Катедральний собор Святого Олександра
50°27′12″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д.  /  50.4532518° пн. ш. 30.5248743° сх. д.  / 50.4532518; 30.5248743 Координати : 50°27′12″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д.  /  50.4532518° пн. ш. 30.5248743° сх. д.  / 50.4532518; 30.5248743
Тип споруди	церква культова буд?вля d ? пам’ятка арх?тектури
Сучасний статус	пам'ятка арх?тектури  (нац?онального значення)
Розташування	Укра?на ,  Ки?в
Арх?тектор	Станзан?
Початок буд?вництва	серпень 1817
К?нець буд?вництва	1842
Варт?сть	б?льше 200 тисяч карбованц?в
Стиль	класицизм
Належн?сть	Римо-католицька церква
?парх?я	Ки?во-Житомирська д??цез?я
Стан	пам'ятка арх?тектури нац?онального значення Укра?ни [1]
Адреса	м. Ки?в , вул. Костельна
Епон?м	Олександр I (папа)
Вебсайт	st-alexander.org.ua
Катедральний собор Святого Олександра у В?к?сховищ?

Катедральний собор Святого Олександра (також костел Свято?го Олександра ( лат. Ecclesia Catholica St. Alexandri ) ? католицький собор у Ки?в? . Належить до Ки?во-Житомирсько? д??цез?? Римо-католицько? церкви в Укра?н? . Розташований на вулиц? Костельн?й Шевченк?вського району столиц?. Збудований 1842 року. Один ?з двох ки?вських римо-католицьких храм?в XIX стол?ття . Виконаний в стил? класицизму , хрестопод?бний (квадратна) в план?, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вход?. Найстар?ша з католицьких святинь Ки?ва, що збереглися. 2001 року в?дв?даний папою ?ваном Павлом ?? . Храмове свято ? 3 травня.

Храм сто?ть на п?вденному краю Михайлово? або Володимирсько? гори , на роз? вулиць Костельна та Трьохсвятительська . У часи малоповерхово? забудови Хрещатика та Трьохсвятительсько? вулиц?, в?н панував над центром м?ста (тепер?шн?ми Майданом Незалежност?, ?вропейською площею, початком вулиц? Грушевського (колишня Олександр?вська ). М?сце для церкви було обране не випадково: п?д час урочисто? зустр?ч? Олександра ? в 1816 роц? саме тут, на майданчику давнього баст?ону, на честь царя-переможця була влаштована гранд?озна ?люм?нац?я у вигляд? тр?умфально? арки ^[2] .

На початку XIX стол?ття у Ки?в? був лише один римо-католицький храм ? дерев'яна церква. 1814 року вона згор?ла, тому ки?вськ? католики вир?шили спорудити нову. Серед шляхтич?в Ки?всько? губерн?? Рос?йсько? ?мпер?? почався зб?р кошт?в. Розм?ри пожертв вираховувалися залежно в?д к?лькост? кр?пак?в, що належали шляхтичу ? 25 коп?йок ?з кожно? ≪рев?зсько? душ?≫.

У березн? 1814 року голова губернського дворянства граф Потоцький ^{[ хто? ]} написав листа ?мператору Олександру ? з проханням дозволити буд?вництво римо-католицького храму. Дозв?л було отримано лише через р?к, а ще через р?к ки?вська м?ська влада вид?лила землю п?д буд?вництво.

Закладення та освячення першого каменю церкви Святого Олександра в?дбулося у серпн? 1817 року. Храм мусив належати Дом?н?канському ордену . Автор перв?сного про?кту достеменно нев?домий.

Буд?вництво храму йшло дуже повол?. Одн??ю ?з причин було складне розташування д?лянки. Вона розм?щувалася на крутому схил?, який пост?йно доводилося укр?плювати, поряд ?з дорогою. Жвава дорога до Михайл?вського монастиря спричиняла пост?йне осипання ?рунту з? схилу. Кр?м того пост?йно в?дчувався брак кошт?в.

Перв?сно з?брана сума швидко зак?нчилась ? дом?н?канц? були змушен? знову просити грош? у губернських шляхтич?в-католик?в. Найб?льш? землевласники ? Браницьк? , Енгельгардти , Лопух?ни в?дмовились вносити нов? пожертви, тому кошти збирались лише серед др?бно? ки?всько? шляхти. Цього було недостатньо ? буд?вництво майже зупинилось. Ще г?ршою ситуац?я з буд?вництвом стала п?сля Польського повстання 1830 ? 1831 рок?в, коли отц?- дом?н?канц? були вимушен? залишити Ки?в. Недобудована споруда церкви почала руйнуватись. Проте 1835 року церкву врятували завдяки пом?щику Антон?ю Савицькому, який пооб?цяв вид?лити необх?дну суму на добудову храму ? 196 770 карбованц?в.

Новий про?кт для церкви Святого Олександра розробив арх?тектор Людв?к Станзан? , але його було дещо зм?нено професором Ки?вського ун?верситету Францом Меховичем, який завершував буд?вництво. В?дпов?дно до зм?неного про?кту портик храму став чотириколонним зам?сть шести, а на кутах церкви з'явились невеличк? башти-дзв?ниц?. Храм мав ш?сть б?чних в?втар?в та багатий ?нтер'?р. Буд?вництво тривало чверть стол?ття ? завершилося 1842 року.

Церкв? належала д?лянка земл? (майже половина сучасно? вулиц? Костельно?), яку займала римо-католицька плебан?я ? житлов? будинки священика та послушник?в. Ще на початку XX стол?ття прилегл? квартали були м?сцем компактного проживання польсько? сп?льноти. Храм був центром як духовного, так ? громадського життя, зокрема, тут в?дбувалися виступи сол?дарност? польсько? молод? у дн? Листопадового повстання 1863 ? 1864 рок?в.

1879 роц? в Олександр?йськ?й церкв? був охрещений майбутн?й художник Казимир Малевич ^[2] .

На к?нець XIX стол?ття параф?я Олександр?вського храму становила понад 33 тисяч? ос?б (загальна к?льк?сть мешканц?в у Ки?в? становила 188 488 ос?б). В м?ст? д?яли домов? Церкви в Ки?вському ун?верситет? , Перш?й чолов?ч?й г?мназ?? , ?нститут? шляхетних д?вчат та Кадетському корпус? .

Оск?льки головний храм не м?г вм?стити ус?х параф?ян, з'явився другий ки?вський католицький Костел Святого Миколая . Проте п?сля його зведення, Олександр?йський храм втратив дом?нуючу роль серед римо-католик?в Ки?ва й потихеньку почав занепадати.

У 1920 ? 1930-х роках церква працювала в умовах радянського антирел?г?йного тиску. Священики параф?? зазнавали пост?йних гон?нь ? майже вс? вони були згодом репресован? . Останн?м священиком Церкви був Сиг?змунд Квасневський. 1937 року його заарештували ? стратили. В?дтод? церква Святого Олександра перестала функц?онувати як храм. ?? внутр?шн? прим?щення були перебудован?. П?д час Друго? св?тово? в?йни, з 1941 року, тут ?снувала греко-католицька параф?я, яку орган?зували священики з Галичини о. Кладочний та о. Процюк. ^[3] Комун?стична влада перетворила костел спочатку на чотириповерховий гуртожиток роб?тник?в ≪Ки?вгазбуду≫ та ≪М?ськторгв?дд?лу≫, а 1952 року ? на планетар?й Ки?вського ун?верситету. 1987 року планетар?й пере?хав до ново? буд?вл? й церкву покинули. Буд?вля поступово руйнувалась. 1991 року ?? повернули римо-католицьк?й громад? Ки?ва у авар?йному стан?.

В 1990 ? 1994 роках церкву Святого Олександра реставрували. Перш? богослуж?ння проводились просто на сходах та в портику храму, ще до повернення його в?рянам у 1991 роц?. 7 жовтня 1995 року Церква була освячена вдруге. Вона ма? статус прокафедерального собору Ки?во-Житомирсько? д??цез?? Римо-католицько? церкви в Укра?н?. 25 червня 2001 року церкву в?дв?дав папа ?ван Павло II п?д час свого в?зиту до Ки?ва.

6 червня 2021 року п?днесений до статусу Катедрального Собору. ^[4]

• прелат Ян Крапан ( 1991 ? 1997 )
• Стефан Ам?лявський MSF ( 1997 ? 1998 )
• канон?к В?ктор Маковський ( 1998 ? 2004 )
• Олександр Гурський ( 2004 ? 2012 )
• В?тал?й Безшкурий ( 2012  ? 2018 )
• Стан?слав ?нжи?вський ( 2018 ? 2023 )
• В?тал?й Луковський ( 2023 ?нин?шн?й час)

• Латинська катедра (Ки?в)
• Костел Святого Олександра
• Латинський собор

• Дов?дник ≪Ки?в≫ / п?д ред. Кудрицького. ? К. : УРЕ, 1985.

• Костьол Святого Олександра | Укра?на ?нкогн?та [ Арх?вовано 16 вересня 2010 у Wayback Machine .]
• Олександр?вський костел ? Сайт ?стор?? Ки?ва
• Нова оф?ц?йна стор?нка Римо-Католицького прокатедрального собору Святого Олександра [ Арх?вовано 19 кв?тня 2015 у Wayback Machine .]
• Стара оф?ц?йна стор?нка прокатедрального собору Святого Олександра [ Арх?вовано 2 кв?тня 2010 у Wayback Machine .]
• Неоф?ц?йний сайт прокатедрального собору св. Олександра [ Арх?вовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine .]
• Стор?нка собору св. Олександра на Facebook
• Про ?стор?ю костелу

п о р Католицьк? монастир? та костели Ки?ва Монастир? Св. Мар?? (XII?XIII ст.) ? Дом?н?канський (1610 (1640)) ? Бернардинський (1623) ? ?зу?тський (1620?1640-в?) Костели Св. Мар?? (XII?XIII ст.) ? Св. Мар?? / Св. Катерини (XII?XIII ст.) ? Микола?вський (1610) ? Микола?вський (1799) ? Олександр?вський (1817) ? Микола?вський (1899) ? Св. Йосипа (1913) прим.: Курсивом позначено споруди, що не збереглись