Опера ≪Кармен≫
?сп. Jorge
Композитор	Жорж Б?зе [1]
Автор л?брето	Анр? Мельяк [1] ? Людов?к Галев? d [1]
Мова л?брето	французька
Джерело сюжету	Кармен
Жанр	Опера ком?к ? опера [1]
К?льк?сть д?й	4 Д?я (театр) [1]
Р?к створення	2010
Перша постановка	3 березня 1875 [1]
М?сце першо? постановки	Опера-Ком?к [1]
?нформац?я у В?к?даних
Кармен у В?к?сховищ?

≪Карме?н≫ ( фр. Carmen ) ? опера на 4 д?? французького композитора Жоржа Б?зе , л?брето Анр? Мельяка та Людов?ка Галев? за однойменною новелою Проспера Мер?ме . Вперше поставлена в Париж? у театр? Опера-Ком?к 3 березня 1875 року.

Д?йов? особи та перш? виконавц? [ ред. | ред. код ]

Короткий зм?ст [ ред. | ред. код ]

Д?я перша [ ред. | ред. код ]

Д?я в?дбува?ться в ?спан?? близько 1820 року. Перед нами площа у Сев?ль? . Спекотний полудень. З одного боку сцени ? казарма. Навпроти казарми ? сигарна фабрика.

Б?ля казарми сто?ть група солдат?в, що оч?кують зм?ни варти. Вони розглядають перехожих ? обговорюють ?х.

З'явля?ться д?вчина М?каела. Вона не м?сцева ? шука? тут свого друга сержанта дона Хозе. Сержант Моралес пов?домля? ?й, що Хозе буде у склад? ново? варти ? пропону? зачекати його тут. Збентежена ц??ю пропозиц??ю, М?каела в?дходить.

В?дбува?ться зм?на варти, п?д час яко? група вуличних хлопчак?в гра?ться в солдат?в. У склад? ново? варти дон Хозе ? його командир лейтенант Цун?га. Б?ля вор?т фабрики з?бралася група молодик?в, як? чекають, коли роб?тниц? вийдуть на об?дню перерву. Дзв?н на фабриц? спов?ща? про початок перерви, ? з вор?т висипають юрбою метк? весел? роб?тниц?. Вс? вони курять сигари. Присутн? чолов?ки в?тають д?вчат, захоплюючись ?хньою красою. Вони чекають на появу найгарн?шо? роб?тниц? ? циганки Кармен.

Нарешт? з'явля?ться Кармен. Вона фл?рту? з юнаками ? сп?ва?. В руц? у не? кв?тка. Звучить знаменита ар?я Кармен ( хабанера ) ≪Кохання ? справжня дика пташка≫ ( L'amour est un oiseau rebelle ). Це в?дверте попередження про те, що любов Кармен ? справа небезпечна. У к?нц? сво?? п?сн? Кармен кида? кв?тку в дона Хозе. Розгублений, в?н п?д?йма? кв?тку ? хова? до кишен?. Це зачарована кв?тка, яка виклика? у дона Хозе нездоланну пристрасть до Кармен. П?сля цього д?вчата повертаються на фабрику, см?ючись над збентеженням дона Хозе.

Приходить М?каела. Вона вруча? дону Хозе листа в?д його матер?, а також переда? йому материнський поц?лунок. Звучить дует ≪Розкажи мен? про мат?р≫ ( Parle moi ma mere ). М?каела йде. Дон Хозе чита? листа. Виявля?ться, мати радить йому одружитися з М?каелою. В?н висловлю? впевнен?сть, що вони будуть гарною парою.

Раптом з фабрики луна? жахливий шум. Роб?тниц? виб?гають на вулицю. Лейтенант Цун?га, намагаючись навести порядок, з'ясову?, що причина рейваху ? Кармен: вона накинулася на одну з д?вчат ? поранила ?? ножем. Цун?га наказу? дону Хозе заарештувати циганку та в?двести ?? до карцеру. Солдати в?дт?сняють ж?нок ? дон Хозе залиша?ться наодинц? з Кармен.

Переконана у сво?й влад? над доном Хозе, Кармен намовля? його зв?льнити ??. Вона остаточно завойову? серце молодого солдата п'янкою сег?д?ль?ю ≪Б?ля сев?льсько? брами≫ ( Pres de la porte de Seville ). Вона об?ця? сп?вати ? танцювати т?льки для нього. Для цього в?н повинен нав?датись до шинку, що знаходиться поблизу м?сько? брами, ? належить ?? приятелев? Л?льясов? Пастья.

Поверта?ться Цун?га. В?н в?дда? дону Хозе наказ в?двести Кармен до в'язниц?. По дороз? Кармен, як вони перед тим домовились, штовха? Хозе ? вт?ка?. За недбал?сть, що призвела до втеч? злочинниц?, сержанта заарештовують.

Д?я друга [ ред. | ред. код ]

Шинок Л?льяса Пасть? через два м?сяц?. Циганський танець, сповнений запальних веселощ?в. Серед в?дв?дувач?в лейтенант Цун?га. В?н намага?ться залицятися до Кармен, проте вона не в?дпов?да? йому вза?мн?стю. Однак ?й при?мно почути, що сьогодн? сплива? терм?н ув'язнення дона Хозе.

Неспод?вано у шинку з'явля?ться тореадор Ескам?льйо у супровод? натовпу сво?х шанувальник?в. В?н сп?ва? сво? знаменит? куплети ≪Я ваш тост приймаю залюбки≫ ( Votre toast, je peux le rendre ). Ескам?льо бачить Кармен ? вражений ?? красою. Проте вона байдужа до нього.

Але час вже п?зн?й ? пора закривати шинок. Незабаром в?дв?дувач? йдуть, ? у шинку залишаються лише Кармен ? четверо контрабандист?в: дво? д?вчат ? Фраск?та ? Мерседес, ? дво? чолов?к?в ? Данкайро ? Ремендадо. Вони разом сп?вають легкий, жвавий кв?нтет ≪Хочемо запропонувати вам роботу≫ ( Nous avons en tete une affaire ). Плану?ться перевезення через гори парт?? контрабандного товару. Говориться, що у так?й справ? необх?дн? ж?нки, бо вони можуть чудово в?двол?кати увагу солдат?в та митник?в.

У цей момент за сценою звучить голос дона Хозе, що сп?ва? свою солдатську п?сню. Кармен випроваджу? вс?х з шинку ? тепло в?та? дона Хозе, що прийшов сюди п?сля зв?льнення з-п?д арешту. Як вона ? об?цяла, вона сп?ва? ? танцю? для нього. П?д час ?? танцю луна? звук труби, який заклика? солдат?в з'явитися до казарми. Дон Хозе хоче йти, але Кармен не хоче його в?дпускати. Вона обурена тим, що в?н ставить обов'язок солдата вище за кохання. Кричить, що не буде кохати чолов?ка, для якого кохання не понад усе.

Виправдовуючись, дон Хозе д?ста? кв?тку, яку вона кинула йому колись, ? в пристрасн?й ар?? ≪Кв?тка, що ти мен? кинула≫ ( La fleur que tu m ' avais jete ) розпов?да? про те, як вона надихала його вс? т? дн?, що в?н пров?в у в'язниц?. У в?дпов?дь Кармен заклика? його покинути арм?ю та втекти з нею в гори, де вони зможуть повн?стю в?ддатися коханню. Проте Хозе сто?ть на сво?му: в?н мусить ?ти до казарми. Кармен заявля?, що тод? м?ж ними все ск?нчено ? в?н може б?льше не повертатися.

У розпал суперечки луна? стук у двер?. Це повернувся лейтенант Цун?га. В?н глузу? з Кармен через ?? прихильн?сть до Хозе: ≪Нав?що тоб? сержант, якщо ? оф?цер?≫ П?сля цього в?н наказу? дону Хозе ?ти до казарми, щоб залишитись з циганкою наодинц?. Хозе в?дмовля?ться, лейтенант штовха? його до дверей. У запал? суперники вихоплюють шабл?. На крик Кармен зб?гаються контрабандисти. Вони роззброюють Цун?гу ? виводять з прим?щення.

Тепер дон Хозе вже не може повернутися на службу: за напад на оф?цера йому загрожу? страта. П?дкоряючись неминучому, в?н при?дну?ться до банди контрабандист?в.

Друга д?я завершу?ться хором, у якому контрабандисти прославляють в?льне життя. Його з ентуз?азмом сп?вають ус?, кр?м Цун?ги.

Д?я третя [ ред. | ред. код ]

Галявина серед г?р. На сцену виходить ватага контрабандист?в, що несуть м?шки з контрабандними товарами. Серед них дон Хозе та Кармен.

Контрабандисти розташовуються на привал. Данкайро ? Ремендадо йдуть на розв?дку: перев?рити, чи нема на стежц? зас?дки. Група циган розпалю? вогнище. Дон Хозе суму? за мат?р'ю. Кармен глузу? з нього. Вона б?льше не коха? солдата ? пропону? йому йти до сво?? мат?нки. Хозе попереджа?, що так? жарти небезпечн?.

Фраск?та ? Мерседес ворожать на картах. Фраск?т? вони пророкують велике кохання. Молодий вродливий, проте зб?дн?лий аристократ поведе ?? п?д в?нець. Мерседес судилося багатство. З нею одружиться старий багат?й, який невдовз? помре, залишивши ?й великий спадок.

Кармен при?дну?ться до товаришок ? теж розклада? карти. Бубни, п?ки… Карти пророкують ?й смерть. Даремно розкидати карти знову й знову ? вирок завжди один.

Повертаються Данкайро ? Ремендадо. Вони знайшли прох?д в горах, але його стережуть солдати, тому ж?нки повинн? п?ти й в?двернути ?хню увагу. Контрабандисти в?дходять, залишивши Хозе одного стерегти товар.

На галявин? з'явля?ться М?каела. Вона розшуку? дона Хозе. Д?вчина бо?ться за долю дона Хозе, якого причарувала чаклунка Кармен ? блага? Бога врятувати його.

Раптом Хозе стр?ля? в темряву. Налякана д?вчина хова?ться. На сцен? з'явля?ться тореадор Ескам?льйо, розглядаючи свого простреленого капелюха. Чолов?ки вп?знають один одного ? вступають у розмову. Ескам?льйо розпов?да?, що прийшов у гори в пошуках кохано? ж?нки. З'ясову?ться, що ця ж?нка ? Кармен. Дон Хозе вражений. В?н вихоплю? ножа. Тореадор теж береться за н?ж. В?дбува?ться б?йка. Н?ж Ескам?льйо лама?ться. Дон Хозе хоче його зар?зати, але в цю мить повертаються контрабандисти ? Кармен зупиня? розправу. Тореадор вишукано дяку? Кармен. В?н запрошу? ус?х присутн?х на б?й бик?в у Сев?лью ? в?дходить.

Контрабандисти знаходять М?каелу. Вона розпов?да? дону Хозе про страждання його матер?, заклика? його повернутися з нею додому. Кармен також глузливо радить Хозе йти до матер?. Але в?н, засл?плений ревнощами, в?дмовля?ться бо хоче завадити Кармен з'?днатися з новим коханцем. Але М?каела говорить Хозе, що його мат?р помира? ? в?н ма? посп?шати до не?. Дон Хозе в?дходить. В к?нц? д?? за сценою луна? переможна п?сня тореадора.

Д?я четверта [ ред. | ред. код ]

Святково вбрана площа у Сев?ль? перед ареною для кориди. Великий натовп чека? початку розваги. Нарешт? з'явля?ться Ескам?льйо в супровод? п?кадор?в, бандериль?ро та ?нших учасник?в кориди. В?н веде п?д руку Кармен.

Фраск?та ? Мерседес попереждають Кармен, що у натовп? присутн?й дон Хозе. Але вона не бо?ться ? готова зустр?тися з колишн?м коханцем. Натовп заходить у ворота арени, а Кармен залиша?ться на площ?.

До не? п?дходить Хозе. В?н блага? ?? повернутися до нього, але вона р?шуче в?дмовля?ться ? хоче йти на арену, зв?дки лунають вигуки на честь переможця Ескам?льйо. Хозе заявля?, що не допустить б?льше ?? зустр?чей з тореадором. У в?дпов?дь Кармен жбурля? на землю подарований ним перстень ? б?жить. Хозе наздоганя? ?? б?ля входу на арену ? вдаря? ножем. Вона пада? мертва.

Натовп висипа? з арени. Дон Хозе з?зна?ться в тому, що вбив ж?нку, яку кохав.

?стор?я створення [ ред. | ред. код ]

У 1860-х роках Жорж Б?зе у Париж? намагався добитися постановки сво?х опер . Головн? паризьк? державн? театри ? Опера та Опера Ком?к ? в?ддавали перевагу класичному репертуару та з п?дозрою ставилися до молодих композитор?в. Проте Б?зе вдалося встановити добр? робоч? стосунки з директором незалежного Л?ричного театру Леоном Карвальо. Завдяки цьому сп?вроб?тництву вдалося зд?йснити постановку двох опер Б?зе ? ≪Ловц? перл?в≫ ( фр. Les Pecheurs de perles ) у 1863 роц? та ≪Пертська красуня≫ ( фр. La Jolie Fille de Perth ) у 1867 роц?. Проте вони не мали великого усп?ху.

У травн? 1872 роц?, коли театральне життя Парижа в?дновлювалось п?сля Франко-Прусько? в?йни 1870 ? 1871 рок?в, Б?зе вдалося зд?йснити в Опера-Ком?к постановку одноактно? опери ≪Джам?ле≫ ( фр. Djamileh ). Цей тв?р також не мав великого усп?ху ? в?дбулося всього 11 вистав. Проте авторитет Б?зе на той час п?двищився наст?льки, що в?н отримав в?д Опера Ком?к замовлення на нову повнорозм?рну оперу. Для створення л?брето були запрошен? авторитетн? письменники Анр? Мельяк та Людов?к Галев?, як? мали сол?дну репутац?ю, як автори текст?в до багатьох оперет Жака Оффенбаха . У цьому творчому дует? ?снував ч?ткий розпод?л обов'язк?в: Мельяк, писав прозов? д?алоги, а Галев? ? в?рш?. ?з Галев?, двоюр?дним братом сво?? дружини Женев'?ви, Б?зе вже ран?ше працював. Той написав л?брето до його ранньо? оперети ≪Доктор М?ракль≫ ( фр. Le Docteur Miracle ) написано? у 1857 роц?.

Сюжет майбутньо? опери був предметом обговорення м?ж композитором, л?бретистами та кер?вництвом Опера-Ком?к. Один з? сп?вдиректор?в театру Адольф де Левен запропонував к?лька сюжет?в, проте автори вв?чливо ?х в?дхилили.

Врешт? за основу був узятий сюжет новели Проспера Мер?ме ≪Кармен≫, опубл?кованого у 1845 роц?. ?стор??ю та звичаями циган письменник зац?кавився п?д час сво?? подорож? по ?спан?? у 1830 роц?. Щоб досконало передати характер геро?н?, Мер?ме вивчив науков? прац? про циган та ?хню мову . Також можливо на його роботу вплинула поема Олександра Пушк?на ≪Цигани≫, яку Мер?ме п?зн?ше переклав на французьку мову .

?дея використати сюжет ≪Кармен≫ для опери належала Жоржу Б?зе , який познайомився з творч?стю Проспера Мер?ме ще п?д час свого навчання у Рим? пртягом 1857 ? 1860 рок?в. Мельяк та Галев? п?дтримали ?дею Б?зе та заходилися писати л?брето. Ймов?рно, ця робота розпочалася у 1873 роц?.

При адаптац?? до оперно? сцени ориг?нальний сюжет Мер?ме був сутт?во зм?нений. Л?бретисти ввели образ наречено? дона Хозе М?каели. Еп?зодичний образ п?кадора Лукаса був перетворений на одного з головних геро?в опери ? тореадора Ескам?льо.

До л?та 1873 року Б?зе написав повн?стю музику до першо? д?? опери. Репетиц?? повинн? були розпочатися у жовтн? 1873 року. Проте проект було тимчасово зупинено з р?зних причин. По-перше, виникли проблеми з пошуком виконавиц? на роль головно? геро?н?. По-друге, виник конфл?кт м?ж сп?вдиректорами Опера Ком?к Кам?лем дю Локлем та Адольфом де Левеном з приводу доц?льност? постановки. Де Левен р?шуче виступав проти надто на його думку ризикованого сюжету. В?н був упевнений, що така ?стор?я в?дляка? глядач?в театру, який позиц?онував себе як родинний.

Людов?ку Галев? насилу вдолося переконати його у тому, що сюжет опери буде значно пом'якшений пор?вняно з опов?данням Мер?ме. Характер Кармен зазнав зм?н. Вона перестане бути злод?йкою, схильною до подружньо? зради (в опов?данн? Кармен ма? чолов?ка ? цигана-контрабандиста Гарс?ю Кривого, якого через ревнощ? убив дон Хозе) ? перетвориться на волелюбну роб?тницю тютюново? фабрики, схильну до романтичних пригод. До того ж ?? образ вр?вноважуватиме М?каела ? скромна, цнотлива д?вчина. Кр?м того, цигани будуть представлен? в опер? як ком?чн? персонаж?, а вбивство Кармен пом'якшить тр?умфальна хода та урочист? фанфари в к?нц? вистави. Де Левен неохоче погодився на такий сюжет, проте ? надал? займав ворожу позиц?ю в?дносно ново? опери, що к?нець к?нцем призвело до його в?дставки з театру у 1874 роц?.

П?сля вс?х затримок, робота над постановкою в?дновилася на початку 1874 року. На цей час Б?зе зак?нчив створення чорнового вар?анту музики до опери ? близько 1200 стор?нок рукопису. В?н був задоволений сво?ю роботою, про що писав у лист? до друга: ≪Я написав тв?р, ясний та живий, сповнений колориту та мелод?йност?.≫

Проте до початку репетиц?й у жовтн? 1874 року Б?зе неодноразово вносив зм?ни до музики опери: ?нод? на прохання оркестру, який вважав, що деяк? моменти неможливо виконати, ?нод? щоб задовольнити примхи сп?вак?в, а в решт? випадк?в ? на вимогу кер?вництва театру. Та музика, яка виконувалася на прем'?р? , сутт?во в?др?зня?ться в?д вар?ант?в партитури, опубл?кованих Б?зе на початку 1875 року. Також Б?зе частково зм?нив л?брето там, де йому здавалося, що л?бретисти занадто далеко в?д?йшли в?д ориг?нального образу Кармен. Зокрема, в?н написав новий текст для хабанери Кармен ? переписав соло Кармен у сцен? з картами у трет?й д??.

Перша постановка [ ред. | ред. код ]

Через те, що репетиц?? ≪Кармен≫ почалися з зап?зненням на р?к ? в жовтн? 1874 року ? перша вистава опери в?дбулася т?льки 3 березня 1875 року. За зб?гом обставин саме в цей день було оф?ц?йно оголошено про нагородження Б?зе орденом Почесного Лег?ону.

На вистав? були присутн? визначн? паризьк? композитори ? Жуль Массне , Жак Оффенбах , Лео Дел?б , Шарль Гуно . П?д час вистави Гуно заявив, що Б?зе поцупив у нього музику до ар?? М?каели з третього акту: ≪Це моя мелод?я!≫ ? вигукнув в?н.

Галев? описав сво? враження в?д прем'?ри у лист? до друга. Перша д?я була сприйнята добре. Основн? номери викликали аплодисменти. На початку друго? д?? теж все йшло добре. Але п?сля п?сн? тореадора Галев? в?дм?тив ≪холодн?сть≫ публ?ки. У трет?й д?? аплодисменти заслужила лише ар?я М?каели ? Галев? в?дзначив зросле збентеження публ?ки. Остання д?я була ≪крижаною в?д початку до к?нця≫. Англ?йський критик Ернест Ньюмен п?зн?ше писав, що сентиментальна публ?ка Опера-Ком?к була ≪шокована брутальним реал?змом д??≫, низьким походженням ? з?псованою мораллю б?льшост? д?йових ос?б.

Проте деяк? митц? вже тод? розп?знали величезний потенц?ал опери Б?зе. Так композитор Жуль Массне невдовз? п?сля прем'?ри над?слав Б?зе в?тальну записку: ≪Яким щасливим ви ма?те бути зараз ? це величезний усп?х!≫

В той же час преса сприйняла ≪Кармен≫ переважно несхвально. Тогочасних журнал?ст?в обурювала як сама опера, так ? ?? л?тературна першооснова ? опов?дання Мер?ме. З театральних реценз?й того часу:

≪Насправд? у пов?ст? загибель Кармен ? лише справедливою в?дплатою за вс? т? злочини,

 на як? вона штовха? Хозе. Це помста за вс?х тих, кого вона змусила його вбити. Тут 
же (в опер?), навпаки, Кармен н?коли не була винуватицею жодного вбивства. ?дина ?? 
провина в тому, що вона звела з прямого шляху схильного до любовних авантюр солдата, 
? вона ? майже безневинною жертвою, тод? як справжн?й злочинець ? ?? вбивця.≫

≪Скромн? матер?, поважн? батьки с?мейств! З в?рою в традиц?ю ви привели ваших дочок ?

дружин, щоб надати ?м пристойну, г?дну веч?рню розвагу. Що в?дчули ви, побачивши цю 
пов?ю, яка з об?йм?в погонича мул?в переходить до драгуна, в?д драгуна до тореадора, 
доки кинджал покинутого коханця не припиня? ?? ганебного життя≫.

В?дтак п?д час першо? паризько? постановки ≪Кармен≫ ?шла при наполовину заповнен?й зал?, незважаючи нав?ть на те, що адм?н?страц?я театру роздавала значну к?льк?сть квитк?в безкоштовно.

Б?зе важко сприйняв неусп?х свого твору. ?сну? верс?я, що тяжка депрес?я, викликана провалом ≪Кармен≫, спричинила хворобу серця, внасл?док яко? 3 червня 1875 року композитор помер. Це сталося наступного дня п?сля 33 вистави опери.

Траг?чна смерть 36-р?чного композитора викликала тимчасовий сплеск ц?кавост? до опери, завдяки чому вона протрималась в репертуар? театру до к?нця сезону. Вистави ≪Кармен≫ з ориг?нальним складом виконавц?в були в?дновлен? в листопад? 1875 року. До 15 лютого 1876 року в?дбулося ще 12 вистав. На одн?й з них побував рос?йський композитор Петро Чайковський , який под?лився сво?ми враженнями в одному з лист?в:

≪Опера Б?зе - шедевр, одна з тих небагатьох речей, яким судилося в?добразити в соб? найсильн?шою м?рою

музичн? прагнення ц?ло? епохи. Рок?в через десять ?Кармен“ буде найпопулярн?шою оперою в св?т?≫.

Проте, перша постановка опери у Париж?, витримавши всього 48 вистав, була знята з репертуару ? не ставилася у Франц?? аж до 1883 року.

Св?товий усп?х [ ред. | ред. код ]

Незадовго до смерт? Б?зе уклав угоду на постановку ≪Кармен≫ у В?денськ?й державн?й опер? . Для ц??? постановки друг Б?зе, композитор Ернест Г?ро, створив нову редакц?ю опери, щоб пристосувати ?? до звичного для в?денц?в формату Велико? опери ( фр. Grand opera ). Для цього в?н зам?нив д?алоги, характерн? для ком?чно? опери, на речитативи . Також в?н включив до ≪Кармен≫ фрагменти музики Б?зе з сю?ти ≪Арлез?анка≫.

Та все ж перед прем'?рою кер?вники В?денсько? опери вир?шили поряд з речитативами Г?ро використати деяк? д?алоги з ориг?нально? постановки. Ц? два вар?анти опери ? з речитативами ? з сум?шшю речитатив?в та д?алог?в ? стали нормативними для наступних постановок опери за межами Франц?? . У В?дн? ≪Кармен≫ користувалася великим усп?хом у публ?ки, а також заслужила схвальн? в?дгуки в?д композитор?в, зокрема Р?харда Вагнера ? Йоганнеса Брамса . Останн?й слухав оперу 20 раз?в ? казав, що в?н ≪п?шов би на край св?ту, щоб об?йняти Б?зе≫.

П?сля в?денського тр?умфу ≪Кармен≫ почала стр?мко набувати популярност? у всьому св?т?. В лютому 1876 року вона була поставлена у Брюсел? з Галл?-Мар'? в головн?й рол?. 17 червня 1878 року ≪Кармен≫ почали виконувати у лондонському Театр? ?? Величност?. 28 лютого 1878 року в?дбулася прем'?ра опери у Санкт-Петербурз? , а 23 жовтня того ж року ? у Нью-Йорку .

П?сля переможно? ходи по всьому св?ту, ≪Кармен≫ знову повернулася у Франц?ю . Проте ставили ?? т?льки пров?нц?йн? театри у Марсел? , Л?он? , Дь?п? . Леон Карвальо, що на той час керував Опера Ком?к, довгий час в?дмовлявся в?дновити постановку ц???, на його думку аморально?, опери у Париж? . В той же час Мельяк ? Галев? добивалися поновлення опери за умови, що у нов?й постановц? не братиме участ? Галл?-Мар'?, чи? виконання рол? Кармен вони визнавали аморальним.

Нарешт?, у кв?тн? 1883 року опера знов була поставлена на сцен? Опера Ком?к. При цьому з ориг?нального тексту б?ли видален? найб?льш неприйнятн? еп?зоди. ≪Кармен≫, що на той час уже була всесв?тньо визнаним шедевром французько? опери, йшла з аншлагами , хоча й була п?ддана нищ?вн?й критиц? за цензурування початкового тексту. Нарешт? у жовтн? того ж року Карвальо поступився тисков?. В?н в?дновив партитуру ? л?брето постановки 1875 року ? запросив на головну роль Галл?-Мар'?. З того часу у Франц??, на в?дм?ну в?д ?нших кра?н, ≪Кармен≫ ставиться д?алогами, без речитатив?в, дописаних Г?ро.

На сьогодн?шн?й день ≪Кармен≫ ? одн??ю з найб?льш популярних опер у св?т?. ?? виконують майже на вс?х оперних сценах св?ту, зокрема й у Нац?ональн?й опер? Укра?ни , Льв?вському , Харк?вському , Дн?пропетровському та Донецькому оперних театрах.

Переклад [ ред. | ред. код ]

Укра?нською мовою ≪Кармен≫ переклав Максим Рильський в 1930-х роках. В цьому переклад? опера йшла в Ки?вському театр? ^[2]

У 2017 роц? переклад опери ≪Кармен≫ укра?нською мовою зробив Олекса Кириченко, в?део ?з субтитрами представлено на Youtube

Записи [ ред. | ред. код ]

Зовн?шн? в?деофайли
фрагменти опери у виконанн? укра?нських артист?в
	Хабанера , сол?стка ? Лариса Руденко
	ф?нал , сол?сти ? Лариса Руденко , Ю.Кипоренко-Доманський

• 1953 р?к: Кармен ? Верон?ка Борисенко, Дон Хозе ? Георгий Нелепп, Ескам?льо ? Олекс?й ?ванов, М?каела ? ?лизавета Шумська, хор та оркестр Большого театру СРСР , диригент ? Василь Небольсин .
• 1959 р?к: Кармен ? ?рина Архипова , Дон Хозе ? Мар?о дель Монако , Ескам?льо ? Павло Л?сиц?ан, М?каела ? ?рина Масленн?кова , оркестр та хор Большого театру СРСР , диригент ? Олександр Мел?к-Паша?в .
• 1964 р?к: Кармен ? Мар?я Каллас , Дон Хозе ? Микола Гедда , Ескам?льо ? Робер Массар, М?каела ? Андреа Г?йо, хор п?д управл?нням Жана Пено, оркестр театру ≪Гранд-опера≫ , диригент ? Жорж Претр.
• 1978 р?к : Кармен ? Тереза Берганса, Дон Хозе ? Плас?до Дом?нго , Ескам?льо ? Шерил М?лнс , М?каела ? ?леана Которубас, Амврос?анський оперний хор, Лондонський симфон?чний оркестр, диригент ? Клауд?о Аббадо .
• 1979 р?к: Кармен ? Тамара Синявська, Дон Хозе ? Зураб Сотк?лава , Ескам?льо ? Юр?й Мазурок, М?каела ? Людмила Серг??нко, Цун?га ? Юр?й Корольов, Фраск?та ? Тетяна Тугаринова, хор та оркестр Большого театру СССР , диригент ? Фуат Мансуров.
• 1988 р?к: Кармен ? Джесс? Норман, Дон Хозе ? Н?л Шикофф, Ескам?льо ? Саймон Естес, М?каела ? М?релла Френ?, хор Французького рад?о, Нац?ональный оркестр Франц??, диригент ? Сейдз? Одзава .

Ф?льмограф?я [ ред. | ред. код ]

?стор?я Кармен ? одним з найб?льш популярних сюжет?в за всю ?стор?ю к?нематографа. Досл?дники з Ун?верситету Ньюкасла п?драхували, що за мотивами цього сюжету в св?т? знято б?льше 70 ф?льм?в, з яких приблизно 40 ? н?м?. Зокрема в 1915 роц? ф?льм за мотивами опери зняв Чарльз Чапл?н.

Часто творц? ф?льм?в в?дходять в?д буквального повторення сюжету опери, але збер?гають теми траг?чного кохання та убивства з ревнощ?в. Над екран?зац?ями сюжету ≪Кармен≫ працювали багато видатних режисер?в, зокрема Жан-Люк Годар , Рауль Волш, Отто Прем?нгер.

Найб?льш пом?тн? екран?зац??:

• 1915  : Burlesque on Carmen , США, режисер Чарльз Чапл?н
• 1918  : Carmen , Н?меччина, режисер Ернст Любич
• 1926  : Carmen , Франц?я, режисер Жак Фейдер
• 1927  : The Loves of Carmen (≪Кохання Кармен≫), США, режисер Рауль Волш
• 1945  : Carmen , Франц?я, режисер Кр?ст?ан Жак ;
• 1954  : Carmen Jones (≪Кармен Джонс≫), США, режисер Отто Прем?нгер за мюзиклом Оскара Гаммерстайна ??
• 1983  : Carmen , ?спан?я, режисер Карлос Саура
• 1983  : Prenom Carmen (≪?м'я: Кармен≫), Франц?я Жан-Люк Годар
• 1984  : Carmen , Франц?я-?тал?я, ф?льм-опера Франческо Росс?
• 2003  : Carmen , ?спан?я, режисер В?сенте Аранда
• 2003  : Carmen , режисер Франко Дзеф?релл?

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Dean Winton, Georges Bizet: His Life and Work, ? London: J.M. Dent & Sons Ltd., 1965
• Либретто оперы ≪Кармен≫ [ Арх?вовано 3 лютого 2013 у Wayback Machine .]
• Опера Бизе ≪Кармен≫
• Классическая опера. ≪Кармен≫ [ Арх?вовано 19 кв?тня 2012 у Wayback Machine .]

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Кармен (опера)

• Carmen : Ноти на сайт? International Music Score Library Project .
• Л?брето [ Арх?вовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine .] французькою ? англ?йською

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво AllMusic · Internet Broadway Database · Internet Broadway Database · International Music Score Library Project · MusicBrainz Тематичн? сайти Wolfram Language Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis Дов?дков? видання Французька В?к?д?я Нормативний контроль Autoritats UB :  a1128353 · BNF :  12241834c · CANTIC :  981058520959906706 · Freebase :  /m/09g6g · GND :  300020724 · J9U :  987007576872505171 · LCCN :  n81120420 · NKC :  aun2008480825 · SUDOC :  031145701 · VIAF :  295658854