, що необх?дно для ?? ?золяц?? в?д цитоплазми вегетативно? кл?тини. Пот?м калоза зника? ? генеративна кл?тина залиша?ться оточеною оболонкою з целюлози й пектину . Таким чином, тимчасова ?золяц?я кл?тин ? важлива умова для переходу до генеративно? фази розвитку.

Тривал?сть пер?оду цв?т?ння окремо? кв?тки колива?ться в?д 2-3 годин (Hibiscus) до 80 дн?в (троп?чна орх?дея Odontoglossum). Тривал?сть цв?т?ння залежить в?д к?лькост? утвореного кв?ткою пилку , к?лькост? кв?ток та пер?оду цв?т?ння першо? й останньо? кв?тки.

Будова [ ред. | ред. код ]

Кв?тка склада?ться ?з стеблово? частини ( кв?ткон?жка ? кв?тколоже ), листково? частини (чашолистки, пелюстки) та генеративно? частини (тичинки, маточка або маточки). Кв?тка ? ап?кальним (верх?вковим) органом, але при цьому вона може розташовуватися як на верх?вц? головного пагона , так ? б?чного. Вона прикр?плю?ться до стебла за допомогою кв?ткон?жки . Якщо кв?ткон?жка сильно вкорочена або в?дсутня, кв?тка назива?ться сидячою ( подорожник , вербена , конюшина ). На кв?ткон?жц? розташовуються також два (у дводольних ) ? один (в однодольних ) маленьких передлистки ? прикв?тки , як? часто можуть бути в?дсутн?. Верхня розширена частина кв?ткон?жки, на як?й розташовуються вс? органи кв?тки, назива?ться кв?тколожем . Кв?тколоже може мати р?зн? розм?ри ? форму ? плоску ( п?вон?я ), опуклу ( суниця , малина ), ув?гнуту ( мигдаль ), подовжену ( магнол?я ). У деяких рослин в результат? зрощення кв?тколожа, нижн?х частин покрову та андроцею утворю?ться особлива структура ? г?пант?й . Форма г?пант?ю може бути р?зноман?тною ? ?нод? брати участь в утворенн? плоду ( ц?наррод?й  ? пл?д шипшини , яблуко ). Г?пант?й характерний для представник?в родин розових , а?русових , ломикаменевих , бобових .

Частини кв?тки д?лять на фертильн? , або репродуктивн? (тичинки, маточка або маточки), ? стерильн? (оцв?тина).

Оцв?тина [ ред. | ред. код ]

Оцв?тину називають простою, якщо вс? ?? листочки однотипн? (кв?тка тюльпана ). Подв?йна оцв?тина склада?ться з чашечки та в?ночка. Чашечка  ? це зовн?шн? коло подв?йно? оцв?тини, що викону? переважно функц?ю захисту; листочки, що складають чашечку ? чашолистки  ? найчаст?ше бувають зеленими, р?дше ? забарвленими в ?нший кол?р.

В?ночок [ ред. | ред. код ]

В?ночок  ? внутр?шня, найпом?тн?ша частина подв?йно? оцв?тини, що пристосована для приваблення запилювач?в. Листочки, що утворюють в?ночок, називаються пелюстками . В?ночок бува? розд?льнопелюстковим або зрослопелюстковим. В пелюстц? нижня, б?льш вузька частина ? н?гтик  ? може значно в?др?знятися в?д верхньо?, розширено? ? в?дгину .

В зрослопелюстковому в?ночку розр?зняють трубку , в?дгин та з?в  ? м?сце переходу трубки у в?дгин. К?льк?сть зубц?в, лопастей або доль в?дгону звичайно вказу? на к?льк?сть зрощених пелюсток.

Залежно в?д сп?вв?дношення величин трубки та в?дгину та в?д форми в?дгину, розр?зняють р?зн? форми в?ночка, наприклад: колесопод?бний, дзвоникопод?бний (у дзвоник?в ), трубчастий, язичковий, двогубий (у глухо? кропиви ).

Нас?нн?вий зачаток [ ред. | ред. код ]

При анатом?чному досл?дженн? нас?нн?вого зачатка розр?зняють так? складов? частини: нас?нн?ва н?жка , нуцелус , покриви ( ?нтегументи ), пилковх?д ( м?кроп?ле ), зародковий м?шок . Нас?нн?вий зачаток виник у ф?логенез? спороносних орган?в. Уперше в?н з'явля?ться у нас?нних папоротей . У голонас?нних нас?нн? зачатки м?стяться на плодолистках в?дкрито, у покритонас?нних  ? усередин? зав'яз? . Маточка виникла в процес? еволюц?? рослин як орган, у якому в?дбува?ться запл?днення ? який у ц?лому бере участь у формуванн? плоду .

Види кв?т?в [ ред. | ред. код ]

З огляду на р?зну будову та еколог?ю, кв?ти можна под?ляти за р?зними критер?ями. До критер??в, як? використовуються найчаст?ше можна в?днести кол?р оцв?тини, наявн?сть або в?дсутн?сть запаху, ст?йк?сть кв?тки. У науц? в основному використовуються наступн? критер??:

Под?л з огляду на стать

Кв?ти бувають одно- ? двостатев?. Одностатев? кв?тки несуть або т?льки маточки , або т?льки тичинки , як, наприклад, у дуба , тиса , топол? . У двостатевих (гермафродитних) чолов?ч? ? ж?ноч? статев? органи розвиваються в одн?й кв?тц? ( прол?ски , горох ). В?дпов?дно ? одно- та дводомн? рослини. В однодомних рослин чолов?ч? й ж?ноч? кв?тки ростуть окремо на одн?й рослин? ( дуб , л?щина , бук ). У дводомних ? чолов?ч? ? ж?ноч? кв?тки знаходяться на р?зних рослинах, тобто кожна конкретна рослина ? або ж?ночою, або чолов?чою ( тис , тополя , гостролист , обл?пиха ). ?снують також форми нестатев? (без тичинок ? маточки), як? служать як приваблення (крайн? кв?ти волошки синьо? ).

Под?л за характером запилення

Значно част?ше у природ? зустр?чаються кв?ти адаптован? до запилення чужим пилком (взятим з ?нших кв?т?в або рослин). Так? кв?ти називаються перехреснозапильними (алогамними). ?х протилежн?сть ? кв?ти, що запилюються власним пилком, називаються самозапильними ( автогамними ). Серед самозапильних ? клейстогамн? кв?ти ? т?, що н?коли не в?дкриваються. Серед перехреснозапильних вид?ляють: в?трозапильн? (анемохори), комахозапильн? (ентомохори) рослини, рослини, як? запилюються водою (г?дрохори), птахами.

Под?л за наявн?стю нектарник?в

• Кв?ти з легкодоступними нектарниками,
• Кв?ти з частково прихованими нектарниками,
• Кв?ти ?з повн?стю схованими нектарниками,
• Кв?ти без нектарник?в (т. зв. кв?ти пилков?)

Под?л за формою оцв?тини

• Л?йкопод?бн? кв?ти ? безстатев? зигоморфн? кв?тки ; трубка в?ночка довга, вигнута, догори сильно розширена. Число зубц?в б?льше, н?ж у трубчастих кв?ток , через часткове розщеплення в?льних верх?вок пелюсток. ^[4] . Слугують лише для приваблення комах-запилювач?в ? тому не мають тичинок та маточки . В?ночок утворений зрослими у вигляд? л?йки яскраво забарвленими пелюстками .
• Дзвоникопод?бн? кв?ти,
• Трубчаст? кв?ти ? актиноморфн? кв?тки , мають довгу трубку, яка зверху творить розширення, або ж мають короткий п'ятизубчастий в?дгин, сформований в?льними верх?вками пелюсток . Гермафродитн? (двостатев?), р?дше одностатев?.
• Метеликопод?бн? кв?ти (у бобових),
• Кв?ти-пастки.

Под?л за будовою оцв?тини

• Диплохлам?дн?  ? кв?тки з подв?йною оцв?тиною. Под?ляються на гомохлам?дн? ? гетерохлам?дн? ^[5] .
  • Гомохлам?дн?  ? кв?тки з простою оцв?тиною, тобто ?? листочки приблизно однаков?, част?ше розташован? сп?рально, у досить велик?й к?лькост?. Листочки мають чашопод?бну або в?ночкопод?бну форму. Такий тип характерний для найб?льш прим?тивних родин покритонас?нних (магнол?я, л?л?я, купальниця).
  • Гетерохлам?дн?  ? кв?тки з подв?йною оцв?тиною, що розд?ля?ться на чашечку ? в?ночок (гвоздика, дзвоники, горох)
• Гаплохлам?дн? (монохлам?дн?) ? кв?тки з лише одним колом листочк?в оцв?тини, як? част?ше за все мають чашопод?бну форму (кропива, в'яз, лобода).
• Апохлам?дн?  ? кв?тки без оцв?тини (ясен, верба). Зараз б?льш?сть науковц?в вважають, що втрата оцв?тини в?дбулася у процес? еволюц??; колись панувала думка, що рослини з апохлам?дними кв?тками являють собою найприм?тивн?ш? з покритонас?нних, у яких оцв?тина ще не розвилася ^[6] .

Симетр?я кв?тки [ ред. | ред. код ]

Характер симетр?? в розташуванн? та форм? орган?в, особливо в?ночка кв?тки, ? класиф?кац?йною ознакою. Якщо через кв?тку можна провести дек?лька площин симетр?? ? кв?тку називають правильною, або актиноморфною . Якщо ж частини одного кола кв?тки р?зн? ? розташован? так, що площина симетр?? т?льки одна ? ?? називають зигоморфною або неправильною.

Якщо через кв?тку не можна провести жодно? площини симетр??, ?? називають асиметричною .

Актиноморфн? кв?ти [ ред. | ред. код ]

• 
  Глечики жовт?
• 
  П?вон?я
• 
  Нарцис
• 
  Г?бридна чайна троянда

Зигоморфн? кв?ти [ ред. | ред. код ]

• 
  Ротики
• 
  Акон?т
• 
  Красоля
• 
  Ряст
• 
  Рутка

Асиметричн? кв?ти [ ред. | ред. код ]

• 
  Глад?олус
• 
  Стрел?тц?я
• 
  Канна

За аналог??ю з актиноморфн?стю , зигоморфн?стю ? асиметричн?стю кв?тки в ц?лому говорять ? про актиноморфн?сть, зигоморфн?сть ? асиметричн?сть в?ночка.

Формула та д?аграма кв?тки [ ред. | ред. код ]

Для короткого ? умовного позначення будови кв?ток застосовують формули, в яких за допомогою буквених ? цифрових позначень кодують р?зн? морфолог?чн? ознаки: стать ? симетр?ю кв?тки, число к?л у кв?тц?, а також число член?в у кожному кол?, зрощення частин кв?тки ? положення маточок (верхня або нижня зав'язь ).

Формула кв?тки  ? це коротка характеристика, ?? опис за допомогою символ?в . Кв?тку вивчають в акропетальному порядку ? в ц?й посл?довност? записують так? символи: пол?симетрично? кв?тки ( актиноморфно? ) ? *, зигоморфно?  ? ↑, асиметрично? ? ?│:, ? пот?м символ чашечки ? К (Са), в?ночка ? С (Со), андроцею ? А, г?нецею ? G, просто? оцв?тини (perigonium) ? P. К?льк?сть елемент?в кожно? частини кв?тки познача?ться в?дпов?дним числом, якщо ж цих елемент?в б?льше дванадцяти значком ? ∞ ; факт зрощення частин кв?тки познача?ться дужками, розм?щення дано? частини кв?тки у р?зних колах розд?ля?ться знаком +. Верхня зав'язь познача?ться рискою (?), поставленою п?д числом карпел г?нецею, нижня зав'язь ? над числом, а середня ? поряд ?з числом карпел. Наприклад, формула кв?тки свир?пи (Barbarea) ма? такий вигляд: *К4С4А2+4G(2); груш? (Pyrus): *K5C5A∞G(5); тюльпана (Tulipa): *P3+3A3+3G(3)-; бузини (Sambucus): *K5C5A5G(3)-.

Найповн?ше уявлення про будову кв?тки дають д?аграми, як? представляють схематичну про?кц?ю кв?тки на площину, перпендикулярну ос? кв?тки ? проходить через криючий листок ? в?сь суцв?ття або паг?н , на якому розташована кв?тка.

Цикл?чн?сть кв?тки [ ред. | ред. код ]

У б?льшост? рослин частини кв?тки утворюють добре пом?тн? мутовки або кола ( цикли ). Найпоширен?ш? пента- ? тетрацикл?чн?, тобто п'яти- ? чотирикругов? кв?тки. Число частин кв?тки на кожному кол? може бути р?зним. Найчаст?ше кв?ти бувають пентацикл?чн?: два кола оцв?тини (чашечка ? в?ночок), два кола тичинок (андроцей) ? одне коло з плодолистк?в (г?нецей). Таке розташування кв?ток характерне для Л?л?йних , Амарил?сових , Гвоздичних , Геран??вих . У тетрацикл?чних кв?ток зазвичай розвива?ться два кола оцв?тини: одне коло андроцея ? одне коло г?нецея ( П?вников? , Зозулинцев? , Бруслинов? , Ранников? , Губоцв?т? тощо)

?нод? спостер?га?ться зменшення числа к?л та член?в в них (безпокровн? одностатев? кв?тки) або зб?льшення (особливо у садових форм). Кв?тку з? зб?льшеним числом к?л називають махровою . Махров?сть зазвичай пов'язана або з розщепленням пелюсток в процес? онтогенезу кв?тки, або ?з перетворенням в пелюстки частини тичинок.

У будов? кв?ток проявляються певн? законом?рност?, зокрема правило кратних в?дносин . Його суть поляга? в тому, що в р?зних колах кв?тки ? однакова або кратна к?льк?сть член?в. У б?льшост? однодольних рослин найчаст?ше зустр?чаються тричленн?, у дводольних  ? п'ятичленн?, р?дше дво- або чотиричленн? ( Капустян? , Маков? ) кв?тки. В?дступ в?д цього правила часто спостер?га?ться в кол? г?нецея, число його член?в бува? менше, н?ж в ?нших колах.

У б?льшост? покритонас?нних вс? частини кв?тки розташован? на кв?тколож? у вигляд? концентричних к?л (кв?тка кругова, цикл?чна). В ?нших випадках ( магнол?я , купальниця ) вони розташован? по сп?рал? (кв?тка сп?ральна, ацикл?чна). ?нод? одн? частини кв?тки розташован? в колах, ?нш? по сп?рал? (кв?тка нап?вколова, гем?цикл?чна або сп?роцикл?чна). В останн?х оцв?тина ма? цикл?чне, а тичинки ? маточка ? сп?ральне розташування ( жовтець ), або чашечка ? сп?ральне, а ?нш? частини кв?тки ? цикл?чне ( шипшина ). Зазвичай вважають, що еволюц?йно ацикл?чн? кв?тки арха?чн?ш? н?ж цикл?чн?, тобто вони утворилися в процес? еволюц?? ран?ше.

У кв?тц? сп?рал? виражаються тими ж формулами, що ? листорозм?щення . ?нод? вони дуже складн?, особливо серед тичинок. У цикл?чних кв?тках здеб?льшого ч?тко видно, що члени будь-якого кола чергуються з членами сус?дн?х к?л, а не протистоять ?м. Зв?дси виводять правило чергування к?л . Якщо тичинки розташован? у два кола, то зовн?шн? коло бува? зазвичай протичашечним, а члени внутр?шнього кола протистоять пелюсткам. В?дступ в?д цього правила ?нод? виника? в результат? редукц?? одного з к?л, тобто при переход? в?д пентацикл?чно? до тетрацикл?чно? кв?тки, збер?га?ться або зовн?шн?й (крушини), або внутр?шн? коло (Бруслинов?).

Символ?зм кв?т?в [ ред. | ред. код ]

Багато кв?т?в мають важливе символ?чне значення у культур? р?зних народ?в. Присво?ння значень для кв?т?в в?доме як ≪мова кв?т?в≫ . Деяк? з найпоширен?ших приклад?в:

• Червон? троянди  ? символ любов?, краси та пристраст?.
• Маки ? символом спокою у момент смерт?. У Велик?й Британ?? , Нов?й Зеланд?? , Австрал?? ? Канад? , а також останн?м часом в Укра?н? символ?чн? зображення червоного маку носять на пам'ять про солдат?в , загиблих п?д час в?йни.
• П?вники та л?л?? використову?ться в похованнях як символ з посиланням на ≪воскрес?ння/життя≫.
• Ромашки ? символом невинност?.

У мистецтв? багатьох культур в усьому св?т? ?сну? виражена тенденц?я пов'язувати ж?ночн?сть ?з кв?тами.

Завдяки сво?й р?зноман?тн?й ? колоритн?й зовн?шност? кв?ти давно стали улюбленим предметом для зображення художниками. Деяк? з найв?дом?ших картин знаменитих художник?в в?дображають кв?ти, так? як ≪Соняшники≫ Ван Гога , сер?я з лататтям Клода Моне .

Кв?ти також засушують методом субл?мац?йного суш?ння ? створюють тривим?рн? витвори мистецтва.

У м?фолог?? кв?ти пов'язан? з богами, наприклад римська богиня кв?т?в, сад?в та весни Флора та грецька богиня весни, кв?т?в ? природи Хлорида .

В ?нду?стськ?й м?фолог??, кв?ти мають значний статус. В?шну , одного з трьох головних бог?в в ?нду?стськ?й систем?, часто зображують, як в?н сто?ть на кв?тц? лотоса . ^[7] Кр?м зв'язку з В?шну, ?нду?стська традиц?я також вважа?, що лотос ма? духовне значення. ^[8] Наприклад, в?н ф?гуру? в ?нду?стських м?фах про створення св?ту. ^[9]

Використання [ ред. | ред. код ]

Декоративне кв?тникарство [ ред. | ред. код ]

Кв?ти використовуються в основному для декоративних ц?лей, що забезпечу? джерело естетичного задоволення. Особливо ц?нуються як декоративн? рослини види кв?т?в з оцв?тиною вражаючого розм?ру ? кольору, ароматн?, з ориг?нальною формою чашолистк?в. ?нод? естетичну ц?нн?сть мають не окрем? кв?тки, а все суцв?ття або прикв?тков? листки. Популярн? кв?ти декоративних кущ?в : бузок , форзиц?я , троянда , серед трав'янистих рослин: тюльпан , глад?олус , хризантема , нарцис , та багато ?нших. Вирощування та виробництво кв?т?в у сад?вництв? назива?ться кв?тникарством . Мистецтво аранжування кв?т?в ? флористика, на Далекому Сход? ( Япон?я ) таке мистецтво ? традиц?йним та ма? назву ?кебана . Кв?тки часто використовуються як декоративний елемент.

Зр?зан? кв?ти у вигляд? букет?в продаються для прикраси ?нтер'?ру та на подарунки. Завдяки цьому вирощування кв?т?в на зр?з ? одн??ю з усп?шних сучасних ?ндустр?й. Деяк? кра?ни (наприклад, Голланд?я) славляться сво?ми кв?тами, як? л?таками транспортують на продаж у багато кра?н св?ту. Усп?шно продаються й жив? кв?ти у вазонах.

Медоносн? рослини [ ред. | ред. код ]

Деяк? кв?ти забезпечують бдж?л сировиною для виробництва меду  ? нектаром та пилком . Через це вирощують все б?льше число вид?в медоносних рослин , таких як гречка , конюшина , р?пак .

Еф?рн? ол?? [ ред. | ред. код ]

Деяк? рослини вирощують для того, щоб отримувати еф?рн? ол?? власне з кв?т?в. Еф?рн? ол?? ? сировиною, наприклад, для парфумерно? та фармаколог?чно? промисловост?. З пелюсток троянд отримують трояндову ол?ю, з кошичк?в рум'янку  ? рум'янкову ол?ю, з суцв?ть лаванди  ? лавандову ол?ю та ?н.

Кул?нар?я [ ред. | ред. код ]

Кв?ти та суцв?ття мають менше значення в кул?нар?? н?ж ?нш? частини рослин, але деяк? види ? важливими овочами та спец?ями . Поживними овочами ?, наприклад, молод? суцв?ття цв?тно? капусти , брокол? , артишоку. Кр?м того, можна вживати в ?жу кв?ти та суцв?ття гарбуза , кабачка , бузини чорно? . Суцв?ття хмелю ? ключовою спец??ю у виробництв? пива . Тичинки з кв?т?в шафрану належать до найдорожчих прянощ?в, використовуються також як барвник . Пелюстки календули додан? в корми для птиц? надають ?нтенсивн?шого забарвлення я?чним жовткам .

Л?карськ? рослини [ ред. | ред. код ]

Деяк? кв?ти та суцв?ття також використовуються як л?карськ? рослини . Наприклад, кв?ти ромашки л?карсько? та суцв?ття липи використовуються як протизастудний, протизапальний та спазмол?тичний зас?б.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Кв?тка [ Арх?вовано 15 Березня 2016 у Wayback Machine .] // Фармацевтична енциклопед?я
• Р?чард Ф?л?пс Фейнман : Про красу кв?тки (The Beauty of the Flower) [ Арх?вовано 21 Травня 2011 у Wayback Machine .] (англ.)
• Ikebana International

Джерела [ ред. | ред. код ]

Кв?тка у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪Б?олог?я≫
	Означення у В?к?словнику ?
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Кв?тка у В?к?сховищ? ?

• Фёдоров Ал. А., Артюшенко З. Т. Атлас по описательной морфологии высших растений. Цветок  / АН СССР; Ботанич. ин-т им. В. Л. Комарова. ? Л. : Наука, Ленингр. отд, 1975. ? 352 с. ? 3300 прим.
• Лотова Л. И. Ботаника: Морфология и анатомия высших растений. ? Москва : КомКнига, 2007. ? С. 65?69, 107. ? ISBN 978-5-484-00698-4 .
• Ботаника с основами фитоценологии: Анатомия и морфология растений / Т. И. Серебрякова, Н. С. Воронин, А. Г. Еленевский. ? Москва : ИКЦ ≪Академкнига≫, 2007. ? 543 с. ? ISBN 978-5-94628-237-6 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Кв?ти, кв?тки [ Арх?вовано 15 Вересня 2020 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1959. ? Т. 3, кн. V : Л?тери К ? Ком . ? С. 620-621. ? 1000 екз.

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · Google Arts & Culture · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Англ?йська В?к?д?я · Баскська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/0c9ph5 · GND :  4007210-1 · J9U :  987007538583805171 · LCCN :  sh85049332 · NDL :  00562890 · NKC :  ph122063