У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Картал
.
Картал
(
тур.
Kartal
) ? район
Стамбула
,
Туреччина
, розташований в анатол?йськ?й частин? м?ста, на узбережж?
Мармурового моря
м?ж
Малтепе
?
Пенд?ком
.
Попри в?ддален?сть в?д центру м?ста, Картал густонаселений (загальне населення 541 209 ос?б) (перепис 2008 року).
Загальна площа територ?? становить 147 000 м², м?стить деяк? с?льськ? райони всередин? кра?ни.
Межу? з Малтепе на заход?,
Султанбейл?
[en]
та
Санджактепе
[en]
на п?вноч? та Пенд?к на сход?.
Углиб узбережжя суша р?зко п?д?йма?ться до пагорб?в Якакик ?
Айдос
[en]
, останн?й з яких ? найвищою точкою в Стамбул?.
[1]
Картал (≪орел≫ турецькою мовою, хоча етимолог?чно неточно) був рибальським селом на берез? Мармурового моря за час?в В?зант?йсько? ?мпер??, що називалося Картал?мен або Картал?м?н по-грецьки, ? було засноване на початку 6 стол?ття.
В 11 стол?тт? м?сто було завойоване правителем сельджук?в
Сулейман-шахом
.
У 1329 роц? Картал ув?йшов до складу Османсько? ?мпер??, але в?зант?йц? знову захопили м?сто в 1403 роц? та утримували його протягом 17 рок?в, перш н?ж знову повернути його османам.
[2]
[3]
В?дпов?дно до загального перепису населення Османсько? ?мпер?? 1881/82-1893 рр.,
каза
Картал мала загальну к?льк?сть населення 12 969 ос?б, що складалося з 6 920 грек?в, 5 095 мусульман, 869 в?рмен, 3 католик?в, 1 ?врея та 81 ?ноземного громадянина.
[4]
У 1947 роц? Картал був промисловим районом, а з впровадженням прим?ських по?зд?в до станц??
Хайдарпаша
з
Гебзе
в 1973 роц? Картал став ще б?льш важливим як промисловий район Стамбула.
Проте нин?шня тенденц?я поляга? в тому, що заводи закриваються та перем?щуються вглиб кра?ни.
Наприклад, великий цементний завод на берез?, який плану?ться перетворити на культурний центр, було закрито в 2003 роц?
[5]
.
Поруч з пагорбом Драгош ? ру?ни ?сторично? римсько? лазн?, яку в?дновлю?
Стамбульський археолог?чний музей
за ф?нансово? п?дтримки мун?ципал?тету Картал.
[6]
[7]
Розк?шн? житлов? комплекси були побудован? на узбережж?, а також значно б?льше житла всередин? кра?ни, тому багато крамниць та ?нфраструктури було побудовано.
У цьому район? ? ряд в?домих приватних ? державних шк?л, ун?верситет Малтепе ? приватним ун?верситетом Картала.
Буд?вництво поблизу узбережжя спов?льнилося п?сля землетрусу 1999 року, коли люди д?зналися, що велика л?н?я розлому проходить неподал?к в?д узбережжя.
Проте буд?вництво на висотах усередин? кра?ни продовжу?ться швидкими темпами.
4 червня 2007 року мун?ципал?тет Великого Стамбула та колишн?й мер Картала оголосили, що нове м?ське середовище м?ста буде побудовано в Картал-Пенд?ку.
План м?стить центральний д?ловий район, розк?шн? житлов? комплекси, культурн? об'?кти, так? як концертн? зали, музе? та театри, а також м?сця для в?дпочинку, а саме пристань для яхт ? туристичн? готел?.
[8]
Картал
? станц?я метро
л?н?? M4
.
Служба прим?ських по?зд?в
Мармарай
також проходить через Картал.
Узбережжя Картала ма? п?щан? та глинист? ?рунти, тод? як п?вн?чна частина району переважно кремнеземна.
На пагорб? Якаджик ? поклади вапняку та кварцу.
Поточки Пашакьой , Каваклидере та Финдикли живлять водосховище за
греблею Омерл?
[en]
.
Картал ма?
середземноморський кл?мат
, з прохолодною зимою та теплим або спекотним л?том.
Картал захищений в?д дощу пагорбами Якаджик ? Айдос, тому тут тепл?ший ? сух?ший м?крокл?мат, а л?то в Стамбул? найсух?ше.
| Кл?мат Картала
|
| Показник
|
С?ч
|
Лют
|
Бер
|
Кв?
|
Тра
|
Чер
|
Лип
|
Сер
|
Вер
|
Жов
|
Лис
|
Гру
|
Р?к
|
| Середн?й максимум, °C
|
7,6
|
7,5
|
10,7
|
15,6
|
21,4
|
26,2
|
27,8
|
28,9
|
24,6
|
19,8
|
15,0
|
11,9
|
| Середня температура, °C
|
5,5
|
5,4
|
7,8
|
12,6
|
18,7
|
21,6
|
23,6
|
23,6
|
21,8
|
16,5
|
12,0
|
8,3
|
| Середн?й м?н?мум, °C
|
2,4
|
2,3
|
4,5
|
8,5
|
13,0
|
17,4
|
18,8
|
19,7
|
16,2
|
13,5
|
9,3
|
5,0
|
| Норма
опад?в
,
мм
|
116.8
|
73.4
|
71.1
|
53.0
|
24.6
|
17.9
|
11.9
|
19.5
|
53.0
|
61.1
|
71.4
|
139.3
|
713.0
|
| Джерело:
[9]
|
|
|---|
| | М?ськ? райони
|
?вропейська частина
|
|
|---|
| Аз?йська частина
|
|
|---|
|
|---|
| | С?льськ? райони
|
?вропейська частина
|
|
|---|
| Аз?йська частина
|
|
|---|
|
|---|
|