Катерина Констянтинович
(
серб.
Катарина Константинови?
; 1848?1910) ? дочка
принцеси Анки Обренович
, одна з нащадк?в
династ?? Обренович?в
.
Народилася в 1848 роц?, дочка Олександра Константинович ?
принцеси Анки Обренович Константинович
, плем?нниця
М?лоша Обреновича
, князя Серб?? ? засновника династ??
Обренович?в
. У не? був один брат, полковник Олександр Константинович (помер у 1914) ? незаконнонароджена зведена сестра С?меона (померла 1915).
Через деякий час п?сля смерт? батька Катерина Константинович ? ?? мати Анка Обренович Константинович були запрошен? двоюр?дним братом Катерини, князем
Михайлом Обреновичем III
, жити при корол?вському двор?.
[1]
З вересня 1860 роц? Михайло знов зайняв сербський престол, будучи в шлюб? з угорською графинею
Юл??ю Хуньяд?
, що не могла мати д?тей. Катерина ? князь Михайло стали коханцями. Михайло хот?в розлучитися ? одружитися з Катериною.
[2]
Оточення не п?дтримувало його нам?р?в. Особливо були проти представники духовенства.
[3]
10 червня 1868 року Михайло з Катериною та ?? мат?р'ю про?жджали на карет? через парк Кошутняк поблизу його резиденц?? на окра?н?
Белграда
, на князя було вчинено замах. Коста та Павло Радованович? в строгих чорних костюмах та зарядженими рушницями п?д?йшли до карети, князь вп?знав Косту перед смертю. Князь та мати Катерини померли на м?сц?, Катерина була тяжко поранена.
У тому ж 1868 роц? 20-р?чна Катерина стала дружиною на 24-роки старшого
М?л?во? Блазнавеця
, в?йськового м?н?стра Серб?? ? з?грав важливу роль у для двоюр?дного брата Катерини Константинович ? М?лана. Згодом Блазнавець виступав
регентом
М?лана, адже на той час йому було 14 рок?в. Катерина народила сина Во?слава ? дочку М?л?цу. Чолов?к помер у кв?тн? 1873 року, ? Константинович стала дружиною ?ншого свого двоюр?дного брата ? Михайла Бог?невича (1843?1899). Вони ви?хали з Серб?? та шукали притулку в
Австро-Угорськ?й ?мпер??
; п?зн?ше повернулися в Белград.
Константинович закохалася в друга свого сина Во?слава, на 18 рок?в молодшого за не?. Згодом пошлюбила свого молодого коханця ? отримала ф?нансову п?дтримку в?д сина, а також сво?? багато? сестри Симеони, яка за династичним шлюбом була
фрейл?ною
королеви Румун??
?лизавети
.
Катерина Константинович померла в 1910 роц? в м?ст? Ниш в на п?вдн? Серб??.
- ↑
Celia Hawkesworth,
Voices in the shadows: women and verbal art in Serbia and Bosnia
, p.101
- ↑
John K. Cox,
The History of Serbia
, p.47
- ↑
Cox, p.47
- Cox, John K. (2002) (Google). The History of Serbia. Westport, Connecticut: Greenwood Press ISBN 0-313-31290-7
- Hawkesworth, Celia (2000) (Google). Voices in the shadows: women and verbal art in Serbia and Bosnia. Budapest: Central European University Press