Карантинний остр?в Херсон
остр?в з висоти пташиного польоту
Загальна ?нформац?я
46°35′57″ пн. ш. 32°32′27″ сх. д.  /  46.59917° пн. ш. 32.54083° сх. д.  / 46.59917; 32.54083
Кра?на	Укра?на
Район	Корабельний
Адм?нодиниця	Херсон
Телефонний код	552
Карта

Каранти?нний остр?в  ? остр?в у понизз? Дн?пра , входить до складу земель Херсонсько? м?сько? ради . Нин? на територ?? острова розташований м?крорайон Корабел .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Майже три стол?ття тому на остров? Кошовому (нин? Карантинний остр?в), де тепер м?ськ? вулиц? та парки, ?снували зим?вники запорозьких козак?в ^[1] .

За час?в заснування Херсона та буд?вництва корабельн? на Карантинному остров? було вир?шено облаштувати митницю , карантинний будинок та пакгаузи , вирити канали для проходу суден . В?дтод? ус? судна, що прибували в м?сто морським шляхом, проходили тут м?сячний карантин. Комендантом карантину й митного поста в 80-х роках XVIII стол?ття був грек , лейтенант кавалер?? Георг?й Бау.

П?сля рос?йсько-турецько? в?йни 1787 ? 1791 рок?в, коли кордони Рос?? в?дсунулася на зах?д, митниця ? карантин були перенесен? з Херсона до Очакова . Проте життя на остров? не припинялося. У 1806 роц? на Карантинному остров? в?дкрилася купецька верф торгового суднобудування , в 1822 роц? в?дкрито перше п?дпри?мство з миття овечо? шерст?, а в к?нц? XIX стол?ття тут з'являються л?сопильн? заводи ? склади.

1908  р. на Карантинному остров? ( навпроти сучасного р?чкового порту ) було в?дкрито яхт-клуб , у прим?щенн? якого в 70-х роках ХХ ст. був розм?щений завод спортивного ?нвентарю. Прим?щення яхт-клубу, збудоване у 1913  р., збер?глося дотепер у майже незм?нному стан?.

З 1912 року А. Е. Вадон почав на остров? буд?вництво суднобуд?вно? верф?.

До 1905 року жител?в острова нал?чувалися 182 родини, а в 1911 роц? тут вже ?снувало Карантинно-островське м?ське початкове народне училище .

Вовномийня на Карантинному остров? [ ред. | ред. код ]

Кл?матичн? умови херсонських степ?в були сприятлив? для розвитку в?вчарства , а головний продукт в?вчарства ? вовна , мала великий попит за кордоном. Проте набагато вище ц?нувалася мита вовна. Першу вовномийню встановив у 1828 роц? п?дпри?мець Дем?н?тру. Пот?м виникли ряд ?нших вовноми?нь: Васала, Аллара та ?н. Рац?ональною постановкою вовномийно? справи Херсон зобов'язаний губернаторов? Карлу Францовичу Сен-пр? ( 1816 ? 1820 ), що запросив для ц??? справи з Франц?? фах?вця Петра Муллена. Розташування Херсона на берез? Дн?пра виявилося особливо сприятливим для миття вовни тому, що вода не м?стила в соб? дом?шок сол?, а Карантинний остр?в за сво?м географ?чним положенням був найзручн?ший для буд?вництва вовномийних заклад?в.

Дем?дов Л. М. у сво?х спогадах ≪Подорож до п?вденно? Рос?? та Криму≫ писав:

...Коли вони ви?хали, ми с?ли об?дати, а пот?м оглядали вовномийний заклад нашого гостинного господаря. Цей заклад розм?щений на великому остров?, що утворю?ться рукавами Дн?пра ? склада?ться з числленних просторих дерев’яних буд?вель. На гор?шньому поверс? працюють ж?нки, що розщипують уже вимиту вовну та розбирають ?? по сортах; на дол?шньому поверс? облаштовано безл?ч ком?рчин, в кожн?й з яких збер?га?ться особливого роду вовна. Тут же ? прес. Цим пресом уминаються пакунки з вовною. В?н склада?ться з простого гвинта, що поверта?ться за допомогою горизонтальних важел?в, а тому зовс?м не нада? тих вигод, як? можна мати за допомогою г?дравл?чного преса. Оглядаючи промивки, ми побачили видовище справд? мальовниче, що мало такий в?дбиток м?сцевого характеру, що не можна залишити його без опису. Чани, що в них миють вовну, уставлен? на великих плотах; коло миття заходяться дв?ст? д?вчат в?д 17 до 20 рок?в, що перебувають п?д наглядом дек?лькох ж?нок похилого в?ку. Ми приходили одразу п?сля об?ду, коли роб?тникам да?ться в?дпочинок. У спекотну погоду молод? роб?тниц?, зг?дно з? звича?м, що ?сну? тут, використовують час в?дпочинку на купання; а тому на плотах не було майже н?кого. Зате навколо плот?в, по р?чц?, було розс?яно безл?ч д?вчат, що плавали, покинувши на берез? весь св?й одяг ? мабуть, щоб ?м не важко було плисти. Ут?м, видовище це н?кого не дивувало, окр?м нас; тут ж?нки ан?ск?льки не соромляться купатися разом з чолов?ками, ? це зовс?м не шкодить ?хн?й моральност?

З 18 вовноми?нь, що ?снували в 50-х роках XIX  ст. в Херсонськ?й губерн?? , 10 працювало в Херсон? . У 1846 роц? в Херсон? було 9 вовноми?нь, виробництво яких обчислювалося 568 тис. крб., а к?льк?сть вовни, що промивалася, доходила до 200 тис. пуд?в . У роботах брали участь до 3 тис. ос?б. У 1856 роц? на 10 вовномийнях вимивалося вовни на 1,124 млн крб, а в 1861 роц? ? на 1,720 млн крб. На початку розвитку вовномийно? справи п?дпри?мцям доводилося стикатися з нестачею робочих рук, не через те, що ?х не було, а тому, що м?сцевому населенню цей р?д роботи був незвичний. П?дпри?мцям довелося вживати всяких принад, на зразок сусп?льних святкувань перед в?дкриттям ? закриттям роб?т за св?й кошт, щоб залучити робочу силу. П?зн?ше за святкування були скасован?, бо попит на робочих значно перевищив пропозиц?ю, що спричинило зниження зароб?тно? плати. Роботи продовжувалися з середини кв?тня до вересня включно. До к?нця XIX  ст. число вовноми?нь значно зменшилось.

До 1895  р. ?х залишилося т?льки 3, де працювали 24 людини.

Л?сопильн? заводи на Дн?пр? [ ред. | ред. код ]

Торг?вля л?сом з к?нця XVIII  ст. стала одним з головних напрям?в економ?чного розвитку м?ста Херсона . В?дсутн?сть л?с?в навколо м?ста, нестача буд?вельного та корабельного л?су, викликали необх?дн?сть сплаву л?сових матер?ал?в з верх?в'?в Дн?пра . Щороку ранньою весною , ?з зак?нченням льодоходу , з л?сових придн?провських губерн?й до Херсона сплавляли на вантажен? р?зними товарами плоти ? барки , що долали пороги п?д час повен? . До заснування Херсона крайн?м пунктом л?сово? торг?вл? на Дн?пр? був Кременчук . Сво?м значенням в?н поступився Херсону, куди почали сплавляти крупний л?с. Спочатку л?с переправлявся з Херсона за кордон, а корабельний л?с, п?сля задоволення м?сцевих потреб для Чорноморського флоту , вивозився до Франц?? . З виникненням м?ст Микола?ва та Одеси л?с спрямувався до цих нових порт?в , а вже зв?дти ? за кордон.

Розвиток л?сово? промисловост? викликала необх?дн?сть буд?вництва в Херсон? л?сопильних завод?в. Перший з них був збудований в 1851  р. купцем Готроном. У 1857  р. на цьому завод? було розпилено л?су на 30 тис. крб. У 1859  р. купц? брати Вайнштейн збудували другий л?сопильний завод. Паралельно з цими заводами практикувалося розпилювання колод арт?лями в не меншому, н?ж ран?ше, розм?р?. У 1861  р. на обох л?сопилках розпилено л?су на 122 тисяч? рубл?в. Л?с використовувався, головним чином, на буд?вництв? в?трильних та невеликих парових суден на Херсонськ?й купецьк?й верф?. Остання знаходилася на Карантинному остров? й, на три версти вздовж берегу р. Кошово? були влаштован? стапел? для буд?вництва суден. У Херсон? також заготовлювався л?с для Микола?всько? верф? .

З 1857  р. почина?ться поступовий занепад л?сово? торг?вл?. У 1857  р. заре?стровано прибулих суден та плот?в 980, в 1860 р. ? 689, ? в 1862 р. ? 599. Проте, не зважаючи на поступовий занепад л?сово? торг?вл?, в Херсон? продовжують будуватися нов? л?сопильн? заводи, зокрема, в 1869 р. ? Кул?ковського, в 1870 р. ? Шехтера та ?н., як? давали зароб?ток значному числу м?сцевих жител?в. В к?нц? XIX ст. л?сопильн? заводи Рабиновича, Вайнштейна, Кул?ковського, Шульца та л?сов? п?дпри?мства Валика, Любл?на, Когана ? Гр?нзайда входили до числа найб?льших п?дпри?мств Херсона. З в?дкриттям зал?зниц? в 1907 р. сплав л?су по Дн?пру практично припинився, а к?льк?сть л?сопильних завод?в скоротилася до необх?дного Херсону м?н?муму.

Сучасн?сть [ ред. | ред. код ]

У 1967 р. на територ?? острова почалося буд?вництво м?крорайону ≪Корабел≫.

П?дпри?мства [ ред. | ред. код ]

У тепер?шн?й час на територ?? Карантинного острова розташован? г?ганти укра?нсько? промисловост?:

• ВАТ ≪Херсонський суднобуд?вний завод≫
• ХДЗ ≪Паллада≫
• ВАТ ≪Херсонський судноремонтий завод ?м. Куйбишева≫
• Херсонський суднобуд?вний судноремонтний завод ?м. Ком?нтерну
• ЗАТ ≪Южмормонтаж≫
• Завод АнтоРус

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Хлопц? з Карантинного острова

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Головне управл?ння статистики у Херсонськ?й област?. ?стор?я м?ста Херсона

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

п о р Острови Херсонщини Рег?он Чорне море Бабин Потьомк?нський Джарилгач Карантинний Кардашин Конський Орлов Смольовий Тендер Пот?евська д?лянка Тендр?вська коса Ягорлицький Кут Сиваш Бирючий Верблюдка Верблюж?й Китай Куюк-Тук Мартинячий Обиточенська коса Чурюк Арх?пелаги Каланчацький Устричний

п о р Дн?про Притоки Прав? > 100 км Друть ? Березина ? В?льшанка ? Прип'ять ? ?рп?нь ? Тетер?в ? Красна ? Рось ? Тясмин ? ?нгулець ? Базавлук ? Кошова < 100 км Адаменка ? Адров ? Березовка ? Бобриця (Ки?вська область) ? Бобриця (Черкаська область) ? Ведрич ? Великий Вопець ? Вержа ? Водва ? Вопець ? Добриця ? Дубровенка ? Жидок ? Ратуха ? Красна ? Лахва ? Леглич ? Лосьмьона ? Либ?дь ? Малий Вопець ? Немощенка ? Орлея ? Оршиця ? Перемча ? Почайна ? Сквира ? Стугна ? Сирець ? Цибульник Л?в? > 100 км Сож ? Десна ? Труб?ж ? Суп?й ? Сула ? Бердянка ? Псел ? Ворскла ? Вязьма ? Ор?ль ? Самара ? Конка < 100 км Арт?словка ? Волость ? Гор?х?вка ? Дима ? Золотоношка ? Кропивна ? Крива Руда ? Куте?нка ? Лосв?нка ? Мерея ? Нагать ? Пакулька ? Рекотун ? Соля ? Стабна ? Строганка ? Сухий Кагамлик ? Ужа ? Устром Водосховища Ки?вське ? Кан?вське ? Кременчуцьке ? Кам'янське ? Дн?провське ? Каховське Р?чков? острови Аргачин † ? Байда ? Базавлук † ? Великий Потьомк?нський остр?в ? Великий П?вденний ? Венец?йський ? Водник?в ? Долобецький ? Жук?в ? ?гренський ? Карантинний ? Кардашин ? К?нськ? ? Круглик ? Малож ? Молодняги ? Монастирський ? Обух?вський ? Плавучий ? Праведний ? Просеред ? Пташиний базар ? ?мен? Сагайдачного ? Становий ? Стр?лечий ? Сурський ? Томак?вка ? Трухан?в ? Фантаз?я ? Хортиця ? Ча?ний ? Чортомлик † ? Шаламай ? Шелест?в ? Острови Козачий та Ольжин ? Дикий М?ста над р?кою Смоленськ ? Орша ? Могильов ? Ки?в ? Переяслав ? Кан?в ? Черкаси ? Кременчук ? Св?тловодськ ? Кам'янське ? Дн?про ? Запор?жжя ? Н?кополь ? Енергодар ? Нова Каховка ? Херсон Категор?я ? Портал ? Про?кт

Ця стаття м?стить текст, що не в?дпов?да? енциклопедичному стилю . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , погодивши стиль викладу з? стил?стичними правилами В?к?пед?? . Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н. (серпень 2013)