Каспар Гаузер
н?м. Kaspar Hauser
Йоганн Георг Лам?н?т. ≪Каспар Гаузер≫
Народився	30 кв?тня 1812 ( 1812-04-30 ) [1] [2] нев?домо
Помер	17 грудня 1833 ( 1833-12-17 ) [1] [2] (21 р?к) Ансбах , Н?меччина · р?зана рана
Поховання	Ансбах, Н?меччина
Кра?на	Корол?вство Бавар?я
М?сце проживання	Корол?вство Бавар?я
Д?яльн?сть	письменник , художник , писар
Знання мов	н?мецька [1]
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Каспар Гаузер ( н?м. Kaspar Hauser , лат. Casparus Hauser, на пр?звисько ≪Дитинча ?вропи≫; ймов?рно 30 кв?тня 1812  ? 17 грудня 1833 ) ? в?домий завдяки сво?й та?мнич?й дол? знайда, одна ?з загадок XIX стол?ття . Юнака, який практично не вм?в ходити та говорити, знайшли у Нюрнберз? , на Тр?йцю 1828 року. Його вбив нев?домий п'ять рок?в потому. Попри вс? зусилля та величезну нагороду, призначену баварським королем , н? справжн? ?м'я, н? походження Каспара, н? причину його вбивства, н? особу вбивц? встановити так ? не вдалося.

За розпов?дями самого Каспара, Замок Бойгген ^[de] , неподал?к в?д Базеля , ? звучання угорсько? та н?мецько? мов викликали у нього невиразн? спогади про дитинство, попри те, що у в?ц? 3 або 4 рок?в нев?домий чолов?к зачинив його в п?дземн?й камер?, де в повн?й самот? в?н жив до ш?стнадцяти рок?в, поки його не знайшли та не доставили до Нюрнберга. Серед людей Каспара вважали спадко?мним принцом баденського престолу , викраденим ?з колиски (оф?ц?йно ≪померлим≫), чий трон пос?в узурпатор . Остаточно? в?дпов?д?, ким був насправд? Каспар Гаузер, нема? дотепер.

26 травня 1828 року на ринков?й площ? Нюрнберга пом?тили незвичайного п?дл?тка 16?17 рок?в. Його зустр?в швець на пр?звище Вайхман, про якого в?домо лише, що в?н жив по сус?дству з площею Уншл?тт ^{[de] [комм. 1]} . Вийшовши з будинку м?ж четвертою та п'ятою годинами п?сля полудня, в?н прямував до Ново? Воротньо? вулиц? ( н?м. Neue Torstraße ), де зустр?в свого приятеля Бекка. Приятел? вир?шили в?дправитися за м?сто, попити пива ? потанцювати, коли пом?тили неподал?к дивного юнака, який гойдався, немов п'яний, ? знаками показував ?м зупинитися. Зац?кавившись його повед?нкою, городяни п?д?йшли ближче, п?сля чого незнайомець запитав ?х, як пройти до передм?стя Ной? Торштрассе.

Вайхман запропонував показати дорогу, але, пройшовши к?лька крок?в, юнак мовчки простягнув шевцю конверт, адресований ≪Пану командувачу 4-м ескадроном 6-о полку легко? кавалер??. Нюрнберг≫. Швець спробував д?знатися в?д юнака, хто в?н ? чого бажа?, але не зм?г домогтися зрозум?ло? в?дпов?д?. В?н дов?в юнака до найближчого поста м?сько? варти ? передав солдатам. Зв?дти нев?домого п?дл?тка направили до будинку командувача гера Фр?др?ха фон Вессен?га ( н?м. von Wessenig ) ^[3] , який проживав у передм?ст?.

На думку першого б?ографа Каспара Гаузера (як п?зн?ше стали називати знайду), пол?цай-президента ^[de] Ансельма фон Фей?рбаха , пол?ц?я м?ста одразу допустила ряд грубих промах?в, як? в подальшому не дозволили по гарячих сл?дах розкрити можливий злочин, який за законами кра?ни здавався безсумн?вним. Пол?цейськ? просто не надали значення под??; в документах про цей випадок було повно неясних м?сць ? суперечностей. ?м'я шевця, який доставив п?дл?тка, залишилося нев?домим. Його св?дчення, записан? нев?домо ким ? з чи?х сл?в, явно суперечили фактам. Наприклад, в?н н?бито запевняв, що юнак у в?дпов?дь на його питання ≪Зв?дки ти взявся?≫ ? в?дпов?в ≪З Регенсбурга≫ але пот?м, п?д?йшовши до Нових Вор?т, пом?тив, що вони зак?нчен? недавно ? тому так називаються.

Однак, за св?дченням фон Фей?рбаха, який вперше побачив Каспара Гаузера два м?сяц? по тому, його пояснення складались переважно з жест?в та обривк?в сл?в, а в день свого виявлення в?н зовс?м не м?г н?чого сказати, кр?м ≪Не знаю≫ та ≪Хочу бути к?ннотником , як м?й батько≫, причому повторював ц? фрази суто механ?чно, явно не розум?ючи ?хнього зм?сту. За припущенням фон Фей?рбаха, швець думав, що юнак недоумкуватий , ? сам дофантазував ?нше. Також незрозум?ло, яким чином Каспар Гаузер, який ледве тримався на ногах, взагал? м?г подолати потр?бну в?дстань ^[4] .

Так чи ?накше, знайду доставили до будинку кап?тана фон Вессен?га (зг?дно з ?ншим джерелом, Каспар Гаузер прибув самост?йно, а фон Вессен?г був полковником ^[5] ), куди в?н ув?йшов, не знявши капелюха, ? на питання слуги, що йому потр?бно, в?дпов?в, що його направили до цього будинку ? що в?н залишиться тут, додавши при цьому: ≪Хочу бути к?ннотником, як м?й батько≫. П?зн?ше слуга розпов?дав, що юнак здався йому вкрай змученим. Знайда плакав, насилу тримався на ногах ? явно страждав в?д голоду та спраги. Слуга (за наказом господин?, як?й за в?дсутн?стю чолов?ка передали листа) запропонував йому м'яса та пива, одначе юнак виплюнув ? те, ? ?нше, гримасою висловивши свою в?дразу. Зате в?н жад?бно з'?в шматок чорного хл?ба, запивши його склянкою води. Спроби розпитати його н?чого не дали, нев?домий завчено повторював ≪Хочу бути к?ннотником, як м?й батько≫, явно не розум?ючи, про що йому кажуть, внасл?док чого слуга д?йшов висновку, що перед ним якийсь дикун. Оск?льки фон Вессен?га не було вдома, слуга в?дв?в незнайомця до стайн? й запропонував в?дпочити на оберемку соломи, де той ? заснув ^[3] .

Фон Вессен?г прийшов додому через к?лька годин, ? збуджен? д?ти розпов?ли йому про ≪дикуна≫. Кап?тан в?дправився до стайн? та спробував розбудити нев?домого, але той не реагував на крики, поштовхи, ляпанц? по обличчю та нав?ть спроби поставити його на ноги. Зрештою, п?сля довгих зусиль його вдалося привести до тями (за ?ншими в?домостями, Вессен?г п?шов будити Гаузера у супровод? трьох оф?цер?в, ? Каспар прокинувся митт?во ^[6] ). При вигляд? яскраво? кавалер?йсько? форми нев?домий виявив абсолютно дитячий захват. З на?вним захопленням юнак доторкнувся до рукоятки шабл? Вессен?га ? тихо промовив: ≪Ось таким я хот?в би бути≫. На це оф?цер в?дпов?в, що як для к?ннотника той занадто малий на зр?ст ? що йому сл?д спробувати сво? сили в п?хот?. ≪Н?, н?, не в п?хоту… Я хочу бути ось цим…≫, ? вигукнув хлопець ^[6] . Домогтися в?д незнайомця в?домостей про його особу, як ? ран?ше, не вдавалося, за винятком одн??? фрази ? ≪Хочу бути к?ннотником, як м?й батько≫ ^[7] . На питання Вессен?га, як його звуть, юнак сказав: ≪М?й оп?кун говорив мен? завжди в?дпов?дати: ?Не знаю, ваша мил?сть!“≫ Оголивши, нарешт?, свою голову, в?н додав: ≪М?й оп?кун радив мен? завжди зн?мати капелюха й говорити ?Ваша мил?сть“≫ ^[6] . П?зн?ше, даючи св?дчення перед судом, фон Вессен?г з?знався, що ?нфантильн?сть нев?домого жодним чином не в?дпов?дала його передбачуваному в?ков? (юнак виглядав рок?в на 17, з пушком над верхньою губою), ? бравий в?йськовий був просто збитий з пантелику. Зрештою, вир?шено було доставити дивного в?зитера до пол?ц?йного в?дд?лку ^[7] .

Близько 8 години вечора юнака, який ледве пересував ноги, з величезними зусиллями привели до пол?цейського ком?сар?ату. У той час там перебувало к?лька молодших оф?цер?в та нижчих пол?ц?йних чин?в. Спроби допитати нев?домого за звичним протоколом ? ?м'я, в?к, м?сце проживання ? н?чого не дали. В?д нього можна було почути лише три фрази: ≪М?й д?м≫ (за ?ншими в?домостями ≪Додому≫ або ≪В?двед?ть додому≫), ≪Не знаю≫ та ≪Хочу бути к?ннотником, як м?й батько≫, до чого додавалися сльози та нечленорозд?льн? звуки. Юнак, судячи з усього, не розум?в де знаходиться, не виказував жодних почутт?в, його погляд як у божев?льного байдуже блукав навколо. Намагались впливати на юнака окриками, але ц? спроби були марними. Пол?ц?янти були абсолютно збит? з пантелику ? випадок явно виходив за меж? звичного. Про злочин явно мови не було, нев?домий викликав у них лише сп?вчуття. Спроба нагодувати його м'ясом та пивом ск?нчилася точно так само, як ? минулого разу, ? знову в?н погодився з'?сти шматок чорного хл?ба та випити води ^[3] .

Один ?з пол?цейських вийняв ?з кишен? монету. Блискучий предмет негайно викликав пожвавлення та абсолютно дитячу реакц?ю. Знайда ?з захопленням став верт?ти монету в руках, п?сля чого почав наполягати ≪конячка, конячка≫ (Ross, Ross), жестами показуючи, що монетка п?д?йшла б для прикраси к?нсько? збру? ^[8] . На вимогу пол?ц?? Каспар зум?в абияк прочитати Pater noster ^[9] .

Нарешт?, хтось здогадався принести йому пап?р та чорнило ?, практично не спод?ваючись на усп?х, жестами запропонував написати що-небудь. Однак нев?домий впевнено взяв перо ? вив?в на папер? ≪Каспар Гаузер≫. П?д цим ?м'ям в?н ? ув?йшов в ?стор?ю. Спроби змусити його написати назву м?сця, зв?дки в?н прийшов, призводили лише до того, що юнак повторював: ≪М?й будинок. Хочу бути к?ннотником… Чому н?≫. Домогтися в?д нього чогось ?ншого було абсолютно неможливо ^[8] .

Оск?льки було вже п?зно, спроби встановити особу нев?домого вир?шили в?дкласти на наступний день. Одному з пол?цейських доручили в?двести Каспара на н?ч до Фестнерово? веж? ? м?сцево? в'язниц?, де утримували бродяг . В?дстань була дуже невеликою, але Каспар пройшов ?? з величезним зусиллям, плачучи ? явно нездужаючи. ?нше джерело, навпаки, св?дчить, що затриманий достатньо легко як для його самопочуття подолав 90 сходинок веж?, а опинившись, нарешт?, в камер?, сказав, що у нього вже була така к?мната ^[9] . У в'язниц? Каспар опинився разом з ?ншим затриманим, стомлений юнак впав на солому та заснув як убитий ^[10] .

Зг?дно з пол?цейським описом, коли Каспар з'явився у в?дд?лку, на ньому був повстяний капелюх, пошитий за м?ською модою, з жовтою шовковою стр?чкою та тонкою смужкою червоно? шк?ри, всередин? було майже стерте зображення Мюнхена . Шия була обгорнута чорним шовковим шарфом. Кр?м того, на ньому була сорочка з грубо? тканини та строкатий жилет, запраний ? не новий, а також с?ра полотняна куртка селянського покрою. Ретельн?ший огляд показав, що ця куртка була невм?ло переробленим фраком . Фалди були в?др?зан?, кра? зр?зу залатан?, збер?гся лише в?дкладний ком?р. С?р? штани з б?льш тонко? та м'яко? матер??, з полотняною латкою м?ж н?г, як у штанях для верхово? ?зди, належали, швидше за все, конюшому або ?герю . На ногах у нев?домого були важк? ботфорти , п?дбит? цвяхами, на високих п?дборах, з прикр?пленими внизу к?нськими п?дковами . Чоботи явно були йому мал?, ?хн? носки були в?др?зан?, пальц? н?г стирчали назовн?.

У кишенях Каспара виявили б?лий носовичок у червону кл?тинку з червоними вишитими ?н?ц?алами К.  Г., к?лька яскравих ганч?рок червоного та блакитного кольор?в, пару кишенькових молитовник?в, на одному з яких була прикраса у вигляд? корони, посипано? золотим п?ском, ключ, рогов? чотки та к?лька записок ?з католицькими молитвами (под?бн?, за висловом фон Фей?рбаха, в П?вденн?й Н?меччин? були вельми поширеними серед прочан). На деяких з них були зазначен? адреси друкарень в Зальцбурз? , Праз? та Бургхаузен? . Зм?ст записок говорив саме за себе: ≪Духовний щит≫, ≪Палка молитва, яку сл?д повторювати пост?йно п?д час божественних служб≫, ≪Молитва ангела-хранителя≫ ? нав?ть ≪Мистецтво як повернути втрачений час ? даремно витрачен? роки≫, що в дан?й ситуац?? здавалося похмурою насм?шкою ^[11] .

Надал? одяг Каспара було знищено п?д приводом ≪ветх?сть≫, що викликало гн?в ? досаду фон Фей?рбаха, який намагався за м?зерними сл?дами в?дновити походження знайди. Зг?дно з ?ншими в?домостями, одяг юнака не був старим. Його у нього переодягнув передбачуваний ≪оп?кун≫ безпосередньо перед першою появою Каспара ≪на св?т≫ п?сля його тривалого перебування в темниц? ^[5] . Доля ?нших предмет?в нев?дома, до тепер?шнього часу вони не збереглися.

Кр?м того, у Каспара був конверт, який м?стив два листи. У кутку конверта було видно три нап?встерт? букви, як? можна було прочитати як G. I. R. або як C. T. R. Листи було написано з? справжн?ми або штучними правописними помилками в простонародн?й, можливо, дещо навмисн?й манер?. Перший з них стверджував ^[12] :

Баварський кордон

м?сце не названо

1828

Його Ясновельможност? кап?тану к?нноти!

Я Вам посилаю хлопч?ка який ув?ряет що хоче служити сво?му Королю в?рою та правдою. 7 окт?бря 1812 мен? його передали а я сам б?дний поденьщ?к та сво?х д?тей десять душ, а мен? й на себе браку?, ще й роботи багато. Ево мати мен? ево в?ддала штоби я ево виховав а де вона есь я незнаю та влад? тут нестав пов?домляти, што хлопчик у мене. Я сам соб? подумав, што треба ево виростити як сина. В?н у мене воссп?тан в християнской в?р? а з 1812 року я йому непозволяет ис дому здолати НЕ кроц?, так што н?хто незна?, де ево тримали, а сам в?н теж незна? н? што у миня за будинок н? де в?н ? так што запитуйте ево ск?льки хат?те в?н вам всер?вно н?чого нескажет. Читати та писати я його навчив ? в?н тепер пише прямо як я, неотл?ч?ш а кагда його запита?ш чево в?н для себе хоче, в?дпов?да? што хоче бути кавалеристам як його батько, а ще будь у нього батьки а ?х нема?, став би вченим. Йому лише рас покажи, в?н все одразу нальоту та схопить.

Я з ним лише добрався до ноймарсько? дороги , а отуда в?н дал? тупав сам, я йому сказав, што коли в?н стане солдатом, я одразу з'явлюся ? в?дведу ево додому, а якщо н?, я б иза нього потрапив в ?стор?ю.

Превасходний Кап?тан, що не Мучти ви ево питаннями, в?н все одно низнаю де я ?, я його в?дв?з посеред ноч?, ? йому тепер дорогу додому низачто ненайт?. Ваш пок?рний слуга, ?м'я я вам свае нескажу, бо нехочу штоби мене за це взгрел?.

У Нево при соб? нема? н? гроша ^{[комм. 2]} , потомушто у мене у самовила в кишен? порожньо, так што якщо знехотя ево соб? взяти, можите випустити йому кишки або п?д?йняти у себе над кам?ном.

Ориг?нальний текст (н?м.)

Von der Baiernschen Granz

Daß Orte ist unbenannt

1828

Hochwohlgebohner Hr. Rittmeister!

Ich schucke ihner ein Knaben der mochte seinen Konig getreu dienen

Verlangte Er, dieser Knabe ist mir gelegt worden. 1812 den 7 Ockober, und ich selber ein armer Taglohner, ich habe auch selber 10 Kinder, ich habe selber genug zu thun daß ich mich fortbringe, und seine Mutter hat mir um Die erziehung daß Kind gelegt, aber ich habe sein Mutter nicht erfragen Konen, jetz habe ich auch nichts gesagt, daß mir der Knabe gelegt ist worden, auf den Landgericht. Ich habe mir gedenckt ich mußte ihm fur mein Sohn haben, ich habe ihm Christlichen Erzogen, und habe ihm Zeit 1812 Keinen Schrit weit aus dem Haus gelaßen daß Kein Mensch nicht weiß da von wo Er auferzogen ist worden, und Er selber weiß nichts wie mein Hauß Heißt und daß ort weiß er auch micht, sie derfen ihm schon fragen er kan es aber nicht sagen, daß lessen und schreiben Habe ich ihm schon gelehrte er kan auch mein Schrift schreiben wie ich schreibe, und wan wir ihm fragen was er werde so sagte er will auch ein Schwolische werden waß sein Vater gewessen ist, Will er auch werden, wer er Eltern hate wir er keine hate wer er ein gelehrter bursche worden. Sie derfen im nur was zeigen so kan er es schon. Ich habe im nur bis Neumark geweißt da hat erselber zu ihnen hingehen mußen ich habe zu ihm gesagt wen er einmal Soldat ist, kome ich gleich und suche ihm Heim sonst hate ich mich Von mein Hals gebracht

Bester Hr. Rittmeister sie derfen ihm gar nicht tragtiren er weiß mein Orte nicht wo ich bin, ich habe im mitten bei der nacht fortgefuhrth er weiß nicht mehr zu Hauß,

Ich empfehle mich gehorsamt Ich mache mein Namen nicht Kuntbar den ich Konte gestraft werden,

Und er hat Kein Kreuzer geld nicht bey ihm weil ich selber nichts habe wen Sie im nicht Kalten so mußen Sie im abschlagen oder in Raufang auf henggen

Додана до листа коротенька записка, н?бито в?д матер? Каспара, св?дчила:

дитина хрещена

?? звуть Каспаром

вам же треба буде йому придумати пр?звище дитина вам в?дда?ться

на виховання його батько був кавалерист

кагда йому будить с?мнадцать в?дправте його в Нюрнберг

в Шостий полк

легко? кавалер?? де служив його

батько я ж вас прошу його залишити у себе до с?мнадцат? рок?в

народився в?н тридцятого кв?тня в р?ц? 1812 я

проста б?дна д?вчина мен?

годувати дитину н?чим

а його батько помер.

Ориг?нальний текст (н?м.)

Das Kind ist schon getauft

Sie Heist Kasper in Schreib

name misen sie im selber ? geben. Das Kind mochten

Sie auf Zihen Sein Vater

ist ein Schwolische gewesen

wen er 17 Jahr alt ist So

schicken Sie im nach Nirnberg

zu 6ten Schwolische

Begiment da ist auch sein

Vater gewesen ich bitte um

die erzikung bis 17 Jahre

gebohren ist er im 30 Aperil

1812 im Jaher ich bin ein

armes Magdlein ich kann

Das Kind nicht ernehren

Sein Vater ist gestorben.

Попри те, що лист було написано готичним шрифтом , а записку ? простою латиницею, почерк у тому ? в ?ншому випадку був, схоже, однаковим ^{[комм. 3]} .

П?сля н?бито замаху на Каспара Гаузера в жовтн? 1829 року Бавар??ю поширилися перш?, дос? туманн? п?дозри, як? згодом породили чутки, що в?н був спадковим принцом Бадена, який народився 29 вересня 1812 року ? був зам?нений у колисц? на вмираючу дитину. Винуватцем або ?н?ц?атором зам?ни вважа?ться графиня Лу?за Карол?на фон Гохберг, друга ( морганатична ) дружина великого герцога Карла Фр?др?ха фон Бадена , який помер у червн? 1811 року ? був старшим ?? майже на сорок рок?в. Хохберг, яка була зведена до рангу ?мператорсько? графин? в 1796 роц?, спочатку була лише фрейлиною з нижчого дворянства, яка хот?ла допомогти сво?м власним нащадкам успадкувати престол шляхом зам?ни спадкового принца. П?сля смерт? Гаузера стверджували, що в?н був убитий саме через його княз?вське походження.

Н?бито зм?нений принц, який оф?ц?йно помер без?менним 16 жовтня 1812 року, був первор?дним сином великого герцога Карла та його дружини Стефан?? , прийомно? дочки Наполеона. Карл успадкував трон безпосередньо в?д свого д?да Карла Фр?др?ха, оск?льки його батько Карл Людв?г, старший син в?д першого шлюбу Карла Фр?др?ха, помер ран?ше. На випадок зникнення чолов?чо? л?н?? в результат? його першого (в?дпов?дного) шлюбу Карл Фр?др?х передбачив престол для сво?х син?в в?д другого шлюбу ? положення, яке його онук Карл прямо п?дтвердив. Статут в?д 4 жовтня 1817 року став частиною Баденсько? конституц??.

П?сля ранньо? смерт? Карла в грудн? 1818 роц? його дядько Людв?г успадкував титул великого князя, оск?льки другий син Карла, потомствений князь Олександр, 1816 року народження, також помер немовлям. Маркграф Фр?др?х, старший брат Людв?га, вже помер у травн? 1817 року; його шлюб залишився безд?тним. Людв?г залишився неодруженим ? помер у березн? 1830 року як останн?й маркграф ?з л?н?? Цер?нгер?в, що в?дкрило престол для його зведеного брата Леопольда як першого представника л?н?? Гохберг?в, яка правила до 1918 року. Нагромадження смертей у старш?й л?н?? породило вс?ляк? недоведен? чутки про н?бито ско?н? злочини.

Велика княгиня не бачила свого першого сина мертвим, тому що у не? було слабке здоров'я в?д важких полог?в. ?? подальше мовчання та деяк? суперечлив? заяви ?? молодшо? дочки Мар? Гам?льтон, яка, як кажуть, прийняла Каспара Гаузера за свого брата, сприяли поширенню чуток.

Передбачуваний обм?н д?тьми можна виключити на основ? в?домих сьогодн? джерел, якщо книга головного прокурора Отто М?ттельштедта ( Kaspar Hauser und sein Badenischen Prinzenthum . Heidelberg 1876)) ще не визна?ться остаточним спростуванням. Аргумент М?ттельштедта, який базувався на оф?ц?йних документах про екстрене хрещення, розтин та поховання князя, був п?дтверджений п?зн?шими джерелами, а саме листами маркграфин? Амал??, матер? великого князя Карла. Маркграфиня ? сама мати семи д?тей ?, за словами прусського посланника при баденському двор? того часу, ≪сильна духом≫ ж?нка ? так описувала новонародженого принца в лист? в?д 1 жовтня 1812 року: ≪Але якщо ви подив?ться на нього, ви не здиву?тесь, що в?н наробив ст?льки лиха, щоб з'явитися на св?т. В?н величезних розм?р?в ? товщини. Справд?, я бачила небагато д?тей такого масштабу. В?н типова баденська порода≫. Амал?я сама була присутня на пологах ? п?сля цього продовжувала в?дв?дувати онука. ?й особливо при?мно, писала вона в лист? в?д 11 жовтня, що дитина так нагаду? ?й свого батька в такому ж в?ц?. У двох листах в?д 19 ? 27 жовтня вона пов?домляла про хворобу князя, небезпека яко? виявилася лише в день його смерт?. О четверт?й годин? дня вона д?зналася в?д сина, що у дитини ≪забиття≫ (задушлива задишка) ? вона помира?; вона негайно по?хала туди ? залишилася з князем до його смерт?.

У лист? в?д 27 жовтня вона написала:

Б?дний малий дуже довго мучився. … Пан фон Едельсгайм, який був у сус?дн?й к?мнат? з к?лькома панами та лед?, зайшов на мить, щоб подивитися на дитину, ? почув це з?тхання. Це справило на нього таке жахливе враження, що в?н негайно знову вийшов. Останн? п?вгодини було тихо. В?н н?би заснув. Оч? та рот закрит? без сторонньо? допомоги. Тод? в?н виглядав чудово. Риси обличчя виглядали розвинен?шими, ? в?н не був смертельно бл?дим. Ус?, хто його бачив, захоплювалися ним. Наступного ранку в?н був не таким гарним≫. [13]

В?домий публ?цист ? пол?тичний д?яч Георг Фр?др?х Колб зазначив у 1883 роц?, ≪що ?ншу дитину не можна було легко нав'язати матер?; якби воно було, сумн?ви б замовкли. В?дпов?дно до викладених обставин це стосу?ться ? бабус?; але вона була присутня. Акушерка Горста, яка зд?йснила екстрене хрещення, також мала б пом?тити обм?н, оск?льки майже пост?йно була поруч ?з ним, тому що мати дов?рила ?й виключно турботу про спадко?много принца≫.

Гохбергери також не мали мотив?в для вбивства Каспара Гаузера. Леопольд з?йшов на трон з? схваленням ус?х великих держав, тод? як Гаузер ставав дедал? спок?йн?шим. М?ж ?ншим, в?н н?коли не претендував на трон Бадена, ? н?коли не зм?г би ?х домогтися самост?йно. Якби спадко?много принца д?йсно обм?няли в 1812 роц?, з точки зору Бадена було б у кращому випадку сенс усунути будь-яких сп?льник?в, як? ще були жив?, зам?сть того, щоб зд?йснювати вбивство, яке викликало б хвилювання вс??? ?вропи.

П?сля смерт? Гаузера зв?стка про його ймов?рне вбивство поширилася як л?сова пожежа, ? продемократичн? памфлетисти швидко знали, як використати цю справу для пол?тично? боротьби проти дому Баден. У цьому контекст? сл?д також розглядати донос баденського дипломата Генр?ха фон Генненгофера, який був дуже впливовим при великому княз? Людв?гу. Генненгофера ненавид?ли л?берали як улюбленого ? абсолютно в?дданого слугу Людв?га. П?дставивши його за це вбивство, хтось також дискредитував й ненависну пол?тичну систему.

?з зовс?м ?нших причин корол?вство Бавар?я також було зац?кавлене в поширенн? п?дозр, спрямованих проти Бадена. Бавар?я тривалий час намагалася повернути Пфальц на правому берез? Рейну, який був втрачений Баденом у 1803 роц?, але не змогла висунути сво? територ?альн? претенз?? до великих держав. П?сля свого вступу на престол у 1825 роц? король Людв?г I знову спробував заявити про ц? претенз?? ≪? з наполеглив?стю, яка мала тримати в напруз? не лише його власних м?н?стр?в, а й н?мецький та ?вропейський каб?нети≫. Зрештою в?дбувся обм?н ударами з юридичними аргументами на дипломатичному та журнал?стському р?внях. Уряд Бавар?? вдався до крад?жки арх?в?в, яка була розкрита ? призвела до ганебних викритт?в для Бавар??. Тим не менш, у жовтн? 1827 року Людв?г I наказав, щоб деяк? вдало викраден? документи не поверталися до Бадена.

≪Дось? в основному стосувалися ?стор?? родини Хохберг?в; Якби бодай найменший сл?д обм?ну княз?в був знайдений в арх?вах того часу, Бавар?я, безсумн?вно, скористалася б цим, тому що к?нець дому Цер?нген?в був неминучий≫ [14]

.

З ?ншого боку, маркграф В?льгельм (брат ? радник великого князя Леопольда) записав:

≪Те, що таку байку ?з задоволенням п?дхопили р?зн? баварськ? автори, щоб використати проти нас, само по соб? дуже зрозум?ло [через територ?альну суперечку], нав?ть король Людв?г Баварський не вагався застосувати проти нас ще б?льш ганебн? засоби...≫

Нев?домо, чи був визнаний великий оф?ц?йний зв?т щодо так званого Каспара Гаузера голови суду Ансельма фон Фей?рбаха в?д 8 кв?тня 1830 року до м?н?стерства юстиц?? короля Людв?га I. У ньому Фей?рбах мимох?дь згадав, як в?н ретельно писав, ≪романтичну сагу≫ про княз?вство Каспара в Баден?. Насправд? Людв?г I, зда?ться, був по?нформований про п?дозри лише в?дразу п?сля смерт? Каспара Гаузера, а саме в?д його мачухи, королеви Карол?ни, яку Фей?рбах пов?домив про теор?ю, що Гаузер ? принцем.

Занепоко?ння щодо дов?ри до Гаузера виникли через св?дчення багатьох людей з його оточення, як? зображували його брехливим, включаючи нав?ть посл?довник?в Каспара. У петиц?? до Нюрнберзького мун?ципального суду Тухер, з яким Каспар прожив п?втора року, пов?домляв ≪про високорозвинене марнославство Гаузера, його безм?рну брехлив?сть, фальш ? лицем?рство≫. Даумер також ≪який в?рив у Каспара як ? в ?вангел??≫, визнав, що Каспар перейшов ≪у б?к нещирост?, неправдивост? та фальшивост?≫, а в ма?тку Фей?рбаха була записка, на як?й в?н зазначив: ≪Каспар Гаузер це розумний, хитрий дивак, шахрай, н?кчема, якого сл?д убити≫.

Нав?ть за життя Каспара Гаузера лунали голоси, як? сумн?валися в його щирост?. Однак також часто припускають, що Гаузер насправд? при?хав до Нюрнберга покинутою дитиною, поступово втягнувшись у суперечност? п?д р?зними впливами та культивуючи увагу до себе. ?снувала фатальна вза?мод?я м?ж на?вною публ?кою та людиною, яка була псих?чно травмована ? через с?мейну недбал?сть чи генетичний стан ? ? яка була п?днесена до м?ф?чно? ф?гури. Згодом Каспар ?м?тував напади, щоб привернути ще б?льше уваги та розпалити тимчасово приглушен? чутки про сво? походження, ? водночас в?двернути виникаюч? сумн?ви щодо дов?ри до нього. Тому при другому фальшивому напад? Гаузер завдав серйозн?ших травм, н?ж при першому, але, ймов?рно, ненавмисно спричинив свою смерть. Це пот?м т?льки зм?цнило легенду.

Майже дов?чне ув'язнення в темн?й к?мнат?, в як?й в?н не м?г ходити, про що стверджували Каспар ? його перш? кер?вники, тепер серйозн? досл?дники вважають неможливим. З медичних причин це несум?сне з його ф?зичним ? псих?чним станом. ≪Дуже ймов?рно, ? сказав Вальтер Шрайбмюллер ( н?м. Walther Schreibmuller ), ? що Каспар був в?др?заний в?д контакту ?з зовн?шн?м св?том протягом тривалого часу, тому в?н став псих?чно занедбаним≫. .

У В?к?джерелах ? Ориг?нальн? тексти (н?м.)

• Шляхетний дикун
• Ел?забет Канн?нг
• Зал?зна маска
• Фед?р Кузьмич

• Гаузер, Каспар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона  : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). ? СПб ., 1890?1907. (рос. дореф.)
• Anselm von Feuerbach. Kaspar Hauser ou exemple de la crime contre de l'ame de l'homme = Kaspar Hauser oder Beispiel eines Verbrechens am Seelenleben eines Menschen (Ansbach 1832). ? Paris : Vertiges Publications, 1985. ? 125 p. ? ISBN 2-86896-014-6 .
• Jeffrey Moussaieff Masson. Lost Prince, the Unsolved Mystery of Kaspar Hauser. ? NY : the Free Press A division of Simon and Schuster Inc, 1996. ? 254 p. ? ISBN 0-684-82296-2 .
• Elizabeth E. Evans. The story of Kaspar Hauser from authentic records. ? London : Sean Sonnenschein, 1892. ? 188 p.
• Baron v. Artin. Kaspar Hauser. Des Rathsels Losung. ? 2-е вид. ? Цюрих, 1892.
• Петер Традовск?. Каспар Хаузер чи боротьба за Дух. ? Калуга : Духовне п?знання, 2001.
• Ленотр Ж. Та?мниця Каспара Гаузера. ?сторичний нарис // Нове слово. ? СПб., 1911. ? С. 93 ? 101 .

• Серг?й Степанов. Дв?ч? народжений, дв?ч? вбитий . Арх?в ориг?налу за 21 грудня 2014 . Процитовано 3 с?чня 2012 .

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Генеалог?я та некропол?стика Geni.com · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · LibraryThing · Арх?в преси XX стол?ття Тематичн? сайти Н?мецький л?тературний арх?в Марбах Словники та енциклопед?? Велика норвезька енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Allgemeine Deutsche Biographie · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Lur Hiztegi Entziklopedikoan Дов?дков? видання Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Namuwiki Нормативний контроль BLBNB :  000236091 · BNE :  XX1178907 · BNF :  11939120j · CONOR.SI :  83302755 · FAST :  11251 · Freebase :  /m/0176jh · GND :  118547070 · ISNI :  0000000105349613 · J9U :  987007262453305171 · LCCN :  n50033382 · LIBRIS :  1zcfj9rk3tncw3l · LIH :  LNB:CBlB;=BJ · MAK :  9810670267105606 · NCF :  ncf12096881 · NDL :  00620799 · NKC :  jn20010525155 · NLA :  1295884 · NLI :  000060932 · NLP : a0000001186349 · NTA :  071816828 · NUKAT :  n00056772 · RERO :  02-A027571736 · SELIBR :  262997 · SUDOC :  027324354 · UPSA :  522770 · VIAF :  4938527

Це незавершена стаття про особу Н?меччини . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .