≪Кап?тал. Критика пол?тично? економ??≫

Титульна стор?нка першого видання 1-го тому, 1867  р., Гамбур?
Автор	Карл Маркс
Назва мовою ориг?налу	Das Kapital. Kritik der politischen Okonomie
Кра?на
Мова	н?мецька
Тема	пол?тична економ?я , ф?лософ?я
Жанр	есей
Видавництво	Verlag von Otto Meissner ( Гамбур? , П?вн?чнон?мецький союз ) (1-й том)
Видано	1867 (1-й том)
Видано укра?нською	1925 (1-й том)
Редактор	Фр?др?х Енгельс
Перекладач(?)	Д. Рабинович, Анд. Р?чицький , ?. Франко , В. Щербаненко
Стор?нок	?790 (1-й том)
Попередн?й тв?р	Пан Фо?т
Наступний тв?р	Громадянська в?йна у Франц??
Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? у В?к?сховищ?

Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? ( н?м. Das Kapital. Kritik der politischen Okonomie ) ? одна з основних праць Карла Маркса , у як?й анал?зу?ться та критику?ться кап?тал?стичне сусп?льство . Книжка мала визначний вплив на роб?тничий рух в XX стол?тт? .

П?сля десятил?ть досл?джень в економ?ц? та написання р?зноман?тних попередн?х роб?т (прим. Основи критики пол?тично? економ?? , До критики пол?тично? економ?? , Теор?? додано? вартост? ) 1867 року було випущено перший том: Процес виробництва кап?талу . Фр?др?х Енгельс вже п?сля смерт? Маркса скомпонував рукописи останнього й видав два наступних томи, II: Процес циркуляц?? кап?талу 1885 та III: Загальний процес кап?тал?стичного виробництва 1895.

Номер 30 у Рейтингу 100 найкращих книг ус?х час?в журналу ≪Ньюсв?к≫ ^[1] .

Огляд [ ред. | ред. код ]

Перш за все, сл?д розр?зняти три посл?довних рукописи, написаних за планами, як? зм?нюють структуру та визначення проблем, як? досл?джено в кожн?й наступн?й верс??; та три редакц?? Кап?талу . ^[2]

Перший рукопис на економ?чну тему: Основи критики пол?тично? економ?? ( н?м. Grundrisse der Kritik der politischen Okonomie , 1857?1858). Був першим загальним нарисом заплановано? прац?, заснований на ?де? системного розвитку в?д абстрактних понять до конкретного, з прозорим поясненням виконаних крок?в. Особливо це стосу?ться поняття вартост?, визначення ц?ни та соб?вартост? виробництва, завдяки чому Маркс вив?льнився з понятт?вого простору Р?кардо . В цьому рукопис? м?стилась лише частина б?льшо? прац?, яку запланував на цей час Маркс. Однак в ньому покривались, хоча ? нер?вном?рно, частини майбутнього Кап?талу , а другий та трет?й томи все ще перебували в зародковому стан?. Роботу над ним було завершено в с?чн? 1858 року.

Маркс одразу ж взявся за написання та друк До критики пол?тично? економ?? ( н?м. Zur Kritik der politischen Okonomie , 1859) яка згодом перетворилась на першу частину першого тому, присвячену основним категор?ям товар?в та грошам.

Того ж року, в?н окреслив нарис прац?, яка б складалась з трьох том?в, як? ми зна?мо зараз, та окреслив зм?ст розд?л?в першого тому.

Другий рукопис на економ?чну тему (в?д грудня 1861 до липня 1863) м?стив:

• вар?ант першого тому (продовження До критики );
• вар?ант третього тому;
• Теор?? додано? вартост? , на яких було заплановано побудувати четвертий том, присвячений ?стор?? та критиц? попередньо? економ?чно? теор??.

Цей рукопис м?стить новий та дуже докладний план першого та третього том?в, написаних п?сля Теор?й в с?чн? 1863 року, та в?добража? теоретичн? вдосконалення, як? вони м?стили, особливо поняття ≪кап?талу взагал?≫, яке ма? основну роль в прац?.

Трет?й рукопис на економ?чну тематику (1863?1865) явля? собою нову, попередню чернетку, трьох том?в. В?н також м?стить важливий текст, який було заплановано розм?стити в к?нц? першого тому, але його було вир?шено пропустити. В?н ма? назву ≪Глава 6. Насл?дки безпосереднього процесу виробництва≫.

Також ?снують три редакц?? першого тому Кап?талу . Перша редакц?я (1867) в?др?зня?ться в?д наступних в?дм?нним зм?стом першо? глави та наявн?стю ≪додатку≫ з альтернативним вм?стом. Друга н?мецька редакц?я (1873) в як?й перша глава основана на додатку попередньо? редакц??. Французька редакц?я (1872?1875) побачила св?т в окремих випусках, перекладач Дж. Рой, в?дредагована Марксом, який скористався ц??ю нагодою аби п?дправити текст в багатьох м?сцях.

Наступн? редакц?? були п?дготовлен? Енгельсом. Четверте видання, яке стало ≪канон?чним текстом≫, в основному спира?ться на друге н?мецьке видання з деякими додатками, як? Маркс написав для французького видання.

Зм?ст [ ред. | ред. код ]

Том I: Процес виробництва кап?талу [ ред. | ред. код ]

Перший том м?стить наступн? в?дд?ли ^[3] :

• В?дд?л 1: Товар ? грош?
• В?дд?л 2: Перетворення грошей на кап?тал
• В?дд?л 3: Продукц?я абсолютно? додано? вартости
• В?дд?л 4: Продукц?я в?дносно? додано? вартости
• В?дд?л 5: Продукц?я абсолютно? ? в?дносно? додано? вартости
• В?дд?л 6: Зароб?тна плата
• В?дд?л 7: Процес акумуляц?? кап?талу

Том II: Процес циркуляц?? кап?талу [ ред. | ред. код ]

Другий том м?стить наступн? в?дд?ли:

• В?дд?л 1: Метаморфози кап?талу та ?х кругооб?г
• В?дд?л 2: Об?г кап?талу
• В?дд?л 3: В?дтворення та циркуляц?я всього сусп?льного кап?талу

Том III: Сукупний процес кап?тал?стичного виробництва [ ред. | ред. код ]

Трет?й том склада?ться з двох частин, що м?стять наступн? в?дд?ли ^[4] :

• Частина перша
  • В?дд?л 1: Перетворення додатково? вартост? в зиск ? норми додатково? вартост? в норму зиску
  • В?дд?л 2: Перетворення зиску в перес?чний зиск
  • В?дд?л 3: Закон тенденц?? норми зиску до пад?ння
  • В?дд?л 4: Перетворення товарного кап?талу ? грошового кап?талу в товарно-торговельний кап?тал ? грошово-торговельний кап?тал (купецький кап?тал)
  • В?дд?л 5: Розпад зиску на процент ? п?дпри?мницький дох?д. Кап?тал, що да? процент
• Частина друга
  • В?дд?л 5 (продовження): Розпад зиску на процент ? п?дпри?мницький дох?д. Кап?тал, що да? процент
  • В?дд?л 6: Перетворення додатково? вартост? в земельну ренту
  • В?дд?л 7: Доходи та ?хн? джерела

Том IV: Теор?? додатково? вартост? [ ред. | ред. код ]

Четвертий том склада?ться з трьох частин, що м?стять наступн? розд?ли ^[5]

• [Розд?л перший] Сер Джеймс Стюарт
• [Розд?л другий] Ф?з?ократи
• [Розд?л трет?й] Адам См?т
• [Розд?л четвертий] Теор?? щодо продуктивно? ? непродуктивно? прац?

• [Розд?л п'ятий] Неккер
• [Розд?л шостий] Економ?чна таблиця Кене (в?дступ)
• [Розд?л сьомий] Ленге
• [Розд?л восьмий] Пан Родбертус. Нова теор?я земельно? ренти (в?дступ)
• [Розд?л дев'ятий] Зауваження про ?стор?ю в?докремлення так званого Р?кадорського закону земельно? ренти. [Додатков? зауваження про Родбертуса] (в?дступ)
• [Розд?л десятий] Теор?я ц?ни витрат у Р?кардо ? Адама См?та (спростування)
• [Розд?л одинадцятий] Теор?я ренти Р?кардо
• [Розд?л дванадцятий] Таблиця диференц?ально? ренти з поясненнями
• [Розд?л тринадцятий] Теор?я ренти Р?кардо (зак?нчення)
• [Розд?л чотирнадцятий] Теор?я ренти А. См?та
• [Розд?л п'ятнадцятий] Р?кардовська теор?я додатково? вартост?
• [Розд?л ш?стнадцятий] Р?кардовська теор?я прибутку
• [Розд?л с?мнадцятий] Р?кардовська теор?я нагромадження. Критика ??. Виведення криз з основно? форми кап?талу
• [Розд?л в?с?мнадцятий] Р?зне у Р?кардо. Джон Бартон
• [Розд?л дев'ятнадцятий] Т. Р. Мальтус
• [Розд?л двадцятий] Розклад Р?кардовсько? школи
• [Розд?л двадцять перший] Пролетарськ? противники пол?тико-економ?в, як? виходили з Р?кардовсько? теор??
• [Розд?л двадцять другий] Рамзей
• [Розд?л двадцять трет?й] Шербюль?
• [Розд?л двадцять четвертий] Р?чард Джонс

Цитати з 1-го тому [ ред. | ред. код ]

Передмови [ ред. | ред. код ]

Промислово розвинен?ша кра?на показу? менш розвинен?й кра?н? лише картину ?? власно? будучини ^[6] .

Д?ялектика в нього [ Ге?еля ] сто?ть на голов?. Треба ?? повернути й поставити на ноги, щоб вилущити рац?ональне ядро з м?стично? шкаралупи ^[7] .

В?дд?л перший. Товар ? грош? [ ред. | ред. код ]

Отже, праця не ? одн?с?ньке джерело продукованих нею споживчих вартостей, речового багатства. Праця ? його батько, як каже В?льям Петт?, а земля ? його мат?р ^[8] .

…та?мн?сть товарово? форми ? попросту в тому, що форма ця в?дбива? людям сусп?льний характер ?хньо? власно? прац? як предметний характер самих продукт?в прац?, як сусп?льн? природн? властивост? цих речей; тим то й сусп?льне в?дношення продуцент?в вс??? сукупно? прац? вона в?дбива? як сусп?льне в?дношення предмет?в, яке ?сну? поза ними ^[9] .

Вони несв?дом? цього, але вони це роблять ^[10] .

Величини вартостей зм?нюються пост?йно незалежно в?д вол?, передбачення й д?яльности ос?б, що обм?нюють продукти. Власний сусп?льний рух цих ос?б ма? в ?хн?х очах форму руху речей, п?д контролем якого вони стоять зам?сть самим його контролювати ^[11] .

Формули, на чол? яких понаписувано, що вони належать до тако? сусп?льно? формац??, де процес продукц?? пану? над людьми, а не людина над процесом продукц??, ? буржуазна св?дом?сть ц??? формац?? вважа? за таку саму самозрозум?лу природну доконечн?сть, як ? саму продуктивну працю. Тому вона з передбуржуазними формами сусп?льно-продукц?йного орган?зму поводиться приблизно так само, як отц? церкви з передхристиянськими рел?г?ями ^[12] .

В?дд?л другий. Перетворення грошей на кап?тал [ ред. | ред. код ]

…для перетворення грошей на кап?тал, пос?дач грошей мусить знайти на товаровому ринку в?льного роб?тника, в?льного в двоякому розум?нн?: щоб в?н, з одного боку, як в?льна особа порядкував сво?ю робочою силою як сво?м товаром, ? щоб, з другого боку, в нього не було на продаж н?яких ?нших товар?в, щоб був в?н гольцем голий, позбавлений ус?х речей, потр?бних для зд?йснення його робочо? сили ^[13] .

В?дд?л трет?й. Продукц?я абсолютно? додатково? вартости [ ред. | ред. код ]

Павук викону? операц??, що под?бн? до операц?й ткача, а бджола будовою сво?х воскових ком?рочок засоромить не одного арх?тектора-людину. Але найг?ршого арх?тектора в?д найкращо? бджоли з самого ж початку в?др?зня? те, що в?н, ран?ш н?ж збудувати ком?рочку з воску, вже збудував ?? у сво?й голов?. Наприк?нц? процесу прац? виходить такий результат, який на початку цього процесу вже ?снував у уяв? роб?тника, отже, вже ?снував ?деально ^[14] .

У кап?тал?ста ? св?й власний погляд на цю ultima Thule, доконечну межу робочого дня. Як кап?тал?ст в?н ? лише персон?ф?кований кап?тал. Його душа ? душа кап?талу. Але кап?тал ма? одним-одн?с?ньке житт?ве прагнення ? прагнення самозростати, утворювати додаткову варт?сть, вбирати сво?ю сталою частиною, засобами продукц??, якомога б?льшу к?льк?сть додатково? прац?. Кап?тал ? вмерла праця, що, як вамп?р, ожива?, лише вбираючи в себе живу працю, ? то довше живе, що б?льше вона ?? вбира?. Час, протягом якого роб?тник працю?, ? це ? той час, протягом якого кап?тал?ст спожива? куплену ним робочу силу. Коли роб?тник спожива? для себе самого той час, що ним в?н порядку?, то в?н обкрада? кап?тал?ста ^[15] .

В сутичц? пом?ж р?вними правами вир?шу? сила ^[16] .

Установлення нормального робочого дня ? результат багатов?ково? боротьби м?ж кап?тал?стом ? роб?тником ^[17] .

В?дд?л четвертий. Продукц?я в?дносно? додатково? вартост? [ ред. | ред. код ]

Абсолютна варт?сть товару для кап?тал?ста, що його продуку?, сама по соб? байдужа. Кап?тал?ста ц?кавить лише додаткова варт?сть, що м?ститься в товар? й що ?? можна реал?зувати в продаж? ^[18] .

…под?л прац? захоплю? поряд економ?чно? сфери усяк? ?нш? сфери сусп?льства та всюди заклада? основу тому розвитков? профес?онал?зму, спец?ял?зац??, т?й парцеляц?? людини, яка примусила вже А. Фер?юсона, вчителя Адама См?са, вигукнути: ≪Ми ? нац?я гелот?в, ? нема? серед нас в?льних людей≫ ^[19] .

Дов?чна спец?яльн?сть орудувати частинним знаряддям ста? дов?чною спец?яльн?стю служити частинн?й машин?. Машинами зловживають, щоб самого роб?тника в?д дитячих рок?в перетворювати на частину частинно? машини. Таким чином не т?льки значно зменшуються витрати, потр?бн? для його власно? репродукц??, але й одночасно завершу?ться його безпорадна залежн?сть в?д фабрики, як ц?лости, отже, в?д кап?тал?ста. … В мануфактур? ? в реместв? знаряддя служить роб?тников?, на фабриц? роб?тник служить машин?. Там рух знаряддя прац? виходить в?д нього, тут ? в?н ма? йти за його рухом. У мануфактур? роб?тники ? члени живого механ?зму. На фабриц? ?сну? мертвий механ?зм незалежно в?д них, а ?х додають до нього як жив? додатки ^[20] .

В?дд?л п'ятий. Продукц?я абсолютно? ? в?дносно? додатково? вартости [ ред. | ред. код ]

Продуктивн? сили прац?, зумовлен? природою, так само як ? ?сторично розвинен?, сусп?льн? продуктивн? сили, видаються продуктивними силами кап?талу, що до нього долучено працю ^[21] .

У кап?тал?стичному сусп?льств? в?льний час одн??? кляси створю?ться перетворенням усього життя мас на робочий час ^[22] .

Та?мниця самозростання кап?талу роз'ясню?ться тим, що кап?тал порядку? певною к?льк?стю неоплачено? чужо? прац? ^[23] .

В?дд?л шостий. Зароб?тна плата [ ред. | ред. код ]

При панщин? праця кр?пака на себе самого та його примусова праця на пана в?др?зняються ц?лком виразно, в?др?зняються щодо м?сця й часу. При рабськ?й прац? нав?ть та частина робочого дня, що протягом не? раб покрива? т?льки варт?сть сво?х власних засоб?в ?снування, отже, коли в?н фактично працю? на себе самого, зда?ться працею на його пана. Вся його праця зда?ться неоплаченою працею. Навпаки, при найман?й прац? нав?ть додаткова праця або неоплачена праця зда?ться оплаченою. Там в?дношення власност? прихову? працю раба на себе самого, тут грошове в?дношення прихову? дармову працю найманого роб?тника ^[24] .

В?дд?л сьомий. Процес акумуляц?? кап?талу [ ред. | ред. код ]

Римський раб був прикований кайданами, а найманий роб?тник прив'язаний незримими нитками до свого власника. Видим?сть його незалежности п?дтриму? пост?йна зм?на ?ндив?дуальних пан?в-наймач?в ? юридична ф?кц?я контракту ^[25] .

Вживання додатково? вартости як кап?талу або зворотне перетворення додатково? вартости на кап?тал, назива?ться акумуляц??ю кап?талу ^[26] .

…руш?йним мотивом його [кап?тал?ста] д?яльности ? не споживна варт?сть ? не споживання, а м?нова варт?сть та ?? зб?льшення. Як фанатик зростання вартости, в?в нещадно примушу? людство до продукц?? задля продукц??, отже, до розвитку сусп?льних продуктивних сил ? до створення тих матер?яльних умов продукц??, як? т?льки й можуть становити реальну базу вищо? сусп?льно? форми, що ?? основний принцип ? повний ? в?льний розвиток кожного ?ндив?да. Лише як персон?ф?кац?я кап?талу кап?тал?ст ? респектабельний. У ц?й рол? в?н так само, як ? збирач скарб?в, пройнятий жагою абсолютного збагачування. Але те, що в збирача скарб?в становить ?ндив?дуальну ман?ю, у кап?тал?ста ? д?яння сусп?льного механ?зму, у якому в?н ? лише одне колесо. Кр?м того, розвиток кап?тал?стично? продукц?? робить доконечним невпинне зб?льшення кап?талу, вкладеного в промислове п?дпри?мство, а конкуренц?я накида? кожному ?ндив?дуальному кап?тал?стов? ?манентн? закони кап?тал?стичного способу продукц?? як зовн?шн? примусов? закони. Конкуренц?я примушу? його невпинно зб?льшувати св?й кап?тал, щоб зберегти його, а зб?льшувати його в?н може лише за допомогою прогресивно? акумуляц?? ^[27] .

Акумуляц?я задля акумуляц??, продукц?я задля продукц?? ? в ц?й формул? клясична пол?тична економ?я висловила ?сторичну м?с?ю буржуазного пер?оду ^[28] .

…закон кап?тал?стично? акумуляц??, зм?стиф?кований на закон природи, в д?йсност? виражав лише те, що природа акумуляц?? виключа? всяке таке зменшення ступеня експлуатац?? прац? або всяке таке п?двищення ц?ни прац?, яке серйозно могло б загрожувати пост?йн?й репродукц?? кап?тал?стичного в?дношення й репродукц?? його в щораз ширшому масштаб?. ?накше й не може бути за такого способу продукц??, коли роб?тник ?сну? для потреб зб?льшення наявних вартостей зам?сть, навпаки, речовому багатству ?снувати для потреб розвитку роб?тника. Як у рел?г?? людину опанову? витв?р ?? власно? голови, так за кап?тал?стично? продукц?? ?? опанову? витв?р ?? власно? руки ^[29] .

…в м?ру того, як акумулю?ться кап?тал, становище роб?тника мусить г?ршати, хоч яка б була його плата ? висока чи низька. Нарешт?, той закон, що завжди трима? в?дносне перелюднення, або промислову резервну арм?ю, в р?вноваз? з розм?рами й енер???ю акумуляц??, прикову? роб?тника до кап?талу м?цн?ше, ан?ж молот Гефеста прикував Прометея до скел?. Цей закон зумовлю? акумуляц?ю злидн?в, що в?дпов?да? акумуляц?? кап?талу. Отже, акумуляц?я багатства на одному полюс? ? разом з тим акумуляц?я злидн?в, мук прац?, рабства, неуцтва, здичав?ння й морально? де?радац?? на протилежному полюс?, тобто на боц? т??? кляси, що продуку? св?й власний продукт як кап?тал ^[30] .

Дивовижна р?ч ця кап?тал?стична справедлив?сть! Землевласник, домовласник, комерсант, коли в нього що експропр?юють задля ≪пол?пшень≫, як от будова зал?зниць, будова нових вулиць ? т. д., не т?льки д?ста? повне в?дшкодування. За сво? вимушене ≪зречення≫ в?н, кр?м того, мусить за божими й людськими законами мати як нагороду ще й не абиякий зиск. А роб?тник?в з дружинами, д?тьми й пожитками викидають на брук, ? якщо вони занадто великими масами ринуть до м?ських квартал?в, в яких мун?ципал?тет особливо стежить за добропристойн?стю, то ?х пересл?ду? сан?тарна пол?ц?я! ^[31] .

В?дкриття копалень золота й ср?бла в Америц?, винищення, поневолення й поховання живцем туб?льно? людности в копальнях, розпочате завоювання й розграбовування Сх?дньо? ?нд??, перетворення Африки на загороду для комерц?йного полювання на чорношк?рих ? така була св?това зоря кап?тал?стично? ери продукц??. Оц? ?дил?чн? процеси ? головн? моменти перв?сно? акумуляц?? кап?талу. За ними сл?дом ?де торговельна в?йна ?вропейських нац?й, арена ?? ? ц?ла земна куля. Ця в?йна почина?ться в?дпадом Н?дерлянд?? в?д Еспан??, набира? велетенських розм?р?в в англ?йськ?й антиякоб?нськ?й в?йн? й ще тепер трива? у в?йнах проти Китаю за оп?й ? т. ?н. ^[32] .

Р?зн? моменти перв?сно? акумуляц?? кап?талу розпод?ляються тепер у б?льш-менш хронолог?чному порядку м?ж р?зними кра?нами, головним чином м?ж Еспан??ю, Порту?ал??ю, Голлянд??ю, Франц??ю та Англ??ю. В Англ?? наприк?нц? XVII стол?ття вони систематично об'?днуються в колон?яльну систему, систему державних позик, сучасну податкову систему й систему протекц?он?зму. Ц? методи ?рунтуються почасти на найбрутальн?шому насильств?, наприклад, на колон?яльн?й систем?. Але вс? вони використовували державну владу, концентроване й орган?зоване насильство сусп?льства, щоб надзвичайно прискорити процес перетворення февдального способу продукц?? на кап?тал?стичний спос?б продукц?? ? скоротити його переходов? стад??. Насильство ? це ? повитуха кожного старого сусп?льства, ваг?тного новим. Саме насильство ? економ?чний фактор. Про християнську колон?яльну систему В. Гав?тт, людина, що робить з християнства свою спец?яльн?сть, каже ось що: ≪Варварство й нечестив? жорсток? вчинки так званих християнських рас, по вс?х частинах св?ту й проти вс?х народ?в, що ?х вони мали змогу п?дкорити, не находять соб? жодно? паралел? ан? в одн?й доб? св?тово? ?стор??, ан? в яко? раси, хоч би яка вона була дика, темна, немилосерда й безсоромна≫ ^[33] .

Бавовняна промислов?сть, зав?вши в Англ?? рабство д?тей, дала разом з тим поштовх до перетворення рабовласницького господарства Сполучених Штат?в, доти б?льш або менш патр?ярхального, на комерц?йну систему експлуатац??. Взагал? приховане рабство найманих роб?тник?в в ?вроп? потребувало, як основи, рабства sans phrase [попросту] у Новому Св?т? ^[34] .

На що ж сходить перв?сна акумуляц?я кап?талу, тобто його ?сторична генеза? Оск?льки вона не ? безпосередн? перетворення раб?в ? кр?пак?в на найманих роб?тник?в, отже, не ? проста зм?на форми, вона означа? лише експропр?яц?ю безпосередн?х продуцент?в, тобто розклад приватно? власности, основано? на власн?й прац?. Приватна власн?сть, як протилежн?сть до сусп?льно?, колективно? власности, ?сну? лише там, де засоби прац? й зовн?шн? умови прац? належать приватним особам. Але залежно в?д того, чи ? ц? приватн? особи роб?тники або нероб?тники, зм?ню?ться й характер само? приватно? власности. Безмежна р?зноман?тн?сть в?дт?нк?в, як? вона явля? на перший погляд, в?дбивають лише пром?жн? стани, що лежать м?ж обома цими крайностями ^[35] .

Прим?тка 250: ≪Кап?тал, ? каже ?Quarterly Reviewer“, ? уника? заколот?в ? сварок ? з природи сво?? боязкий. Це ц?лковита правда, алеж не вся правда. Кап?тал бо?ться в?дсутности зиску або дуже малого зиску, як природа бо?ться порожнеч?. При в?дпов?дному зиску кап?тал ста? в?дважним. При певних 10 процентах його можна вживати повсюди; при 20 процентах в?н ста? жвавим; при 50 процентах в?н абсолютно готовий ризикувати; за 100 процент?в в?н топче ногами вс? людськ? закони; 300 процент?в ? ? нема? такого злочину, що на нього в?н не ризикнув би, нав?ть п?д загрозою шибениц?. Коли заколоти й сварки дають зиск, в?н заохочу? ? до заколот?в ? до сварок. Докази ? контрабанда ? торговля рабами≫. (T. J. Dunning: ≪Trade-Unions and Strikes≫, London 1860, p. 36) ^[36] .

Кап?тал?стичний спос?б присво?ння, що виплива? з кап?тал?стичного способу продукц??, а тому й кап?тал?стична власн?сть ? перше заперечення ?ндив?дуально? приватно? власности, основано? на власн?й прац?. Але кап?тал?стична продукц?я з доконечн?стю природного процесу породжу? заперечення само? себе. Це ? заперечення заперечення. Воно в?дбудову? не приватну власн?сть, а ?ндив?дуальну власн?сть на основ? завоювань кап?тал?стично? ери, на основ? кооперац?? ? сп?льного волод?ння землею й засобами продукц??, спродукованих самою ж працею. Перетворення роздр?бнено? приватно? власности, основано? на власн?й прац? ?ндив?дуум?в, на кап?тал?стичну власн?сть, ?, звичайно, процес куди довший, тяжчий ? важчий, ан?ж перетворення кап?тал?стично? власности, фактично вже основано? на сусп?льн?й продукц??, на сусп?льну власн?сть. Там ?шлося про експропр?яц?ю народньо? маси небагатьма узурпаторами, тут ?деться про експропр?яц?ю небагатьох узурпатор?в народньою масою ^[37] .

Велика принадн?сть кап?тал?стично? продукц?? в тому, що вона не лише пост?йно репродуку? найманого роб?тника як найманого роб?тника, але й пропорц?йно до акумуляц?? кап?талу завжди продуку? в?дносне перелюднення найманих роб?тник?в. Таким чином закон попиту й подання прац? утриму?ться в належн?й кол??, коливання зароб?тно? плати вганя?ться у меж?, виг?дн? для кап?тал?стично? експлуатац??, ?, нарешт?, ?аранту?ться ст?льки доконечну соц?яльну залежн?сть роб?тника в?д кап?тал?ста, те в?дношення абсолютно? залежности, що його пол?тико-економ може у себе дома, в метропол??, пишномовно перебр?хувати на в?льне догов?рне в?дношення м?ж покупцем ? продавцем, м?ж двома однаково незалежними пос?дачами товар?в, пос?дачем товару кап?тал ? пос?дачем товару праця ^[38] .

Видання укра?нською [ ред. | ред. код ]

Твори Карла Маркса в укра?нському переклад? вперше з'явилися наприк?нц? 1870-х рок?в. Зокрема, ?ван Франко 1879 року переклав укра?нською 24-й розд?л ≪Так звана перв?сна акумуляц?я≫ з 1-го тому ≪Кап?талу≫, але не зм?г його опубл?кувати. У 1890-х роках к?лька укра?номовних переклад?в праць Маркса з'явилися у Галичин?.

У повному обсяз? ≪Кап?тал≫ було перекладено укра?нською мовою лише у XX стол?тт? . 1-й том (≪ Процес виробництва кап?талу ≫) у переклад? укра?нською мовою Андр?я Р?чицького та Володимира Щербаненка було надруковано 1927 року в Харков? ≪Державним видавництвом Укра?ни≫. Друге видання того самого перекладу 1-го тому вийшло друком 1929 року. У 1933 роц? на в?дзначенн? п'ятдесятир?ччя з дня смерт? Карла Маркса у Харков? у видавництв? Партвидав ≪Пролетар≫ було зд?йснене трет? видання ? тому ≪Кап?талу≫ в переклад? Д. Раб?новича та С. Трикоза, як? переклали назву як ≪Процес продукц?? кап?талу≫ .

2-й том Кап?талу укра?нською мовою (≪Процес циркуляц?? кап?талу≫) вийшов друком лише 1932 року у Харков? у видавництв? ≪Пролетар≫.

1929 року у видавництв? ≪Пролетар?й≫ видано укра?нською мовою 1-шу частину 3-го тому (≪Сукупний процес кап?тал?стичного виробництва≫), а у 1930 року ? 2-гу частину. 1936 року в Ки?в? у видавництв? ≪Партвидав ЦК КП(б)У≫ вдруге вийшов друком 3-й том в переклад? за редакц?? Д. Раб?новича.

У 1954 роц? перш? 3 частини Кап?талу перевидали у ки?вському видавництв? "Пол?твидав" у переклад? ?. Степаново?-Скворцово?.

4-й том ≪Кап?талу≫ п?д назвою ≪Теор?? додатково? вартост?≫ вперше було перекладено укра?нською мовою (з рос?йсько? ) та видано трьома частинами у 1956, 1960 ? 1964.

У рамках канон?чно? радянсько? ?нтерпретац?? марксизму 1985 року було завершене укра?номовне видання твор?в Маркса та Ен?ельса в 50-ти томах. Ус? чотири томи ≪Кап?талу≫ були надрукован? в томах 23?26 ц??? сер?? у новому переклад? з рос?йсько?, погодженому, виправленому та доповненому ?нститутом марксизму-лен?н?зму при ЦК КПРС .

Варто зазначити, що твори Маркса у переклад? укра?нською А. Р?чицького також видавалися закордоном. Зокрема, протягом 1920-х рок?в товариством ≪Космос≫ у Берл?н? та Роб?тничо-Фермерським видавничим товариством у В?нн?пез?.

Список укра?нських видань [ ред. | ред. код ]

Том 1 ≪Процес виробництва кап?талу≫

• Карл Маркс. Кап?тал. Процес утворення кап?талу. Том I. Книга I. Переклад з рос?йсько?: Андр?й Р?чицький (переклад з 4-го рос?йського видання, редагованого Шеверд?ном, з передмовою автора. В загальноприступн?й обробц? Юл?я Борхардта). Харк?в: ДВУ , 1925 . 704 стор.
• Карл Маркс. Кап?тал. Процес продукц?? кап?талу. Том I. Книга I. Переклад з н?мецько?: ? (переклад з 7-го н?мецького видання 1914 року). В?нн?пе?: Накладом Роб?тничо-Фермерського видавничого товариства, 1927. 470 стор.
• Карл Маркс. Кап?тал. Процес виробництва кап?талу. Том I. Книга I. Переклад з н?мецько?: Андр?й Р?чицький та Володимир Щербаненко. Харк?в: ДВУ , 1927. ? стор.
  • (2-ге видання) Карл Маркс. Кап?тал. Процес виробництва кап?талу. Том I. Книга I. Переклад з н?мецько?: Андр?й Р?чицький та Володимир Щербаненко. Харк?в: ДВУ , 1929. ? стор.
  • (3-т? видання) Карл Маркс. Кап?тал. Процес продукц?? кап?талу. Том I. Книга I. Переклад з н?мецько?: Д. Раб?нович та С. Трикоза. Ки?в: Партвидав ЦК КП(б)У, 1933. 840 стор.
  • (4-те видання, перев?рене ? виправлене) Карл Маркс. Кап?тал. Процес виробництва кап?талу. Том I. Книга I. Переклад з рос?йсько?: ?. Степанова-Скворцова. Ки?в: Пол?твидав УРСР, 1952. 790 стор. (додатковий наклад у 1954 роц?)

Том 2 ≪Процес циркуляц?? кап?талу≫

• Карл Маркс. Кап?тал. Процес циркуляц?? кап?талу. Том II. Книга 2. Переклад з н?мецько?: Д. Раб?нович. Ки?в: Партвидав "Пролетар", 1932. 434 стор.
  • (2-ге видання, перев?рене ? виправлене) Карл Маркс. Кап?тал. Процес об?гу кап?талу. Том II. Книга II. Переклад з рос?йсько?: ?. Степанова-Скворцова. Ки?в: Пол?твидав, 1952. Пол?твидав УРСР. 515 стор. (додатковий наклад у 1954 роц?)

Том 3 ≪Сукупний процес кап?тал?стичного виробництва≫

• Карл Маркс. Кап?тал. Процес кап?тал?стично? продукц?? як ц?л?сть. Том III. Ч. I. Кн. III. Переклад з н?мецько?: ?. Харк?в: Пролетар, 1929. ? стор.
• Карл Маркс. Кап?тал. Процес кап?тал?стично? продукц?? в ц?лому. Том III. Ч. II. Кн. III. Переклад з н?мецько?: Д. Раб?нович, С. Трикоза та В. Щербаненко. Харк?в: ДВУ , 1930. 284 стор.
  • (2-ге видання) Карл Маркс. Кап?тал. Сукупний процес кап?тал?стичного виробництва. Том III. Ч. I. Кн. III. Переклад з н?мецько?: Д. Раб?нович. Ки?в: Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. 446 стор.
  • (2-ге видання) Карл Маркс. Кап?тал. Сукупний процес кап?тал?стичного виробництва. Том III. Ч. II. Кн. III. Переклад з н?мецько?: Д. Раб?нович. Ки?в: Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. ? стор.
  • (3-т? видання, перев?рене ? виправлене) Карл Маркс. Кап?тал. Процес кап?тал?стичного виробництва, взятий в ц?лому. Том III. Частина перша ? друга. Книга III. Переклад з рос?йсько?: ?. Степанова-Скворцова. Ки?в: Пол?твидав УРСР, 1952. 926 стор. (додатковий наклад у 1954 роц?)

Том 4 ≪Теор?? додатково? вартост?≫

• Карл Маркс. Теор?? додатково? вартост? (IV том ≪Кап?талу≫). Частина I. Переклад з рос?йсько?: ?. Ки?в: Державне видавництво пол?тично? л?тератури УРСР, 1956. 437 стор.
• Карл Маркс. Теор?? додатково? вартост? (IV том ≪Кап?талу≫). Частина II. Переклад з рос?йсько?: ?. Ки?в: Державне видавництво пол?тично? л?тератури УРСР, 1960. 640 стор.
• Карл Маркс. Теор?? додатково? вартост? (IV том ≪Кап?талу≫). Частина III. Переклад з рос?йсько?: ?. Ки?в: Державне видавництво пол?тично? л?тератури УРСР, 1964. 560 стор.

Вс? 4 томи разом у сер?? ≪К. Маркс та Ф. Енгельс. Твори у 50-ти томах.≫

• К. Маркс ? Ф. Енгельс. Повне з?брання твор?в. 50 тт. Ки?в, 1958-1985. (переклад з 2-го рос?йського видання]
  • Т. 23. -- 1965. -- 847 с. : ?л. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том I, стор. 1-784)
  • Т. 24. -- 1964. -- 598 с. : ?л. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том II, стор. 1-596)
  • Т. 25, ч. 1. -- 1963. -- 507 с. : ?л. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том III, Частина I. стор. 1-505)
  • Т. 25, ч. 2. -- 1965. -- 511 с. : ?л. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том III, Частина II. стор. 1-486)
  • Т. 26, ч. 1. -- 1965. -- 447 с. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том IV, Частина I стор. 1-426)
  • Т. 26, ч. 2. -- 1967. -- 663 с. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том IV, Частина II. стор. 1-658)
  • Т. 26, ч. 3. -- 1967. -- ? с. (Кап?тал. Критика пол?тично? економ?? Том IV, Частина III. стор. 1-568.)

Критика марксизму [ ред. | ред. код ]

Багато економ?ст?в та ?сторик?в, як? анал?зували спадщину Маркса у галуз? економ?ки, вважають наукову значущ?сть його роб?т невисокою. На думку Пола Семюельсона (1915-2009), видного американського економ?ста, лауреата прем?? з економ?ки пам'ят? Альфреда Нобеля , ≪з точки зору вкладу в суто економ?чну теоретичну науку Карла Маркса можна розглядати як др?бного економ?ста пост-р?кард?ансько? школи≫ ^[39] . Французький економ?ст Жак Аттал? у сво?й книз? ≪Карл Маркс: Св?товий дух≫ вказу?, що ≪ Джон Мейнард Кейнс вважав ?Кап?тал“ Маркса застар?лим п?дручником з економ?ки, не лише помилковим з економ?чного погляду, а й позбавленим ?нтересу та практичного застосування у сучасному св?т?≫. Сам Аттал?, який симпатизу? Марксу й пропагу? його вчення, проте вважа?, що Маркс так ? не зм?г довести ключових положень сво?? економ?чно? теор??: трудову теор?ю вартост?, теор?ю додатково? вартост? та ≪Закон зниження норми прибутку≫ за кап?тал?зму, хоча й наполегливо намагався це зробити, протягом 20 рок?в збираючи економ?чну статистику та вивчаючи алгебру. Таким чином, на думку Аттал?, ц? ключов? положення його економ?чно? теор?? ? залишилися недоведеними г?потезами. ^[40] Тим часом, саме ц? г?потези були нар?жними каменями не т?льки марксистсько? пол?теконом??, а й марксистсько? класово? теор??, а також марксистсько? критики кап?тал?зму: за Марксом експлуатац?я роб?тник?в поляга? в тому, що кап?тал?сти надають додаткову варт?сть , створену роб?тниками.

Стенфордська ф?лософська енциклопед?я у статт? ≪Карл Маркс≫ також вважа?, що висновки про норму прибутку, зроблен? Марксом на основ? його теор?? додатково? вартост?, ≪не лише помилков? емп?рично, а й неприйнятн? теоретично≫ ^[41] . Дал? стаття м?стить критику трудово? теор?? вартост? у так?й форм?:

Твердження Маркса про те, що т?льки праця може створювати додаткову варт?сть, не ?рунту?ться на будь-як?й аргументац?? чи анал?з?, ? можна стверджувати, ? просто елементом (артефактом) його уявлень. Будь-який товар можна було вибрати на таку роль. Отже, з р?вною основою можна було б викласти кукурудзяну теор?ю вартост?, стверджуючи, що кукурудза ма? ун?кальну силу створення б?льшо? вартост?, н?ж вона кошту?. Формально вона буде ?дентична трудов?й теор?? вартост?. Стенфордська ф?лософська енциклопед?я

Хоча Маркс у першому том? ≪Кап?талу≫ досить докладно доводить, чому праця не ? товаром, що товаром ? робоча сила, й що цей специф?чний товар ма? принципов? в?дм?нност? для потреб виробництва, пор?вняно з будь-яким ?ншим товаром ? ус? товари лише переносять свою варт?сть на к?нцевий продукт, а товар ≪робоча сила≫ цього робить, зате створю? нову варт?сть.

Критика теор?? трудово? вартост? м?ститься й у п?дручниках з ?стор?? економ?чно? думки. ^[42]

Деяк? автори ^[43] вказували на розпливчаст?сть, неясн?сть ? неконкретн?сть формулювань Маркса, як? схож? не так на економ?чн?, як на ф?лософськ? висновки (Маркс за осв?тою був юристом й ф?лософом). Жак Аттал? вважа?, що багато економ?чних постулати (теза про фетишизац?? грошей при кап?тал?зм?, про в?дчуження прац?, тезу про кап?тал як про мертву працю-вамп?р, що висмокту? живу працю ? т. д.) в?н виводив не з об'?ктивно? реальност? чи факт?в, а з сво?х особистих в?дчутт?в та комплекс?в. ^[44]

Сам Маркс невисоко оц?нював св?й внесок у економ?чну науку, на в?дм?ну свого вкладу у сфер? соц?ально? теор??. ^[45]

?сну? погляд, що марксистська пол?теконом?я, в?рн?ше, та ?? частина, яка була привнесена самим Марксом, не ? традиц?йною економ?чною наукою, а ? самост?йним ф?лософським в?дгалуженням пол?тично? економ?? . ^[46]

Нищ?вно? критики марксизм зазнав з боку представник?в Австр?йсько? школи економ?ки .

Ой?ен фон Бем-Баверк про марксизм:

… сво?р?дна теоретична творч?сть являла собою майстерно задуманий, з незл?ченними поверхами думок, зведеними за допомогою казково? сили до комб?нування, утримуваний за допомогою г?дно? здивування сили думки, але ? картковий будинок. ^[47]

Людв?г фон М?зес у сво?х роботах так висловлювався про марксизм:

Невблаганний догматизм, який ? властивим рел?г?йним групам ? марксизму, призводить лише до невир?шуваних конфл?кт?в.( "Людська д?яльн?сть" )

Головна помилка [пояснень Маркса] в тому, що буржуаз?я розгляда?ться як однор?дний клас, ?нтереси вс?х член?в якого зб?гаються. ( "Людська д?яльн?сть" )

Твердження про те, що ?нтереси вс?х пролетар?в вимагають зам?ни кап?тал?зму соц?ал?змом, ? дов?льним постулатом Маркса. ( "Людська д?яльн?сть" )

Нацисти в?дкидають марксизм не тому, що в?н нац?лений на побудову соц?ал?зму, а тому, що, за ?хн?ми словами, в?н ор??нтований на ?нтернац?онал?зм. Так само багато християнських автор?в в?дкидають б?льшовизм т?льки тому, що в?н проводить антихристиянську пол?тику. ("Всемогутня держава")

Значення [ ред. | ред. код ]

2013 року ЮНЕСКО внесло ≪Кап?тал≫, а також ≪Ман?фест комун?стично? парт??≫ , до списку документально? спадщини як твори всесв?тнього значення ? неабияко? загально? ц?нност? ^[48] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Кап?тал (Маркса) [ Арх?вовано 20 березня 2017 у Wayback Machine .] // Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.

Див. також [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ≪Кап?тал≫

• Карл Маркс
• Наймана праця ? кап?тал (1847)
• До критики пол?тично? економ?? (1859)
• Зароб?тна платня, ц?на й зиск (1865)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Переклади укра?нською книги Карла Маркса "Кап?тал" [ Арх?вовано 20 березня 2017 у Wayback Machine .] у е-б?бл?отец? "Чтиво"
• О. В. Ясь: Маркс Карл та Укра?на . Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни: Т. 6: Ла-М? / Редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. ? К.: В-во ≪Наукова думка≫, 2009. ? 790 с.: ?л. [ Арх?вовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine .]
• Й. А. Багмут: Укра?нськ? Переклади ≪Кап?талу≫ К. Маркса . Мовознавство 1967 № 03 травень-червень. [ Арх?вовано 10 березня 2016 у Wayback Machine .]
• М?хаель Гайнрих. Чому читати ≪Кап?тал≫ сьогодн?? [ Арх?вовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine .] // Сп?льне . ? 02.06.2009

Це незавершена стаття з економ?ки . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · в?део на YouTube Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Open Library Тематичн? сайти Н?мецький л?тературний арх?в Марбах Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · NicoNicoPedia Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · WordNet · Namuwiki Нормативний контроль BNF :  11939508s · Freebase :  /m/01j1zd · GND :  4099309-7 · J9U :  987007592602305171 · LCCN :  n80042772 · LIBRIS :  31fjp0hm2hr5cbm · NDL :  00627351 · SELIBR :  334699 · SUDOC :  027329313 · VIAF :  189504446