Координати
:
54°42′23″ пн. ш.
20°30′42″ сх. д.
/
54.70638888891666340° пн. ш. 20.511666666694° сх. д.
/
54.70638888891666340; 20.511666666694
Домський собор Богоматер? та Святого Адальберта
? нед?ючий кафедральний собор, розташований в ?сторичному район? м?ста Кал?н?нграда ? Кнайпхофе (нин? оф?ц?йно названий ≪Остр?в ?мману?ла Канта≫), одн??ю з остр?вних частин колишнього сх?дно-прусського м?ста Кен?гсберга.
До початку церковно? реформац?? XVI стол?ття собор був головним католицьким храмом м?ста Кен?гсберга (присвячений Високосвященному т?лу ?суса Христа, Д?в? Мар??, Вс?м Святим ? Святому Адальберту), а пот?м головним лютеранським храмом Прусс??.
У радянськ? роки Кафедральний собор у Кал?н?нград? був об'?ктом культурно? спадщини та входив до перел?ку пам'яток арх?тектури республ?канського (РРФСР) значення за № 0058.
Кафедральний собор, побудований у стил? цегляно? (балт?йсько?) готики, одна ?з небагатьох готичних споруд у Рос??.
У 2007 роц? собор входив до числа претендент?в на звання одного з ≪Семи чудес Рос??≫. У 2008 роц? за п?дсумками акц?? ≪С?м чудес бурштинового краю≫ було названо головним символом Кал?н?нградсько? област?.
Служби у собор? не проводяться, буд?вля використову?ться для розм?щення музейних експозиц?й та проведення концерт?в. Д?ють ?вангел?чна та православна каплиц?.
Перший кафедральний собор був збудований м?ж 1297 ? 1302 роками в п?вденно-зах?дн?й частин? Альтштадта. П?сля смерт? ?пископа З?гфр?да, при якому розпочалося буд?вництво собору, новим ?пископом став Йоганн. В?н вважав уже збудований собор надто маленьким. На його прохання в 1327 маг?стр
Тевтонського ордена
вид?лив нову д?лянку для буд?вництва головно? церкви м?ста на остров? Кнайпхофе.
Точна дата початку буд?вництва собору на новому м?сц? нев?дома. Формально його ≪днем народження≫ вважають 13 вересня 1333 (перша згадка в документах) . Цього дня маг?стр Тевтонського ордену дав добро на продовження буд?вництва собору. Спочатку проект припускав буд?вництво собору-фортец?, тому що територ?я була щойно завойована, але гросмейстер Ордену Лютер Брауншвейгський не дав на те дозволу, сказавши, що ≪н?що будувати другу фортецю лише на в?дстан? польоту стр?ли в?д орденського замку≫. Таким чином, зупинене буд?вництво було в?дновлено, але тепер собор зводився виключно як культова споруда. У зв'язку з ненад?йним ?рунтом острова п?д фундамент храму було забито понад тисячу дубових паль.
Матер?алом для нового собору стала цегла старого собору (в Альтштадт?), знесена. Спец?ально для доставки ?х на остр?в через р?чку Преголю був побудований м?ст, названий Соборним, а в м?ськ?й ст?н? Альтштадта були прорубан? ворота, що теж отримали назву Соборних. Обидв? споруди мали тимчасовий характер; але якщо м?ст д?йсно п?зн?ше було роз?брано (в?н про?снував лише п'ятдесят рок?в), то ворота простояли ще ш?стсот рок?в ? загинули п?д час бомбардування м?ста англо-американською ав?ац??ю у серпн? 1944 року.
Формально, датою завершення буд?вництва вважа?ться 1380, але роботи в собор? тривали ? п?зн?ше. ? не лише за внутр?шн?м оформленням (так, м?ж 1380 ? 1400 роками нефи собору були розписан? фресками). В 1553 до фасад?в собору були прибудован? веж? (на шпил? одн??? з них був встановлений флюгер-русалка).
Спочатку собор був однонефним, але пот?м до його зах?дно? частини прибудували тринефний корпус. В орденськ? часи ц? дв? частини церкви були под?лен?: в однонефн?й частин?, в?дом?й як Висок? хори, молилися лицар?, в тринефн?й (Низьк? хори) ? звичайн? параф?яни.
У 1519 роц? в собор? пройшла остання католицька служба, а вже через чотири роки тут в?дбулася перша ?вангел?чна пропов?дь н?мецькою мовою.
У 1528 роц? собор став кнайпхофською параф?яльною к?рхою та власн?стю м?ста Кнайпхофа. Незабаром по сус?дству ?з собором виника? буд?вля ун?верситету Альберт?на, собор викону? функц?? ун?верситетсько? церкви, а з 1650 року в п?вденн?й його веж? розташову?ться Валленродська б?бл?отека, ун?кальн? збори старовинних книг та манускрипт?в. Пов'язу? Собор та ун?верситет професорська усипальниця, де з 1558 року ховали професор?в Альбертини.
?мману?л Кант
був останн?м, хто знайшов там спок?й. До 200-р?ччя в?д дня народження ф?лософа у 1924 роц? з? сх?дного боку собору було споруджено мемор?альний портик ≪Стоа кант?ана≫ (автор ? арх?тектор Фр?др?х Ларс). Також у собор? було поховано герцога Альбрехта ? багатьох його родич?в, фам?льна усипальниця яких знаходиться там же. Фрагменти надгробка Альбрехта збереглися у собор? дос? .
У 1640 року у веж? собору було встановлено годинник ?з бо?м, а 1695 року у собор? з'явився орган.
У 1789 роц? в кафедральному собор? побував Карамз?н. У його дорожн?х нотатках збер?гся запис, присвячений собору:
|
Тутешня кафедральна церква величезна.
З великою прим?ткою розглядав я там стародавню зброю, лати ? шишок благочестивого з бранграф?в бранденбурзьких ? найхоробр?шого з лицар?в свого часу.
≪Де ви, ? думав я, ? де ви, похмур? пов?ки, пов?ки варварства та геро?зму? Бл?д? т?н? ваш? жахають несм?ливе просв?тництво наших дн?в. Одн? сини натхнення зухвало викликають ?х з безодн? минулого ? под?бно до Ул?сса, що кличе т?н? друз?в ?з похмурих жител смерт?, ? щоб у сумних п?снях сво?х збер?гати пам'ять чудово? зм?ни народ?в≫.
? Я мр?яв близько години, притуляючись до стовпа.? На ст?н? зображено маркграфову ваг?тну дружину, яка, забуваючи св?й стан, кида?ться на кол?на ? з сердечною старанн?стю молить небо про збереження життя героя, що йде перемагати ворог?в. Жаль, що тут мистецтво не в?дпов?да? зворушливост? предмета! ? Там видно безл?ч р?знокольорових прапор?в, трофе?в маркграфових.
|
|
1833 року собор було вперше в?дреставровано, а 1888 року там було встановлено новий орган.
М?ж 1901 та 1907 роками Р?хардом Детлефсеном, пров?нц?йним консерватором (так у Н?меччин? називають чиновник?в, як? стежать за збереженням пам'яток культури) було проведено чергову реставрац?ю собору. При цьому зах?дному (головному) фасаду повернули риси XIV стол?ття, як? були на той час пом?тно зм?нен? р?зними перебудовами.
На початок Друго? св?тово? в?йни собор мав так? розм?ри:
- Довжина: 88,5 метр?в
- Висота найвищо? (п?вденно?) веж? до шпиля ? 50,75 метр?в
- Висота частини буд?вл? (без хреста) ? 32,14 метра
П?д час бомбардувань 1944 року церква майже повн?стю вигор?ла, але сама буд?вля встояла. П?д час розгулу вогню парт?йна влада заборонили гасити собор пожежникам, проте кен?гсбержц? намагалися гасити храм самотужки. Вт?м, врятувати оздоблення ?м не вдалося: все воно загинуло у вогн?.
За свою довгу н?мецьку ?стор?ю собору доводилося бути не т?льки культовою спорудою. У 1344 роц? граф В?льгельм IV Голландський попросив у ?пископа дозволу провести зиму в ще недобудованому собор? разом з? сво?ми к?ньми, ? йому не було в?дмовлено. А в 1807 роц? частина собору (точн?ше ? фам?льна усипальниця Альбрехта) була перетворена французами на в?йськову в'язницю.
Собор п?сля Друго? св?тово? в?йни
[
ред.
|
ред. код
]
П?сля в?йни собор залишався величезними ру?нами. Влада його в кращому раз? ≪терп?ла≫, оск?льки в?н (як ? вс? дово?нн? споруди) вважався ≪символом прусського м?л?таризму та фашизму≫ ? мало не ≪бельмом на оц? нового соц?ал?стичного м?ста≫. Собор не знесли лише тому, що б?ля його ст?н був похований Кант.
У 1960 роц? собор набув статусу пам'ятника культури республ?канського значення, але жодних заход?в щодо збереження буд?вл? вжито не було: ру?ни продовжували руйнуватися. Лише 1976 року було зроблено спробу реставрац?? собору. Вт?м, в?д ц??? реставрац?? було б?льше шкоди, н?ж корист?. У ?? ход? був зруйнований фронтон п?вн?чно? веж? собору, що збер?гався з час?в в?йни. Сильно постраждали п?длогов? еп?таф?? усередин? собору.
В?дновлений в?конний в?траж
З новою енерг??ю дебати про майбутн?й собор почали розгорятися з початком перебудови. Пропонувалося к?лька вар?ант?в :
- В?дновлювати собор за н?мецьк? грош?. Цей вар?ант, найб?льш реальний (фактично п?зн?ше реставрац?я ф?нансувалася переважно з Н?меччини), тод? викликав багато нар?кань. Багато хто побоювався, що в?дновлення собору за н?мецьк? грош? стане початком ≪повзучо? окупац??≫ Кал?н?нграда н?мцями.
- Законсервувати ру?ни, не в?дновлюючи, як сво?р?дний пам'ятник в?йн? (под?бн? навмисно не в?дновлен? ру?ни можна побачити, наприклад, в Англ??)
- Передати собор католицьк?й громад?. Обгрунтування цього вар?анта було досить слабким, оск?льки католицька громада Кал?н?нграда невелика (переважно етн?чн? поляки та литовц?, а також вих?дц? ?з Зах?дно? Укра?ни та Б?лорус??). До того ж б?льш?сть сво?? ?стор?? собор був не католицьким, а протестантським храмом. Висувались також пропозиц?? щодо перетворення собору на сво?р?дний м?жконфес?йний центр-храм, де поруч могли б молитися католики, православн? та протестанти.
- В?дновлювати собор поетапно, принаймн? надходження кошт?в. Хрон?ка в?дновлення собору 1992 року в?дновленням собору зайнялася ф?рма ≪Кафедральний Собор≫ п?д кер?вництвом ?горя Олександровича Одинцова. П?сля комплексного досл?дження ру?н собору 1993 року розпочалися консервац?йн? роботи, а 1994 ? реставрац?йн? (веж? собору). 21 червня того ж року було проведено монтаж шпиля собору, при цьому для встановлення сегмент?в шпиля на барабан? веж? використовувалися вертольоти балт?йського флоту (на гел?коптер? Ка-27 ПС, ек?паж майора ?. О. Комарова з 396 ОКПЕ, селище Донське). У 1995?1996 роках проводилася реставрац?я еп?таф?й собору та надгробка Канта. Восени 1995 року на веж? собору було встановлено годинник ? чотири дзвони. Цей годинник ? найточн?шим годинником Кал?н?нграда, оск?льки за ≪фасадом≫, що повторю? вигляд годинника, який загинув п?д час в?йни, хова?ться сучасний годинниковий механ?зм, що зв?ря? час за супутником. Годинник був випущений в?домою ф?рмою " С?менс ". М?ж 1996 та 1998 роками велися роботи з в?дновлення покр?вл? собору. З метою полегшення вона виконана з м?д?, а не з черепиц?, як ориг?нальна. У вересн? 1998 року на мал?й веж? було п?дв?шено два дзвони. Наприк?нц? 2005 року було в?дновлено ?нтер'?р Валенродсько? б?бл?отеки, що до в?йни розташовувалась у собор?. Ц? роботи були виконан? за три м?сяц? майстрами Кал?н?нграда р?зьблення по дереву. Проте, нин?шня реставрац?я виклика? багато нар?кань. Достатньо пор?вняти сучасний вид собору з дово?нними фотограф?ями, щоб переконатися, що реставратори далеко не завжди в?дновлюють собор у точн?й в?дпов?дност? до дово?нного стану. Про в?дновлення внутр?шнього оздоблення нав?ть не йдеться (вт?м, витрати на в?дновлення оздоблення були б занадто висок?).
Могила Канта ?мману?л Кант був похований у ≪професорськ?й усипальниц?≫ Собору в 1804 роц? ? став останн?м похованим у ньому людиною. У 1880 роц? над могилою Канта була зведена каплиця в стил? неоготики, яка до к?нця Першо? св?тово? в?йни (1918) перебувала у дуже плачевному стан?. До 200-р?чного юв?лею Канта (1924) на м?сц? старо? каплиц? за проектом Фр?др?ха Ларса було зведено нову споруду, виконану у вигляд? в?дкритого колонного залу ? разюче в?др?зня?ться за арх?тектурним р?шенням в?д самого Собору. Усередин? зали сто?ть кам'яна труна, яка ? кенотафом, останк?в Канта в н?й нема?, вони спочивають глибше. Грош? на буд?вництво були пожертвован? Хуго Ст?ннесом. Могила Канта була в?дреставрована в 1996 роц?, серед перших роб?т з в?дновлення Собору.
Собор як культурно-рел?г?йний центр Собор в?дновлю?ться як культурно-рел?г?йний центр. Зараз у в?дновленому будинку собору розташовуються протестантська, католицька та православна каплиц?, а також музей собору та музей ?мману?ла Канта. Перше пово?нне богослуж?ння б?ля ст?н в?дновлюваного собору в?дбулося великодньо? нед?л? 1992 року. Урочист? богослуж?ння проходили ? згодом. У 1994 роц? служба була присвячена 450-р?ччю ун?верситету Альберт?ни. 7 травня 1995 року в?дбулося сп?льне богослуж?ння представник?в трьох християнських конфес?й: православних, католик?в та протестант?в. У собор? також регулярно проводяться концерти класично? та рел?г?йно? музики, у тому числ? з використанням двох орган?в, проводяться м?жнародн? конкурси орган?ст?в Собор як товарний знак У 2002 роц? арх?тектурний вигляд собору був заре?стрований у М?н?стерств? культури як товарний знак. Таким чином ДУК ≪Кафедральний собор≫ ма? отримувати 0,5 % доходу, одержуваного при комерц?йн?й д?яльност?, пов'язано? з експлуатац??ю зображення собору, наприклад, з продажу лист?вок та будь-яких товар?в, що носять зображення собору (до останн?х в?дносяться, зокрема, пачки цигарок ≪Соборн?≫). ? гор?лки ≪Сх?днопруська≫. Як стверджу? директор ДУК ≪Кафедральний собор≫, виручен? таким чином кошти п?дуть на реставрац?ю собору.
Собор у к?но П?сля в?йни Кал?н?нград був ?диним м?сцем СРСР, де можна було зняти ≪справжню Н?меччину≫. Зв?сно, ??насамперед тут зн?малися ф?льми про в?йну. У деяких ф?льмах у кадр потрапив ? собор.
- ≪Женя, Женечка ? ≪Катюша≫≫
. На тл? собору солдат перекида? кан?стру з бензином.
- ≪Дружина гасника≫. В одному фрагмент? священик (колишн?й фронтовик) сидить у ру?нах собору, а за його спиною в одному з в?конних отвор?в штовхаються два ангели ? рос?йська та н?мецька.
- ≪Казка про купецьку дочку ? та?мничу кв?тку≫
(1991).
- ≪Кохання в Кен?гсберз?≫ (2006). В одному фрагмент? головна геро?ня та головний герой зустр?чаються у зал? Кафедрального собору, де трива? ремонт ? у них в?дбува?ться поц?лунок.
- Собор у ф?лател?? та нум?зматиц?:
- У 2005 роц? в Рос?? була випущена поштова марка, присвячена 750-р?ччю заснування Кал?н?нграда. На н?й зображено к?лька визначних пам'яток м?ста, в тому числ? Кафедральний собор.
- Кафедральний собор зображений на юв?лейн?й монет? (ном?нал ? 10 рубл?в), що входить до сер?? " Давн? м?ста Рос?? ", випущено? п'ятим?льйонним тиражем у 2005 роц?. У Кал?н?нград? подив викликав той факт, що на монет? собор зображений без даху, тобто в стан? на 1996 р?к ? ран?ше.
?нтер'?р та оздоблення
[
ред.
|
ред. код
]
Багате оздоблення собору було практично повн?стю знищено (згор?ло) п?д час Друго? св?тово? в?йни. Збереглися лише деяк? кам'ян? еп?таф??. Найб?льш прим?тна з них ? еп?таф?я ? надгробна пам'ятка герцога Альбрехта Гогенцоллерна роботи фламандського арх?тектора та скульптора Корнел?са Флор?са (арх?тектор Антверпенсько? ратуш?). Еп?таф?я виконана у стил? фламандського ренесансу (мань?ризму). Розм?ри еп?таф?? ? 11 метр?в заввишки ? 12,5 завширшки. Спочатку еп?таф?я була багато прикрашена скульптурами, колонами, гербами тощо, але п?сля в?йни в?д не? залишився лише голий каркас (в?дновлю?ться з 2009 року). Еп?таф?я розташована б?ля торцево? сх?дно? ст?ни собору.
Кр?м монументально? еп?таф?? Альбрехта, збереглося к?лька скромн?ших еп?таф?й XVI?XVII стол?ть. Нин? вони укр?плен? на ст?нах собору як ?з зовн?шнього, так ? з внутр?шнього боку.
У 2008 роц? в?дновлено еп?таф?ю Радзив?лл?в.
Також ц?кава внутр?шня вежа, що м?стить гвинтов? сходи, що ведуть на верхн? яруси веж? собору. Вежа склада?ться з переплетених стр?лчастих арок, як? вперше з'явилися в нормандськ?й арх?тектур? Сицил?? в XI?XIII стол?ттях.