Карл XIII
(
швед.
Karl XIII
;
7 жовтня
1748
?
5 лютого
1818
) ? король
Швец??
у
1809
-
1818
роках, король
Норвег??
(п?д ?менем
Карла II
) у 1814-1818 роках. Походив з
Гольштейн-Готторпсько?
династ??.
В?домий як Карл XIII, в д?йсност? був сьомим королем п?д цим ?менем, оск?льки
Карл IX
(1604-1611) обрав соб? ?м'я, спираючись на нумерування легендарних корол?в
[7]
.
Герцог Седерманландський
[
ред.
|
ред. код
]
Був сином
Адольфа Фредер?ка
, короля Швец??, та
Лу?зи Ульр?ки Гогенцоллерн
. Карл здобув гарну осв?ту, особливо у галуз? в?йськово-морсько? справи. Ще за час?в батька в?н став адм?ралом шведського флоту.
У пер?од королювання свого брата
Густава III
Карл п?дтримував ус? його д?? та заходи. У 1785 роц? Карл мав нам?р зайняти трон герцогства Курляндського, проте його плани не справдилися. У 1777 та 1780 роках виконував обов'язки регента за в?дсутност? у кра?н? короля. З початком в?йни з Рос??ю у 1788 роц? Карл Седерманландський командував флотом. В?н досить усп?шно бився з рос?йським флотом б?ля остров?в Гогланд (7 червня 1788 року) та Еланд (
26 липня
1789 року). Проте остаточно? перемоги здобути не зм?г.
П?сля загибел? Густава III п?д час заколоту Карл Седерманландський виконував обов'язки регента до 1796 року при сво?му небожев?
Густав? Адольф?
.
29 березня 1809 року стався
державний переворот
проти короля
Густава IV Адольфа
. Риксдаг прийняв нову конституц?ю, яка розпод?лила владу м?ж королем, Державною радою та риксдагом. Швец?я стала
конституц?йною монарх??ю
. Невдовз? королем було обрано герцога Карла.
Обрання королем Карла XIII не забезпечило внутр?шню стаб?льн?сть та спадков?сть у кра?н?. Новий король не мав спадко?мц?в, тому знову постало питання про наступника трону. Спочатку ним став данський принц Крист?ан Август Августенбурзький, далекий родич короля, але у 1810 роц? в?н раптово помер.
Тод? виб?р припав на французького маршала
Жана Бернадота
. Це забезпечило б п?дтримку з боку Франц?? у в?йн? проти Рос??. Уряд Швец??, кр?м того, спод?вався використати в?йськову потугу Франц?? для повернення Ф?нлянд??.
У 1810 роц? Бернадот оф?ц?йно ста? спадко?мцем трону. До того ж Карл XIII усиновив його, щоб н? в кого не виникало нових претенз?й на трон. З цього моменту на той час дуже хворий Карл XIII фактично переда? владу сво?му спадко?мцю, залишаючись ном?нальним королем.
4 листопада 1814 року, вже п?сля зак?нчення наполеон?вських во?н, Бернадот за п?дтримки Рос?? та Велико? Британ?? змусив норвезький стортинг визнати Карла XIII новим королем Норвег?? п?д ?м'ям Карла II.
Шведсько-норвезька ун?я
[
ред.
|
ред. код
]
Шведська-норвезька ун?я стала насл?дком к?лькох компром?с?в. Вона спиралася на так? документи: К?льський мирний догов?р, Мосську конвенц?ю та Акт про обрання королем Норвег?? шведського короля Карла XIII в листопад? 1814 року. Цих компром?с?в вдалося досягти лише завдяки формулюванням, що ?х кожна сторона могла тлумачити по-сво?му. Багато основних пункт?в у цих документах були сформульован? так двозначно, що в?д самого початку ?х розум?ли по-р?зному. Отже, погляди на ун?ю були р?зн? у Швец?? ? в Норвег??.
Шведи розглядали ун?ю як компенсац?ю за втрату Ф?нлянд??. Норвег?я ? як ран?ше Ф?нлянд?я ? мала злитися з? Швец??ю ? стати складовою частиною ?дино? держави.
Норвежц?, навпаки, вбачали в ун?? перший крок на шляху до незалежност?, чого вони дедал? наполеглив?ше вимагали протягом останн?х рок?в перед вступом до ун??. Це ?хн? прагнення в?дбилося в Ейдсволльськ?й конституц?? та у виборах власного короля 17 травня 1814 року. Звичайно, ?м довелося погодитися на ун?ю, але за одн??? умови: король Швец?? мав визнати Ейдсволльську конституц?ю ? поважати автономний статус Норвег?? в ун??. Зг?дно з Ейдсволльською конституц??ю, норвезький парламент (стортинг) мав б?льше повноважень, н?ж будь-який ?нший, за винятком парламент?в Англ?? та США. Стортинг м?г пропонувати й запроваджувати нов? закони, незважаючи нав?ть на корол?вське вето.
Дружина ?
Гедв?га Ел?забет
(1759?1818), донька Фредер?ка Августа I, герцога Ольденбурзького
Д?ти:
Halvdan Koht: biografi (Karl XIII), i NBL1, bd. 7, 1936
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|