Карамз?н Микола Михайлович

Карамз?н Н?колай М?хайлов?ч
рос. Николай Михайлович Карамзин
Псевдо	А. Б. В.
Народився	1 (12) грудня 1766 ; с. Михайловка, Симб?рська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер	22 травня ( 3 червня ) 1826 (59 рок?в) ; Санкт-Петербург , Рос?йська ?мпер?я
Поховання	Тихв?нське кладовище d
Громадянство	Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть	рос?янин
Д?яльн?сть	мовознавець , поет , ?сторик , письменник , перекладач , критик , журнал?ст , проза?к , публ?цист
В?домий завдяки	?сторик
Alma mater	?мператорський Московський ун?верситет d
Знання мов	рос?йська
Членство	Петербурзька академ?я наук
Роки активност?	з 1781
Напрямок	Сентиментал?зм
Жанр	поез?я
Magnum opus	Б?дна Л?за d
Р?д	Карамз?ни
Родич?	Миха?л ?горов?ч Карамз?н
У шлюб? з	Yekaterina Kolyvanova d
Д?ти	Yekaterina Meshcherskaya d , Aleksandr Karamzin d , Andrey Karamzin d , Карамз?на Соф?я Микола?вна , Vladimir Karamzin d ? Elizaveta Nikolaevna Karamzina? d
Нагороди
IMDb	ID 0438880
	; Висловлювання у В?к?цитатах ; Мед?афайли у В?к?сховищ? ;

Н?колай М?ха?йлов?ч Карамз??н ( 1 (12) грудня 1766 ( 17661212 ) , Михайловка, Симб?рська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я (нин? Бузулукський район, Оренбурзька область , РФ ) ? 22 травня ( 3 червня ) 1826 , Санкт-Петербург , Рос?йська ?мпер?я) ? рос?йський ?сторик, пропагандист, письменник, поет , реформатор рос?йсько? мови, почесний член Петербурзько? Академ?? наук (1818), автор багатьох сл?в рос?йсько? мови ^[4].

Написав велику ?сторичну працю ≪?стор?я держави Рос?йсько?≫ (томи 1-12, 1816?1829 рр.) ? одна з перших узагальнюючих праць з ?стор?? Рос?? , що кардинальним чином спотворювала ? викривлювала реальну ?сторичну картину св?ту та м?сце у н?й Рос??, п?дм?нюючи поняття та сенси. Редактор ≪Московського журналу≫ (1791?1792) та ≪В?сника ?вропи≫ (1802?1803).

Житт?пис

Народився 1 (12) грудня 1766 р. в сел? Михайл?вка п?д Симб?рськом (нин? Бузулукський район Оренбурзько? област? ). Його батько Михайло ?горович Карамз?н (1724?1783) середньопом?стний симб?рський дворянин з роду Карамз?них , нащадок кримськотатарського мурзи Кара-Мурзи. Отримав домашню осв?ту, з 14 рок?в навчався в Москв? в панс?онат? професора Московського ун?верситету Шатена, одночасно в?дв?дував лекц?? в ун?верситет?.

В 1779?1781 роках навчався у московському панс?он? Шатена. В 1782?1783 роках служив у гвард?йському Преображенському полку. В 1789?1790 роках подорожував Зах?дною ?вропою, де познайомився з багатьма в?домими представниками Просв?тництва : Кантом , Гердером , В?ландом , Лафатером тощо.

Микола Карамз?н почав писати ≪?стор?ю держави Рос?йсько?≫ в 1806 роц?, однак не встиг ?? зак?нчити. Результатом двадцятир?чно? прац? стало видання дванадцяти том?в. ?нш? два ?сторики ? Серг?й Соловйов та Василь Ключевський ? лише розширили, поглибили й удосконалили ран?ше написане. Проте зм?ст книжок по ?стор?? зазначених трьох автор?в виклика? сумн?ви щодо ?х об'?ктивност? ^[5].

Помер 3 червня 1826 р. у Санкт-Петербурз? .

Сусп?льно-пол?тичн? погляди

Дотримувався консервативних погляд?в щодо функц?онування тогочасного рос?йського сусп?льства. В?н п?дтримував абсолютизм , кр?пацтво , був противником будь-яких л?беральних чи демократичних реформ державного управл?ння.

У 1811 роц? написав ≪Записку про древню й нову Рос?ю≫ ( рос. О древней и новой России в её политическом и гражданском отношениях ), в як?й в?дбивалися погляди консервативних верств сусп?льства, незадоволених л?беральними реформами ?мператора Олександра I . Сво?м завданням в?н вважав необх?дн?сть довести те, що н?яких перетворень в кра?н? проводити не потр?бно. ≪Записка≫ з?грала також роль начерк?в до подальшо? величезно? прац? Миколи Карамз?на з рос?йсько? ?стор??.

Серед ?ншого, у сво?й ≪Записц?≫ Карамз?н стверджував що у кр?пацьк?й Рос??, як у жодн?й ≪земл? ?вропейськ?й≫, ≪блаженству? народ, процв?та? правосуддя, ся? благоустр?й, серця задоволен?, уми спок?йн?≫ ^[6]. Ц? та ?нш? ?деолог?чн? викладки Карамз?на були в подальшому використан? графом Уваровим для створення ц?л?сно? теор?? оф?ц?йно? народност? , яка також в?дома як тр?ада рос. ≪Православие, Самодержавие, Народность≫ . ^[7]. Карамз?на як виразника оф?ц?йно? ?мперсько? ?деолог?? з ?рон??ю згаду? Тарас Шевченко в сво?й поем?-м?стер?? ≪Великий льох≫ (1845). Водночас захоплену оц?нку д?яльност? Карамз?на як ≪культурника≫ (поруч ?з Пушк?ним ) дав Пантелеймон Кул?ш у поем? ≪Дума про татарина й орапа≫ (1890).

Денис Зубрицький у сво?й прац? ≪Хрон?ка м?ста Львова≫ стверджував, що Карамз?н вагався визнати ?снування Русько? (укра?нсько?) православно? митропол?? з центром у Галич? . ^[8]

Карамз?н про рос?ян XIV?XV ст.

Не засл?плюючись народним самолюбством, скаж?мо, що рос?яни цих стол?ть у пор?внянн? з ?ншими ?вропейцями могли по справедливост? здаватися нев?гласами.

Ориг?нальний текст (рос.)

Не ослепляясь народным самолюбием, скажем, что россияне сих веков в сравнении с другими европейцами могли по справедливости казаться невеждами. ^[9]

Реформа рос?йсько? мови

Проза ? поез?я Карамз?на справила вир?шальний вплив на розвиток рос?йсько? л?тературно? мови . Карамз?н ц?леспрямовано в?дмовлявся в?д використання церковнослов'янсько? лексики ? граматики, приводячи мову сво?х твор?в до повсякденно? мови сво?? епохи ? використовуючи як зразок граматику ? синтаксис французько? мови .

Карамз?н вв?в в рос?йську мову багато нових сл?в ? неолог?зм?в (≪благотворительность≫, ≪влюблённость≫, ≪вольнодумство≫, ≪достопримечательность≫, ≪ответственность≫, ≪подозрительность≫, ≪промышленность≫, ≪утончённость≫, ≪первоклассный≫, ≪человечный≫) ^[10], так ? варваризм?в (≪тротуар≫, ≪кучер≫). Також в?н одним з перших почав використовувати л?теру Ё .

Зм?ни в мов?, пропонован? Карамз?ним, викликали бурхливу полем?ку в 1810-х роках. Письменник Олександр Шишков за сприяння Держав?на заснував у 1811 роц? товариство ≪Бес?да аматор?в рос?йського слова≫ , метою якого була пропаганда ≪старо?≫ мови, а також критика Карамз?на, Жуковського та ?х посл?довник?в. У в?дпов?дь 1815 року утворилося л?тературне товариство ≪Арзамас≫ , яке стало ?рон?зувати над авторами ≪Бес?ди≫ ? парод?ювати ?хн? твори. Членами товариства були багато поет?в нового покол?ння, в тому числ? Батюшков , Вяземський , Давидов , Жуковський , Пушк?н . Л?тературна перемога ≪Арзамаса≫ над ≪Бес?дою≫ усталила перемогу мовних зм?н, як? вв?в Карамз?н.

Незважаючи на це, п?зн?ше в?дбулося зближення Карамз?на з Шишковим, ?, завдяки сприянню останнього, Карамз?н в 1818 роц? був обраний членом Рос?йсько? академ?? . У тому ж роц? в?н став членом ?мператорсько? Академ?? наук .

Ставлення до природи

Карамз?на можна назвати ≪рос?йським Торо≫ , бо в?н першим в рос?йськ?й культурн?й традиц?? став осп?вувати дику природу ? ?? дик?сть ? священн?сть: ≪Н?, н?! Я н?коли не буду прикрашати Природу. Село мо? повинне бути селом, пустелею. Дик?сть для мене священна; вона звеличу? дух м?й. Га? мо? будуть ц?л?, нехай заростають вони високою травою!≫ ^[11] В ?ншому твор? в?н писав, що в природ?, де видно працю ? роботу, нема? для нього задоволення. Дерево, пересаджене, обр?зане под?бне до нев?льника ?з золотим ланцюгом ^[12].

У 1789 р., в?дв?дуючи Швейцарськ? Альпи ? милуючись знаменитими рейнськими водоспадами Штаубахх, Тр?ммербах ? Рейхенбах , Карамз?н в?дчув божественн?сть дико? природи: в?н раптом майже осл?п, став на кол?на ? почав молитися. П?зн?ше письменник так описував те, що сталося ^[13]^[14]:

Марно уява моя шука? пор?вняння, под?бност?, образи!.. Рейн ? Рейхенбах, чудов? явища, величн? чудеса природи! У мовчанн? дивуватися буде вам кожний, хто ма? почуття; але хто може зобразити вас пензлем або словами? ? Я майже зовс?м зомл?в, будучи приголомшений гримлячим громом пад?ння ? впав на землю.

Вшанування

На честь Миколи Карамз?на названий астеро?д 3719 Карамз?н . Як другорядний персонаж в?н ф?гуру? в роман? ≪Журавлиний крик≫ укра?нського письменника Романа ?ваничука ^[15]&.

Виноски

↑ Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ Карамзин, Владимир Николаевич // Русский биографический словарь ? СПб : 1897. ? Т. 8. ? С. 499?500.
d:Track:Q25865918 d:Track:Q21175479 d:Track:Q1960551 d:Track:Q656
↑ Проективный лексикон русского языка. 30 ноября 2009 . Арх?в ориг?налу за 15 жовтня 2016 . Процитовано 28 липня 2015 .
↑ Дмитро Пташка Етногенез русськ?х. Частина 1. Вступ . Арх?в ориг?налу за 30 с?чня 2015 . Процитовано 30 с?чня 2015 .
↑ блаженствует народ, цветет правосудие, сияет благоустройство, сердца довольны, умы спокойны
↑ Идейная борьба 30?40-х годов: Охранители [ Арх?вовано 5 липня 2015 у Wayback Machine .] // Николай Троицкий
↑ Denys Zubry?kyj . Kronika miasta Lwowa .? Lwow, 1844. ? 492 s. ? S. 159. (пол.)
↑ Н. М. Карамзин. История государства Российского, т. V, рз. 4. // СПб, 1892, т. V, стор. 254. [ Арх?вовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
↑ В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. ≪Просвещение≫, 1982
↑ Карамзин Н. М. Деревня // Этико-эстет. подход в охране дикой природе и заповедном деле / Изд. 2-е, доп. ? К.: Киев. эколого-культур. центр, 1999. ? С. 101?102.
↑ Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. ? К.: КЭКЦ, 2012. ? 179 с.
↑ Борейко В. Е. Современная идея дикой природы. ? К.: Киев. эколого-культур. центр, 2001. ? 124 с.
↑ Карамзин Н. М. Письма русского путешественника. ? М.: Правда, 1980.
↑ Роман ?ваничук Журавлиний крик. ? Льв?в: Каменяр , 1989. ? 375 с. ? Частина друга. ? ISBN 5?7745?0160?4

Джерела та л?тература

Б?л?нський В . Кра?на Моксель, або Москов?я: Роман-досл?дження. ? 2-ге видання, виправлене. ? К. : Видавництво ?мен? Олени Тел?ги, 2010. ? 376 с. ? ISBN 978-966-355-045-9 .
Удод О. А . Карамз?н Микола Михайлович [ Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2007. ? Т. 4 : Ка ? Ком. ? С. 105. ? ISBN 978-966-00-0692-8 .
?гор Роздобудько . Чому нас вчать найвидатн?ш? ?сторики Рос??, або Як побороти комплекс меншовартост?. // Науковий в?сник Укра?нського ун?верситету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37. [ Арх?вовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine .]

Посилання

Карамз?н Н?колай // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1959. ? Т. 3, кн. V : Л?тери К ? Ком . ? С. 603. ? 1000 екз.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Карамз?н Микола Михайлович

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Карамз?н Микола Михайлович

У В?к?джерелах ?

:ru:Николай Михайлович Карамзин

Карамз?н Микола Михайлович ? Б?ограф?я. Б?бл?ограф?я
Карамз?н М. М. В?рш? [ Арх?вовано 5 с?чня 2009 у Wayback Machine .]
Твори М.Карамз?на на сайт? lib.ru [ Арх?вовано 21 с?чня 2009 у Wayback Machine .]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12204456g_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-2] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q25865918">[[:ru:s:РБС/ВТ/Карамзин,_Владимир_Николаевич|Карамзин,_Владимир_Николаевич]]_//_''[[:d:Q21175479|Русский_биографический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1897._—_Т.&nbsp;8._—_С.&nbsp;499–500.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q25865918]][[d:Track:Q21175479]][[d:Track:Q1960551]][[d:Track:Q656]]</div>-3] Карамзин, Владимир Николаевич // Русский биографический словарь ? СПб : 1897. ? Т. 8. ? С. 499?500.
d:Track:Q25865918 d:Track:Q21175479 d:Track:Q1960551 d:Track:Q656

[слова-4] Проективный лексикон русского языка. 30 ноября 2009 . Арх?в ориг?налу за 15 жовтня 2016 . Процитовано 28 липня 2015 .

[5] Дмитро Пташка Етногенез русськ?х. Частина 1. Вступ . Арх?в ориг?налу за 30 с?чня 2015 . Процитовано 30 с?чня 2015 .

[6] блаженствует народ, цветет правосудие, сияет благоустройство, сердца довольны, умы спокойны

[7] Идейная борьба 30?40-х годов: Охранители [ Арх?вовано 5 липня 2015 у Wayback Machine .] // Николай Троицкий

[8] Denys Zubry?kyj . Kronika miasta Lwowa .? Lwow, 1844. ? 492 s. ? S. 159. (пол.)

[9] Н. М. Карамзин. История государства Российского, т. V, рз. 4. // СПб, 1892, т. V, стор. 254. [ Арх?вовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)

[10] В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. ≪Просвещение≫, 1982

[11] Карамзин Н. М. Деревня // Этико-эстет. подход в охране дикой природе и заповедном деле / Изд. 2-е, доп. ? К.: Киев. эколого-культур. центр, 1999. ? С. 101?102.

[12] Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. ? К.: КЭКЦ, 2012. ? 179 с.

[13] Борейко В. Е. Современная идея дикой природы. ? К.: Киев. эколого-культур. центр, 2001. ? 124 с.

[14] Карамзин Н. М. Письма русского путешественника. ? М.: Правда, 1980.

[15] Роман ?ваничук Журавлиний крик. ? Льв?в: Каменяр , 1989. ? 375 с. ? Частина друга. ? ISBN 5?7745?0160?4

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

Карамз?н Микола Михайлович

Зм?ст

Житт?пис

Сусп?льно-пол?тичн? погляди

Карамз?н про рос?ян XIV?XV ст.

Реформа рос?йсько? мови

Ставлення до природи

Вшанування

Виноски

Джерела та л?тература

Посилання

Нав?гац?йне меню

Карамз?н Н?колай М?хайлов?ч
рос. Николай Михайлович Карамзин

Псевдо	А. Б. В.
Народився	1 (12) грудня 1766 ( 1766-12-12 ) с. Михайловка, Симб?рська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер	22 травня ( 3 червня ) 1826 ( 1826-06-03 ) (59 рок?в) Санкт-Петербург , Рос?йська ?мпер?я
Поховання	Тихв?нське кладовище ^d
Громадянство	Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть	рос?янин
Д?яльн?сть	мовознавець , поет , ?сторик , письменник , перекладач , критик , журнал?ст , проза?к , публ?цист
В?домий завдяки	?сторик
Alma mater	?мператорський Московський ун?верситет ^d
Знання мов	рос?йська ^[1]^[2]
Членство	Петербурзька академ?я наук
Роки активност?	з 1781
Напрямок	Сентиментал?зм
Жанр	поез?я
Magnum opus	Б?дна Л?за ^d
Р?д	Карамз?ни
Родич?	Миха?л ?горов?ч Карамз?н
У шлюб? з	Yekaterina Kolyvanova ^d
Д?ти	Yekaterina Meshcherskaya ^d, Aleksandr Karamzin ^d, Andrey Karamzin ^d, Карамз?на Соф?я Микола?вна , Vladimir Karamzin ^d^[3] ? Elizaveta Nikolaevna Karamzina? ^d
Нагороди
IMDb	ID 0438880
Висловлювання у В?к?цитатах Мед?афайли у В?к?сховищ?

Карамз?н Микола Михайлович

Житт?пис

Сусп?льно-пол?тичн? погляди

Карамз?н про рос?ян XIV?XV ст.

Реформа рос?йсько? мови

Ставлення до природи

Вшанування

Виноски

Джерела та л?тература

Посилання

Нав?гац?йне меню

Пошук