Кату
Ж?нка кату (Лаос)
К?льк?сть	90 тис. [1] [2]
Ареал	В'?тнам , пров?нц?? Куангнам , Тхиатхь?н-Хюе   Лаос , пров?нц?? Секонг , Сараван
Раса	монголо?ди
Близьк? до:	бру-ванк'?у , пако , таой , кр?анги
Входить до	г?рськ? кхмери
Мова	кату, в'?тнамська , лаоська
Рел?г?я	традиц?йн? в?рування

Кату ( кту , вар?анти написання назви: Katu , Ca Tu , Catu , в'?т. C? Tu ) ? народ групи г?рських кхмер?в у В'?тнам? та Лаос? . Належать до числа оф?ц?йно визнаних у цих кра?нах етн?чних груп ^{[2] [1]} .

Под?ляються на зах?дних кату в Лаос? та сх?дних кату у В'?тнам?. У В'?тнам? до складу кату включають також спор?днених ?з ними фионг?в ( Phuong ).

Кату ? це екзон?м , сам? ж кату зазвичай ?дентиф?кують себе за назвою свого конкретного села чи м?сцевост?.

Кату живуть в ?зольованих районах Аннамських г?р (масив Чионгшон, в'?т. Tr??ng S?n ), розташованих по обидва боки в'?тнамо-лаоського кордону.

У В'?тнам? вони розселен? в пров?нц?ях Куангнам , Тхиатхь?н-Хюе ? Дананг . Найб?льше кату живе в пов?тах Намзянг ( в'?т. Nam Giang ), Донгзянг ( в'?т. đong Giang ) ? Тайзянг ( в'?т. Tay Giang ) на заход? пров?нц?? Куангнам. У пров?нц?? Тхиатхь?н-Хюе розселен? в пов?тах Алиой ( в'?т. A L??i ) та Намдонг ( в'?т. Nam đong ), також на заход?.

У Лаос? кату займають прикордонну область у верх?в'ях р?чки Секонг (Конг), б?льш?сть живе на сход? пров?нц?? Секонг (район Калеум ), частина ? в сус?дн?х районах пров?нц?? Сараван . Часто кату живуть в одному сел? з народами алак , кр?анг , таой , тал??нг .

Чисельн?сть зах?дних кату за даними перепису населення Лаосу 2015 року становила 28 378 ос?б ^[2] . За переписом 2005 рокку ?х нараховувалось 22 750 ос?б, з них 19 949 ос?б у пров?нц?? Секонг, 1 609 ос?б у пров?нц?? Сараван, 366 ос?б у пров?нц?? Тямпасак , 335 ос?б у пров?нц?? Саваннакхет , 318 ос?б у пров?нц?? Бол?кхамсай ^[3] .

Чисельн?сть кату у В'?тнам? за даними перепису 2009 року становила 61 588 ос?б, найб?льше в пров?нц?ях Куангнам (45 715 ос?б), Тхиатхь?н-Хюе (14 629 ос?б) ? Дананг (950 ос?б). У пров?нц?? Куангнам вони ? другою (п?сля в'?тнамц?в ) за чисельн?стю етн?чною групою, складаючи 3,21 % ?? населення ^[1] .

Мова кату утворю? сх?дну групу катуйських мов , одн??? з г?лок австроаз?йських мов .

Мова кату була одн??ю з перших досл?джених катуйських мов, перш? ?? досл?дження були опубл?кован? в 1960-х роках, проте вона лиша?ться недостатньо вивченою ^[3] . Мало в?домо про внутр?шн? р?зноман?ття, але засв?дчен? ч?тк? лексичн? в?дм?нност? м?ж вар?антами кату, поширеними у В'?тнам? та в Лаос?. Часто вони розглядаються як дв? окрем? мови. Як окрема мова також розгляда?ться д?алект фионг.

Через географ?чну ?золяц?ю мова кату майже не зазнала впливу з боку сус?дн?х мов. Вона ма? певну к?льк?сть сл?в, запозичених з лаосько? або в'?тнамсько? , деяк? запозичен? терм?ни трансформован? в слова кату за допомогою преф?кс?в та ?нф?кс?в .

Ус? кату активно використовують р?дну мову й мають до не? позитивне ставлення. Люди усв?домлюють важлив?сть мови кату для збереження ?дентичност?, звича?в ? традиц?й народу. Лише р?дною мовою, на ?хню думку, можна сп?лкуватися з духами. Залежно в?д кра?ни проживання, волод?ють також в'?тнамською або лаоською мовою.

Для мови кату була створена писемн?сть з використанням латинсько? абетки у В'?тнам? та лаоського письма в Лаос?. Проте вона не отримала поширення. Р?вень писемност? лиша?ться невисоким: 5-15 % у В'?тнам? ^[4] та 26 % у Лаос? ^[5] . Багато людей н?коли не в?дв?дувало школи. У В'?тнам? мовою кату ведуться передач? по рад?о.

Кату дотримуються традиц?йних в?рувань , що включають ан?м?зм , в?ру в дух?в , культ предк?в , шаман?зм . У В'?тнам? ? небагато християн. На в?дм?ну в?д ?нших плем?нних народ?в Центрального В'?тнаму, християнство не отримало поширення серед кату через в?рн?сть ?хн?х громад давн?м традиц?ям. М?сцев? шамани й дос? продовжують активно д?яти серед кату, за ?хн? послуги люди платять ?м курми або грошима.

Кату живуть у т?сному зв'язку з навколишн?м середовищем. На ?хн? переконання, Всесв?т наповнений численними духами й склада?ться з трьох шар?в: неба, земл? та п?дземного св?ту. За м?сцевими в?руваннями, ?сну? ??рарх?я дух?в дяанг . Головн? духи живуть на неб?, утворюючи там ??рарх?чну структуру. На першому, найближчому до земл? р?вн? живе дух дяанг-абом ; в?н керу? погодою, зм?ною сезон?в, св?тлом ? темрявою. На другому р?вн? живе дух дяанг-апоол , який да? людям рис. ?нший дух дяанг-апоол живе на третьому р?вн? й стежить за людьми, що живуть на земл?, контролю? ?хн? вчинки. На четвертому, найвищому р?вн? живе головний над духами дяанг-апоол ; кату в?рять, що в?н створив землю, небо та все, що там ?сну?. Люди повинн? боятись та п?дкорятись духам, адже вони стежать за людьми, захищають ?х ? забезпечують ?хн? благополуччя. Духи знають, хто з людей дотриму?ться звича?в та традиц?й, а хто н?, хто чинить добр?, а хто поган? вчинки.

Численн? духи дяанг живуть на земл?, вони присутн? скр?зь: у л?с?, на деревах, у вод?, в хатах ? в селах. Кожна людина ма? свого духа дяанг , який допомага? ?й жити у в?дпов?дност? з? сво?ю сов?стю. Як правило, дяанги допомагають людям, але, коли т? поводяться аморально, вони можуть наслати на них недуги. На земл? ?снують також м?сцев? духи сак , як? мешкають на певному дерев?, у певн?й водойм?, ? й так?, що живуть у тваринах, у могилах, с?льських святинях тощо. Скр?зь, де ?снують духи сак , ? й зл? духи брау ; ? звичайн? духи брау та духи мертвих брау-камоч . Духи дяанг сво?ю силою й авторитетом перевершують дух?в сак ? брау ? можуть змушувати останн?х до певних д?й.

Сенс життя кату поляга? в дотриманн? гармон?? з навколишн?м св?том, тобто не лише з ?ншими людьми, а також з тваринами, птахами, деревами, кам?нням, водою, сталими традиц?ями та численними духами. Життя регулю?ться численними правилами й табу . Люди намагаються пост?йно п?дтримувати гармон?йн? стосунки ?з духами, вс?ляко уникати д?й, як? можуть розлютити дух?в, не турбувати й не засмучувати ?х. Коли ж хтось порушу? табу або традиц??, духи сак ? брау захоплюють душу порушника, й ця людина хвор??. Щоб зц?лити хворого, викликають шамана. В?н ?диний, хто може сп?лкуватися з духами. За допомогою ворож?ння шаман може визначити, в чому поляга? порушення та який дух викликав захворювання. Зв'язок з духами потр?бно в?дновити за допомогою спец?альних ритуал?в та жертвоприношень. Шаман пов?домля?, як? жертви потр?бно зробити. В?н також зд?йсню? вс? необх?дн? ритуали. ?нод? шаман сво?ми сп?вами заклика? повернутися душу хворого.

Зазвичай кату жертвують курку або свиню, а для б?льш серйозних випадк?в нав?ть буйвола . Французьк? джерела колон?ально? доби пов?домляють, що до 1950-х рок?в кату ще зд?йснювали людськ? жертви. Жертву викрадали шляхом наб?гу на ?нш? села. Лише чолов?ки вважалися в?дпов?дними жертвами, й було дуже престижним вбивство с?льського старости.

Кату мають отримати дозв?л дух?в перед розчищенням ново? д?лянки в л?с? для ведення с?льського господарства. Необх?дн? для цього жертви вимагають втратити значну частину свого майна та худоби, включаючи буйвол?в. Окр?м л?сових дух?в, до волод?нь яких зд?йснюють вторгнення люди, потр?бно умилостивити дух?в погоди та врожаю. Про сво? р?шення духи ≪пов?домляють≫ людям ув? сн?. Якщо хтось побачить несприятливий сон, люди кидають вибрану д?лянку й шукають ?ншу. Под?бним чином кату отримують дозв?л дух?в на заснування нового села.

Ц? люди й дос? продовжують зд?йснювати жертви курей, свиней та буйвол?в у рамках традиц?йних церемон?й землеробського циклу. У с?льськогосподарськ?й практиц? кату пров?дне м?сце належить духов? рису акан-аро , тобто ≪мати рису≫. Щороку наприк?нц? жнив на знак подяки ус?м селом проводять свято шанування акан-аро . Духов? пропонують стигл? рисов? стебла, а люди ?дять пир?жки з рисового борошна.

Рел?г?йним центром села ? громадська хата та кам'яний жертовний стовп, що сто?ть коло не?. Звичай поляга? в тому, що на загострену верх?вку стовпа кладуть м'ясо жертви, пропонуючи його духов? сак стовпа. З нагоди найважлив?ших церемон?й приносять у жертву буйвола. Зд?йснюючи таку жертву, люди закликають дух?в захищати ?х, дарувати гарний урожай, забезпечити мир та благополуччя в громад?. На самому початку, перед принесенням в жертву тварини, староста села промовля? молитву. М'ясо буйвола д?литься м?ж односельцями, ? кожен кладе св?й шматок у кошик, що висить на жердин? перед його хатою, як жертву духам. П?сля зд?йснення ц??? важливо? жертви в?дбува?ться триденне святкування. Люди танцюють п?д музику гонг?в, п'ють багато алкоголю. На село на ц? три дн? наклада?ться табу, н?хто не може залишати його або входити до нього.

У сусп?льств? кату гармон?я п?дтриму?ться також принципом переваги (панування) та в?рност? (п?дпорядкування), в ?д?оматичн?й мов? це звучить як ≪вогонь≫ та ≪вода≫. Якщо одна група поводиться як ≪вогонь≫, ?нша повинна поводитись як ≪вода≫. Гранд?озну сварку кату асоц?юють з пожежею (вогнем) та потопом (водою), що гасить пожежу (вогонь). Кату прагнуть п?дтримувати гармон?йн? стосунки з ?ншими людьми та уникати будь-яких незгод. Щоб забезпечити цю гармон?ю, вони використовуватимуть принцип вогню та води.

Кату мають два типи традиц?йних поховальних обряд?в: один на випадок природно? смерт?, ?нший ? коли ста?ться насильницька або неприродна смерть. У першому випадку неб?жчика миють ? кладуть у труну, зроблену з? стовбура дерева з вир?заною серединою; вона склада?ться з двох половин, як? щ?льно прилягають одна до одно?. Так? труни готують заздалег?дь, ?нод? для вс?х член?в с?м'?. ?х зазвичай збер?гають в природних печерах або п?д коморами для рису, що стоять неподал?к в?д села, й н?коли не приносять в село до настання смерт?. Труну опускають у могилу разом ?з ?жею та р?зними предметами щоденного користування, все це кладуть на кришку. Труну не засипають землею, щоб душа могла вийти ?з не? й повернутися додому та захистити живих родич?в. Було традиц??ю в день настання смерт? забити буйвола на жертовному стовп?; коли помирала заможна людина, протягом к?лькох дн?в могли жертвувати аж 5-6 буйвол?в.

Коли ставалася погана чи неприродна смерть, наприклад, людина була вбита тигром, померла в?д хвороби чи насильства, вважалося, що це приводить у село злих дух?в. Накладалися сувор? табу, люди назавжди кидали село, вс?х тварин у сел? вбивали. Селяни до шести м?сяц?в жили в л?с?, й весь цей час вони не ?ли м'яса буйвола. П?сля цього засновували нове село в ?ншому м?сц?.

Точне походження кату нев?доме. Наявн?сть у мов? кату деяких старих лаоських сл?в говорить про те, що вони, ймов?рно, походять з Лаосу та розширили область свого проживання на територ?ю В'?тнаму.

Кату вважаються одним з найб?льш войовничих племен у рег?он?, вони мали славу надзвичайно недружньо? етн?чно? групи. Живучи в географ?чно важкодоступних районах, кату чинили оп?р численним завойовникам: кхмерам , тямам , в'?тнамцям, французам . Окрем? громади також нер?дко ворогували м?ж собою. Через такий спос?б життя кату тривалий час мали мало контакт?в з ?ншими народами. Проте останн?м часом спостер?га?ться тенденц?я переселення з? сво?х непродуктивних г?рських район?в на р?внини, де люди знаходять б?льш комфортне життя. Так? зм?ни сприяли б?льш т?сним контактам кату з ?ншими етн?чними групами, люди стали прив?тними до зовн?шнього св?ту.

Традиц?йно кату займалися ручним п?дс?чно-вогневим перелоговим землеробством. Вони розчищали в?д л?су д?лянку землю, випалювали ??, а пот?м культивували протягом дек?лькох рок?в, поки вона не виснажиться. Тод? давали земл? полежати п?д паром к?лька рок?в перш н?ж повернуться до не? знову, а для землеробства розчищали нову д?лянку. Така технолог?я да? нестаб?льн? й поган? врожа?, голод був головною проблемою в минул? часи. Зараз б?льш?сть громад кату живе ос?ло, вони вирощують г?рський рис, а також кукурудзу, боби, солодку картоплю, ман?ок, гарбузи, дин?, банани та р?зноман?тн? овоч?. Пов?льно впроваджують б?льш продуктивн? методи с?льськогосподарського виробництва. Деяк? громади вирощують джут.

Тримають свиней, буйвол?в, курей, качок, собак. Незважаючи на те, що буйв?л ? активним пом?чником у повсякденних польових роботах, а також найважлив?шою ритуальною жертвою, сьогодн? його р?дко можна зустр?ти в селах кату.

Чолов?ки кату ? квал?ф?кован? мисливц? з давньою традиц??ю полювання. Вони все ще використовують традиц?йну мисливську зброю: луки, самостр?ли, ?нод? з отру?ними стр?лами, списи, вс?ляк? пастки. Часто чолов?ки з одного села збиралися разом ? ви?здили на масштабн? мисливськ? експедиц??. Традиц?йний дерев'яний лук, який кату називають па'нань (≪чар?вний лук≫), використовували для полювання великих тварин, а також у боротьб? з ворогами. З такого лука можна вбити з в?дстан? 20-25 метр?в. Тепер держава забороня? полювання з луком, ? його використовують лише на спортивних змаганнях ^[6] .

До традиц?йних занять кату належать також рибальство в р?чках та збирання диких фрукт?в, кор?ння та ?ст?вного листя в л?сах. Традиц?йн? ремесла: пряд?ння, ткацтво, виробництво фарб для тканин, гончарство, плет?ння побутових вироб?в (кошики р?зних розм?р?в ? призначення, циновки).

Ще до недавнього часу кату практикували бартерний обм?н товарами з представниками ?нших етн?чних груп, тепер вони використовують грош?.

Сусп?льство кату склада?ться ?з окремих с?льських громад, як? ? автономними адм?н?стративними одиницями. Громаду очолю? с?льський голова, в?н обира?ться з числа найб?льш зд?бних ? поважних людей похилого в?ку. Коли голова домогосподарства не може вир?шити внутр?шню с?мейну проблему, справа виноситься на суд с?льського голови.

Р?д (в?н назива?ться кабу ) для кату ? важлив?шим за окрем? с?м'? чи нав?ть село. Вс? члени роду мають однакове пр?звище, пов'язане з певним тотемним для них видом рослин чи тварин; тотем ? табу для людей з цього роду. Кату з однаковим пр?звищем т?сно пов'язан? м?ж собою, нав?ть якщо вони живуть в р?зних районах ? н?коли ран?ше не зустр?чалися. Вони мають сп?льних предк?в ? вважають, що ? духовно спор?дненими через сп?льний для них тотем.

Соц?альна структура кату ? патрил?н?йною. Батько ? головою с?м'?, в?н волод?? родинною спадщиною: хата, глечики, гонги, худоба та присадибна д?лянка. П?сля його смерт? старший син успадкову? основну частину с?мейного майна, решта д?литься м?ж ?ншими синами.

Б?льш?сть с?мей кату ? моногамними , але деяк? заможн? чолов?ки можуть мати двох-трьох дружин; часто вони беруть соб? за другу дружину молодшу сестру першо?.

Хлопц? зазвичай вибирають соб? майбутню дружину в сво?му або сус?дньому сел?. Щоб отримати дозв?л на шлюб в?д батька д?вчини користуються послугами посередника (свата). Залежно в?д статк?в родини нареченого, визнача?ться плата (викуп) за наречену. Вона може складатися з двох-трьох буйвол?в, дек?лькох спис?в ? кинджал?в, до двадцяти глечик?в ? багатьох предмет?в одягу. За традиц?ями кату, юнаки у в?ц? 20-22 рок?в уже мали вм?ти заробляти на життя й самост?йно п?клуватися про майбутню с?м'ю, вм?ти полювати, носити запл?чн? кошики тощо. Д?вчата у в?ц? 18-20 рок?в повинн? були вм?ти готувати смачн? страви та ткати. Т?льки тод? молод? люди могли вкладати шлюб.

Кату мають ориг?нальний старий звичай, коли юнак та д?вчина (потенц?йне подружжя) ночують разом у хатинц? нгузуонг . П?д час проведення великих свят молодь зустр?ча?ться й вибира? соб? пару для подружнього життя. Зробивши св?й виб?р, хлопець ставить в пол?, на схил? гори або в л?с? хатинку нгузуонг (вежа з дерева та листя); пара йде туди ночувати. Це робиться в?дкрито перед ус?ма жителями села. Хлопець та д?вчина повинн? краще знати один одного. Вони всю н?ч розмовляють, д?ляться сво?ми думками, мр?ями та бажаннями, поглядами на подружн? та с?мейне життя. ?м заборонено вступати в ?нтимн? стосунки, ?накше на них чека? покарання та зневага в сусп?льств? ^[7] .

П?сля одруження молодята живуть у хат? нареченого.

Розлучення передбача? повернення викупу, якщо винна дружина. Якщо ж винен чолов?к, поверта?ться половина викупу.

Коли чолов?к помира?, його молодший брат ма? можлив?сть одружитися з вдовою. Коли помира? дружина, ?? молодша незам?жня сестра зобов'язана одружитися ?з вд?вцем.

Села кату захован? серед л?с?в. Як правило, вони знаходяться довол? далеко одне в?д одного. Зазвичай традиц?йн? села кату розташовувались на схилах г?р ? складалися з 10-65 хат, в яких проживало до 300 с?мей. Люди жили у великих довгих хатах, в яких могло нал?чуватись до 15 багатод?тних с?мей. Однак сьогодн? нормою стали невелик? хатки, розрахован? на нуклеарну с?м'ю . В Лаос? багато громад кату тепер живе навколо м?ста Салаван, адм?н?стративного центра однойменно? пров?нц??. Тут вони утворюють окрем? квартали в селах ?нших народ?в ( алак?в , таой ) або живуть хуторами на околицях цих с?л.

Сво? хати кату ставлять на палях. Хати мають просту конструкц?ю. Опорний каркас роблять ?з дерева, п?длогу зазвичай вистилають бамбуком, ст?ни набирають ?з бамбукових циновок, дах криють соломою Б?льш?сть хат не ма? в?кон. Дерев'яна або бамбукова драбина веде до критого ?анку. ?нтер'?р склада?ться з ?дино? к?мнати, ?з земляною п?ччю в одному кутку. Хати розташовуються по колу навколо центрального майдану. Зовн? в стар? часи село оточували високим парканом з колод. Це був захист в?д диких зв?р?в та нападу ворог?в.

У центр? кожного села сто?ть громадська хата гиол та жертовний стовп. У минулому гиол вважався ≪хатою для чолов?к?в≫. Тут збиралися лише чолов?ки-односельц?, щоб приймати р?шення, що стосувалися вс??? громади. Тепер гиол викону? роль громадсько? хати. Тут проводять вс? важлив? с?льськ? заходи: традиц?йн? свята, ритуали й обряди, традиц?йн? ?гри, зустр?ч? гостей. Тут також демонструють трофе?, здобут? на полюванн?, а ще зас?да? с?льська рада стар?йшин, в?дбуваються важлив? зустр?ч?, розглядаються суперечки, працю? с?льський суд, проводяться бес?ди, ?нформац?йн? зустр?ч?, проходить обм?н виробничим досв?дом.

Гиол  ? це душа та символ села, за його виглядом складають думку про саме село. Жител? села ставлять гиол власними силами. Його арх?тектура в р?зних селах може в?др?знятися, вона залежить в?д уподобань жител?в кожного рег?ону. Гиол ма? одну центральну палю та 8 ?нших паль, що стоять по периметру хати. Ст?ни прикрашають р?зьблен? зображення тварин (буйв?л, голова буйвола, хамелеон, п?тон, варан, п?вень), сцен повсякденного життя (чолов?к, що гра? на барабан?, ж?нка з дитиною на руках, танок д?вчат) тощо. Дах криють листям дерева нон ( Livistona saribus ) або ?нд?йського очерету. В?н не такий високий, як у громадських хатах ?нших кор?нних народ?в Аннамських г?р. Здалеку дах нагаду? фрукт манго, капелюх або панцир черепахи. Гиол  ? це священне м?сце, де панують духи та душ? предк?в. Тут не можна битись, сваритись. Незам?жн?м ж?нкам заборонено в?дв?дувати гиол . В громадськ?й хат? збер?гають традиц?йн? музичн? ?нструменти, багато зразк?в народно? скульптури, живопису, прикрас, знаряддя прац?, черепи впольованих та принесених в жертву тварин ^[8] .

Уряд В'?тнаму сприя? в?дбудов? громадських хат у селах кату й використову? ?х як туристичний об'?кт на стежц? Хо Ш? М?на ^[8] .

Традиц?йно чолов?ки кату ходили в пов'язках на стегнах, залишаючи верхню частину т?ла голою. Ж?нки прикривали лише передню частину т?ла, для цього шматок тканини ф?ксували шворками на спин?. Чолов?ки й ж?нки носили на голов? вузьк? пов'язки з трави або плетеного бамбуку. Сьогодн? чолов?ки носять коротк? штани, але все ще залишають верх т?ла оголеним. Ж?нки вдягаються в довгу бавовняну тканину для т?ла, що прикрива? груди й сяга? нижче кол?н. Такий одяг ? нац?ональною рисою народу. Тканина для т?ла ма? чорн? верхн?й та нижн?й кра?, середина под?ля?ться на безл?ч широких горизонтальних червоних смуг, що чергуються з тоншими жовтими смужками. На виготовлення одного святкового костюму йде не менше 6 м?сяц?в, весь орнамент, що прикраша? одяг, вишивають б?сером. Такий костюм часто кошту? як буйвол, гонг чи давн?й глечик для вина ^[9] . Хоча серед кату ? ж?нки, в?дом? як майстрин? з виготовлення традиц?йного одягу, сьогодн? б?льш?сть людей носить купований одяг фабричного виробництва.

Для кату характерною ? велика к?льк?сть прикрас. Ж?нки люблять прикрашати себе намистами з? скляного б?серу, браслетами та сережками.

У колишн? часи були поширен? звича? п?дпилювання верхн?х передн?х зуб?в, татуювання обличчя та т?ла. Церемон?я п?дпилювання зуб?в проводилася приблизно в 12-р?чному в?ц?; це було св?дченням зр?лост? людини. Процедура була болючою, оск?льки виконувалась вона звичайним грубим ножем. Додатково зуби покривали чорним лаком. Ще к?лька десятил?ть тому кату були майстрами з татуювання свого т?ла. Чолов?ки й ж?нки вкривали татуюванням обличчя, груди, руки, зап'ястя та ноги навколо кол?н. Ус? ц? звича? поступово згасають.

Д?вчата кату вже в ранньому в?ц? починають палити тютюн, користуються або люльками, або роблять цигарки-самокрутки.

Основна ?жа рослинна, популярними ? сушен? та квашен? овоч?. Багато традиц?йних страв готують у трубках з бамбукового стебла. Характерним продуктом ? м?сцевий алкогольний нап?й дактавак , його готують з цукрового очерету, ман?оку, рису.

Протягом року кату в?дзначають р?зн? свята та зд?йснюють ритуали, пов'язан? ?з с?льськогосподарськими роботами та етапами життям кожно? людини (в?д народження до смерт?), проводять громадськ? свята. Серед с?льськогосподарських обряд?в найважлив?шим ? свято чагарутеме , урочисте святкування нового урожаю рису. Серед громадських святкувань головними вважаються чабхой (церемон?я братання двох с?л) та церемон?я завершення буд?вництва ново? громадсько? хати гиол .

Кату волод?ють багатим фольклором (епос, легенди, м?фи, п?сн?), мають ц?кав? знання з астролог??, медицини тощо.

Ориг?нальним ? мистецтво мелод?йного декламування в?рш?в, що зветься гатли . Учасники змагаються в майстерност? ?мпров?зац??. Народн? в?рш? пропонують р?шення вс?х питань громадського життя, висловлюють почуття та переживання через тонк? пор?вняння та образи. Гатли можна почути на вес?ллях, на свят? збору нового врожаю, на церемон?? встановлення побратимства м?ж селами. Змагання можуть проводитись ? в повсякденному житт?: м?ж л?тн?ми людьми, м?ж жителями р?зних с?л, м?ж господарем хати та гостями, нав?ть для врегулювання протир?ч у сусп?льств?. ? також багато народних п?сень, що виконуються в стилях бабоох ? бхоноох .

Поширен? традиц?йн? музичн? ?нструменти: гонги , барабани, р?жки, дудки, флейти, р?зноман?тн? ударн? та струнн? ?нструменти, серед яких ? й особлив?, характерн? лише для народу кату. Найпопулярн?шими ? гонги та барабани, кату вважають, що ц? ?нструменти мають душ?, ?хн? голоси закликають багатий врожай та м?цне здоров'я. Гонги та барабани т?сно пов'язан? з рел?г?йним та культурним життям народу, використовуються на вс?х громадських заходах. Гонг ? символом культури кату. Цей ?нструмент використову?ться п?д час ус?х свят та важливих заход?в, серед яких зустр?ч Нового року, вес?лля, похорони, свято нового врожаю, ритуал молитви про дощ. Для кожного випадку ?снують сво? мелод?? та манера гри на гонгах.

Коли йде хода, ?? очолюють гонги, за ними йдуть цимбали та барабани. Барабанщики ? головними особами на свят?. ? 5-6 барабанних мелод?й. Барабани задають ритм, гонги та цимбали п?дтримують його, ?нш? музичн? ?нструменти ор??нтуються на звуки барабана. Кожен звук ма? сво? значення.

Корпус барабану роблять ?з твердого дерева. Уздовж об?дка роблять отвори, в як? протягують мотузки з ротангу, щоб натягнути мембрану. Мембрану виготовляють з? шк?ри сарни, вона тонка й може видавати чудов? звуки; шк?ра буйвола або корови для цього не п?дходить, вона товща. Велик? барабани видають дом?нантн? гучн? звуки, середн? та мал? п?дтримують ритм ^[10] .

Звуки барабан?в кличуть людей до танцю. Першими виходять д?вчата, за ними йдуть чолов?ки. Найв?дом?шим народним танцем ? тунгтунг-заза . Його знають ус? кату, в?н викону?ться на вс?х сп?льних заходах. Тунгтунг-заза ? способом ?днання реального св?ту ?з Всесв?том та предками. Це колективний танок, в якому беруть участь чолов?ки та ж?нки. Зазвичай танцю? молодь. Танець довол? складний у виконанн? й потребу? спец?ального навчання. Чолов?ки виходять у пов'язках на стегнах та домотканих сорочках з р?знокольоровими в?зерунками, ж?нки вдягають р?знокольоров? сукн? та намиста. ?нод? чолов?ки танцюють з? щитами та списами. Вс? танцюють босон?ж. Ж?нки починають танцювати першими, тод? до них при?днуються чолов?ки. Чолов?ки та ж?нки пов?льно рухаються по колу, тримаючи сус?да за руку, голосно крокують у ритм? танцю. Коли людей багато, створюють ще одне коло, ж?нки стають у внутр?шн? коло, чолов?ки ? в зовн?шн? ^[11] .

З давн?х час?в кату славляться самобутн?м мистецтвом спорудження надмогильних споруд. Над могилою ставлять гробницю-хатинку, що спира?ться на 4 стовпи. За св?тоглядом народу, лише т?ло людини помира?, а ?? душа живе в?чно й перебува? в гробниц?. Посеред гробниц? сто?ть труна з останками померлого. Стовпи, поперечини, дах гробниц?, а також кришку труни прикрашають р?зьблен? зображення черепах, зм?й, варан?в, казкових тварин, кв?тков? та геометричн? в?зерунки. Б?ля гробниц? ставлять р?зьблен? стату? молодих та л?тн?х людей, що зображують сцени ?з повсякденного життя. Навколо розв?шують велику к?льк?сть лютих масок червоно-чорних кольор?в; уважають, що вони захищають душу померлого в?д злих дух?в ^[12] .

Оформлення кожно? гробниц? в?добража? характер та уподобання померлого. Якщо неб?жчик за життя полював тигр?в чи леопард?в, стату? цих тварин вир?зали на його могил?; люди знали, що тут була похована сильна та см?лива людина. Гробниця для кату ? найгарн?шою й священною спорудою. За зовн?шн?м виглядом гробниц? можна визначити соц?альний статус та статки померлого. Зазвичай лише заможн? люди можуть дозволити соб? спорудити гробницю. На буд?вництво йде 5-6 рок?в, працюють найкращ? майстри, використовують найкращ? породи дерев ^[12] .

• Joachim Schliesinger. Ethnic Groups of Laos. Vol. 2: Profile of Austro-Asiatic-Speaking Peoples , pp. 77-86: Ca Tu. BooksMango, 2014. ISBN 978-1-63323-231-0 (англ.)
• Nancy A. Costello. Katu society: a harmonious way of life [ Арх?вовано 29 березня 2020 у Wayback Machine .] . Laos and ethnic minority cultures: promoting heritage. UNESCO, 2003, pp. 163-175 ISBN 92-3-103891-5 (англ.)
• Katu (Vietnam) [ Арх?вовано 28 березня 2020 у Wayback Machine .] . Asia Harvest (англ.)
• Katu (Laos) [ Арх?вовано 28 березня 2020 у Wayback Machine .] . Asia Harvest (англ.)
• Нго Дык Тхинь, А. Н. Лескинен. Кату [ Арх?вовано 24 грудня 2017 у Wayback Machine .] . Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков ? М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 77. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
• Тан Винь. Народность коту . Vnanet (рос.)
• Лан Ань. Оригинальные черты народности Кту на хребте Чыонгшон . VOVworld (рос.)

• American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 347-386: The Katu . Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)

п о р Населення В'?тнаму Рел?г?? буддизм християнство католицтво протестантизм хоахао каодай ?слам Народи В'?тськ? народи в'?тнамц? (к?нь) мионги тхо ть?т (т?т) Кхмерськ? народи кхмери Банарськ? народи банари брау гре (тямре) зе-ченги кого (сре) кор (куа) ма мнонги ромам седанги ст??нги тьоро Катуйськ? народи бру-ванк'?у кату таой Кхмуйск? народи кханг кхму оду синьмун (пуок) Манзьк? народи манг Тайськ? народи бу? зяй (нянг) лао ли нунги сантяй тай (тхо) тхай Кадайськ? народи гелао лага лат? пупео Тибето-б?рманськ? народи лоло лаху (косунг) пхуной (конг) сила фула хан? Китайськ? народи нгай санз?у хоа Народи мяо-яо мео (мяо, хмонг) патхен зао (яо, м'?н) Австронез?йськ? народи еде (раде) зярай раглай тюру (чуру) тями (чами) ?нш? укра?нц? Мови в'?тнамська англ?йська французька китайська кхмерська